Безготівковий оборот коштів підприємства аграрно-промислового комплексу

- створити кабінет по охороні праці;

- придбання наглядних посібників з охорони праці;

- забезпечення працівників спеціальним одягом.

2. Фінансово-економічна характеристика агрофірми „Улянівка”

2.1 Місце розташування, виробничий напрямок і розміри господарства

Приватна агрофірма „Улянівка” створена 14 березня 2000 року на базі агрофірми „Нива” в результаті розпаювання підприємства, і знаходиться в селищі Улянівка Білопільського району, Сумської області. Його засновник один, який взяв в оренду земельні (895) і майнові (340) паї. Він же і є його директором. На даний момент агрофірма представляє собою господарство, що займається виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції.

Підприємство має три виробничі підрозділи, два обслуговуючі та три господарсько-підсобні підрозділи. До першого виробничого підрозділу „ Бригада № 1” входить свино-товарна ферма, ферма по відгодівлі молодняка ВРХ та тракторно-польова бригада №1. До другої та третьої виробничих бригад - молочно-товарні ферми та тракторно-польова бригада №2. До обслуговуючих підрозділів входять гараж та ремонтна майстерня, будівельна бригада і пилорама. До складського господарства належить склад ПММ, склад мінеральних добрив та ядохімікатів, продовольча насіннєва комора. До переробного підрозділу - мельниця, олійниця і крупорушка. А до промислового підрозділу - їдальна.

Підприємство розміщене в південно-східній частині Білопільського району за 25 км від районного центру і за 40 км від обласного центру м. Суми.

Зерно і молоко господарство реалізує в районний центр та в населені пункти Сумської області. Місцем здачі цукрового буряка на переробку є Великооктябрський цукровий завод, який знаходиться в сусідньому селищі Жовтневе.

Землекористування господарства представляє собою земельний масив, витягнутий зі сходу на захід на 8 км, і з півночі на південь - на 11 км.

Район розміщення території підприємства характеризується помірним кліматом: літо тепле із значною кількістю опадів, зима не дуже холодна з відлигами. Середньорічна температура повітря дорівнює +5,9 градусів Цельсія.

В межах землекористування господарства основною земле утворюючою породою являються чорноземи (92% земельної площі), що сприяє розвитку землеробства, а саме - ефективному вирощуванню зернових, технічних і кормових культур.

Розмір і структуру земельного фонду агрофірми „ Улянівка” розглянемо за допомогою таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Розмір і структура земельного фонду агрофірми „Улянівка”

Види угідь	2001 рік	2002 рік	2003 рік	Відхилення (+;-)
	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %
Загальна земельна площа	3651,8	100,0	3580,03	100,0	3580,03	100,0	-71,77
Усього с/г угідь	3468,8	94,99	3404,03	95,08	3404,03	95,08	-64,77
У тому числі: рілля	3252,67	89,07	3159,1	88,24	3159,1	88,24	-93,57
сінокоси	125,28	3,43	244,93	6,84	244,93	6,84	119,65
пасовища	34,88	0,01	-	-	-	-	-34,8
Інші угіддя	183,0	5,01	176,0	4,91	176,0	4,91	-7

Дані таблиці 2.1 свідчать: загальна земельна площа, закріплена за господарством, у 2003 році, порівняно з 2001 роком, зменшилась на 71,77 га, і це наступним чином відобразилось на основних видах земельних угідь: площа с/г угідь зменшилась на 64,77 га, площа ріллі - на 93,57 га та площа інших угідь - на 7 га. Площа сінокосів у 2003 році збільшилася на 119,65 га.

Це відбулося за рахунок недостатності коштів та засобів для обробітку землі. Найбільшу питому вагу у структурі сільськогосподарських угідь займає рілля - 88,24%.

Зміни, що відбулися в земельному фонді відобразилися на його структурі. Виходячи з того, що площа ріллі зменшилась, робимо висновок про погіршення структури земельного фонду.

Взагалі земельний фонд використовується високо інтенсивно, тому що питома вага сільськогосподарських угідь в загальній земельній площі займає 95,08 %. Спеціалізацію господарства характеризують розмір та структура товарної продукції, що приведені в таблиці 2.2. Дані таблиці 2.2 свідчать про те, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції в середньому за 2001-2003 роки займають: зернові та зернобобові і цукровий буряк - 54,55% і 21,87% відповідно. Значно менша доля приходиться на реалізацію молока та м'яса ВРХ: 7,23% та 4,17% відповідно. Дуже малу питому вагу займають соняшник та інша продукція рослинництва і тваринництва - 1,46% та 0,9% відповідно. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що господарство має зерново-цукробурячну спеціалізацію з розвиненим виробництвом молока та м'яса ВРХ. Для визначення глибини спеціалізації потрібно визначити коефіцієнт спеціалізації по формулі:

Кс=100/( рі(2і-1))

Існують такі рівні спеціалізації:

1. якщо Кс до 0,2 - низький рівень;

2. якщо Кс від 0,21 до 0,4 - середній рівень;

3. якщо Кс від 0,41 до 0,60 - високий рівень;

4. якщо Кс вище 0,6 - поглиблений рівень спеціалізації.

Таблиця 2.2 Розмір та структура товарної продукції агрофірми „Улянівка”

Найменування галузі та видів продукції	2001 рік	2002 рік	2003 рік	В середньому за 2001 - 2003 роки
	Виручка, тис. грн..	Питома вага, %	Виручка, тис. грн..	Питома вага, %	Виручка, тис. грн..	Питома вага, %	Виручка, тис. грн..	Питома вага, %
Зернові і зернобобові	1226	56,81	1146	57,88	1249	48,96	1207	54,55
Соняшник	7	0,32	37	1,87	56	2,2	33,3	1,46
Цукрові буряки	410	18,2	504	25,45	560	21,95	491,3	21,87
Інша продукція	10	0,46	4	0,2	11	0.43	8,3	0,36
Разом по рослинництву	1653	76,6	1691	85,4	1876	73,54	1740	78,51
Скотарство, всього	278	12,88	162	8,18	466	18,27	302	13,11
У тому числі м'ясо ВРХ	76	3,52	33	1,67	187	7,33	98,7	4.17
Молоко	171	7,92	111	5,61	208	8,15	163,3	7,23
Інша продукція тваринництва	4	0,19	4	0,2	31	1,22	13	0,54
Всього по тваринництву	282	13,07	166	8,38	497	19,48	315	13,64
Всього по рослинництву і тваринництву	1935	89,67	1857	93,79	2373	93,02	1436	92,16
Продукція промисловості та інших виробництв	223	10,33	123	6,21	178	6,89	174,7	7,81
Всього по господарству	2158	100,0	1980	100,0	2551	100,0	2229,7	100,0

Визначаємо коефіцієнт спеціалізації:

Кс=100/(54,55*(2*1-1)+21,87*(2*2-1)+7,23*(2*3-1)+4,17*(2*4-1)+1,46*(2*5-1)+0,54*(2*6-1)+0,36*(2*7-1))=100/209,23=0,48

Отже, як свідчить коефіцієнт спеціалізації агрофірма „Улянівка” відноситься до господарств, що мають високий рівень спеціалізації.

Слід відмітити також, що в господарстві реалізація промислової та іншої продукції, робіт, послуг в структурі реалізації в цілому по господарству займає 7,81%. Це обумовлено необхідністю пристосування підприємства до існуючих умов ринкових відносин. Виручка від реалізації по рослинництву і тваринництву збільшилась на 1,13 та 1,76 разів відповідно. Виручка продукції промисловості та інших виробництв зменшилась у 0,79 разів. Збільшення виручки у 2003 році в цілому по господарстві порівняно з двома попередніми роками пояснюється одержанням більшого урожаю рослинництва та розвиток тваринництва.

На прикладі таблиці 2.3 розглянемо забезпеченість господарства трудовими ресурсами та ефективність їх використання.

Дані таблиці 2.3 свідчать, що середньомісячна чисельність працівників у 2003 році порівняно з 2001 роком зменшилась на 19 чоловік або на 7,28%. При цьому в рослинництві - на 61 чол. або на 36,09 %, а в тваринництві - на 7 чол. або на 7,61 %. Це обумовлено тим, що частка робітників, які досягли пенсійного віку, вийшли на заслужений відпочинок, а молодь, що прийшла працювати в господарство, не замінила всіх звільнених. Поряд з цим на підприємстві спостерігається збільшення числа днів, відпрацьованих одним працівником на 67 днів або на 58,69%. При цьому в рослинництві - на 150 днів, а в тваринництві - на 32 дні. Це говорить про підвищення трудової активності працівників як в рослинництві, так і в тваринництві.

Таблиця 2.3 Забезпеченість агрофірми „Улянівка” трудовими ресурсами та ефективність їх використання.

Показники	2001 рік	2002 рік	2003 рік	Відхилення (+;-)	2003 рік у % до 2001
Середньорічна чисельність працівників, чол..	261	246	242	-19	92,72
В тому числі в рослинництві	169	106	108	-61	63,91
В тваринництві	92	90	85	-7	92,39
Відпрацьовано одним робітником, днів:	114,94	135,89	182,4	67,46	158,69
В рослинництві	53,25	84,91	203,7	150,45	382,53
В тваринництві	228,26	271,43	260,5	32,24	114,12
Вироблено валовою продукції на одного середньорічного працівника,тис. грн..	16,09	20,69	29,3	13,21	182,1
В рослинництві	24,84	48,01	65,66	40,82	264,33
В тваринництві	45,65	56,54	83,42	37,77	182,74

За аналізує мий період на підприємстві підвищилась продуктивність праці, про що свідчить збільшення виходу валової продукції на 1 середньорічного працівника в спів ставних цінах 2000 року на 13,21 тис. грн. або на 82,1%. При цьому в рослинництві - на 40,82 тис.грн. або на 164,33%, в тваринництві - на 37,77 тис. грн. або на 82,74 %.

Отже, можна зробити висновок, що у агрофірмі „Улянівка” за період з 2001 по 2003 роки ефективність використання трудових ресурсів зросла.

Обов'язковою умовою здійснення виробництва продукції є наявність основних виробничих фондів. Забезпеченість ними господарства і ефективність їх використання розглянемо за допомогою таблиці 2.4.

Згідно її даних відмітимо, що у 2003 році порівняно з 2001 роком вартість основних виробничих фондів зменшилась на 256,6 тис. грн. або на 9,81%, а вартість валової продукції в спів ставних цінах 2000 року збільшилась на 2891 тис. грн. або на 68,83%. Фондозабезпеченість у 2003 році зменшилась на 36,4 грн. або на 1,78%. Це відбулося за рахунок зменшення вартості основних виробничих фондів. Фондоозброєність збільшилась на 1080 грн. або на 3,97% за рахунок зменшення чисельності працівників. Коефіцієнт фондовіддачі за аналізує мий період збільшився на 0,4443 або на 75,16 %.

Таблиця 2.4 Забезпеченість агрофірми „Улянівка” основними виробничими фондами та ефективність їх використання

Показники	2001 рік	2002 рік	2003 рік	Відхилення (+;-)	2003 рік у % до 2001 року
Вартість основних виробничих фондів	7105	6408	6848,5	- 256,5	90,19
Вартість валової продукції у спів ставних цінах 2000 року	4200	5089	7091	2891	168,83
Фондозабезпеченість, тис. грн..	2,0483	1,8825	2,0119	-0,0364	98,22
Фондоозброєність, тис. грн..	27,22	26,05	28,3	1,08	103,97
Коефіцієнт фондовіддачі	0,5911	0,7942	1,03554	0,4443	175,16
Коефіцієнт фондоємності	1,6917	1,2592	0,9658	-0,7259	57,09
Продуктивність праці, тис. грн..	16,09	20,69	29,3	13,21	182,1

Причиною цього стало збільшення виробництва валової продукції. Також потрібно відмітити, що коефіцієнт фондоємності продукції зменшився на 0,7259 або на 42,91%. Продуктивність праці збільшилась на 13,21 тис. грн..

В цілому можна відмітити, що забезпеченість підприємства основних виробничих фондів зменшилась, а віддача фондів збільшилась. Це говорить про ефективність використання основних виробничих фондів в агрофірмі „Улянівка”.

Взагалі про ефективність роботи господарства можна судити, виходячи із основних показників його економічної діяльності, які приведені в таблиці 2.5.

Розрахункові дані таблиці 2.5 показали, що виробництво валової продукції в спів ставних цінах 2000 року на 100га с/г угідь і одного середньорічного працівника збільшилась на 87,23 тис. грн.. або на 72,04% та 13,21 тис. грн.. або на 82,1% відповідно в 2003 році порівняно з 2001 роком, що сталося внаслідок підвищення урожайності та збільшення кількості видів сільськогосподарських культур, тобто збільшилось виробництво валової продукції в натуральному виразі. Виходячи з цього можна сказати про покращення використання землі і підвищення продуктивності праці в господарстві. Виробництво валової продукції на 100 грн. вартості основних виробничих фондів с/г призначення (коефіцієнт фондовіддачі) за даний період збільшився на 44,43 тис. грн.. або на 75,16%. Про це, а також про причини зменшення цього показника було сказано вище. Поряд з цим спостерігається збільшення вартості товарної продукції на 100 га с/г угідь і одного середньорічного працівника на 12,72 тис. грн.. або на 20,46% та на 2,27 тис. грн.. (27,45%) відповідно. Це пояснюється збільшенням виробництва валової продукції та підвищенням реалізаційних і закупівельних цін, тобто господарство більш вигідніше продало свою продукцію.

Таблиця 2.5 Основні економічні показники діяльності агрофірми „Улянівка”

Показники	2001	2002	2003	Відхилення (+;-)	2003 рік у % до 2001 року
Валова продукція в спів ставних цінах 2000 року, тис. грн. на: 100 га с/г угідь	121,08	149,5	208,31	87,23	172,04
1 середньорічного працівника	16,09	20,69	29,3	13,21	182,1
100 грн. ОВФ с/г призначення	59,11	79,42	103,54	44,43	175,16
Товарна продукція, тис. грн. на: 100 га с/г угідь	62,21	58,17	74,94	12,73	120,46
1 середньорічного працівника	8,27	8,05	10,54	2,27	127,45
Валовий прибуток (збиток), тис. грн. на:100 га с/г угідь	-0,43	7,26	-7,76	-7,73	180,47
1 середньорічного працівника	-0,057	1,00	-1,09	-1,033	1912,28
Прибуток (+), збиток (-), тис. грн. на:100 га с/г угідь	-4,81	-0,15	-9,81	-5	203,95
1 середньорічного працівника	-0,64	-0,02	-1,38	-0,74	215,6
Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %	-7,69	-0,26	-12,08	-4,39	157,09

Паралельно цьому в агрофірмі за аналізуємий період збільшились затрати на виробництво, про що свідчать послідуючі показники. Так, валовий збиток на 100 га с/г угідь та одного середньорічного працівника збільшився на 7,33 тис. грн.. та на 1,033 тис. грн.. відповідно. Чистий збиток агрофірми у 2003 році збільшився на 100 га с/г угідь та одного середньорічного працівника на 5 тис. грн.. та на 0,74 тис. грн.. відповідно, що є негативним. Як наслідок цього, в 2003 році підприємство отримало такий рівень збитковості - 12,08%, порівняно з 2001 роком рівень рентабельності зменшився на 4,39 п.в.

Отже, узагальнюючи дані, можна відмітити, що земельний фонд агрофірми використовується високо інтенсивно. У 2003 році господарство отримало більшу виручку від реалізації продукції, ніж у 2001 році, збільшилась вартість валової продукції, але підприємство отримало більший збиток, ніж за два попередні роки. Це пояснюється збільшенням витрат в цілому по підприємству.

2.2 Аналіз структури форм безготівкових розрахунків агрофірми „Улянівка”

безготівковий розрахунок фінансовий економічний

Підприємства агро-промислового комплексу, для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних та касових операцій можуть відкривати поточні, валютні і інші рахунки в установах банку. Вони самостійно вибирають банк для платіжно-касового обслуговування, відносини яких будуються на договірній основі.

Агрофірма „Улянівка” має поточний рахунок № 260022008 в Білопільському відділенні СОД АППБ „Аваль”, який є основним. Цей рахунок призначений для нарахування виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), обліку своїх доходів від фінансових операцій, сум отриманих кредитів та інших надходжень, і здійснювати розрахунки з постачальниками, бюджетом за податками і прирівняних до них платежів, з робітниками та службовцями по заробітній платі, з банком за отримані кредити і відсотки по ним.

Згідно до Інструкції „Про порядок відкриття та використання рахунків в національній та іноземній валюті”, що прийнята Постановою НБУ №527 від 18.12.1998 зі змінами 14.04.2001 кожне підприємство має право відкривати в банку поточний рахунок для зберігання коштів і здійснення безготівкових розрахунків. Законодавством України передбачено перелік документів, необхідних для відкриття підприємством рахунку в установі банку. Це такі документи:

1. заява встановленого зразка на відкриття рахунку, підписана керівником та головним бухгалтером;

2. копія свідоцтва про державну реєстрацію в органах державної виконавчої влади чи в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, засвідчену нотаріально;

3. копія статуту, засвідчена нотаріально чи органом реєстрації;

4. копія документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

5. картка із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахункові документи, та відбитком печатки підприємства;

6. копія документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Агрофірма „Улянівка” має багатосторонні економічні зв'язки з іншими організаціями, безпосередньо вступає з ними в розрахунки. При цьому більша частина цих розрахунків виконується в безготівковій формі. Стан розрахунків здійснює суттєвий вплив на фінансове становище господарства.

У процесі використання поточного рахунку діє порядок календарної послідовності платежів. Такий порядок передбачає оплату за платіжними дорученнями (додаток 1). Саме ця форма безготівкових розрахунків використовується в агрофірмі „Улянівка” для здійснення податкових платежів до бюджету, на соціальне страхування, в Пенсійний фонд, для видачі коштів на оплату праці, за виконані роботи та надані послуги, за відвантажені товаро-матеріальні цінності. Агрофірма обрала цю форму безготівкових розрахунків, тому що вона завжди проста, зручна і забезпечує швидкість здійснення платежу. Тому платіжні доручення займають найбільшу питому вагу в структурі форм безготівкових розрахунків, які використовуються в даному господарстві.

Платіжні доручення також застосовуються агрофірмою для здійснення попередньої оплати за отримані товари, надані послуги, для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості об'єктів господарської діяльності. У випадку, коли одержувач коштів не має рахунка в банку або розрахунки безпосередньо через банк неможливі, то підприємство виконує розрахунки через відділення поштового зв'язку. Такі розрахунки застосовуються у разі переказу коштів на ім'я окремих фізичних осіб, що належать ім. Особисто(пенсії, аліменти, заробітна плата, виплати на відрядження, авторський гонорар), а також підприємствам на виплату заробітної плати працівникам, що заготовляють сільськогосподарську продукцію в населених пунктах, де відсутня банківська установа.

Однією з форм безготівкових розрахунків, які використовуються в агрофірмі „Улянівка” є грошовий чек (додаток 2). Він є основою для отримання готівкових коштів з поточного рахунку підприємства на різні цілі. Господарство отримує чекову книжку в установі банку за рахунок письмової заяви. Кожен лист чекової книжки складається з двох частин: чека і його корінця. Оформлений відповідним чином чек відривається і є основою для отримання грошей в установі банку, а його корінець залишається в чековій книжці. Використання чекової форми розрахунків вигідно як для постачальників, так і для покупців. Чек займає значну питому вагу в структурі форм безготівкових розрахунків на підприємстві.

Головний бухгалтер підприємства періодично перевіряє: правильність використання чеків; правильність ведення залишків ліміту на корінці чеків; відповідність сум на корінцях чеків і записами у виписках банку. Агрофірма відповідає за правильне використання розрахункових чеків, за збитки передавання чекової книжки або окремих розрахункових чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб, уповноважених на підписання розрахункових чеків.

Також в даному господарстві використовується така форма розрахунків, як акредитивна. Але її питома вага в структурі форм безготівкових розрахунків, що використовуються агрофірмою незначна. Акредитив дозволяє гарантувати оплату постачальнику. Він виставляється(тобто дане підприємство - платник доручає банку на основі заяви на акредитив відкрити з його поточного рахунок акредитивний рахунок строком на 20 - 25 календарних днів) для сплати окремого виду товарів та послуг, які обумовлені в договорі, що укладений між постачальником і покупцем.

Проаналізувавши форми безготівкових розрахунків, які використовуються в агрофірмі „Улянівка”, можна зробити висновок, що найбільша кількість безготівкових розрахунків здійснюється за допомогою платіжних доручень, які відповідно займають найбільшу питому вагу у структурі форм безготівкових розрахунків на підприємстві.

2.3 Оцінка результатів господарської діяльності агрофірми „Улянівка”

Аналіз результатів господарської діяльності підприємства передбачає оцінку валюти балансу, її динаміки, аналіз складу і структури активу і пасиву балансу, ефективність використання фінансових ресурсів. Спочатку проаналізуємо склад і структуру балансу за 2003 рік (додаток 3).

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає його активи на певну дату, зобов'язання та капітал.

Активи - це ресурси (необоротні та оборотні),які контролюються підприємством у результаті подій, що відбулися, та використання яких, як очікується, приведе до одержання економічних вигод у майбутньому.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють в себе економічні вигоди.

Власний капітал - частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.

Розрахуємо зміни, що відбулися в складі і структурі активів, наведені дані оформимо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Склад і структура активу балансу агрофірми „Улянівка” за 2003 рік

Статті активу	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)	Теоретич-но-гранична величина,%
	Сума, тис. грн.	Питома вага,%	Сума, тис. грн.	Питома вага,%	Сума, тис. грн.	Питома вага,%
1	2	3	4	5	6	7	8
1.Необоротні активи Незавершене будівництво	76	0,76	27	0,24	-49	-0,52
Основні засоби: залишкова вартість	6146	61,49	7551	67,82	1405	6,32
Всього за розділом 1	6222	62,25	7578	68,05	1356	5,8	57
2.Оборотні активи Запаси: виробничі запаси	607	6,07	469	4,45	-138	-1,62
Тварини на вирощування та відгодівлі	1028	10,29	777	6,98	-251	-3,31
Незавершене виробництво	2106	21,07	2195	19,71	89	-1,36
Готова продукція	16	0,16	17	0,15	1	-0,01
Дебіторська заборгованість за товари Чиста реалізаційна вартість			88	0,79	88	0,79
Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом	10	0,10	10	0,09	0	0
Із внутрішніми розрахунками	6	0,06			-6	-0,06
Грошові кошти та їх еквіваленти в нац. валюті			1	0,009	1	0,009
Усього за розділом 2	3773	37,75	3557	31,94	-216	-5,81	40
Баланс	9995	100,0	11135	100,0	1140	-

На основі проведених розрахунків даної таблиці можна зазначити, що загальна сума балансу на кінець року збільшилась на 1140 тис. грн., що є позитивним. Це відбулося за рахунок збільшення залишкової вартості основних засобів на 1405 тис. грн.. Це говорить про те, що відбувається фондів і при цьому зменшується вартість незавершеного будівництва (це зменшення становить 49 тис. грн.). Це свідчить про зміцнення матеріально-технічної бази, про правильну технічну політику підприємства.

Для більш правильної оцінки зміни вартості основних засобів необхідно визначити коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності, які розраховуються за формулами:

Кз =Знос ОЗ(р.032 Активу)/Первісна вартість (р. 031); Кз повинен дорівнювати 0,4

Кприд.=1 - Кз; Кприд. Повинен бути > або = 0,6

Розрахункові дані оформимо в таблиці 2.7

Проведені розрахунки таблиці 2.7 показали, що коефіцієнт зносу перевищує нормативне значення, на кінець року він зріс на 0,0022. Коефіцієнт придатності менший за нормативне значення і він зменшився на 0,0013. Це не свідчить про зміцнення МТП і не впливає позитивно на виробничі можливості підприємства.

Продовжуючи аналіз активу балансу, відмітимо, що сума його першого розділу „Необоротні активи” збільшилась на кінець року на 1356 тис. грн., а сума оборотних активів зменшилась на 216 тис. грн.., на це вплинуло зменшення таких факторів:

Таблиця 2.7 Коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності основних засобів в агрофірмі „Улянівка”

Показники	На початок 2003 року	На кінець 2003 року	Відхилення (+;-)
Коефіцієнт зносу	0,5341	0,5363	0,0022
Коефіцієнт придатності	0,4659	0,4637	-0,0013

- суми виробничих запасів на 138 тис. грн.;

- суми тварин на вирощування та відгодівлю на 251 тис. грн..

Зменшення цих двох показників є негативним, а зниження дебіторської заборгованості із внутрішніх розрахунків є позитивним.

На збільшення загальної суми балансу вплинули також:

- збільшення суми готової продукції, що відбулося на 1 тис. грн., це обумовлено її неконкурентоздатністю, втратою ринків збуту;

- збільшення суми незавершеного будівництва, що свідчить про недоліки технологічного процесу;

- збільшення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 88 тис. грн..

Узагальнюючи дані, потрібно відмітити, що структура активу, яка фактично склалася на підприємстві наближається до теоретично-граничних величин і є раціональною і оптимальною, тобто такою, яка сприяє зміцненню фінансового стану підприємств. З розрахункових даних таблиці видно, що валюта активу балансу збільшилась, це характеризує інтенсивність розвитку і розширення виробництва. Слідуючим етапом проаналізуємо склад і структуру пасиву балансу агрофірми „Улянівка”, за 2003 рік, оформивши дані в таблиці.

Таблиця 2.8 Склад і структура пасиву балансу агрофірми „Улянівка” за 2003 рік

Статті пасиву	На початок року	На кінець року	Відхилен-ня (+;-) тис. грн..	Теоретич-но-гранична величина
	Сума, тис. грн..	Пито-ма вага, %	Сума, тис. грн..	Питома вага, %
Власний капітал Статутний капітал	0, 3	0, 003	0,3	0,002	-
Інший додатковий капітал	1896, 7	18,98	1990,7	17,88	94
Неоплачений капітал	(-253)	-2,53	(-587)	-5,27	-334
Усього за розділом 1	1644	16.45	1404	12,61	-240	61
3.Довгострокові зобов'язання Інші довгострокові зобов'язання	360	63,63	6873	61,72	513
Усього за розділом 3	6360	63,63	6873	61,72	513	17
4. Поточні зобов'язання короткострокові кредити банків	593	5,93	235	11,09	624
Кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги	487	4,87	430	3,86	-57
Поточні зобов'язання за розрахунки з бюджетами	788	7,88	884	7,94	96
З поза бюджетних платежів	6	0,06	9	0,08	3
Зі страхування	9	0,09	4	0,036	-5
З оплати праці	108	1,08	276	2,48	167
Із внутрішніх розрахунків			20	0,18	20
Усього за розділом 4	1991	19,91	2858	25,67	866	22
Баланс	9995	100,0	11135	100,0	1140

В ході поведених розрахунків, наведених в таблиці 2.8, потрібно відмітити, що загальна сума пасиву балансу збільшилась на 1140 тис. грн.. Зміни відбулися внаслідок підвищення сум 4 та 3 розділів пасиву балансу на 866 тис. грн.. та 513 тис. грн.. відповідно. Це є негативним. Співставляючи суму власного капіталу сумою необоротних активів потрібно відмітити, що сума першого розділу пасиву балансу значно менша за суму необоротних активів. Цей фактор означає, що власні джерела зовсім не покривають необоротний капітал. Традиційно оцінюють таку ситуацію як характеристику негативного фінансового стану, тим більше, що сума власного капіталу на кінець року зменшилась на 240 тис. грн.., що відбулося за рахунок значного збільшення в негативну сторону неоплаченого капіталу, це говорить про підвищення суми заборгованості учасників по внескам в уставний капітал. Довгострокові зобов'язання збільшились за рахунок підвищення суми інших довгострокових зобов'язань на 513 тис. грн.. Це негативно впливає на фінансовий стан та свідчить про відлучення коштів. Сума поточних зобов'язань збільшилась за рахунок підвищення:

- Короткострокових кредитів банків на 642 тис. грн..Це говорить про збільшення поточних зобов'язань підприємствам перед банком за отримання позики;

- Поточних зобов'язань з бюджетом та з оплати праці на 96 тис. грн.. та 167 тис. грн.. відповідно;

- З позабюджетних платежів і з внутрішніх розрахунків на 3 тис. грн.. та 20 тис. грн..відповідно

Але є і позитивні моменти: зменшення сум кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та поточних зобов'язань зі страхування на 57 тис. грн.. та 5 тис. грн.. відповідно.

Далі структуру пасивів, яка склалася на підприємстві порівнюємо з теоретично-граничними величинами. Потрібно сказати, що питома вага власного капіталу значно менша від граничної величини, про що можна відмітити і про довгострокові зобов'язання. Пасиві підприємства більшою мірою сформовані за рахунок позичених джерел. Резервом покращення фінансового стану агрофірми „Улянівка” є покращення структури пасиву балансу, доведенню питомої ваги його розділів до теоретично-гранічних величин. Необхідною частиною оцінки результатів господарської діяльності є аналіз ефективності використання фінансових ресурсів, що визначається за допомогою показників рентабельності, які оформимо в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Ефективність використання фінансових ресурсів агрофірми „Улянівка” за 2003 рік

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
Коефіцієнт оборотності всіх активів	0,1981	0,2245	0,0264
Тривалість одного обороту активів, днів	1842,50	1625,84	-216,66
Рентабельність авансового капіталу, %	-2,0510	-2,9996	-0,9486
Рентабельність активів операційної діяльності, %	2, 4902	-2,3767	-4,8669
Рентабельність активів фінансової діяльності, %	-	-	-
Рентабельність інвестицій, %	-2,5612	-3,5206	-0,9594
Рентабельність власного капіталу, %	-12,4696	-20,7550	-8,2854

Аналізуючи дані, наведені в таблиці 2.9, можна констатувати, що підприємство не ефективно використовує свої фінансові ресурси, та на кінець року воно погіршило стан використання ресурсів. Причиною неефективності стало отримання у звітному періоді збитку і збільшення його суми на кінець року. Коефіцієнт оборотності всіх активів показує, що на 1 грн. вкладеного майна припадає на кінець року 0,2245 грн. виручки, а на початок року - 0,1981 грн.. Цей показник на кінець року збільшився на 0, 0264, що є позитивним. Тривалість одного обороту активів зменшилась на кінець року на 217 днів. Це є позитивним, тому що чим швидше обертаються активи, тим більшу виручку отримає підприємство. Всі інші показники рентабельності мають незадовільне значення, причиною чого є отримання підприємством збитку. Рентабельність авансового капіталу зменшилась на 0, 9486 %, рентабельність активів по операційній діяльності - на 4,8669%, рентабельність інвестицій - на 0,9594%, рентабельність власного капіталу - на 8,2854%. Такий показник як рентабельність активів фінансової діяльності відсутній, причиною є відсутність довгострокових та поточних фінансових інвестицій.

Узагальнюючи дані, потрібно відмітити, що в господарстві за звітний період встановився досить низький рівень використання фінансових ресурсів і його погіршення на кінець року. Резервом покращення фінансових результатів повинне бути отримання якомога більшого прибутку.

2.4 Комплексна оцінка фінансового стану агрофірми „Улянівка”

Оцінка фінансового стану включає аналіз фінансових результатів та платоспроможності підприємства.

Спочатку проаналізуємо Звіт про фінансові результати за 2003 рік(див. додаток 4 ).

Дані таблиці свідчать, що у звітному році підприємство отримало збиток, а саме на кінець року він становив 334 тис. грн., а на початок - 5 тис. грн., спостерігається збільшення збитку на 329 тис. грн.. це відбулося за рахунок таких факторів:

- збільшення на кінець року собівартості готової продукції на 870 тис. грн. привело до зменшення валового прибутку на 511тис. грн.;

- Збільшення адміністративних витрат на 25 тис. грн. та інших операційних витрат на12 тис. грн.;

- Ріст суми фінансових витрат на 12 тис. грн. та інших витрат на 274,3 тис. грн.;

- Поява на кінець року надзвичайних витрат, їх сума складає 42,6 тис. грн..

Проте спостерігаються і позитивні моменти у зміні фінансових результатів, хоча вони менші за негативні. Так, збільшилась сума інших операційних доходів на 591 тис. грн., що вплинуло на підвищення суми фінансового прибутку від операційної діяльності.

Отже, в 2003 році агрофірма „Улянівка” отримала дуже великий збиток, що негативно відобразилося на фінансовому становищі та говорить про неефективність виробництва.

Далі проведемо аналіз платоспроможності підприємства. Платоспроможність - це наявність у підприємства фінансових джерел, достатніх для покриття запасів та витрат у виробничій та фінансовій діяльності. Для визначення платоспроможності агрофірми „Улянівка” абсолютних даних балансу замало, тому необхідно використовувати показники ліквідності. Необхідність аналізу платоспроможності підприємства у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим , що жодне з підприємств у таких умовах господарювання не гарантоване від банкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватись за своїми боргами і зазнає фінансового краху. Найбільш ліквідними активами є кошти та їх еквіваленти( ними можна одразу покрити борги), а також поточна дебіторська заборгованість. До високоліквідних активів належать також цінні папери, які враховуються у складі поточних фінансових інвестицій. Менш ліквідними вважаються товари, готова продукцію, запаси, незавершене виробництво. Враховуючи правило зростаючої ліквідності, фахівці розрізняють три види платоспроможності: грошову, розрахункову і ліквідну. Тому для визначення рівня платоспроможності агрофірми „Улянівка” розрахуємо вище перераховані показники та проаналізуємо їх, все це оформимо в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Показники платоспроможності та основні фінансові коефіцієнти агрофірми „Улянівка” за 2003 рік

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+; -)	Теоретично-гранична величина
Коефіцієнт грошової платоспроможності	-	0,0003	0,0003	0,2-0,35
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності	0,008	0,0367	0,0287	0,7-0,8
Коефіцієнт автономії	0,1645	0,1261	-0,0384	>0,6
Співвідношення позичкових і власних коштів	1,2111	2,0356	0,8245	<1
Забезпеченість запасів і витрат власними джерелами	-1,2185	-1,7854	-0,5669	1
Коефіцієнт ліквідності	-	0,0346	0,346	>0,8-1
Коефіцієнт покриття	1,895	1,2445	-0,6505	>2
Коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення	0,8863	0,9174	0,0311	>0,5
Коефіцієнт маневреності	2,295	2,5334	0,2384

Розрахункові дані таблиці 2.10 показали, що в господарстві немає коштів для розрахунків за своїми зобов'язаннями. Про це свідчить відсутність поточних фінансових інвестицій та грошових коштів та їх еквівалентів. На кінець року сума грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті становить 1 тис. грн., відповідно коефіцієнт грошової платоспроможності дорівнює 0,0003. це значно менше, ніж теоретично-граничне значення.

Аналізуючи коефіцієнт розрахункової платоспроможності, відмічаємо, що і на початок і на кінець року він дуже малий, значно менший граничної величини, але на кінець року він підвищився на0,0287. Цей показник говорить про те, що на кінець року агрофірма „Улянівка” на 1 грн. поточних зобов'язань має 0,0367 грн. на розрахунках, що є негативним і говорить про низький рівень платоспроможності та недоліки у використанні поточних активів.

Коефіцієнт автономії агрофірми також дуже низький та ще й спостерігається його зменшення на кінець року на 0,0384. це говорить про зниження фінансової незалежності підприємства, підвищення ризику фінансових ускладнень в майбутні періоди.

Співвідношення позикових і власних коштів перевищує теоретичне значення. На кінець року цей показник збільшився на0,8245. це є негативним і говорить, що в основному підприємство працює за рахунок кредитів, погашення яких при незадовільному фінансовому стані, що склалася в агрофірмі, неможливе.

Забезпеченість запасів і витрат власними коштами показує, що на підприємстві існує нестача власних засобів. Цей коефіцієнт значно менший від граничної величини і на кінець року він зменшився на 0,5669.

Коефіцієнт ліквідності на початок року відсутній, а на кінець року його значення дорівнює 0,0346. це говорить про утворення на підприємстві безнадійної дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт покриття на кінець року зменшився на 0,6505. Це говорить, що рівень покриття поточних зобов'язань оборотними активами значно зменшився.

Коефіцієнт реальної вартості майна на кінець року зріс на0,0311. він показує, що кошти господарства для підприємницької діяльності використовуються на 91,74%. Коефіцієнт маневреності зріс на 0,2384, що позитивно характеризує фінансовий стан.

Отже, в цілому по підприємству фінансові коефіцієнти є негативними, що говорить про незадовільний стан результатів господарської діяльності та негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

3. Шляхи вдосконалення безготівкових розрахунків в агрофірмі „Улянівка”

3.1 Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості господарства

За умов нового господарського механізму розрахункові відносини між підприємствами, підприємствами і банками, які їх обслуговують, докорінно змінюються і перетворюються у відносини рівних господарських партнерів. З переходом на роботу за принципами самофінансування ліквідується надмірна регламентація розрахунків, розширюються права підприємств - їм надається можливість самостійного вибору форм і способів розрахунків, здійснюється уніфікація порядку розрахунку за окремі види продукції, передбачається визнання банком неплатоспроможним.

Вибір форм безготівкових розрахунків, у першу чергу, залежить від стану розрахунків на підприємстві, який аналізують за даними аналітичного балансу-нетто, бухгалтерського обліку, реєстрів банківського обліку розрахунків.

Під час аналізу потрібно вивчити стан дебіторської та кредиторської заборгованостей, визначаючи причини їх зміни і розміри невиправданих вкладень коштів у розрахунки з дебіторами і незаконного використання коштів кредиторів в обороті.

Дебіторська заборгованість характеризує відволікання засобів із обороту підприємства і використання їх іншими господарськими суб'єктами-дебіторами. Загальна сума дебіторської заборгованості у будь-який момент часу визначається двома факторами: обсягів продаж і середньою тривалістю між продажами і пред'явленням документів для оплати, так як відвантаження і оплата товарів, як правило, не співпадають у часі.

Дебіторська заборгованість підприємства поділяється на виправдану і невиправдану.

Виправдана - це та заборгованість, виникнення якої у процесі господарської діяльності підприємства неминуче, що зумовлено існуючою технологією безготівкових розрахунків. Це перш за все авансові і заставні платежі.

Невиправданою вважається така заборгованість, яка відображає порушення існуючого порядку розрахунків і фінансової дисципліни, тобто заборгованість, яка виникає внаслідок іммобілізації оборотних засобів. З іммобілізацією оборотних засобів, як правило, показують їх використання не за призначенням: у капітальне будівництво і капітальний ремонт; втрати від ушкодження товаро-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку. Для проведення аналізу стану дебіторської заборгованості доцільно використати аналітичну таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 Оцінка стану дебіторської заборгованості агрофірми „Улянівка” за 2003 рік (тис. грн.)

Стаття заборгованості	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
Векселі одержані	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	-	88	88
- первісна вартість	-	88	88
- резерв сумнівних боргів	-	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	10	10	-
- за виданими авансами	-	-	-
- з нарахованих доходів	-	-	-
- із внутрішніх розрахунків	6	-	-6
Інша поточна дебіторська заборгованість	-	-	-
Разом дебіторська заборгованість	16	186	170

Дані таблиці 3.1 свідчать, що загальна сума дебіторської заборгованості на кінець року порівняно з початком збільшилась на 170 тис. грн. На це вплинув ріст дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги(чиста реалізаційна вартість і первісна вартість) на 176 тис. грн.. це говорить про низький рівень господарювання, недостатню збалансованість виробництва і розподілу. Це відбувається внаслідок збільшення тривалості документообороту, застосування не досить економічних форм розрахунків з покупцями, порушення встановлених строків і порядку розрахунків.

В ході аналізу дебіторської заборгованості необхідно також встановити її законність та терміни виникнення. При цьому необхідно виявити нормативну дебіторську заборгованість та невиправдану або прострочену(більше 3 місяців). Для оцінки якості дебіторської заборгованості використаємо таблицю 3.2

Таблиця 3.2 Оцінка якості дебіторської заборгованості агрофірми „Улянівка” за 2003 рік

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
Оборотність дебіторської заборгованості, разів	-	22,5	22,5
Тривалість періоду оборотності, днів	-	16,22	16,22
Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів, %	-	2,47	2,47

Відсутність показників на початок року пояснюється тим, що у 2002 році не було дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Оборотність дебіторської заборгованості на кінець 2003 року показує, що обсяги надходжень від реалізації може вмістити в собі середній залишок боргових прав 22,5 разів. Цей показник визначає ефективність кредитного контр олю збоку підприємства, оскільки, даючи товар з відстрочкою платежу іншим суб'єктам, підприємство фактично її кредитує.

Тривалість періоду оборотності показує, що підприємству в середньому необхідно 16 днів для отримання оплати за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги. Питома вага дебіторської заборгованості складає 2,47 % в загальній сумі поточних активів.

Як результат аналізу можна зробити висновок, що поява на кінець року дебіторської заборгованості є негативним фактором і говорить про незадовільну роботу щодо її повернення.

Розрахункові взаємовідносини підприємства з постачальниками, бюджетом, робітниками і службовцями, як правило, супроводжуються виникненням кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість - це вид міжгосподарського кредиту, коли внаслідок розбіжності руху товарів у натуральній формі і у вартісній формі виникає тимчасове залучення коштів у господарський оборот підприємств або в результаті несплати платежів нетоварного характеру. Іншими словами, це кошти, які не належать підприємству, але тимчасово знаходяться в його обороті.

У випадку зростання позапланового джерела оборотних засобів у вигляді кредиторської заборгованості одночасно за іншими рівними умовами збільшується вкладення коштів у товари відвантажені і тривалість кредитування постачальників за позиками під розрахункові документи. Внаслідок, відволікаються значні суми коштів із обороту підприємства. Що негативно впливає на його фінансове становище. І, навпаки, скорочення кредиторської заборгованості як позапланового джерела призведе до звільнення частини кредитних ресурсів із розрахункових операцій, що створює додаткові максимальні можливості для розширення виробництва.

Далі проведемо аналіз кредиторської заборгованості, дані оформимо в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 Оцінка стану та зміни кредиторськї заборгованості агрофірми „Улянівка” за 2003 рік (тис.грн.)

Стаття заборгованості	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
Векселі видані	-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	487	430	-57
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	-	-	-
- з бюджетом	788	884	96
- з позабюджетних платежів	6	9	3
- зі страхування	9	4	5
- з оплати праці	108	276	168
- з учасниками	-	-	-
- із внутрішніх розрахунків	-	20	20
Інші поточні зобов'язання	-	-	-
Разом кредиторська заборгованість	1398	1623	225

Дані таблиці 3.3 свідчать: протягом звітного року кредиторська заборгованість збільшилась на 225 тис. грн.. або на 16, 09 %. Причому зростання її має місце по всіх статтях, за винятком розрахунків з позабюджетних платежів та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, заборгованість за якими зменшилась на 62тис. грн..

При аналізі оборотності кредиторської заборгованості, на відміну показників оборотності дебіторської заборгованості, в розрахунок береться величина закупівель. Для її визначення необхідно розрахувати декілька показників, які оформлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Показники оборотності кредиторської заборгованості в агрофірмі „Улянівка” за 2003 рік (тис. грн..)

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
Чисті експлуатаційні витрати	2278	1813	-465
Валові експлуатаційні витрати	2885	2282	-603
Сума закупівель (придбання)	2131	1539	-592
Оборотність кредиторської заборгованості	4,376	3,579	-0,797
Середній період погашення кредиторської заборгованості	83,41	120,15	36,74

З розрахункових даних таблиці 3.4 видно, що суми чистих та валових експлуатаційних витрат зменшились на кінець року на 465 тис. грн.. та 603 тис. грн.. відповідно. Це є позитивним. Оборотність кредиторської заборгованості також зменшилась на 0,797. Період погашення кредиторської заборгованості на багато перевищує такий же показник за дебіторами. І це означає вміння підприємства втримувати позики довше, ніж дозволяти це своїм боржникам.

Шляхами вдосконалення стану розрахунків підприємства є заходи щодо його поліпшення, які забезпечили б: суворе дотримання умов договору поставок і ліквідацію причин, що призвели до відмови покупців від акцепту розрахункових документів; економічний вплив на ненадійних платників з метою усунення фактів несвоєчасних платежів за відвантажену продукцію; своєчасне утримання дебіторської заборгованості; розрахунки з постачальниками, працівниками, бюджетом і банками у встановлені строки; дотримання правил безготівкових розрахунків; прискорення документообороту; впровадження форм розрахунків, що відповідають специфіці даного підприємства і сприяють прискоренню розрахунків.

3.2 Аналіз розрахунків з постачальниками і покупцями

Зміна структури безготівкових розрахунків на підприємстві впливає на оборотність коштів в його розрахунках зі своїми партнерами, а також на оборотність товарно-матеріальних цінностей, які належать або надходять на дане підприємство. Прискорення оборотності коштів в розрахунках досягається за рахунок забезпечення своєчасності платежів, а саме: максимального зближення строків оплати товару та їх надходження до покупців за рахунок використання найбільш раціональної форми безготівкових розрахунків, ефективність якої визначається її документооборотом і самою технологією розрахунків.

Зміна форми безготівкових розрахунків призводить відповідно до зміни часу між оплатою продукції та її надходженням до покупця. Це визначає коливання як дебіторської, так і кредиторської заборгованості, а також товаро-матеріальних запасів, які фіксуються у відповідних статтях балансу підприємства. Запаси товарно-матеріальних цінностей із зміною структури безготівкових розрахунків змінюється залежно від загальної їх норми запасу, яка розраховується на даному підприємстві. При нормуванні оборотних коштів у виробничих запасах враховується час перебування оплаченого матеріалу в дорозі - транспортний запас.

Необхідність створення транспортного запасу викликана головним чином використанням у платежах за матеріальні цінності і послуги попередньої оплати поставок за допомогою платіжних доручень. За цих умов розрахунків підприємство, сплативши поставку, до вибуття вантажу вкладає кошти у так звані „матеріали в дорозі”.

Вплив структури безготівкових розрахунків на фінансове становище підприємства можна наглядно представити на прикладі таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Структура безготівкових розрахунків агрофірми „Улянівка” з постачальниками і покупцями за 2003 рік

Постачальник (покупець)	Існуюча структура	Структура, яка прогнозується
	Платіжне доручення	Чек	Платіжне доручення	Чек	Вексель	Планові платежі
Постачальник
ЗАТ „Білопільський сирзавод”	28,9			24,3
СП „Родючість”		3,9		21,4
Уляновська лікарня	11,9
ПП „Коваленко П. М.	14,3				4,6
ВАТ „Сумиобленерго”		1,4		14,8
ПП „Балан”	7,8
Сумське управління газового господарства	4,3			9,9
Уляновська селищна рада	15,7
Юридичний центр „Шинкаренко”	11,4
Інші		5,3	25,0
Разом	94,7	5,3	25,0	70,4	4,6
Покупець
ПП „Пономаренко”	23,8
ПП „Оленченко С. В.”	19,3
УМІ „ Київтрансгаз”	17,6					53,8
Суми племоб'єднання	13,9					22,1
ЗАТ „УТЕЛ”	7,3
ВАТ „Укртелеком”	4,2
ВАТ „Жовтневе РТП”	3,7
ТОВ „ ЮВС”	2,8
ВАТ „Сумиобленерго”	1,9					16,8
ПП „Балан”	1,6
Сумське управління газового господарства	1,5
ПП „Мачула”	1,4
Уляновська селищна рада	1,0
Інші			7,3
Разом	100,0	0,0	7,3			92,7

Дані таблиці 3.5 свідчать, що у розрахунках з постачальниками агрофірма використовує в основному платіжні доручення (94,7%) і тільки 5,3% припадає на розрахунки чеками, тобто великим різноманіттям форм безготівкових розрахунків підприємство не відрізняється.

Перевага використання у розрахунках з постачальниками платіжних доручень при використанні такого способу розрахунків як попередня оплата в цілому зрозуміла; адже спочатку господарство сплачує кошти, а вже потім одержує товар, що дуже вигідно для постачальників. Однак найбільша питома вага платіжних доручень призводить до відсутності гарантії повної оплати за продукцію для постачальників, що може знизити зацікавленість у торгівлі з даним підприємством. Тому необхідно удосконалити структуру форм безготівкових розрахунків, які використовуються в агрофірмі, замінивши неефективні форми більш ефективними, які гарантують платежі постачальнику.

У зв'язку з тим, що постачальники розташовані на недалекій відстані від підприємства( у межах однієї області) доцільно використовувати на підприємстві чекову та вексельну форми розрахунків. Чекова форма максимально зближує дату відвантаження товару і його оплату, чим повинна привертати увагу постачальників, та як гарантує оплату, що дуже важливо у сучасних умовах торгівлі. Питому вагу чекової форми у структурі розрахунків агрофірми пропонується довести до 70,4%.

Розрахунки із постачальниками векселями є дуже вигідною формою для сільськогосподарських підприємств. Адже маючи серйозний характер виробництва, вони не рівномірно одержують кошти на розрахунковий рахунок, таким чином вексель буде надавати їм можливість відстрочити платіж. Іншими словами, постачальником надається комерційний кредит господарству на поставку продукції. Однак, враховуючи недовіру підприємства до цієї форми розрахунків, питома вага вексельної форми розрахунків може досягати у структурі безготівкових розрахунків 4,6 %.

Розрахунки з господарством здійснюються покупцями безготівковим шляхом через банківські установи не пізніше наступного дня після надходження продукції. Розрахунки здійснюються, як правило, шляхом перерахування за допомогою платіжних доручень вартості відправленої господарством продукції, на його розрахунковий рахунок.

В умовах високої дебіторської заборгованості на даному підприємстві вважається можливим застосовувати в агрофірмі розрахунки з покупцями у порядку планових платежів (92,7%), суть яких зводиться до здійснення розрахунків періодично, за домовленістю сторін, з використанням платіжних доручень.

Використовуючи запропоновані форми розрахунків, підприємство може одержати економічний ефект в результаті прискорення документообороту, в тому числі і за рахунок зниження витрат на оформлення документів.

Зміна структури форм безготівкових розрахунків безумовно приведе до зміни окремих статей балансу підприємства. В результаті скорочення тривалості документообороту скорочується транспортний запас, який входить до складу загальної норми виробничих запасів на підприємстві.

Із зміною статей балансу відповідно зміняться і показники фінансового становища( фінансова стійкість, платоспроможність, ліквідність) агрофірми.

Таким чином, фінансове становище підприємства залежить від рівня ефективності використання тієї чи іншої форми безготівкових розрахунків, що потребує відповідної оцінки стану розрахунків на підприємстві і розробки певних дій. Адже правильна організація безготівкових розрахунків є важливою умовою забезпечення нормального кругообороту коштів у господарстві, зміцнення фінансової і господарської самостійності підприємства і підвищення ефективності виробництва.

Размещено на Allbest