Оцінка впливу інвестування на фінансовий результат виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

6

62

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА

на тему: Оцінка впливу інвестування на фінансовий результат виробництва

ВСТУП

інвестування фінансове реконструкція

Дослідження проблем ефективного інвестування в економіку завжди в центрі уваги, бо інвестиції в змозі вплинути на глибокі відтворювальні основи господарської діяльності і визначають процес економічного розвитку взагалі.

Ринкові відносини в економіці потребують від господарських суб'єктів, з одного боку, підвищення конкурентоспроможності вироблюваної продукції, а з іншого боку, забезпечення стабільності та сталості їх функціонування в умовах динамічно мінливого економічного середовища.

Для подальшого відродження економіки України потрібні інтенсивні капіталовкладення в економічно ефективні та економічно безпечні технології виробництва, що обумовлює пошук шляхів ефективного здійснення інвестиційних проектів. Тим більше, що інвестиції являють собою теперішні затрати на придбання майбутніх вигод, або інакше кажучи, визначену теперішню вартість, яку обмінюють на майбутню вартість.

Розвиток суспільства в цілому й господарських суб'єктів, зокрема, базується на розширеному відтворенні матеріальних цінностей, яке забезпечує зростання національного майна і, відповідно, доходу. Одним із основних засобів забезпечення цього зростання є інвестиційна діяльність, що включає процес вкладення інвестицій (тобто інвестування), а також сукупність практичних дій щодо реалізації інвестиційних проектів як форми матеріалізації інвестицій.

Перебудова підприємства чи окремих його виробництв в процесі інвестування, яка здійснюється на основі досягнень науково-технічного прогресу з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості продукції, умов праці й екології виробництва без розширення наявних будівель та споруд, і являє собою реконструкцію виробництва. Цей напрямок інвестицій визнано найбільш доцільним. У ході реконструкції на вивільнюваних площах можуть створюватися нові ефективні виробництва.

Майбутня реконструкція повинна бути технічно й економічно обґрунтованою. З цією метою розробка інвестиційного проекту обов'язково передбачає розрахунок необхідної для реконструкції суми інвестицій, техніко-економічних показників виробництва після його реконструкції, тобто проектних техніко-економічних показників та оцінку ефективності реконструкції виробництва, а значить і оцінку ефективності даного інвестування для її здійснення. Тільки глибоко обґрунтований варіант інвестування може бути рекомендований для реалізації. Викладене вище свідчить про актуальність досліджень аспектів обґрунтування доцільності та оцінки ефективності інвестування.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТУВАННЯ ТА ОЦІНКИ ЙОГО ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Роль реального інвестування в розвитку виробництва

Реальні інвестиції забезпечують приріст дійсного (фізичного) капіталу. Реальне інвестування означає організацію виробничого процесу, тобто створення (придбання, будівництво і т. ін.) виробничих потужностей та найом робочої сили.

Інвестиційна діяльність будь-якої фірми (підприємства) являє собою тривалий процес і тому повинна здійснюватись з урахуванням певної перспективної спрямованості.

Вплив капітальних вкладень на суспільне виробництво виражається у досягненні високого рівня продуктивності суспільної праці, неухильному рості національного прибутку та підвищенні життєвого рівня населення.

Для підприємства найбільш характерні плани та заходи реалізації окремих інвестиційних проектів та програм. Якщо реалізуються кілька проектів, пов'язаних або залежних один від одного, то, плануючи їх взаємодію, підприємці мають справу з проектуванням як безперервним процесом -- функцією управління підприємницькою діяльністю. Стосовно великих та довгочасних проектів невід'ємною умовою їх розробки є обґрунтування ідеї та надійності очікуваного результату. У світовій практиці плани реалізації інвестиційних проектів здобули назву бізнес-планів. Проте не можна інвестиційний проект ототожнювати з бізнес-планом. У нашій практиці інвестиційний проект являє собою комплексний план розвитку підприємства та слугує головним обґрунтуванням інвестицій, тоді як бізнес-план розробляється головним чином з метою отримання максимального прибутку.

Мета укладання інвестиційного проекту полягає, насамперед, утому, щоб дати керівництву підприємства (фірми) якнайповнішу картину становища підприємства та можливостей його розвитку. Окрім того, ретельне обґрунтування проекту створює у майбутніх інвесторів впевненість у надійності своїх інвестицій та, що не менш важливо, викликає довір'я до керівництва підприємства.

Інвестиційний проект допомагає реально оцінити ідею, внести її в документацію, усвідомити її, визначити її ефективність та "вузькі" місця і нарешті керувати процесом реалізації інвестиційного проекту.

1.2 Визначення впливу інвестування на фінансові результати функціонування виробництва

Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність ( стійкість ). На неї впливають різні причини- як внутрішні, так і зовнішні : виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит, міцне становище підприємства на ринку, високий рівень матеріально - технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій, налагодженість економічних зв'язків із партнерами, ритмічність кругообігу засобів, ефективність господарських і фінансових операцій, незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність ринкового підприємства, зумовлює різні аспекти його стійкості, зокрема загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, - внутрішній і зовнішній аспекти.

Виробнича програма підприємства - це план виробництва і реалізації продукції, тобто система адресованих завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті відповідної якості у встановлені терміни згідно з договорами поставки.

Формування виробничої програми здійснюється в процесі бізнес планування, де представлена інформація про оцінку ринків збуту, можливих конкурентів, стратегію маркетингу і характеристику пропонованої продукції.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні, хоч і саме виробництво різко впало. Зменшується інвестиції в товарні запаси, що ше більше скорочує збут. Зменшується в цілому доходи суб`єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

1.3 Методичні основи оцінки ефективності інвестиційного проекту реконструкції виробництва

Процес оцінювання ефективності інвестування включає визначення, в першу чергу, основних ТЕП виробництва, його фінансових результатів, а потім безпосередньо показників ефективності інвестиційного проекту.

Загальна оцінка ефективності інноваційних проектів припускає порівняння проекту з альтернативою, у даному випадку з ефективністю діючого виробництва. Іншими словами, визначаючи загальну економічну ефективність реконструкції (додаткових капіталовкладень в діючі виробничі фонди з метою реконструкції виробництва), слід визначити наявність приросту прибутку і підвищення рентабельності виробництва після реконструкції.

Для визначення ж комерційної ефективності виробництва після реконструкції припустимо визначити лише наявність прибутку і рентабельності продукції без порівняння з економікою діючого виробництва. Показники ефективності інвестиційного проекту: чистий дисконтований дохід (чиста приведена цінність), індекс прибутковості, період окупності, внутрішня норма прибутковості чи інші відомі показники можуть бути визначені як для загальної, так і для комерційної ефективності. Тільки ще раз варто відмітити, що для загальної ефективності обов'язково повинно враховувати зміну показників (збиток, приріст прибутку, грошового потоку, екологічний та соціальний ефект) у порівнянні з діючим виробництвом, а для комерційної - досить росту їх абсолютних величин без зіставлення з показниками діючого виробництва. У цьому випадку критерієм оцінки ефективності проекту для остаточного рішення про реалізацію розглянутого інвестиційного проекту служить відповідність розрахованих показників прийнятим нормативам чи їх прийнятному рівню з позицій загальних правил оцінки ефективності, наприклад, чиста приведена цінність проекту повинна бути>0, а індекс прибутковості >1, період окупності - незначний.

Щоб розрахувати зазначені показники ефективності інвестиційного проекту (NVP, ІД, ВНД, ПО й інші), необхідно в першу чергу визначити техніко-економічні показники, що відбивають витрати і результати виробництва продукції згідно з майбутнім проектом. З майбутнім проектом, що випливає із сутності економічного ефекту.

Як відомо, основні техніко-економічні показники виробництва, що характеризують його інвестиційну та операційну види діяльності такі:

1) потужність виробництва та річний випуск продукції;

2) вартість основних виробничих фондів (ОВФ);

3) чисельність промислово-виробничого персоналу, робітників та ін.;

4) фонд оплати праці працюючих (робітників та ін.);

5) собівартість одиниці продукції та річного випуску;

6) обсяг реалізації продукції;

7) прибуток від реалізації продукції (фінансові результати діяльності);

8) рентабельність продукції та ін;

9) продуктивність праці;

10) інші показники ефективності використання ресурсів виробництва;

11) показники ефективності інвестицій.

Економічний ефект обчислений за критерієм чистого дисконтованого доходу (чистої приведеної цінності проекту), для варіанта реконструкції, що розглядається, тобто для умов будівництва протягом 3-х років, складе:

, (3.1)

де К₁, К₂, К₃ - капіталовкладення на реконструкцію в 1-ий, 2-ий і 3-ій роки будівництва об'єкта, тис. грн;

ГП₁/(1+е)⁴ - річний приріст грошового потоку, приведеного до дійсної вартості в 1-ий рік реалізації (введення в експлуатацію об'єктів будівництва), а 4-й рік - з моменту початку інвестування проекту реконструкції, тис. грн/рік;

ГП_t/(1+е)^t - те ж, у t-ий рік реалізації проекту, тобто у (t+3)-ій рік з моменту початку інвестування, тис. грн/рік;

1/(1+е) - коефіцієнт дисконтування;

е - норма дисконту (прийняти на рівні банківської процентної ставки на момент виконання даної роботи, з урахуванням інфляції та прогнозного рівня інвестиційних ризиків), виражена в десятковому дробу;

t - період розрахунку, що враховує кількість років роботи проектованого виробництва, в основному, приймається на рівні 5-10 років.

Приріст прибутку у виробництві для даного екологічного проекту реконструкції включає наведені нижче складові.

В основі показників комерційної ефективності і, зокрема, економічного ефекту як узагальнюючого показника ефективності - лежить приріст прибутку (П) за двома складовими:

а) безпосередньо у виробництві, у даному випадку за рахунок приросту продажу харчової кислоти і продажу реактивною кислоти, а також продуктів, одержаних з відходів (П₁);

б) відверненого економічного збитку у вигляді виключення (економії) платежів за викиди (скидання), розміщення і складування відходів у зв'язку з тим, що під час переробки твердих відходів відпаде необхідність у їх збереженні (П₂).

З урахуванням викладеного, приріст прибутку, забезпечуваний варіантом реконструкції, при оцінці комерційної ефективності складатиме:

П=П₁+П₂, (3.2)

а) приріст прибутку (прибуток) у виробництві визначається в такий спосіб:

приріст прибутку від реалізації намічуваних до випуску продуктів (П₁), у даному випадку розраховується як різниця між приростом вартості реалізованої продукції та збільшенням річних експлуатаційних витрат в порівнянні з діючим виробництвом.

П₁ = РП - С (3.3)

або

П₁= П_{після рекон.} -П_{до рекон}. (3.4)

Але сучасні методичні підходи дозволяють визначити в спрощеному варіанті, без співставлення з діючим станом підприємства, що підлягатиме реконструкції:

П_{після рекон.} = РП - С, (3.5)

де П₁ - річний приріст прибутку від реалізації, тис. грн/рік;

РП - приріст обсягу продажу за рахунок реконструкції, тис. грн/рік;

РП - сумарна вартість виробленої реалізованої продукції, отриманої після реконструкції, тис. грн/рік;

С - збільшення річної собівартості продукції у зв'язку з реконструкцією;

С - сумарні річні експлуатаційні витрати, пов'язані з виробництвом кислоти різних модифікацій і продукції з відходів після реконструкції виробництва, відповідно до розрахунків, тис. грн/рік.

б) відвернений економічний збиток.

Утилізація відходів забезпечить приріст прибутку не тільки від реалізації, але і за рахунок виключення платежів (при повній переробці) чи економії платежів (при частковій переробці) за розміщення відходів (У₁) і транспортних витрат на доставку їх до місць збереження (У₂). З урахуванням викладеного відвернений економічний збиток, розраховується за формулою

П₂=У₁+У₂, (3.6)

де У₁ - економія (зниження) платежів за скидання (викиди) і розміщення відходів;

У₂ - економія транспортних витрат.

Традиційно щодо визначення платежів використовуються формули:

ѕ для функціонуючих виробництв

; (3.7)

ѕ для проектованих виробництв

, (3.8)

де Н_іл - норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го класу токсичності в межах ліміту, відповідно до дозволу на розміщення, грн/т;

Н_і - базовий норматив плати за розміщення 1 т помірковано небезпечних відходів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України;

М_іл, М_іп - річна маса відходів і-го класу токсичності в межах ліміту (відповідно до дозволу на розміщення), понад ліміт, відповідно, т/рік;

К_п - коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів і-го класу токсичності, т;

К_м - коефіцієнт, що враховує, розташування місця (зони) розміщення відходів, рівний 3,0;

К_о - коефіцієнт, що враховує облаштованість місця розміщення відходів, рівний 3,0.

Нормативи плати за розміщення відходів у навколишньому природному просторі (Н_іл) установлені на основі їх небезпеки і токсичності (табл. 8 «Методики визначення тимчасових нормативів плати і збору платежів за забруднення навколишнього природного середовища України», з урахуванням індексацій, відповідно до наказів Міністерства навколишнього середовища України). У даній курсовій роботі відвернений економічний збиток розраховується згідно з умовними даними про транспортні витрати підприємства, що складають 50 грн за транспортування 1т відходів.

З урахуванням викладеного, економічний збиток, а значить і відвернений економічний збиток, за рахунок утилізації твердих відходів для даного випадку являє собою:

П₂=П_n+У₂ (3.8)

Скорочення викидів в атмосферу після реконструкції виробництва кислоти [дивись у методичних вказівках до самостійної роботи з курсу «Інвестування » (далі МВ до сам. роботи) вихідну інформацію до передумов реконструкції виробництва] можна розрахувати за формулою:

, (3.10)

де Н_і - базовий норматив плати за 1 т забруднюючого речовини;

М - зниження річного скидання забруднюючої речовини, відповідно до нормативно-технічної документації, зокрема, технічному проекту, т/рік;

К_т - коефіцієнт, що враховує територіальні, екологічні і соціально-економічні особливості території (К_т), залежить від чисельності міста (селища), його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

К_т=К_нас*К_ф, (3.11)

де К_нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності населення міста і збільшується в міру зросту чисельності від 1,0 до 1,8, дорівнює для даного випадку 1,8;

К_ф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення міста (селища) і від типу населеного пункту змінюється від 1,0 до 1,65 і дорівнює для даного випадку 1,25.

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ІНВЕСТУВАННЯ В ДІЮЧЕ ВИРОБНИЦТВО КИСЛОТИ З МЕТОЮ ЙОГО РЕКОНСТРУКЦІЇ

2.1 Дослідження ринку збуту продукції

Дане підприємство «Цитрон» введено в експлуатацію як підприємство з виробництва усіх видів харчових кислот. Але фактично харчова кислота є одним видом продукції, що випускається цим підприємством.

З початку 90-х років замість методу поверхневого шумування застосовується технологія глибинної ферментації. Це привело до скорочення різних видів відходів і відповідно до поліпшення екологічності процесу.

Підприємство знаходиться в межах міста і займає загальну площу близько 6-ти га міських земель, має власне водопостачання (артезіанські свердловини). Крім цього, підприємству належить прирейкова база за містом, на якій розташовані під'їзні колії для прийому великогабаритних вантажів, а також цех з випалу вапняного каменю.

Підприємство має цехову структуру, що включає два основних цехи - бродильний і хімічний. Цех глибинної ферментації - сугубо мікробіологічний. У даному цеху шляхом біосинтезу одержують кислоту у ферментованих розчинах. Призначення хімічного цеху - виділення харчової кислоти з розчинів, що забродили, у виді готової продукції.

Нижче наведено характеристику продукції та області її застосування.

Досліджуване підприємство орієнтоване на випуск одного виду продукції - кислоти харчової упакованої 1-го сорту, в кристалічному вигляді і за якісними показниками відповідає вимогам державного стандарту.

Завдяки своїм смаковим якостям і фізико-хімічним властивостям дана харчова кислота широко застосовується в багатьох галузях промисловості. Її основними споживачами є плодоконсервна промисловість (кислота використовується як консервант), кондитерська промисловість (смаковий наповнювач), харчосмакова промисловість (харчосмакові фабрики, виробництва мармеладу, пастили, карамелі), пиво, безалкогольна промисловість (виробництво усіх видів прохолодних напоїв), парфумерна промисловість (як адсорбент для різного виду продукції, що містить спирт), фармацевтична промисловість (як наповнювач для препаратів, що містять аспірин, а також анальгетиків різного виду), масложирова промисловість (як консервант для послаблення розщеплення олійної кислоти), тютюнова промисловість (як адсорбент при виробництві високоякісних сигарет).

Добавка харчової кислоти в невеликих кількостях до овочів, фруктів, соків не дає зміни кольору, впливає на аскорбінову кислоту при виробництві паштетів, ковбас, плавлених сирів. Дана харчова кислота зв'язує летучі основи і поліпшує аромат тютюну. Суміш досліджуваної харчової кислоти та її солей дає стійкі буферні розчини.

Досліджуване підприємство забезпечує видачу якісних посвідчень на кожну партію відвантаженої продукції і гарантує проходження радіологічного контролю.

Дана харчова кислота є продукцією, що не ліцензується при проходженні митного контролю. Покупець здійснює прийом відвантаженої продукції та її доставку за своєю адресою самовивозом.

2.2 Стисла техніко-економічна характеристика виробництва продукції

Аналіз продуктивності праці характеризується даними табл. 3.3.

З табл. 2.1 випливає, що продуктивність одного робочого і працюючого вище запланованої. Це пояснюється одночасним збільшенням випуску продукції та її подорожчанням, сумарно на 24 %, при збільшенні чисельності робітників лише на 0,6 %. Однак у порівнянні з попереднім роком мало місце значне падіння продуктивності праці: на 15,6-16,7%.

Істотне відставання з продуктивності праці пояснюється тим, що перший квартал звітного року підприємство не випускало продукцію. Для більш повного використання трудових ресурсів необхідно збільшити випуск готової продукції та обсяг її реалізації наблизити до потужності виробництва і підвищити його ефективність, а для цього - в першу чергу підвищити конкурентноздатність продукції та розширити її асортимент.

Таблиця 2.1 - Аналіз продуктивності праці

Показники	Од. вим.	Попе-редній рік	Звітний рік	Відхилення	Відношення звітного року до
			план	факт	абс.,(+,-)	відн.,%	попереднього, %
Вироблена продукція	тис.грн/рік	22450	18159,8	20124,5	+1964,7	10,8	89,7
Чисельність ПВП	чол.	186	202	200	+2	1,0	107,5
у тому числі:
робітники	чол.	146	154	155	+1	0,6	106,2
Продуктивність праці
1 робітника	тис.грн/чол	153,8	117,9	129,8	11,9	10,1	84,4
1 працюючого	“-”	120,7	89,9	100,6	10,7	11,9	83,3

Аналіз структури собівартості продукції зосереджує увагу на факторах, що визначають рівень поточних витрат виробництва.

Собівартість продукції є найважливішим показником, що характеризує результативність роботи окремого виробництва та підприємства в цілому. Аналіз структури собівартості кислоти представлено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Аналіз структури собівартості 1 т харчової кислоти

Елементи витрат	Питома вага, %
1 Основна сировина	22,1
2 Допоміжна сировина та матеріали	37,8
3 Газ	4,9
4 Вода	0,6
5 Електроенергія	5,2
6 Скидання	8,5
7 Витрати на оплату праці	6,2
8 Нарахування на зарплату	8,1
9 Амортизаційні відрахування	2,3
10 Інші витрати	2,4
Собівартість реалізованої продукції	98,1
Адміністративні витрати	0,9
Витрати на збут	1,0
Повна собівартість	100,0

Аналіз структури собівартості, за даними табл. 2.2, свідчить, що вартість сировини і матеріалів у собівартості складає практично 60 %, енергоресурсів - близько 11 %, трохи менше (8,5%) - витрати на оплату праці з нарахуваннями, як і сума амортизаційних відрахувань. Значна частка поточних витрат(на рівні витрат на оплату праці) приходиться на платежі за скидання стокових вод - 8,5%. Приведена вище структура собівартості кислоти підтверджує високу матеріалоємність її виробництва та низьку екологічність, а з цього виходить, - і необхідність зниження питомих витрат та підвищенню ефективності використання сировини, палива й енергоресурсів, тим більше в нинішніх умовах їх постійного подорожчання, а також необхідність утилізації відходів.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться з метою виробки пропозицій з поліпшення організації фінансів і підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Зміст такого аналізу полягає у вивченні розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власними оборотними коштами, стану виробничих запасів, власних і запозичених джерел їх формування. Чисті мобільні засоби (ЧМЗ) дозволяють визначити частку засобів, що залишаються в обороті підприємства після погашення короткострокової заборгованості. Успішність функціонування підприємства значною мірою залежить від наявності та вигідності позикового капіталу, який спроможний підвищити дохідність використання власного.

Як свідчить фінансова звітність, із загальної суми засобів, які має підприємство, 67,35% засобів є його власністю, що підтверджується коефіцієнтом автономії (автономність повинна бути більшою 50%).

Частку вільного капіталу, що не закріплена в цінностях іммобільного характеру, визначають коефіцієнтом маневреності. На підприємстві цей коефіцієнт склав - 0,04, тобто ці цінності цілком відсутні.

Питома вага реального основного капіталу в загальному підсумку засобів, вкладених в активи, - це показник, що визначає масштаби підприємницької діяльності. При нормі 50 %, на підприємстві цей показник склав 69,8 %, а питома вага суми нарахувань досягла 46 %.

Коефіцієнт покриття відбиває кратність суми мобільних засобів стосовно короткострокових зобов'язань підприємства. Нормально, якщо коефіцієнт покриття більший за 2,0. На жаль, на підприємстві цей показник склав лише 0,97.

Найгірше на підприємстві йдуть справи з ліквідністю. Так, коефіцієнт загальної ліквідності при нормі 1, дорівнював 0,627, а коефіцієнт абсолютної ліквідності при нормі 0,25-0,35 склав лише 0,0132. Це говорить про відсутність можливості у підприємства погасити свої борги в стислий термін.

Основні техніко-економічні показники, що характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства, представлено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз основних техніко-економічних показників роботи підприємства

№	Найменування показника	Од. вим.	Значення показника	Відхилення
			за планом	фактично	абс.,(+,-)	відн.,%
1	2	3	4	5	6	7
1	Обсяг виробництва, харчової кислоти у тому числі упакованої	т/рік т/рік	1254,3 1254,3	1364,2 1364,2	109,9 109,9	+8,76 +8,76
2	Вироблена продукція	тис. грн/рік	18615	23082	4467	+24,0
3	Обсяг реалізації	тис. грн/рік	18615	23082	4467	+24,0
4	Середньоспискова чисельність ПВП	чол.	202	200	-2	-1,0
5	Продуктивність 1-го працюючого	грн/чол	92153	115410	2325,9	+25,2
6	Річний ФОП	тис. грн/рік	1337	1337	-	-
7	Середньомісячна зарплата 1-го працюючого	грн	661,9	668,5	6,6	+1,0
8	Середньорічна вартість ОВФ	тис. грн	6264	6264	-	-
9	Фондовіддача	грн/грн	0,297	0,368	0,71	+24,0
10	Фондоозброєність	грн/чол	31010	31320	310	+1,01
11	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн/рік	18038	21651	3613	+20,03
12	Витрати на 1 грн ТП	грн/грн	0,969	0,938	-0,031	-0,03
13	Прибуток від реалізації продукції	тис. грн/рік	577	1431	854	+148,0
14	Рентабельність продукції	%	3,2	6,6	3,4

Як видно з табл. 2.3, за звітний період собівартість реалізованої продукції збільшилась протягом року на 20%, а річний випуск - лише на 8,76%. Тому підвищення рентабельності продукції на 3,4% пояснюється не покращенням виробничої діяльності і, як наслідок, економією собівартості, а навпаки, різким збільшенням ціни 1т реалізованої продукції.

Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що підприємство останнім часом мало вкрай низьку рентабельність продукції та незадовільний фінансовий стан і низьку поточну платоспроможність. До того ж сама продукція - неконкурентоспроможна, хоча і має місце попит на цю продукцію.

2.3 Оцінка можливості та проблеми розвитку виробництва продукції

Харчова кислота знаходить широке застосування в промисловості та у побуті. Однак оцінка сучасного стану її виробництва на підприємстві “Цитрон” показала низьку прибутковість діючого виробництва і наявність передумов його реконструкції. Це обумовлено наступними причинами.

Виробнича програма обмежується випуском упакованого продукту 1-го сорту в упакованому вигляді: при наявності попиту в продукті вищого сорту, у тому числі у розфасовці. Оцінка використання основних виробничих фондів показала можливість удосконалювання їх структури: частка активної частини складає лише 30,4 % від їх загальної вартості. Сума зносу вже досягла 50 %, що свідчить про низьку придатність фондів.

Основні техніко-економічні показники характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства в порівнянні з попереднім роком.

Так, з даних табл. 2.3 видно, що фактичний випуск виробленої продукції збільшився, в основному, за рахунок росту цін, а не за рахунок збільшення обсягу виробництва. Так, при рості випуску на 8,76 % обсяг реалізації виробленої продукції збільшився на 24 %. Показники використання ресурсів також мали тенденцію до зменшення, в основному, через ціновий фактор. Трохи знизилися витрати на 1 грн реалізованої продукції завдяки незначній економії по собівартості. Рентабельність продукції склала лише 6,6%, що свідчить про низьку ефективність виробництва цієї продукції на даному підприємстві, що склалася.

Погіршує виробничу ситуацію, хитливий фінансовий стан підприємства і наявність відходів, які не можуть бути утилізовані за діючою технологією виробництва.

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції, розширення асортименту, поліпшення екологічності технології виробництва і виходу на нові ринки виробничий процес має потребу в удосконалюванні. Кон'юнктура ринку кислоти сприяє цьому. Реалізація потенційних можливостей подальшого підвищення конкурентоспроможності продукції і прибутковості її виробництва найбільш ймовірні в умовах реконструкції.

Таким чином, рівень якості й ефективності виробництва кислоти на підприємстві “Цитрон” нижче, ніж у підприємств конкурентів. Тому при розробці перспективи розвитку підприємства для підвищення ступеню охоплення ринку і підвищення прибутковості виробництва кислоти необхідно передбачити розширення асортименту та підвищення її якості, поліпшення упакування та організацію фасування, організацію маркетингової служби, збільшення обсягів виробництва і розширення асортименту кислоти. Разом з тим ріст випуску продукції й організація виробництва кислоти підвищеної якості неможливі без утилізації відходів.

Усе це свідчить про необхідність реконструкції виробництва кислоти на даному підприємстві, що спроможна забезпечити економічне та соціальне зростання підприємства.

Слід зауважити, що наступним етапом у вивченні передумов інвестування є прогноз потреби в продукції проекту та при її наявності - попереднє техніко-економічне обґрунтування, підходи до яких наведено далі.

РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ В РЕКОНСТРУКЦІЮ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Розрахунок проектних техніко-економічних показників виробництва (вартісна оцінка витрат і результатів інвестування в реконструкцію)

Виробнича програма та обсяги виробництва

В даній курсовій роботі, з огляду на умови передоплати в процесі реалізації продукції, обсяг виробництва прийнято на рівні виробничої потужності.

Вихід продуктів із відходів у розрахунку на 1 т харчової кислоти складає: міцелію сухого - 0,23 т, вологого - 1,15 т, фільтрату цитрату кальцію - 1,5 т, цитрогіпсу - 1,3 т. З огляду на зазначений вихід і потрібно розраховувати їх виробничу потужність. В закінченому вигляді, тобто з урахуванням річної вартості кожного виду продукції, виробнича програма може бути розроблена після формування цін на продукцію.

Вартість річного випуску реалізованої продукції розрахувати аналогічно для приведеного нижче асортименту у кількості, передбаченій для реалізації, з огляду на виробничу потужність у даному разі - валовий випуск харчової кислоти (2200 т/рік за базовим варіантом реконструкції), т/рік:

кислота харчова упакована - 1561,65;(2200-1,001*352-1,3*220);

кислота харчова в дрібній розфасовці - 352,0;(2200*0,16);

кислота реактивної кваліфікації - 220,0;

крім того, реалізована продукція із відходів, еквівалентна валовому випуску харчової кислоти т/рiк:

4.1) міцелій сухий - 506,0,(0,23*2200);

4.2) фільтрат цитрату кальцію - 3300,0,(1,5*2200);

4.3) цитрогіпс - 2860,0.(1,3*2200).

Таблиця 3.1.1 - Визначення виробничої потужності (обсягу реалізації) продукції після реконструкції, т/рік ¹⁾

Назва продукту	Базовий варіант КР	Власний варіант КР
Харчова кислота, валовий випуск2)	2200 (М1)	за завданням (М2)
Харчова кислота реалізована, у т.ч. упакована	1561,65	за різницею між валовим випуском та напівфабрикатом
фасована	352	16% від потужності (валового випуску) харчової кислоти
Реактивна кислота	220 (М1/)	за завданням (М2/)
Міцелій сухий	506 (0,23*3000)	0,23*М2
Фільтрат цитрату кальцію	3300 (1,5*3000)	1,5*М2
Цитрогіпс	3900 (1,3*3000)	1,3*М2

Вихідні дані про вартість ОВФ, необхідні для розрахунку кошторису розрахунків відрахувань на утримання і експлуатацію (ВУЕО) та в цілому загальновиробничих витрат собівартості окремих видів продукції приведених в табл. 3.3.2.

Визначену нище вартість ОВФ окремих виробництв по продуктах супроводжуватимуть майбутні річні експлуатаційні витрати на їх утримання та експлуатацію, що і необхідно урахувати в собівартості усіх видів продукції, які передбачаються до випуску після реконструкції. Причому, їх урахування здійснюється таким чином:

в калькуляції собівартості за складом із калькуляційних статей включають ці експлуатаційні витрати в комплексну статтю «Загальновиробничі витрати». В даному ж разі, коли калькуляції собівартості простіше представити за складом „по економічних елементах”, необхідно відобразити амортизаційні відрахування в елемент «Амортизація», а витрати на утримання та поточний ремонт - в «Інші прямі витрати».

Таблиця 3.3.1.2 - Оцінка вартості ОВФ після реконструкції з розподілом по продуктах виробництва

№ з/п	Складові зведеного кошторисно-фінансового розрахунку та показників за етапами перетворень	Алгоритм розрахунку показників	Значення показника
			будівельні роботи,тис. грн	монтажні роботи, тис. грн	облад-нання,тис. грн	Інші,тис. грн	Усього, сума, співвідношення, коефіцієнти
1	2	3	4	5	6	7	8
Визначення загальної суми інвестицій (додаткових капіталовкладень)
1.1	Глава 1 Підготовка території на будівництво	- загальний середньозважений коефіцієнт Загальний середньозважений коефіцієнт визначається структурою глави 2 де - частка вартості окремих об'єктів глави 2 зведеного КФР у загальній її вартості; М1 - приріст потужності виробництва харчової кислоти за базовим варіантом реконструкції, відносно потужності діючого виробництва (3000 - 1450 т/рік); М2 - приріст потужності харчової кислоти					74,59
		за варіантом завдання КР (додаток В), відносно потужності діючого виробництва, наприклад, (2000 - 1450 т/рік); М1 - потужність реактивної кислоти за базовим варіантом реконструкції (500 т/рік) М2 - потужність реактивної кислоти за варіантом КР.
1.2	Глава 2 Об'єкти основного виробничого призначення,у т.ч.		7513,90	1892,75	4173,82		8097,56
1.2.1	- бродильний цех ();	d1*гл.2,або п.1.2.1*кол.8*	2652,27	663,05	1533,12		2918,76
1.2.2	- хімічний цех ();	d2*гл.2,або п.1.2.2*кол.8*	2954,90	738,74	1716,18		3256,71
1.2.3	- цех виробництва кислоти реактивної кваліфікації ();	d3*гл.2,або п.1.2.3*кол.8*	1130,34	296,87	569,65		1124,23
1.2.4	- цех переробки відходів ();	d4*гл.2або п.1.2.4*кол.8*	612,67	153,16	202,18		582,74
1.2.5	- цех готування вапняного молока ()	d5*гл.2або п.1.2.5*кол.8*	163,72	40,93	152,69		215,12
1.3	Глави 3121Примітка:1) Загальну вартість гл.312 розраховано за даними таблиці Д.1.)	(					9280,68
1.4	Розрахункова вартість будівництва, у т.ч.		14747,84	4406,90	6040,66	4287,83	17449,23
1.4.1	Вартість об'єктів основного виробничого призначення		7513,90	1893,75	4173,82		8093,96
Урахування непередбачених та позаоб'єктових витрат
2	Розрахункова вартість будівництва з урахуванням непередбачених витрат (п.1*1,07), у т.ч.						18670,67
2.1	Об'єктові витрати						13826,95
2.2	Позаоб'єктові витрати						3622,28
3	Відношення позаоб'єктових витрат до об'єктових витрат, (п.2.2 / п.2.1)						0,262
4	Коефіцієнт, що враховує позаоб'єктові витрати						1,262
5	Вартість об'єктів основного виробничого призначення (гл. 2) з непередбаченими та позаоб'єктовими витратами		10146,32	2555,86	5636,07		10929,61
Розподіл глави 2 - вартості об'єктів основного виробничого призначення - на активну та пасивну частини (переведення структури інвестицій в структуру ОВФ)
6		Розподіл монтажу між вартістю будівельних робіт і устаткування в главі 2:
6.1	Гл.2 без вартості монтажних робіт (будівельні роботи + вартість устаткування)	Вартість будівельних робіт і устаткування(кол.8 п.5-кол.5 п.5)					9406,30
6.2	Відношення вартості монтажних робіт до вартості 2-ої глави без них	Вартість монтажних робіт (кол. 5 п.5)Вартість будівельних робіт і устаткування (кол. 8 п.5 - кол.5 п. 5)					0,1619
6.3	Коефіцієнт, що враховує співвідношення монтажних робіт і вартості 2-ої глави без вартості будівельних робіт і устаткування						1,1619
6.4	Вартість пасивної частини глави 2 (об'єктів основного виробничого призначення)	Вартість будівельних робіт * 1,1619 (кол.4 п.5*1,1619)					7026,24
6.5	Вартість активної частини глави 2 (об'єктів основного виробничого призначення)	Вартість устаткування *1,1619 (кол.6 п.5*1,1619) або глава 2 мінус пасивна частина (кол.8 п.5-кол.4 п.5*1,1619)					3903,35
6.6	Частка пасивної частини в главі 2, %	вартість пасивної частини гл.2 вартість глави 2					64,3
6.7	Частка активної частини в главі 2, %	вартість активної частини гл.2 вартість гл.2()					35,7
Визначення вартості ОВФ за рахунок додаткових капіталовкладень (інвестицій) (базовий варіант КР)
7	Усього капіталовкладень за зведеним кошторисно-фінансовим розрахунком, у т.ч.	Розрахункова вартість будівництва з пайовою участю (вартість ОВФ + витрати, що не включаються у вартість ОВФ + пайова участь)	18956,26	4715,38	6463,51	6587,98	21886,99
7	Усього капіталовкладень за зведеним кошторисно-фінансовим розрахунком, у т.ч.	Розрахункова вартість будівництва з пайовою участю (вартість ОВФ + витрати, що не включаються у вартість ОВФ + пайова участь)	18956,26	4715,38	6463,51	6587,98	21886,99
7.1	Пайова участь	за зведеним КФР*0,092	3396,50				2024,31
7.2	Розрахункова вартість будівництва без пайової участі, 100%, у т.ч.	усього капіталовкладень - пайова участь					19862,67
7.2.1	Витрати, що не включаються у вартість ОВФ, 7,1%	за зведеним КФР без пайової участі*(1-0,929)	151,07	148,76	16,48	2038,57	1403,51
7.2.2	Вартість ОВФ за рахунок додаткових капіталовкладень, 92,9%,	розрахункова вартість будівництва без пайової участі мінус витрати, що не включаються у вартість ОВФ	15408,69	4566,62	6447,03	4549,41	18459,16
	у т.ч. інші, що перерозподіляються (4549,51)	Перерозподіляються пропорційно вартості будівельних, монтажних робіт та обладнання	2653,08	786,28	1110,05
7.2.3	Підлягає віднесенню на основні виробничі фонди, 84,3%	Вартість ОВФ за рахунок додаткових капіталовкладень з перерозподілом інших витрат	18061,77	5352,90	7557,08		18459,16
7.3	Частка вартості ОВФ у розрахунковій вартості будівництва без пайової участі, або коефіцієнт переведення капіталовкладень у вартість ОВФ	Вартість ОВФРозрахункова вартість будівництва без пайової участі					0,929
7.4	Пасивна частина вартості ОВФ, 29,7%	Надання традиційної структури ОВФ: за аналогією з визначенням структури глави 2, через розподіл вартості монтажних робіт між вартістю будівельних робіт і обладнання за розрахованим їх співвідношенням 0,20894 і відповідно коефіцієнтом - 1,20894, у підсумку: доля пасивної частини - 29,7%, а активної - 70,3%					5445,12
7.5	Активна частина вартості ОВФ, 70,3%						13014,05
Розрахунок вартості ОВФ після реконструкції
8.1	Вартість ОВФ після реконструкції, у т.ч.	Вартість ОВФ за рахунок додаткових капіталовкладень + залишкова вартість ОВФ діючого виробництва					20326,07
8.1.1	Вартість ОВФ за рахунок додаткових капіталовкладень						18459,16
8.1.2	Залишкова вартість ОВФ діючого виробництва						1866,91
8.2	Глава 2 з урахуванням позаоб'єктових та непередбачених витрат після реконструкції, у т.ч.	аналогічно з наведеним вище - глава 2, з урахуванням позаоб'єктових та непередбачених витрат					11747,09
8.2.1	Глава 2 з урахуванням позаоб'єктових та непередбачених витрат зведеного КФР						10929,61
8.2.2	Залишкова вартість бродильного та хімічного цехів діючого виробництва						817,48
Розподіл вартості ОВФ та безпосередньо об'єктів виробництва глави 2 за окремими продуктами
9	Складові структури об'єктів глави 21Примітка 1) Не принципово: з урахуванням чи без урахування позаоб'єктових та непередбачених витрат;) за продуктами, частка продукту, %:	Цей розподіл здійснюється за структурою глави 2 по окремих продуктах: визначення структури глави 2 - вартості об'єктів основного виробничого призначення кожного продукту, тобто частки об'єктів у загальній вартості глави 2, що приймається за 100%, шляхом співвідношення вартості основного об'єкту певного продукту в главі 2 до її загальної вартості
9.1	харчова кислота фасована (d1+d2)						75,54
9.2	харчова кислота упакована (d1+d2)						74,48
9.3	реактивна кислота (d3)						14,7
9.4	продукти з відходів, разом (d4)						7,13
9.5	виготовлення вапняного молока (d5)						2,63
10	Загальна вартість ОВФ після реконструкції за продуктами:	Розрахунок вартості ОВФ та їх складових, а саме: активної і пасивної частини, 2-ої глави в цілому та її активної і пасивної частин у
		відповідності з визначеною вище часткою (долею) кожного продукту, з огляду на структуру вартості ОВФ та глави 2, тобто за частками активної і пасивної частин шляхом добутку загальної суми вартості ОВФ після реконструкції на частку певного продукту в ній. Обов'язкова перевірка правильності розрахунків - по-перше, сума часток за продуктами повинна дорівнювати 100%, по-друге, сума вартості ОВФ всіх продуктів - загальній вартості
	харчова кислота упакована						15354,61
	харчова кислота фасована						15138,86
	реактивна кислота						2987,93
	продукти з відходів, разом						1449,24
	виготовлення вапняного молока						534,59
10.1	у т.ч. вартість активної частини ОВФ, 29,7 %, у т. ч. за окремими продуктами, 29,7%	Визначена вище вартість ОВФ виробництва кожного продукту розподіляється на активну і пасивну частину шляхом добутку певної вартості конкретного продукту, напр. харчової кислоти (25762,27) на долю активної та пасивної частин в главі 2,					6042,55
	у т.ч. харчова кислота упакована, (далі аналогічно по інших продуктах)	відповідно 29,7% та 70,3%, або добутку активної та пасивної частини вартості ОВФ після реконструкції					4560,23
10.2	Вартість пасивної частини ОВФ, 70,3% у т. ч. за окремими продуктами, 70,3%	(10138,51 та 23965,64, відповідно) на частину кожного продукту в главі 2 (напр. харчової кислоти упакованої - 0,7554)					14283,52
	у т.ч. харчова кислота упакована, 70,3% (далі аналогічно по інших продуктах)						10794,08
11	Глава 2 (вартість цеху) з урахуванням позаоб'єктових і непередбачених витрат у т.ч.	Аналогічні розрахунки з попередніми тільки з огляду на вартість глави 2 з урахуванням позаоб'єктових та непередбачених витрат					11747,09
	харчова кислота упакована (далі аналогічно за іншими продуктами), у т.ч.						8873,75
11.1	активна частина глави 2, 35,7%:						4195,31
	у т.ч. харчова кислота упакована (далі аналогічно за іншими продуктами)						3169,13
11.2	пасивна частина глави 2, 64,3%:					11.2	пасивна частина глави 2, 64,3%:
	у т.ч. харчова кислота упакована (далі аналогічно за іншими продуктами)						у т.ч. харчова кислота упакована (далі аналогічно за іншими продуктами)

3.2 Сума інвестицій на реконструкцію, вартість ОВФ та витрати на утримання і експлуатацію ОВФ в запроектованих виробництвах

На основі даного алгоритму заповнити аналогічну йому таблицю для свого варіанта, визначивши вартість ОВФ та їх складові для всіх видів продуктів.

Таблиця 3.2 - Розрахунок вартості ОВФ по продуктах і витрат на утримання та експлуатацію ОВФ (зразок, базовий варіант)

Елементи ОВФ	Вартість за видами продукції, тис. грн.
	харчова кислота у чисельнику - з фасуванням, у знаменнику - без фасування;	реактивна кислота	міце-лій можна визначити сумарно для трьох продуктів, якщо складати кошторис річних витрат загалом на їх виробництво	цитро-гіпс4	цитрат каль-цію4	загаль-нозав-одські служби	разом
1	2	3	4	5	6	7	8
Разом, ОВФ% тис. грн	75,54 74,48 15354,31 15138,86	14,7 2987,93	7,13 1449,24	2,63 534,59	100,0 20326,07
у т. ч. 1.1 активна частина (обладнання та ін), 29,7 %	4560,23 4496,23	887,41	500,13	158,77	6042,54
1.2 пасивна частина (будівлі, споруди та ін.),70,3 %	10794,08 10642,63	2100,51	931,23	375,82	14283,52
Глава 2 (вартість цеху) з ураху-ванням поза-об'єктових і непередбачених витрат	8873,75 8749,23	1725,82	837,56	344,71	11782,84 11658,32
у тому числі 1 Активна частина, 35,7%	3167,93 3123,48	616,47	299,01	123,06	4206,47 4162,07
2 Витрати на утримання та експлуатацію ОВФакт.,у тому числі
2.1 Амортизація устаткування, 24%	760,30 749,64	147,95		71,76		29,54	1009,55 998,89
2.2 Витрати на утримання устаткування, 1,6%	50,69 49,98	9,86		4,78		1,97	67,3 66,59
2.3 Витрати на поточний ремонт устаткування, 1,2%	38,02 37,48	7,41		3,59		1,48	50,5 49,96
Разом п.2	849,01 837,1	165,22		80,13		32,99	1127,35 1115,44
3 Пасивна частина, 64,3%	5705,82 5625,75	1110,35	538,55	221,65	7576,37 7496,3
4 Витрати на утримання та експлуатацію ОВФпас..,у тому числі
4.1 Амортизація будівель і споруд, 8%	456,47 450,06	88,83		43,08		17,73	606,11 599,70
4.2 Витрати на утримання будівель і споруд, 1,1%	62,76 61,88	12,21		5,92		2,44	83,33 82,45
4.3 Витрати на поточний ремонт будівель і споруд, 0,9%	51,35 50,63	9,99		4,85		1,99	68,18 67,46
Разом п.4	570,58 562,57	111,03		53,85		22,16	757,62 749,61
Усього витрат на утримання і експлуатацію ОВФ по продукту, п.2+п.4	1419,59 1399,67	276,25		133,98		55,15	1884,97 1865,05

За цими проведеними розрахунками можна зробити висновок такий, що основні виробничі фонди склали 20326,07 тис.грн, вони розподілились на харчову кислоту, реактивну кислоту, міцелій, цитрогіпс, цитрат кальцію та загальнозаводські служби, і були вони розподілені за відсотковою системою та склали в кінці всього 100%. Далі ці фонли були розподілені на активну та пасивну частину(брались окремі відсотки для кожної частини). А далі з активної та пасивної частини брались у відокремлених відсотках відрахування на амортизацію, витрати на утримання устаткування та на поточний ремонт. Розподіливши все це ми можемо побачити, що вийшло в вище названій таблиці.

3.3 Чисельність промислового персоналу та річний фонд оплати праці

Загальна чисельність на підприємстві після реконструкції визначена в 252 чол., у т.ч. робітників - 209 чол., керівників - 16 чол., спеціалістів - 26 чол., службовців - 5 чол. Перелік чисельності персоналу за категоріями з розбивкою за деякими основними підрозділами приведено нижче (табл. 3.3.3.1).

Таблиця 3.3.3.1 - Дані про чисельність персоналу підприємства за категоріями (базовий варіант реконструкції)

Найменування	Чисельність персоналу, чол.
	усього	у тому числі
		робочі	ке-рів-ники	спе-ціаліс-ти	слу-жбо-вці
		усього	у тому числі
			основні	допоміжні
1	2	3	4	5	6	7	8
А Об'єкти основного виробничого призначення 1 Харчова кислота	91	84	69	15	1	5	1
у т.ч. упакована	81	74	59	15	1	5	1
у т.ч. фасована	10	10	10
Реактивна кислота 3 Продукція з відходів	14 24	9 20	9 19	1 1	1 1	2 2	1 1
Разом по А:	129	113	97	17	3	9	3
Б Об'єкти допоміжного призначення, разом Разом по підприємству	123 252	96 209	97	13 113	13 16	17 26	2 5

Під час розрахунку річного фонду оплати праці (за зразком табл. 3.3.3.2) визначену вище табл. 3.3.3.1 чисельність окремих категорій працівників переформувати за об'єктами калькулювання, тобто за виробництвами харчової і реактивної кислоти та продукції з відходів, і представити в табл. 3.3.3.2.

Таблиця 3.3.3.2 - Розрахунок річного фонду оплати праці

Категорії	Середньорічна зарплата грн/рік	Харчова кислота упакована	Харчова кислота фасована	Реактивна кислота
		кіль-кість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кіль-кість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кіль-кість, чол.	ФОП, тис. грн/рік
Основні робітники	16750	59	988,25	10	167,5	9	150,75
Допоміжні робітники	16750	15	251,25			1	16,75
Керівники	18800	1	18,8			1	18,8
Спеціалісти	14800	5	74			2	29,6
Службовці	9970	1	9,97			1	9,97
Разом	16548,44	81	1342,27	10	167,5	14	225,87
Продукція із відходів	Об'єкти допоміжного призначення	Всього по підприємству
кількість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кількість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кількість, чол.	ФОП, тис. грн/рік
19	318,25			97	1624,75
1	16,75	96	1608	113	1892,75
1	18,8	13	244,4	16	300,8
2	29,6	17	251,6	26	384,8
1	9,97	2	19,94	5	49,85
24	393,37	128	2123,9	257	4252,95

Визначений таким чином річний фонд оплати праці для кожного із виробництв з доповненням відрахування від ФОП на соціальні заходи, за передбаченими законодавством нормативами призначений для урахування витрат на оплату праці у річній собівартості цих продуктів і відповідно у собівартості 1 т.

За визначении даними можна сказати, що річний фонд оплат праці був розподілений в залежності від категорій робітників, рівномірно був розподілений між кислотами(в залежності між кількістю чоловік було надійдено засоби з фонду). Алі ще додалися об'єкти допоміжного призначення та продукція з відходів.

В результаті всіх нарахувань та прорахувань був знайдений фонд оплати праці по всьому підприємству,він склав 4252,95 тис.грн.

3.4 Собівартість реалізованої продукції, виторг та прибуток від реалізації продукції

При здійсненні інвестиційного проекту на діючому виробництві розрахунок собівартості продукції, як і всіх показників, повинен враховувати вплив проекту на базовий рівень собівартості 1т харчової кислоти (та інших техніко - економічних і фінансових показників), тобто собівартість 1т харчової кислоти за проектом плану дорівнює собівартості 1т у діючому виробництві (додаток А) з урахуванням її змін у зв'язку з реалізацією проекту. Тому потрібно для проектної собівартості використати дані про звітну собівартість харчової кислоти (додаток А) та проектні питомі витрати матеріальних ресурсів (додаток Б, В).

У зв'язку з тим, що до реконструкції досліджуване виробництво забезпечувало випуск лише однієї харчової кислоти, то для умов проекту можна відкоригувати тільки звітну калькуляцію її собівартості, причому - тільки упакованої, із-за відсутності фасованої. Для всіх інших видів продукції - фасованої харчової, реактивної кислоти та продукції із відходів аналог відсутній, тому для них одразу потрібно складати проектні калькуляції собівартості, а саме: 1т для кислоти і 1т, або краще - річний кошторис для видів продукції із відходів (для спрощення розрахунків, якщо не розподіляти інвестиції та чисельність персоналу на організацію виробництва кожного із них), теж за відповідними зразками-таблицями.

Отож, для визначення проектної собівартості виробленої реалізованої продукції як основи для формування цін на продукцію та розрахунку прибутку від реалізації треба розрахувати проектні калькуляції:

собівартості виробництва 1т харчової кислоти як напівфабрикату для переробки в фасовану та реактивну. Для цього необхідно скласти калькуляцію собівартості валового випуску, умовно прийнятого нами на рівні виробничої потужності, коригуючи звітну калькуляцію;

собівартості реалізованої 1т та річного випуску упакованої, аналогічно-фасованої харчової кислоти. З цією метою для упакованого продукту треба до собівартості виробництва додати витрати на упаковку (фасування), адміністративні та збут;

для фасованого продукту - крім напівфабрикату (1,001т/т) і витрат фасувального матеріалу, адміністративних витрат і витрат на збут, обов'язково необхідно врахувати додаткові витрати на оплату праці робітників дільниці фасування та відрахування на цю оплату;

собівартості реалізованої 1т та річного випуску реактивної кислоти. Для чого треба в калькуляції врахувати вартість напівфабрикату, тобто харчової кислоти за виробничою собівартістю у кількості, відповідній видатковому коефіцієнту (1,3т/т) та всі витрати її переробки в реактивну;

собівартості 1т кожного виду продукції із відходів - міцелію, фільтрату кальцію та цитрогіпсу, або загальної собівартості їх річного випуску. В цій собівартості сировину, що є відходами виробництва харчової кислоти, прийняти за нульовою оцінкою;

або кошторис поточних витрат на виробництво і реалізацію продукції із відходів, особливістю складання якого є урахування в ньому витрат матеріалів і енергоресурсів, сумарних на річний випуск кожного із продуктів, що потребує спеціальних розрахунків. На відміну від останніх, інші з ними повязані витрати, наприклад на оплату праці, амортизаційні відрахування тощо, визначаються традиційно, як і для кислоти.