Грошові надходження сільськогосподарських підприємств

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно - матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно - матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним або відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів - пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду, за одночасного збільшення обсягу виробництва.

Відносне вивільнення оборотних засобів виникає тоді, коли в наслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності; обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно - матеріальних цінностей і реалізації продукції.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання

Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквідними із найменшим ризиком є кошти в касі, на розрахункових рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.

Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважається відвантажена продукція, і дебіторська заборгованість покупців.

Остання, в свою чергу, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської заборгованості щодо відвантаженої продукції.

Найменш ліквідними з найбільшим ризиком вкладення є оборотні кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх періодів; у виробничих запасах готової продукції на складі.

Це компенсується тим, що саме ця частина оборотних коштів найбільш віддалення від моменту реалізації і більш підлягає впливу змін кон'юнктури ринку, інфляційних процесів.

Отже, ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладання оборотних коштів.

Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів і кожної їх групи визначається як відношення відповідної частини оборотних активів до короткострокових зобов'язань.

Найчастіше в практиці застосовуються такі показники:

– коефіцієнт забезпечення власними коштами (коефіцієнт автономії);

– коефіцієнт покриття ;

– коефіцієнт абсолютної ліквідності .

Перший показник , визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів - виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошей, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (підсумок ІІ і ІІІ розділів активу балансу).

Відповідно до П(с) БО2, «Баланс» цей показник визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів - виробничих запасів незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій та інших оборотних активів (підсумок розділу ІІ активу балансу, рядок 260).

,

де - коефіцієнт забезпечення власних коштами;

- власні кошти, грн.;

- загальна сума оборотних коштів, грн.

Коефіцієнт характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів. Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, підприємство не є платоспроможним. Зростання коефіцієнта проти минулого періоду свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень.

Коефіцієнт покриття - це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу. Визначається як відношення всіх поточних активів підприємства (підсумок ІІ розділу активу балансу) до суми короткострокових зобов'язань (підсумок IVрозділу пасиву балансу).

,

де - коефіцієнт покриття;

- сума усіх поточних активів, грн.;

- сума короткострокових зобов'язань, грн.

Цей коефіцієнт характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення його боргів протягом року. Вважають, що його рівень у межах 2.0 - 2.5 є прийнятним.

Він показує, скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Коли стає меншим за 1,0 структура балансу вважається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається як відношення суми коштів на короткострокових фінансових вкладень підприємства (ІІІ розділ активу балансу) до короткострокових зобов'язань (підсумки ІІ і ІІІ розділу пасиву балансу).

,

де - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- грошові кошти, грн.;

- короткострокові вкладення, грн.;

- сума короткострокових зобов'язань, грн.

Показник характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість.

Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25 - 0,35. за значення меншого ніж 0,2 підприємство вважається неплатоспроможним.

Отже, фінансово стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку.

3.4 Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан ВАТ «СКЗ»

оборотний засіб утворення економічний

В умовах формування ринкових відносин особливо актуальними стають показники фінансових результатів, здатність наявними та швидко ліквідними засобами успішно виконувати плани з усіх видів діяльності та своєчасно виконувати при цьому зобов'язання по платежах. За даними таблиці можна зробити аналіз платоспроможності підприємства.

Платоспроможність підприємства - це здатність власними платіжними засобами погасити платіжні забов`язання на певну дату.

Таблиця 3.1. Показники платоспроможності ВАТ «СКЗ» за 2007 р., тис. грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
I. платіжні засоби:
Готова продукція	189,0	166, 0	-23,0
Інші оборотні активи	486,0	1197,0	711,0
Дебіторська заборгованість	6540,0	7851,0	1311,0
Грошові кошти	-	2,0	2,0
Разом	7215,0	9216,0	2001,0
II. Платіжні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	235,0	335,0	100,0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	16102,0	22568,0	6466,0
Поточні зобов'язання за розрахунками:
З одержаних авансів	-	-	-
З бюджетом	84,0	91,0	7,0
Зі страхування	25,0	36,0	11,0
З оплати праці	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	1333,0	3334,0	32,1
Разом	17779,0	26364,0	8585,0
Коефіціент платоспроможності	0,406	0,350	-0,056

Висновок: розрахувавши і проаналізувавши таблицю №3.1. можна відзначити те, що на початок року підприємство має скрутне становище, бо його платіжні зобов'язання перевищують платіжні засоби майже у 2,5 рази, хоча на кінець року ця ситуація погіршилась ще у 0,36. Дані таблиці показують, що коефіцієнт платоспроможності на кінець 2007 р. становив 0,350, це значить, що господарство не здатне погасити платіжні зобов`язання власними платіжними засобами.

Важливе місце в аналізі фінансового стану підприємства належить показникам ліквідності. Для кращого розуміння подальшого матеріалу варто визначитись з поняттям «ліквідність».Отже, під ліквідністю підприємства розуміють його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань з наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Показники ліквідності балансу господарства відображають здатність на конкретну дату своїми активами погасити заборгованість кредиторам, банкам, інвесторам за рахунок реалізації майна. Обчислимо показники ліквідності балансу таблиця 3.2

Таблиця 3.2 Показники ліквідності балансу ВАТ «СКЗ» за 2007 р., тис. грн

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	-	2,0	2,0
Дебіторська заборгованість	6540,0	7851,0	1311,0
Запаси	5519,0	12260,0	6741,0
Разом	12059,0	20113,0	8054,0
Поточні зобов'язання	17889,0	26494,0	8605,0
Коефіціент ліквідності балансу:
Абсолютний	-	0,0001	0,001
Проміжний	0,31	0,30	-0.01
Загального покриття	0,67	0,76	0,09

Висновок: Проаналізувавши показники ліквідності, бачимо, що: коефіціент абсолютної ліквідності характеризує ту частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити негайно, і є найжорсткішим критерієм ліквідності. Цей показник становить 0% на початок року і 0,001% на кінець року, що має негативну тенденцію, коли оптимальним значенням цього показника є не менше 20%.

Що стосується коефіцієнта проміжної ліквідності, то для нормальної роботи підприємства він повинен приблизитись до 1. В нашому прикладі на початок року він становив 0,31, а на кінець 0,30, це значить, що господарство може оплатити чималу частину платіжних зобов`язань.І нарешті, коефіцієнт загального покриття на початок року склав 0,67, а на кінець - 0,76, що говорить про не високу можливість сплати платіжних зобов`язань. Майже всі коефіцієнти ліквідності дуже малі і не відповідають вимогам, що дуже погано впливає на виробничу діяльність заводу. Підприємство є дуже в скрутному становищі і вимагає значної суми коштів для стабілізації виробництва.

На підставі даних звітності визначимо основні показники фінансового стану підприємства.

Таблиця 3.3 Показники фінансового стану ВАТ «СКЗ»

№ п/п	Показники	Станом на:	Відхиле-ння(+;-)
		01.01.2006	01.01.2007
1	Коєфіцієнт мобільності активів	3,79	1,55	-2,24
2	Коєфіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,19	0,11	-0,08
3	Коєфіцієнт фінансової залежності	5,21	9,09	3,88
4	Коєфіцієнт фінансової стійкості	0,25	0,16	-0,09
5	Коєфіцієнт фінансової стабільності	0,23	0,10	-0,13
6	Коєфіцієнт фінансового левериджу	0,3	0,45	0,15
7	Власні обігові кошти	1673,5	1125,3	-548,2
8	Коєфіцієнт оборотності обігових коштів	0,68	1,06	0,38
9	Коєфіцієнт трансформації	0,76	0,46	-0,3

Висновок: Провівши розрахунки ми отримали наступні дані. Коєфіцієнт мобільності зменшився на 2,24 і в 2007 році становив 1,55 що є позитивним показником, тому що показує високу потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Коєфіцієнт фінансової незалежності зменшився на 0,08 і у 2007 році становив 0,11, шо є негативним, тому що норма 0,5, це показує залежність підприємства від позикових джерел. Коєфіцієнт фінансової стійкості зменшився на 0,09 і в 2007 році становив 0,16, шо є негативним, тому що норма 0,85-0,9, це показує малу частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Коєфіцієнт фінансового левериджу збільшився на 0,15 і в 2007 році становив 0,45, шо є негативним, тому що норма 0,25, це свідчить про підвищення фінансового ризику. Коєфіцієнт оборотності обігових коштів збільшився на 0,8 і на 2007 рік становив 1,06, що тє позитивним показникм, так як показує збільшення виручки яка припадає на обігові кошти. Коєфіцієнт трансформації зменшився на 0,3 і в 2007 році становив 0,46, що негативним показником, бо показує зменшення чистої виручки на одиницю коштів.

4. Шляхи підвищення економічної ефективності

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи іншого підприємства є зростання обсягу вироблюваної продукції.

Кількість продукції залежить від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця, року - це екстенсивне завантаження; від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження).

Заходи щодо ліпшого використання основних фондів можна поділити на 2 групи:

1) збільшення екстенсивного навантаження;

2) підвищення інтенсивного навантаження.

По-перше - екстенсивне навантаження обмежується тільки календарним фондом часу, та можливості інтенсивного навантаження не є такими обмеженими.

По-друге - здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а інтенсивне зв'язане зі значними інвестиціями.

Екстенсивне використання основних фондів:

1) скорочення простоїв обладнання

На підприємствах з дискретним виробництвом кількість невикористаного обладнання - 15-20% загального їх парку, а внутрізмінні простої =10-15% робочого часу.

Це

- неузгодженість пропускної спроможності окремих цехів і дільниць;

- незадовільна організація техніко-профілактичного обслуговування та ремонту обладнання;

- брак робітників тих чи інших професій;

- перебої в забезпеченні робочих місць матеріалами, сировиною.

2) підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування;

3) зниження частки недіючого устаткування;

4) виведення з експлуатації зайвого і неефективно використовуваного устаткування.

Інтенсивне використання основних фондів:

1) заміна та модернізація фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування;

2) запровадження нових технологій, інтенсифікація виробництва;

3) застосування прогресивних форм і методів організації виробництва.

За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачити достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних фондів, усього майна підприємства.

Висновки і пропозиції

Об'єктом дослідження було Відкрите акціонерне товариство «Слов'янський комбікормовий завод», скорочено ВАТ «СКЗ», який було створено в 1976 році на підставі Радянської ради народних депутатів СРСР від 12.12.1976 р. №431. У короткострокові перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. В 2007 році показники ліквідності знизилися це свідчить про те, що господарство не відповідає параметрам, необхідним для здійснення з ним кредитних та інших фінансових відносин.

Фінансова стабільність підприємство пов'язана зі ступенем залежності від кредиторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. В 2007 році частка власного капіталу в загальній вартості майна становила майже 16%, що негативним показником, так як загальноприйнятний рівень цього коефіцієнта 85%. Інші коефіцієнти фінансової стійкості свідчать про те, що підсилилась залежність господарства від кредиторів, тобто знизилась фінансова стійкість. Проте таку ситуацію можна трактувати як ріст довіри кредиторів до господарства, що охоче кредитують його для збільшення господарського обороту.

Прискорити інкасацію дебіторської заборгованості можна за допомогою векселів і факторингу. Вексельні розрахунки сприяють зміцненню економічної безпеки підприємства, але через нерозвиненість фондового ринку, великий ризик неплатежів, вони в Україні перебувають на етапі встановлення. Зменшити ризик неплатежів і появи боргу можна за допомогою факторингу - операції переуступки боргових прав підприємства іншому суб'єктові (фактору). Факторинг дає можливість одержання основної суми дебіторської заборгованості за вирахуванням комісійного винагороди.

Отже, ВАТ «СКЗ» є фінансово не стійким господарством з не достатнім рівнем ліквідності і платоспроможності. Оборотні засоби господарства використовуються економічно ефективно і фінансується норматив оборотних кошті за рахунок власного капіталу. Проте є резерв оптимізації структури оборотних засобів, за рахунок якого можливе вивільнення додаткових коштів для розширення виробництва.

Для ліпшого використання основних фондів такі заходи:

1) збільшення екстенсивного навантаження;

2) підвищення інтенсивного навантаження.

Сутьність яких описано в попередні главі.

Список використаної літератури

1. П(С) БО 2 «Баланс» від 31.03.99 №87 // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007. - 261 с.

2. П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» від 28.05.99 №137 // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007. - 261 с.

3. П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» від 8.10.1999 р. №237 // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007. - 261 с.

4. П(С) БО 9 «Запаси» від 20.10.1999 р. №246 // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007. - 261 с.

5. П(С) БО 5 «Звіт про власний капітал» від 31. 03.1999 р. №87 // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007. - 261 с.

6. П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» 31.03.1999 р. №87 // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007. - 261 с.

7. П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати» від 31.03.1999 р. №87 // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція - Х.: Курсор, 2007. - 261 с.

8. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 №283.

9. Аединова С.С. Управление оборотными средствами // Студ. вести аграр. наук. / КГАУ. - Симферополь, 2003. - №2. - с. 32

10. Бечко П.К., Березовський В.В. Проблема організації оборотних коштів с. - г. формувань у ринкових умовах. // Зб. наук. праць. /УДАУ. - Умань, 2004. - №58. - с. 421 - 427

11. Бесєдін М.О. Нагаєва Г.О. Розробка ефективності політики фінансування оборотного капіталу // Зб.наук. прац. /ЛНАУ. - Луганськ -, 2004. - №37/49. - с. 308 - 312

12. Безпята І.В. Підвищення ефективності використання оборотніх засобів у приватних та приватно орендних сільськогосподарських підприємствах /Миколаїв. Держ.аграр. ун-т. - Миколаїв, 2007, - 20 с.

13. Безп'ята І.В. Структура оборотніх засобів у приватних та приватно - орендних сільськогосподарських підприємствах // Вісн. аграр. Науки Причорномор'я // МДАУ - Миколаїв, 2006. - Вип..1 (33) - с. 126 - 131

14. Бечко В.П. Показники ефективності використання оборотніх засобів // Збірник наук. праць ЛНАУ. - 2006. - №61 (84). - с. 220

15. Бечко П.К., Березовський В.В. Проблеми організації оборотніх коштів сільськогосподарських формувань у ринкових умовах // Збір. Наук. праць /УДАУ - Умань, 2004. - №56. - с. 421 - 427

16. Бечко В.П. Формування джерел оборотніх засобів сільськогосподаських підприємств // Економіка АПК і природокористування: Вісник / ХНАУ. - Х., 2006. - №9. - с. 44 - 48.

17. Біла О.Г. Робочий капітал - передумова поточної ліквідності підприємства // Фінанси України, 2003 - №10. - с. 56

18. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України, 2005 р. - №3 - с. 117

19. Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств // Фінанси України. - 2005. - №8. - с. 24

20. Бітлінський В.В., Сніцько В.І. Планування обсягу реалізації продукції та дебіторської заборгованості підприємства в умовах невизначеності // Фінанси України. - 2006. - №5.-С. 27-30.

21. Бондарчук Н. Государственная поддержка воспроизводства в аграрном секторе // Междунар. Сельхоз. Журнал. - 2007. - №3. с. 27

22. Бондина Н. Влияние различных факторов на эффективность использования оборотного капитала // Междунар с. - х. журнал. - 2006. - №3. - с. 41 - 42.

23. Бондина Н., Бондин И. Рациональное использование оборотних активов залог ефективной устойчивости с. - х. организаций // Междунар с. - х. журнал. - 2005. - №4. - с. 23 - 24.

24. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. - 3 - тє вид., перероб. і допов. /М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксенко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. проф. М.Ф. Огійчука. - К.: Алерта, 2006. - 878 с.: іл.

25. Герасимова Л.М. Управление ненормируемыми оборотними средствами. // Аграр. наука - 2005. - №8. - с. 13 -17.

26. Гришова І.Ю. Структура оборотних засобів молокопереробних підприємств // Економіка АПК. - 2003. - №5. - с. 99 - 103

27. Головченко Т.П. Удосконалення обліку дебіторської заборгованос-ті // Збірник наукових праць ЛНАУ. - 2006. - №60 (83). - С. 434-437.

28. Демчук Л.А. Підвищення ефективності використання оборотніх засобів у сучасних умовах господарювання // Наук. вісн. НАУ., - К., 2003., - Вип. 56. - с. 176 - 179

29. Демчук Л.А. Розуміння оборотніх засобів в ринкових умовах. // Наук. вісн. НАУ. - К. 2006. - Вип. 23. - с. 154 - 157.

30. Демчук Л.А. Нормування оборотніх засобів сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2004. - №2 с. 56 -61

31. Дугар Т.Е. Умови визначення заборгованості при обліку розрахункових операцій // Економіка АПК - 2003 - №2. - с. 120.

32. Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України. - 2005. - №1.-С. 137-144.

33. Іваненко В.В. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник - 2 видав. - Х.: «ІНЖЕК», 2003 - 176 с.

34. Ізмайлова К.В. Аналіз джерел формування активів // Фінанси України. - 2005. - №8 - с. 67

35. КостюченкоВ., ШаповаловаГ. Облік дебіторської заборгованості // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - №7.-С. 2-9.

36. Краморенко Г.О. Фінансовий аналіз і планування - К.: Центр навчальної літератури, 2003, - 224 с.

37. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2004. - с. 150 - 154

38. Литвиненко Е.В. Оборотные средства: учет и пути улучшения использования // Студ. висн. аграр. наук / КГАУ. - Симферополь, 2003. - №2. - с. 23

39. Муравський О.А. Механізм формування оборотніх коштів с. - г. підприємств // Наук. вісн. ХНАУ. К., 2003. - №43. - с. 215 - 218

40. Муравський О.А. Залучення коштів для формування оборотніх засобів. // Наук. вісн. НАУ. - К., 2002. - Вип. 56. - с. 179 -182

41. Нагаєва Г.О. Формування механізму управління оборотними активами підприємства // Зб.наук. праць /ХНАУ - Луганськ, 2003. - Т.3, №14. - с. 224 - 228

42. Нагаєва Г.О. Критерії прийняття фінансових рішень по управлінню обортним капіталом. // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. - Х., 2006. №10. - с. 145 -148.

43. Нужна О.А. Оптимізація структури основних і оборотних засобів як важливий чинник забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств // Економіка АПК - 2003. - №7 - с. 94

44. Овчарова О.С. Економічна ефективність виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. - Х., 2006. №3. - с. 199 -203

45. Постійко Ю.А. Формування оптимального розміщення оборотних активів суб'єктів господарювання. // Фінанси України. - 2004 - №7. - с. 80-89

46. Прищепа М.В., Бондаренко Н.І. Теоретичні та методологічні аспекти визначення сутності фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств // Вісник ХНАУ - 2006 - №9. с. 216 - 220.

47. Савицька Г. Аналіз хоз. деятельности АПК: Учеб. - Мн: Ип «Экоперспектива», 1998.

48. Старицький Т.М. Раціональне відтворення основного капіталу в сільськогосподарському виробництві // Інститут аграр. Екон-к., 2006. - 20 с.

49. Ткачук І.М. Організація раціонального використання матеріальних ресурсів. // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. - Х., 2004. №9. - с. 307 - 311.

50. Філон І.В., Бондаренко М.С. Раціональне використання основних засобів - основа стійкого фінансового стану підприємства // Економіка АПК і природокористування: ХНАУ. - Х.2006 №2 с. 52 - 58

51. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін., Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 5-те вид., перероб. та допов. - К.: КНЕУ, 2004. - 546 с.

52. Хоменко С.В. Управління дебіторською заборгованістю підприємств // Вісник ХНАУ. - 2006. - №10.-С. 236-239.

53. Хуторський Г.А. Методологические аспекты формирования и использования оборотних средств в сельском производстве // Зб.наук праць ЛНАУ, 2004., - №33/45. - с. 111 - 115

54. Хуторський П.А. Влияние отраслевой структуры на эффективность использования оборотних средств сельскохозяйственных предприятий // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. - Х., 2004. №3. - с. 248 -252.

55. Черненко Л.В. Оцінка дебіторської заборгованості в аналізі ефективності сільськогосподарських підприємств // Вісник ХНАУ. - 2006. - №8.-С. 345-347.

Размещено на Allbest.ru