Інвестиції. Суб'єкти інвестиційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвестиції. Суб'єкти інвестиційної діяльності



Організація будь-якої справи потребує початкового вкладення коштів для придбання приміщень, сировини, найму робочої сили тощо.

Джерела одержання коштів:

· власні -- (нагромаджені шляхом заощаджень) кошти організаторів бізнесу;

· позичені кошти від тих юридичних осіб, які акумулюють грошові кошти третіх осіб;

· Залучені кошти -- заощадження юридичних і фізичних осіб (тимчасово вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб).

Інвестиції -- це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладають в об'єкти підприємницької діяльності, завдяки чому створюються прибуток (дохід) чи досягається соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність -- придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Інвестиції забезпечують динамічний розвиток підприємства і вирішують такі завдання:

* розширення власної підприємницької діяльності через накопичення фінансових та матеріальних ресурсів;

* придбання нових підприємств;

* диверсифікація внаслідок освоєння нових галузей бізнесу.

Об'єкти інвестиційної діяльності

* майно, зокрема основні фонди та оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства;

* цінні папери;

* цільові грошові вклади;

* науково-технічна продукція;

* інтелектуальні цінності;

* інші об'єкти власності;

* майнові права.

Класифікація та форми інвестицій

Інвестиції дуже важливі для розвитку та ефективного функціонування економіки.

Існують валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції -- це загальний обсяг засобів, що інвестуються в визначеному періоді, спрямовані на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції -- сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у визначеному періоді.

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах та класифікуються за певними ознаками (табл.).

На інвестиційний клімат у державі впливають такі чинники:

* рівень розвитку виробничих сил і стан інвестиційного ринку (стан і структура виробництва; рівень розвитку робочої сили; стан ринку інвестицій та інвестиційних товарів, фондового ринку);

* політична воля влади і правове поле держави (формування відповідної законодавчої і нормативної бази; стабільність національної грошової одиниці; валютне регулювання; забезпечення приватної власності на об'єкти інвестування);

* стан фінансово-кредитної системи і діяльність фінансових посередників (інвестиційна діяльність банків, її рівень; рівень розвитку та функціонування банківської системи; інвестиційна політика національного банку);

* статус іноземного інвестора (режим іноземного інвестування; діяльність міжнародних фінансово-кредитних інституцій; наявність вільних економічних і офшорних зон);

* інвестиційна активність населення (стан ринку нерухомості; ставлення держави до власності; виконання державної програми приватизації).

Класифікація інвестицій, залежно від напрямів здійснення інвестиційної діяльності:

I. За об'єктами вкладень засобів:

а) реальні інвестиції -- вкладення засобів в реальні активи -- як матеріальні, так і нематеріальні;

б) фінансові інвестиції -- включають придбання фінансових активів (акцій, облігацій, сертифікатів), відкриття депозитних рахунків, участь у заснуванні нових підприємств та формуванні їх статутного фонду; -- участь у спільний діяльності).

II. За характером участі в інвестуванні:

а) прямі інвестиції -- безпосередня участь інвестора в виборі об'єктів інвестування і вкладання засобів;

б) непрямі інвестиції -- мають на увазі інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або іншими фінансовими посередниками).

ІІІ. За періодом інвестування:

а) короткострокові інвестиції -- вкладення капіталу на період до одного року (короткострокові депозитні вкладення, придбання короткострокових ощадних сертифікатів);

б) довгострокові інвестиції -- вкладення капіталу на період понад один рік.

ІV. За формами власності інвесторів:

а) приватні інвестиції -- вкладення коштів, що здійснюються громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності, передусім -- колективної;

б) державні інвестиції -- вкладення, що здійснюються центральними і місцевими органами влади і керування за рахунок коштів бюджету, позабюджетних, власних та залучених коштів;

в) іноземні інвестиції -- вкладення, які здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

г) спільні інвестиції -- вкладення, що здійснюються суб'єктами країни та іноземних держав.

V. За регіональною ознакою:

а) інвестиції всередині країни -- вкладання засобів в об'єкти інвестування, що розташовуються в територіальних границях нашої країни;

б) інвестиції за кордоном (закордонні інвестиції) -- вкладення засобів в об'єкти інвестування, що розташовані за межами територіальних кордонів певної країни.

VI. Портфельні інвестиції -- вкладання, спрямовані на формування портфеля цінних паперів.

VII. Ануїтет -- інвестиції, які приносять вкладнику певний дохід через регулярні проміжки часу. Передусім це вкладання коштів у страхові та пенсійні фонди.

VІII. Венчурні інвестиції -- ризикові вкладення -- вкладення в акції нових підприємств чи підприємств, які проводять свою діяльність у нових сферах бізнесу, пов'язаних з великим ризиком.

ІХ. За джерелами інвестування:

а) інвестиції за рахунок власного капіталу -- капітал підприємства -- інвестора або фізичної особи; капітал інших учасників інвестиційного процесу -- акціонерів, пайовиків;

б) інвестиції за рахунок позикового капіталу -- кредити банків, інвестиційних фондів і компаній, страхових товариств, іноземних інвесторів; облігаційні займи; вклади.

в) змішані інвестиції -- що здійснюються за рахунок власного і позикового капіталу.

Статистична оцінка інвестиційної привабливості

Інвестиційна привабливість -- це узагальнююча характеристика переваг і недоліків окремих напрямів і об'єктів з позиції конкретного інвестора. У процесі дослідження цих характеристик формується рівень інвестиційної привабливості певних галузей економіки.

Інвестиційна привабливість галузей економіки і видів діяльності -- це інтегральна характеристика окремих галузей або видів діяльності з позицій ефективності їх функціонування. Оцінювання і прогнозування інвестиційної привабливості здійснюють за такими параметрами:

* рівнем перспективного розвитку середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств і її зміною в динаміці;

* галузевими інвестиційними ризиками.

Інвестиційна привабливість реальних проектів -- це інтегральна їх характеристика з позицій ефективності реалізації цих проектів для конкретного підприємства. Така привабливість є основою для складання бізнес-плану.

Інвестиційна привабливість регіонів -- це інтегральна характеристика окремих регіонів країни з позицій ефективності здійснення в них інвестиційної діяльності. Оцінку і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів здійснюють за такими параметрами:

* рівнем загальноекономічного розвитку;

* рівнем розвитку інвестиційної інфраструктури;

* демографічною характеристикою;

* рівнем розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури;

* ступенем безпеки інвестиційної діяльності.

Інвестиційна привабливість фінансових інструментів -- це інтегральна характеристика окремих фондових і грошових інструментів інвестування, що здійснюється інвестором у процесі формування портфеля фінансових інвестицій, у тому числі акцій, облігацій, ощадних сертифікатів.

У дослідженні інвестиційної привабливості певного регіону слід ураховувати певні чинники.

1. Загальноекономічний розвиток регіону:

* питома вага регіону у ВВП України;

* обсяг виробництва промислової та сільськогосподарської продукції на душу населення;

* сальдо ввезення і вивезення споживчих товарів;

* середня місячна заробітна плата робітників і службовців;

* кількість промислових підприємств.

2. Економіко-географічний розвиток виробничої інфраструктури:

* географічне розміщення регіону;

* густота залізниць на 1000 квадратних кілометрів території;

* густота автомобільних доріг з твердим покриттям;

* обсяг виробництва електроенергії на душу населення;

* курортно-туристичне значення регіону.

3. Демографічне становище:

* питома вага населення регіону в загальній чисельності населення України;

* питома вага міських жителів у загальній чисельності населення України;

* кількість зареєстрованих безробітних;

* питома вага зайнятого населення в його загальній чисельності.

4. Розвиток ринкових відносин і комерційної інфраструктури:

* кількість банків, страхових компаній, бірж;

* питома вага приватизованих квартир;

* питома вага промислових підприємств, викуплених колективами;

* кількість спільних підприємств.

5. Інвестиційний ринок:

* відношення середньої заробітної плати до максимальної;

* рівень економічної злочинності;

* кількість страйків на 1000 жителів.

Для аналізу привабливості галузей так само використовують певні показники.

1. Макроекономічна характеристика галузей:

* роль тієї чи іншої галузі в забезпеченні розвитку економіки та життєзабезпеченні населення України;

* перспективи розвитку галузі згідно із завданнями структурної перебудови і стадіями життєвого циклу;

* частка галузі у ВНП;

* співвідношення динаміки розвитку розглядуваної галузі з динамікою ВНП загалом;

* рівень державного регулювання цін на продукцію;

* рівень оподаткування за окремими видами податків, пільги;

* рівень приватизації підприємств;

* чисельність діючих підприємств, у тому числі спільних;

* чисельність працівників, зайнятих у галузі;

* обсяг інвестицій.

2. Технологічна характеристика галузей:

* відповідність технологій певної галузі необхідним світовим стандартам;

* залежність діяльності галузі від енергоресурсів (за видами);

* залежність від імпортного устаткування і обладнання.

3. Характеристика продукції:

* рівень насиченості ринку продукцією (ступінь задоволення попиту на придбання);

* частка імпорту продукції в задоволенні сукупного попиту в Україні;

* можливості виходу продукції на зовнішні ринки (з урахуванням конкурентоспроможності на зовнішньому ринку);

* відповідність якості продукції діючим стандартам;

* співвідношення рівня цін на вітчизняну і аналогічну імпортну продукцію;

* співвідношення динаміки цін на продукцію і темпів інфляції.

4. Економічні результати діяльності підприємств окремих галузей за звітний період:

* рівень рентабельності всіх активів;

* рівень рентабельності власних коштів;

* рівень рентабельності виробництва продукції;

* рівень рентабельності інвестицій (або термін окупності);

* рівень собівартості продукції;

* рівень продуктивності праці.

5. Рівень галузевих інвестиційних ризиків:

* рівень конкуренції на внутрішньому ринку України;

* рівень імовірності виникнення форс-мажорних обставин (на рівні соціально-економічних заборон тощо);

* кількість і частка підприємств-банкрутів галузі;

* рівень надійності сировинного та паливно-енергетичного забезпечення випуску продукції (оцінка на основі показників п. 2);

* рівень надійності збуту продукції (оцінка на основі показників п. 3).

Інвестиційну привабливість оцінюють на основі певної сукупності показників. За допомогою цих показників здійснюють інтегральну оцінку і визначають відповідний рейтинг. Як один з методів для цього використовують метод багатовимірної середньої. Алгоритм розрахунку такий. Відбирають сукупність об'єктів спостереження (підприємств, регіонів тощо) для встановлення рейтингу інвестиційної привабливості. Формують відповідну систему показників, на основі яких здійснюють інтегральну оцінку (прибутковості, ліквідності тощо). Значення цих показників обчислюють за кожним об'єктом і в середньому за їх сукупністю:

Щоб елімінувати масштаб цих показників, обчислюють узагальнюючі показники у вигляді відношення показників окремих об'єктів до середнього їх значення за сукупністю об'єктів:



Розраховують середнє значення:

де к -- кількість показників, які застосовують у розрахунках.

Ранжований ряд p i і є, по суті, відповідним рейтингом об'єктів за інвестиційною привабливістю.

Такий підхід має певні недоліки:

1. Усі показники мають бути прямими або зворотними.

2. Обґрунтованість розрахунків рейтингу інвестиційної принадливості підвищиться, якщо надати окремим показникам диференційованої ваги згідно з їх значущістю. Цю вагу можна визначити за допомогою експертних оцінок. Проте останні здебільшого є суб'єктивними і тому ненадійними. Більшої об'єктивності можна досягти, встановивши взаємозв'язок результатів діяльності певних об'єктів і факторів, які їх визначають. Для цього доцільно скористатися методами кореляційно-регресійного аналізу, за допомогою яких вимірюють зв'язок між результативною ознакою у, що характеризує ефект діяльності, наприклад, за регіонами -- обсяг валової доданої вартості або її рівень на душу населення, і факторними ознаками х1, х2, . . . , хn на основі яких оцінюють рейтинг привабливості. При цьому загальний ефект має бути розподілений між окремими факторами.

Для цього можуть бути використані багатофакторні лінійні рівняння:

y = b0 + b1 x1 + b2 x2 + ... + bn xn.



З урахуванням мультиколінеарності зв'язку між показниками оцінки у ваги окремих факторів у формуванні результативної ознаки, наприклад рівня ВДВ, можна визначити на основі показників множинної детермінації R², парної кореляції r i j та стандартизованих коефіцієнтів регресії -- в-коефіцієнтів за формулою

вкладення інвестиція майновий прибуток

За іншою методикою рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України визначається інститутом реформ.

Згідно з цією методикою рейтинг регіонів визначають на основі показників, які, за оцінками інвесторів, є найважливішими при прийнятті рішення про місце й обсяги інвестицій. У результаті аналізу було визначено п'ять укрупнених груп даних, які стали базовими для розрахунку загального рейтингу:

* економічний розвиток регіону;

* розвиток ринкової інфраструктури;

* фінансова інфраструктура;

* розвиток людських ресурсів;

* діяльність органів місцевої влади у сфері приватного підприємництва.

Виходячи з цілей міжрегіональних порівнянь і особливостей варіації показників соціально-економічного розвитку регіонів України, перевагу віддають використанню розмаху варіації (різниця максимального та мінімального показників сукупності) для переходу до неперервного ряду відносних величин.

Рейтинг інвестиційної привабливості розраховують у певній послідовності.

1. Розраховують стандартизовані значення (бали) кожного з показників за регіонами.

Для цього визначають відхилення показника від середнього значення:

zi j = xi j -xi j -- для позитивних факторів інвестиційного клімату, або

zi j = xi j -xi j -- для негативних факторів інвестиційного клімату (наприклад рівень злочинності, заборгованості між підприємствами тощо), де xi j -- і-й показник j-го регіону; xi j -- середнє значення показника.

Отже,

де min(max) zi j -- мінімальне (максимальне) значення відхилення, і = const; yi j стандартизоване значення (бал) показника x i j.

2. Розраховують частковий рейтинг регіону за групами показників за формулою середньої арифметичної стандартизованих значень.

3. Розраховують загальний рейтинговий бал j-го регіону як середньозважену часткових рейтингів за групами показників:

Rj = УRk j fk

де Rk j Д у -- частковий рейтинг j-го регіону за к-ю групою показників; fk -- вага к-і групи показників; при цьому fke[0.1] Уfk = 1.

Вагу кожної з груп для цієї формули визначають на основі результатів експертного опитування менеджерів компаній, що мають представництва в усіх областях України.

Ранжований ряд цих показників за окремими галузями і є основою визначення рейтингу, тобто присвоєння певного класу, номера, категорії як результату оцінки кількісних та якісних характеристик інвестиційної привабливості регіонів (галузей, підприємств, банків тощо) в їх ранжованому ряду.

Для оцінювання привабливості підприємств використовують різні системи показників. Одна з них розроблена відповідно до вимог міжнародного меморандуму й АSС і складається з певних груп показників оцінки:

* майнового стану інвестиційного об'єкта (частка активної частини основних засобів, коефіцієнти зношення, оновлення і коефіцієнт вибуття основних засобів);

* фінансової стабільності (платоспроможності) інвестиційного об'єкта і надлишку або нестачі джерел формування запасів та витрат, власних оборотних коштів (робочий капітал, коефіцієнти незалежності, фінансування, фінансової стабільності, фінансового лівериджу);

* ліквідності активів інвестиційного об'єкта (поточний або загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнти співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, абсолютної ліквідності, норми грошових резервів, покриття економічних витрат);

* прибутковості інвестиційного проекту (коефіцієнти прибутковості інвестицій, прибутковості власного капіталу, операційна рентабельність продажу (прибутковість продажу), коефіцієнти експлуатаційних витрат, прибутковості активів);

* ділової активності інвестованого об'єкта (продуктивність праці, оборотність коштів у розрахунках, оборотність обігових коштів (в оборотах), оборотність виробничих запасів, оборотність власного та основного капіталу);

* ринкової активності інвестиційного проекту (дивіденд на одну акцію, коефіцієнт цінності акції, рентабельність акції).

Вагомість окремих показників може бути визначена експертним шляхом і є похідною від часу, конкретної політичної, соціальної ситуації та інших факторів.



Список використаної літератури

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. -- К.: Знання, 2001. - 259 с.

2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. -- К.: НИКА-Центр, 1999. - 258 с.

3. Герасименко С.С. Статистика. -- К.: Вид-во КНЕУ, 2000. - 364 с.

4. Головач А.В. Банківська статистика. -- К.: МАУП, 1999. - 369 с.

5. Грабовецький Б.Є. Методичні вказівки до вивчення курсу "Загальна теорія статистики". -- Вінниця, 1999. - 148 с.

6. Ерина А.М. Теория статистики. -- К.: Знання, 2001. - 237 с.

7. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. -- К.: Вид-во КНЕУ, 2001. - 203 с.

8. Захожай В.В. Статистика ринку товарів та послуг. -- К.: Вид-во УФІМВ, 1998. - 167 с.

9. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. -- К.: Хрещатик, 1999. - 351 с.

10. Рябушкин В.Т. Основы статистики финансов. -- М.: Финстатин-форм, 1999. - 250 с.

11. Салин В.Н. Статистика финансов. -- М.: Финансы и статистика, 2000. - 366 с.

12. Ткаченко Н. М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. -- К.: А.С.К., 2001. - 339 с.

Размещено на Allbest.ru