Перехід від адміністративно-планової до ринкової економіки України вимагає якісної зміни підходів до процесу формування ціни, адже директивна економіка залежала, насамперед, від дій єдиного центру, який і визначав суспільні потреби, кількість необхідних для задоволення цих потреб ресурсів та на основі проведених розрахунків складав план розвитку всього народного господарства. Державне регулювання економічних процесів було всеохоплюючим, політика цін передбачала повний контроль за ціноутворенням всіх галузей народного господарства. Сувора регламентація та розрахунок середньо галузевих цін товаровиробників призводила до того, що діяльність окремих підприємств та ланок народного господарства мала збитковий характер. Такі підприємства функціонували за рахунок дотаційних виплат з державного бюджету. Головне завдання Комітету цін полягало у задоволенні державних інтересів. Встановлення цін здійснювалося за єдиною загально визначеною методологією, за чітко визначеними нормами витрачання всіх видів ресурсів, тобто мало місце прейскурантне господарство. Витратне ціноутворення гальмувало, унеможливлювало раціональність, доцільність економічного механізму країни.

Ринкова економіка - це економіка, в якій процес виробництва здійснюється суб'єктами різних форм власності і яка зорієнтована не на клан, а, насамперед, на задоволення потреб споживача. Внаслідок цього принципово змінюються і підходи до процесу ціноутворення (встановлення цін на товари і послуги).

При ринковому ціноутворенні реальний процес формування цін відбувається не на виробництві, а у сфері реалізації продукції, тобто на ринку під дією попиту і пропозиції, товарно-грошових відносин. Ціна товару та його користь проходять перевірку на ринку і остаточно формуються на ньому.

Отже, окрім традиційних чинників зміни цін, що діяли в адміністративній економіці (собівартість, прибуток, якість) в ринкових умовах з'являється цілий ряд додаткових факторів, зокрема: попит та пропозиція, наявність конкурентного середовища, фактор державного регулювання.

У загальному вигляді чинники, які випливають на рівень ринкової ціни, можна представити у вигляді схеми (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Фактор впливу на рівень ціни.

При ринковому ціноутворенні безпосередній вплив на формування ціни справляють:

1) Попит, який представляє інтереси споживачів у задоволенні їх потреб. При цьому чинниками, що істотно впливають на попит населення, є:

а) кількість споживачів;

б) споживацькі очікування;

в) платоспроможність споживачів;

г) ціна на аналогічні товари інших продавців на ринку;

2) Пропозиція товарів, послуг на ринку, що представляє інтереси продавців. Чинниками впливу на пропозицію товарів та послуг на ринку є:

а) кількість продавців;

б) вартість ресурсів;

в) організація виробничого процесу;

г) прогноз розвитку економіки.

3) Важливим фактором впливу на формування ціни в ринкових умовах господарювання виступає державне регулювання процесом ціноутворення.

До основних регуляторів, які в процесі ринкового ціноутворення представляють інтереси держави належать:

а) антимонопольні органи;

б) фіскальні органи;

в) контролюючі органи.

Усі вищезазначені фактори впливу на формування ринкової ціни представляють інтереси суб'єктів економічних відносин, кожен з яких прагне максимального їх задоволення. Так, споживачі зацікавлені у мінімізації споживчих витрат при задоволенні своїх потреб; продавці - у максималізації прибутку; держава - у зростанні податкових надходжень, включених в ціну, з метою забезпечення добробуту населення та суспільства в цілому.

Таким чином, процес формування ціни в умовах ринкової економіки передбачає узгодження інтересів як споживача, виходячи із корисності товару чи послуги, так і виробника, враховуючи витрати виробництва та реалізацію продукції.

Із вищезазначеного випливає висновок, що процес ринкового ціноутворення здійснюється в два етапи:

І. Формування ціни виробником. При цьому виробником враховуються не лише витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією товару чи послуги, а й відповідна цінова стратегія, а саме: проникнення товару на ринок, „зняття вершків”, орієнтація на ціни конкурентів та інше.

ІІ. Оцінка товару покупцем і визначення узгодженої ринкової ціни. В процесі узгодження ціни покупець оцінює товар з позиції його корисності при певному рівні доходів, а продавець - через призму можливого відшкодування витрат і отримання прибутку.

Процес ринкового ціноутворення здійснюється шляхом використання різних методів. Методи ціноутворення - це способи визначення ціни на конкретний вид товару.

За роки незалежної України поряд зі зміною підходів до процесу ціноутворення змінювалися методи формування цін. Так, після лібералізації ціноутворення на початку 1992 року та виникнення високої інфляції, українські підприємства відмовилися від моделі планового ціноутворення, яка панувала до того часу і не була повністю затратною. Ця модель передбачала врахування як затрат, так і якості товару або економічного ефекту від його використання споживачем. Спочатку на зміну їй у 1992 році прийшла модель чисто затратного ціноутворення, яка стала у 1993-1995 роках основою цінової політики вітчизняних підприємств. В основу інфляційної моделі ціноутворення закладено інфляційні очікування, тобто припущення менеджерів, наскільки потрібно підвищити діючі на даний момент ціни, щоб компенсувати інфляційне зростання витрат та зберегти прибутковість.

Зниження інфляції в 1996 році призвело до істотної зміни ситуації. Виявилося, що за роки спаду та інфляції українські підприємства розгубили більшу частину своїх конкурентних переваг, які були пов'язані із зниженням рівня витрат проти іноземних виробників. Стало очевидним, що за умов масового вторгнення на ринок іноземних конкурентів колишня (інфляційна) модель ціноутворення не підходить. І знову треба було вчитися рахувати витрати, щоб обґрунтувати ціну та будувати прийнятну комерційну стратегію. А потім визначати ціни на підставі реальних витрат, досягти зниження цих витрат і переходити до комерційного ціноутворення на основі обміну економічної цінності товару та її порівняння з можливими витратами на виробництво на збут.

Це означає, що для української економіки кінця 90-х років оволодіння грамотним витратним методом ціноутворення із сучасними методами управління витратами треба розглядати як логічний і, більше того, - неминучий етап на шляху оволодіння досконалішими методами ціноутворення.

Сучасні методи ринкового ціноутворення, що обираються підприємством, базується на двох альтернативних підходах до встановлення ціни - витратному та ціннісному. Витратні і ціннісні підходи до ціноутворення притаманні будь-якій економіці ринкового типу. І якщо витратні методи використовуються при формуванні цін і тарифів на товари та послуги, що підпадають під державне регулювання (фіксовані і регульовані), то ціннісні методи більш притаманні вільному ціноутворенню.

Витратний підхід до ціноутворення зорієнтований на економічні інтереси продавця (виробника). Формуючи відпускну ціну виробник ставить за мету відшкодувати витрати, отримати прибуток і забезпечити сплату до бюджету непрямих податків (акцизний збір і податок на додану вартість). Витратне ціноутворення на сьогоднішній день в Україні є переважаючим.

Ціннісний підхід передбачає, що ціну визначає покупець, виходячи з цінності товару, тобто здатності задовольнити його потреби і смаки. Останнім фактором ціноутворення виступають не витрати виробника, а сприйняття товару покупцем.

Положення про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари та послуги, введених постановою кабінету Міністрів України „Про систему цін в народному господарстві і на споживчому ринку України" від 27 грудня 1991 року, передбачено, що виробникам продукції, незалежно від форми власності, у відпускній ціні повинні бути враховані такі елементи:

- повна собівартість;

- прибуток;

- акцизний збір;

- податок на додану вартість.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Зміст витратного і ціннісного підходів до ціноутворення [3; 28]

З урахуванням вищевказаного визначено моделі витратного і ціннісного підходів до ціноутворення, які представлені на Рис.3. Процес ціноутворення при витратному і ціннісному підходах може здійснюватися різними методами, які представлені на Рис.4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. Моделі витратного і ціннісного підходів до ціноутворення в Україні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.4. Методи ринкового ціноутворення.

Метод „витрати + прибуток”. Визначення ціни цім методом передбачає розрахунок повної собівартості продукції, до я кої додається прибуток і непрямі податки.

Рис.5. Схема розрахунку відпускної ціни методом „витрати + прибутки”.

Прибуток закладається в ціну виходячи із нормативу рентабельності (в процентах до повної собівартості). Величина рентабельності визначається товаровиробником самостійно або регулюється державою шляхом встановлення граничного рівня рентабельності (регульовані відпускні ціни). Даний метод вирізняється простотою розрахунків, він зорієнтований на виробництво і не враховує ринкові фактори ціноутворення (попит та пропозицію). В реальному секторі використовують:

- підприємства-монополісти;

- підприємства, що випускають нову, оригінальну продукцію;

- підприємства, що використовують разові замовлення на продукцію.

Ціна сформована виробником витратним методом, проходить випробування на ринку з позиції покупця і ринкової кон'юнктури. Виробник повинен прогнозувати фінансовий результат - прибуток чи збиток.

Метод граничних витрат є отримання цільового прибутку, передбачає, що суб'єкт господарювання прагне встановити таку ціну, яка би дозволила реалізувати стратегію „проникнення на ринок”, або встановлення низьких цін. При цьому методі витрати на виробництво і реалізацію продукції розраховують не шляхом калькулювання на одиницю продукції, а на всю партію товару і поділяють їх на постійні і змінні.

Постійні витрати - це такі, які прямо не залежать від обсягу випущеної продукції (адміністративні витрати, загальногосподарські).

Змінні витрати - змінюються пропорційно до обсягів виробництва (матеріальні витрати, витрати на оплату праці виробничих виробників) і їх можна визначити на конкретному виді продукції. Змінні витрати виступають основою визначення ціни. Для того, щоб забезпечити відшкодування постійних витрат і отримання прибутку в ціну включають маржинальний дохід і непрямі податки.

Рис.6. Схема розрахунку відпускної ціни методом граничних витрат.

Маржинальний дохід - це сума постійних витрат і прибутку, що припадають на весь обсяг продукції. При формуванні ціни визначають маржинальний дохід на одиницю продукції шляхом ділення його загальної суми на обсяг виробництва. Відпускну ціну розраховують за формулою:

де ВЦ - відпускна ціна;

Вз - змінні витрати на одиницю продукції;

Вп - загальна сума постійних витрат;

П - прибуток на весь випуск продукції;

НП - непрямі податки.

Такий метод ціноутворення дозволяє відслідковувати зміну ціни залежно від обсягу виробництва. При зростанні обсягу виробництва сума маржинального доходу на одиницю продукції зменшується і це забезпечує отримання запланованого прибутку при зниженні ціни.

Метод встановлення ціни з урахуванням беззбитковості передбачає ті самі умови, що і попередній метод, але відмінність у тому, що і попередній метод

Є але відмінність у тому, що прибуток дорівнює нулю. Відпускна ціна з врахуванням непрямих податків за методом встановлення ціни з врахуванням беззбитковості зображено на Рис.7.

Рис.7. Схема розрахунку відпускної ціни методом встановлення ціни з урахуванням беззбитковості.

Відпускна ціна визначається формулою:

Метод надбавок використовують при формуванні цін у сфері обігу (гуртова і роздрібна торгівля).

Кожна представницька ланка, через яку проходить товар на шляху просування від виробника до споживача, додає до ціни придбання свою торгівельну надбавку, призначену для покриття витрат обігу посередника і забезпечення прибуткової діяльності. Формування ціни в сфері обігу представлена на Рис.8.

Рис.8. Система розрахунку відпускної ціни методом надбавок.

Нормативно-правове забезпечення формування та державного регулювання цін відображене в законодавчо-нормативних актах з питань ціноутворення в Україні. Зокрема, Закон України „Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. (зі змінами і доповненнями) [9] зазначає, що Україна, згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом „Про економічну самостійність України”, самостійно здійснює політику цін. Даним Законом визначено основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території країни.

Законом України „Про ціни і ціноутворення" визначено політику ціноутворення, яка є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення:

1) рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності та економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів країни;

2) збалансованого ринку засобів виробництва, товарів та послуг;

3) протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів і послуг;

4) об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;

5) розширення сфери застосування вільних цін;

6) підвищення якості продукції;

7) соціальних гарантій для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів;

8) створення необхідних економічних гарантій для виробників;

9) орієнтація цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Даним Законом визначено повноваження Кабінету Міністрів України як органу виконавчої влади в галузі ціноутворення. Зокрема, Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує здійснення в країні державної політики цін;

2) визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами державного управління;

3) визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Другий розділ Закону України „Про ціни і ціноутворення" регламентує встановлення та застосування цін і тарифів. Зокрема, визначено види цін і тарифів в Україні. Так, в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів),

- граничних відхилень цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

При здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника і розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Координація роботи щодо здійснення політики цін, проведення економічного аналізу рівня цін, вжиття заходів щодо коригування цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами, зокрема, Державною комісією з контролю за цінами, Державною податковою адміністрацією, відділами цін при облдержадміністраціях та інші. Ці органи здійснюють контроль за цінами у взаємодії із профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Втручання держави у процеси ціноутворення передбачає, насамперед, спостереження за рівнем цін. Цим займаються контрольні стратегічні управління. А також соціальні партнери (науково-дослідні організації). Органи статистики забезпечують нагляд за динамікою цін і тарифів в Україні, розробляють індекси їх зміни, обчислюють вплив зміни цін і тарифів на рівень життя населення. Господарські суб'єкти зобов'язані у встановленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Органи державної влади уповноважені здійснювати контроль за додержанням державної дисципліни цін. Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних цін і тарифів. При цьому в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства [10; 13].

Ще одним законодавчим актом, що регламентує питання ціноутворення, є Закон України „Про природні монополії" від 20.04.2000р. [11]. Даний Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні. Природна монополія - це стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на даному ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотними зменшеннями витрат виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги) ніж попит на інші товари (послуги).

Метою цього Закону є забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства. Суб'єктів природних монополій та споживачів товарів.

Законодавство України „Про природні монополії" складається з цього закону, а також Повітряного Кодексу України, Кодексу торгівельного мореплавства України, Законів України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, „Про антимонопольні комітети України”, „Про транспорт”, „Про трубопровідний транспорт”, „Про зв'язок”, „Про залізничний транспорт”, „Про електроенергетику”, інших Законів України, що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності в сфері природних монополій.

До сфер діяльності суб'єктів природних монополій відносять:

- транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

- транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

- транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

- передачі та розподілу електричної енергії;

- користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;

- управління повітряним рухом;

- зв'язку загального користування;

- централізованого постачання теплової енергії;

- спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів.

Предметом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій є:

1) ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

2) доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадок, передбачених законодавством.

до нормативно-правових актів з формування та державного регулювання цін відносяться Положення про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари та послуги від 27.12.1991р. та Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, роботи та послуги монопольних утворень 22.02.1995р. Дані Положення передбачають порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на товари і послуги та визначають порядок державного регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного споживання, роботи і послуги природних монополій та господарюючих суб”єктів-монополістів.

Положенням про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів зазначено, що вільні ціни визначаються виходячи з кон'юнктури ринку (попиту і пропозиції, що склалися), якості і споживчих властивостей продукції (послуг) і товарів на умовах франко-станція (порт, пристань) відправлене, а при поставках в межах одного міста - франко-склад підприємства-постачальника.

У вільних цінах враховується собівартість виробництва і прибуток без обмеження рівня рентабельності.

По товарах народного споживання, на які введені акцизи, у вільні відпускні ціни включаються також суми акцизів за встановленими ставками. Структурно-логічну схему формування відпускної (ринкової ціни (див. Рис.9).

Реалізація продукції, товарів то послуг здійснюється виробниками за сформованими цінами, збільшеними на суму ПДВ по встановленій ставці.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.9. Структурно-логічна схема формування відпускної ціни.

Вільні роздрібні ціни на товари народного споживання формуються підприємствами та організаціями, які здійснюють продаж цих товарів населенню, виходячи з вартості закупки товарів і торгівельних надбавок.

Рівень торгівельних надбавок визначається продавцями, виходячи з кон'юнктури ринку (попиту та пропозиції), з урахуваннями оптової надбавки до вартості закупки. В торгівельну надбавку включається ПДВ. Структурно-логічну схему формування роздрібної ціни дивіться на рис.10.

Рис.10. Структурно-логічна схема формування роздрібної ціни.

Елементи формування відпускної та роздрібної ціни, як при вільному (ринковому) ціноутворенні, так і при державному регулюванні цін є однаковими. Однак, параметри державного регулювання цін змінюються в залежності від стану економіки: розширюються в кризових ситуаціях і звужуються по мірі виходу з кризи. До видів державного регулювання цін відносять:

- Адміністративне регулювання;

- Економічне регулювання.

Адміністративне регулювання цін включає:

v Адміністративне встановлення ціни на певному рівні, в основі якого лежить власність держави або монопольного утворення на товари, що продаються;

v „заморожування” цін, тобто їх фіксація на певному рівні;

v встановлення граничних рівнів цін або діапазону цін;

v встановлення граничних рівнів рентабельності;

v регламентація рівнів торговельних надбавок (знижок);

v декларування зміни цін.

Економічне регулювання цін передбачає вплив держави на процес формування ціни шляхом використання таких важелів як податки, оплата праці, кредитування, амортизаційна політика, дозування виробництва окремих товарів.

Державне регулювання ціноутворення передбачає, в першу чергу, рішення питання про те, які конкретно органи виконавчої влади будуть наділені повноваженнями встановлювати чи регулювати ціни і тарифи по певному переліку товарів і послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. №1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) з послідуючими змінами, визначено перелік товарів і послуг, і конкретних органів центральної і місцевої влади, які наділені правами щодо встановлення чи регулювання цін. Так, тарифи на електроенергію і природний газ, що відпускається населенню, затверджується національною комісією з питань регулювання електроенергетики України; тарифи на перевезення пасажирів багажу і вантажів залізничним транспортом встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з міністерством економіки. Встановлення тарифів на послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення - це компетенція Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Державне регулювання цін і тарифів на продукцію і послуги монопольних утворень, вибір методів та встановлення термінів регулювання на загальнодержавному ринку здійснює Міністерство економіки, на регіональних - виконавчими органами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Регулювання цін на продукцію монопольних утворень здійснюється шляхом встановлення:

- фіксованих цін;

- граничних рівнів цін;

- граничних нормативів рентабельності;

- граничних рівнів торговельних надбавок;

- запровадження обов'язкового декларування цін.

Перелік товарів, робіт, послуг, ціни (тарифи) на які підпадають під держави регулювання в України наведено в додатку А.

Положення „Про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 18.11.1994р. встановлює порядок запровадження індикативних цін, визначення рівнів та умови застосування. Положенням визначено, що індикативні ціни - це ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експортну чи імпортну на момент здійснення експортно-імпортної операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків.

Індикативні ціни можуть запроваджувались на товари:

v щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

v щодо яких застосовується спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”;

v щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування;

v щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

v експорт яких здійснюється у порядку, передбаченого ст.20 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”;

v в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.

Відповідальність господарюючих суб'єктів за порушення державної дисципліни цін здійснюється на підставі Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органи державного контролю за цінами від 7.07.1998р. та застосовується у випадках, коли порушується встановлений порядок формування цін або антимонопольне законодавство, які спричиняють отримання необґрунтованої виручки або обмеження конкуренції.

На сучасному етапі розвитку української економіки ринкове господарство не може повністю ефективно здійснювати процес ціноутворення. Об'єктивною необхідністю виступає втручання державної політики ціноутворення, яка покликана підвищити ефективність механізму вільного ціноутворення і з допомогою якої можливе спрямування економічного розвитку у потрібному напрямку. Отже, паралельно виникає необхідність у контролі за виконанням державної політики ціноутворення в Україні.

Література

1. Артус М.М. Формування механізму ціноутворення в умовах ринкової економіки. - Тернопіль. „Економічна думка”. - 2002., - С.13.

2. загальна економічна теорія (політична економія). Підручник у 2-х частинах. - Тернопіль. Лідер., - 2005., С.8

3. Парижак Н.В. Ціни: фінансовий аспект. - Тернопіль. Лідер., - 2005., - С.8.

4. Бороздин Ю.В. Ценообразование и потребительная стоимость продукции. М.: „Экономика”, - 1975. - С.13.

5. Цацулин А.И. Цены и ценообразование в системе маркетинга: Учебное пособие. - М.: Филинь. - 1998.

6. Працевский И.П. Ценообразование: Учебное пособие. Минск, ООО "Новое знание - 2000. - С.5.

7. Тормос Ю.Г. Ціни та цінова політика. Навчальний посібник. Київ, - 2001.

8. Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення. Київ. - 2001. - С.32.

9. Закон України „Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. (із змінами і доповненнями), // Закони України, Т1 - К., 1996.

10. Закон України „про ціни та ціноутворення”. Розділ ІІІ. „Контроль за цінами”, - К. 1996. - С.13.

11. Закон України „Про природні монополії" від 20.04.2000р.

Додаток

Перелік товарів, робіт, послуг, ціни (тарифи), на які підлягають державному регулюванню в Україні (станом на 01.01.2005р.)

№	Номенклатура товарів, послуг
1	Тарифи на електроенергію, що відпускається на побутові потреби населення
2	Тарифи на електричну енергію, що відпускається постачальними кампаніями Міненерго України
3	Роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення
4	Тарифи на транспортування магістральними газопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що постачаються споживачам України
5	Тарифи на зберігання природного газу
6	Тарифи на транспортування газу природного розподільчими мережами та поставку газу природного
7	Тарифи на розповсюдження періодичних видань
8	Граничний рівень рентабельності поліграфічних послуг для вітчизняних періодичних друкованих видань
9	Тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом
10	Тарифи на перевезення пасажирів і багажу залізничним транспортом (крім приміських перевезень)
11	Тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських і річкових портах, також збори і плату за послуги, що надаються суднам у морських і річкових портах України
12	Аеронавігаційні збори та аеропортові збори за обслуговування повітряних суден в аеропортах України
13	Тарифи на основі послуги зв'язку в межах України та на міжнародні послуги зв'язку
14	Ціни на дорогоцінні метали у виробах і брухті та дорогоцінне каміння, що скуповується у населення

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Формування і державне регулювання цін в умовах ринкових трансформацій" скачать

Подобные документы

• Державний бюджет як інструмент державного регулювання економіки

  Основні функції державного бюджету, його доходи та витрати. Дефіцит державного бюджету та його вплив на економіку країни. Особливості формування державного бюджету в інших країнах світу. Місце державного бюджету в економічному житті суспільства.
  
  курсовая работа [53,5 K], добавлен 25.05.2013
  

• Організаційно-правове регулювання інвестиційної діяльності (на прикладі Вінніцької області)

  Інвестиційний процес в умовах ринкової економіки. Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Компетенція органів державної влади. Проблеми створення сприятливого інвестиційного клімату у Вінницькій області.
  
  магистерская работа [193,8 K], добавлен 12.04.2007
  

• Регулювання лізингового та валютного ринку в Україні

  Роль кредиту в становленні ринкової економіки України. Аналіз ринку лізингових послуг, сучасний стан та перспективи його розвитку. Шляхи державного регулювання фінансового лізингу. Валютний курс: основи його формування та критерії регулювання банком.
  
  контрольная работа [23,7 K], добавлен 24.01.2012
  

• Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки

  Сутність та призначення Державного бюджету, його роль у регулюванні процесів сучасної ринкової економіки. Планування й виконання дохідної та видаткової частин Державного бюджету. Міжбюджетні трансферти як основа фінансового вирівнювання територій.
  
  курсовая работа [254,2 K], добавлен 03.06.2011
  

• Державне регулювання соціальної політики

  Соціальна політика держави: цілі, пріоритети, принципи. Державне регулювання ринку праці. Регулювання доходів та споживання населення. Аналіз державного регулювання рівня та якості життя. Соціальна політика сучасної України. Шляхи удосконалення.
  
  курсовая работа [950,3 K], добавлен 13.06.2006
  

• Особливості діяльності інвестиційних фондів та компаній в Україні

  Сутність інвестиційних фондів та компаній, завдання у формуванні ринкової економіки. Аналіз основних напрямів державного регулювання діяльності фондів. Режим валютного регулювання операцій з цінними паперами. Соціально-економічне значення охорони праці.
  
  дипломная работа [678,0 K], добавлен 14.07.2014
  

• Бюджетна система

  Становлення, структура та принципи бюджетної системи України. Бюджетна класифікація. Бюджетне регулювання. Сучасні проблеми бюджетного процесу. Шляхи стабілізації бюджетної системи України. Структура державного бюджету в країнах ринкової економіки.
  
  реферат [43,6 K], добавлен 07.07.2008
  

• Особливості здійснення державного регулювання ринків фінансових послуг

  Види фінансових послуг, особливості укладання договору про їх надання. Умови створення та діяльності фінансових установ. Державне регулювання ринків фінансових послуг. Характеристика органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
  
  курсовая работа [87,4 K], добавлен 21.04.2015
  

• Державне регулювання оподатковування агропромислового комплексу

  Розробка концептуальних підходів удосконалювання оподатковування агропромислового комплексу в системі державного регулювання основних економічних процесів, підвищення соціальної ефективності ринкових реформ. Класифікація соціально-економічних факторів.
  
  автореферат [30,3 K], добавлен 11.04.2009
  

• Формування Державного бюджету України

  Концептуальні підходи до формування державного бюджету в умовах ринкової економіки. Основні завдання та шляхи покращення бюджетної політики України у 2007-2009 рр., аналіз доходів і видатків. Реформування фінансової системи та причини бюджетного дефіциту.
  
  дипломная работа [647,2 K], добавлен 25.11.2012
  

Другие документы, подобные "Формування і державне регулювання цін в умовах ринкових трансформацій"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам