Фінансовий аналіз короткострокової заборгованості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

каф. фінансів і кредиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Фінансовий аналіз"

на тему:"Фінансовий аналіз короткострокової заборгованості"



Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічна сутність короткострокової заборгованості

1.1 Економічний зміст короткострокової заборгованості підприємства

1.2 Класифікація короткострокової заборгованості

1.3 Методика фінансового аналізу короткострокової заборгованості

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП "Вілєс"

2.2 Експрес аналіз ПП "Вілєс"

2.2 Аналіз основних показників діяльності ПП "Вілєс"

Розділ 3. Шляхи фінансового аналізу

3.1 Загальний фінансовий аналіз короткострокової заборгованості

3.2 Факторний аналіз короткострокової заборгованості ПП "Вілєс"

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

В умовах господарювання підприємство постійно взаємодіє з іншими учасниками ринкових відносин. В процесі цієї взаємодії у підприємства виникає короткострокова заборгованість з: постачальниками - за отримані товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги; покупцями - за отримані кошти під поставку продукції; банками - за наданий кредит; працівниками - за нараховану зарплату тощо.

У бухгалтерському обліку короткострокова заборгованість розглядаються як позиковий капітал. На сьогоднішній момент питання формування позикового капіталу є одним з основних питань, що стоять перед господарюючими суб'єктами. Поставши перед необхідністю завоювання ключових позицій на ринку більшість підприємств зазнало настільки гострої нестачі фінансових ресурсів, за якої проблема залучення коштів стала більш ніж очевидною.

Хаотичне, не виважене формування позикового капіталу багатьма підприємствами призвело до помітного погіршення їх стану, в тому числі і до припинення діяльності деяких з них. Такий хід подій зайвий раз підтвердив необхідність системної організації процесу управління зобов'язаннями, побудови такої системи контролю і аналізу, яка б враховувала глибинну сутність усіх процесів, що пов'язані із виникненням та погашенням зобов'язань.

Стає зрозумілим, що в основі своїй процес залучення фінансових ресурсів повинен мати чітке обґрунтування, базуватися на врахуванні усіх елементів зобов'язального права. Внаслідок цього багатьма підприємствами було розпочато пошук нових підходів до здійснення процедур залучення коштів. Для ряду господарюючих суб'єктів пошук цей, однак, так і не став успішним.

Далася взнаки не лише обмеженість в розумінні системного підходу до організації діяльності підприємства, не бажання застосувати в фінансовому менеджменті організації новітніх методик формування капіталу, а й елементарна відсутність широкого і, що головне, чіткого висвітлення питання позикових відносин у всіх їх проявах в відповідній літературі.

В більшості випадків розкриття процесу формування позикового капіталу здійснювалося через категорію одного лише кредиту і ототожнювалося з роз'ясненням процедури його отримання. Можливість побачити за процесом формування позикового капіталу процес гармонізації потоків фінансових ресурсів давали лише окремі наукові джерела. Тому навіть при формуванні теми даної дипломної роботи було обрано термін „зобов'язання підприємства", який по своїй суті є більш широким та глибоким ніж „позиковий капітал".

Отже, тема фінансовий аналіз короткострокової заборгованості є досить актуальною для підприємств усіх форм власності та галузей економіки, але особливо важливою вона є для підприємств торгівлі. Правильна організація обліку зобов'язань, своєчасне, повне і правильне проведення їх аналізу забезпечує оптимізацію структури капіталу, гармонізацію фінансових потоків, покращення результатів діяльності підприємства.

Метою курсової роботи є вивчення стану та розробка заходів щодо удосконалення фінансового аналізу короткострокової заборгованості підприємств та своєчасності їх погашення.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити наступні завдання:

вивчити економіко-правовий зміст короткострокової заборгованості;

дати організаційну-економічну характеристику ПП "Вілєс";

дослідити організацію та розробити методику фінансового аналізу короткострокової заборгованості підприємств;

провести загальний та факторний аналіз короткострокової заборгованості;

зробити висновки щодо стану короткострокової заборгованості ПП "Вілєс".

Об'єктом дослідження було обрано приватне підприємство "Вілєс".

Предметом дослідження є фінансовий аналіз короткострокової заборгованості в підприємствах.

Усе сказане свідчить про необхідність удосконалення системи фінансового аналізу короткострокової заборгованості як в ПП "Вілєс" так і в Україні в цілому.



Розділ 1. Економічна сутність короткострокової заборгованості

1.1 Економічний зміст короткострокової заборгованості підприємства

В процесі здійснення господарської діяльності підприємства торгівлі постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання: постачальниками і підрядниками, покупцями і замовниками, працівниками і фондами соціального страхування, фінансовими установами і податковими органами тощо. Ці взаємовідносини основані на взаєморозрахунках в процесі розподілу суспільного продукту.

Короткострокова заборгованість виникає перед:

постачальниками і підрядниками - за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги;

бюджетом - по податкових і неподаткових платежах;

робітниками і службовцями - по заробітній платі та підзвітним сумам;

фондами соціального страхування - по страховим внескам;

банківськими установами за отримані кредити;

інші.

На сучасному етапі Україна переживає кризу неплатежів, яка проявляється у тому, що підприємства не можуть своєчасно здійснювати платежі одне одному за товари, роботи і послуги, що супроводжується ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької Поява заборгованості як економічного явища відноситься до того часу коли розвиток товарного обігу призвів до того що відчуження товару відділяється в часі від реалізації його ціни. Це пов'язано з декількома факторами: один товар потребує більш довгого часу на виготовлення чим інший, виробництво товарів пов'язано з різними порами року, віддаленість місця виробництва від ринків збуту тощо. Отже ці фактори призводять до того що один власник товару може виступити в якості продавця раніше ніж інший в якості покупця. В такому разі продавець становиться кредитором, а покупець - боржником чи дебітором. Заборгованість яка утворилась у продавця в свою чергу називається дебіторською, а у покупця - кредиторською. Слід зауважити, що в разі якщо покупець сплатить вартість товару продавцю раніше ніж його отримає, то вже він буде кредитором, а інша сторона дебітором.

Це справедливо і при отриманні кредиту: у суб'єкта діяльності виникає кредиторська заборгованість, а у фінансової установи - дебіторська заборгованість.

Для суб'єкта діяльності дебіторська заборгованість це відволікання власних коштів з обігу за відповідний відсоток або без нього. Установа має зробити все можливе для вчасного погашення заборгованості, адже вивільнені кошти можуть використовувати на покриття власних видатків. Зобов'язання для суб'єкта діяльності буде залучення додаткових коштів до власного обігу за відповідний відсоток або без нього.

Правильне ведення операцій з короткостроковою заборгованістю допомагає підприємству торгівлі сформулювати рекомендації і визначити заходи по ліквідації заборгованості не лише як засобів покращення розрахункових операцій, але і фінансового стану підприємства. А в державних масштабах з'являється можливість ліквідувати ланцюг неплатежів, тобто обминути платіжну кризу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють в собі економічні вигоди.

Отже, з точки зору бухгалтерського обліку, заборгованість належить до пасивів підприємства, тобто є джерелами утворення активів. У фінансовому менеджменті та аналізі дану категорію розглядають дещо під іншим кутом. Джерелом утворення активів є капітал, який в свою чергу складається з власного та позичкового. Проте спірним залишається питання складу зазначених елементів, зокрема місця забезпечень та доходів майбутніх періодів. Одні теоретики відносять ці елементи до власного капіталу, мотивуючи це відсутністю реальних зобов'язань; інші наполягають на приналежності забезпечень та доходів майбутніх періодів до позичкового капіталу, оскільки у підприємства все ж таки існують певні зобов'язання по цим позиціям.

Згідно пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов'язання" заборгованість визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнана заборгованість не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Виділяють п'ять основних груп заборгованостей підприємства: короткострокова заборгованість, довгострокова заборгованість, забезпечення, непередбачені зобов'язання та доходи майбутніх періодів.

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 2 "Баланс" короткострокова заборгованість - це заборгованість, яка буде погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати Балансу. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Короткострокова заборгованість включає: короткострокові кредити банків; поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточну заборгованість за розрахунками; інші поточні зобов'язання.

Заборгованість, яка виникає перед постачальниками і підрядниками - самий поширений вид зобов'язань, оскільки усі підприємства під час здійснення господарської діяльності використовують покупні товарно-матеріальні цінності, а також використовують підрядників для виконання певних робіт та послуг. Існує декілька способів погашення таких зобов'язань: готівкова чи безготівкова оплата коштами, зустрічна поставка (бартер), видача векселя тощо.

Видача векселя відбувається з метою відстрочки платежу. Оскільки така відстрочка, як правило, надається за певну плату векселедавець зобов'язується виплачувати по векселю певний відсоток за певний період часу (процентний вексель) або номінальна вартість векселя включає в себе суму, яка дорівнює платі за відстрочку платежу (безпроцентний вексель).

При видачі процентного векселя у векселедавця виникає зобов'язання на суму, яка вказана у векселі - в момент видачі векселя, і суму процентів по векселю - в момент їх нарахування; по безпроцентному векселю виникають зобов'язання на номінальну вартість векселя.

В законодавчій базі України відсутнє визначення короткострокового векселя, але, враховуючи вимоги П(С)БО 11 "Зобов'язання", можна припустити, що короткостроковий вексель - це вексель, який буде погашено протягом дванадцяти місяців або протягом операційного циклу.

Окрім кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на будь-якому підприємстві виникає заборгованість за розрахунками, а саме: з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків.

Досить часто використовується практика отримання авансових платежів під поставку продукції (надання робіт та послуг). Зарахування авансу є підставою для виникнення і визнання зобов'язань незалежно від строків поставки товарів (робіт, послуг), оскільки їх оцінка може бути достовірно визначена і існує ймовірність зменшення ресурсів підприємства внаслідок погашення таких зобов'язань.

У кожного підприємства є свої засновники, які мають право на участь в розподілі прибутку і отриманні його частки у вигляді дивідендів, внаслідок чого виникають зобов'язання підприємства перед засновниками, а також перед бюджетом по податку на дивіденди.

На більшості підприємств є працівники, які знаходяться у трудових відносинах з цими підприємствами та мають право на оплату своєї праці. Моментом виникнення зобов'язань із заробітної плати є встановлений на підприємстві день виплати зарплати. Крім того, нарахування зарплати є основою для виникнення зобов'язань перед бюджетом (прибутковий податок) та по соціальному страхуванню.

Крім вже зазначених податків відповідно до специфіки своєї діяльності та її результатів у підприємства періодично виникають зобов'язання перед бюджетом та позабюджетними фондами по існуючим податкам та обов'язковим платежам (податок на прибуток, податок на додану вартість, плата за землю тощо).

При наявності дочірніх підприємств або структурних підрозділів, які складають окремий баланс, на підприємстві між цими підрозділами виникають певні внутрішні розрахунки внаслідок руху товарно-матеріальних цінностей, передачі витрат загально виробничої діяльності, реалізації продукції тощо.

На деяких підприємствах можуть виникати також інша короткострокова заборгованість, наприклад, по нарахованим процентам, перед іншими кредиторами тощо. Розрахунки з іншими кредиторами можуть бути пов'язані із операціями некомерційного характеру. Проценти можуть бути нараховані за використання майна, отриманого в оренду, грошових коштів або товарів, отриманих в кредит.

При виникненні потреби в коштах підприємства досить часто звертаються до банківських установ для отримання кредиту. Так, виникають зобов'язання щодо його погашення та оплати відсотків за користування. Основними причинами використання кредитів є:

ь Невідповідність у часі витрат і доходів.

ь Необхідність створення страхового і сезонного запасів.

ь Можливість збільшення обсягів діяльності й використання ефекту від масштабу.

ь Використання переваг ефекту фінансового важеля.

ь Активізація інвестиційної діяльності.

Але потрібно пам'ятати, що кредити залучаються на визначений строк за певну плату. Строк, на який береться кредит, повинен бути достатнім для отримання коштів на його повернення, а плата (відсотки за кредит) бути меншою за прибутковість проекту, де використовуються кредитні кошти. Залежно від строків, на який береться кредит, зобов'язання по ньому можуть бути як короткострокові, так і довгострокові.

Отже, для того щоб зобов`язання було визнане поточним воно повинне задовольняти певним критеріям. Таке зобов'язання повинно бути погашене:

або протягом 12 місяців починаючи з дати балансу;

або протягом операційного циклу підприємства (тобто проміжку часу між купівлею запасів для здійснення діяльності й отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів або послуг), навіть якщо він перевищує 12 місяців.

Виходячи з цього визначення зобов'язання пов'язані з витратами, що виникають у ході нормального операційного циклу підприємства, завжди класифікуються як поточні, навіть якщо термін їх погашення передбачається після закінчення більше ніж 12 місяців з дати балансу.

Погашення зобов'язання може здійснюватися шляхом сплати кредиторові грошових коштів або відвантаження готової продукції чи товарів в рахунок одержаного авансу від покупця тощо.

Іноді в результаті погашення одного зобов'язання може виникнути інше зобов'язання, якщо постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписується вексель, то у цьому випадку одне зобов'язання, кредиторська заборгованість, замінюється іншим - зобов'язанням за виданим векселем.

Іноді погашення зобов'язання призводить до збільшення вартості власного капіталу підприємства. Така ситуація виникає, коли кредитор погоджується одержати як компенсацію від свого партнера акції, випущенні ним у минулих чи звітному періодах. Та і в цьому випадку у майбутньому слід очікувати зменшення ресурсів підприємства внаслідок розподілу прибутку (сплати дивідендів) чи майна акціонерного товариства.

Основними перевагами використання зобов'язань є:

Ш Прискорення руху матеріальних і грошових ресурсів підприємства шляхом забезпечення своєчасності розрахунків і перерозподілу коштів.

Ш Підвищення швидкості обертання і ефективності використання власних обігових коштів, оскільки використання лише власних обігових коштів на поточну діяльність обумовлює необхідність формування їх максимальної потреби.

Ш Скорочення строків вводу в експлуатацію нових основних фондів.

Враховуючи значну різноманітність видів зобов'язань підприємства торгівлі основною метою їх фінансового аналізу повинно стати пошук таких видів, які б забезпечили максимізацію вигоди від їх використання. При цьому повинні враховуватися стратегічні цілі діяльності підприємства, а також певні обмеження щодо залучення певних видів ресурсів (зокрема законодавчі, часові, обмеження в сумі тощо). Виходячи з вищесказаного, головною метою фінансового аналізу зобов'язань підприємства є оптимізація їх суми та структури за відповідними видами.

Оптимальна структура капіталу підприємства забезпечує необхідний рівень його фінансової стійкості та платоспроможності, сприяє підвищенню ділової активності та загальної ефективності діяльності.

Отже, з вищепредставленого можна зробити такі висновки, що на підприємствах торгівлі важливе значення має фінансовий аналіз за веденням короткострокової заборгованості. Правильне ведення таких операцій на підприємстві має складну та розгалужену систему, тому зовнішній та внутрішній аналіз цих операцій допоможе підприємству в здійсненні достовірного обліку в цьому напрямку. З цього випливає, що управління короткостроковою заборгованістю потрібно проводити для того щоб підприємство мало контроль над розрахунками взагалі та не опинилося в скрутному фінансовому становищі.

1.2 Класифікація короткострокової заборгованості

У сучасних умовах, із зростаючим значенням розрахуково-кредитних операцій, важливістю прийняття ефективних управлінських рішень, виникає необхідність обґрунтування класифікації короткострокової заборгованості на підприємствах торгівлі. Економічно обґрунтована класифікація дасть змогу отримувати впорядковану інформацію, що буде використана в процесі прийняття управлінських рішень, що стосуватимуться саме тієї класифікаційної групи, операції з якою потребують коригування. Крім того класифікація за різними ознаками дозволить адміністрації підприємства формувати розрахунково-кредитні операції за максимально раціональною структурою та контролювати ефективність від використання тієї чи іншої класифікаційної групи, а також сприятиме уніфікації, отже, підвищенню інформативності відповідних економічних термінів.

Класифікацію короткострокової заборгованості можна представити у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Класифікація короткострокової заборгованості підприємств торгівлі

Класифікаційна ознака	Види короткострокової заборгованості
Види	заборгованість за товари, роботи послуги заборгованість за розрахунками з бюджетом і позабюджетними фондами заборгованість зі страхування заборгованість з оплати праці заборгованість по авансах одержаних заборгованість по векселях виданих інші види заборгованості
Джерела фінансування	кошти, залучені із зовнішніх джерел кошти, залучені із внутрішніх джерел (внутрішня короткострокова заборгованість)
Форма оцінки	фактичні зобов'язання оцінні зобов'язання умовні зобов'язання
Строк сплати	заборгованість, строк сплати якої не настав заборгованість, не сплачена в строк

За видами короткострокова заборгованість поділяється на заборгованість за товари, роботи послуги, заборгованість за розрахунками з бюджетом і позабюджетними фондами, заборгованість зі страхування, заборгованість з оплати праці, заборгованість по авансах одержаних, заборгованість по векселях виданих, інші види заборгованості. Цей критерій класифікації використовується для ефективного управління погашенням зобов'язань.

За періодом залучення короткострокова заборгованість поділяється на кошти, залучені на довгостроковий період (більше 1 року) і кошти, залучені на короткостроковий період (менше 1 року).

По джерелам фінансування зобов'язання поділяються на залучені із зовнішніх джерел (постачальники, бюджет, позабюджетні фонди тощо) і залучені із внутрішніх джерел (робітники, власники, акціонери тощо).

По формі оцінки короткострокову заборгованість поділяють на:

фактичні зобов'язання - виникають з договору, контракту або на основі законодавства, вони можуть бути підраховані точно;

оцінні зобов'язання - зобов'язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати;

умовні зобов'язання - неіснуючі, але потенціально можливі зобов'язання, які залежать від майбутньої угоди.

По строку сплати короткострокова заборгованість поділяється на наступні види:

заборгованість, строк сплати якої не настав;

заборгованість, не сплачена в строк.

В структурі короткострокової заборгованості окремо виділяються кредити. Вони мають свою класифікацію. За результатами опрацювання економічної літератури, дослідження умов і результатів діяльності підприємств торгівлі, можна визначити, що класифікацію кредитів слід здійснювати за ознаками, наведеними у табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Класифікація кредитів підприємств торгівлі

Класифікаційна ознака	Види кредитів
Форма	комерційний кредит банківський кредит державний кредит споживчий кредит іпотечний кредит лізинговий кредит міжнародний кредит
Мета залучення	кредити, що залучені для забезпечення відтворення необоротних активів кредити, що залучені для поповнення оборотних активів кредити, що залучені для задоволення інших господарських чи соціальних потреб
Форма забезпечення	кредити, забезпечені заставою гарантовані кредити незабезпечені кредити
Ступінь ризику	стандартні кредити кредити з підвищеним ризиком
Метод надання	у разовому порядку відповідно до відкритої кредитної лінії гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання)
Метод погашення	кредити, які погашаються водночас кредити, які погашаються в розстрочку кредити, які погашаються достроково кредити, які погашаються з регресією платежів кредити, які погашаються після закінчення обумовленого періоду

Головною класифікаційною ознакою кредитів торговельних підприємств є форма кредитування. За цим критерієм кредити поділяються на:

комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що надається продавцем покупцеві у вигляді відстрочки оплати запродані товари;

банківський кредит - це форма кредиту, де кредитором виступає банк;

державний кредит - специфічна форма кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами - юридичні або фізичні особи;

споживчий кредит - це кредит, що надається фізичним особам на придбання товарів чи послуг і який повертається в розстрочку;

іпотечний кредит - це форма кредиту, пов'язана з наданням позик під заставу нерухомого майна;

лізинговий кредит - це кредитні відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна;

міжнародний кредит - це рух позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин.

За формою забезпечення кредити поділяються на кредити, забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантовані кредити (фінансами чи майном третьої сторони), незабезпечені кредити або бланкові кредити.

По ступеню ризику кредити поділяються на стандартні кредити і кредити з підвищеним ризиком. В сучасних умовах господарювання ризик неповернення кредиту є досить значним, тому друга група кредитів займає провідне місце в кредитному портфелі банку.

Відповідно до положення НБУ банківські кредити поділяються на п'ять груп:

стандартні - мінімальний ступінь ризику (2%);

позики під контролем - ступінь ризику 5%;

субстандартні позики - підвищена ступінь ризику (20%);

сумнівні позики - повернення викликає сумнів у банку, ступінь ризику - 50%

безнадійні позики - не можуть бути повернені, тобто мають абсолютну ступінь ризику - 100%.

Отже, на основі проведеного дослідження класифікації короткострокової заборгованості можна зробити наступні висновки, що класифікаційні ознаки допомагають керуючій системі приймати необхідні рішення, разом з тим в процесі управління розрахунково-кредитними операціями необхідно розглядати їх в єдності всіх видів і форм.

1.3 Методика фінансового аналізу короткострокової заборгованості

В системі оперативного управління капіталом застосовуються попередній і оперативний аналіз і контроль фінансово-господарських операцій щодо формування й розміщення (використання) фінансових ресурсів підприємства. Попередній (перспективний) аналіз спрямовано на визначення ймовірних змін майбутніх параметрів досліджуваного об'єкта під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Сферою застосування попереднього аналізу є переважно стратегічне управління підприємством, у якому реалізуються функції планування та прогнозування джерел фінансування. Особливістю застосування попереднього аналізу в оперативному управлінні підприємством є обмеження періоду прогнозування відповідно до функцій (організація, координування, регулювання тощо), які належать до даного рівня управління. Отже, попередній аналіз в оперативному управлінні капіталом спрямовано на визначення та оцінку можливих характеристик об'єкта дослідження внаслідок здійснення тієї чи іншої операції щодо формування, розміщення або використання фінансових ресурсів підприємства. Мета аналізу - виявити шляхи і можливості удосконалення розрахунків, їх обліку забезпечення майна і на цій основі - попередити утворення і збільшення короткострокової заборгованості. В ході аналізу потрібно з`ясувати, як підприємство удосконалює розрахунково-платіжні відносини. Удосконалення механізму здійснення розрахунково-кредитних операцій на підприємстві дає можливість покращити стан розрахунково-платіжного порядку, покращити його фінансовий стан і платоспроможність, підвищити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства. Що в свою чергу позитивно впливає на фінансові результати. Політика управління поточними зобов'язаннями є однією з складових управління обіговими коштами підприємства та спрямована на оптимізацію розмірів, термінів погашення та підвищення якості короткострокової заборгованості. Передумовою розробки політики управління поточними зобов'язаннями на майбутній період є проведення аналізу стану їх формування та ефективності, оцінки управління в звітному (або аналізованому) періоді. Аналіз короткострокової заборгованості базового підприємства передбачає проведення такої аналітичної роботи.

Рис. 1.1. Етапи аналізу короткострокової заборгованості



Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП "Вілєс"

Базовим підприємством дипломної роботи було обрано ПП "Вілєс", що є підприємством торгівлі і має на меті одержання прибутку.

Приватне підприємство "Вілєс" створене у відповідності з чинним законодавством України та зареєстроване 24.10.2001 року Печерською районною державною адміністрацією м.Києва.

Місцезнаходження (адреса) підприємства: Україна, м. Київ, вул, Кіквідзе, 13.

Засновниками Підприємства є: фізичні особи - громадяни України. Засновники підприємства є його власниками. Фінансовий рік підприємства співпадає з календарним роком.

ПП "Вілєс" діє на підставі:

- Господарського кодексу України;

- Закону України "Про господарські товариства";

- Установчого договору та Статуту, що дає дозвіл на право ведення виробничо-торгівельної діяльності і містить прізвища осіб, які уповноважені діяти від імені підприємства без довіреності та мають право підписувати юридичні документи, (на підприємстві ПП "Вілєс" такими особами є директор та його заступник );

Підприємство є самостійною юридичною особою, має закінчену систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установі банку, печатку з власною назвою та інші реквізити.

Підприємство засновано у організаційно - правовій формі приватного підприємства. Вищим керівним органом на підприємстві є власник, який призначає директора підприємства.

Основними видами діяльності підприємства є :

- торгівля автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок та моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, іншими транспортними засобами

- придбання та реалізація автомобілів з правом видачі довідок - рахунків;

- технічне обслуговування та ремонт автомобілів, створення станцій техобслуговування;

- виробництво та реалізація товарів широкого вжитку;

- організація прокату автомобілів;

- організація підприємств лізингового типу;

- сприяння іноземним інвесторам у розміщенні капіталу;

- інвестиційно-фінансова діяльність;

- виробництво та реалізація засобів виробництва;

- здійснення індивідуального і дачного будівництва (у тому числі з проведенням комплексу робіт по проектуванню і прокладенню інженерних комунікацій);

- оренда та надання у користування рухомого і нерухомого майна;

- здійснення посередницьких операцій з цінними паперами, векселями, нерухомим майном.

Економічний аналіз діяльності підприємства ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, статистичної звітності, а також внутрішньої управлінської звітності.

Організаційна структура ПП "Вілєс" наведена на рис. 2.1.

Вищим органом управління базового підприємства є збори його учасників, які скликаються не рідше 2 разів на рік.

Виконавчим органом підприємства є директор, що призначається власником терміном на 3 роки. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю підприємства на засадах єдино власності в межах компетенції і прав, що визначені внутрішніми документами підприємства за рішенням влансика.

Для контролю за фінансово-господарською діяльністю на базовому підприємстві створена Ревізійна комісія, члени якої обираються зборами учасників терміном на 3 роки.

Рис. 2.1. Організаційна структура ПП "Вілєс"

Для забезпечення своєї діяльності за рахунок вкладників створено Статутний капітал у розмірі 550 000 грн.

Майно підприємства складають основні та обігові кошти, а також інші коштовності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески власника;

прибутки, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг;

доходи, отримані від інших видів господарської діяльності;

інші джерела, не заборонені законодавством.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З валового прибутку сплачуються відсотки по кредитам банків та по облігаціям, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Одним із структурних підрозділів підприємства є бухгалтерія. Бухгалтерія підприємства ПП "Вілєс" складається із головного бухгалтера, бухгалтера, бухгалтера-касира. До основних задач бухгалтерії відносяться забезпечення організації бухгалтерського та статистичного обліку, на базі якого організує і проводить роботи по зміцненню фінансового стану та рентабельності підприємства. Бухгалтерія здійснює контроль за раціональним та економічним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, здійснює контроль за збереженням колективної власності, своєчасне відшкодування матеріальних збитків, проводить профілактичну роботу, спрямовану на попередження незаконного використання грошових та матеріальних цінностей, порушень фінансового та господарського законодавства. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, визначає облікову політику підприємства. Форма організації бухгалтерського обліку - це визначена система взаємопов'язаних облікових реєстрів (хронологічних та системних) певної форми і змісту для здійснення обліку наявності та руху майна (засобів) правовласників та зміни правових відносин, а також процесів господарської діяльності. В ПП "Вілєс" застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Сутність цієї форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостей, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм. В журналах-ордерах записи проводяться на основі даних первинних документів. Журнали-ордери - це багатографні реєстри, призначені для відображення кредитових оборотів головного рахунка, для якого відкрито журнал-ордер. На рис. 2.2 зображено схему журнально-ордерної форми обліку.



Рис. 2.2. Схема журнально-ордерної форми обліку ПП "Вілєс"

Таким чином, бухгалтерський облік ПП "Вілєс" відповідає встановленим нормам.

2.2 Експрес аналіз ПП "Вілєс"



2.3 Аналіз основних показників діяльності ПП "Вілєс"

Для більш детального уявлення про діяльність базового підприємства вивчено динаміку його ресурсів за 2005-2007 роки, яку подано в табл. 2.1.

Динаміка ресурсів та джерел їх утворення ПП "Вілєс" в 2005-2007 роках показана в табл. 2.1. З таблиці видно, що валюта балансу ПП "Вілєс" протягом останніх чотирьох років зросла в півтора рази. Так в 2007 році вона склала 3042,6 тис. грн. Це на 4,52% більше ніж в 2006 році, на 31,69% ніж в 2005 році.

Таку ж тенденцію мають зміни в сумі оборотних активів. Виробничі запаси в 2007 році склали 528,3 тис. грн., що на 3,00% більше ніж в 2006 році, на 140,57% ніж в 2005 році.

Також зростають запаси товарів та грошових коштів в національній валюті. Товарні запаси за чотири роки збільшилась на 30,36% або 77,2 тис. грн., а порівняно з 2006 роком - на 29,3 тис. грн. (9,70%).

Грошові кошти зросли за чотири роки на 55,25% (70,5 тис. грн.), а порівняно з 2006 роком - на 2,86%.

В той же час спостерігається зменшення залишків готової продукції: в 2007 році порівняно з 2006 роком на 4,60%, а порівнюючи з 2005 роком зменшення склало 10,38%.

Загальна сума необоротних активів з 2005 по 2007 роки збільшилась. Це сталось завдяки зростанню залишкової вартості основних засобів. В 2007 році їх сума склала 1425,8 тис. грн., що на 5,65% більше ніж в 2006 році, порівняно з 2005 роком зростання склало 34,33%. Це говорить про вкладання коштів підприємством в оновлення матеріальної бази господарської діяльності. Одночасно можна спостерігати зменшення залишкової вартості нематеріальних активів. Так в 2007 році їх сума була 10,7 тис. грн. Це на 10,08% (1,2 тис. грн.) менше за 2006 рік, на 21,90% менше порівнюючи з 2005 роком або на 3,0 тис. грн.

Рис. 2.3. Структура активів ПП "Вілєс" в 2005-2007 роках

Структура активів показана на рис. 2.3. В ньому видно, що вона протягом останніх п'яти років майже не змінювалась. Найбільшу питому вагу в 2007 році займають основні засоби (46,86%). Виробничі запаси складають 17,36%, дебіторська заборгованість - 14,96%, товари - 10,90%, грошові кошти - 6,51%.

Щодо пасивів ПП "Вілєс", то в 2005-2007 роках спостерігається збільшення поточних зобов'язань підприємства таких як кредиторська заборгованість (на 3,11% порівняно з 2006 роком і на 395,75% порівнюючи з 2005 роком), короткострокові кредити (на 12,53% більше ніж в 2006 році і на 70,72% більше ніж в 2005 році). Також зростають сума нерозподіленого прибутку - на 0,10% порівняно з 2006 роком, на 67,85% порівняно з 2005 роком. В той же час значно зменшились довгострокові кредити. В 2007 році їх сума слала 65,2 тис. грн., що на 0,15% (0,1 тис. грн.) менше ніж в 2006 році, на 93,92% (1006,5 тис. грн.) ніж в 2005 році.

Рис. 2.4. Структура пасивів ПП "Вілєс" в 2005-2007 роках

В структурі пасивів (рис. 2.4) ПП "Вілєс" з 2005 року по 2007 рік відбулись значні зміни. Так якщо в 2005 році найбільшу питому вагу мали довгострокові пасиви - довгострокові кредити (46,38% в 2005 році), то з 2006 року їх частка складає 2-4%. В 2006-2007 роках найбільша частка належить поточним зобов'язанням, а саме кредиторській заборгованості (2006 рік - 64,54%, 2007 рік - 63,68%).

В таблиці 2.2 і на рис. 2.5 показана динаміка фінансових результатів ПП "Вілєс" в 2005-2007 роках. За три роки спостерігається тенденція до збільшення майже всіх видів доходів. Так доход від реалізації продукції збільшився на 44,12% порівняно з 2005 роком і порівнюючи з 2006 роком він збільшився на 8,83%. Такими ж темпами зростає чистий доход від реалізації продукції.

Рис. 2.5. Динаміка фінансових результатів ПП "Вілєс" в 2005-2007 роках

В той же час збільшуються і витрати підприємства. Так собівартість продукції зросла на 40,85% порівняно з 2005 роком і на 12,92 якщо порівнювати з 2006 роком. Адміністративні витрати і витрати на збут зростають меншими темпами - на 7% порівняно з 2005 роком і на 3% з 2006 роком.

Завдяки тому, що темп росту доходів від діяльності випереджає темп росту витрат, то спостерігається постійне зростання чистого прибутку ПП "Вілєс". Він збільшився більш ніж в два рази порівняно з 2005 роком (на 113,20%) і на 4,46% порівнюючи з 2006 роком.

Постійно протягом чотирьох років зростають показники рентабельності ПП "Вілєс", що свідчить про ефективність використання операційних витрат, загальних витрат і доходу від реалізації товарів.

Таким чином діяльність ПП "Вілєс" в 2005-2007 роках можна оцінити позитивно. Постійно зростають валюта балансу, доходи від діяльності і чистий прибуток підприємства. Це свідчить про ефективність управління підприємством.



3. Шляхи фінансового аналізу

3.1 Загальний фінансовий аналіз короткострокової заборгованості

Аналітик повинний бути впевнений у достовірності інформації про види та терміни зобов'язань. Для цього використовується пряме підтвердження вивчення контрактів та домовленостей, особисті бесіди з працівниками, що мають інформацію про борги та зобов'язання підприємства; перевірка точності записів у боргових зобов'язаннях та інформації про сплату.

Для вивчення складу, структури та питомої ваги короткострокової заборгованості проведемо аналіз на прикладі базового підприємства ПП "Вілєс" (табл. 3.1). Структура питомої ваги короткострокової заборгованості за 2005-2007 р.р. відображена на рис. 3.2, 3.3, 3.4

Рис. 3.2. Структура короткострокової заборгованості ПП "Вілєс" в 2005 році



Рис. 3.3. Структура короткострокової заборгованості ПП "Вілєс" в 2006 році

рис. 3.4. Структура короткострокової заборгованості ПП "Вілєс" в 2007 році



рис. 3.5. Структура короткострокової заборгованості ПП "Вілєс" в динаміці за період з 2005-2007рр

Дані таблиці та дані що відображені на рисунках показують, що в структурі короткострокової заборгованості з кожним роком збільшується кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги. Так в 2005 році вона складала 70,16%, в 2006 р. - 94,99% і в 2007 р. - 94,54%. Короткострокові кредити банків навпаки зменшуються протягом періоду, що аналізується. Інші показники залишаються на рівні менше 3% і суттєво не впливають на величину короткострокової заборгованості.

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями у 2005 році склала 8,3 тис. грн., у 2007 вона зменшилась на 6,7 тис. грн., або на 80,72%, в 2007 році порівняно з 2006 роком вона зменшилась на 2,9 тис. грн., або на 64,44%.

Аналізуючи стан розрахунків з бюджетом можна виділити таку тенденцію: в 2007 році порівняно з 2005 роком кредиторська заборгованість зменшилась на 0,7 тис. грн., або на 6,86%, а порівняно з 2006 роком зросла на 4,8 тис. грн. або на 102,13%.

В цілому за період 2005-2007 рік по підприємству аналіз кредиторської заборгованості свідчить про те, що загальна сума кредиторської заборгованості збільшилась більш ніж вшестеро. Так в 2007 році порівняно з 2005 роком вона збільшилась на 1761,1 тис. грн. або на 611,07%, а порівняно з 2006 р. - на 71,2 тис. грн. (3,60%).

Проведемо розрахунок оборотності короткострокової заборгованості ПП "Вілєс" на наступною формулою (табл. 3.2):

О_ПЗ = ПЗ / Д * 360,

де О_ПЗ - оборотність короткострокової заборгованості;

ПЗ - середні залишки короткострокової заборгованості;

Д - доход від реалізації продукції.

Таблиця 3.2 Динаміка оборотності короткострокової заборгованості ПП "Вілєс"

Показники	Роки	Відхилення 2007 року від
	2005	2006	2007	2005	2006
				абсо-лютне	віднос-не, %	абсо-лютне	віднос-не, %
Середні залишки короткострокової заборгованості, тис. грн.	288,2	1978,1	2049,3	1761,1	611,07	71,2	3,60
Доход від реалізації продукції, тис. грн.	1422,0	2275,6	2476,6	1054,6	74,16	201,0	8,83
Оборотність поточних зобов'язань, дні	73	313	298	225	308,28	-15	-4,81

Після розрахунків оборотності можна зробити висновок, що у підприємства є гостра необхідність у поповненні обігових коштів для розрахунків за поставлені сировину та матеріали. З іншої сторони є позитивний момент, бо підприємство користується безкоштовним товарним кредитом.



3.2 Факторний аналіз короткострокової заборгованості ПП "Вілєс"

Перехід до ринкової економіки, вимагає збільшення ефективності виробництва на основі впровадження НТР, ефективних форм господарювання і управління виробництвом. Аналіз різних сторін господарської діяльності обґрунтовує економічні рішення, виявляє резерви виробництва, оцінює результати діяльності підприємства.

В процесі економічного аналізу зобов'язань економічні показники порівнюються з показниками минулих років, з показниками інших підприємств, визначаються позитивні і негативні відхилення, динаміка змін, а також величина впливу факторів на показник, що аналізується.

Нині є необхідність у вивченні можливостей результатів поведінки господарської системи при різних варіантах поєднання важливих факторів.

Фактор - це умова досягнення результату, який відображається у вихідних даних окремим показником. Фактор може бути кількісним та якісним.

Кількісний фактор визначає величину показника, що аналізується при постійних ознаках якісного фактору.

Якісні фактори відображають суттєві особливості показника, що аналізується при величині кількісного фактора, яка склалась.

При економічному аналізі визначаються причини змін окремих факторів, які є виробничими умовами і зумовили дану величину фактору в умовах роботи підприємства. Чим більше причин, тим економічний аналіз досконаліший, ефективніші результати.

Аналіз економічних показників вимагає дотримання саме такої послідовності вивчення окремих факторів, яка складається у виробничих умовах господарювання.

Важливим етапом економічного аналізу є з'ясування виду залежності показника, що вивчається, від окремих факторів і визначення конкретного взаємозв'язку. Найпростішим функціональним зв'язком є пропорційна залежність між двома або більшою кількістю показників, коли певному значенню величини факторів відповідає цілком визначене значення аналізованого показника. Під факторним аналізом розуміють методику комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників. Детермінований факторний аналіз - методика дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто результативний показник може бути представлений у вигляді добутку або алгебраїчної суми, що є факторами детермінованої моделі. В економічних дослідженнях під фактором розуміють рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві. Кожний фактор може складатися із ряду причин, які деталізують вплив факторів і виступають як самостійні фактори з більшим або меншим рівнем впливу на результати діяльності підприємств. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим повніше виявляються наявні резерви покращення господарської діяльності підприємств. Основні етапи проведення факторного аналізу:

- вибір фактору, які спричиняють вплив на досліджувальні результативні показники; їх класифікація та систематизація з метою забезпечення системного підходу;

- визначення форми залежності між факторами та результативним показником на підставі набутого досвіду, за допомогою спеціальних способів і прийомів;

- моделювання взаємозв'язків між результативними і факторними показниками. Побудова економічно обгрунтованої (з позицій факторного аналізу) факторної моделі;

- розрахунок впливу фактору та оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника;

- формування висновків за результатами досліджень, підготовка відповідних управлінських рішень.

У детермінованому факторному аналізі використовують факторні моделі чотирьох типів: адитивні, мультиплікативні, кратні, змішані. Найбільш розповсюдженими способами факторного детермінованого аналізу є метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних різниць, метод часткової участі, індексний тощо. Вибір способу обумовлюється його перевагами перед іншими в кожній окремій ситуації, поставленими аналітичними завданнями. Проведемо факторний аналіз оборотності короткострокової заборгованості ПП "Вілєс" методом ланцюгових підстановок (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Вплив факторів на оборотність короткострокової заборгованості ПП "Вілєс"

Показники	Ум. познач.	Роки	Відхилення
		2006	2007	абсо-лютне	в т.ч. за рахунок
					ПЗ	Д
Оборотність короткострокової заборгованості	ОПЗ	313	298	-15	11	-26
Середні залишки короткострокової заборгованості	ПЗ	1978,1	2049,3	71,20
Доход від реалізації продукції	Д	2275,6	2476,6	201,00

З наведених розрахунків видно, що оборотність короткострокової заборгованості в 2007 році порівняно з 2006 роком зменшилась на 15 днів. В тому числі за рахунок збільшення середніх залишків короткострокової заборгованості на 71,20 тис. грн. вона збільшилась на 11 днів, а за рахунок зменшення доходу від реалізації продукції оборотність короткострокової заборгованості зменшилась на 26 днів. Отже, застосовуючи вище перелічені методи економічного аналізу короткострокової заборгованості, можна отримати чітку картину стану короткострокової заборгованості ПП "Вілєс". Проведений аналіз говорить про те, що підприємству потрібно удосконалювати розрахунково-платіжні відносини, що призведе до покращення фінансового стану та підвищить фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому.



Висновки

Отже, в курсовій роботі розглянуто суть поняття заборгованості та проведено аналіз короткострокової заборгованості підприємства на прикладі ПП "Вілєс". В даній роботі було визначено суть заборгованості з політекономічної точки зору та з позицій бухгалтерського обліку, наведено її класифікацію. Окремий розділ був присвячений характеристиці економіко-господарської діяльності базового підприємства, в якому було визначено організаційну структуру підприємства, динаміку та рівень прибутковості за ряд років.

Виходячи з результатів цього дослідження можна зробити такі висновки. Валюта балансу ПП "Вілєс" протягом останніх чотирьох років зросла в півтора рази. Так в 2007 році вона склала 3042,6 тис. грн. Це на 4,52% більше ніж в 2006 році, на 31,69% ніж в 2005 році. Таку ж тенденцію мають зміни в сумі оборотних активів. Виробничі запаси в 2007 році склали 528,3 тис. грн., що на 3,00% більше ніж в 2006 році, на 140,57% ніж в 2005 році.

Загальна сума необоротних активів з 2005 по 2007 роки збільшилась. Це сталось завдяки зростанню залишкової вартості основних засобів. В 2007 році їх сума склала 1425,8 тис. грн., що на 5,65% більше ніж в 2006 році, порівняно з 2005 роком зростання склало 34,33%. Це говорить про вкладання коштів підприємством в оновлення матеріальної бази господарської діяльності. Одночасно можна спостерігати зменшення залишкової вартості нематеріальних активів. Так в 2007 році їх сума була 10,7 тис. грн. Це на 10,08% (1,2 тис. грн.) менше за 2006 рік, на 21,90% менше порівнюючи з 2005 роком або на 3,0 тис. грн.

Щодо пасивів ПП "Вілєс", то в 2005-2007 роках спостерігається збільшення поточних зобов'язань підприємства таких як кредиторська заборгованість (на 3,11% порівняно з 2006 роком і на 395,75% порівнюючи з 2005 роком), короткострокові кредити (на 12,53% більше ніж в 2006 році і на 70,72% більше ніж в 2005 році). Також зростають сума нерозподіленого прибутку - на 0,10% порівняно з 2006 роком, на 67,85% порівняно з 2005 роком. В той же час значно зменшились довгострокові кредити. В 2007 році їх сума слала 65,2 тис. грн., що на 0,15% (0,1 тис. грн.) менше ніж в 2006 році, на 93,92% (1006,5 тис. грн.) ніж в 2005 році.

В структурі пасивів ПП "Вілєс" з 2005 року по 2007 рік відбулись значні зміни. Так якщо в 2005 році найбільшу питому вагу мали довгострокові пасиви - довгострокові кредити (46,38% в 2005 році), то з 2006 року їх частка складає 2-4%. В 2006-2007 роках найбільша частка належить поточним зобов'язанням, а саме кредиторській заборгованості (2006 рік - 64,54%, 2007 рік - 63,68%).

За три роки спостерігається тенденція до збільшення майже всіх видів доходів. Так доход від реалізації продукції збільшився на 44,12% порівняно з 2005 роком і порівнюючи з 2006 роком він збільшився на 8,83%. Такими ж темпами зростає чистий доход від реалізації продукції.

В той же час збільшуються і витрати підприємства. Так собівартість продукції зросла на 40,85% порівняно з 2005 роком і на 12,92 якщо порівнювати з 2006 роком. Адміністративні витрати і витрати на збут зростають меншими темпами - на 7% порівняно з 2005 роком і на 3% з 2006 роком.

Таким чином діяльність ПП "Вілєс" в 2005-2007 роках можна оцінити позитивно. Постійно зростають валюта балансу, доходи від діяльності і чистий прибуток підприємства. Це говорить про ефективність управління підприємством.

В структурі короткострокової заборгованості з кожним роком збільшується кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги. Так в 2005 році вона складала 70,16%, в 2006 р. - 94,99% і в 2007 р. - 94,54%. Короткострокові кредити банків навпаки зменшуються протягом періоду, що аналізується. Інші показники залишаються на рівні менше 3% і суттєво не впливають на величину короткострокової заборгованості.

В цілому за період 2005-2007 рік по підприємству аналіз кредиторської заборгованості свідчить про те, що загальна сума кредиторської заборгованості збільшилась більш ніж вшестеро. Так в 2007 році порівняно з 2005 роком вона збільшилась на 1761,1 тис. грн. або на 611,07%, а порівняно з 2006 р. - на 71,2 тис. грн. (3,60%).

Після розрахунків оборотності можна зробити висновок, що у підприємства є гостра необхідність у поповненні обігових коштів для розрахунків за поставлені сировину та матеріали. З іншої сторони є позитивний момент, бо підприємство користується безкоштовним товарним кредитом.

З розрахунків за допомогою факторного аналізу видно, що оборотність короткострокової заборгованості в 2007 році порівняно з 2006 роком зменшилась на 15 днів. В тому числі за рахунок збільшення середніх залишків короткострокової заборгованості на 71,20 тис. грн. вона збільшилась на 11 днів, а за рахунок зменшення доходу від реалізації продукції оборотність короткострокової заборгованості зменшилась на 26 днів. Отже, застосовуючи вище перелічені методи економічного аналізу короткострокової заборгованості, можна отримати чітку картину стану короткострокової заборгованості ПП "Вілєс". Проведений аналіз говорить про те, що підприємству потрібно удосконалювати розрахунково-платіжні відносини, що призведе до покращення фінансового стану та підвищить фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому.