Характеристика бюджетної системи України
Становлення бюджетної системи та її роль в соціально-економічних процесах, складові частини. Аналіз найважливіших проблем бюджетної системи та напрямки їх вирішення. Характеристика основних видів податків. Доходна частини бюджету Первомайського району.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.06.2011 |
| Размер файла | 81,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
З курсу: «Фінанси»
На тему: «Характеристика бюджетної системи України»
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1
1.1 Становлення і розвиток бюджетної системи України
1.2 Складові частини бюджетної системи:
1.2.1 Державний бюджет
1.2.2 Місцеві бюджети
1.3 Принципи бюджетної системи
1.4 Шляхи стабілізації бюджетної системи України
Висновок до розділу 1
Розділ 2
Висновок до розділу 2
Загальні висновки
Список літератури
Додаток
ВСТУП
Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.
Бюджетна система нашої держави сформована на основі ”Бюджетного кодексу України”. У ньому визначені принципи бюджетного устрою: єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності й самостійності всіх бюджетів. Однак принципи повноти, достовірності, гласності, наочності належать до бюджетного процесу, а не до бюджетного устрою і системи. Поєднання принципів єдності й самостійності просто неприпустиме. Причому принцип єдності на практиці не реалізується, оскільки єдиний зведений бюджет не складається. Самостійність же проголошується суто декларативно - реальної законодавчої бази для неї немає.
Бюджетна система України складається з державного бюджету й місцевих бюджетів.
Місцевими бюджетами визначають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.
Державний бюджет - це централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій. Він знаходиться в розпорядженні центральних органів влади і використовується для фінансування заходів загальнодержавного значення.
Актуальність теми посилюється тим, що бюджетна система нашої країни на сьогоднішній день є фактичною копією бюджетної системи колишнього СРСР. На пострадянському і постсоціалістичному європейському просторі вже усі держави, крім України та Білорусії, реформували або розпочали реформувати свої бюджетні системи. І це стало дієвим фактором суттєвих економічних зрушень в цих державах, виходу із стадії соціально-економічної кризи.
Стало очевидно, що бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, між бюджетних стосунків.
За останній час тема становлення, розвитку та проблем бюджетної системи висвітлювалась у наукових роботах зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, таких як: В. Федосов, В.І. Кравченко, С.А. Буковинський, С. Хегрут.
Метою моєї роботи є розгляд, спроба аналізу найважливіших проблем бюджетної системи та напрямки вирішення цих проблем.
Об'єктом дослідження є бюджетна система. Предмет дослідження - економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.
Робота містить чотири пункти, кожен з яких є нібито окремою темою, але всі об'єднані загальним питанням теми. У перших двох висвітлено становлення бюджетної системи та роль в соціально-економічних процесах, розглянуто її складові. В третьому - принципи бюджетної системи. А у 4 розділі розглянуті шляхи стабілізації бюджетної системи України.
РОЗДІЛ 1
1.1 Становлення і розвиток бюджетної системи України
Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самостійної державності, мало дипломатичні відносини з рядом держав Європи. Була загальновійськова казна , до якої надходили доходи від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачались на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів, утримання закладів для престарілих воїнів, дипломатичних місій тощо.
Був період, коли робились спроби створити власну бюджетну систему. Це 1918-1922 рр. Спочатку Українська Центральна Рада протягом 14 місяців свого існування, а потім більшовицький уряд спробували оволодіти бюджетним процесом, але ці спроби з різних причин не мали успіху.
Утворення СРСР і прийняття Конституції Союзу РСР передбачало створення єдиного бюджету, до складу якого включались бюджети союзних республік. Основні положення Конституції були конкретизовані в законодавчих і підзаконних актах. Зміст бюджетного законодавства можна звести до такого:
єдність бюджетної системи, централізація податкового законодавства у віданні союзних органів і регламентація видатків;
включення союзних республік до складу єдиного державного бюджету, затвердження зведеного бюджету верховними органами Союзу.
Бюджетна система Союзу РСР обєднувала в державному бюджеті: союзний бюджет, бюджет соціального страхування та державні бюджети 15 союзних республік, в склад яких входили республіканські бюджети союзних республік, державні бюджети 20 автономних республік та більше 53 тис. місцевих бюджетів(країв, областей, округів, міст, районів, сільських та селищних Рад).
В умовах Союзу державний бюджет України виконував підпорядковану роль у розподільчих процесах. Він був інструментом перерозподілу ресурсів між галузями республіканського господарства і різними соціальними групами населення на територіях України, а також між територіями всередині республіки.
При формуванні державного бюджету СРСР на 1989 та 1990рр. були офіційно оприлюднені суми дефіциту бюджету. Відбувся розподіл дефіциту бюджету між союзним та республіканськими рівнями.
Основним регулюючим джерелом в ці роки залишався податок з обороту, нормативи відрахування якого в бюджети союзних республік були визначені диференційовано від 61,4 % до 100 %. В бюджети союзних республік відраховувалось в 1990 р. 20 % платежів із прибутку підприємств союзного підпорядкування, в розмірі 50 % був встановлений норматив відрахувань в бюджети союзних республік від прибуткового податку з населення.
Суттєвою особливістю формування бюджетів на 1991р. був розвиток принципово нових фінансових взаємостосунків між центром та суверенними державами, між суверенними і автономними республіками та місцевими Радами народних депутатів. Так бюджетна система стала включати окремо союзний бюджет, самостійні республіканські (суверенних і автономних республік) та місцеві бюджети.[8, c.28-33]
В 1991р. були повністю передані в бюджет такі найважливіші податки, як податок з обороту та державні податки з населення. Замість цих податків республіками передавалась в союзний бюджет фіксована сума коштів на покриття видатків на народне господарство та на здійснення загальнонаціональних програм. Хоча затверджені бюджетні показники не були виконані із-за недотримання республіками своїх фінансових зобовязань.
З урахуванням змін, що відбулися в політичному устрої України за 1991-1995рр., а також в бюджетній політиці та бюджетному механізмі, в 1995р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону “Про бюджетну систему України”, де наведено більш чітке визначення бюджетної системи, її складових частин, детальніше регламентовано бюджетний процес, здійснено розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи України.
Як незалежна держава Україна склала проект державного бюджету тільки на 1992р. Через нього перерозподілялося більше ніж 60 % національного доходу і 70 % фінансових ресурсів держави, він був зведений з дефіцитом менше, ніж 3 % доходів.
Таким чином, становлення бюджетної системи має досить тривалу історію, завдяки якій є можливість простежити за роллю держави в розподільчих процесах та місце безпосередньо бюджету в соціально-економічних процесах.
1.2 Складові частини бюджетної системи
Бюджетна система України - це сукупність державного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративного-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
1.2.1 Державний бюджет
Наявність державного бюджету як економічної категорії об'єктивно зумовлена існуванням інституту держави та товарно-грошових відносин. Державний бюджет - це централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій. Він знаходиться в розпорядженні центральних органів влади і використовується для фінансування заходів загальнодержавного значення.
Це так звані чисті суспільні блага, до яких в економічній науці відносять державне управління, національну оборону, забезпечення охорони правопорядку тощо і які повністю оплачуються з бюджету. Ринкова система неспроможна забезпечити суспільство такими благами взагалі. Адже до них неможливо застосувати принцип винятку, притаманний приватним благам. Чисті суспільні блага характеризуються неподільністю, без альтернативністю у їх використанні. Кожен без винятку громадянин користується цими благами незалежно від свого бажання або платоспроможності.
Існують також такі суспільні блага та послуги, які можуть вироблятися і використовуватися відповідно до ринкових умов, але наслідки такого процесу з суспільно-політичної або економічної точки зору небажані.
Якщо такі блага та послуги продавалися б за цінами, що покривають витрати на їх виробництво, це виключило б з числа споживачів значні верстви населення. До таких благ відносять так звані змішані суспільні блага або соціальні блага. Їх постачає як приватний сектор, так і держава за рахунок коштів бюджету.
Важливу роль відіграє державний бюджет у забезпеченні перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливого соціального клімату в державі, здійснення соціального захисту населення, соціального забезпечення най вразливіших верств населення.
Однак державний бюджет слід розглядати не лише як засіб акумулювання коштів, необхідних для фінансування державних заходів, як інструмент перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою забезпечення соціальної справедливості. Бюджет є також знаряддям впливу держави на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси, економічним важелем здійснення державної влади.
За допомогою державного бюджету держава виконує свою регуляторну функцію. В ринкових умовах державне регулювання реальної економіки спрямовується насамперед на створення сприятливих умов для юридичних та фізичних осіб в інтересах суспільства в цілому, але не у власних інтересах окремих верств населення та осіб, з використанням таких потужних важелів, як податки та бюджетні витрати.
Державний бюджет є активним чинником господарських перетворень і дійовим інструментом регулювання економічних, соціальних, демографічних, екологічних процесів як на макро так і на мікро рівні.
Державний бюджет є основним знаряддям економічного планування, макроекономічної стабілізації і економічного зростання. Надходження до державного бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин державного бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку на відповідний рік.
Державний бюджет істотно впливає на економічний розвиток окремих регіонів. Вирівнювання бюджетної забезпеченості адміністративно-територіальних утворень в умовах ринкової економіки може здійснювати тільки на основі перерозподілу бюджетних ресурсів через державний бюджет.
1.2.2 Місцеві бюджети
Місцевими бюджетами визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.
Місцеві бюджети є основним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, що спрямовуються на суспільне споживання. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному і соціальному розрізах. Разом з іншими ланками бюджетної системи місцеві бюджети є одним з головних інструментів реалізації на практиці програми економічного і соціального розвитку як регіонів, так і країни в цілому.
Важливим при розкритті економічної сутності бюджету є розгляд його функцій: розподільчої, контрольної, функції по забезпеченню існування держави.
Прояв розподільчої функції зумовлений тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва. Основним об'єктом бюджетного розподілу і перерозподілу є чистий дохід, що створюється в суспільстві. Через розподільчу функцію бюджету відбувається зосередження грошових коштів в руках держави і їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл і перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями і сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу і перерозподілу здійснюється формування основних фондів грошових ресурсів - державного і місцевих бюджетів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості та ін.[9, c. 126-130]
Важливим питанням посилення ролі бюджету в розподільчих процесах є досягнення оптимального співвідношення між різними ланками бюджетної системи. Із загальнодержавного бюджету фінансується понад 61,1 відс. усіх витрат. Спостерігається тенденція до збільшення частки місцевих бюджетів у фінансуванні бюджетних витрат, що може позитивно вилучити на розвиток системи місцевого самоврядування та на використання бюджетних коштів в цілому.
Контрольна функція бюджету заключається в тому, що при формуванні доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю здіймання різних видів податків, мобілізацією інших джерел доходів, дотриманням встановлених пропорцій між ними, визначенням податкової бази. При витрачанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання за цільовим призначенням. Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом і споживанням сукупного суспільного продукту і національного доходу.
Функція бюджету по забезпеченню існування держави ставить своєю ціллю створення матеріально-фінансової бази функціонування держави, утримання апарату управління країною, законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів.[9, c. 112-120]
Місцеві бюджети мають свою внутрішню структуру та характерні відмінності. Так, незважаючи на те, що на сьогодні налічується місцевих бюджетів усього понад 14 тис., а найчисельнішу групу становить сільські й селищні бюджети - більш, як 10 тис., понад 72 відсотки всіх витрат місцевих бюджетів здійснюється через обласні бюджети (їх 24) та бюджети міст загальнодержавного і обласного підпорядкування (їх 223).Нині витрати республіканського бюджету АР Крим та обласних бюджетів становить 26,5 відсотка від загального обсягу витрат місцевих бюджетів, а бюджетів міст загальнодержавного та обласного підпорядкування - 45,9, районних бюджетів - 19,4 відсотка. Значно меншу частку становлять витрати інших видів місцевих бюджетів: сільських - 4,5 відсотка, міст районного підпорядкування - 1,9 відсотка, селищних - 1,8 відсотка (рис. 1).
Із наведених даних видно, що найбільш чисельну групу складають бюджети районів, що об'єднують районні, селищні, сільські та міст районного підпорядкування, які є базовими у бюджетній системі країни.
Через них мобілізується і використовується майже третина всіх ресурсів місцевих бюджетів. Проте сьогодні саме в цій ланці місцевих бюджетів існує найбільше питань, які потребують свого вирішення. Насамперед, це питання закріплення за ними постійних джерел доходів, а також питання вдосконалення взаємовідносин з державним бюджетом.
Рис. 1.2.2 Розподіл витрат місцевих бюджетів за видами бюджетів.
Усе це свідчить, що при подальшому реформуванні бюджетної системи проблеми місцевих бюджетів необхідно розв'язати не взагалі, а з урахуванням особливостей і чіткого розмежування функцій між окремими ланками місцевих бюджетів. Диференціація функцій має залежати від рівня розвитку кожного з цих бюджетів у бюджетній системі держави.
Реалізація цього положення вимагає визначення розміру гарантованого рівня витрат на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць. Забезпечення такого рівня має здійснюватись з урахуванням сукупності відносин щодо розподілу і використання фінансових ресурсів, створюваних на відповідній території і перерозподільчих регіональних процесів.
1.3 Принципи бюджетної системи
Принципи побудови бюджетної системи є визначальною основою бюджетного устрою. Вони визначають характерні ознаки і риси бюджетної системи України і встановлюються за двома напрямами. Перший характеризує структурну побудову бюджету, другий - взаємозв'язок різних його ланок.
Принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку й звітності.
Принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
Принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим і відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати й затверджувати відповідні бюджети.
Принцип повноти - до складу бюджетів мають бути включені всі надходження до бюджетів і витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил.
Принцип ефективності - при складанні й виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів і досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.
Принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Принцип справедливості й неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України й місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і відповідними владами.
Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
1.4 Шляхи стабілізації бюджетної системи України
Створити ефективну бюджетну систему, яка б стала інструментом досягнення економічного зростання та забезпечення належного виконання державою своїх функцій.
Слід визначитись із моделлю бюджетної системи, що відповідала б закріпленому в Конституції державному та територіальному устрою країни. Це найпринциповіший момент, що забезпечує альтернативи політичного вибору.
Враховуючи світовий досвід й життєві реалії, в Україні можна було б побудувати модель бюджетної системи з такими ознаками. Доцільно запровадити центральні, регіональні й місцеві податки, які б повністю зараховувалися до відповідних бюджетів. Такий принцип розподілу фінансових ресурсів слід було б доповнити пайовим розподілом окремих з нинішніх, так званих "регульованих доходів", на сталій основі. Що могло б бути зроблено за рахунок закріплення на законодавчому рівні, на довгостроковій основі, частки центрального, регіональних і місцевих бюджетів у таких доходах.
Фінансове вирівнювання так званих "бідних" і "багатих" територій слід забезпечувати не за рахунок регульованих доходів, а лише на основі системи бюджетних трансфертів (дотацій, субсидій, субвенцій). Саме на цих засадах здійснюється фінансове вирівнювання у всіх розвинених країнах.
Механізм фінансового вирівнювання має забезпечити створення відносно однакових умов для проживання громадян України на всій території держави. На відміну від інших європейських країн, ми маємо разючі відмінності між рівнем та якістю життя у містах та селах, різних за географією та політичною вагою регіонах, що є свідченням, по суті, відсутності державної регіональної політики. Слід у законодавчому порядку визначити рівень державних мінімальних соціальних стандартів, які забезпечуються органами місцевого самоврядування на всій території України. Відповідно до потреб забезпечення державних мінімальних соціальних стандартів, кожен орган місцевого самоврядування повинен мати знову ж таки законодавче гарантований мінімальний бюджет і доходну базу.
Потребує розв'язання проблема акумуляції фінансових ресурсів для формування трансфертних фондів (фондів фінансового вирівнювання). За умов України фонди фінансового вирівнювання доцільно створити на рівні Державного бюджету України, а також на рівні республіканського бюджету Автономної Республіки Крим. обласних бюджетів, міських бюджетів Києва та Севастополя. Доцільно, щоб кошти фондів фінансового вирівнювання формувались за рахунок одного або кількох центральних податків.
Реформуванню підлягає існуюча податкова система України. Слід значно зменшити частку в системі загальнодержавних податків і збільшити частку місцевих та регіональних податків. Подальший розвиток податкової системи України має передбачати розширення повноважень місцевих та регіональних органів влади в сфері запровадження місцевих та регіональних податків. Саме за таких умов може бути оподаткована "тіньова економіка", послаблений податковий тиск на тих платників податків, які їх сьогодні дисципліновано сплачують. Першим кроком у реформуванні податкової системи могло б стати прийняття Закону України "Про місцеві податки і збори", згідно з яким запроваджувався б новий порядок зарахування до місцевих бюджетів місцевих податків і зборів. Доцільно встановити, що місцеві податки і збори не враховуються при визначенні нормативів відрахувань від загальнодержавних податків до бюджетів місцевого самоврядування. Одночасно слід встановити, що місцеві податки і збори використовуються виключно на видатки розвитку. Це заохочуватиме органи місцевого самоврядування розширювати власну доходну базу.
Слід розробити нову правову базу фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Вона має передбачати, що органи місцевого самоврядування складають два самостійних бюджети - поточний та бюджет інвестицій і розвитку. Бюджет інвестицій і розвитку має формуватися за рахунок місцевих позик, кредитів, інвестиційних трансфертів та частини податкових надходжень. Слід встановити, що використання коштів бюджету інвестицій на поточні потреби забороняється. Слід створити умови для участі органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах. Треба надати їм право створювати власні фінансово-кредитні установи, утворити Центральний банк комунального кредиту.[12]
За останні роки були зроблені деякі кроки в цих напрямках. Зокрема, триває робота над удосконаленням бюджетного законодавства з метою створення нормативно-правового поля для підвищення прозорості та ефективності бюджетних процедур; удосконалюється форма казначейського виконання державного бюджету.
А у найближчий час необхідно чітко визначити цілі та пріоритети бюджетної політики при поданні проекту державного бюджету на 2007 рік та довгострокової бюджетної стратегії; включити до складу бюджетів всіх рівнів позабюджетні кошти бюджетних установ і організацій; налагодити систему інформування громадськості щодо стану виконання бюджету та бюджетної стратегії; запровадити чітку та зрозумілу методику визначення міжбюджетних трансфертів; скоротити перелік головних розпорядників коштів державного бюджету; прийняти Податковий кодекс.
Одним із основних завдань має стати - досягнення більшої прозорості бюджетного процесу (тобто відкритості перед громадськістю щодо реалізації бюджетної політики). Це необхідно з метою: підвищення розуміння бюджету та довіри з боку громадськості до діяльності державних органів влади, що в кінцевому підсумку сприятиме більшій підтримці нею найбільш раціональних заходів щодо бюджетної політики; підвищення ефективності бюджетного процесу, яке досягатиметься за рахунок врахування зважених критичних оцінок з боку політиків, незалежних експертів та інших зацікавлених осіб щодо розв'язання бюджетних проблем та відповідної мінімізації допущення прорахунків в майбутньому; використання деталізованих показників та забезпечення повноти інформації щодо бюджету сприятиме більш якісному проведенню аналізу та оцінок бюджету, здійсненню більш виважених та обґрунтованих заходів бюджетного процесу, що в свою чергу забезпечить підвищення ефективності бюджету; збільшення можливостей проведення порівнянності та аналогій з практикою вирішення бюджетних питань в інших країнах, і таким чином максимально можливого використання їх позитивного досвіду для України.
Реформа сукупних державних витрат повинна стати основою для реформування системи формування доходів бюджетів різних рівнів та визначити критерії кількісного розподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи по вертикалі.
В процесі реформи бюджетної системи і міжбюджетних взаємовідносин в Україні має бути розв'язана проблема державної стандартизації бюджетних видатків. Це означає, що в межах усієї території України державні та громадські послуги мають надаватись в гарантованих обсягах і бути за якістю не нижчими, ніж в середньому по країні. Ось чому в законодавчому порядку слід визначити державні мінімальні соціальні стандарти державних і громадських послуг. Необхідно ухвалити Закон України "Про державні мінімальні соціальні стандарти". У зв'язку з цим ми повинні реалістично переоцінити окремі норми законодавства, які, як засвідчила практика, не виправдали себе. Це, зокрема, стосується так званого нормативного підходу до формування мінімальних розмірів місцевих бюджетів.
Переведення місцевих бюджетів на власну дохідну базу, запровадження державних мінімальних соціальних стандартів створять ситуацію, за якої частина органів місцевого самоврядування не матиме достатніх дохідних джерел для забезпечення обов'язкових завдань щодо надання державних і громадських послуг на рівні державних стандартів. Це пов'язано з об'єктивними причинами, зокрема такими, як нерівномірність розміщення продуктивних сил і податкової бази. Інша ж частина органів місцевого самоврядування навпаки матиме значний надлишок фінансових ресурсів, забезпечивши фінансування не тільки обов'язкових, а й факультативних завдань.
Реформа бюджетної системи і міжбюджетних взаємовідносин передбачає внесення суттєвих змін до основ організації бюджетного процесу в Україні. В першу чергу це стосується існуючого порядку затвердження бюджетів. Україна успадкувала порядок затвердження бюджетів, який склався в СРСР у ЗО-ті рр. Спочатку затверджується Державний бюджет України, в якому визначаються основні дохідні джерела зведених бюджетів областей. Потім затверджуються республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські міст Києва і Севастополя бюджети, де визначаються основні дохідні джерела міст обласного підпорядкування, районів, районів у містах Києві та Севастополі. Згодом затверджуються міські бюджети міст обласного підпорядкування та районні бюджети. Завершується цей процес затвердженням сільських, селищних бюджетів та бюджетів міст районного підпорядкування. Таку процедуру затвердження бюджетів інколи називають процедурою затвердження бюджетів "згори" «донизу».
Слід зазначити, що подібна процедура формування і затвердження бюджетів зараз не застосовується в жодній розвинутій країні. Затвердження бюджету центрального уряду і затвердження місцевих бюджетів - це складові двох самостійних бюджетних процесів. Враховуючи це, в ході реформи бюджетної системи і міжбюджетних взаємовідносин в Україні доцільно роз'єднати бюджетний процес, пов'язаний зі складанням, затвердженням і виконанням державного бюджету України, і відповідний процес, пов'язаний із формуванням місцевих бюджетів. Слід законодавче визначити строки затвердження місцевих бюджетів, конкретний термін щодо кожного з них має визначати відповідний орган місцевого самоврядування.
Висновки до розділу 1
Бюджетна система України - це сукупність державного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративного-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Державний бюджет є основним знаряддям економічного планування, макроекономічної стабілізації і економічного зростання. Надходження до державного бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин державного бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку на відповідний рік.
Місцеві бюджети є основним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, що спрямовуються на суспільне споживання. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному і соціальному розрізах.
Принципи побудови бюджетної системи є визначальною основою бюджетного устрою. Вони визначають характерні ознаки і риси бюджетної системи України і встановлюються за двома напрямами. Перший характеризує структурну побудову бюджету, другий - взаємозв'язок різних його ланок.
Механізм фінансового вирівнювання має забезпечити створення відносно однакових умов для проживання громадян України на всій території держави.
Реформуванню підлягає існуюча податкова система України. Слід значно зменшити частку в системі загальнодержавних податків і збільшити частку місцевих та регіональних податків. Подальший розвиток податкової системи України має передбачати розширення повноважень місцевих та регіональних органів влади в сфері запровадження місцевих та регіональних податків.
бюджетний система доходний податок
РОЗДІЛ 2
Успіх реформування економіки та перспективи і результати соціально-економічного розвитку України залежать від ефективної діяльності не тільки центральних, а й регіональних, місцевих органів виконавчої влади, якими є місцеві державні адміністрації.
Податок на прибуток підприємств. Платниками цього податку є всі суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації, які є юридичними особами згідно з законодавством України, міжнародні організації, що не мають імунітету та дипломатичних привілеїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що складають окремий баланс та мають розрахунковий (поточний) рахунок. Прибуток цих підприємств, включаючи підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, оподатковуються за базовою ставкою 30%.
Прибутковий податок з громадян. Платниками цього податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства незалежно від віку, статі, раси, національності, сімейного, соціального та майнового стану. Громадяни щокварталу у 15-дений строк після закінчення кварталу, подають до податкової інспекції декларації про суму сукупного доходу, одержаного за звітний квартал, а до 15 лютого наступного року - про сукупний доход, одержаний у звітному календарному році.
Податок на промисел. Платниками є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємства і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів. Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначаються громадянином у декларації, поданій до державної податкової адміністрації по району, місту за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, - за місцем продажу товарів. Ставка податку встановлюється в розмірі 10% зазначеної в декларації вартості товарів.
Плата за землю. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості й місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі, землекористувачів і встановлюється у вигляді платежів за одиницю земельної площі з розрахунку на рік.
Державне мито. Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. Розрізняють ставки мита пропорційні та у фіксованих розмірів. Ставки мита становлять 1-80% суми договору або ціни позову. Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.
Місцеві податки та збори. Вони включають: готельний збір, збір за паркування автомобілів, ринковий збір та інші. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Гранічний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20% добової вартості найманого житла.
Платниками збору за паркування автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору за паркування встановлюється з розрахунку за 1 год. паркування, її граничний розмір не повинен перевищувати 3% мінімальної заробітної плати в спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених місцях.
Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Він справляється за кожний день торговлі. Його гранічний розмір не повинен перевищувати 20% мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції.
Податок з власників транспортних засобів. Платниками податку є підприємства, об'єднання та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають власні транспортні засоби. Податок з власників транспортних засобів встановлюється у частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або щорічним технічним оглядом транспортних засобів.
Плата за воду. Платниками за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства-водокористувачі, включаючи підприємства тепло-, гідроенергетики та водного транспорту, житлово-комунального господарства та сільськогосподарського виробництва, в тому числі зрошувальне землеробство, підприємства громадських, кооперативних, міжгосподарських та інших форм власності, які діють на основі госпрозрахунку. мають самостійний баланс і розрахунковий рахунок у банку. Суму платежів платники визначають самостійно виходячи з величини фактичного обсягу забраних з джерела водних ресурсів, лімітів їх використання та нормативів плати за них з урахуванням наданих пільг.
Повний розрахунок доходної частини бюджету Первомайського району наведен у Додатку - Таблиця 2.1.
Дохідна частина бюджету Первомайського району складається з власних і закріплених доходів.
До власних належать доходи, які формуються унаслідок рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування.
Закріпленими є доходи, які на довгостроковій основі передаються до місцевих бюджетів в повному розмірі або у визначеній, єдиної для всіх бюджетів, частки.
Далі я докладніше проаналізувала Дохідну частину бюджету Первомайського району і зробила наступні висновки.
Таблиця 2.2 Структура доходів бюджету
|
|
1-ий рік, тис. грн. |
2-ий рік, тис. грн. |
3-ий рік, тис. грн. |
4-ий рік, тис. грн. |
|
|
Власні доходи |
1240 |
2172 |
2761 |
3184,6 |
|
|
Закріплені доходи |
6725 |
7635 |
10106 |
4612,2 |
Рис. 2.1 Структура доходів бюджету
Перша діаграма побудована по фактичних власних і закріплених доходах по роках.
З цієї діаграми ми бачимо, що з кожним роком власні доходи зростають. Це пов'язано з зростанням плати за воду, в 2 і 4 роках факт по цій статті доходу більш ніж в 2 рази перевищує план.
А закріплені доходи три роки йшли на збільшення, а в 4 році сильно знизилися в порівнянні з попередніми роками.
Крім того, за рахунками місцевих фінансових органів, прогнозні надходження по закріплених статтях, зокрема прибуткового податку з громадян, що прогнозується Міністерством фінансів України із зростанням у 1,5 - 2 рази, у другому році не компенсують втрат місцевих бюджетів від завищених розрахунків прогнозу податку на додану вартість, який у третьому та четвертому роках зовсім перестали ураховувати, здійснених Міністерством фінансів України.
Таблиця 2.3 Частка, яку складають власні статті доходів за перший рік
|
|
1-ий рік, % |
|
|
Податок з власників транспортних засобів |
11,45 |
|
|
Плата за воду |
0,89 |
|
|
Плата за спеціальне використання надр |
0,28 |
|
|
Плата за землю |
38,63 |
|
|
Податок на промисел |
0,11 |
|
|
Місцеві податки |
12,26 |
|
|
Державне мито |
8,87 |
|
|
Інші податки |
27,51 |
Рис. 2.2. Частка, яку складають власні статті доходів за перший рік.
Таблиця 2.4 Частка, яку складають власні статті доходів за четвертий рік
|
|
4-ий рік, % |
|
|
Податок з власників транспортних засобів |
7,74 |
|
|
Плата за воду |
3,9 |
|
|
Плата за спеціальне використання надр |
0,74 |
|
|
Плата за землю |
32,81 |
|
|
Податок на промисел |
2,87 |
|
|
Місцеві податки |
13,58 |
|
|
Державне мито |
9,54 |
|
|
Інші податки |
28,83 |
Рис. 2.3 Частка, яку складають власні статті доходів за четвертий рік
Рис. 2.2 та 2.3 показує питому вагу по статтях доходів, яку я використовувала для порівняння першого року з четвертим.
Найбільшу вагу в статті власних доходів займає плата за землю, яка складає за 4 рік 32,81%, в порівнянні з 1 роком, де вона склала 38,63%. Отже, вона зменшилась на 6%.
Найменшу питому вагу в статті доходів складає плата за використання надр, яка збільшилася з 0,28 в 1 році до 0,74 в 4 році.
Також, з цієї діаграми, ми бачимо, що відбулося зменшення доходів по таких статтях: податок з власників транспортних засобів (з 11,45 до 7,74) і плата за землю (з 38,63 до 32,81).
Далі представлена різниця між плановими та фактичними даними.
Таблиця 2.5 Плановий та фактичний обсяг доходів
|
|
1-ий рік, тис. грн. |
2-ий рік, тис. грн. |
3-ий рік, тис. грн. |
4-ий рік, тис. грн. |
|||||
|
|
План |
Факт |
План |
Факт |
План |
Факт |
План |
Факт |
|
|
Всього доходів |
8422,1 |
7965 |
11557 |
9807 |
13779 |
12867 |
9017 |
7796,8 |
Рис. 2.4 Плановий та фактичний обсяг доходів
Прогнозний показник обсягу доходів відповідного місцевого бюджету, що враховують при визначенні дотації вирівнювання (коштів, що передаються до державного бюджету), формується з надходжень загальнодержавних податків та зборів, закріплених за місцевими бюджетами згідно зі статтями 64 і 66 Бюджетного кодексу України.
Визначення прогнозного показника обсягу доходів за кожним місцевим бюджетом проводиться виходячи з показника індексу відносної податкоспроможності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що обраховується на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків, зборів до цього бюджету за останні три роки.
Рис. 2.4 показує, що с кожним роком спостерігається різниця між плановими та фактичними даними. Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів за перший рік склав 8422,1 тис. грн., що на 457,1 тис. грн. більше розрахункового обсягу. Таке збільшення прогнозується і далі. У другому році різниця склала - 1750 тис. грн., у третьому - 912 тис. грн., а у четвертому році - 1220,2 тис. грн.
Далі я навела різницю між плановими та фактичними доходами у відсотках: за перший рік вона склала - 5%, за другий рік - 15%, за третій рік 7% та за четвертий рік - 14%.
Шляхи вирішення бюджетних проблем:
1. Организация взаємостосунків між місцевими бюджетами і державним повинна здійснюватися на основі встановлення співвідношення (66:34), тобто 66% податків і відрахувань прямують до місцевих бюджетів, а 34% - в державний. У ряді випадків місцеві бюджети одержують кошти з держбюджету.
2. В містах, де здійснюється розподіл на райони, доцільно складати єдиний міський бюджет (районні бюджети міста в даному випадку повинні бути відсутні).
3. При формуванні доходів місцевих бюджетів слід враховувати світовий досвід.
4. Бюджетні взаємостосунки повинні: сприяти зростанню доходів держави, прискоренню соціально-економічного розвитку, виключати утриманство окремих регіонів, перешкоджати прояву сепаратизму.
5. Встановити для місцевих бюджетів, які щорічно нарощують обсяги доходів, що враховуються при визначенні між бюджетних трансфертів, повноцінний механізм і реальні джерела стимулювання.
6. Передбачити надання відповідним місцевим бюджетам субвенції з державного бюджету на компенсацію втрат доходів на виконання власних повноважень (доходів, що не враховуються при визначенні між бюджетних трансфертів) внаслідок надання пільг, встановлених державою.
Висновки до розділу 2
На рівні району формування прибуткової частини бюджету є нестабільним, що зумовлено не тільки невизначеністю макроекономічного середовища, але й практикою планування районного бюджету органами вищого рівня - обласними. Крім цього, виникають поточні проблеми життєзабезпечення, вирішення яких залежить від дійової допомоги держави: розрахунки з установами за газопостачання та виконання аварійних робіт, надання малозабезпеченим верствам населення різноманітних субсидій, незаплановані сезонні витрати на теплопостачання та ін.
Дохідна частина бюджету Первомайського району складається з власних і закріплених доходів.
До власних належать доходи, які формуються унаслідок рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування.
Закріпленими є доходи, які на довгостроковій основі передаються до місцевих бюджетів в повному розмірі або у визначеній, єдиної для всіх бюджетів, частки.
Визначення прогнозного показника обсягу доходів за кожним місцевим бюджетом проводиться виходячи з показника індексу відносної податкоспроможності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що обраховується на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків, зборів до цього бюджету за останні три роки.
За рахунками місцевих фінансових органів, прогнозні надходження по закріплених статтях, зокрема прибуткового податку з громадян, що прогнозується Міністерством фінансів України із зростанням у 1,5 - 2 рази, у другому році не компенсують втрат місцевих бюджетів від завищених розрахунків прогнозу податку на додану вартість, який у третьому та четвертому роках зовсім перестали ураховувати, здійснених Міністерством фінансів України.
Найбільшу вагу в статті власних доходів займає плата за землю, яка складає за 4 рік 32,81%, в порівнянні з 1 роком, де вона склала 38,63%. Отже, вона зменшилася на 6%.
Найменшу питому вагу в статті доходів складає плата за використання надр, яка збільшилася з 0,28 в 1 році до 0,74 в 4 році.
Таким чином, успіх реформування економіки та перспективи і результати соціально-економічного розвитку України залежать від ефективної діяльності не тільки центральних, а й регіональних, місцевих органів виконавчої влади, якими є місцеві державні адміністрації.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Моя курсова робота складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Тема теоретичної частини - характеристика бюджетної системи України, а у практичній частині я аналізувала доходну частину бюджету Первомайського району.
Бюджетна система України - це об'єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної системи становлять Конституція України та інші законодавчі акти. Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс.
Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно державному устрої України. Бюджет України об'єднує 13,3 тис. самостійних бюджетів.
Бюджетна система України складається з державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Місцевими бюджетами визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.
Місцеві бюджети є основним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, що спрямовуються на суспільне споживання. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному і соціальному розрізах. Разом з іншими ланками бюджетної системи місцеві бюджети є одним з головних інструментів реалізації на практиці програми економічного і соціального розвитку як регіонів, так і країни в цілому.
Провідне місце в бюджетній системі України належить державному бюджету. З нього фінансуються витрати на здійснення державних заходів у галузі господарського і культурного будівництва, на оборону, утримання центральних органів державної влади і державного управління. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між Автономною Республікою Крим, областями і містами республіканського підпорядкування.
В сучасних умовах господарювання першочергове значення і особливу актуальність набувають питання механізму формування місцевих бюджетів.
Питання формування місцевих бюджетів є дискусійними. Вивчення літературних джерел показує, що існують різні точки зору з цих питань. Проблеми формування місцевих бюджетів розглядалися в працях А.Г. Ігудіна, Н.І. Василенко, Г.Б. Поляка і інших вчених.
На рівні району формування прибуткової частини бюджету є нестабільним, що зумовлено не тільки невизначеністю макроекономічного середовища, але й практикою планування районного бюджету органами вищого рівня - обласними. Крім цього, виникають поточні проблеми життєзабезпечення, вирішення яких залежить від дійової допомоги держави: розрахунки з установами за газопостачання та виконання аварійних робіт, надання малозабезпеченим верствам населення різноманітних субсидій, незаплановані сезонні витрати на теплопостачання та ін.
Дохідна частина бюджету Первомайського району складається з власних і закріплених доходів.
До власних належать доходи, які формуються унаслідок рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування.
Закріпленими є доходи, які на довгостроковій основі передаються до місцевих бюджетів в повному розмірі або у визначеній, єдиної для всіх бюджетів, частки.
Прогнозний показник обсягу доходів відповідного місцевого бюджету, що враховують при визначенні дотації вирівнювання (коштів, що передаються до державного бюджету), формується з надходжень загальнодержавних податків та зборів, закріплених за місцевими бюджетами згідно зі статтями 64 і 66 Бюджетного кодексу України.
В сучасних умовах господарювання існує два шляхи зміцнення прибуткової бази місцевих бюджетів і підвищення їх самостійності. Один - за допомогою перерозподілу засобів державного бюджету. Інший - через створення механізму, що зацікавлює місцеві органи влади в зароблянні власних засобів. Другий шлях переважно, оскільки веде не тільки до збільшення фінансових ресурсів кожної території, але і в більшості випадків забезпечує приріст засобів державного бюджету
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бюджетний кодекс України. № 2542-Ш від 21.06.2001 //Український інвестиційний журнал. - 2001. - № 4. - с. 3-38.
2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 // ВВР. 1997, №24.
3. Закон України “Про систему оподаткування” із змінами та допов. №77/97- ВР від 18.02.97. // Голос України. - 1997. - 25.03.1997 р. (№52).
4. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посіб. / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Атака, 2002. - 368 с.
5. Буряченко А.Є. Історичні аспекти еволюції бюджетної системи України. // Фінанси України. - 2002. №6. - с. 139-146.
6. Буковинський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України.// Фінанси України.-1998.-№9-С.3-8.
7. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручн. - К.: НІОС. - 2001. - 416 с.
8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підруч. - К.: НІОС, 2002. - 608 с.
9. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). - К.: НІОС, 2000. - 384 с.
10. Кравченко В.Л. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. - К.: Т-во Знання, КОО, 1999.
11. Кузнєцова А.Я. Теорія фінансів: Навч. посіб. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 158 с.
12. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999.- 164 с.
13. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. - К.: НІОС. - 1998.
14. Павлюк К.В. Організація виконання державного бюджету //Фінанси України.-1998.-№3.-С.37-45.
15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навч. посіб. - Черкаси: Відлуння, 1999. - 376 с.
16. Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2002. - 300 с.
17. Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України - К.: Наукова думка, 1997.- 301с.
18. Теорія фінансів: Навч. посіб. для студентів екон. спец. За редакцію О.П. Чернявського, П.В. Мельника, В.М. Мельника. - К.: ДІЯ. 2000. - 235 с.
19. Фінанси: Навч. посіб. За ред. С.О. Булгакової, Л.І. Василенко. - К., 1999. 174 с.
20. Чугунок І.Я. Становлення бюджетної системи і механізму бюджетного регулювання в Україні. Наукові записки. Економічні науки. - 2004. - №30. с. 12-16.
21. Шабліста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки. - К. 2000. - 218 с.
22. Юрий М.Л. Бюджетна система України. - К.: НІОС 2000. - 314 с.
ДОДАТок
Таблиця 2.1 Дохідна частина бюджету Первомайського району
|
Стаття доходів |
1-ий рік, тис. грн. |
Подобные документы
Характеристика бюджету та бюджетної системи. Основні види податків. Характеристика етапів становлення бюджетної системи України. Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи. Складання, затвердження, умови виконання державного бюджету.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 25.01.2012Поняття бюджетного устрою. Основні принципи побудови бюджетної системи України. Взаємозв'язок між окремими ланками в бюджетній системі унітарних країн. Складові бюджетної системи та інші частини економічної системи, що мають вплив на її функціонування.
презентация [1,7 M], добавлен 10.02.2014Принципи бюджетного устрою та бюджетної системи. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи. Побудова бюджетної системи. Принцип повноти, достовірності, гласності, наочності, єдності, публічності і прозорості. Цільове використання бюджетних коштів.
презентация [307,9 K], добавлен 30.06.2015Казначейська система та економічні відносини, які виникають у процесі взаємодії між суб’єктами бюджетної системи України. Дослідження особливостей функціонування бюджетної системи України та виявлення основних можливих векторів її подальшого розвитку.
курсовая работа [334,0 K], добавлен 12.12.2014Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи. Нормативно-правове регулювання бюджетних відносин в Україні. Особливості бюджетної системи України. Перспективи розвитку бюджетної системи України. Проблеми функціонування бюджетної системи.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 10.09.2007Складові бюджетної системи України (державний і місцеві бюджети) та принципи, на яких вона ґрунтується. Бюджетний кодекс як основа побудови бюджетної системи країни. Проблеми, недоліки і шляхи зміцнення бюджетної системи - основа фінансової стабільності.
презентация [52,5 K], добавлен 23.10.2016Становлення, структура та принципи бюджетної системи України. Бюджетна класифікація. Бюджетне регулювання. Сучасні проблеми бюджетного процесу. Шляхи стабілізації бюджетної системи України. Структура державного бюджету в країнах ринкової економіки.
реферат [43,6 K], добавлен 07.07.2008Структурна схема бюджетної системи України, її основні принципи. Визначення розмірів дотацій місцевим бюджетам для вирівнювання фінансово-економічних можливостей адміністративно-територіальних утворень. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи.
реферат [39,5 K], добавлен 08.04.2012Характеристика бюджетної системи України. Основні аспекти, шляхи і методи забезпечення ефективного формування та виконання місцевого бюджету. Особливості і суть програмно-цільового методу. Розробка заходів щодо вдосконалення видаткової частини бюджету.
дипломная работа [234,6 K], добавлен 31.01.2009Поняття бюджетної політики, її завдання і головні напрямки. Вплив бюджетної політики на соціально-економічний розвиток країни. Роль та місце бюджетної політики в системі антикризових заходів держави. Бюджетна політика в Україні: проблеми і перспективи.
реферат [346,6 K], добавлен 30.04.2012
