Вплив світової фінансової кризи на розвиток економік країн що розвиваються

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив світової фінансової кризи на розвиток економік країн що розвиваються

фінансовий кредитний грошовий політика

Теперішня світова фінансова криза, яка охопила всі країни, у тому числі й Україну, свідчить про те, що у здійснюваній грошовій політиці допущені серйозні прорахунки, через що вона не відповідає вимогам життя. Відсутнє правильне розуміння процесів, які відбуваються в сучасних грошових механізмах.

Будучи пов'язаною з недоліками в організації кредитної грошової системи, сучасна світова економічна і фінансова криза , яка вибухнула останнім часом, розорює компанії, банки, страхові організації, підприємства, які закриваються та звільняють робітників, позбавляючи широкі верстви населення праці й засобів до існування.

Світові втрати від фінансової кризи становлять $5 трлн. Це 160 бюджетів України. Світова економіка перебуває у стані великої нестійкості, ризикуючи дійти до найбільшого краху від часу Великої депресії.

Криза розпочалася у 2007 р. у США і поширилася на увесь світ. Це пов'язано насамперед із доларом, який став світовою резервною валютою, але не зміг впоратися з цією новою функцією. Тож незадовільне функціонування побудованого на доларі як резервній валюті світового грошово-валютного механізму має безпосередній стосунок до світової кризи .

Нинішній міжнародній валютній системі притаманні дуже серйозні вади. Перетворення валюти однієї країни - Сполучених Штатів - у міжнародну, причому без будь-яких зобов'язань і відповідальності, надало США величезних вигод і переваг у здійсненні кредитної експансії, створивши значні можливості її бізнесменам не тільки для зловживань, а й для шахрайства.

Зняття обмежень на недопущення створення зайвої кількості грошей стало провокувати інфляцію у світових масштабах.

Цю кризу не без підстав називають доларовою, тому що вона викликана нагромадженням зайвих доларових резервних активів, якими спровокувала обвал самої вартості долара.

До 1973 р. світову валютну стабільність забезпечувала система фіксованих обмінних курсів, сформована в 1944 р. на Бреттон-Вудській конференції. Курс американського долара і курси всіх інших валют були прирівняні до певної частини золота за певною ціною. Бреттон-Вудська система виконувала роль квазізолотого стандарту, бо всім іншим країнам гарантувалося право конвертувати їхні долари в золото за обмінним курсом $35 за 1 унцію золота.

Коли в 1973 р. обвалилась Бреттон-Вудська система, країни світу повинні були домовитися щодо організації нової світової валютної системи, яка регулювала б міжнародну торгівлю і валютні відносини, створення й запровадження нової міжнародної резервної валюти. Світове співтовариство не спромоглося цього зробити, чим скористались США. І пустоту заповнили доларом, перетворивши його у світову резервну валюту і відтак добившись величезних вигод та переваг. І все це без офіційних угод і прийняття на себе будь-яких зобов'язань.

Таким чином на зміну золото-грошовій системі, яка мала властиві їй механізми саморегуляції, не допускала випуску зайвих грошей і виникнення подібних криз , прийшла кредитна грошова система, яка позбавлена таких механізмів і потребує свідомого регулювання. Річ у тім, що стійкість золото-грошової системи забезпечувалася таким вагомим чинником, як наявність у грошей внутрішньої вартості, чого вони позбавлені при кредитній системі.

Оскільки долар став світовою міжнародною валютою, над виконанням ним цієї ролі повинно здійснювати контроль усе світове співтовариство за всіма правилами та приписами, що пред'являються до функціонування кредитної грошової системи (нехай і світової ). Тільки за допомогою чітких обмежень та суворого контролю можна добитися недопущення створення зайвої кількості грошей і свідомо запобігати торговому дисбалансу. Через те, що цього не було, утворилася величезна некерована та не регульована грошова лавина, яка вийшла з-під людського контролю і створила для всього людства багато проблем.

Світова фінансова криза 2007-2008 років, як і будь-яка інша, проходить кілька хвиль у своєму розвитку. Дві попередні ми пережили досить упевнено, хоча й не без помилок.

Перша хвиля поширилась у 2007 році, коли на світових фондових ринках відбулося перше падіння фондових індексів провідних банків та фінансових компаній. За таких обставин спекулятивний капітал, що шукає стабільні ринки з найвищими прибутками, перейшов із ринків розвинених країн до країн з економіками, що розвиваються, які продовжували демонструвати високі темпи зростання та прибутковості. За оцінками фінансових експертів, співвідношення ризику та прибутковості в таких країнах було досить привабливе. Як наслідок, у 2007 році фондові ринки таких країн продемонстрували зростання, Китай і Україна стали лідерами такого зростання.

Так само значними були обсяги припливу кредитів. За 2007 рік українська економіка запозичила 24,3 млрд. дол. США середньо- та довгострокових кредитів.

Подальше поглиблення світової фінансової кризи було пов'язане із її розповсюдженням на ринки країн, що розвиваються. Якщо спочатку епіцентром кризи були США та промислово розвинуті країни Європи та Азії, то згодом імпульси кризи почали передаватися в країни, що розвиваються, викликаючи тут стрімке падіння котирувань акцій та дестабілізацію валютних курсів та банківських систем. Після того, як влітку 2007 року відбулося значне загострення іпотечної кризи в США, більшість провідних американських банків зробили ставку на операції на ринках країн, що розвиваються.

Але сподівання банків США компенсувати в 2008 році свої втрати на американському ринку за рахунок високодохідних операцій в країнах, що розвиваються, не справдилися. Падіння цих ринків ще більше ускладнило становище банків і збільшило їх збитки. За вісім місяців 2008 року зведений індекс ринків країн, що розвиваються, втратив майже 60%, тобто знизився до чотирьохрічного мінімуму. В результаті американські банки знову зазнали величезних збитків. В листопаді 2008 року гострі проблеми із ліквідністю відчули американські гіганти Citigroup і Goldman Sachs. Так, Goldman Sachs в 2006 році придбав акції Industrial and Commercial Bank of China (ICBC). Вартість пакету акцій на кінець серпня 2008 року складала 7,1 млрд.дол.. Однак лише за декілька наступних місяців котирування акцій ІСВС впали на 40%.

Друга хвиля стартувала на початку 2008 року, коли падіння фондових ринків світу, що тривало, зумовило переорієнтацію фінансових потоків з одних активів в інші, зокрема сировинні та енергетичні. Ці активи стали більш привабливими, що одразу стимулювало істотне зростання цін на сировинні ресурси. За підсумками січня-липня, ціна на метал у середньому за вісьмома регіонами світу зросла майже на 81%, вартість нафти марки Brent - на 32%. До моменту, коли з'явилися перші позитивні прогнози щодо світового валового збору зернових у 2008/2009 маркетинговому році, за 2007/2008 маркетинговий рік ціни на пшеницю (США, FOB) зросли в середньому на 79%.

Починаючи з 2008 року, всі провідні фондові ринки демонструють падіння своїх показників, незалежно від розвитку країни і інших вагомих факторів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.Падіння світових фінансових ринків

З даної таблиці видно, що найбільш постраждали компанії PFTS Ukraine, SSE Comp/ China, BET Romania і RTS Russia. Найбільш стійкими виявились американські фондові ринки NASDAQ Comp. United States, DOW JONES lnd. United States.

Оцінка чутливості до макроекономічної нестабільності Fitch: з 73 країн, проаналізованих у травні 2008 року, Україна посіла друге місце серед найуразливіших країн.

«Незважаючи на багаторічний розгін економічного росту країн Балтії зараз можливі стагнація або спад» прогнозує МВФ. Латвію після 10,3% росту в 2007 р. чекали два роки економічного спаду (-0,9% в 2008 р. і -2,2% в 2009 р.), ВВП Естонії (6,3% в 2007 р.) впав на 1,5%, Литва сповільнила темпи росту до 3,9% 2008 року й до 0,7% в 2009 (8,9% в 2007 р.). «Найбільші втрати загрожують будівництву», говорить Йоакім Хеленіус із таллінської інвесткомпанії Trіgon Capіtal. Естонська компанія Nova Haus Element AS, власник титулу Девелопер року - 2007, збанкрутувала під вантажем банківських боргів через спад на ринку нерухомості. Однак якщо в 2007 р. естонські банки позичали в материнських банків у середньому 7 млрд. крон щомісяця (близько $600 млн.), то в 2008 році позик практично не було, вказує естонська Arіpaev.

Висновки

Світова фінансова економічна криза поширилась у 2007 році, коли на світових фондових ринках відбулося перше падіння фондових індексів провідних банків та фінансових компаній.

Проаналізувавши дану ситуацію (фінансову кризу), я вважаю з огляду на ризики та скорочення експортоорієнтованого виробництва внаслідок падіння світового попиту та ускладнення платежів за експортними операціями, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на розширення внутрішнього попиту на групу експортних товарів і, тим самим, посилення ролі внутрішнього виробництва. Також в умовах фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду є стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки.

Відновлення економіки після фінансової кризи йде нерівномірно, економічне зростання в розвинених країнах дуже низьке, а економіка країн, що розвиваються, навпаки, "перегрівається". Про це заявив директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан. «Зростання у країнах з розвиненою економікою, епіцентрі фінансової кризи, залишається дуже низьким, а безробіття - занадто високою. У той же час країни з ринковою економікою - особливо в Азії та Латинській Америці - рвуться вперед, і в результаті їм доводиться мати справу з "перегрівом" економіки. Країни з низькими доходом виявилися досить стійкими, але вони зараз страждають від високих цін на продовольство і паливо», - зазначив Стросс-Кан, виступаючи в університеті Джорджа Вашингтона. За його словами, поки що говорити про стабільність економічного відновлення не доводиться, і недавній землетрус і цунамі в Японії також завдали серйозного удару по світовій економіці. «Європі потрібно всеосяжне рішення, засноване на панєвропейської єдності - для підтримки фінансового сектора і вирішення боргових проблем окремих країн. До цих пір прогрес був дуже нерівним і занадто місцевим», - вказав Стросс-Кан. Близькому Сходу, на його думку, в першу чергу, потрібно добитися політичної стабільності. Це, переконаний Стросс-Кан, необхідно не тільки для блага людей, а й для успішного і стабільного економічного розвитку. «Так що в цілому економічна ситуація залишається крихкою і невизначеною, з нею пов'язана велика невизначеність», - резюмував директор-розпорядник МВФ.

Населення вже сповна відчуло кризу. Хоча влада декларує підвищення доходів, але інфляція випереджає їхнє зростання.

Размещено на Allbest.ru