Фондовий ринок України і перспективи його розвитку

Адекватне функціонування та взаємодія інформаційної, облікової системи та системи виконання угод створює умови для появи цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого фондового ринку в Україні. Цей фундамент має забезпечити ефективність державного регулювання, необхідний рівень захисту прав власності інвесторів і має сприяти надходженню інвестицій в економіку України.[23;c.4-9]

Важливо зауважити, що на даний час укладання та виконання угод щодо цінних паперів регулюється великою кількістю законодавчих і підзаконних актів, які регулюють майнові взаємовідносини. З одного боку, це загальне законодавство (Цивільний кодекс України, Закон “Про власність”, “Про нотаріат” тощо) із низкою підзаконних актів, а з іншого - спеціальне законодавство. Відсутність чіткої визначеності щодо порядку застосування загальних та /або спеціальних нормативно - правових актів дає можливість вирішувати долю учасників ринку цінних паперів суб'єктивно. Створення чітко зрозумілої і прозорої системи законодавчого регулювання надасть інвестору впевненість, що в Україні його права власності захищені. У випадку обрання цього шляху вирішення проблем обліку прав, закріплених цінними паперами, можливо регулювати чітко визначеним спеціальним законодавством.

Таким чином можна зробити висновки, що для ефективної роботи фондового ринку в Україні необхідно:[19]

· проведення широкомаштабних реформ для створення прозорого, справедливого і надійного ринку;

· створення механізмів надійного захисту прав інвесторів та споживачів фінансових послуг;

· розширення спектору можливостей інвесторів і споживачів фінансових послуг щодо вибору фінансових послуг;

· створення рівних можливостей інвесторів і споживачів фінансових послуг щодо доступу до ринку та отриманню фінансових послуг;

· підвищення якості роботи фінансових установ та стимулювання конкуренції між ними;

· створення законодавчої бази для формування справедливого та прозорого середовища укладення та виконання договорів на фінансовому ринку;

· адаптація національного фінансового ринку до міжнародних фінансових ринків;

· забезпечення стабільністі фінансової системи держави;

· введення системи електронного обліку цінних паперів;

· створення умов для адекватного функціонування та взаємодії інформаційної, облікової системи та системи виконання угод шляхом приведення загальних принципів до стандартизації та уніфікації;

· ознайомлення фахівців із світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажирування.

Висновки

У ході теоретичного дослідження було встановлено, що фондовий ринок- це частина ринку капіталів, де здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів.

Початком становлення ринку цінних паперів України, можна вважати 1991р. коли наша держава набула статусу суверенної та незалежної держави із підписанням Акту незалежності. Формування ринку починалося практично з нуля, тому що o6iг облігацій внутришніх позик колишнього Радянського Союзу ринком цінних паперів у повному розумінні цього поняття назвати важко.

Процес приватизації став основою виникнення та розвитку первинного ринку акцій. Тільки потім почався розвиток біржового ринку цінних паперів. Основним завданням процесу приватизації було створення умов для формування та розвитку підприємницької діяльності. З цією метою відбувалося роздержавлення власності і пошук нових власників. Це обумовило створення нової форми господарювання - акціонерних товариств.

Ринок цінних паперів можна структурувати за такими двома ознаками: стадіями та місцем торгівлі. За стадіями торгівлі виділяється первинний та вторинний ринок.

Первинний ринок являє собою ринок, який складається в процесі випуску цінних паперів. На такому ринку учасниками завжди виступають емітенти та інвестори.

Вторинний ринок характеризується операціями перепродажу цінних паперів, які здійснюються між окремими інвесторами, інвесторами і фінансовими посередниками.

За місцем торгівлі ринок цінних паперів поділяється на біржовий та позабіржовий.

Біржовий включає угоди, що вкладаються на фондовій біржі, й охоплює, насамперед, вторинний ринок, хоча в окремих випадках і первинне розміщення цінних паперів може здійснюватись через фондову біржу.

Позабіржовий ринок можна поділити на дві частини: організаційно оформлений (торгівельні системи) та неорганізований („вуличний", дилерський). Ціни на вуличному ринку встановлюються в ході переговорів між продавцем і покупцем, посередником виступає дилер.

Фондова біржа - це ринок, який регулярно функціонує і на якому здійснюється торгівля цінними паперами. При цьому саме оформлення і передача цінних паперів провадяться за її межами.

Фондова біржа виконує три основні функції:

Посередницьку - створює достатні й всебічні умови для торгівлі ЦП емітентам, інвесторам та фінансовим посередникам.

Індикативну - полягає в оцінці вартості й привабливості ЦП.

Регулятивну - організація торгівлі ЦП.

Перші торги відбулися 7 червня 1995 року. Завдяки біржовим торгам визначається реальна ціна державного майна, що приватизується.

Біржові торги, крім залучених коштів, суттєво пожвавлюють фондовий ринок України, стимулюючи розвиток позабіржового обігу акцій за участю професійних учасників фондового ринку - торговців цінними паперами.

На сьогодні в Україні функції державного регулювання фондового ринку, відповідно до чинного законодавства, розподілені між різними міністерствами та відомствами. Але все ж таки головну роль відіграє ДЦКПФР, яку було створено як центральний орган державної виконавчої влади, який забезпечує реалізацію єдиної державної політики щодо цінних паперів і функціонування фондового ринку в Україні та координацію діяльності міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері.

Ефективне функціонування ринку цінних паперів пов'язане з наявністю цілісної інфраструктури та професійних учасників фондового ринку. Професійні учасники здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі відповідної ліцензії.

У ході аналізу діяльності професійних учасників фондового ринку України було встановлено,що Їх кількість станом на 31.12.2008 становила 1585. Загальна кількість професійних учасників фондового ринку порівняно з 2007 роком збільшилась на 10,21%(174 учасників).Таке збільшення на кінець 2007 року відбулось за рахунок збільшення кількості компаній з управління активами.

У ході курсової роботи було проаналізовано емісійну діяльність фондового ринку України, з якого маємо зробити висновки, що спостерігається тенденція щодо регулярного спаду випусків акцій кожні три роки, а потім їх зростання майже однаковими темпами. ДЦКПФР зареєстровано 1 161 випусків акцій на суму 46,14 млрд. грн. протягом 2008 року. Порівняно з 2007 роком обсяг зареєстрованих випусків акцій у 2008 році зменшився на 3,86 млрд. грн. Станом на 31.12.2008 загальний обсяг випусків цінних паперів, зареєстрованих Комісією, становив 577,38 млрд. грн.

Криза практично не вплинула на обсяги емісії цінних паперів, адже в 2009 р. у цій сфері спостерігалася значна активізація. Обсяг випусків акцій, зареєстрованих Комісією протягом 2009 року, збільшився порівняно з 2008 роком у 2 рази та становив близько 102 млрд. грн.

Було проаналізовано також обсяги торгів на фондовому ринку України,і зроблено висновки,що протягом 2008 року на УФБ та її філіях відбулося 53 торгівельні сесії (за аналогічний період 2007 року - на 21 сесію більше). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 9,54 млн. грн. (відповідний показник 2007 року - 7,06 млн. грн.), за торгівельну сесію - 2,16 млн. грн. (в 2007 році - 2,65 млн. грн.).

Найвища біржова активність спостерігалася у грудні 2009 року. Обсяг торгів у грудні склав 38,01 млн. гривень, що становить 64,6% від загального обсягу торгівлі за звітний період.

У ході написання курсової роботи були виділені наступні проблеми функціонування фондового ринку України:

- невисока рентабельність капіталовкладень у цінні папери українських корпорацій - одна з причин відтоку капіталу з ринку цінних паперів, а податки - причина, яка знижує цю рентабельність ще більше. Цей процес пов'язаний також із наявністю більш рентабельних і менш ризикованих сфер капіталовкладень;

- стагнація українського ринку корпоративних цінних паперів має негативні наслідки для України не тільки зниженням обсягу інвестицій, а й для найбільшого власника корпоративних цінних паперів - держави. Складність визначення справедливої ціни на цінні папери поза функціонуючим ринком цінних паперів може призвести до збитків держави у випадку продажу пакетів цінних паперів. Відзначається загрозлива тенденція зростання кількості правопорушень щодо обліку прав власності. Так за2009 рік на ринку цінних паперів ДКЦПФР зареєструвала 7782 правопорушень;

- відсутність в Україні практики формування депозитарного обліку обумовлює необхідність концентрації інтелектуальних і фінансових зусиль навколо Національного депозитарію, до компетенції якого відноситься стандартизація депозитарного обліку і стандартизація документообігу;

- відсутність єдиного фондового центру. Це ускладнює зробити ринок прозорим, цілісним і не дає інвесторам впевненості у правильності свого вибору.

Таким чином можна зробити висновки, що для ефективної роботи фондового ринку в Україні необхідне проведення широкомаштабних реформ для створення прозорого, справедливого і надійного ринку.

Список використаних джерел

1. Азаренкова Г. Стан фондового ринку в Україні/ Г. Азаренкова //Економіка України: Політико-економічний журнал. - Киiв, 2004. - №3. - С. 27-32.

2.Бєлозорова Л.С., Калениченко Н.М. Шляхи розвитку фондового ринку// Фінанси України. - 2001 - №12 - С.106-111

3.Бевз О.П., Скотнікова М.М., Кушнір Т.Б. Економіко-організаційні основи біржової торгівлі: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. У 2-х ч., Ч.2: Брокерська діяльність. - К.: КНТЕУ, 2006. - 154 с

3.Блага Н. Проблеми становлення та перспективи розвитку фондового ринку в Україні // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту Міністерства фінансів України. Серія: економічні науки. Випуск 5. - Чернівці, 2004. - С.275-288.

5.Бурмака М.О. «Розвиток фондового ринку і політика державного дирижизму в Україні» . Ринок цінних паперів України №1-2, 2006

Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. - 408 с.

4.Демченко Р.Є. Формування фондового ринку в Україні в умовах глобалізації фінансових процесів // Держава та регіони. - 2005. - № 1. - С. 43-48.

7.Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. - 2-ге вид., доп. - Л.; К.: Новий світ-2003; Магнолія плюс, 2006. - 360 с.

5.Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 року №475/96-ВР.

6.Закон України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10.12.1997 №710/97-ВР.
7.Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 № 3480-IV

8.Казаков А. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України// Ринок цінних паперів України.- 2003.- №11-12.- С. 15-22.

9.Калач Г.М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України/ Г. М. Калач //Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал. - Киев, 2009. - № 1. - С. 115 - 122.

10.Калач Г.М. Сучасні тенденції фінансової політики у сфері фондового ринку // Актуальні проблеми економіки.- №6 (96).- 2009.- С.217-218.

11.Клименко В. Особливості формування національної моделі фондового ринку/ В. Клименко //Вісник Київського національного торговельно-економічного університету: Науково- практичний журнал. - Киiв, 2004. - №3. - С. 33-40.

12.Кологойда О.В. Правове регулювання фондового ринку України:Навчальний посібник, Юрінком Інтер, 2008р., 320с.

13.Корнійчук О. Системні проблеми фондового ринку України та їх вплив на реалізацію національних інтересів у фінансовій сфері //Економічний Часопис-XXI - 2006. - № 3-4.

14.Корнійчук О. Формування конкурентоспроможного фондового ринку України в контексті європейського досвіду // Економічний Часопис-XXI. - 2005. - № 11-12.

15.Криклій А. Фондовий ринок України: становлення, проблеми та етапи розвитку/ А.Криклій, Р.Пікус, О.Мельникова// Економіка та держава.- 2006.- №8.- С. 3-5.

16.Міньков В.І. Деякі особливості розвитку фондового ринку України// Фінанси України.- 2005.- №12.- С. 104-114.

20.Мозговий О.М. Цінні папери: історія та сучасність. Історико-економічний нарис (у співавторстві)-Одеса: КП ОМД, 2003р.;

Назарчук М. Середньостроковий прогноз розвитку фондового ринку України// Економіка України.- 2008.- №2.- С. 47-62.

17.Назарчук М.І. Аналіз стану та перспектив розвитку фондового ринку України// Фінанси України.- 2007.- №12.- С. 83-95.

23.Перепелиця Р. Формування інституціональної структури фондового ринку в післяприватизаційний період // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. - 2006. - Выпуск 103-4. - С. 143- 148

18.Фондовий ринок: законодавче регулювання. Навчально-методичний посібник. // Бурмака М.О., Бутенко Д.С., Головко А.Т., та інші. / Передмова Бурмаки М.О. Видання 4-е, перероблене та доповнене. - К.: АДС УМКЦентр, 2008.784 с.

19.Фондовий ринок України: особливості формування та перспективи розвитку: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / О.В. Любкіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. -- К., 2003. -- 173 с.

20.Указ Президента України “Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” №446/95вiд 14.02.1997.

Павлов В.І., Пилипенко І.І., Кривов'язюк І.В. Цінні папери в Україні: Навчальний посібник.- Видання 2-ге, доповнене.- К.: Кондор, 2004.- 400 с..

21.Поворозник В.О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення, Стратегічні пріоритети, №1(2), 2007 р.

27.Послання Президента України до Верховної Ради України- Україна:поступ у ХХІ століття стратегія економічної та соціальної політики на 200-2004 роки, вiд 23.02.2000 № 276а/2000

22.Річні звіти ДЦКПФР (http://www.ssmsc.gov.ua )

23.Річні звіти Української фондової біржі (http://www.ukrse.kiev.ua/analytics/)

24.Сало І.В./За ред. Сала І.В., Мартиненко О.Д., Бей Н.О., Царенко О.М. Корпоративне управління і фондовий ринок. Підручник Издательство: Университетская книга, 2005 г. 544 c.