Фінансова діяльність підприємства на зовнішньому ринку

Особливості фінансової діяльності підприємства на зовнішньому ринку. Коротка характеристика зовнішньоторгових контрактів. Оптимізація умов міжнародних розрахунків. Звіт про фінансові результати та про рух грошових коштів. Операції з перестрахування.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.05.2011
Размер файла 65,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький політехнічний технікум

КУРСОВА РОБОТА

По дисципліні: „Фінанси підприємства”

на тему: „Фінансова діяльність підприємства на зовнішньому ринку”

Виконала студентка Журба А.П.

Група ФІН 05-2

Керівник-консультант Близкая Н.В.

Оцінка

2008

ЗМІСТ

Вступ

Основна частина

1. Теоретична частина

1.1 Особливості фінансової діяльності підприємства на зовнішньому ринку

1.2 Коротка характеристика зовнішньоторгових контрактів

1.3 Оптимізація умов міжнародних розрахунків

2. Техніко-економічна характеристика підприємства

2.1 Загальні відомості

2.2 Мета і предмет діяльності

2.3 Оцінка результатів господарської діяльності

2.3.1 Аналіз розвитку страхової компанії в 2007 року

2.3.3 Результат діяльності страхової компанії

2.3.2 Заборгованість страховика перед страхувальниками

2.3.4 Операції з перестрахування

3. Розрахункова частина

Висновок

Список використаних джерел

Додаток 1 - Баланс

Додаток 2 - Звіт про фінансові результати

Додаток 3 - Звіт про рух грошових коштів

Вступ

Аналіз показує, що всі українські суб'єкти міжнародної діяльності зіштовхуються з двома основними проблемами. По-перше, специфіка ефективної міжнародної спеціалізації України вимагає розробки обґрунтованих маркетингових програм і організації державної підтримки по створенню міжнародних конкурентних переваг для українських промислових товарів на світових ринках. По-друге, необхідна конкретна адаптація міжнародного досвіду до умов перехідної економіки з метою формування власної бізнес - і маркетингової стратегії українських підприємств, що функціонують у міжнародному середовищі.

У числі найважливіших організаційних факторів успіху українських компаній на зовнішніх ринках можна виділити наступні:

· формування чітких цілей і пріоритетів міжнародної спеціалізації і зовнішньоекономічної політики України;

· розробка сучасних міжнародних маркетингових програм, які б ефективно сполучили світові досягнення в сфері маркетингу з досвідом експортно-імпортної діяльності і господарською орієнтацією України;

· визначення сильних і слабких позицій українських виробників, що працюють у міжнародному середовищі, і створення діючої системи державної підтримки международно спеціалізованих підприємств;

· підготовка обґрунтованих бізнес-планів виходу і присутності українського бізнесу на міжнародних ринках;

· створення і просування українських торгових марок і бреднів, які б легко ідентифікувалися і були пізнаванні на закордонних ринках [3].

У зв'язку з великою увагою, що приділяється сьогодні зовнішньоторговельним операціям з боку суб'єктів економічної діяльності, виникає потреба в аналізі особливостей процесу міжнародної торгівлі і факторів, що впливають на її кінцевий результат для кожної зі сторін. Тому, у першій частині курсової роботи я визначу найбільш оптимальні умови зовнішньоекономічного контракту як з погляду експорту, так і імпорту.

В другій частині я опишу техніко-економічну характеристику діяльності страхової компанії "Грант - Капітал".

У третій частині за допомогою горизонтального і вертикального аналізу визначу фінансовий стан компанії. Аналіз фінансового стану має свої джерела, свою мету і свою методику. Джерелами інформації є форми квартальних і річних звітів, включаючи додатка до них. Метою провидіння аналізу фінансового стану є - дати керівництву підприємства картину його дійсного стану, а обличчям, що безпосередньо не працюють на даному підприємство, але зацікавлених у його фінансовому стані, - зведення, необхідні для безстороннього судження.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Теоретична частина

1.1 Особливості фінансової діяльності підприємства на зовнішньому ринку

Термін "зовнішньоторгової діяльності" має на увазі складний механізм взаємин, що виникають у процесі купівлі-продажу товарів на світовому ринку.

Фірми прагнуть до зовнішньоторгової діяльності по різних причинах. Так, зокрема , може знадобитися закупівля сировини яких-небудь товарів за рубежем з тієї причини, що немає можливості придбати дану продукцію у вітчизняних виробників. Така ситуація приводить до необхідності імпорту. Можлива і зворотна ситуація - коли фірма має товари, продаж яких за рубежем може виявитися більш вигідної, чим у своїй країні. Так виявляється потреба в експорті. Нерідко случається, що фірми виступають на зовнішньому ринку і як торгові посередники між продавцями і покупцями в різних країнах [9].

Намагаючись зайняти гідне місце на світовому ринку, українські підприємства вирішують маркетингові задачі двох рівнів - внутрішні і зовнішні. Внутрішні проблеми - це обмежена кількість международно - конкурентоспосібних продуктів і відсутність ефективного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на самих підприємствах; зовнішні - невизначеність загальної міжнародної спеціалізації України і недостатня підтримка з боку держави зусиль українських підприємств по просуванню національних товарів на світові ринки.

Українська економіка може пропонувати на експорт продукцію як високих технологій, так і традиційну, у тому числі - сировина. Найбільший ефект українським підприємцям може принести просування на зовнішні ринки високотехнологічної продукції. За даними Світового банку, з погляду основних показників розвитку науки і технологій Україна займає досить високе місце і має визначені передумови для переорієнтації пріоритетів міжнародного співробітництва з експорту сировинних матеріалів на готову наукомістку продукцію і новітні технології [2].

У 2007 році підприємства Донецької області експортували в країни Європейського Союзу товарів на суму 2,1 млрд. доларів, що на 6,1% більше в порівнянні з 2006 роком і на третину перевищує показник 2005 року. Про це свідчать дані Головного керування статистики в Донецькій області.

На країни ЄС приходиться п'ята частина загального обсягу експорту товарів Донецької області (по Україні - близько 30%). Для порівняння: у 2007 році частка країн СНД складала 34% обласного експорту, країн Азії - 30%. Основним споживачем продукції області серед країн-членів ЄС є Італія, на яку приходиться більш третини експортних постачань у країни Євросоюзу, а в обласному обсязі експорту ця країна останні три роки займає третє місце, після Росії і Туреччини. Товарний експорт в Італію в 2007 році досяг 780 млн. доларів. За Італією йде Польща (11,4% експортних постачань у країни ЄС), на третім місці - ставши членом Євросоюзу торік Болгарія (9,1%). Постійними партнерами експортерів області є також Німеччина (7,7%), Іспанія (6%), Румунія (5,6%), Словаччини (4,7% обласного експорту товарів у країни ЄС) [1].

У порівнянні зі звичайним бізнесом усередині країни, міжнародна торгівля породжує додаткові ризики як для покупця, так і для продавця, а саме:

· ризик часу і відстані;

· валютний ризик;

· законодавчий ризик.

Ризик часу і відстані

З погляду імпортера, коли товар доставляється на велику відстань, тривалий період перевезення може викликати значне запізнювання між заявкою на постачання й одержанням товару.

З боку експортера несприятливим є те, що, наприклад, надання комерційного кредиту на оплату товару по зовнішньоекономічній угоді може знадобитися на більший термін, чим могло б при продажі товару у своїй країні. У результаті, при наявності великого числа іноземних покупців, неминуче виникає необхідність у додатковому оборотному капіталі. Крім того, експортеру, імовірніше всього, прийдеться хоча б спочатку нести витрати по доставці товару за кордон.

Якщо ж постачання зроблене, а одержувач відмовляється від товару, виникає безліч додаткових складностей, адже клієнт знаходиться в іншій країні.

Якщо покупець одержав товар, то неоплачений борг може переслідуватися в судовому порядку. Однак, оскільки контракти часто передбачають проведення судових розглядів у країні імпортера або в третій країні, то для здійснення даних юридичних процедур будуть потрібні додаткові витрати [7].

Валютний ризик

У міжнародній торгівлі експортер звичайно виставляє рахунок покупцю в іноземній валюті, або покупець оплачує товар у валюті своєї країни, що є іноземної для експортера. Часто валютою платежу стає валюта третьої країни, наприклад, долар США чи німецька марка.

У зв'язку з цим, однієї з проблем імпортера є необхідність одержання іноземної валюти для здійснення платежу, а в експортера може виникнути необхідність продажу отриманої іноземної валюти за валюту своєї країни.

Можливість несприятливої зміни обмінних курсів іноземної валюти на валютному ринку і є потенційним валютним ризиком для кожного з контрагентів.

Звичайно, у випадку зміни курсів на користь однієї зі сторін є шанс одержати прибуток, однак, небезпека понести збитки, зокрема, для українських організацій у зв'язку з падінням курсу гривні, більш реальна.

Істотно знизити валютний ризик зовнішньоекономічних угод можна за допомогою встановлення ціни в контракті в такій валюті, зміна курсу якої вигідно для даної фірми. Для експортера такою валютою є валюта, курс якої підвищується протягом терміну дії контракту. Для імпортера вигідна валюта, курс якої знижується.

Звичайно, при складення контракту не завжди є можливість вибирати валюту, тому що інтереси партнерів у цьому питанні можуть бути протилежні, і, отже, вибравши валюту, прийдеться уступити по якому-небудь іншому пункті договору, а це не завжди прийнятно.

У зв'язку з цим, розповсюдженою практикою в міжнародних торгових відносинах став вибір як валюту контракту однієї з найбільш надійних у світі валют (USD, DEM), показники курсів яких відносно стабільні на світовому валютному ринку. Така валюта контракту буде безпечна для обох сторін.

Чутливість до валютного ризику для експортерів і імпортерів може бути істотно знижена. Для цього існують різні механізми страхування на випадок несприятливих коливань валютних курсів. До них відносять:

· форвардні контракти на покупку валюти;

· валютні опціони;

· кредити в іноземній валюті.

Форвардний валютний контракт виявляє собою домовленість з банком продати або купити визначену кількість іноземної валюти по фіксованому обмінному курсі для надання цієї валюти в майбутньому. Така фіксація курсу валюти на визначену дату усуває валютний ризик для фірми.

Схожою формою страхування від валютного ризику є валютний опціон. Опціон надає право купити чи продати в майбутньому визначену кількість іноземної валюти за фіксованим курсом обміну в момент завершення або до завершення періоду дії даного опціону.

Нарешті, імпортер може взяти в банку кредит в іноземній валюті, у якій він планує розраховуватися за товар, що поставляється. У цьому випадку імпортеру немає необхідності здобувати іноземну валюту за національну, а значить і відсутня яка-небудь чутливість до валютного ризику. Кредит в іноземній валюті може бути зручний і експортеру, що очікує надходження експортного виторгу. Одержавши іноземну валюту як кредит, експортер може обміняти її на національну валюту по поточному обмінному курсі і використовувати її як заміну відвернених оборотних коштів. Погашення ж кредиту здійснюється з майбутніх надходжень у тій же іноземній валюті [6].

Законодавчий ризик

Повна ясність економічних взаємин між експортером і імпортером може бути досягнута тільки за умови знання і розуміння правил і законів країн, у яких знаходяться торгові партнери.

Існують наступні законодавчі обмеження в сфері експорту-імпорту:

· валютний контроль - це урядові обмеження на рух іноземної валюти, що ставлять метою захистити національну валюту;

· ліцензування експортних і імпортних операцій;

· торгові ембарго - це заборона урядом експорту чи імпорту визначених видів товарів, що може переслідувати (щодо імпорту) ціль захисту власних виробників тих же товарів, або інші, у тому числі і політичні цілі;

· імпортні квоти: країна може накласти обмеження на сумарну кількість деяких видів товарів, що може бути імпортоване протягом визначеного періоду;

· імпортні мита;

· стандарти якості: кожен уряд установлює для ввезених товарів свої стандарти якості і безпеки [5].

Зниження ризиків при зовнішньоекономічній діяльності прямо залежить від того, які умови торгівлі передбачає зовнішньоекономічний контракт і того, наскільки ефективно сторони уміють використовувати існуючі фінансові інструменти міжнародних розрахунків. Ця обставина визначає необхідність більш ретельного аналізу контракту, як базису зовнішньоторгових відносин [7].

1.2 Коротка характеристика зовнішньоторгових контрактів

Для того, щоб визначити на якій основі будуються відносини між зовнішньоторговими партнерами, необхідно хоча б коротко проаналізувати документ, що визначає права та обов'язки сторін, тобто контракт (договір, угода).

Зовнішньоторговий контракт - це домовленість про взаємні поступки закордонних партнерів, де кожен бере на себе визначені зобов'язання. Метою однієї сторони при цьому є одержання товару, іншої сторони - виторгу за товар.

Загальна структура зовнішньоторгового контракту виглядає приблизно так:

· предмет контракту;

· якість і кількість товару;

· термін постачання;

· базисні умови контракту;

· упакування і маркірування;

· умови транспортування;

· здавання-прийняття товару;

· ціна товару;

· умови платежу;

· страхування;

· гарантії і рекламації;

· штрафні санкції;

· форс-мажор;

· арбітраж.

Предметом контракту може бути продаж і постачання того, чи іншого товару, передача технології та інше. Предмет контракту варто вказати детально: вид, марка, модель. Якщо ж товар поставляється в асортименті, то усі види товару повинні бути перераховані в специфікації, прикладеної до контракту і складової його невід'ємну частину.

При визначенні кількості товару, у контракті встановлюються одиниці виміру. Кількість товару може бути визначене як твердо фіксованою цифрою, так і встановленням меж по кількості. Важливе значення має вказівка про необхідність визначення якості товару. Основним документом, що підтверджує якість товару, є сертифікат якості, видаваний або фірмою - виготовлювачем, або спеціальною організацією, що здійснює перевірку якості товару.

Термін постачання - це час, протягом якого продавець повинний передати товар покупцю. Термін постачання в контракті купівлі-продажу може бути наступним: визначений календарний день постачання; період, протягом якого повинна бути зроблена постачання; кількість днів, тижнів, місяців з моменту здійснення якої-небудь події.

Базисні умови контракту визначають, хто несе витрати, зв'язані з транспортуванням товару від експортера до імпортера. Ці умови називаються базисними, оскільки встановлюють базис ціни в залежності від того, включаються витрати по доставці в ціну чи ні.

Базисні умови визначають основні обов'язки продавця і покупця.

Основні обов'язки продавця включають:

· поставити товар в обговорений пункт;

· повідомити покупця про відвантаження товару;

· забезпечити упакування товару;

· оплатити мита і податки по експорті;

· забезпечити на свій страх і ризик одержання експортної ліцензії чи дозволи на вивіз товару, якщо такі вимагаються;

· нести ризик і витрати до моменту надання товару в розпорядження покупця в місці, установленому базисними умовами й у термін, обумовлений у контракті.

Основні обов'язки покупця:

· прийняти товар, наданий у його розпорядження в місці й у термін, позначені в договорі, чи документи на товар і сплатити ціну товару відповідно до контракту;

· нести усі витрати і ризики, якою може піддаватися товар з дати витікання терміну постачання;

· оплатити мита і податки по імпорті;

· забезпечити на свій страх і ризик одержання імпортної ліцензії чи дозвіл на ввіз товару, якщо це необхідно.

Упакування і маркірування. Визначення виду упакування залежить від особливостей товару. Якість упакування визначається відповідними стандартами, технічними умовами і перерахуванням вимог.

В умовах транспортування звичайно обмовляються: місце навантаження (вивантаження) товару; передачі вантажу; порядок передачі інформації про навантаження і визначення готовності транспорту до відправлення. Обмовляється також перелік необхідних при транспортуванні документів, таких як: коносамент чи накладна, рахунок, страхові документи.

Здавання-прийняття товару дає покупцю можливість розпоряджатися товаром, а продавець вважається виконавчим свої зобов'язання. В умовах здавання-прийняття встановлюються права та обов'язки сторін у випадку невідповідності якості поставленого товару умовам договору (знижки, заміна, усунення дефекту та інше).

Ціна товару - безсумнівно один з найважливіших пунктів зовнішньоторгового контракту. У контракті вказуються: одиниця виміру, за якого встановлюється ціна, базис ціни, валюта ціни. Сторони обмовляють, як розуміється встановлена ціна, тобто чи входять у неї витрати, зв'язані з відправленням вантажу, за тару, упакування, маркірування. Ціна на товар може бути установлена твердо, не передбачаючи яких-небудь змін, але можна обмовити і можливість зміни ціни на випадок зміни ринкових цін на цей товар.

При визначенні умов платежу в контракті встановлюються: валюта платежу, термін платежу, спосіб платежу і форма розрахунків. Валюта платежу може не збігатися з валютою ціни товару. У цьому випадку, у контракті потрібно вказати курс, по якому валюта ціни буде переведена у валюту платежу. Від вибору валюти платежу, як і валюти ціни, багато в чому залежить ефективність угоди. Платіжні умови контрактів із закордонними партнерами містять, як правило, різні валютні застереження, спрямовані на мінімізацію ризиків валютних утрат. Спосіб платежу визначає коли здійснюється оплата товару стосовно постачання. Форма розрахунків установлює схему і механізм здійснення самого платежу. У контракті встановлюються конкретні терміни платежу. Крім того, платіжні умови контракту містять положення про порядку віднесення комісій і витрат, що виникають на етапі проведення розрахунків через банки [6].

Страхування - добровільний договір, по якому страховик на умові одержання страхової премії, якщо відбудеться страховий випадок, передбачений у цьому договорі, зобов'язується виплачувати іноземному чи місцевому страхувальнику визначену суму за товар, що поставляється. У залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, обов'язок страхування лежить на продавці, або на покупці. Якщо ж у договорі цей обов'язок на обговорена, то сторона, на якій лежить ризик випадкової загибелі товару в період транспортування, сама зацікавлена в його страхуванні.

Гарантії і рекламації. Сторони погоджують гарантійний термін товару, обов'язки продавця протягом гарантійного періоду, порядок пред'явлення претензій і задоволення рекламацій. Гарантійний період може обчислюватися з різних дат: з дати постачання товару, з дати передачі товарів першому споживачу, з дати пуску устаткування в експлуатацію. У контракті вказується: чиїми силами буде вироблятися усунення дефекту, але в будь-якому випадку воно повинно здійснюватися за рахунок продавця. Рекламація містить найменування рекламаційного товару, його кількість і місцезнаходження, підстава рекламації з указівкою по яких саме недоліках вона може бути пред'явлена, конкретні вимоги покупця по врегулюванню рекламації. Рекламація посилається рекомендованим листом з додатком усіх необхідних доказових документів.

За допомогою штрафних санкцій покупець чи продавець прагнуть підвищити відповідальність іншої сторони за виконання своїх зобов'язань і компенсувати свої можливі втрати. Звичайно сторони заздалегідь погоджують у застереженні про штрафи і неустойки конкретну чи суму відсоток від суми контракту за кожний день прострочення платежу чи постачання.

Під форсом-мажором розуміються обставини нездоланної сили. До них відносяться: пожежа, стихійні лиха, воєнні дії, заборона експорту чи імпорту. Термін виконання договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини чи їхні наслідки. Якщо форс-мажорні обставини продовжуються довше погодженого терміну, то контракт може буту розірваним.

Арбітраж - це порядок розгляду суперечок. Цей порядок повинний вказуватися в тексті договору разом з найменуванням арбітражної організації, у якій підлягають до розгляду усі суперечки, що виникають із приводу виконання договору. Наприкінці тексту договору робиться запис про кількість підписаних екземплярів, приводяться юридичні адреси і підписи сторін.

Таким чином, дотримання визначених правил у складанні зовнішньоторгового контракту дає можливість врахувати в документі усе найбільш істотні питання зовнішньоторгових відносин [8].

1.3 Оптимізація умов міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки можна розглядати, як механізм регулювання платежів по зобов'язаннях, що виникає в результаті економічної взаємодії фірм різних держав.

Під час висновку торгового контракту експортер і імпортер визначають умови розрахунків, а саме засоби платежу і спосіб платежу.

Як засоби платежу на сьогодні можна виділити:

· чеки;

· тратти (перекладні векселя);

· банківські телексні переведення;

· інструкції системи SWІFT.

Основні способи платежу:

· авансовий платіж;

· оплата після відвантаження;

· оплата після одержання товару (торгівля по відкритому рахунку);

· акредитив;

· інкасо.

Вибір способу платежу - важлива задача, оскільки він визначає схему руху коштів і товару.

Авансовий платіж

Одержання повної оплати авансом перед відвантаженням є найбільше безпечним варіантом для експортера. Очевидним же недоліком авансового платежу для покупця є небезпека того, що експортер не виконає доставку чи товару вони надійдуть не в належному стані і не відповідно до вимог специфікацій. У випадку, якщо експортер не виконає своєї частини зобов'язань за контрактом, імпортер зможе застосувати лише юридичний вплив через суд, якщо це виправдає його витрати, часу, зусиль і грошей. У міжнародній торгівлі широко використовується часткова передплата, при якій друга частка ціни товару оплачується за допомогою іншого методу.

Оплата після відвантаження

У цьому випадку відповідно до контракту продавець оплачує товар тільки після того, як буде зроблене відвантаження. За цією схемою експорт повинний послати телеграму чи телекс покупцю, сповіщаючи його про відвантаження, і указати всі подробиці відвантаження. Після цього продавець очікує негайного виконання платежу покупцем. Якщо імпортер не виконає платіж після відвантаження, то експортер усе ще має право власності на товар, оскільки тримає в себе документи на право власності. Для імпортера даний спосіб трохи безпечніше авансового платежу. Для експортера ж виникає питання про те, що робити на місці призначення з товаром у випадку відмовлення від оплати, адже товар вже в шляху.

Оплата після одержання товару (торгівля по відкритому рахунку)

Даний спосіб виявляє собою продаж у кредит, при якій в експортера немає ніякої гарантії, що покупець розрахується зі своїм боргом у передбачений термін. Експортер відправляє товар покупцю разом з відвантажувальними документами, отже, він утрачає контроль над товаром, а також своє юридичне право власності на нього. При цьому імпортер, даючи згоду оплатити товари в обговорений термін у майбутньому, може розпоряджатися товарами за своїм розсудом.

Акредитив

Саме акредитив найбільше повно забезпечує своєчасність одержання експортного виторгу, тобто максимально відповідає інтересам експортера. Документальний акредитив являє собою грошове зобов'язання банку, що виставляється на підставі доручення його клієнта - імпортера, на користь експортера. Банк, що видає зобов'язання, повинний здійснити платіж експортеру чи забезпечити здійснення платежу іншим банком.

Існують різні види акредитивів, наприклад:

· відкличні і безвідкличний;

· підтверджений і непідтверджений;

· револьверний (поновлюваний);

· покритий і непокритий.

Відкличний акредитив може бути змінений чи анульований банком - емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара.

Підтвердження акредитива має на увазі додаткову гарантію платежу з боку іншого банку, що не є банком - емітентом.

Револьверний акредитив використовується в розрахунках за постійні кратні постачання, здійснювані звичайно за графіком , зафіксованому в контракті. Передбачається автоматичне відновлення суми акредитива через визначений проміжок часу в міру використання чи становлення акредитива до первісної суми після кожного використання.

Покриття акредитива може виражатися в кредитуванні рахунка виконуючого банка в банку - емітенті або надання виконуючому банку право дебітуванняя рахунка банка - емітента на суму акредитива.

Акредитив вважається найбільш складною формою розрахунків особливо для експортера, оскільки одержання платежу зв'язане з правильним оформленням документів і своєчасним наданням їх у банк. Пред'являючи тверді вимоги до оформлення документів з погляду відповідності їхнім умовам акредитива, банки захищають інтереси імпортерів, тому що діють на підставі їхніх інструкцій.

Документальне інкасо

Інкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своєму банку одержати від імпортера через інший банк визначену суму чи підтвердження того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін.

Інкасова форма розрахунків деякою мірою вигідна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документів чи акцепту тратт. Право на товар імпортеру дають товаророзпорядчі документи, у володіння якими він вступає після їхньої оплати (акцепту тратт), якщо експортер не дав банкам розпорядження про видачу документів без оплати.

У міжнародній практиці можливі два варіанти оплати інкасових документів:

· інкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

· інкасо на умовах відстрочки платежу (документи проти акцепту).

У випадку використання інкасо в розрахунках, експортеру необхідно домагатися, де це можливо, застосування інкасо з платежем проти телекса уповноваженого банку, що підтверджує виставляння документів на інкасо.

Імпортеру ж при інкасовій формі розрахунків варто прагнути до варіанта оплати документів проти акцепту з максимально можливою відстрочкою платежу.

Розрахунки у формі інкасо дозволяють банкам здійснювати контроль за своєчасністю здійснення платежів. Хоча банки не мають реальних важелів впливу на імпортера з метою прискорення оплати чи акцепту документів.

Основним недоліком інкасової форми розрахунків є тривалість пробігу документів через банки і, відповідно, періоду їхніх оплат, що може займати від декількох тижнів до місяця і більш [5].

При проведенні експортно-імпортних операцій необхідно пам'ятати, що дотримання валютних інтересів сторін у значній мірі залежить від правильного вибору форм і умов розрахунків, що передбачаються контрактом.

Вибір форм і умов розрахунків при проведенні зовнішньоторгових операцій необхідно оцінювати з погляду можливості забезпечення українським експортерам і імпортерам найбільшої надійності виконання контрактів, що укладаються з іноземними контрагентами, мінімізації ризиків і витрат. При цьому необхідно враховувати положення діючих міжурядових торгових і платіжних угод, внутрішні правила уповноважених банків і зміст контрактів по експорті й імпорту.

З погляду фірми, ці вказівки дозволяють регулювати відносини з торговим партнером у процесі досягнення найбільш прийнятної, а значить найбільш вигідної схеми зовнішньоекономічної взаємодії.

У той же час, з погляду державних цілей, розвиток сфери експортно-імпортних операцій і обсяг зовнішньоторгових операцій безпосередньо впливають на насиченість українського товарного ринку і приплив іноземної валюти в країну [9].

2. Техніко-економічна характеристика підприємства

2.1 Загальні відомості

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Грант-Капітал" (надалі Товариство) - створено у відповідності з Установчим договором, прийнятим на зборах засновників та підписаним 16 березня 2004 року.

Засновниками Товариства є:

· товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Ясиноватский машзавод", яку створене та діє згідно з діючим законодавством України, зареєстроване Виконкомом Донецької міської ради, свідоцтво про реєстрацію від 12 січня 2001 року (реєстраційний № 04052844 Ю 006004), код ЄДРПОУ 31297067, юридична адреси: 83044, м. Донецьк, вул. Комуністична, буд. 4;

· дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Бі Джі Ю - інвест", яке створене та діє згідно з діючим законодавством України, зареєстроване Виконкомом Дніпропетровської міської заради, свідоцтво про реєстрацію від 03 вересня 2003 року (реєстраційний № 04052092ю0030906), код ЄДРПОУ 32616557, юридична адреси: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, буд. 10, кв. 2;

· дочірнє підприємство "MІCT" фірми "All Beteіlіgungs-Anstalt", яке створене та діє згідно з діючим законодавством України, зареєстроване Виконкомом Донецької міської заради, свідоцтво про реєстрацію від 25 листопаду 1999 року (реєстраційний №04052844ю0020342), код ЄДРПОУ 30623080, юридична адреси: 83003, м. Донецьк, вул. Антипова, буд. 7-а.

Товариство створено на невизначений рядків.

Страхова компанія проводити свою діяльність на підставі ліцензій, виданих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 26 липня 2007 долі на наступні види страхування у формі добровільного:

· страхування наземного транспорту (крім залізничного);

· страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

· страхування від нещасних випадків;

· страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водяного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу);

· страхування медичних витрат;

· страхування кредитів (у тому числі відповідальність позичальника за непогашення кредиту);

· страхування фінансових ризиків;

· страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

· страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників водяного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

Товариство є самостійною юридичною особою. Воно є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність, одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження власним майном у відповідності з цілями своєї діяльності.

Товариство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права і нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді та третейському суді.

Страхова компанія "Грант-Капітал" може відкривати поточні, депозитні (вкладні), інші рахунки в банках, а також укладати договори та інші угоди.

Товариство має право випускати лише іменні акції., користуватися кредитами банку в національній валюті України та в іноземній валюті, комерційним кредитом.

Товариство має самостійний баланс і діє на підставі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування.

Акціонери Товариства мають право:

· брати участь в управлінні справами Товариства;

· брати участь у розподілі прибутку Товариства та отримувати його частку (дивіденди). Дивіденди виплачуються пропорційно кількості акцій, що має кожний з Акціонерів. Право на їх отримання належить особам, які є акціонерами Товариства на початок строку виплати дивідендів. Дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року відповідно до рішення Загальних зборів Акціонерів протягом трьох місяців від дня їх проведення. Виплата дивідендів може відбуватися через касу Товариства, шляхом перерахування на поточний рахунок Акціонерів;

· вийти з Товариства в порядку і на умовах, передбачених законодавством України;

· отримувати інформацію, що стосується діяльності Товариства. На вимогу Акціонера Товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи зборів акціонерів;

· вносити свої пропозиції по порядку денному Загальних зборів не пізніше ніж за 30 днів до їх скликання;

· в першочерговому та переважному порядку користуватися послугами Товариства;

· отримувати частку майна Товариства, у випадку його ліквідації, після задоволення претензій кредиторів;

· інші права.

Акціонери Товариства зобов'язані:

· додержувати установчих документів Товариства і виконувати рішення Загальних зборів Акціонерів та інших органів управління Товариства;

· виконувати свої зобов'язання перед Товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (сплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами Товариства;

· не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства;

· нести інші обов'язки, якщо це передбачено законодавством України та установчими документами Товариства;

· сприяти Товариству в здійсненні його задач і функцій.

Відношення Товариства з громадянами України, іноземними громадянами, суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності на території України та за її межами у всіх сферах господарської діяльності для забезпечення господарських потреб Товариства будуються на підставі договорів (угод, контрактів), інших форм домовленостей, які мають юридичну силу та передбачені чинним законодавством України.

Товариство має право придбати, орендувати, отримувати в дар або в тимчасове користування безоплатно майно від громадян, суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності згідно до вимог чинного законодавства України.

Товариство має право продавати і передавати громадянам та іншим суб'єктам підприємницької діяльності незалежно від форм власності матеріальні цінності, що належати Товариству .

Товариство реалізує свої послуги по цінах та тарифах, встановлених самостійно чи на договірній основі, у тому числі іноземним фізичним або юридичним особам.

Товариство може бути учасником іншого акціонерного товариства або іншого господарського товариства з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. Товариство також має право спільно з іншими страховиками утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності.

2.2 Мета і предмет діяльності

Ціллю діяльності Товариства є об'єднання матеріальних, фінансових та інших ресурсів Акціонерів для здійснення страхової діяльності по захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, для отримання прибутку з метою задоволення соціально-економічних інтересів Акціонерів Товариства.

Предметом діяльності Товариства є страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Предметом діяльності Товариства є добровільне та обов'язкове страхування, визначене законом України.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими Товариством правилами (умовами) страхування, зареєстрованими спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в справах нагляду за страховою діяльністю.

Обов'язкове страхування здійснюється згідно з порядком та правилами його проведення, форм типового договору, особливостей умов ліцензування обов'язкового страхування, розміром страхових сум та максимальними розмірами страхових тарифів або методик актуальних розрахунків, які встановлюються або затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Товариство має право здійснювати операції зовнішньоекономічного характеру використовуючи для цих цілей як національну, так і іноземну валюти, купувати з цією метою іноземні валюти на міжбанківському валютному ринку, а також залучати для цих цілей кредити, як у національній так і в іноземній валюті [10].

2.3 Оцінка результатів господарської діяльності

2.3.1 Аналіз розвитку страхової компанії в 2007 року

За 2007 рік страхових платежів надійшло на суму 12 572,0 тис. грн. По ризикам, переданим у перестрахування, сплачено 10 536,7 тис. грн., або 83,8 % від загального обсягу страхових платежів.

Пріоритетним видом страхування стало страхування фінансових ризиків 6 957,6 тис. грн., або 55,3 % від страхових платежів, що надійшли до страхової компанії.

Прибутковими видами страхування для страхової компанії є наступні:

· страхування від вогневих ризиків;

· страхування фінансових ризиків;

· страхування кредитів;

· страхування від нещасного випадку (табл. 2.1).

Збиткових видів страхування в компанії не було.

Види добровільного страхування

Страхові платежі, тис. грн..

2 006р.

2 007р.

Страхування від нещасного випадку

556,8

1319,2

Медичне страхування

186,6

0,0

Страхування наземного транспорту (крім залізничного)

275,2

409,0

Страхування вантажів та багажу

57,0

23,8

Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ

1068,5

816,7

Страхування майна

372,9

1391,2

Страхування кредитів

859,6

1643,2

Страхування фінансових ризиків

4011,4

6957,6

Страхування медичних витрат

85,8

11,3

Усього

7473,8

12572,0

Таблиця 2.1 Структура страхових платежів

В перестрахування передавалися ризики за договорами страхування фінансових ризиків, страхування наземного транспорту, страхування вантажів та багажу, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, страхування майна, страхування кредитів ( табл. 2.2).

Види перестрахування

Передано в перестрахування, тис. грн..

2 006р.

2 007р.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного)

135,6

166,4

Страхування вантажів та багажу

20,9

3,6

Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ

981,1

642,1

Страхування майна

6104,5

10536,7

Всього:

742,9

1615,3

Страхування фінансових ризиків

3888,2

6836,5

Страхування кредитів

335,8

1272,8

Таблиця 2.2 Структура перестрахування

Загальний розмір відповідальності складає 579 321,2 тис. грн.(по переданому перестрахуванню - 306 036,7 тис. грн.), у тому числі:

· добровільне страхування від нещасних випадків - 37 660,5 тис. грн.

· добровільне страхування наземного транспорту (крім залізничного) - 11 306,0 тис. грн.(передане в перестрахування - 6 434,9 тис. грн.)

· страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) - 6 562,1 тис. грн.( передане в перестрахування - 3 356,4 тис. грн.)

· добровільне страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ - 176 546,0 тис. грн.(передано в перестрахування - 171 596,0 тис. грн.

· добровільне страхування майна -170 590,6 тис. грн..), у тім числі зі страхувальниками - нерезидентами -14,8 тис. грн. (передане в перестрахування -122 925,5 тис. грн.)

· добровільне страхування кредитів - 18 228,9 тис. грн. (передано в перестрахування - 17 463,0 тис. грн.)

· добровільне страхування фінансових ризиків - 157 114,1 тис. грн.(передано в перестрахування - 144 746,2 тис. грн.)

· добровільне страхування медичних витрат - 1 313,0 тис. грн.

У 2007 році страхова компанія працювала щодо прийняття ризиків у перестрахування з таких видів страхування, як:

· добровільне страхування від нещасних випадків - 14,3 тис. грн.;

· добровільне страхування наземного транспорту - 108,7 тис. грн.;

· добровільне страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ - 1,5 тис. грн..;

· добровільне страхування майна - 1,2 тис. грн.

Загальна відповідальність по прийнятому перестрахуванню склала - 14946,2 тис. грн., у тому числі:

· добровільне страхування від нещасних випадків - 6 982,6 тис. грн.;

· страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ - 6573,6 тис. грн.;

· страхування наземного транспорту - 4 369,3 тис. грн.;

· добровільне страхування майна - 6 023,6 тис. грн.

У компанії відсутні невиконанні страхові зобов'язання по невиплаченим страхових відшкодувань.

2.3.2 Заборгованість страховика перед страхувальниками

За 2007 рік прийнято 63 рішень про виплату страхового відшкодування на загальну торбу 380,0 тис. грн., у тому числі по наступним видах:

· наземного транспорту - 45 випадків на загальну торбу 294,7 тис. грн.

( у тому числі відшкодування перестрахувальнику - 39,9 тис. грн.);

· фінансові ризики - 16 на загальну торбу 85,3 тис. грн.

Заборгованість страховика перед страхувальниками за станом на 31 грудня 2007 долі була відсутня.

2.3.3 Результат діяльності страхової компанії

Страхова компанія за 2007 рік має прибуток у розмірі-263,5 тис. грн., втому числі від основної діяльності - прибуток 459,5 тис. грн., від фінансової та іншої діяльності - убуток 111,5 тис. грн. Податок на прибуток складає - 84,5 тис. грн.

2.3.4 Операції з перестрахування

Страхова компанія здійснювала операції по перестрахуванню в таких страхових компаніях, як ЗАТ "Південно-Східна СК", АСК "АІС-Поліс" , КТ СІК "Стрінкор", СК "ІнтерТрансПоліс", ВАТ СК "НОВА", ЗАТ СК "Євросібінвест", "Європейська СК", ЗАТ УСК "КНЯЖАЧИ" та інші ( табл. 2.3).

Найменування перестраховика

Передано в перестрахування ,тис. грн.

2 006р.

2 007р.

АСК "АСКА"

5,5

22,7

ЗАТ "Південно-Східна СК"

5930,8

9113,7

ЗАТ АСК "ІНГО-Україна"

20,9

2,9

СК "Каштан"

1,7

5,9

СК "Основа"

1,0

0,0

ВАТ СК "Нова"

48,1

27,3

ЗАТ СК "Універсальна"

15,8

6,4

ЗАТ ПК "ВІ ЄИ БІ Ре"

10,7

3,1

ЗАТ ПК "Стрінкор"

27,2

35,3

ЗАТ СК "ІнтерТрансПоліс"

2,5

9,5

ЗАТ "Європейська СК"

2,3

29,0

ЗАТ СК "Крона"

3,9

17,4

ЗАТ "СК "АІС-Поліс"

6,8

15,3

ЗАТ "Партнер"

3,1

9,8

ЗАТ УСК "Княжа"

3,9

9,5

ЗАТ СК "Оріана"

12,4

0,0

ЗАТ "Галактика"

7,9

0,0

ЗАТ СК "Добробут та захист"

0,0

19,5

ЗАТ СК "Євросібінвест"

0,0

1209,4

Всього:

6104,5

10536,7

Таблиця 2.3 Структура переданих платежів у перестрахування по страховим компаніям

У звітному періоді отримано відшкодування від перестраховиків у розмірі 226,7 тис. грн. по договорах добровільно страхування наземного транспорту:

ВАТ СК "НОВА" -99,4 тис.грн.

ЗАТ ПК "Стрінкор" -27,4 тис.грн.

ЗАТ УСК "Княжачи" -1,5 тис.грн.

ЗАТ ПК "ВІ ЇЙ БІ Ре" - 14,7 тис.грн.

ЗАТ "Галактика" -16,4 тис.грн.

ЗАТ "СК "АІС-Поліс" - 12,2 тис.грн.

ЗАТ "Європейська СК" -1,9 тис.грн.

ЗАТ СК "Крона" -13,7 тис.грн.

ЗАТ СК "Оріана" -23,2 тис.грн.

ЗАТ СК "Універсальна"-0,7 тис.грн.

ЗАТ СК "Інтертрансполіс"-14,5 тис. грн.

ЗАТ "Партнер" - 1,1 тис.грн.

У 2007 році прийнято ризиків у перестрахування від страхових компаній ( табл. 2.4).

Найменування перестрахувальника

Прийнято в перестрахування ,тис. грн.

2 006р.

2 007р.

СК "Крона"

11,2

11,1

ВАТ СК "Нова"

0,3

0,0

ЗАТ ПК "ВІ ЄЙ БІ Ре"

0,4

0,0

ЗАТ ПК "Стрінкор"

23,8

33,2

ЗАТ СК "ІнтерТрансПоліс"

0,8

12,4

ЗАТ "Європейська СК"

0,7

23,3

ЗАТ "СК "АІС-Поліс"

7,6

23,4

ЗАТ СК "Добробут та захист"

0,0

15,9

ЗАТ "Партнер"

0,9

2,7

ЗАТ СК "Оріана"

12,7

0,0

ВАТ "Універсальна"

0,8

0,0

СК "Каштан"

1,0

0,7

ТДВ СК "Нафтагазстрах"

0,0

3,0

Усього:

60,2

125,7

Таблиця 2.4 Структура прийнятих ризиків у перестрахування від страхових компаній

Виплата перестрахованого відшкодування в 2007 році склала 39,9 тис. грн., у тому числі:

· ЗАТ СК "Оріана" - 21,3 тис.грн.

· ЗАТ ПК "Стрінкор" - 7,0 тис.грн.

· ЗАТ СК "Крона" - 11,2 тис.грн.

· ЗАТ СК "Добробут та захист" страхування наземного транспорту - 0,4 тис.грн.

Операцій по перестрахуванню з перестраховиками - нерезидентами в 2007 році страхова компанія не проводила [11].

3. Розрахункова частина

Горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності компанії "Грант - Капітал"

Метою провидіння горизонтального і вертикального аналізу фінансової звітності полягає в тому, щоб наочно представити зміни, що відбулися в основних статтях балансу, звіту про прибуток і звіт про кошти , і допомогти компанії прийняти рішення у відношенні того, яким образом продовжувати свою діяльність.

Горизонтальний аналіз полягає в зіставленні фінансових даних підприємства за два минулих періоди у відносному й абсолютному виді для того, щоб зробити лаконічні висновки [4].

Розглянемо горизонтальний аналіз балансу компанії "Грант - Капітал",

( табл. 3.1).

Технологія аналізу: послідовно в другому і третьому стовпчиках поміщають дані по основних статтях балансу на початок і кінець періоду. Потім у четвертому стовпчику обчислюється абсолютна відмінність значення кожної статті балансу. В останньому стовпчику визначається відносна зміна у відсотках кожної статті.

Актив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Абсолютна зміна

Відносна зміна у %

І. Необоротні активи

-

-

-

-

Нематеріальні активи:

-

-

-

-

залишкова вартість

41,3

141,1

99,8

241,65

первісна вартість

156,4

297,6

141,2

90,28

Знос

115,1

(156,5)

-271,6

-235,97

Незавершене будівництво

-

-

-

-

Основні засоби:

залишкова вартість

1 393,3

1 731,8

338,5

24,29

первісна вартість

1 456,8

1 873,6

416,8

28,61

Знос

63,5

(141,8)

-205,3

-323,31

Довгострокові біологічні активи:

справедлива (залишкова) вартість

-

-

-

-

первісна вартість

-

-

-

-

накопичена амортизація

-

-

-

-

Довгострокові фінансові інвестиції:

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

-

-

-

-

інші фінансові інвестиції

11 297,0

11 399,5

102,5

0,91

Довгострокова дебіторська заборгованість

-

-

-

-

Відстрочені податкові активи

-

-

-

-

Інші необоротні активи

-

-

-

-

Усього за розділом І

12 731,6

13 272,5

540,9

4,25

II. Оборотні активи

-

-

-

-

Запаси:

виробничі запаси

11,3

19,5

8,2

72,57

тварини на вирощуванні та відгодівлі

-

-

-

-

незавершене виробництво

-

-

-

-

готова продукція

-

-

-

-

товари

-

-

-

-

Векселі одержані

-

-

-

-

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста резлізаційна вартість

55,8

368,8

313

560,93

первісна вартість

55,8

368,8

313

560,93

резерв сумнівних боргів

-

-

-

-

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

-

9,3

9,3

за виданими авансами

19,1

8,2

-10,9

-57,07

з нарахованих доходів

2,1

0,6

-1,5

-71,43

із внутрішніх розрахунків

-

-

-

-

Інша поточна дебіторська заборгованість

33,2

30,5

-2,7

-8,13

Поточні фінансові інвестиції

-

-

-

-

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

3 653,2

2 679,5

-973,7

-26,65

в іноземній валюті

-

134,5

134,5

100,00

Інші оборотні активи

-

99,4

99,4

100,00

Усього за розділом II

3 774,7

3 350,3

-424,4

-11,24

III. Витрати майбутніх періодів

-

-

-

-

Баланс

16 506,3

16 622,7

116,4

0,71

Пасив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Абсолютна зміна

Відносна зміна у %

І. Власний капітал

Статутний капітал

14 000,0

14 000,0

0

0,00

Пайовий капітал

-

-

-

-

Додатковий вкладений капітал

-

-

-

-

Інший додатковий капітал

-

326

326

100,00

Резервний капітал

95,6

95,6

0

0,00

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

(106,2)

157,3

263,5

248,12

Неоплачений капітал

( - )

( - )

( - )

( - )

Вилучений капітал

( - )

( - )

( - )

( - )

Усього за розділом І

13 989,4

14 578,9

589,5

4,21

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

-

-

-

-

Забезпечення виплат персоналу

-

-

-

-

Інші забезпечення

-

-

-

-

Страхові резерви

2 642,9

4265,6

1622,7

61,40

Частка перестрахсзиків у страхових резервах

2 183,7

3426,5

1242,8

56,91

Цільове фінансування

-

-

-

-

Усього за розділом II

459,2

839,1

379,9

82,73

III. Довгострокові зобов'язання

Довгострокові кредити банків

1 209,1

1 103,2

-105,9

-8,76

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

-

-

-

-

Відстрочені податкові зобов'язання

-

-

-

-

Інші довгострокові зобов'язання

-

-

-

-

Усього за розділом III

1 209,1

1 103,2

-105,9

-8,76

IV. Поточні зобов'язання

Короткострокові кредити банків

808,8

-

-808,8

-100,00

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

-

-

-

-

Векселі видані

-

-

-

-

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

3,2

8,9

5,7

178,13

Поточні зобов'язання за розрахунками:

з одержаних авансів

-

0,5

0,5

100,00

з бюджетом

0,8

3,2

2,4

300,00

з позабюджетних платежів

-

-

-

-

зі страхування

2,9

9,9

7

241,38

з оплати праці

7,6

33,4

25,8

339,47

з учасниками

-

-

-

-

із внутрішніх розрахунків

-

11,8

11,8

100,00

Інші поточні зобов'язання

25,3

33,8

8,5

33,60

Усього за розділом IV

848,6

101,5

-747,1

-88,04

V Доходи майбутніх періодів

-

-

-

-

Баланс

16 506,3

16 622,7

116,4

0,71

Таблиця 3.1 Структура горизонтального аналізу балансу компанії "Грант - Капітал"

фінансовий зовнішньоторговий міжнародний розрахунок

Представлені дані дозволяють зробити наступні висновки.

1. Загальна сума активів підприємства збільшилася на 116,4 , у той час як сума зобов'язань незначно зменшилася.

2. Збільшення загальної суми активів відбулося за рахунок

збільшення нерозподіленого прибутку.

3. Сума необоротних активів компанії збільшилася на 504,9. Це відбулося головним чином за рахунок збільшення основних засобів і фінансових інвестицій.

Слід зазначити також, що на фоні значного збільшення необоротних засобів величина короткострокових заборгованостей зменшилося на 747,1, чи на 88,04%. Це зменшення відбулося за рахунок кредиторської заборгованості.

Аналогічний аналіз виробляється на основі звіту про прибуток підприємства. У таблиці 3.2 приведений горизонтальний аналіз звіту про прибуток.

Стаття

За попередній період

За звітний період

Абсолютна зміна

Відносна зміна у %

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

1 235,2

1 653,1

417,9

33,83

Податок на додану вартість

-

-

-

-

Акцизний збір

-

-

-

-

Страхові відшкодування

-

-

-

-

Інші вирахування з доходу

-

-

-

-

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

1 235,2

1 653,1

417,9

33,83

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

(145,1)

(380,0)

-234,9

161,89

Валовий:

прибуток

1 090,1

1273,1

183

16,79

збиток

-

-

-

-

нші операційні доходи

1 339,2

780,3

-558,9

-41,73

Адміністративні витрати

(1 208,6)

(1 037,3)

171,3

-14,17

Витрати на збут

-

-

-

-

нші операційні витрати

(1277,5)

(556,7)

720,8

-56,42

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

-

459,4

459,4

100,00

збиток

(56,8)

-

-56,8

-100,00

Доход від участі в капіталі

-

-

-

-

нші фінансові доходи

83,9

57,4

-26,5

-31,59

Інші доходи

170

1 883,0

1713

1007,65

Фінансові витрати ,

(71,9)

(183,8)

-111,9

155,63

Втрати від участі в капіталі

-

-

-

-

Інші витрати

(173,3)

(1 868,1)

-1694,8

977,96

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

-

347,9

347,9

100,00

збиток

(48,1)

-48,1

-100,00

Податок на прибуток від звичайної діяльності

(58,1)

(84,4)

-26,3

45,27

Фінансові результати від звичайної діяльності:

прибуток

-

263,5

263,5

100,00

збиток

(106,2)

-

-106,2

-100,00

Надзвичайні:

доходи

-

-

-

-

витрати

-

-

-

-

Податки з надзвичайного прибутку

-

-

-

-

Чистий:

прибуток

-

263,5

263,5

100,00

збиток

(106,2)

-

-106,2

-100,00

Таблиця 3.2 Структура горизонтального аналізу звіту про прибуток

Висновки, які можна зробити на підставі цих даних, зводяться до наступного.

1. Виторг компанії збільшився на 33,83%, у той же час валовий доход зріс на 16,79%.

2. Операційний прибуток збільшився - 459,4, таке підвищення операційного прибутку є наслідком значного зменшення адміністративних і інших операційних витрат на 14,17% і 56,42% відповідно.

3. Чистий прибуток збільшився на 265,5, це значне поліпшення, якщо врахувати що в попередньому періоді в компанії був збиток (106,2).

Звіт про рух грошей також може бути проаналізований за допомогою методів горизонтального аналізу. Технологія проведення аналізу принципово не змінюється в порівнянні з попереднім підходом. Однак сам формат звіту варто видозмінити, згрупувавши надходження і виплати грошей і представивши всі числові дані у виді позитивних чисел. У зв'язку з тим, що горизонтальний аналіз може викликати утруднення в інтерпретації.

Вертикальний аналіз дозволяє зробити висновок про структуру балансу і звіту про прибуток у поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу складається в том. що загальну суму активів підприємства (при аналізі балансу) і виторг (при аналізі звіту про прибуток) приймають за сто відсотків, і кожну статтю фінансового звіту представляють у виді процентної частки від прийнятого базового значення [4].

Вертикальний аналіз балансу компанії "Грант - Капітал" розміщений у таблиці 3.3.

Актив

На початок звітного періоду

На кінець звітні періоду

На початок звітного періоду у %

На кінець звітні періоду у%

І. Необоротні активи

-

-

-

-

Нематеріальні активи:

-

-

-

-

залишкова вартість

41,3

141,1

0,25

0,85

первісна вартість

156,4

297,6

0,95

1,79

Знос

115,1

(156,5)

0,70

-0,94

Незавершене будівництво

-

-

-

-

Основні засоби:


Подобные документы

  • Аналіз фінансових звітів та характеристика відкритого акціонерного товариства "Вніпітрансгаз". Аналіз форм "Баланс", "Звіт про фінансові результати", "Звіт про рух грошових коштів", "Звіт про власний капітал". Управління грошовими потоками підприємства.

    дипломная работа [3,3 M], добавлен 05.09.2011

  • Складання початкового балансу підприємства. Результати прогнозування балансів підприємства № 62 та звітів про результати його фінансової діяльності за 12 місяців 2006 року. Аналіз спроектованих показників фінансової діяльності підприємства № 62.

    курсовая работа [4,4 M], добавлен 10.07.2010

  • Дослідження даних фінансової звітності: аналіз руху грошових коштів, горизонтальний і вертикальний аналіз, фінансові коефіцієнти. Визначення потреби в капіталі в рамках фінансової, операційної, інвестиційної діяльності для фінансування основних засобів.

    курсовая работа [130,1 K], добавлен 09.01.2010

  • Організаційно–економічна характеристика господарства. Дослідження методологічних положень з обліку розрахунків з різними дебіторами. Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства. Основні положення обліку розрахунків з різними дебіторами.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 10.11.2010

  • Поняття міжнародних розрахунків: способи та умови платежу, ціноутворення, валютно-фінансові операції, якість виконання контрактних зобов’язань: Аналіз операційної діяльності підприємства, визначення фінансової стійкості, оцінка ймовірності банкрутства.

    курсовая работа [193,7 K], добавлен 27.01.2011

  • Економічна сутність і значення показників, які впливають на фінансові результати. Особливості методології складання звіту про фінансові результати в міжнародній практиці. Організація складання звіту в умовах застосування інформаційних систем і технологій.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 07.11.2014

  • Технологічний процесс лиття чавуну. Визначення показників звіту про рух грошових коштів (Cash-flow) суб'єкта господарювання. Оцінка якості управління на підставі грошових потоків. Амортизаційна політика підприємства. Характеристика позикового капіталу.

    курсовая работа [83,1 K], добавлен 22.01.2011

  • Аналіз показників бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати. Аналіз грошових потоків підприємства у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, визначення чистого грошового потоку. Класифікація дебіторської заборгованості.

    курсовая работа [593,4 K], добавлен 01.10.2011

  • Надходження грошових коштів, що забезпечує покриття поточних зобов’язань підприємства, – основна умова стабільного фінансового стану підприємства. Сутність грошових потоків підприємства. Система показників, що характеризують рух грошових коштів.

    контрольная работа [46,8 K], добавлен 04.02.2011

  • Науково-теоретичні аспекти порядку зберігання і використання грошових коштів. Економічна характеристика основних фінансових показників підприємства. Порядок зберігання і використання грошових коштів, касові операції підприємства і порядок їх здійснення.

    курсовая работа [76,0 K], добавлен 05.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.