Причини збільшення чи зменшення активів підприємства визначають, виходячи із змін в капіталі та зобов'язаннях.

Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власного та позичкового капіталу (коштів), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства. Так, збільшення долі позичених коштів, з однієї сторони, свідчить про загрозу фінансової нестабільності підприємства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої - про активний перерозподіл (в умовах інфляції і невиконання в строк фінансових зобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника.

Власний капітал підприємства включає різні за економічним змістом, принципами формування та використання видами капіталу: статутний капітал, додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

Статутний капітал відноситься до найбільш стабільної частини власного капіталу. Як правило, статутний капітал представляє собою об'єднання вкладів власників підприємства в грошовому вираженні в розмірі, визначеному засновницькими документами. На протязі року статутний капітал хлібозаводу залишився без змін. (таблиця 2.4)

Додатково вкладений капітал - це емісійний прибуток акціонерного товариства, кошти асигнувань з бюджету, використані на фінансування довгострокових вкладів, кошти, направлені на збільшення оборотних коштів, а також інші надходження у власний капітал підприємства. В нашому випадку має місце зростання додатково вкладеного капіталу на суму 329,6 тис. грн.

Таблиця 2.4 - Структурне представлення капіталу та зобов'язань згрупованого балансу - нетто (вертикальний аналіз)

Резервний капітал включає ту частину власного капіталу підприємства, яка повинна бути використана для покриття непередбачених витрат, а також для виплати доходів інвесторам, якщо для цього недостатньо прибутку. Основне джерело формування резервного капіталу - нерозподілений прибуток. На кінець року резервний капітал підприємства скоротився на 73,5 тис. грн.

Таблиця 2.5 - Вертикальний аналіз капіталу та зобов'язань підприємства (пасивів) згрупованого балансу-нетто

За формою №2 прибуток за рік від операційної діяльності склав 1628,4 тис. грн. Але на кінець року підприємство не має нерозподіленого прибутку. Це означає, що на протязі року весь прибуток було розподілено і витрачено. Але вже відсутність збитків свідчить про те, що підприємство має шанс “залишитись на плаву”.

Вилученого капіталу у підприємства немає.

Хлібозавод не має довгострокових зобов'язань. А от короткострокові кредити банків зросли на 30 тис. грн. на кінець року підприємство погасило поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, а також на 660,3 тис. грн. скоротило кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги. Це свідчить про те, що підприємство робить все можливе для виходу з кризового становища.

На 225,0 тис. грн. зросли поточні зобов'язання за розрахунками і на 196,5 тис. грн. - інші поточні зобов'язання.

Але усього на кінець року загальна сума поточних зобов'язань зменшилась на 388,8 тис. грн., що також позитивно вплинуло на покращення фінансового стану підприємства.

Основну частку (майже 60 відсотків) поточних зобов'язань становить кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. І це не зважаючи на те, що вона зменшилась на 660,3 тис. грн. А на початок року вона становила більше 72 відсотків.

Із 7,2 до 16,32 відсотків збільшилась в загальному обсязі поточних зобов'язань питома вага поточних зобов'язань за розрахунками; з 9,69 до 18,13 - інших поточних зобов'язань.

На кінець року на 7,13 відсотків зросла сума додатково вкладеного капіталу. Сума резервного капіталу склала 64,36 відсотків, порівнюючи із початком року.

Темп росту короткострокових кредитів банків на кінець року встановив 120 відсотків, кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги - 71,29 відсотків.

Поточні зобов'язання за розрахунками зросли майже вдвічі - на 98,68 %, а інші поточні зобов'язання - на 64,05 %.

Таблиця 2.6 - Горизонтальний аналіз капіталу та зобов'язань підприємства (пасивів) згрупованого балансу-нетто

Власний капітал в частині оборотних коштів - це сума статутного фонду (капіталу) за мінусом залишкової вартості основних коштів та збільшена на суму нерозподіленого прибутку, або (як це інколи має місце), зменшена на суму непокритого збитку, а саме: Ф1 ряд.300 - ряд.030 + (-) ряд.350.

Визначаємо суму власного капіталу в частині оборотних коштів:

1) на початок року: 597,4-6892,8 = - 6295,4 (тис. грн.);

2) на кінець року: 597,4-6927,5 = - 6330,1 (тис. грн.).

Маємо дефіцит власного капіталу в частині оборотних коштів як на початок, так і на кінець року. Дефіцит власного капіталу в частині оборотних коштів на кінець року склав 6330,1. тис. грн. Якщо порівняти суми власного оборотного капіталу та власного капіталу в частині оборотних коштів, то щодо останнього становище є ще гіршим. Якщо по функціонуючому капіталу на кінець року дефіцит склав 1271,7 тис. грн., то по власному капіталу в частині оборотних коштів - 6330,1. Це дуже велика сума, яка свідчить про те, що підприємство всю поточну діяльність здійснює за рахунок залучених коштів. З позитивного можна відмітити тільки те, що на кінець року сума дефіциту дещо зменшилась, а саме на 34,7 тис. грн. (-6330,1 - (-6295,4)).

Дані таблиць свідчать, що в складі пасиву найбільшу питому вагу (67, 19%) займає власний капітал, причому у формі додатково вкладеного капіталу (87,16 % в обсязі власного капіталу). На протязі року витрачався резервний капітал підприємства, що свідчить про фінансові труднощі підприємства.

Залучення коштів в розрізі забезпечення наступних витрат і платежів у підприємства немає.

Підприємство також не має довгострокових зобов'язань.

З позиції довгострокової перспективи фінансовий стан підприємства характеризується структурою його пасиву, ступенем залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів. Будь-яких єдиних нормативів співвідношення власного та залученого капіталу не існує. Проте поширена думка, що частка власного капіталу повинна бути достатньо великою - не менше 60%; в деяких джерелах 50/50. Умовність цього ліміту є очевидною; наприклад високорентабельне підприємство чи підприємство, що має високу оборотність оборотних коштів, може дозволити собі відносно високий рівень позичкового капіталу

Дані про стан та структуру джерел формування коштів використовують для оцінки фінансової стабільності підприємства за допомогою показників співвідношення власних та позичкових коштів. Коефіцієнт співвідношення позичкових і власних коштів склав:

1) на початок року: 0,58 (3164,8/5428,7);

2) на кінець року - 0,49 (2776,0/5684,8).

Це означає, що на одну гривну власних коштів підприємство залучало позичкових коштів на початок звітного періоду 58 коп., на кінець року - 49 коп. Такі показники свідчать про майже оптимальний рівень використання нормальних кредитних джерел формування оборотних коштів, тому що оптимальними є значення в межах 0,5. Тобто всі фінансові проблеми підприємства зосереджені не в структурі капіталу, а в тому, що підприємству бракує власного капіталу в оборотних активах. Він весь зосереджений в основних засобах.

За даними балансу визначають також наступні показники:

коефіцієнт маневреності (Км.) оборотних коштів, який характеризує ступінь мобільності (гнучкості) використання власних коштів підприємства. Розраховується цей коефіцієнт шляхом ділення суми власного капіталу в оборотних коштах на суму власного капіталу. В нашому випадку має місце від'ємне значення суми власного капіталу в оборотних коштах, тож цей коефіцієнт розраховувати немає сенсу.

коефіцієнт реальної вартості основних засобів (К р. в. о. з.), який характеризує, наскільки ефективно використовуються основні засоби господарювання. Розраховується цей коефіцієнт як відношення залишкової вартості основних засобів до чистої вартості активів за балансом:

1) на початок року Кр. в. о. з. = 6892,8/8593,5 = 0,80;

2) на кінець року Кр. в. о. з. = 6927,5/8460,8 = 0,82

Значення коефіцієнту на кінець року зросло, тож можна зробити висновок про зростання питомої ваги основних засобів в загальній сумі активів підприємства.

коефіцієнт оборотності (оборотність в разах) (К об. (р))

Розраховується він відношенням виручки від реалізації без урахування ПДВ і акцизів до середньої суми оборотних (поточних) активів (ПА).

К об. (р) =виручка від реалізації (р.035 ф.2) / середній залишок ПА ( (р.260 ф.1+ р.260 ф.1) / 2).

Величину виручки від реалізації за звітний період можна знайти в одному з перших рядків форми 2. Що стосується середньорічної суми поточних активів, то її визначають шляхом находження середньоарифметичної величини між залишками на кінець та початок звітного періоду (форма 1).

Визначаємо середньорічну суму поточних активів:

(1666,0+1495,4) / 2 = 1580,7 тис. грн.

К об. (р) = 21147,6/1580,7= 13,38 (рази)

Для всіх підприємств загалом не можна назвати оптимальне значення цього показника. Багато залежить від організаційних факторів: видів діяльності, тривалості виробничого циклу тощо. В одних підприємств запаси обертаються 20 разів на рік, і їм не здається, що це багато, для інших і 2 рази за такий же період буде добре. Погодьтеся: одна справа - варити цукерки, зовсім інша - займатися будівництвом.

Тому висновки слід робити, виходячи з середньогалузевого показника оборотності запасів.

Для нашого аналізу такий показник складає 15 разів. Тож, вважаю, що оборотність уповільнена. Іноді замість усіх оборотних активів варто розраховувати показники оборотності беручи до уваги тільки негрошові поточні активи (ф.1 рядки 100 - 150).

Іноді для внутрішнього контролю цей показник варто визначати дещо іншим способом А саме - замість величини виручки від реалізації використати величину собівартості реалізованої продукції.

К об. (с) =собівартість реалізованої продукції (р.040 ф.2) / середній залишок НПА (р. р. (100 - 150) ф.1).

Дані про собівартість теж є у формі 2. Визначений таким чином коефіцієнт оборотності запасів не буде порівнюваним із середньогалузевим, але для внутрішнього аналізу він може знадобитись.

Лише таким способом (відношенням величини собівартості, що припадає на реалізацію, до середньої величини запасів) можна визначити не тільки коефіцієнт оборотності запасів, але й отримати дані про середню норму запасів в днях. Наприклад, якщо коефіцієнт оборотності запасів за рік, визначений з використанням в чисельнику величини собівартості, а не доходу з продажу, становить 4, то це означає, що підприємство для забезпечення своєї діяльності тримає запасів на три місяці наперед (12: 4 = 3) і запаси протягом року поповнювались 4 рази. Якщо ж використати в розрахунках дані про реалізацію, значення норми запасів буде невиправдано викривленим у бік зменшення.

Цей показник буде ще точнішим, якщо до розрахунку брати не всю собівартість, а лише ту її величину, яка входить до придбаної (а не доданої підприємством) вартості, тобто тільки матеріальні витрати (р.270 ф.2). У такому разі формула виглядатиме ось як:

К об. (с) = (р.230 ф.2 +р.270 ф.2) / середній залишок НПА (р. р. (100 - 150) ф.1), де

р.230 ф.2 - матеріальні затрати

р 270 ф.2 - інші операційні витрати.

При поглибленому аналізі коефіцієнт оборотності можна визначати, застосовуючи будь-яку окрему статтю: запасів, товарів, готової продукції тощо. Щоб визначити кількість оборотів за період за кожною окремою статтею запасів, необхідно передусім визначити питому вагу витрат цих запасів у загальній величині собівартості продукції, реалізованої протягом періоду. Одержану таким чином величину слід порівнювати із середньою величиною відповідних залишків. Так визначають оборотність запасів за кожним їх видом, що, своєю чергою, дозволяє правильно орієнтуватися при визначенні потреби в них. Це дуже серйозне питання. Неробочий капітал - зв'язаний капітал. Чим вища оборотність запасів, тим менше робочого запасу відволікається на їх закупівлю. Звісно, що це можливо лише за надійних зв'язків з постачальниками. При цьому має значення і їх розташування. Все це - організаційні питання, але їх варто враховувати. Оптимальна кількість оборотів за рік (чи інший звітний період) на кожному підприємстві своя, але можна сказати з певністю: якщо порівняно з попереднім періодом обороти прискорюються - це добрий знак.

Для нашого аналізу ми не маємо даних про норми по підприємству, середньо галузеві або оптимальні показники по галузі, динаміку оборотності по підприємству, тож такі розрахунки робити в даному випадку не доречно.

тривалість одного обороту (оборотність в днях) визначається як відношення кількості днів у розрахунковому періоді і коефіцієнту оборотності того ж періоду. Для нашого прикладу: 365 /13,38 = 27 (днів).

За допомогою регулярного проведення аналізу оборотності активів можна знайти можливість знизити величину оборотності капіталу, і внаслідок ліквідації його надлишку отримувати значно більше прибутку на кожну гривню, вкладену в запаси. Це можливе за умови збереження при цьому кількісного рівня збуту і норми прибутку. Подібно, як визначають коефіцієнт оборотності запасів, можна визначити тривалість обороту будь-яких активів. Наприклад, дебіторської заборгованості. коефіцієнт нагромадження амортизації (К н. ам.) характеризує інтенсивність вивільнення мобілізованих коштів в основних засобах та нематеріальних активах (авансованого капіталу). Визначається він як відношення суми нагромадженої амортизації до первісної вартості майна, яке амортизується:

1) на початок року

К н. ам. = 2823,5/9716,3 = 0,29;

2) на кінець року

К н. ам. = 3235,5/10163,0 = 0,32.

Крім цього, за даними балансу можна визначити, що на підприємстві нагромаджено амортизації 3235,5 тис. грн. Первісна вартість основних засобів на початок року склала 9716,3, а на кінець року 10163,0 тис. грн., а нематеріальних активів немає.

Середня норма амортизації складає 4,15 % ( (3235,5-2823,5) / ( (9716,3+10163,0) /2) х 100%). Це свідчить про те, що нагромадження амортизації уповільнене, що свідчить про наявність у структурі основних фондів достатньо великої кількості будівель та споруд.

2.5 Оцінка та характеристика ліквідності