Бюджетний процес в Україні. Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут ділового адміністрування

Кафедра фінансів і кредиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

«Бюджетна система»

варіант № 14

Виконала студентка

групи ЗФК - 07 - 2

Костик І.І.

Перевірив

Викладач Голікова К.П.

Кривий Ріг 2010р.

Бюджетна політика як важлива сфера фінансової політики

Бюджетна політика є інструментом реалізації фінансової політики держави на основі централізації частини прибутків суб'єктів господарської діяльності і розподілу їх відповідно до потреб і пріоритетів суспільства і завдань підтримки стабільності макроекономічної політики.

В економічній літературі надаються два підходи до розуміння сутності бюджетної політики. У вузькому розумінні вона зводиться до формування, виконання та регулювання державного бюджету країни. У широкому розумінні бюджетна політика включає заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво не інфляційного ВВП способом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому, а також маніпулювання державними видатками та доходами з метою впливу на економічний розвиток суспільства.

Зміст і роль бюджетної політики в кожній державі визначаються її цілями, які ставляться залежно від існуючих економічних проблем. Головними цілями бюджетної політики України на сучасному етапі є:

- стабілізація економіки та забезпечення сталого зростання виробництва;

- стимулювання розвитку пріоритетних сфер діяльності та структурних перетворень;

- досягнення структурного зміщення економічних пропорцій на користь виробників, які працюють безпосередньо на задоволення потреб населення;

- стримування інфляційних процесів;

- забезпечення бюджетних надходжень для фінансування невідкладних соціальних програм;

- створення сприятливих умов для стимулювання ділової інвестиційної активності, розвитку підприємництва тощо.

Як бачимо, цілі бюджетного регулювання є досить суперечливими. Заходи бюджетної рестрикції завжди пригноблюють економічну активність і провокують спад виробництва, а заходи бюджетної експансії щодо запобігання падіння обсягів виробництва і стимулювання його зростання, по суті, означають розширення попиту, передусім інвестиційного, а слідом за ним -- і споживчого, що обов'язково веде до підвищення цін.

Таким чином, роль бюджетної політики є багатоаспектною і залежить від конкретно-економічних реалій, етапу та моделі розвитку економічної системи країни. Бюджетно-податкове регулювання потребує гнучкого та обережного ставлення уряду до засобів і методів його здійснення, особливо за умов зміни характеру бюджетно-податкової політики на переломних етапах розвитку держави. Бюджетна політика виконує три основних функції: фіскальну, економічного регулювання та вирівнювання доходів.

Фіскальна функція полягає у забезпеченні необхідних ресурсів для урядової діяльності (військово-оборонні витрати, реалізація економічних та соціальних програм, підтримка уряду тощо).

Функція економічного регулювання полягає у використанні податків та видатків бюджету як інструментів управління економікою та досягнення певних цілей економічної політики (економічного зростання, структурної перебудови тощо).

Функція вирівнювання доходів полягає у використанні бюджетного регулювання як інструмента перерозподілу ВВП за допомогою прогресивної шкали оподаткування, а також системи трансферних виплат бідним, безробітним, Інвалідам, сиротам та ін.

Головною проблемою реалізації бюджетної політики є забезпечення оптимального поєднання суперечливих, але взаємопов'язаних функцій бюджетно-податкового регулювання з урахуванням специфічних інтересів різних соціальних груп населення. Відносні межі ефективності бюджетного регулювання, що формується залежно від функцій та характеру бюджетно-податкової політики, поділяються на три групи: мотиваційні, кон'юнктурні та соціальні. Також розрізняють мінімально допустиму та максимально допустиму межі, що визначаються цілим переліком макроекономічних чинників.

Мінімально допустима межа визначається поточним станом економіки, загальним рівнем життя в країні, моделлю регулювання економіки. За умов незначного державного втручання перерозподіл доходів буде обмеженим, а за умов суттєвої корекції ринкового розподілу доходів держава реалізує цілий ряд соціальних програм.

Максимально допустима межа -- це межа перерозподілу доходів, яку держава не має переходити за будь-якої моделі ринкової економіки. Проблема її визначення -- одне з найскладніших завдань сучасного ринкового господарювання.

Держава здійснює реалізацію бюджетної політики за допомогою органів державного управління, які поділяються на загальнодержавні та органи оперативного управління.

Бюджетна політика реалізується через спеціалізовані державні органи оперативного управління, насамперед через фінансовий апарат, склад і структура якого знаходяться у відповідності з державним устроєм країни.

Розробка та реалізація бюджетної політики як центральної складової соціально-економічної політики держави потребує аналізу стану та проблем національної економіки країни, виявлення можливостей з урахуванням передумов, цілей, наявних бюджетних ресурсів, побічних ефектів тощо, а отже, контролю та аналізу за використанням бюджетних ресурсів, що вимагає бюджетного моніторингу.

Бюджетний моніторинг або моніторинг функціонування бюджетної системи України є специфічною складовою макроекономічного моніторингу. Його мета -- забезпечити постійні спостереження та аналіз реалізації бюджетної політики, оцінку практичної дієвості бюджетної системи на основі бюджетного обліку та бюджетної статистики з метою з'ясування суб'єктивних недоліків програми та подальшої розробки оптимального проекту державного бюджету, а також формування адекватних умов його виконання на майбутню перспективу.

державний бюджет витрати соціальний

Організація бюджетного процесу в Україні та його учасники

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Повний цикл бюджетного процесу, тобто період з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання триває понад два роки. Бюджет складається на рік. Цей період має назву бюджетний період, який в Україні співпадає з календарним роком.

Бюджетний процес в Україні визначається Конституцією України, Бюджетним кодексом та іншими законодавчими та нормативними актами.

Бюджетний кодекс визначає чотири стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит, проводиться економічний аналіз та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Фінансовий контроль, який здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати:

- постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;

- оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та планам;

- інформування керівника бюджетної установи про результати кожної перевірки, проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Бюджетний процес спрямований не тільки на збалансування доходів і видатків, але й є стратегічним за змістом. Він охоплює стратегічний та оперативний фінансовий план з розподілу ресурсів відповідно до визначених цілей. Добре організований бюджетний процес виходить за межі традиційної концепції постатейного контролю видатків, стимулюючи діяльність головних розпорядників коштів щодо вдосконалення ефективності і продуктивності програм.

Основним завданням бюджетного процесу є допомога суб'єктам ухвалювати слушні рішення щодо надання послуг і сприяти участі в процесі зацікавлених осіб.

Для виконання цього завдання потрібно дотримуватись таких принципів бюджетного процесу .

1. Оцінити потреби, пріоритети та можливості учасників бюджетного процесу.

2. Визначити загальні цілі для ухвалення рішень.

3. Розробити управлінські стратегії для досягнення цілей.

4. Розробити бюджет, що узгоджується з підходами до досягнення цілей. Для цього підготувати і затвердити фінансовий план і бюджет, що дозволить досягнути поставлені цілі зважаючи на обмеження наявних ресурсів.

5. Постійно оцінювати бюджетну програму, її фінансову ефективність та за необхідності коригувати її, щоб заохочувати наближення до цілей. [5]

На всіх стадіях бюджетного процесу задіяні його учасники, якими є, згідно зі ст. 20 Бюджетного кодексу, органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетні повноваження - це права і обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

Учасниками бюджетного процесу є органи і посадові особи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, а саме: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, місцеві ради та ін.; розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю. Всі ці суб'єкти наділені відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на відповідних стадіях бюджетного процесу.

Законодавчі органи влади усіх рівнів -- Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради - мають право розгляду і затвердження бюджетів та звітів про їх виконання, здійснювати контроль за виконанням бюджетів. Зокрема, Верховна Рада України наділена такими бюджетними повноваженнями: визначення бюджетної політики держави; прийняття постанови про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; визначення бюджетних повноважень усіх учасників бюджетного процесу, складу і обсягів доходів та видатків Державного бюджету України; затвердження показників соціально-економічного розвитку країни, необхідних для формування бюджетів усіх рівнів; розгляд і прийняття Закону про Державний бюджет на відповідний період та внесення змін до нього; розгляд і прийняття рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету України тощо.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету наділений такими бюджетними повноваженнями: відстеження, опрацювання та узагальнення пропозицій і висновків комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України до проекту закону про Державний бюджет та законопроектів, які впливають на дохідну й видаткову частини бюджетів; підготовка висновків і необхідних матеріалів та подання їх на засіданні Верховної Ради у першому, другому й третьому читаннях проекту закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період; заслуховування інформації міністрів, керівників державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, а також головних розпорядників і розпорядників бюджетних коштів щодо виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу; відстеження виконання, його оцінка та підготовка висновків про виконання закону про Державний бюджет протягом року.

Значну роль у бюджетному процесі відіграють органи виконавчої влади. Вони забезпечують усю підготовчу роботу зі складання проектів бюджетів, готують необхідні документи й матеріали, які разом із проектами бюджетів подають до законодавчих органів. Крім того, ці органи забезпечують виконання бюджетів, здійснюють контроль за їх виконанням, подають звіт про виконання бюджетів.

До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: розроблення та подання Верховній Раді України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення та подання Верховній Раді України проекту закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період; забезпечення виконання закону про Державний бюджет України; підготовка та подання Верховній Раді України звітів про виконання Державного бюджету України; розрахунок показників зведеного бюджету України та підготовка звіту про його виконання; прийняття рішень щодо використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; прийняття рішень про здійснення державних запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, та ін.

Міністерство фінансів України посідає центральне місце в бюджетному процесі, бо здійснює багато функцій, пов'язаних із функціонуванням бюджету. Наприклад, воно зобов'язане готувати проект державного бюджету, забезпечувати методичне керівництво іншими органами, що беруть участь у складанні проекту бюджету; координувати діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. З огляду на це Міністерство фінансів України наділене такими бюджетними повноваженнями: підготовка й узагальнення передбачених Бюджетним кодексом документів і матеріалів, необхідних для формування проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; аналіз бюджетних запитів; розроблення проектів нормативів бюджетної забезпеченості з розрахунку на одну особу, одного учня, одне ліжко-місце тощо; складання проекту закону про Державний бюджет України; організація виконання Державного бюджету України на всіх стадіях бюджетного процесу; розроблення і затвердження Річного розпису Державного бюджету України; обслуговування в межах своїх повноважень державного внутрішнього і зовнішнього боргу тощо. Особливо слід зазначити, що Міністерство фінансів України фактично наділене правом установлювати тимчасові обмеження асигнувань загального фонду Державного бюджету України (секвестр видатків).

Особливе місце в бюджетному процесі посідає Національний банк України, який має такі бюджетні повноваження: визначення основних засад грошово-кредитної політики України; розроблення законопроектів, пов'язаних із формуванням дохідної та видаткової частин бюджетів і підготовкою пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період.

Роль Президента України у бюджетному процесі полягає в тому, що він підписує Закон України про Державний бюджет на поточний рік та інші закони, що регулюють бюджетну діяльність; може застосовувати право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Державний бюджет та інших нормативних актів про бюджетну діяльність із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховній Раді України .

Бюджетний кодекс України визначає таких суб'єктів бюджетного процесу, як розпорядники бюджетних коштів, котрі за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня; бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів.

Головними розпорядниками бюджетних коштів Бюджетний кодекс України називає бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом установлення бюджетних призначень. Отже, розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків із бюджету. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня підпорядковується у своїй діяльності відповідному головному розпоряднику. Ці суб'єкти фактично виконують відповідну частину бюджету та забезпечують ефективне й цільове використання виділених у їх розпорядження бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, що передбачені бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Головні розпорядники бюджетних коштів мають широкі повноваження: розробляють проект кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу; доводять у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань відповідно до затверджених призначень і забезпечують управління бюджетними асигнуваннями. Крім того, вони затверджують бюджетні призначення у відповідному бюджеті, мають право: витрачати кошти бюджету на утримання апарату установи, на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою; розподіляти передбачені бюджетні кошти між розпорядниками нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси і плани асигнувань. Дуже важливим є право головних розпорядників бюджетних коштів здійснювати контроль за повнотою надходжень отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Головні розпорядники, як уже зазначалося, отримують відповідні повноваження через установлення бюджетних призначень. Бюджетне призначення - це повноваження, надане головному розпорядникові коштів бюджету законом про Державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні й часові обмеження. Воно дає змогу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи коштом відповідного бюджету, надає розпорядникові коштів право брати зобов'язання щодо виконання робіт чи надання послуг. Бюджетні призначення встановлюються виключно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет і дають змогу суб'єктам виконувати бюджетні зобов'язання. Під бюджетним зобов'язанням розуміють будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими потрібно здійснити платежі протягом цього періоду або в майбутньому.

Розпорядники бюджетних коштів надають їх бюджетним установам та одержувачам бюджетних коштів. Бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів і є неприбутковою. Важливим є те, що бюджетні установи можуть використовувати бюджетні кошти виключно в порядку, що затверджений кошторисом доходів і видатків. До повноважень цих суб'єктів належить передусім підготовка бюджетних запитів. Бюджетний запит є документом, що підготовлений розпорядником бюджетних коштів і містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Фактично в цьому документі зазначено необхідну для належного функціонування суб'єкта суму грошових коштів.

Одержувачі бюджетних коштів - це юридичні й фізичні особи, що не мають статусу бюджетної установи. Ними можуть бути:

1) державні (комунальні) організації, установи й підприємства;

2) юридичні особи інших форм власності;

3) фізичні особи, в тому числі фізичні особи - підприємці.

Проте в Бюджетному кодексі чітко не закріплено коло осіб, які є учасниками бюджетного процесу - одержувачами бюджетних коштів. Останні можуть отримувати зазначені бюджетні ресурси лише через розпорядника бюджетних коштів. Права та обов'язки їх такі: своєчасно і в повному обсязі отримувати кошти, витрачати їх відповідно до бюджетного розпису та кошторису і т. ін.

Проаналізуйте динаміку витрат державного бюджету та їх питомої ваги в загальному обсязі видаткової частини на соціальний захист та соціальне забезпечення за кілька останніх років

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення включають: виплату пенсій і допомоги; пільги ветеранам війни і праці; допомогу сім'ям з дітьми; інші види соціальної допомоги; пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу; дитячі заклади-інтернати; притулки для неповнолітніх; програми соціального захисту неповнолітніх; будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів; кошти з бюджету, що передаються до Фонду соціального захисту інвалідів України; молодіжні програми; інші заклади та заходи в галузі соціальної політики.

Для зручності аналізу динаміку витрат державного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення представимо у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

ДИНАМІКА ВИТРАТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ПЕРІОД 2008 - 2010 РР., тис. грн.

Показник	2008	2009	2010	Відхилення 2009 - 2008 р.	Відхилення 2010 - 2009 р.
				абсолютне, +/-	відносне %	абсолютне, +/-	відносне %
соціальний захист та соціальне забезпечення	45427689,6	61324434,5	63431819,8	15 896 744,9	34,99	2107385,3	3,44
питома вага, %	19,55	22,94	20,75
Загальний обсяг видаткової частини	232372003,8	267320395,3	305 665 693

Виходячи з аналітичної таблиці, можемо зробити наступні висновки. У 2008 р. видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення складали 45427689,6 тис. грн., а їх частка у загальному обсязі видаткової частини складала 27,78%.

У 2009 р. видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення зросли на 15896744,9 тис. грн., тобто на 34,99%, і дорівнювали 61324434,5 тис. грн., а їх частка у загальному обсязі видаткової частини становила 22,94%.

У 2010 р. видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення зросли на 2107385,3 тис. грн., тобто на 3,44%, і дорівнюють 63431819,8 тис. грн., але їх частка у загальному обсязі видаткової частини знизилась на 2,19% і дорівнює 20,75%.

1. Визначити обсяг надходжень до державного і місцевих бюджетів, скласти зведений бюджет України за 2010 рік, а також визначити розмір дефіциту чи профіциту відповідних бюджетів, якщо:

а) станом на 01.12.10 р. надходження до бюджетів становили:

- державний бюджет - 1483349 тис. грн.;

- місцеві бюджети - 842269 тис. гри.;

б) загальна сума видатків за 2006 рік склала :

- державний бюджет - 1526452 тис. грн.;

- місцеві бюджети - 628998 тис. грн.;

в) за грудень місяць 2010 року до бюджету надійшло :

- податок на прибуток підприємств приватної власності - 5,4 тис. грн.;

- податок на землю - 2,5 тис. грн.;

- податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету - 18,2 тис. грн.;

- комунальний податок - 4,2 тис. грн.;

- кошти, отримані бюджетними установами за здане у вигляді лому срібло - 3,9 тис. грн.;

- збір за використання місцевої символіки 0,7 тис. грн.;

- збір за використання водних ресурсів загальнодержавного значення - 1,4 тис. грн.;

- плата за забруднення навколишнього природного середовища - 3,2 тис. грн.;

- кошти, що надійшли в фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві - 6,3 тис. грн.;

- прибутковий податок з громадян - 9,7 тис. грн.

Складаємо зведений бюджет України за 2010 рік

Надходження за грудень 2010 р.	ДБ	МБ
податок на прибуток підприємств приватної власності	5,4 тис. (ст. 2, п.2)
податок на землю		2,5 тис. (ст. 34, п. 10)
податок на додану вартість, що під-лягає відшкодуванню з бюджету	18,2 тис. (ст. 2, п. 1)
комунальний податок		4,2 тис. (ст. 34, п. 24)
кошти, отримані бюджетними уста-новами за здане у вигляді лому срібло	50% * 3,9 = 1,95 тис. (ст. 2, п. 17)	50% * 3,9 = 1,95 тис.(ст. 34, п. 20)
збір за використання місцевої симво-ліки		0,7 тис.ст. 34, п. 24)
збір за використання водних ресурсів загальнодержавного значення	1,4 тис. (ст. 2, п. 42) ***
плата за забруднення навколишнього природного середовища	3,2 * 30%= 0,96 тис. (ст. 6, п.48)	3,2 * 70%= 2,24 тис.(ст. 47, п. 10)
кошти, що надійшли в фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві	-	-
прибутковий податок з громадян		9,7 тис.(ст. 34, п.1)
Усього	27,91 тис. грн.	21,29 тис. грн.

*** в ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік» збір за використання водних ресурсів загальнодержавного значення не вказується. Віднесемо його до п. 42 ст. 2 «плата за використання інших природних ресурсів».

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до Державного бюджету України, а зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Визначимо обсяг надходжень до державного і місцевих бюджетів.

На 31.12.2010 р. надходження до бюджетів становили:

ДБ = 1483349 + 27,91 = 1483349 тис. грн.

МБ = 842269 + 21,29 = 842290,29 тис. грн.

До державного бюджету України за 2010 рік надійшло 1483349 тис. грн., а до місцевих - 842290,29 тис. грн..

Визначимо розмір дефіциту чи профіциту бюджетів:

ДБ = 1483349 - 1526452 = -43075,09 тис. грн.

МБ = 842290,29 - 628998 = 213292,29 тис. грн.

В ДБ спостерігається дефіцит у розмірі 43075,09 тис. грн., а в МБ - профіцит у розмірі 213292,29 тис. грн.

5. Які є види бюджетного субсидіювання?

1) Субсидія, субвенція, дотація, вилучення коштів.

2) Субсидія, субвенція, дотація, вилучення коштів, бюджетна позичка.

3) Субсидія, субвенція, дотація, взаємні розрахунки.

4) Бюджетна субвенція, державна субсидія, державна дотація.

5) Бюджетна субвенція, бюджетна дотація, бюджетна субсидія.

Вірним є 5-ий варіант відповіді.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 22-23, N 24-25, ст.263

2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 20, N 21-22, ст.269

3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

4. Старостенко Г. Г., Булгаков Ю.В. Бюджетна система: Навч. посіб. - К.:Центр навчальної літератури, 2006. -- 240 с.

5. Казначейська система: Підручник/Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. - Тернопіль, 2002.

http://enbv.narod.ru/text/Econom/finance/kaznach_yuriy/index.html

6. Воронова Л.К. Фінансове право України

http://pidruchniki.com.ua/pravo/finansove_pravo_ukrayini_-_voronova_lk

Додаток

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Державний бюджет України на 2010 рік

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 22-23, N 24-25, ст.263)

Стаття 2. Установити, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік належать:

1) податок на додану вартість (крім податкового боргу державних вугледобувних підприємств та вугледобувних господарських товариств, 100 відсотків акцій яких належать державі, та надходжень, визначених пунктом 50 статті 6 цього Закону);

2) податок на прибуток підприємств (крім податкового боргу і надходжень розстрочених податкових зобов'язань Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її підприємств у сумі 3.280.265,2 тис. гривень, а також податкового боргу державних вугледобувних підприємств та вугледобувних господарських товариств, 100 відсотків акцій яких належать державі);

3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

4) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

5) 25,45 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (крім надходжень від погашення заборгованості дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету);

6) акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору із вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, 80 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

7) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім 80 відсотків акцизного збору із ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів);

8) плата за ліцензії (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами);

9) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та 90 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

10) ввізне мито (крім 80 відсотків ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них);

11) рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні (крім рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, яка сплачується дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), в тому числі податковий борг та розстрочені податкові зобов'язання з цих платежів;

12) плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету;

13) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

14) кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування; штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади; штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод із суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету;

15) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду; скарбів, які є пам'ятками історії та культури, майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування;

16) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, у тому числі заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її підприємств;

17) 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

18) 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

19) 10 відсотків портового (адміністративного) збору;

20) 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної та комунальної власності (крім земельних ділянок, зазначених у пункті 27 статті 6 та абзаці третьому пункту 1 частини першої статті 47 цього Закону); 100 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності після розмежування земель державної та комунальної власності;

21) рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

22) рентна плата за транзитне транспортування аміаку;

23) 50 відсотків виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби;

24) плата за виділення номерного ресурсу;

25) 50 відсотків орендної плати за користування майном (крім військового майна і майна Національної академії наук України та галузевих академій наук), що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;

26) відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України;

27) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів;

28) збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів;

29) кошти, отримані від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях;

30) кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених законодавством з питань закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

31) кошти, отримані від учасника-переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

32) надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (крім надходжень, визначених пунктом 25 цієї статті);

33) вивізне мито;

34) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

35) збір за користування радіочастотним ресурсом України;

36) відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових лотерей;

37) надходження від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України;

38) відсотки за користування державним пільговим кредитом, наданим на будівництво (придбання) житла для окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання таких кредитів, та науково-педагогічних та педагогічних працівників (крім надходжень, визначених пунктом 28 статті 6 цього Закону);

39) плата за державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання (реєстраційний збір);

40) плата за надання державних гарантій та користування кредитами (позиками), залученими державою;

41) кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;

42) плата за використання інших природних ресурсів;

43) 50 відсотків адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що накладаються уповноваженими органами (посадовими особами);

44) плата за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення;

45) збір за спеціальне водокористування;

46) інші доходи, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України згідно із статтею 29 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 );

47) надходження у сумі процентів, нарахованих іноземними банками за коштами на поточних рахунках закордонних дипломатичних установ України;

48) кошти, що надійшли закордонним дипломатичним установам України в рахунок погашення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередні роки;

49) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (крім надходжень з цього платежу у сумі, визначеній по спеціальному фонду державного бюджету в додатку N 1 до цього Закону);

50) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України.

Стаття 6. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є:

1) 80 відсотків акцизного збору із вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів;

2) 80 відсотків акцизного збору із ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів;

3) 80 відсотків ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

4) 10 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;

5) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

6) платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної 28 травня 1997 року Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (643_077);

7) 50 відсотків виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби;

8) кошти від реалізації надлишкової космічної техніки військового та подвійного призначення, що належить Національному космічному агентству України;

9) кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України (крім пункту 50 статті 2 цього Закону) та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів і Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

10) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривню, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

11) 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

12) 90 відсотків портового (адміністративного) збору;

13) збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та кошти від продажу контрольних марок;

14) надходження від видачі дозволів на експортно-імпортні операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами;

15) власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, та кошти за користування установами банків тимчасово вільними коштами вищих та професійно-технічних навчальних закладів, отриманими за надання платних послуг і розміщеними на вкладних (депозитних) рахунках;

16) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву (крім надходжень, визначених пунктом 51 цієї статті);

17) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;

18) кошти, отримані від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського персоналу органів внутрішніх справ України в миротворчих операціях;

19) надходження до Фонду соціального захисту інвалідів;

20) 70 відсотків збору за проведення гастрольних заходів;

21) 74,55 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (крім надходжень від погашення заборгованості дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету);

22) плата за оформлення посвідчення закордонного українця;

23) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

24) кошти від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до статті 8 Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" ( 1868-15 ) та дохід від розміщення цих коштів у цінні папери, що емітуються державою відповідно до статті 9 цього ж Закону України ( 1868-15 );

25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у сумі, визначеній по спеціальному фонду державного бюджету у додатку N 1 до цього Закону;

26) надходження від енергогенеруючих компаній у рахунок погашення заборгованості перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву за поставлене протягом 1997-2000 років органічне паливо, але не менше 50.000 тис. гривень;

27) 90 відсотків коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації;

28) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;

29) платежі, що пов'язані з виконанням Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про участь Російської Федерації у розвитку соціально-економічної сфери м. Севастополя та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України ( 643_255 );

30) надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості за Угодою між Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання ( 643_116 );

31) повернення природного газу в рахунок погашення заборгованості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву за використані матеріальні цінності з державного резерву у сумі не менше 50.000 тис. гривень;

32) надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах;

33) штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

34) кошти від реалізації продуктів утилізації боєприпасів, що передаються для утилізації Міністерству промислової політики України та Національному космічному агентству України;

35) плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

36) кошти від сплати інвалідами часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих інвалідами;

37) кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату ( 995 801);

38) кошти від реалізації галузевих резервів (виробничих запасів) цирконію та гафнію, сформованих за рахунок коштів цільового галузевого фонду створення національного ядерно-паливного циклу;

39) збір за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками;

40) податковий борг та надходження розстрочених податкових зобов'язань (у тому числі відсотків за користування податковим кредитом) Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її підприємств з податку на прибуток підприємств у сумі 3.280.265,2 тис. гривень;

41) рентна плата за транзитне транспортування природного газу;

42) рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні, яка сплачується дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім податкового боргу та розстрочених податкових зобов'язань з цього платежу);

43) надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу;

44) надходження від погашення заборгованості дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у сумі не менше 170.000 тис. гривень;

45) податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток державних вугледобувних підприємств та вугледобувних господарських товариств, 100 відсотків акцій яких належать державі;

46) плата за адміністративні послуги.

Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами України, - актами Кабінету Міністрів України;

47) збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;

48) 30 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища (крім надходжень, визначених пунктом 39 цієї статті);

49) 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

Пункт 50 статті 6 виключено на підставі Закону N 2254-VI ( 2254-17 ) від 13.05.2010

51) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву медичного призначення.

Стаття 34. Установити, що у 2010 році до доходів загального фонду місцевих бюджетів належать:

1) податок з доходів фізичних осіб;

2) фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (крім частини цього податку, що зараховується до Пенсійного фонду України), що зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України ( 2542-14 ) для податку з доходів фізичних осіб;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

5) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя;

6) акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, у тому числі тих, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва (крім частини цього податку, що зараховується до Пенсійного фонду України, та відрахувань на обов'язкове соціальне страхування) та у повному обсязі фіксований сільськогосподарський податок;

8) державне мито в частині, що належить відповідним місцевим бюджетам;

9) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних місцевих рад;

10) плата за землю, що зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України ( 2542-14 );

11) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

12) частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами;

13) штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

14) адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

15) штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів із суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів;

16) плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого значення;

17) концесійні платежі стосовно об'єктів комунальної власності (крім платежів, визначених пунктом 5 статті 47 цього Закону);

18) кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених законодавством з питань закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів місцевих бюджетів;

19) кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів місцевих бюджетів;

20) 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

21) кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття), майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі;