Оцінка фінансового стану машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Метою діяльності кожного підприємства є одержання прибутку (від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, від здачі в оренду основних коштів і т.д.) і збільшення активів.

Обсяг реалізації й величина прибутку, рівень рентабельності, у свою чергу, залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової й фінансової діяльності підприємства, тобто ці показники характеризують всі сторони господарювання. Тому для виявлення «вузьких» місць може виникнути необхідність аналізу діяльності підприємства, у тому числі і його фінансовому стані.

Необхідність фінансового аналізу може виникнути не тільки для виявлення «вузьких» місць роботи підприємства, а також при виборі ділового партнера, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Одержавши юридичне право укладати угоди на світовому ринку, створювати спільні підприємства, займатися зовнішньоекономічною діяльністю, підприємства повинні бути впевненими в економічній заможності й надійності потенційних партнерів. Тому становлення ринкових відносин припускає й спричиняється необхідність ретельно вивчити фінансову звітність можливих контрагентів для оцінки їхньої прибутковості й платоспроможності перед висновком господарського договору.

Фінансовий стан підприємства є слідством всіх аспектів його виробничо-господарської діяльності й в основі його стабільності лежать два тісно взаємозалежних фактори: існуючі активи, які забезпечують прибутки й готівку, і можливості росту, тобто можливості нових капіталовкладень, які приведуть до збільшення прибутків і готівки в майбутньому.

Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових, найбільш інформативних параметрів, що дають об'єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами й кредиторами.

Як показує практика ДП ХМЗ «ФЕД», регулярний комплексний і системний аналіз дозволяє забезпечувати практичну реалізацію відтворювальної, розподільної й контрольної функцій фінансового менеджменту, дає можливість значною мірою передбачати можливі негативні ситуації, пов'язані зі змінами в зовнішнім оточенні, законодавчій базі, потоках коштів, вчасно виробляти відповідні міри протидії їм і тим самим домагатися фінансової стабільності підприємства, а отже, вести технічне переозброєння й реконструкцію виробництва, впроваджувати нові прогресивні технології за рахунок власних джерел фінансування.

В роботі розглядаються основні аспекти оцінки фінансового стану машинобудівного підприємства на прикладі Харківського машинобудівного заводу «ФЕД», який має спеціалізацію в авіаційній галузі, зокрема в виробництві паливної апаратури на авіаційні двигуни цивільної та військової авіації.

Головною метою роботи є проведення повного фінансового аналізу підприємства, визначення ефективності управління активами підприємства та знаходження шляхів оптимізації та збільшення активів підприємства.

фінансовий стан капітал актив

1. Аналіз методів визначення фінансового стану підприємства

1.1 Цілі, види та методи аналізу фінансового стану підприємства

Фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту й аудита. Практично всі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів. Так, власники аналізують фінансові звіти для підвищення прибутковості капіталу, забезпечення стабільності положення фірми, а кредитори й інвестори проводять аналіз фінансового стану підприємства, з яким збираються вступити в ділові відносини, щоб мінімізувати свої ризики по позиках і внескам.

Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових, найбільш інформативних параметрів, що дають об'єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами й кредиторами.

У результаті проведення аналізу фінансового стану визначається як поточне положення справ, так і очікувані в перспективі параметри фінансового стану.

Цілі фінансового аналізу залежать від суб'єктів аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.

Цілі фінансового аналізу досягаються в результаті рішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань (Рис. 1.1). Аналітичне завдання являє собою конкретизацію цілей аналізу з обліком організаційних, інформаційних, технічних і математичних можливостей проведення аналізу. Основним фактором в остаточному підсумку є обсяг і якість вихідної інформації [3].

Рис. 1.1. Цілі фінансового аналізу

Фінансовий аналіз визначається як процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Фінансовий аналіз підрозділяється на окремі види залежно від наступних ознак (Рис. 1.2):

а) по організаційних формах проведення виділяють внутрішні й зовнішній фінансові аналізи підприємства.

Внутрішній аналіз проводиться фінансовими менеджерами підприємства або власниками його майна. Інформаційна база такого аналізу набагато ширше й включає будь-яку інформацію, що циркулює усередині підприємства й корисну для управлінських рішень. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю підприємства.

Рис. 1.2. Класифікація основних видів фінансового аналізу

Зовнішній фінансовий аналіз проводиться аналітиками, що є сторонніми особами для підприємства й тому що не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази. Зовнішній аналіз менш деталізований і більше формалізований, розглянутий аналіз здійснюють податкові адміністрації, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відбиття фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стабільності й кредитоспроможності [1].

Особливістю зовнішнього фінансового аналізу є:

1) множинність суб'єктів аналізу;

2) розмаїтість цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

3) орієнтація аналізу тільки на публічну, зовнішню звітність підприємства;

4) наявність типових методик аналізу, стандартів обліку й звітності;

5) обмеженість завдань аналізу як слідство попереднього фактору;

6) максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформацією про діяльність підприємства;

б) по обсязі дослідження виділяють повні й тематичний фінансові аналізи підприємства.

Повний аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності й всіх характеристик фінансового стану підприємства в комплексів [6].

Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих сторін фінансової діяльності й окремих характеристик фінансового стану підприємства. Предметом цього аналізу може бути ефективність використання окремих активів підприємства або їхніх сукупностей у цілому, оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел, стан фінансової стабільності підприємства, рівень поточної платоспроможності, оптимальність структури джерел формування фінансових ресурсів і інші [9];

в) по об'єкті аналізу виділяють наступні його види:

1) аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому.

У процесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому, без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів [11];

2) аналіз результатів фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів. Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства;

3) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом аналізу можуть бути операції, пов'язані з короткостроковими й довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів і інші;

г) по періоду проведення розрізняють попередній, поточний і наступний види аналізу [20].

Попередній аналіз пов'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання банківського кредиту; оцінка інвестиційних якостей окремих цінних паперів напередодні формування інвестиційних рішень про напрямки довгострокових фінансових вкладень).

Поточний (оперативний) аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових планів або здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

Наступний (ретроспективний) аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше й повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності, у порівнянні з попереднім і поточним аналізами, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного й бухгалтерського обліку [10].

Для рішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, що дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів діяльності підприємства. У фінансовій практиці залежно від використовуваних методів розрізняють наступні системи фінансового аналізу (малюнок 3):

трендовий (горизонтальний) фінансовий аналіз;

структурний (вертикальний) фінансовий аналіз;

порівняльний фінансовий аналіз;

аналіз фінансових коефіцієнтів (R-Аналіз);

інтегральний фінансовий аналіз[4].

Трендовий (горизонтальний) аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі здійснення цього аналізу розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників і визначаються загальні тенденції їхньої зміни (тренд). Найбільше поширення одержали наступні форми трендового аналізу:

а) порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попередньої декади, місяця, кварталу);

б) порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного року з аналогічними показниками другого кварталу попереднього року);

в) порівняння фінансових показників за ряд попередніх періодів. Метою такого аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати фінансової діяльності підприємства. Результати такого аналізу звичайно оформляються графічно у вигляді лінійних графіків або діаграми зміни показника в динаміку [9].

Вертикальний (структурний) фінансовий аналіз - одна із систем фінансового аналізу, що базується на структурному розкладанні окремих показників фінансової звітності підприємства. Вертикальний аналіз показує структуру коштів підприємства і їхніх джерел. Можна виділити дві основні риси, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:

а) перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу й результатів діяльності підприємств, що різняться по величині використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників;

б) відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності й тим самим утрудняти їхнє зіставлення в динаміку [11].

У процесі здійснення цього аналізу розраховуються питомі ваги окремих структурних тридцятимільйонних агрегованих у звітності фінансових показників. Найбільше поширення одержали наступні форми вертикального аналізу:

а) структурний аналіз активів, у процесі якого визначається питома вага оборотних і необоротних активів; елементний склад оборотних активів; елементний склад необоротних активів; склад активів підприємства за рівнем ліквідності; склад інвестиційного портфеля й інші;

б) структурний аналіз капіталу, при проведенні якого визначається питома вага власного й позикового капіталу; елементний склад використовуваного власного капіталу; елементний склад використовуваного позикового капіталу по видах; елементний склад використовуваного позикового капіталу по терміновості зобов'язань і інші;

в) структурний аналіз грошового потоку, у процесі якого в складі загального грошового потоку виділяють грошовий потік по операційній (виробничо-комерційної) діяльності; по фінансовій і по інвестиційній діяльності. Кожний із цих видів грошового потоку у свою чергу може бути більш глибоко структурований при проведенні аналізу по окремим тридцятилітнім його елементам [5].

Результати вертикального аналізу також можуть бути оформлені графічно у вигляді столбиковой або секторної діаграми структури показника.

Порівняльний фінансовий аналіз базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних фінансових показників між собою. У процесі здійснення цього аналізу розраховуються розміру абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників [2]. Найбільше поширення одержали наступні форми порівняльного аналізу:

а) порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства й середньогалузевих показників. У процесі цього аналізу виявляють ступінь відхилення основних результатів фінансової діяльності підприємства від середньогалузевих з метою подальшого підвищення її ефективності;

б) порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства й підприємств-конкурентів. У процесі цього аналізу виявляються слабкі сторони діяльності підприємства з метою розробки заходів щодо підвищення його конкурентної позиції [17];

в) порівняльний аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць і підрозділів даного підприємства. Такий аналіз проводиться в розрізі сформованих на підприємстві центрів економічної відповідальності з метою порівняльної оцінки ефективності їхньої фінансової діяльності;

г) порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) фінансових показників. У процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення звітних показників від планових, визначаються причини цих відхилень і вносяться відповідні корективи в наступну фінансову діяльність [19].

Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-Аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників між собою. У процесі здійснення цього аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують різні аспекти фінансової діяльності. Найбільше поширення одержали наступні аспекти такого аналізу:

а) аналіз фінансової стабільності. У процесі цього аналізу виявляється рівень фінансового ризику, зв'язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно й ступінь фінансової стабільності майбутнього його розвитку;

б) аналіз платоспроможності. У процесі цього аналізу виявляється можливість підприємства вчасно розплачуватися за своїми обов'язками залежно від стану ліквідності його активів. Проведення такого аналізу вимагає попереднього угруповання активів підприємства за рівнем ліквідності, а його зобов'язань - по терміновості погашення [8];

в) аналіз оборотності активів. У процесі цього аналізу встановлюються, наскільки швидко кошти, вкладені активи, обертаються в процесі діяльності підприємства;

г) аналіз рентабельності: У процесі цього аналізу встановлюється рівень прибутковості використання капіталу в цілому або окремих його частинах, а також рівень прибутку стосовно інших показників господарської діяльності [18].

Інтегральний фінансовий аналіз дозволяє одержати найбільш поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування окремих агрегованих фінансових показників. Розрізняють наступні системи цього аналізу:

а) дюпонівська система інтегрального аналізу ефективності використання активів підприємства. Ця система передбачає розкладання показника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд приватних фінансових коефіцієнтів його формування, взаємозалежних у єдиній системі.

В основі цієї системи аналізу лежить «Модель Дюпона», відповідно до якої коефіцієнт рентабельності використовуваних активів підприємства являє собою добуток коефіцієнта рентабельності реалізації продукції на коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) активів [2]:

Ра=Ррп*КОа, (1.1)

де Ра - коефіцієнт рентабельності використовуваних активів;

Ррп - коефіцієнт рентабельності реалізації продукції;

Коа - коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) активів.

Ріст цього показника позитивно характеризує підприємство;

б) об'єктивно-орієнтована система інтегрального аналізу формування прибутку підприємства. Ця система базується на використанні комп'ютерної технології й спеціального пакета прикладних програм. Основою цієї концепції є подання моделі формування прибутку підприємства у вигляді сукупності взаємодіючих первинних фінансових блоків, що моделюють «класи» елементів, що безпосередньо формують суму прибутку. Після побудови моделі користувач наповнює всі блоки кількісними характеристиками відповідно до звітної інформації по підприємству;

в) інтегральна система портфельного аналізу. Цей аналіз заснований на використанні «портфельної теорії», відповідно до якої рівень прибутковості портфеля фондових інструментів розглядається в одному зв'язуванні з рівнем ризику портфеля. Відповідно до цієї теорії можна за рахунок формування «ефективного портфеля» (відповідного підбора конкретних цінних паперів) знизити рівень портфельного ризику й відповідно рівня прибутковості й ризику[6].

У традиційному розумінні фінансовий аналіз являє собою метод оцінки й прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

В умовах ринкової економіки фінансова звітність господарюючих суб'єктів стає основними коштами комунікації, і найважливішим елементом інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану. [23] Не випадково концепція складання й публікації звітності є наріжним каменем системи національних стандартів у більшості економічно розвинених країн. Це відбувається тому, що будь-яке підприємство в тім або іншому ступені постійно має потребу в додаткових джерелах фінансування. Знайти їх можна на ринку капіталів, залучаючи потенційних інвесторів і кредиторів шляхом об'єктивного інформування їх про свою фінансово-господарську діяльність, тобто в основному за допомогою фінансової звітності.

Основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану повинна скласти бухгалтерська звітність. Безумовно, в аналізі може використовуватися додаткова інформація, головним чином оперативного характеру, однак вона виступає лише допоміжним джерелом.

Таким чином, основними джерелами інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства служать баланс підприємства (форма №1) і звіт про фінансові результати і їхнє використання (форма №2).

Баланс підприємства - основний документ фінансової звітності підприємства, що фіксує на певну дату стан його майна й використовуваних фінансових коштів [17].

Звіт про фінансові результати і їхнє використання - це вид статистичної звітності, що містить показники обсягу валового доходу, витрат і прибутку; дані, що характеризують напрямки використання прибутку, платежі в бюджет і інші [4].

Оцінка фінансового стану може бути виконана з різним ступенем деталізації залежно від мети аналізу, наявної інформації, програмного, технічного й кадрового забезпечення.

1.2 Економічна сутність і особливості управління активами на підприємстві

Активи підприємства є однієї з найважливіших категорій фінансового менеджменту, теоретичні аспекти якої комплексно не досліджені ще в роботах економістів з достатньою глибиною. У той же час, як це не парадоксально, інструментарій практичного керування використанням активів у господарській діяльності підприємства розроблений до теперішнього часу досить ґрунтовно.

Подальший розвиток систем і механізмів керування активами настійно вимагає поглиблення теоретичних досліджень цієї найважливішої для фінансового менеджменту категорії, і в першу чергу, - всебічного розгляду визначальних її сутнісних характеристик.

З урахуванням викладеної мети дослідження сформулюємо основні характеристики активів підприємства як об'єкта керування, які, на нашу думку, комплексно відображають сутнісні сторони цієї категорії.

1. Активи являють собою економічні ресурси підприємства в різних їхніх видах, використовувані в процесі здійснення господарської діяльності.

Вони формуються» для конкретних цілей здійснення цієї діяльності відповідно до місії й стратегією економічного розвитку підприємства й у формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічного потенціалу. Як цілеспрямовано формована сукупність економічних ресурсів у вигляді певного комплексу майнових цінностей підприємства активи покликані відповідати функціональній спрямованості й обсягам його господарської діяльності. Тільки в такій відповідності вони представляють для підприємства певну цінність як його економічні ресурси, призначені для використання в майбутньому періоді. Предметна сутність активів як економічних ресурсів проявляється насамперед у сфері економічних відносин, а більш конкретно - в економічній сфері діяльності підприємства. Відповідно, виступаючи носієм економічних характеристик, активи є об'єктом економічного керування будь-яких мікроекономічних господарюючих систем.

2. Активи є майновими цінностями підприємства, формованими за рахунок інвестуємого в них капіталу.

Вкладений у новий або бізнес, що розвивається, капітал матеріалізується у формі активів підприємства. Між категоріями капіталу й активів існує тісний зв'язок: активи можуть розглядатися як об'єкт інвестування капіталу, а капітал - як економічний ресурс, призначений для інвестування в активи. Тільки шляхом інвестування в активи капітал як накопичена цінність утягується в економічний процес. Треба при цьому відзначити, що, що направляється на формування активів підприємства капітал може інвестуватися не тільки в грошовій формі (опосередкованої) але й у реальній (прямій) формі, наприклад у формі конкретних капітальних товарів. В останньому випадку активи й капітал, будучи тотожними за конкретною натурально-речовинною формою, мають все-таки різну економічну природу: капітал представляє продукт минулого нагромадження цінностей, що утягуються в економічний процес, а активи - формований економічний ресурс, призначений для здійснення майбутньої господарської діяльності.

3. Активи являють собою майнові цінності підприємства, що мають вартість.

Концепція вартості активів базується насамперед на їхній цінності для підприємства як економічного ресурсу. Доповнюючи дану сутнісну характеристику активів, їх варто представляти як майнові цінності, що мають не просто вартість, а вартість вимірювану (у практиці керування активами такий вимір вартості здійснюється в грошовій оцінці). Рівень вартості активів визначається сумою витрат факторів виробництва на їхнє створення, періодом використання, відповідність цілям господарського використання, кон'єктурою ринку коштів і предметів праці й т. п.

4. До активів ставляться тільки ті економічні ресурси, які контролюються підприємством.

Під таким контролем розуміється право власності на використовувані економічні ресурси або в окремих їхньою характеристикою в порівнянні з багатьма іншими видами використовуваних підприємством економічних ресурсів - трудовими, інформаційними й т.зв.

5. Як економічний ресурс, використовуваний у господарській діяльності, активи підприємства характеризуються певною продуктивністю.

Слід зазначити, що продуктивність активів може бути реалізована лише в комплексі з використанням інших економічних ресурсів підприємства, у першу чергу, - праці. Продуктивність праці є вимірюваним чинником - у найбільш загальному виді вона може бути обмірювана шляхом співвіднесення обсягу виробництва (реалізації) продукції (товарів, послуг) і середньої суми активів, використовуваних у виробничому процесі підприємства, у певному періоді часу.

6. Активи є економічним ресурсом, що генерує дохід.

Цей дохід активи генерують насамперед як економічні ресурси, що володіють продуктивністю. Потенційна здатність активів генерувати дохід не реалізуються автоматично, а забезпечується лише в умовах ефективного їхнього використання. Формування таких умов представляє одну з найважливіших завдань керування активами.

7. Активи підприємства, використовувані в господарській діяльності, перебувають у процесі постійного обороту.

Цей оборот властивий як всієї сукупності активів, так і окремим їхнім видам. Одні види активів у процесі обороту переходять в інші їхні види. Крім того, процес обороту активів супроводжується їхньою вартісною зміною. Оборот активів підлеглий певним циклам - господарському, операційному, інвестиційному. Процес обороту активів, є істотною відмітною характеристикою в порівнянні з іншими видами використовуваних підприємством з економічних ресурсів - трудовими, інформаційними й т. п.

Використання активів у господарській діяльності підприємства тісно пов'язане з фактором часу.

Це в першу чергу визначається вартісною характеристикою активів, що виражається в грошовій формі. Відповідно до концепції вартості грошей у часі (яка далі буде розглянута докладно) та сама сума грошей у різні періоди часу має різну вартість. Відповідно, вартість активів у цей час завжди вище, ніж у будь-якому майбутньому періоді, що повинне враховуватися в процесі їхнього використання. Крім того, в умовах інфляційної економіки фактор часу викликає постійні зміни номінальної вартості активів, які вимагають відповідної оцінки й обліку в процесі керування ними. Нарешті, фактор часу формує систему можливих альтернативних управлінських рішень у сфері конкретного їхнього використання, пов'язаних з тимчасовою перевагою менеджерів. При використанні активів в операційному процесі тимчасова перевага визначає альтернативу вибору можливостей реалізації виробничих цілей у часі (використання активів для виробництва видів продукції з різними витратами часу). В інвестиційному процесі тимчасова перевага пов'язане з альтернативою визначення форм інвестування в часі, а також з вибором конкретних видів інвестиційних активів (коротко - або довгострокових інструментів інвестування).

Господарське використання активів нерозривно пов'язане з фактором ризику.

Ризик є найважливішою характеристикою всіх форм використання активів у господарській діяльності підприємства. Носієм цього фактору активи виступають у нерозривному зв'язку з їхньою характеристикою як економічних ресурсів, що генерують дохід. Рівень ризику використання активів перебуває в прямої залежності від рівня очікуваної їхньої прибутковості, формуючи єдину шкалу «прибутковість - ризик» при здійсненні різних господарських операцій. Ця шкала відображає середньоринкові кількісні параметри рівня ризику використання активів у різних формах і видах підприємницької діяльності, що відповідають конкретним параметрам рівня очікуваної прибутковості активів. Фактор ризику є важливим об'єктивним атрибутом використання активів і повинен обов'язково враховуватися в процесі керування ними.

Формовані в складі активів майнові цінності пов'язані з фактором ліквідності.

Під ліквідністю активів розуміється їхня здатність бути швидко конверсованими в грошову форму по своїй реальній ринковій вартості. Ця характеристика активів забезпечує можливість швидкої їхньої реструктуризації при настанні несприятливих економічних і інших умов їхнього використання в сформованих видах. Різні види активів залежно від універсальності свого функціонального призначення, швидкості обороту в операційному й інвестиційному процесі, рівня розвитку відповідного виду й сегментів ринку й інших умов мають різний ступінь ліквідності. Ліквідність є важливою об'єктивною характеристикою всіх видів активів (крім грошових, які характеризуються «абсолютною ліквідністю»), що спричиняється вибір конкретних їхніх різновидів для здійснення господарської діяльності.

У такий спосіб економічна сутність активів підприємства в загальному виді може бути сформульована в такий спосіб:

Активи підприємства являють собою контрольовані їм економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю й високою ліквідністю.

Розглянемо сутність, цілі та особливості управління активами на підприємстві.

Керування активами - одне з найбільш значимих функціональних напрямків системи фінансового менеджменту, тісно пов'язане з іншими системами керування підприємства. Місце системи керування активам органічно входить у систему фінансового керування підприємством і в рамках цієї керованої системи найбільшою мірою пов'язана із системою керування капіталом - цей зв'язок взаємний. Тільки в останні десятиліття керування активами знайшло самостійний статус у загальній системі фінансового менеджменту підприємства.

Крім того система керування активами зв'язана й із системою операційного й інноваційного менеджменту. Із системою операційного менеджменту цей зв'язок визначається спільним керуванням формуванням і використанням матеріальних активів, задіяних у виробничій і комерційній діяльності підприємства, а системою інноваційного менеджменту - керуванням формування матеріальних активів інноваційного характеру.

Керування активами підприємства представляє систему принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, пов'язаних з їхнім формуванням і ефективним використанням у різних видах діяльності підприємства й організацією їхнього обороту.

Ефективне керування активами підприємство забезпечується реалізацією ряду основних принципів, основними з яких є:

· інтегрованість із загальною системою керування підприємством;

· комплексний характер формування управлінських рішень;

· високий динамізм керування;

· варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень;

· орієнтованість на стратегічні цілі роботи підприємства.

Ефективна система керування активами, організована з урахуванням викладених принципів створює основу високих темпів розвитку підприємства, досягнення необхідних кінцевих результатів його господарської діяльності й постійного росту його ринкової вартості.

На даний момент можна чітко визначити три основні цілі керування активами на підприємстві:

1. Максимізація прибутку підприємства.

2. Забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.

3. Максимізація ринкової вартості підприємства.

У такий спосіб забезпечення основних цілей і принципів фінансового менеджменту в системі керування активами забезпечує повноцінний розвиток підприємства у фінансовому плані, тобто зростання доходів.

2. Аналіз фінансового стану ДП ХМЗ «ФЕД»

2.1 Загальна характеристика ДП ХМЗ «ФЕД»

Повне найменування Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод».

Поштова адреса Україна, 61023, м. Харків вул. Сумська, 132

Факс (057) 707-04-63

Телефони (057) 707-42-70

Мережна адреса fed@fed.com.ua

Колективна форма власності

Організаційно-правова форма господарювання

Основна номенклатура Паливо-, гідравлічна апаратура для авіаційних двигунів, товари народного споживання.

Харківський машинобудівний завод «ФЕД» створений в 1927 році на базі невеликих майстерень Дитячої комуни ім. Ф.Е. Дзержинського, під керівництвом видатного педагога й ученого А.С. Макаренко, він почав свою діяльність із випуску найпростіших електричних свердлильних машин і фотоапаратів.

Надалі були розроблені й серійно випускалися знамениті малоформатні фотоапарати серії «ФЕД-5», напівавтомати ФЕД-50, стереокомплекси й інші фотоприбори.

У роки Великої Вітчизняної війни завод був переданий у ведення Наркомату авіаційної промисловості й евакуйований у Сибір у м. Бердськ. У найкоротший термін колектив освоїв випуск паливних насосів для винищувачів Ла-5 і Ла-7.

З тих пор от уже сім десятиліть «ФЕД» випускає складну високоточну паливо- і гідрорегулюючу апаратуру для аерокосмічний промисловості й виконує замовлення для інших галузей машинобудування. Трудові подвиги колективу підприємства відзначені урядовими нагородами - орденами Трудового Червоного Прапора й Жовтневої Революції.

В 1993 році на базі заводу «ФЕД», Харківського агрегатно-конструкторського бюро (головний конструктор-директор В.А. Матусевич), Вовчанського агрегатного заводу (голова правління А.А. Антоненко) і Першотравневого машинобудівного заводу (голова правління Л.А. Вусів) було утворено ЗАТ «Корпорація ФЕД» (голова правління В.В. Попов). Сьогодні це одна із провідних фірм СНД по проектуванню, виробництву, установці, сервісному обслуговуванню й ремонту агрегатів аерокосмічного й запропастити призначення. Виробу корпорації встановлені практично на всіх російських і українських літаках і вертольотах військового й цивільного призначення, які експлуатуються в 60 країнах миру.

У цей час концепція подальшого розвитку корпорації передбачає динамічний ріст технічного, економічного й інтелектуального потенціалу підприємств-учасників на базі єдиної технічної стратегії створення й виробництва високотехнологічної, конкурентоспроможної продукції. Її реалізація йде по наступних напрямках: виробництво виробів авокадо призначення, ремонт авіаційної техніки, спецтехніка, товари народного споживання. Успіх технічного розвитку ми бачимо в зміцненні налагоджених зв'язків і об'єднанні знань і здатностей фахівців наших підприємств (конструкторів, технологів, металургів) з відомими науково-дослідними центрами України й Росії, з виробничими й ринковими можливостями серійних авіакомпанії-, двигуні- і літакобудівних заводів, зі своїми стратегічними партнерами: ВАТ «Мотор Сич», ЗМКБ «Прогрес», АНТК ім. Антонова, ФГУП «ММПП «Салют», ФГУП «Завод їм. В.Я. Климова», дослідно-конструкторськими бюро Илюшина, Сухого, Туполева, Камова, Бериева, Іркутським авіаційним виробничим об'єднанням, Комсомольск-на-Амуре АПО, ВАТ «Авіаційна корпорація «Рубін», ВАТ «Старий», НПП «ЕГА», КБ «Кристал», ВАТ «ОМБК», ВАТ «АЕроЕлектромаш», ЦИАМ, ГосНИИ ГА, НЦ ВВС України, Державним аерокосмічним університету ім. Н.Е. Жуковського.

Багато в чому перспективи нашої діяльності пов'язані з Росією як потенційним найбільшим виробником, експортером і споживачем авіаційної й спеціальної техніки.

Одночасно з відновленням і підняттям на новий, сучасний рівень відносин з нашими партнерами головним напрямком є розвиток Харківського агрегатного конструкторського бюро (ХАКБ) - основного розроблювача агрегатів для заводів корпорації. Сьогодні фахівцями ХАКБ під керівництвом головного конструктора, керівника підприємства В.А. Матусевича на новому рівні ведеться створення профільних для наших заводів агрегатів систем автоматичного регулювання авіаційних двигунів. Так, у рамках авіаційної програми Корпорації «ФЕД» разом з ВАТ «Старий» розроблена нова конкурентоспроможна модифікація насосів-регуляторів НР-ЗВМ-Т (ВМА-Т) для двигунів ТВЗ-117 ВМ (ВМА), проходить випробування паливна автоматика двигуна АИ-450. Освоюються приводи генераторів нового покоління ГП-25, ГП-26, ГП-31, агрегати газотурбінних приводів, газоперекачивающих установок до електростанцій.

• 2.2 Загальний аналіз фінансових звітів ДП ХМЗ «ФЕД»
• Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства починається з оцінки фінансового стану за даними балансу. Баланс є підсумком фінансового становища підприємства за певний період часу (місяць, квартал, рік). Він містить інформацію про величину активів підприємства і його пасивів на звітні дати, тим самим є потужним інструментом для прийняття рішень.
• Баланс підприємства показує розмір і структуру активів підприємства, а також фінансові джерела утворення активів: власні й позикові кошти (зобов'язання) - пасиви.
• Загальна вартість майна підприємства, що перебуває в різних фізичних формах, рівняється валюті балансу (Форма №1, с. 280 = с. 640).
• Результати діяльності підприємства за звітний період і попередній періоди відображаються у формі №2 «Звіт про фінансові результати». Основним узагальнюючим показником даної форми є чистий прибуток, що підприємство одержало за звітний період (або збиток, що воно понесло), - рядки 220, 225 даного звіту.
• Важливими показниками звіту у Формі №2 є виторг (с. 010), собівартість реалізованої продукції (с. 40), валовий прибуток (збиток) від реалізації (с. 050, с. 055), прибуток (збиток) від операційної діяльності (с. 100, с. 105) і ін.
• Відомості про розподіл чистого прибутку, окремо про її реінвестування, що сприяє збільшенню власного капіталу, а також про інші зміни в «Балансі», можна одержати з «Звіту про рух грошових коштів» (Форма №3) і «Звіти про власний капітал» (Форма №4).
• Для проведення фінансового аналізу підприємства ДП ХМЗ «ФЕД» розглянемо його фінансову звітність.
• Аналіз валюти балансу проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства на початок і кінець звітного періоду. Для того, щоб аналіз валюти балансу був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статей. Така оцінка дається за допомогою горизонтального (тимчасового) і вертикального (структурного) аналізу. При горизонтальному аналізі виявляються абсолютні й відносні зміни величин статей балансу за певний період і дається оцінка цим змінам.
• Величезне значення для оцінки фінансового стану підприємства має вертикальний аналіз. Він використовується для дослідження структури коштів і джерел їхнього створення шляхом визначення питомої ваги окремих статей у підсумкових даних і оцінюванні цих змін. Горизонтальний і вертикальний аналізи доповнюють один одного.
• У більшості випадків дослідження структури й динаміки фінансового стану підприємства провадиться за допомогою складання ущільненого порівняльного аналітичного балансу шляхом агрегування деяких однорідних по складу елементів балансових статей.
• Порівняльний аналітичний баланс одержують із вихідного балансу шляхом його агрегації й доповнення показниками структури, динаміки й структурної динаміки вкладень і джерел коштів підприємства за звітний період.
• На основі структурних змін в активі й пасиві порівняльного балансу ДП ХМЗ «ФЕД» можемо зробити наступні висновки:
• - загальна вартість майна підприємства (валюта балансу) знизилася за станом на 31.12.2006 р. на 10% (з 13,5% до 3,4%).
• - при цьому значний вплив на зниження валюти балансу зробили необоротні активи, які зменшилися також на 10% (з 0,8% до 9,9%) за станом на 31.12.2006 р.
• - оборотні активи мають зниження 13,4%;
• - збільшилися видатки майбутніх періодів на 94%.
• - джерела формування майна знизилися у зв'язку з незначним, але постійним зниженням власного капіталу на 3%.
• - позиковий капітал зменшився на 58%.
• Рис. 2.2. Графік зміни темпів приросту валюти балансу

• Рис. 2.3. Графік зміни темпів приросту джерел майна
• 2.3 Аналіз формування й розміщення фінансових ресурсів. Аналіз майна ДП ХМЗ «ФЕД»
• Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які фінансові ресурси має підприємство, звідки вони з'явилися й куди вкладені. Забезпечення бізнесу необхідними фінансовими ресурсами є ключовим моментом у діяльності будь-якого підприємства. Тому аналіз наявності джерел формування й розміщення капіталу має винятково велике значення, при цьому особлива увага приділяється вивченню збалансованості політик залучення й розміщення фінансових ресурсів.
• Відомості про розміщення капіталу, наявного в розпорядженні підприємства, утримуються в активі балансу. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає певна стаття активу балансу.
• Баланс підприємства дає ряд найважливіших характеристик, що описують фінансово-господарське положення підприємства:
• загальна вартість майна підприємства (Форма №1, с. 280);
• вартість необоротних коштів (активів), у тому числі вартість основних фондів, незавершеного будівництва, відомості про довгострокові фінансові інвестиції (Форма №1, с. 080);
• 3) вартість оборотних (мобільних) активів, у тому числі товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, готівки (Форма №1, с. 260+270).
• Ці показники самі по собі не дають чіткого подання про стан майна підприємства. Більше змістовну інформацію можна одержати на підставі даних порівняльного аналітичного балансу, проводячи вертикальний і горизонтальний аналіз, тобто досліджуючи структуру активу балансу й аналізуючи напрямку зміни балансових статей.
• У першу чергу звертають увагу на зміну майна підприємства в цілому.
• Для машинобудівного підприємства ДП ХМЗ «ФЕД» вартість майна знизилась за досліджуваний період на 10%, що свідчить про незначне зниження підприємством господарського обороту. Але при роботі з інформацією за кілька років варто враховувати умови інфляції, що також впливає на аналізовані показники.
• Розрахувавши питому вагу необоротних активів у майні підприємства, робимо висновок про те, що підприємство ДП ХМЗ «ФЕД» змінило структуру активів за досліджуваний період з «важкої» на «нормальну».
• Тому що частка необоротних активів становить більше 40% майна підприємства (47,62%) на початок періоду й 38,3% на кінець звітного періоду.
• Перехід від «важкої» структури до «нормального» свідчить про зменшення накладних видатків і зниженню чутливості до зміни виторгу підприємства.
• Таким чином, за звітний період відбулося зменшення основного капіталу на 9,1% (з 32317 тис. грн. до 28144 тис. грн.). Вартість незавершеного будівництва різко мінялася протягом досліджуваного періоду з 28,2% на -30,9% і незначне збільшення до -18,9% (з 1436 тис. грн. до 804 тис. грн.); темпи приросту залишкової вартості основних коштів змінилися з -0,72% до -11,04%, тобто за звітний період зменшилися на 10,32% (з 30172 тис. грн. до 25685 тис. грн.).
• На практиці широко використовують аналіз фінансових коефіцієнтів. Для цих цілей розраховуються наступні показники: для оцінки стану використовуваних основних коштів - коефіцієнт зношування, відновлення, вибуття фондовіддача основних коштів, фондовіддача активної частини основних коштів; для оцінки стану запасів - коефіцієнт оборотності запасів і період одного обороту запасів, у тому числі й по видах запасів; для аналізу дебіторської заборгованості - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованостей і ін.
• 1) Розрахуємо коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (коефіцієнт мобільності активів) ДП ХМЗ «ФЕД» для кожного з періодів:
• , (2.1)
• 2) Частка основних коштів в активах розраховується по формулі:
• , (2.2)
• Найбільша частина необоротних активів представлена виробничими основними фондами (на початок періоду вони становили 44% в активах підприємства, а на кінець - 35%), що говорить про те, що підприємство ДП ХМЗ «ФЕД» не орієнтується на розширення виробництва.
• 3) Коефіцієнт концентрації майна виробничого призначення:
• , (2.3.)
• 4) Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах:
• , (2.4)
• 5) Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах:
• , (2.5)
• Для оцінки фізичного й морального зношування основних коштів розраховують наступні відносні показники:
• 1) Розрахуємо коефіцієнт зношування основних коштів для ДП ХМЗ «ФЕД», що характеризує частку основних коштів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості:
• , (2.6)
• Прийнято вважати, що значення коефіцієнта зношування більш ніж 50% є небажаним. В даному випадку зміна коефіцієнта зношування протягом трьох років не перебільшує 50%.
• 2) Коефіцієнт відновлення основних коштів визначає частина від наявних на кінець звітного періоду основних коштів, що становить нові основні кошти й розраховується по формулі:
• , (2.7)
• Коефіцієнт відновлення негативний, але має тенденцію до підвищення, тобто основні кошти поступово відновлюються.
• 3) Коефіцієнт вибуття ОЗ показує, яка частина основних коштів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула по різних причинах.
• , (2.8)
• За розглянуті періоди основні кошти з ДП ХМЗ «ФЕД» практично не вибували.
• 4) Коефіцієнт оборотності (коефіцієнт трансформації) активів показує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їхнього формування:
• , (2.9)
• 5) Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто виснажується товарно-матеріальний запас підприємства або скільки оборотів за рік зробили запаси:
• , (2.10)
• Період одного обороту запасів можна розрахувати в такий спосіб:
•  (2.11).
• Таким чином, кількість днів, за які запаси перетворюються в реалізований товар протягом трьох років значно збільшилася.
• Аналіз капіталу ДП ХМЗ «ФЕД» на основі пасиву балансу.
• Капітал підприємства - це фінансові ресурси підприємства, що використовуються для фінансування предметів і коштів праці, робочої сили, інших елементів виробництва й фінансових інструментів.
• Загальна сума капіталу - підсумок балансу, що показує, з одного боку, загальну суму коштів, що мають у розпорядженні підприємства (актив), а з іншого боку - суму джерел утворення цих коштів (пасив).
• Відомості, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурах власного й позикового капіталів, скільки притягнуте в оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів, який обсяг зобов'язань підприємства, які склад і структура кредиторської заборгованості. Пасив показує, звідки узялися кошти, спрямована на формування майна підприємства.
• Фінансові ресурси підприємства складаються із власного капіталу й зобов'язань і сформовані за рахунок коштів власних, притягнутих і позикових джерел. Основним джерелом фінансування є власний капітал. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього; залучаючи позикові кошти, підприємство може підвищити рентабельність власного капіталу. Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного й позикового капіталів, багато в чому залежить фінансове становище підприємства.
• Аналіз складу, структури й динаміки пасиву балансу провадиться за допомогою горизонтального й вертикального аналізів порівняльного аналітичного балансу підприємства. При цьому структура й динаміка пасиву балансу вивчаються у взаємозв'язку з активом балансу.
• Аналіз складу, структури й динаміки власного капіталу ДП ХМЗ «ФЕД»

Показник	На 31.12.2003	На 31.12.2004	Зміни за звітний період	На 31.12.2005	Зміни за звітний період	На 31.12.2006	Зміни за звітний період
	Тис. грн	Уділ. вага, %	Тис. грн	Уділ. вага, %	Абсолют., тис. грн	Темп росту, %	Темп приросту %	Тис. грн	Уділ. вага, %	Абсолют., тис. грн	Темп росту, %	Темп приросту %	Тис. грн	Уділ. вага, %	Абсолют., тис. грн	Темп росту, %	Темп приросту %
1. Власний капітал	49894	83,3	50364	74,2	470	1,01	0,94	50628	71,31	264	1,5	0,52	49293	67,1	-1335	0,97	-2,6
1.1. Статутний капітал	30976	51,8	30976	45,6	0	1	0	30976	43,6	0	1	0	29450	40,1	-1526	0,95	-4,9
1.2. Додатковий вкладений капітал	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1.3. Інший додатковий капітал	10327	17,2	10337	15,2	10	1	0,09	10331	14,5	-6	0,9	-0,05	10361	14,1	30	1	0,29
1.4. Нерозподілений прибуток	8591	14,3	9051	13,3	460	1,05	5,3	9321	13,1	270	1,02	2,9	9428	12,8	107	1,01	1,14
1.5 Неоплачений капітал	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2. Довгострокові зобов'язання	2500	4,2	6450	9,5	3950	1,58	158	7000	9,85	550	1,77	8,5	10200	13,8	3200	1,45	45,7
Поточні зобов'язання	7380	12,3	11044	16,2	3664	1,5	33,1	13364	18,8	9700	3,64	0,72	13975	19	611	1,04	0,04
3.1 Короткострокові кредити банків	2220	3,71	5285	7,78	3065	2,3	57	9032	12,7	3747	1,7	41,4	8033	10,9	-999	0,88	-12,4
3.2 Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
3.3 Кредиторська заборгованість за товари	2825	4,72	3118	4,6	266	1,1	8,5	2787	3,9	-331	0,89	11,8	2594	3,5	-193	0,93	-7,4
3.4 Поточні зобов'язання по розрахунках	4910	8,2	5699	8,4	789	1,1	16,06	4257	5,9	-1442	0,75	-25	5607	7,6	1350	1,3	31,7
4. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Власний капіталі прирівняний до нього, усього	59775	100	67859	100	8084	1,1	13,52	70996	100	3137	1,04	4,6	73415	100	2419	1,03	3,4

• Таким чином, за досліджуваний період з 2004 р. по 2006 р. власний капітал і прирівняний до нього знизився на 1,65% (з 50364 тис. грн. до 49293 тис. грн.). Нерозподілений прибуток знизився на 4,2%; Статутний капітал зменшився на 5%.
• Аналіз структури власного капіталу показує, що кредиторська заборгованість за товари становить на початок звітного періоду 8,2%, а на кінець - 7,6%.
• Виконаємо аналіз позикового капіталу в таблиці 2.6.
• За досліджуваний період з 2004 р. по 2006 р. позиковий капітал збільшився на 18,7% (з 17494 тис. грн до 24175 тис. грн). Кредиторська заборгованість зросла за звітний період на 2,1%(з 3118 тис. грн. до 8033 тис. грн.).
• Довгострокові зобов'язання в структурі позикового капіталу становлять 25,3% на початок і 42% на кінець періоду.
• Структуру пасиву можна охарактеризувати за допомогою коефіцієнтів.
• 1) Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), показує частку власних коштів у загальній сумі джерел фінансування:
• , (2.12)
• У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути менше 50%. В нашому випадку величина коефіцієнта перебуває в межах норми, але має тенденцію до зниження.
• 2) Коефіцієнт фінансової залежності, показує, скільки сукупних джерел коштів доводиться на одиницю власних коштів:
• , (2.13)
• Коефіцієнт фінансового ризику, показує, скільки позикових коштів доводиться на одиницю власних джерел фінансування:
• , (2.14)
• Коефіцієнт фінансової стабільності, показує, скільки власних коштів доводиться на одиницю позикових джерел фінансування:
• , (2.15)
• Аналіз структури пасивів ДП ХМЗ «ФЕД» за допомогою фінансових коефіцієнтів

Коефіцієнт	На 31.12.2004	На 31.12.2005	На 31.12.2006
1. Коефіцієнт фінансової незалежності (%)	74,2	71,3	67,1
2. Коефіцієнт фінансової залежності	1,35	1,4	1,5
3. Коефіцієнт фінансового ризику	0,26	0,29	0,33
4. Коефіцієнт фінансової стабільності	3,8	3,5	3

• Размещено на Allbest.ru