Розрахунок податків та облік податкових надходжень

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

на тему «РОЗРАХУНОК ПОДАТКІВ І ОБЛІК ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ»

з дисципліни «Податковий менеджмент»

Харків 2011

ЗМІСТ

податок збір облік бюджет

Вступ

1. Порядок розрахунку та внесення сум податкових надходжень

2. Облік податкових надходжень

2.1 Організація обліку податків, зборів та обов'язкових платежів

2.2 Особисті рахунки платників податків та порядок їх ведення

2.3 Облік нарахованих сум платежів

2.4 Облік надходження платежів до бюджету

2.5 Облік відстрочення, розстрочення податкових зобов'язань та штрафних санкцій

3. Автоматизація обліково-перевірної роботи податкових органів

Висновки

Література

ВСТУП

Обчислення податку - це сукупність дій платника податків (податкового агента) чи податкового органу з визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджетів чи цільових фондів.

Особливості обчислення податків і зборів можуть бути покладені в основу класифікації цих видів обов'язкових платежів. Відповідно до цього податки поділяються на:

а) окладні - податки, що обчислюються безпосередньо податковим органом.

б) неокладні - податки, що обчислюються самостійно платником податків;

в) змішані - податки, що обчислюються на різних етапах і платником податків, і податковим органом. (Прикладом подібного податку може бути податок з доходів фізичних осіб , що обчислюється податковими агентами (під час оподатковування доходів за місцем основної роботи платника податків), платниками податків (під час подачі податкової декларації) і податковими органами (під час коригування даних податкових декларацій).

Визначення об'єкта оподатковування. Об'єкт оподатковування - це сукупність фактів, з якими пов'язане виникнення обов'язку платника податків зі сплати податків. Об'єктом оподатковування можуть бути як доходи чи їх частина, так і вартість товарів, майно платників податків, окремі види їхньої діяльності, додана вартість та інші об'єкти, встановлені законодавчими актами.

У коло категорій, пов'язаних з об'єктом оподатковування, входить і визначення джерела податку. У деяких випадках джерело податку може збігатися з об'єктом оподатковування, але в більшості випадків - це два різних визначення. Джерелом сплати податків є доходи платника. Причому якщо для фізичних осіб це заробітна плата, пенсії, доходи від підприємницької діяльності тощо, то для юридичних осіб в основному це - прибуток.

Отже, основним джерелом, за рахунок якого виплачується основна маса податків, є дохід.

1. Порядок розрахунку та внесення сум податкових надходжень

Обчислення податку здійснюється у декілька етапів. Спочатку оподатковуваний дохід зменшується на майнові податки, мито й інші платежі. На другому етапі перелічуються місцеві податки, витрати зі сплати яких відносять на фінансові результати діяльності платника. На третьому етапі виплачуються всі податки, що сплачуються за рахунок доходу.

Таким чином, джерело податку - кошти платника (переважно - дохід), що використовуються ним для сплати податку.

Визначення бази оподатковування. Базою оподатковування є конкретна характеристика визначеного об'єкта оподатковування. Вона є об'єктом оподатковування, скоригованим і підготовленим до застосування податкової ставки, обчислення суми податку, що підлягає сплаті в бюджет.

Вибір ставки податку. Ставка податку виступає як податкове нарахування на одиницю виміру податкової бази.

Застосування податкових пільг.

Розрахунок суми податку.

Податок обчислюється в рамках одного податкового періоду, але здійснюватися це може декількома способами. При цьому необхідно розмежовувати способи обчислення податку і способи сплати податку.

Спосіб обчислення податку характеризує особливість визначення й обліку оподатковуваної бази.

Залежно від способів обчислення розмежовують:

Кумулятивний - спосіб визначення об'єкта, при якому податкова база визначається наростаючим підсумком. На конкретну дату визначається оподатковувана база, зменшена на суму пільг, якими користується платник.

Некумулятивний - спосіб визначення податкової бази, при якому кожна частина доходу обкладається податком окремо, незалежно від інших джерел доходів. Цей спосіб більш простий, не вимагає складної системи розрахунків, але за його рахунок важко забезпечити стабільне надходження коштів до бюджету.

Сплата податку - це сукупність дій платника податків з фактичного внесення сум податку, що підлягає сплаті у відповідний бюджет чи цільовий фонд. Сплата податків може здійснюватися у декількох формах (рисунок 1).

Рисунок 1 - Форми сплати податків

1. Грошова форма сплати податку здійснюється безготівковим шляхом і розрахунками готівкою. У більшості випадків сплата податків здійснюється шляхом перерахування коштів з банківських рахунків платника на бюджетні рахунки на підставі платіжного доручення. Сплата здійснюється в національній валюті України.

Сплата податку в натуральній формі . Ця форма застосовується переважно для податкових платежів, пов'язаних з використанням природних ресурсів.

3. Комплексна форма сплати податків припускає поєднання двох попередніх і використовується при оберненні стягнення на майно боржника в рахунок погашення податкової недоїмки.

Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку з перерахування коштів у бюджет чи спеціальні фонди. Тобто це механізм, порядок сплати і перерахування податку.

Існують три основних способи сплати податку.

1. Кадастровий - спосіб сплати податків, в основу якого покладено перерахування суми відповідно до визначеної шкали, основаної на певних видах майнових об'єктів.

2.Деклараційний - спосіб реалізації платником податків обов'язку зі сплати податку на підставі подання в податкові орга-ни офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і про свої податкові обов'язки.

3.Попередній (авансовий) - спосіб, що застосовується в основному при безготівковому утриманні. Податки утримуються у джерела доходу. Вони утримуються платником в момент видачі коштів одержувачу і при цьому автоматично перераховуються в бюджет до видачі доходу.

Обов'язок платника податків характеризується фактом сплати податку, а також своєчасною сплатою сум податків і зборів у повному обсязі у терміни, закріплені податковим законодавством.

Терміном сплати податку визнається період часу, що починається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податків і закінчується моментом закінчення терміну сплати податку. Термін сплати податку визначається календарною датою чи закінченням періоду часу, що обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями чи вказівкою на подію, що повинна настати чи відбутися.

Залежно від термінів сплати податки поділяються на термінові податки - податки, що сплачуються протягом визначеного терміну, обумовленого моментом виникнення податкового обов'язку, та періодичні - податки, що сплачуються протягом визначеного терміну, що встановлюється переважно у взаємозв'язку з конкретними календарними періодами.

Зміна терміну сплати податку здійснюється шляхом перенесення терміну сплати податку чи його частини на більш пізній термін. Зміна терміну сплати податку здійснюється у вигляді відстрочки, розстрочки, податкового кредиту.

Зміна терміну сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку. Вона здійснюється на підставі договору, що складається між платником податку і податковим органом у межах його компетенції.

2. Облік податкових надходжень

2.1 Організація обліку податків, зборів та обов'язкових платежів

Облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться працівником підрозділу обліку і звітності органу Державної податкової служби відповідно до порядку, встановленого для справляння платежів до бюджету.

Обробка документів щодо обліку платежів, що надходять до бюджету, ведеться в локальній мережі, яка забезпечує єдиний технологічний процес введення, контролю інформації та високу швидкість обробки документів.

Для забезпечення повноти надходження платежів до бюджету, згідно з бюджетною класифікацією, органи Державної податкової служби відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством з касового виконання Державного бюджету України за доходами, до 1 грудня кожного року подають органам Державного казначейства та фінансовим органам в електронному вигляді списки складу платників податків, які знаходяться на податковому обліку у кожному районі (місті), щодо юридичних осіб та їх філій, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Списки складу платників містять: назву (або прізвище, ім'я та по батькові - для фізичної особи) платника; його ідентифікаційний код (номер); коди платежів відповідно до бюджетної класифікації із зазначенням: символів звітності, номерів рахунків, відкритих у територіальних органах Державного казначейства або відкритих на ім'я фінансових органів, виду бюджету.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами Державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (АІС). Засобами АІС забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій на робочому місці працівників підрозділу обліку і звітності, у тому числі ведення особистих рахунків платників, формування довідкової інформації та складання звітності.

Обов'язковою вимогою до проектів АІС обліку і звітності в органах Державної податкової служби є захист, архівування та збереження даних, забезпечення можливості доступу до баз даних, у тому числі минулих звітних періодів (тільки в режимі перегляду), виведення карток особистих рахунків на друк та екран комп'ютера, забезпечення кодування кожної операції, відстеження з кожного податкового зобов'язання та податкового боргу історій їх виникнення. АІС забезпечує наявність в особових рахунках платників всіх реквізитів, необхідних для автоматизованої звірки даних з даними інших структурних підрозділів податкового органу.

Органи Державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, одержують відповідні документи від органів Державного казначейства, фінансових органів, контролюючих та інших органів і платників відповідно до чинних порядків передачі інформації та внутрішнього документообігу.

Документами, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про податкові зобов'язання платника до бази даних, є:

а)за податковими зобов'язаннями, які самостійно визначаються платником:

- податкові декларації (розрахунки), у тому числі нові, довідки про суми платежу на збільшення або зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, розрахунки авансових платежів та інші документи, які подаються платниками податків до податкового органу в порядку та терміни, встановлені податковим законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування платежів;

- реєстр відповідного органу Державного казначейства (фінансового органу), що підтверджує надходження коштів на бюджетні рахунки, - у випадках, коли чинними нормативно-правовими актами передбачено визначення податкового зобов'язання за фактом зарахування коштів на бюджетні рахунки;

б) за податковими зобов'язаннями, розрахованими органом Державної податкової служби:

- податкове повідомлення (рішення) органу Державної податкової служби, складене за актом документальної перевірки або за іншими документами, передбаченими чинним законодавством;

- податкове повідомлення (рішення) органу Державної податкової служби про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання;

- рішення про скасування або зміну раніше прийнятого рішення про нарахування податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) внаслідок адміністративного оскарження;

- розрахунок суми податкового зобов'язання, якщо згідно з нормативно-правовими актами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого платежу, є податковий орган;

- акт документальної перевірки з питань повноти нарахування, утримання та сплати прибуткового податку з громадян;

в)що надходять від судових органів:

- рішення (ухвала, постанова) суду (господарського суду) про нарахування або визнання недійсним відповідного рішення органу Державної податкової служби про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, скасування раніше нарахованих сум податкового зобов'язання;

г) що є підставою для відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань перед бюджетом та скасування наданих, відстрочених або розстрочених податкових зобов'язань:

- рішення про відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань, надані органами, які згідно з чинним законодавством мають право приймати такі рішення;

- договір між платником та органом Державної податкової служби, якщо рішення про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань приймається органом Державної податкової служби;

- рішення про скасування прийнятого раніше рішення про відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань;

д) що розпочинають, підтверджують або завершують процедуру адміністративного оскарження:

- заява (скарга) платника податків про перегляд рішення контролюючого органу;

- рішення контролюючого органу про повне (часткове) задоволення скарги платника;

- рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому

адміністративному оскарженню;

- повідомлення платника податків про судове оскарження рішень контролюючого органу;

е) що підтверджують податковий компроміс:

- згода платника з рішенням про податковий компроміс;

- рішення про відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань та податковий компроміс;

- рішення про списання безнадійного боргу;

є) що є підставою або засвідчують введення (припинення) мораторію, укладання мирової угоди щодо відстрочення (та/або) розстрочення, списання безнадійної заборгованості:

- заява про порушення справи про банкрутство;

- ухвала господарського суду про порушення провадження справи про банкрутство платника;

- ухвала господарського суду про припинення мораторію;

- ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди;

- постанова господарського суду про визнання платника банкрутом;

- ухвала господарського суду про поновлення провадження справи про банкрутство платника.

Документами, що підтверджують погашення платником податкових зобов'язань, є:

1. Одержані від органів Державного казначейства України:

- відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами у вигляді електронних документів - технологічних файлів;

- звіти про виконання державного бюджету за доходами та видатками;

- виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії;

- корінець прибуткового документа («повідомлення») про прийняття установою банку платежів до державного бюджету готівкою;

- копії квитанцій, виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до державного бюджету, разом з описом до них.

2 . Одержані від фінансових органів:

- реєстр розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету;

- копія відомостей про зарахування платежів до бюджету, про розподіл платежів між бюджетами, про повернення надміру сплачених або невідшкодованих сум;

- копія розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету за безготівковим розрахунком;

- довідка про суми надходжень до місцевого бюджету за видами платежів;

- корінець прибуткового документа («повідомлення») про прийняття установою банку платежів до місцевого бюджету готівкою;

- копії квитанцій, виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до місцевого бюджету, разом з описом до них.

3. Одержані Державною податковою адміністрацією України від Державного казначейства України:

- відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами (центральний рівень) у вигляді електронних документів - технологічного файлу;

- звіт про виконання державного бюджету за доходами в розрізі областей в електронному вигляді.

2.2 Особисті рахунки платників податків та порядок їх ведення

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами Державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особисті рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Особисті рахунки платників відкриваються органом Державної податкової служби щорічно за платниками, які;

- перебувають на податковому обліку з початку року;

- взяті на податковий облік протягом поточного року з моменту взяття на облік;

- своєчасно не взяті на податковий облік - з моменту нарахування або сплати платежу (залежно від того, яка з цих подій настала раніше);

- реорганізуються - з дати зміни організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків.

Картки особистих рахунків відкриваються структурним підрозділом органу Державної податкової служби (який, у межах своїх функціональних обов'язків, повинен відкрити особисті рахунки) не пізніше першого робочого дня, наступного за днем одержання від структурних підрозділів органу Державної податкової служби з обліку платників списків платників.

Номерами карток особистих рахунків є:

- номери особистих рахунків юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають ідентифікаційним кодам і які присвоюються платникам згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 118;

- номери особистих рахунків фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають ідентифікаційним номерам і присвоюються платникам згідно із Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»;

- номери особистих рахунків підприємств, що проводять спільну підприємницьку діяльність і яким відкривають особисті рахунки за додатковою ознакою, що відповідає реєстраційним (обліковим) номерам Тимчасового реєстру ДПА України.

Кожна картка особистого рахунку має безпосередній вихід на Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, який є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про платників податків та містить дані інших реєстрів, а саме: реєстру платників ПДВ, реєстру неприбуткових організацій і установ, реєстру платників податків постійних представництв нерезидентів в Україні, реєстру договорів про спільну діяльність, реєстру великих платників податків. Зазначене дозволяє групувати облікові показники за всіма наведеними ознаками.

Форми карток особистих рахунків мають лицьову та зворотну сторони.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння

платежу та дані про платника податків (у тому числі терміни подання розрахунків та терміни сплати, вид бюджету, код бюджетної класифікації), а також інформація про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок.

Зворотний бік картки відображає етап розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит, суми податкового боргу та надміру сплачені) та інше.

Усі вартісні операції в особистих рахунках платників здійснюються у гривнях та копійках відповідно до норм розрахунків, що діють в установах банків України.

В особистих рахунках платників підсумки за місяць та підсумок, який наростає з початку року, підбиваються щомісяця, крім підсумкових рядків, що відображають сальдо розрахунків (надміру сплачені та суми податкового боргу) та повторюють ті самі суми, що були розраховані під час проведення останньої облікової операції.

В особистих рахунках від реалізації конфіскованого майна сальдо розрахунків (надміру сплачені та суми податкового боргу) визначається після проведення кожної облікової операції, а підсумки підводяться після закриття особистих рахунків.

Працівником підрозділу обліку і звітності після підбиття щомісячних підсумків вибірково перевіряється правильність їх розрахунку. Вибіркова перевірка правильності проведених облікових операцій в особистих рахунках платників здійснюється не менше ніж раз на квартал.

Перевіряючи особисті рахунки, необхідно звернути увагу на такі моменти:

- чи за всіма термінами сплати відображено внесені суми нарахованих платежів до бюджету, а також суми, донараховані за результатами документальних перевірок;

- чи правильно обчислене сальдо розрахунків платників з бюджетом (надміру сплачені та суми податкового боргу);

- чи правильно нарахована пеня.

Сальдо розрахунків на звітну дату розраховується наступним чином (див. рисунок 2):

Рисунок 2- Сальдо розрахунків платників з бюджетом

За наявності податкового боргу на початок року сальдо розрахунків на звітну дату має дорівнювати податковому боргу на початок року, плюс нарахована сума за звітний період, мінус сплачена сума за звітний період, мінус сума розрахунків без наявної сплати, мінус сума зменшення (списання) податкового зобов'язання, плюс повернена сума за звітний період.

Суми, що надійшли до бюджетів та до державних цільових фондів з початку року, відображаються у реєстрах надходжень та повернень і постійно звіряються з даними реєстру розрахункових документів на відповідну дату.

На вимогу платника органи Державної податкової служби звіряють розрахунки за всіма платежами, які сплачуються платником до бюджету за звітний період. За платежами, з яких виникли розбіжності, за бажанням платника друкується картка особистого рахунку.

При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Державної податкової служби розрахунки на 1 січня вважаються звіреними і про це робиться відмітка у книзі обліку звірення розрахунків з бюджетом, яка ведеться у підрозділі обліку і звітності. Якщо сальдо розрахунків з бюджетом на 1 січня за даними платника не збігається з даними органу Державної податкової служби, то звірення розрахунків оформлюється складанням акта, який є підставою для здійснення детальної перевірки розбіжностей даних особистого рахунка платника із даними платника. Звірка розрахунків усіх платників податків за платежами до бюджету, які ними сплачуються, проводиться до закінчення терміну подання річного звіту. Форми акта звірки розрахунків та книги обліку затверджуються Державною податковою адміністрацією України.

В особистих рахунках платників після проведення всіх облікових операцій на останнє число грудня, включаючи нарахування пені на суми, що вважаються не сплаченими до 31 грудня включно, працівником підрозділу обліку і звітності в автоматичному режимі підбиваються підсумки за рік нарахованих, зменшених, сплачених і повернених сум платежів, штрафних (фінансових) санкцій і пені.

Проведення розрахункових операцій в особистих рахунках платників із закриття звітного року та підбиття підсумків проводяться виключно в автоматичному режимі засобами відповідного програмного забезпечення. Якщо має місце податковий борг або надміру сплачені суми, несплачена пеня тощо, то ці суми переносяться в особистий рахунок поточного року. Нульове сальдо особистого рахунку попереднього року переноситься в особистий рахунок поточного року.

У разі передачі зобов'язань щодо оподаткування платника (під час зняття з обліку з одного органу Державної податкової служби і взяття на облік до іншого) підрозділи обліку і звітності проводять такі операції:

- в особистих рахунках після проведення всіх облікових операцій, включаючи нарахування пені на несплачені суми податкового боргу, в автоматичному режимі підбивають підсумки нарахованих, зменшених, сплачених і повернутих сум платежів, штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань;

- проводять звірку з платником податків зі складанням у трьох примірниках (для двох податкових органів і платника податків) відповідних актів, у яких визначаються суми платежів, донараховані за результатами документальних перевірок, штрафні (фінансові) санкції, що не сплачені платником на момент складання акта звірки і термін сплати за якими настане після дати зняття з обліку;

- формують картки особистих рахунків в електронному вигляді та довідку про податковий борг і надміру сплачені платежі до бюджету, крім платежів, сплата за якими повинна проводитися за місцем розміщення об'єкта оподаткування (наприклад, плата за землю, плата за торговий патент та інші), і заповнюють відповідні пункти повідомлення (ф. № 11-ОПП);

- передають до підрозділів з обліку платників повідомлення, завірену довідку про податковий борг платника, надміру сплачені платежі до бюджету, акт звірки з платником для складання акта передачі податкового боргу та надміру сплачених платежів;

- на підставі акта передачі, затвердженого керівником (заступником керівника) органу Державної податкової служби, проводять в картках особистих рахунків зменшення (збільшення) податкового боргу чи надміру сплачених платежів у базах поточного року так, щоб сальдо розрахунків на дату зняття з обліку дорівнювало нулю, і передають інформацію в електронному вигляді на магнітному носії до підрозділів обліку платників для подальшої передачі органу Державної податкової служби за новим місцезнаходженням платника. З метою запобігання втрати інформації вона обов'язково дублюється.

Під час взяття платника податків на податковий облік підрозділи обліку і звітності одержують від підрозділів з обліку платників повідомлення (ф. № 11-ОПП), інформацію, надану в електронному вигляді, для формування карток особистих рахунків, акти звірок та довідку про податковий борг та надміру сплачені платником суми платежів до бюджету.

В особистих рахунках платника, відкритих органом Державної податкової служби за його новим місцезнаходженням, відображаються підсумки нарахувань і надходжень за його попереднім місцезнаходженням, але до оперативної звітності органу Державної податкової служби за новим місцезнаходженням платника до кінця звітного року включаються лише нарахування та надходження платежів до бюджету з терміну відкриття ним особистих рахунків платника. Органом Державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням платника дані щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджету в оперативній звітності відображаються до кінця звітного року і нові особисті рахунки на поточний рік не відкриваються.

При зміні протягом року форми власності, назви, організаційно-правової форми або місцезнаходження платника податків, які призводять до зміни виду платежу (коду бюджетної класифікації), такому платнику відкривається нова картка особистого рахунка за відповідним кодом бюджетної класифікації, до якої в автоматичному режимі вноситься сальдо розрахунків з попередньої картки. При цьому дані з попередньої картки особистого рахунку враховуються у звітності до кінця поточного року.

У разі переходу платника на сплату консолідованого податку за його заявою облік зазначеного платежу ведеться в картках особистих рахунків до кінця поточного року, при цьому сальдо розрахунків за платежами до бюджету передається до іншого органу Державної податкової служби. Закриття картки особистого рахунка здійснюється у загальному порядку.

При ліквідації платника податків в обліку проводяться такі операції:

- за платниками податків, які не мають заборгованості перед бюджетом, особисті рахунки закриваються в кінці року. Облікові показники враховуються у звітності поточного року;

- якщо платник податків має заборгованість перед бюджетом, то на підставі документів, що підтверджують визнання податкового боргу безнадійним, у особистому рахунку платника проводиться запис суми безнадійного боргу за основним платежем і штрафними санкціями.

2.3 Облік нарахованих сум платежів

Нарахуванню в особистих рахунках платників підлягають:

- податкові зобов'язання, самостійно визначені платником;

- податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом Державної податкової служби;

- штрафні (фінансові) санкції;

- пеня;

- проценти за користування податковим кредитом.

Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником, нараховуються в особистих рахунках за даними електронних реєстрів нарахованих сум податкової звітності та електронних реєстрів податкових повідомлень, сформованих на підставі даних податкової звітності. Спеціалісти підрозділів обліку і звітності в автоматичному режимі формують реєстри рознесених сум та проводять звірку з реєстрами нарахованих сум. Після звірки та виправлення розбіжностей, якщо такі є, реєстр нарахованих сум податкової звітності передається підрозділу, що його сформував, з відміткою про повноту обліку сум в особистих рахунках платників.

Податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом Державної податкової служби, проводяться у картках особистих рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині сум узгоджених податкових зобов'язань.

Нарахування сум штрафних санкцій здійснюється у тому самому порядку, що й нарахування податкових зобов'язань, визначених платником та нарахованих (зменшених, списаних) органом Державної податкової служби, за даними електронних реєстрів та електронних реєстрів податкових повідомлень у частині штрафних санкцій, які вибираються з реєстру за ознакою та розносяться до особистих рахунків платників до розділу «Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій».

Нарахування процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань проводиться в особистих рахунках платників у розділі «Проценти за користування відстроченням або розстроченням сплати податкових зобов'язань» шляхом перенесення цих сум в автоматичному режимі з журналу реєстрації відстрочених або розстрочених сум податкових зобов'язань.

Проведення операцій в особистих рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Для забезпечення контролю за правильністю рознесення до особистих рахунків платників даних податкової звітності підрозділи обліку і звітності виконують такі контрольні функції:

- щомісяця проводять в автоматичному режимі звірки даних щодо сум податкових зобов'язань, визначених у реєстрах, з даними реєстрів інших структурних підрозділів, що здійснюють супроводження цих питань. Звірка проводиться в розрізі платників, платежів, бюджетів, сум та інших реквізитів;

- у разі виникнення розбіжностей формують в автоматичному режимі протокол розбіжностей та подають його службовій особі відповідного структурного підрозділу для виявлення та усунення причин розбіжностей.

2.4 Облік надходження платежів до бюджету

Облік надходжень платежів до бюджету в особистих рахунках платників проводиться органом Державної податкової служби на підставі документів, що підтверджують погашення платником податкових зобов'язань.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників за належними до бюджету платежами органи Державної податкової служби провадять оперативний облік платежів згідно з кодами бюджетної класифікації.

Суми донарахованих платежів за результатами документальних перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються за тими самими кодами бюджетної класифікації, що й основні платежі.

Дані про надходження платежів до бюджету повинні бути відображені органом Державної податкової служби в особистих рахунках платників і у реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України (фінансових органів) відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів. У разі виявлення у зазначеному реєстрі сум надходжень, структура яких не відповідає вимогам автоматичного обліку платежів до бюджету, ці дані у день отримання електронного реєстру розрахункових документів обліковуються в окремому особистому рахунку за спеціальним кодом та у реєстрі надходжень та повернень. Зазначені суми надходжень підлягають уточненню та обліку у відповідних особистих рахунках платників не пізніше п'яти днів від дня одержання копій розрахункових документів від органу Державного казначейства (фінансового органу). В оперативній звітності органу Державної податкової служби не враховуються надміру сплачені платежі за зазначеними сумами надходжень за період їх уточнення.

Облік платежів, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органів Державної податкової служби, крім випадків донарахування таких платежів за актами документальних перевірок, ведеться у реєстрі надходжень та повернень.

Облік платежів, за якими не передбачено нарахування пені, але передбачено врахування у сумах податкового боргу, ведеться в особистому рахунку платника.

За платежами, контроль за справлянням яких протягом поточного року знято з органів Державної податкової служби і покладено на інші державні органи, здійснюється виведення нульового сальдо в особистому рахунку платника шляхом збільшення (зменшення) суми нарахувань без урахування у звітності коригувальних сум нарахувань. Підставою для проведення зазначеної операції є рішення керівника (заступника керівника) органу Державної податкової служби щодо зняття з обліку зазначених платежів. Операція проводиться датою прийняття рішення.

Виведення нульового сальдо може здійснюватися двома операціями:

- коригуванням сум нарахованих податкових зобов'язань за платежами, за якими облік в органах Державної податкової служби припиняється;

- шляхом перенесення сальдо розрахунків до інших особистих рахунків платників.

Щодо платежів, за якими відповідно до законодавчих та нормативних документів змінюється форма обліку, тобто закриваються особисті рахунки й облік переходить на реєстр надходжень та повернень, проводяться такі заходи: за відповідними кодами операцій суми податкового боргу (або суми, надміру сплачені до бюджету) автоматично балансуються записами про нарахування (зменшення нарахування), внаслідок чого відображається нульове сальдо розрахунків.

Картки особистих рахунків закриваються на загальних підставах. У звітності нараховані (зменшені) суми не враховуються.

2.5 Облік відстрочення, розстрочення податкових зобов'язань та штрафних санкцій

Відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань надається платникам у порядку, визначеному чинним законодавством.

Облік відстрочених або розстрочених податкових зобов'язань в особистих рахунках платників ведеться на підставі таких документів:

- заява (скарга) платника податків про перегляд рішення контролюючого органу;

- рішення контролюючого органу про повне (часткове) задоволення скарги платника;

- рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню;

- повідомлення платника податків про судове оскарження рішень контролюючого органу.

Облік надходження відстрочених або розстрочених податкових зобов'язань за платежами до бюджету та процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань відображається в особистих рахунках платників у загальному порядку погашення податкових зобов'язань, який встановлюється окремо для кожної форми особових рахунків платників. Зарахування цих сум проводиться за тими кодами бюджетної класифікації, що й платежі, за якими надано відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань.

Сума податкового кредиту, проценти за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань та терміни їх сплати відображаються в особистому рахунку платника згідно з порядком, встановленим для обліку відстрочених або розстрочених податкових зобов'язань.

Проценти за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань відображаються на зворотному боці картки в розділі «Проценти за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань».

При переведенні платника на облік до іншого податкового органу, у тому числі до державних податкових інспекцій з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими платниками податків, за платником зберігається право на відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань (боргу), надане за попереднім місцезнаходженням.

Інформація щодо розстрочених (відстрочених) сум передається та приймається в автоматичному режимі. В оперативній звітності дані про відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань відображаються:

- за попереднім місцем обліку платника - від дати надання відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань до дати зняття з обліку платника податків відображаються як «використані»;

- за новим місцем обліку платника - від дати взяття на облік платника податків до дати закінчення терміну дії відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань відображаються як «діючі» на звітну дату.

Облік сум штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих та сплачених платником самостійно до початку перевірки органу Державної податкової служби, провадиться в особистому рахунку платника на підставі даних електронних реєстрів, складених за даними нової податкової декларації (розрахунку), у якій штрафні санкції визначаються окремим рядком.

Облік сум штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом Державної податкової служби, провадиться в автоматичному режимі на підставі даних електронного реєстру податкових повідомлень, складених за рішенням керівника (заступника керівника) органу Державної податкової служби про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, за кожним платежем окремо, датою останнього дня граничного терміну сплати.

Облік штрафних санкцій в особистих рахунках платників, які подали до установи банку платіжне доручення на перерахування суми податкового боргу (часткового податкового боргу) до бюджету, призупиняється датою його реєстрації у цих установах на суми сплати податкового боргу (часткового податкового боргу).

Суми фінансових санкцій обліковуються в особистих рахунках платників за окремими кодами операцій у розділі «Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій».

3. Автоматизація обліково-перевірної роботи податкових органів

Інформаційна система податкової служби - це система з великими потоками інформації та великою їх розгалуженістю, з великою кількістю типів документів різної складності. Їх швидкий пошук та систематизацію може забезпечити тільки автоматизована інформаційна система.

АІС податкової служби - це комп'ютерна мережа з організацією автоматизованих робочих місць (АРМ) податкових інспекторів. Для забезпечення відповідності програмного комплексу обліку і звітності нормам чинного законодавства проекти АІС підлягають обов'язковому тестуванню у ДПА України з залученням спеціалістів, що безпосередньо обслуговують платників податків.

Обов'язковою вимогою до проектів АІС обліку і звітності в органах Державної податкової служби є захист, архівування та збереження даних, відстеження з кожного податкового зобов'язання та податкового боргу історій їх виникнення, забезпечення кодування кожної операції і можливості доступу до баз даних, у тому числі минулих звітних періодів (тільки в режимі перегляду).

У податковій службі у 1991 р. з'явилася перша версія автоматизованого робочого місця податкового інспектора відділу обліку та звітності - «Держдоходи». За його допомогою були усунені основні недоліки ручного оперативного обліку податків. Потім з'явилися нові АРМ, у результаті об'єднання яких була створена автоматизована інформаційна система податкової служби.

АРМ - це сукупність програмно-технічних засобів та проблемно-орієнтованих комплексів, які використовуються з метою суттєвого підвищення ефективності процесу інформаційного забезпечення діяльності податкового інспектора, наприклад, реєстрація інформації, її обробка та систематизація.

Організаційно-інформаційна структура податкової служби України побудована за трирівневою ієрархічною системою - центр, область, район.

На районному рівні готується оперативна інформація, яка є первинною інформацією, що часто поновлюється. Оперативна інформація - основа в інформаційній ієрархії автоматизованих систем. Обробка оперативної інформації являє собою роботу, пов'язану зі збором, контролем і первинною обробкою даних, формуванням нових документів, довідок, звітів. Тому найбільше інформаційне навантаження в роботі податкових органів покладено на нижній рівень - районні ДПІ. Саме на цьому рівні виникає первинна інформація, пов'язана з безпосередньою роботою з платниками податків (юридичними та фізичними особами). Автоматизація збору та обробки інформації на робочих місцях забезпечує повноту, точність і актуальність документів, прискорює їх підготовку, а використання спеціального програмного забезпечення сприяє зростанню продуктивності праці. У результаті з ДПІ до обласної ДПА надходять файли, в яких згідно зі строками надання розміщена регламентна звітна інформація про платників, стан податкових платежів, виконання платіжної дисципліни тощо, а також інформація щодо неформалізованих запитів.

На обласному рівні шляхом узагальнення оперативної інформації формується тактична інформація для аналізу та відпрацювання різних варіантів щодо надходження коштів до бюджету. Тут накопичуються дані, які надходять із ДПІ, компонуються в цілому ДПА обласного рівня і передаються до ДПА України.

Стратегічна інформація утворюється в результаті опрацювання в ДПА України оперативної і тактичної інформації, що містить відомості, звіти, прогнози. На її основі органи законодавчої та виконавчої влади можуть оцінювати виконання прибуткової частини бюджету України і приймати обґрунтовані та ефективні рішення, а також робити висновки про те, як працюють закони за кожним із податків, прогнозувати та підтримувати стратегію напрямів розвитку Податкової служби України.

Інформаційне забезпечення АІС податкової служби - це стандартизовані та уніфіковані форми вхідної та вихідної документації, єдиний формалізований опис даних, єдина нормативно-довідкова інформація (НДІ), що містить систему класифікації і кодування, єдині інструкції та правила обробки інформації, єдина ієрархічна система банків даних та система їх захисту тощо.

Для забезпечення безпомилковості читання документів (кодування вхідної інформації), а також швидкісного введення інформації з цих документів до баз даних та їх опрацювання були розроблені єдині загальнодержавні довідники (класифікатори), що і склали НДІ автоматизованої інформаційної системи податкової служби. Довідник, або класифікатор, - це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угруповань. Нормативно-довідкова інформація - це дані про розміри ставок та терміни сплати за кожним із видів податкових платежів, облікову ставку НБУ, бюджетну класифікацію податків та зборів, перелік банківських установ, у яких перебувають розрахункові рахунки платників, перелік платників податків, державних органів та ін.

Стандартизація та уніфікація форм документів, єдина НДІ та єдині правила обробки інформації є основою для створення єдиного інформаційного простору податкової служби, що дає можливість автоматизувати більш трудомісткі процеси щодо збору, обліку та обробки інформації. Усі довідники розробляються і підтримуються в актуальному стані централізовано у ДПА України і разом з пакетами прикладних програм передаються на обласні та районні рівні.

Використання загальнодержавних довідників дало можливість обміну інформацією в електронному вигляді між податковими органами, банками, митними органами, казначейством, Держкомстатом, органами виконавчої влади усіх рівнів та дозволило здійснювати проведення повномасштабного й ефективного контролю за достовірністю (якістю) інформації про об'єкти оподаткування.

Після реєстрації у виконавчому комітеті та Мінстаті платник реєструється у податковій інспекції в управлінні обліку платників, подаючи для цього усі реєстраційні документи. Реєстрація здійснюється за допомогою АРМ «Облік платників» та АРМ «Реєстрація платників ПДВ», у результаті якої всі інформаційні відомості надходять до бази даних АІС податкової інспекції з подальшою передачею цих даних до центральної бази даних (ЦБД) ДПА України (через обласну ДПА), а саме: до Державного реєстру юридичних осіб, Державного реєстру платників ПДВ.

Отримавши в податковій інспекції довідку про реєстрацію, платник відкриває рахунок у банку. Протягом трьох робочих днів з цього моменту з банку до ДПІ електронною поштою надходять відомості про відкриття (або закриття) рахунка.

У результаті реєстрації платника в податковій інспекції відкривається картка особистого рахунка (КОР) за кожним видом платежу.

Проблемним питанням у відносинах платника податків з податковою службою є подання звітів та їх реєстрація, особливо у періоди пікових навантажень, проведення контролю та аналізу звітних документів податковими органами. Щоб налагодити швидку реєстрацію податкових звітів, їх контроль та аналіз, концепція розвитку Податкової служби України визначила такі шляхи:

- подання звітів у електронному вигляді;

- впровадження програмних комплексів, які забезпечують оперативність прийняття звітності, автоматизовану її обробку, універсалізацію технологічного процесу використання у роботі даних із звітних документів платників податків та встановлення жорсткого контролю за термінами їх подання.

ДПА України проводить роботу щодо розроблення та впровадження програмного комплексу з формування усіх податкових звітів у електронному вигляді. Формування електронної звітності платниками здійснюється з використанням спеціальних програмних засобів, які складаються з двох частин: клієнтської, за допомогою якої платник «готує» електронний звіт, та інспекторської, яка «приймає» наданий звіт, виконує необхідний контроль інформації та передає ці дані для обробки до інших функціональних АРМ. Передача податкових звітів у електронному вигляді (електронна звітність) відбувається через подання до районної ДПІ дискети або електронного файлу за допомогою електронної пошти разом з підписаними паперовими копіями.

Програмний комплекс клієнтської частини надає платнику можливість:

- генерувати і заповнювати в автоматизованому режимі звітні бухгалтерські форми відповідно до чинного законодавства;

- перевіряти в автоматизованому режимі заповнення звітних форм, фіксуючи помилки окремим протоколом;

- захищати дані, що передаються до податкових органів, від несанкціонованого доступу та коригування електронного звіту шляхом «електронного підпису» платника;

- накопичувати і використовувати дані електронних звітів;

- друкувати форми електронних звітів - отримувати обов'язкові паперові копії звітних форм.

Щодо програмного комплексу інспекторської частини, то він забезпечує:

- оперативність приймання звітності;

- автоматизовану обробку звітності;

- універсалізацію технологічного процесу використання даних звітних документів платників податків;

- встановлення жорсткого контролю за термінами їх подання.

За його допомогою реалізована мета автоматизування таких операцій:

- реєстрування форм звітності платників податків;

- ведення нарахованих сум податків за зареєстрованими формами звітності;

- введення даних за поданими формами звітності платників податків;

- контроль даних форми звітності на етапі їх введення;

- пакетний контроль усіх поданих форм;

- ведення реєстрів поданих та неподаних документів;

- ведення реєстрів нарахованих сум податків;

- ведення реєстрів із контролю форм звітності.

Інформація про нараховані суми податків, після успішного завершення автоматизованого контролю, автоматично переноситься в картки особистих рахунків платників, в інформаційні файли баз даних.

Практика показує, що приймання звітності на електронних носіях дає можливість скоротити кількість робочих місць із приймання звітності, зменшити час обробки та підвищити достовірність отриманої інформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. Частина 1. - 136 с.

2.Антология экономической классики / Сост. И. Столяров. - М.; ЭКОНОВ КЛЮЧ, 2007. - 475 с. - (Петти В. Трактат о налогах и сборах; Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов; Рикардо Д. Начала политической зкономии и налогового обложения).

1. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Укранне. - Киев: А.С.К., 2008 - 639 с.

2. Іванов Ю.В. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2008. - 517 с.

3. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С.Пономаренка - К,: Видавничий центр «Академія», 2007- 544 с.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 258 с.

5. Крисоватий А.І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. - Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2007. - 246 с.

6. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика. -- К.: Кондор, 2006. - 256 с.

7. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К., 2008.- 328с.

8. Международные соглашения об устранении двойного налогообложения, ратифицированные Верховной Радой Украины. - Интернет: http://www.liga.kiev.ua

9. Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 352 с.

10. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2008.- 301с.

11. Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. / Пер. з англ. - К.: Основи, 2009. - 676 с.

12. Сіренко В.Ф. Податкова застава. - К.: Кондор, 2007.-84 с.

Размещено на Allbest.ru