Облік платників податків в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ

на тему «Облік платників податків в Україні»

з дисципліни “Податковий менеджмент”

Харків 2011

ЗМІСТ

облік платник податок

Вступ

1. Організація обліку платників податків

2. Облік платників податків - юридичних осіб

3. Облік фізичних осіб -- платників податків

4. Облік платників податку на додану вартість

Висновки

Література

ВСТУП

Облік платників податків є однією з основних функцій органів Державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів.

Робота з обліку платників податків в органах Державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків. Для забезпечення повноти обліку платників податків органи Державної податкової служби положенням на перше число кожного місяця звіряють у рамках району Єдиний банк даних про платників податків -- юридичних осіб, а також Реєстр фізичних осіб з даними відповідних органів державної реєстрації з обов'язковим складанням акта звірки.

Автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків, містить:

- Єдиний банк даних юридичних осіб - платників податків;

- реєстр неприбуткових організацій і установ;

- Державний реєстр фізичних осіб - платників податків;

- реєстр фізичних осіб - платників податків - суб'єктів підприємницької діяльності;

- реєстр платників податків - постійних представництв нерезидентів в Україні;

- реєстр договорів про спільну діяльність.

Робота з обліку платників податків у органах Державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою адміністрацією України.

1. Організація обліку платників податків

На підставі реєстраційних карток, одержаних від органів державної реєстрації про зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності, підрозділи обліку платників податків складають списки суб'єктів підприємницької діяльності, які не з'явились в органи Державної податкової служби для взяття їх на облік як платників податків, та передають ці списки підрозділам з примусового стягнення податків і підрозділам податкової міліції.

У такому самому порядку передаються матеріали і стосовно платників податків, що в установлені терміни не повідомили орган Державної податкової служби про перереєстрацію, реорганізацію, зміни в реєстраційних та статутних документах.

Щодо кожного суб'єкта підприємницької діяльності підрозділи примусового стягнення податків установлюють із засновниками та керівниками суб'єктів підприємницької діяльності причини ухилення від взяття на облік в органах Державної податкової служби та вживають заходи (за телефоном, поштою, виїздом за місцезнаходженням) щодо залучення суб'єктів підприємництва до обліку і повідомляють про це підрозділ податкової міліції.Підрозділи органу державної податкової служби :

- стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи;

- стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи зі
скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також під час призначення чи проведення документальної перевірки платника податків або під час виконання інших службових обов'язків працівниками органів Державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних осіб.

Якщо підрозділом з оподаткування юридичних/фізичних осіб, підрозділом примусового стягнення податків, підрозділом податкового аудиту або іншим підрозділом органу Державної податкової служби встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то акт перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, всі отримані відомості про платника податків (у тому числі й про фактичне місцезнаходження) та про допущені порушення податкового законодавства й суму податкового боргу передаються цим підрозділом до підрозділів з обліку платників податків.

Щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місце розташування (місцезнаходження), підрозділи з обліку платників податків або інші підрозділи органу Державної податкової служби готують та передають підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом Державної податкової служби. Щодо кожного встановлюваного платника податків оформляється один окремий запит незалежно від кількості порушень та несплачених видів податків. До Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб відповідного рівня вносяться дані про подання запиту.

До матеріалів, що передаються підрозділу податкової міліції, входять: акт перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, усі отримані відомості про платника податків, про допущені порушення податкового законодавства, суму податкового боргу, анкетні дані відповідальних осіб, розширені реєстраційні відомості про платника податків (код, назва, дата реєстрації, адресні дані, відомості про відкриті/закриті банківські рахунки, види діяльності та всі інші наявні реквізити із відповідного рівня Єдиного банку даних про платників податків -- юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб).

Про результати роботи зі встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків.

Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено неможливість встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного органу державної реєстрації (легалізації) надсилають повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням, неповідомлення ним органу Державної податкової служби своєї нової адреси та неможливість встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Таке повідомлення надсилається як стосовно осіб, які не з'явилися до органу Державної податкової служби для взяття на облік, так і стосовно платників податків, що перебувають на обліку.

З метою контролю за оподаткуванням взятих на облік платників податків та особливостей організації встановлення місцезнаходження платників податків у розрізі окремих видів податків органи Державної податкової служби, які ведуть облік платників, складають і надсилають до органів Державної податкової служби вищих рівнів зведений звіт обліку платників податків.

Свої дії з обліку платників податків органи Державної податкової служби координують з фінансовими органами, органами Державного казначейства, органами Служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митними і контрольно-ревізійними службами.

2. Облік платників податків - юридичних осіб

Платниками податків і зборів - юридичними особами є:

- українські підприємства й організації, місцем діяльності яких є Україна чи органи управління яких знаходяться в Україні;

- іноземні підприємства й організації.

В основу виникнення податкових обов'язків у цих платників покладена диференціація юридичних осіб на резидентів і нерезидентів. Ці положення регулюються ст. 1 Закону України під 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій» як єдиний державний реєстр підприємств і організацій в Україні закріплюється єдина автоматизована система обліку, нагромадження й обробки даних про підприємства, організації усіх форм власності і їх підрозділи.

Метою створення державного реєстру стало забезпечення єдиних принципів ідентифікації й обліку суб'єктів господарської діяльності, здійснення нагляду за структурними змінами в економіці, забезпеченням інформацією.

До реєстру вміщуються дані про юридичні особи, що розміщені і здійснюють свою діяльність на території України і за її межами (за участю юридичних осіб України). Реєстр створений як комплекс зведень, до якого увійшли ідентифікаційні, класифікаційні, довідкові й економічні дані. Створення і ведення державного реєстру реалізуються Міністерством статистики.

Інформація до облікового реєстру вноситься згідно з групуванням підприємств різних форм власності. У кожній групі відокремлюються галузі народного господарства. Щодо кожного підприємства обов'язково вказується стан розрахунків з бюджетом ( централізовано, тобто головним підприємством, чи децентралізовано, тобто кожною структурною одиницею окремо.)

Юридичні особи в 20-денпий термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію зобов'язані звернутися до органів державної податкової служби за місцем перебування, щоб стати на податковий облік.

Для реєстрації підприємства в податкових органах йому необхідно надати в ДПС за місцем перебування документи згідно зі встановленим переліком, а саме:

- заяву за формою № 1-ОПП;

- копію статуту, установчих документів, що завірені нотаріально; - копію свідоцтва про державну реєстрацію;

- копію довідки про зарахування до ЄДРПОУ з присвоєним ідентифікаційним кодом.

Відділ обліку податкової інспекції перевіряє зазначені в заяві відомості, і за відсутності зауважень протягом двох днів підприємство реєструють і вносять його в єдиний банк даних.

Після взяття платника податків на облік орган ДПС становить на примірнику його статуту відмітку про взяття на облік і видає йому відповідну довідку для пред'явлення до органів державної влади та установ банків, у яких він вирішив відкрити поточні рахунки.

Після взяття платника податків на облік формують його облікову справу, яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі ДПС і прийняття на облік в іншому органі.

Облікова справа платника податків складається з:

а) реєстраційної частини - переліку документів, поданих платником податків до органів Державної податкової служби під час взятті його на податковий облік; може доповнюватися документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, статистики, інших державних органів, міністерств, центральних органів виконавчої влади та від установ банків до органів Державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв'язку з ліквідацією;

б) звітної частини -- звітних документів, що надаються платником податків у період його діяльності.

Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає списки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподаткування юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують звітну частину облікової справи на кожного платника.

Надалі підприємства повинні надавати в ДПІ інформацію про зміни в діяльності, пов'язані з інформацією, зазначеною в заяві. Інформація про зміни надається в десятиденний термін. При зміні місцезнаходження підприємства в податкову інспекцію за новим місцем знаходження передаються: заява, справа підприємства з доповненням-копією особистого рахунка чи довідки про положення розрахунків з бюджетом.

Облікову справу платника податків підрозділ обліку платників податків зберігає до ліквідації платника податку чи до зміни його місцезнаходження.

Для зняття з обліку юридичної особи платник повинен надати в органи Державної податкової служби необхідні документи. Зняття платників з податкового обліку здійснюється у випадках: - прийняття власником рішення про ліквідацію;

- прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації платника податків;

- банкрутства

Для зняття з обліку в триденний термін з дати ухвалення рішення підприємства про ліквідацію платник надає в органи податкової служби встановлені документи, а саме:

- заяву про зняття платника податків з обліку за формою № 8-ОПП (у редакції наказу ДПА України від 14.05.01 № 195);

- заяву про зняття з обліку платника ПДВ, а також оригінал свідоцтва платника ПДВ і завірені в ДПІ копії цього свідоцтва;

- оригінал довідки про реєстрацію платника податків за ф. № 4-ОПП (у редакції наказу ДПА України від 03.04.02 № 149);- копію розпорядчого документа рішення власника про ліквідацію підприємства;

- копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної
комісії;

- ліквідаційну карту органів державної статистики.

У 10-денний термін із дня подачі заяви платник повинен скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту і надати для перевірки в податкові органи.

Зняття з обліку фізичної особи -- суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків -- юридичних осіб. Особливістю є лише те, що після прийняття рішення про ліквідацію суб'єкт підприємницької діяльності подає до органу Державної податкової служби такі документи:

- заяву про зняття з обліку платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП (Додаток 6 до Інструкції про порядок обліку платників податків);

- оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою № 4-ОПП, інші довідки тощо).

Керівник органу Державної податкової служби приймає рішення про звернення до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у випадках:

- неподання протягом одного року в органи Державної податкової служби податкової звітності;

- якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; - провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству.

Після прийняття рішення судом такі платники знімаються з обліку органами Державної податкової служби.

Підприємства-банкрути знімаються з обліку після затвердження ліквідаційного балансу ухвалою арбітражного суду, прийняття судом рішення про ліквідацію такого підприємства та визнання податкового боргу безнадійним.

При отриманні від платника податків заяви за ф. № 8-ОПП, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство, або звернення до суду з питання скасування державної реєстрації, органом Державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників.

Після проведення перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом, закриття платником рахунків, орган Державної податкової служби знімає його з обліку.

Зняття з обліку платника фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП, а відмітка про зняття платника з обліку вводиться в районний рівень Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або Державного реєстру фізичних осіб.

Якщо після проведеної перевірки платника податків установлено факт заборгованості його перед бюджетами, орган Державної податкової служби не знімає його з обліку, а підрозділи обліку та звітності складають повідомлення про наявність обов'язків зі сплати податків і зборів за ф. № 10-ОПП (Додаток 10 до Інструкції про порядок обліку платників податків ) і надсилають його особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, що є такою відповідно до законодавства в разі ліквідації платника податків. Особою, відповідальною за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, є:

- стосовно платника податків, який ліквідується,

- ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством;

- стосовно філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, які ліквідуються, - такий платник податків;

- стосовно фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - така фізична особа.

При зміні місця розташування платнику податків необхідно перереєструватися за новою адресою, при цьому облікова справа платника податків передається за новим місцем реєстрації платника.

3. Облік фізичних осіб -- платників податків

Відповідно до законодавства України в державі, крім обліку платників податків - юридичних осіб, ведеться облік платників податків - фізичних осіб.

До 1996 р. реєстрації підлягали тільки громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності без права юридичної особи.

Для обліку платників, які мали доходи не тільки за місцем основної роботи, і стану їх розрахунків з бюджетом велася «Алфавітна книга», яка була обліковим реєстром. Інформація вносилася до книги на підставі довідок, що надходили від підприємств, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності про отримані громадянами доходи і виплачені суми прибуткового податку. Таким чином, облік охоплював лише визначені категорії платників.

22 грудня 1994 р. був прийнятий Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб -- платників податків й інших обов'язкових платежів». Цей реєстр був створений 1 січня 1996 р. і передбачає облік усіх громадян - платників незалежно від джерела їхніх доходів. Таким чином, поряд із громадянами, що отримують доходи не за місцем основної роботи і від підприємницької діяльності, до Державного реєстру вносяться також громадяни, що одержують доходи тільки за місцем основної роботи.

Кожній особі в державному реєстрі привласнюється окремий ідентифікаційний номер, без якого з 1 січня 1998 р. неможливі відкриття розрахункового рахунка в банку й одержання зарплати. Установи банків здійснюють операції на розрахункових рахунках фізичних осіб (крім анонімних валютних рахунків і рахунків фізичних осіб -- нерезидентів) тільки при наявності в них ідентифікаційних номерів державного реєстру фізичних осіб -- платників податків.

Свідчення про державну реєстрацію є підставою для відкриття розрахункового, валютного й іншого рахунків в установах банків та виготовлення печаток і штампів. На печатках і штампах обов'язково вказується ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, створення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків забезпечує:

- повний облік фізичних осіб - платників податків, організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків і зборів; - взаємодію державних податкових органів з метою забезпечення контролю за правильністю і своєчасністю сплати податків; - організацію нормативно-інформаційного забезпечення для
взаємодії державних податкових органів з іншими державними органами.

Державний реєстр створюється вищим рівнем ДПС і складається з інформаційного фонду, що є в базах даних податкових органів усіх рівнів. До інформаційного фонду Державного реєстру надходить така інформація:

- індивідуальні ідентифікаційні номери, що привласнюються фізичним особам - платникам податків і зберігаються за ними протягам життя;

- загальні відомості про фізичних осіб;

- інформація про сплату фізичними особами податків і обов'язкових платежів.

Джерелами формування інформаційного фонду є:

- дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах без районного поділу про фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- інформація підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів; - інформація виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб - суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;

- відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в зазначений район або місто чи вибули; відомості відділів реєстрації актів громадського стану виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів про громадян, що померли.

Під час внесення до державного реєстру варто враховувати також такі моменти:

- якщо у фізичної особи є основне місце роботи, то вона зобов'язана заповнити облікову картку, що передається бухгалтерією підприємства до податкових органів;

- якщо громадянин не має основного місця роботи, але одержує доходи чи є суб'єктом підприємницької діяльності, він зобов'язаний самостійно з'явитися в органи ДПІ за місцем проживання, заповнити облікову карту для одержання ідентифікаційного номера. Таким чином, ведення Державного реєстру фізичних осіб зумовлює такі функції податкових органів:

- забезпечення підприємств, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників, бланками відповідних документів, а також інструктивними матеріалами про порядок передачі інформації в податкові органи; - перевірка документів, що надійшли від підприємств, з погляду правильності та повноти заповнення;

- комп'ютерна обробка інформації;

- надсилання повідомлення після присвоєння ідентифікаційних номерів фізичним особам про необхідність з'явитися у податковий орган для отримання ідентифікаційного номера; - видавання довідок з ідентифікаційним номером з обов'язковою реєстрацією факту видачі у спеціальному журналі.

Ідентифікаційний номер Державного реєстру є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності у разі:

- виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України; - укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування і щодо яких виникають обов'язки сплати платежів; - відкриття рахунків в установах банків.

Операції, проведені без застосування ідентифікаційних номерів, вважаються недійсними.

Також органами ДПС ведеться облік фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності після одержання свідоцтва про державну реєстрацію зобов'язана у п'ятиденний термін звернутися в органи державної податкової служби за місцем проживання, щоб стати на податковий облік.

Для взяття на податковий облік фізичною особою - підприємцем у податкову інспекцію подаються такі документи: - заява за формою № 5-ОПП;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи;

- документ, що посвідчує особу (паспорт).

Працівники підрозділів з обліку платників податків до взяття суб'єкта підприємницької діяльності на облік як платника податків перевіряють подані документи, дані із заяви за формою № 5-ОПП заносять до Реєстру фізичних осіб.

Після взяття платника податків на облік органи Державної податкової служби видають йому довідку за ф. № 4-ОПП. Облікова справа з описом документів на другий день після взяття платника податків на облік закріплюється за інспектором, про що робиться відмітка в журналі за ф. № 7-ОПП. Реєстраційна і звітна частини облікової справи зберігаються в підрозділі з питань оподаткування фізичних осіб.

Юридичні та фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, що підпадають під визначення платників податку на додану вартість згідно зі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані додатково зареєструватися як платники такого податку.

4. Облік платників податку на додану вартість

Порядок реєстрації платників ПДВ має свої особливості. Платник ПДВ -- особа, яка згідно із Законом «Про податок на додану вартість» зобов'язана здійснювати утримання і внесения до бюджету податку, сплачуваного покупцем, або особа, що імпортує (пересилає) товари на митну територію України.

Згідно із законом платником ПДВ є:

- особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - особа, яка імпортує (пересилає) товари на митну територію
України;

- особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від
обсягів продажу.

Для реєстрації платник подає до податкового органу заяву не пізніше двадцятого календарного дня, наступного за останнім днем дванадцятимісячного періоду, в якому обсяг оподатковуваних операцій перевищив 3600 НМДГ, а для осіб, що здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти, -- не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку здійснення такої підприємницької діяльності. До заяви додається платіжний документ про сплату встановленої суми за свідоцтво платника ПДВ.

Орган Державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ.

Виключення платника податку на додану вартість з Реєстру й анулювання свідоцтва здійснюється за заявою платника податків у таких випадках:

- якщо зареєстрована протягом 24 поточних календарних місяців як платник податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 НМДГ;

- якщо зареєстрована як платник податків особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника
податку;

- під час переходу юридичної особи - платника ПДВ на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою 10% або коли фізична особа, яка до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності
була платником ПДВ, після переходу на неї прийняла рішення про те, що вона не є платником ПДВ;

- у разі придбання спеціальних торгових патентів платником податку, що займається виключно такими видами підприємницької діяльності, для здійснення яких він придбав спеціальний торговий патент.

Облік надходжень податків ведеться в картках особистих рахунків, які відкриваються в податкових інспекціях для кожного платника податків. Картки особистих рахунків дозволяють контролювати процес розрахунків підприємств із бюджетом і за необхідності вживати заходів щодо усунення заборгованості платників перед бюджетом.

Для виключення з Реєстру платник ПДВ подає до органу Державної податкової служби за місцем реєстрації заяву про виключення з Реєстру платника ІІДВ за ф. № 3-Р, свідоцтво про реєстрацію і всі його завірені копії. Opган Державної податкової служби в 10-денний термін розглядає зазначену заяву.

У разі відсутності підстав для виключення платника ГІДВ із Реєстру платнику видається письмове пояснення (відмова у виключенні) і повертається свідоцтво разом із завіреними копіями.

За наявності підстав для виключення платника ПДВ із Реєстру орган Державної податкової служби виключає його з Реєстру на дату подання заяви або на дату закінчення терміну дії свідоцтва.

ЛІТЕРАТУРА

1. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. Частина 1. - 136 с.

2.Антология экономической классики / Сост. И. Столяров. - М.; ЭКОНОВ КЛЮЧ, 2007. - 475 с. - (Петти В. Трактат о налогах и сборах; Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов; Рикардо Д. Начала политической зкономии и налогового обложения).

1. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Укранне. - Киев: А.С.К., 2008 - 639 с.

2. Іванов Ю.В. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2008. - 517 с.

3. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С.Пономаренка - К,: Видавничий центр «Академія», 2007- 544 с.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 258 с.

5. Крисоватий А.І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. - Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2007. - 246 с.

6. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика. -- К.: Кондор, 2006. - 256 с.

7. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К., 2008.- 328с.

8. Международные соглашения об устранении двойного налогообложения, ратифицированные Верховной Радой Украины. - Интернет: http://www.liga.kiev.ua

9. Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 352 с.

10. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2008.- 301с.

11. Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. / Пер. з англ. - К.: Основи, 2009. - 676 с.

12. Сіренко В.Ф. Податкова застава. - К.: Кондор, 2007.-84 с.

Размещено на Allbest.ru