Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему "Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства"

Зміст

Вступ

1. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства

1.1.Фінансова відповідальність

1.2 Адміністративна відповідальність

2. Відповідальність за порушення валютного законодавства

Висновки

Література

Вступ

Фінансові санкції за податкові порушення відрізняються від адміністративних тим, що застосовуються не тільки до фізичних, а й до юридичних осіб, і реалізуються не лише у вигляді штрафів, а й в інших формах, таких як стягнення всієї суми прихованого або заниженого платежу до бюджету у формі недоїмки, або нарахування пені за затримку внесення податку.

Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені і штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування.

Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку й у терміни, визначені законами України.

штрафний санкція податковий борг

1. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства

1.1 Фінансова відповідальність

Згідно з п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000р. № 2181- ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею (див. таблицю 1), крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, встановлених окремим законодавством.

Податковий борг (недоплата) -- податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене господарським судом, але не сплачене у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податковою боргу нараховується пеня.

Таблиця 1 Система штрафних санкцій, передбачена Законом № 2181 за порушення податкового законодавства

Ст. з/п. Закону № 2181	Вид правопорушення	Розмір штрафу
1	2	3
17.1.1	Ненадання податкової декларації в терміни, визначені законодавством, у результаті чого не відбулося визначення сум податкового зобов'язання контролюючими органами	10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне її ненадання або її затримку
17.1.1	Ненадання або несвоєчасне надання фізичними особами, які обіймають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних дій відповідно до закону, декларацій про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом заняття такої посади	30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке ненадання або її затримку
17.1.2, 4.2.2	Ненадання податкової декларації в терміни, визначені законодавством, внаслідок чого контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов'язання платника податків	10% суми податкового зобов'язання за кожен повний чи неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання і не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян + штраф, передбачений п. 17.1.1
1	2	3
17.1.3, 4.2.2	Заниження або завищення суми податкових зобов'язань платником податків, заявлених у податкових деклараціях, виявлені за результатами документальних перевірок, внаслідок чого контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків	10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, і закінчуючи податковим періодом, на який припадає одержання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючою органу, але не більше 50% такої суми і не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян*
17.1.4, 4.2.2	Допущення арифметичних чи методологічних помилок у наданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, внаслідок чого контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків	5% суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
1	2	3
17.1.6	Декларування переоцінених чи недооцінених об'єктів оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах чи здійсненню платником податків (посадовою особою платника податків) злочину щодо ухиляння від сплати податків	50% від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян*
17.1.7	Ухиляння від сплати погодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних термінів, визначених законом: - при затримці до 30 календарних днів; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, що настають за останнім днем граничного терміну сплати погодженої суми податкового зобов'язання ; - при затримці понад 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного терміну сплати погодженої суми податкового зобов'язання	10% суми, 20% суми, 50% суми платник податків сплачує один із зазначених штрафів відповідно до загального терміну затримки
17.1.8	Відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі без попередньої згоди податкового органу, якщо одержання такої згоди є обов'язковим відповідно до закону	100% суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави (додаткова санкція)
17.1.9	Продаж (відчуження) товарів (продукції) чи здійснення грошових виплат без попереднього нарахування і сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування і сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) чи виплати	Подвійний розмір від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу)
*Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, що встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України

Штрафи, визначені Законом № 2181, а також адміністративні штрафи, що відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються у разі, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати і штраф у розмірі 10 % суми такої недоплати. Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не надає податкову декларацію за період, протягом якого сталася недоплата податкового зобов'язання;

б) судом встановлено здійснення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо навмисного ухиляння від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Згідно зі ст. 17 Закону № 2181 штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому п. 17.2 цього закону (виявлення факту заниження податкового зобов'язання платником податків самостійно до початку його перевірки контролюючими органами і самостійне погашення недоплат і штрафу), самостійно нараховуються і сплачуються платником податків.

Пеня -- плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), яка стягується з платника податків у зв'язку з невчасним погашенням податкового зобов'язання.

Порядок і загальні положення щодо розміру пені за порушення податкового законодавства також визначені нормами Закону № 2181.

Згідно з п. 16.1.1 Закону № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених термінів погашення погодженого податкового зобов'язання.

Нарахування пені розпочинається:

а) під час самостійного нарахування суми податкового зобов'язання платником податків -- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання;

б) під час нарахування суми податкового зобов'язання контролюючими органами -- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні.

У разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується. Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою -- платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання. У разі, коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не беруться до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашения такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Відповідно до п. 16.4.1 ст. 16 Закону № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановленої окремим законодавством.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

За порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», банк сплачує пеню за кожний день прострочення, а також несе інші види відповідальності за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Недоїмка - суми податків та інших обов'язкових платежів, самостійно узгоджені платником податку або узгоджені в адміністративному чи судовому порядку, що не внесені в установлений термін.

Недоїмка стягується з нарахуванням пені, тому порядок стягування передбачає визначення розміру пені й терміну її нарахування.

Усі податки й інші обов'язкові платежі залежно від розміру пені можна умовно розподілити на дві групи:

а) податки і збори, з яких розмір пені відповідними законодавчими актами не встановлений;

б) податки і збори, з яких розмір пені встановлений відповідними законодавчими актами.

Недоїмка погашається згідно з термінами її утворення. У разі непогашення заборгованості перед бюджетом суми недоїмки стягуються в безперечному порядку за розпорядженням відповідно до рішення органів Державної податкової служби за весь час відхилення.

Способи безперечного стягування недоїмки:

а) списання в дохід бюджету сум, що є на поточному рахунку платника в установі банку та на окремих рахунках і акредитивах, відкритих за рахунок недоїмки;

б) звернення стягнення на суми, що повинні надійти боржнику від дебіторів;

в) обернення стягнення на суми, що виділяються підприємствам у порядку бюджетного фінансування і на інші суми, що підлягають виплаті платнику з бюджету.

За відсутності коштів, зазначених у пунктах а), б), в), стягнення недоїмки може бути здійснено за рахунок майна підприємства.

З 1998 р. відповідно до Указу Президента України «Про підвищення відповідальності з розрахунків з бюджетом і цільовими фондами» від 4 березня 1998 р. № 167 встановлено податкову заставу як спосіб забезпечення погашення платником податкової заборгованості. Такою заставою є все майно і майнові права платника податку незалежно від суми боргу. Платник, майно якого перебуває в податковій заставі, має право використовувати його на свій розсуд, але відчуження такого майна може бути проведене лише за письмовою згодою податкових органів.

Податкова застава припиняється при погашенні чи списанні податкової заборгованості.

Стягування недоїмки з громадян України й іноземних громадян може бути проведене лише за рішенням суду.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами. Контролюючим органом виступає державний орган, який у межах своєї компетенції здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків та зборів і погашенням податкових зобов'язань або податкового боргу.

Контролюючими органами є:

- митні органи щодо ввізного й експортного мита, акцизного збору, ПДВ, інших податків і зборів, які відповідно до законів стягуються під час ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або вивезення товарів і предметів за межі митної території України;

- установи Пенсійного фонду України щодо внесків до Пенсійного фонду України;

- установи Фонду соціального страхування України щодо внесків до Фонду соціального страхування України;

- податкові органи щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), які стягуються до бюджетів і державних цільових фондів, крім вищезазначених.

Фінансова відповідальність передбачає сплату підприємствами і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності штрафів за такі види порушень:

- заниження сум податків і обов'язкових платежів, приховування доходів чи інших об'єктів оподатковування. За умов самостійного виявлення, письмового повідомлення в контролюючі органи про порушення та сплати різниці фінансові санкції можуть не застосовуватися;

- неподання чи несвоєчасне подання органам Державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для нарахування податків, а також неподання чи несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень зі сплати податків та інших обов'язкових платежів. У разі, якщо платник несвоєчасно подав декларацію і розрахунки, але вчасно подав платіжне доручення в банк, штраф не стягується, однак застосовується адміністративна відповідальність;

- неповідомлення податкових органів про відкриття чи закриття рахунків у банках;

- відсутність на момент перевірки податкових декларацій і розрахунків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків на прибуток і додану вартість за звітні періоди.

Рішення про застосування фінансових санкцій за даними матеріалів перевірки приймає начальник податкової інспекції чи його заступник. Перший екземпляр рішення відправляється керівнику , для внесення відповідних сум у бюджет, а другий -- начальнику відділу обліку і звітності податкової інспекції для внесення запису в картках особового обліку.

Підприємства повинні сплатити нараховані суми протягом 10 днів після проведення перевірки, а громадяни - протягом 15 днів. Дані суми у разі невнесення юридичними особами стягуються у беззастережному порядку, а з громадян - за рішенням суду чи виконавчого запису нотаріуса.

Дії службових осіб податкових органів можуть бути оскаржені у встановленому порядку, але подання скарги не зупиняє санкції. Виняток становлять лише рішення з податку на прибуток і додану вартість. У цьому разі подача скарги зупиняє стягування фінансових санкцій до повного вирішення питания в судовому порядку.

1.2 Адміністративна відповідальність

У певних випадках податкові органи мають право застосувати до громадян і посадових осіб, винних у порушенні законодавства, санкції у вигляді адміністративного штрафу.

Адміністративні штрафи накладаються:

- на керівників та інших посадових осіб, винних у заниженні сум податків і відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушеннями, неподанні звітів, декларацій та інших документів; - на керівників та інших посадових осіб підприємств і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - за несвоєчасне подання в податкові органи даних про доходи громадян;

- на громадян, що винні у неподані чи несвоєчасному поданні декларації про доходи;

- на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю і не допускають посадових осіб податкової служби для проведення перевірок; - на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю бездержавної реєстрації чи без ліцензії;

- на громадян, що здійснюють продаж товарів без придбання одноразового патенту або з порушенням терміну його дії.

Кримінальна відповідальність передбачена за заниження сум податків і податкових платежів у значних, великих і особливо великих розмірах.

Найбільш поширеними умовами, за наявністю яких настає кримінальна відповідальність, є:

- наявність умислу;

- значний розмір суми, прихованої від оподаткування;

- подання податковим органам неправдивих відомостей з метою ухилення від сплати податків;

- попередня змова групи осіб;

- злісне ухилення.

За ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів ст. 212 Кримінального кодексу України передбачено різні види покарання, а саме:

а) умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, або будь-якою іншою особою, зобов'язаною їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах (в 1000 і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ)), карається штрафом від 300 до 500 НМДГ або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

б) ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у великих розмірах (в 3000 і більше разів перевищують встановлений законодавством НМДГ), караються штрафом від 500 до 2000 НМДГ або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

в) діяння, зазначені вище (у пп. а) або б)), вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах (в 5000 і більше разів перевищують встановлений законодавством НМДГ), караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна;

в) особа, що вперше вчинила діяння, зазначені у пп. а) та б), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала збиток, заподіяний державі їх невчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Рішення про міру кримінальної відповідальності за ухилення під сплати податків, приймаються тільки в судовому порядку.

2. Відповідальність за порушення валютного законодавства

Згідно зі ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (зі змінами і доповненнями) до резидентів, нерезидентів - платників податків, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, ступеня відповідальності (фінансові санкції) застосовуються за такі правопорушення:

- здійснення операцій з валютними цінностями, передбачених п.2 ст.5 Декрету № 15, без одержання генеральної ліцензії НБУ;

- здійснення операцій з валютними цінностями, що вимагає одержання ліцензій НБУ згідно з п. 4 ст. 5 Декрету № 15, без отримання індивідуальної ліцензії НБУ;

- торгівлю іноземною валютою банками й іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії НБУ і (чи) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених НБУ;

- невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених п. 4 ст. 4 і п. 2 ст. 13 Декрету № 15;

- порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету № 15;

- несвоєчасне подання, або приховування чи перекручування звітності про валютні операції;

- невиконання резидентами вимог з декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст.9 Декрету № 15.

Крім того, варто зупинитися також на особливостях інших правопорушень у зовнішньоекономічній сфері, за які застосовується фінансова відповідальність у вигляді пені, на розмір якої не поширюються обмеження, передбачені Законом № 2181.

Зокрема, Законом України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» передбачений обов'язок резидентів уживати заходів щодо зарахування виторгу за експортовані товари (послуги) і постачання імпортованих товарів (послуг), за які здійснені авансові платежі.

Згідно зі ст. 4 Закону № 185 порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 і 2 цього Закону, спричиняє стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаного виторгу (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованою у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Верхня межа нарахування пені Законом № 185 не встановлена.

Законом України від 23.12.98 р. № 351-Х1У «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» передбачений обов'язок резидентів уживати заходів щодо імпорту товарів, в оплату за які фактично експортовані товари.

Згідно зі ст. 3 Закону № 351 порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених частинами першою - третьою ст. 2 цього закону термінів увезення товарів (виконання робіт, надання послуг), імпортованих за бартерним договором, спричиняє стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), імпортованих за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Законом України від 15.09.95 р. № 327/95-ВР «Щодо операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» передбачена відповідальність за невиконання положень закону щодо:

- порядку вивезення готової продукції, зробленої з давальницької сировини іноземного замовника;

- порядку ввезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України і повернення в Україну готової продукції;

- порядку розрахунків за переробку, обробку, збагачення і використання давальницької сировини.

Згідно зі ст. 9 Закону № 327 за порушення українським виконавцем (замовником) термінів, передбачених частинами сьомою і восьмою ст. 2, частинами восьмою та шістнадцятою ст.3 і частиною третьою ст.6 цього закону, стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаного виторгу (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої в національну валюту України за офіційним валютним курсом НБУ, що діє на день нарахування пені, або в гривнях при здійсненні розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.

Пеня за порушення зазначених термінів не нараховується у разі приймання судовими органами, передбаченими відповідними законами, позовної заяви резидента щодо стягнення з іноземного замовника (виконавця) заборгованості, що виникла внаслідок недотримання термінів, передбачених контрактами.

При цьому під час прийняття судом або господарським судом рішення про задоволення позову про порушення термінів пеня не сплачується з дати прийняття позову до дати розгляду судом чи господарським судом.

У разі прийняття судом або господарським судом рішення про відмову в позові цілком або частково чи припинення (закриття) провадження справи або залишення позову без розгляду терміни, передбачені відповідними законами, відновлюються і пеня за їхнє порушення нараховується за кожний день прострочення:

- крім періоду, на який ці терміни були зупинені (відповідно до Закону № 327);

- включаючи період, на який ці терміни були зупинені (відповідно до Закону № 351 і Закону № 185).

Що стосується правової природи і порядку стягнення зазначеної в цих законах пені, тривалий час велися суперечки через різний підхід до цих питань платників податків і контролюючих органів.

Невизначеність термінів притягнення до відповідальності за окремі правопорушення у сфері фінансових, валютних і податкових відносин і послужила свого часу додатковим приводом підтримки позиції щодо віднесення такої відповідальності до адміністративної і, відповідно, застосування термінів накладення адміністративних стягнень, передбачених ст.38 Кодексу адміністративних порушень.

У більшості випадків поряд з визначенням змісту правопорушення і санкцій, суб'єкта правопорушення, органу, що накладає стягнення, і органу, у якому оскаржується рішення, у нормативно-правових актах не вирішуються питання про терміни притягнення до такої відповідальності, терміни застосування заходів впливу, порядку оскарження рішень про накладення стягнення та ін. І саме визначення в Рішенні № 7(1), що «стан регулювання притягнення юридичних осіб до відповідальності, зокрема щодо визначення термінів застосування до них заходів впливу, Конституційний Суд України вважає неповним і не відповідає конституційному визначенню України як правової держави», служить слабкою розрадою для юридичних осіб, що притягаються до відповідальності за правопорушення, винекнені за якісно інших економічних умов.

У даному разі важливо пам'ятати, що положення Цивільного кодексу про терміни задавнення позову щодо накладення стягнень безпосередньо контролюючими органами не застосовуються. Зокрема, у листі ВАСУ від 07.02.2000 р. № 01-8/48 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів» підтверджено, що застосування податковими органами до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності пені за порушення термінів зарахування виторгу в іноземній валюті не регулюється цивільним законодавством.

Висновок

Таким чином, у випадках застосування Закону № 185 і Закону № 351 для фіскальних органів немає законних обмежень для застосування стягнення за вчинені правопорушення протягом невизначеного проміжку часу.

Іншим важливим питанням залишається порядок стягнення пені, передбаченої цими законами.

Так, згідно зі ст. 4 Закону № 185 державні податкові інспекції мають право за результатами документальних перевірок стягувати безпосередньо з резидентів пеню, передбачену цією статтею. У відповідності зі ст. 3 Закону № 351 органи Державної податкової служби України мають право за результатами документальних перевірок стягувати у беззастережному порядку із суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України пеню, передбачену цією статтею. На підставі зазначених норм контролюючі органи тривалий час намагаються застосувати беззастережний порядок стягнення сум пені як фінансової санкції за порушення платниками податків фінансових норм.

У той же час згідно зі ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань винятково за рішенням суду (арбітражного суду). Як зазначено в преамбулі, Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування та сплати пені і штрафних санкцій, застосовуваних до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, і визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, маємо колізію норм двох спеціальних законів з питань нарахування і сплати пені, застосовуваної до платників податків.

Література

1. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. Частина 1. - 136 с.

2.Антология экономической классики / Сост. И. Столяров. - М.; ЭКОНОВ КЛЮЧ, 2007. - 475 с. - (Петти В. Трактат о налогах и сборах; Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов; Рикардо Д. Начала политической зкономии и налогового обложения).

1. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Укранне. - Киев: А.С.К., 2008 - 639 с.

2. Іванов Ю.В. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2008. - 517 с.

3. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С.Пономаренка - К,: Видавничий центр «Академія», 2007- 544 с.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 258 с.

5. Крисоватий А.І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. - Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2007. - 246 с.

6. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика. -- К.: Кондор, 2006. - 256 с.

7. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К., 2008.- 328с.

8. Международные соглашения об устранении двойного налогообложения, ратифицированные Верховной Радой Украины. - Интернет: http://www.liga.kiev.ua

9. Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 352 с.

10. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2008.- 301с.

11. Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. / Пер. з англ. - К.: Основи, 2009. - 676 с.

12. Сіренко В.Ф. Податкова застава. - К.: Кондор, 2007.-84 с.

Размещено на Allbest.ru