Фінансова санація та банкрутство підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Донбаський державний технічний університет

Факультет економіки і фінансів

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни:

ФІНАНСОВА САНАЦІЯ

ТА БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ

Варіант 17

Алчевськ, 2010

ЗМІСТ

Вступ

1. Стратегія і тактика фінансового оздоровлення підприємства

2. Аналітична частина

2.1 Діагностика кризового стану підприємства

2.1.1 Експрес-діагностика

2.1.2 Діагностика на підґрунті балансових моделей

2.1.3 Оцінка і прогнозування показників задовільності структури балансу

2.1.4 Оцінка фінансового стану підприємства за системою показників Бівера

2.1.5 Комплексна рейтингова оцінка фінансового стану підприємства

2.2 Діагностика банкрутства підприємства

2.2.1 Моделі Альтмана

2.2.2 Модель Лиса

2.2.3 Модель Таффлера

2.2.4 Модель Спрингейта

2.2.5 Модель Чессера

2.2.6 Російська R-модель ІДЕА

2.2.7 Модель Сайфулліна і Кадикова

2.2.8 Універсальна дискримінантна функція Терещенка

2.3 Санація балансу

2.4 Використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства на підставі моделювання його стійкого росту

Висновки та пропозиції

ВВЕДЕННЯ

Процес виведення підприємства з кризового стану має відбуватися не хаотично та безсистемно, він має бути належним чином організований та скоординований. Розуміння цих аксіоматичних істин обумовлює доцільність визначення основних документів, що повинні розроблятися у процесі антикризового управління підприємством.

Економічна сутність санації підприємств, передумови прийняття рішення щодо проведення фінансової санації підприємств, заходи щодо оздоровлення фінансової системи України можуть дати позитивні наслідки тільки за умови санації фінансів базової ланки економіки - підприємств та організацій.

Нині в Україні спостерігається стійка тенденція збільшення кількості фінансове неспроможних підприємств (у 1993 p. збитковим було кожне дванадцяте підприємство, в 1994 p. - кожне дев'яте, в 1995 p. - кожне п'яте, в 1996 p. - кожне третє, а в 1997 та 1998 pp. - понад 50 відсотків підприємств були збитковими). Сума збитків, одержаних ними протягом 1998 року, становила майже 12 млрд грн. Відтак найбільше позовних заяв до арбітражних судів надходить у зв'язку з банкрутствами підприємств. У 1996 p. арбітражними судами розглянуто 3600 справ і 1700 підприємств визнано банкрутами. У 1997 році кількість справ про банкрутство зросла більш ніж у два рази, ця ж тенденція зберігається й нині.

Банкрутство і ліквідація підприємства- це не тільки збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень у бюджет, а також збільшення безробіття, що, у свою чергу, є одним із факторів макроекономічної нестабільності.

1. СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Санація підприємств має важливе значення не лише для його власників, а й держави загалом. Тому підтримка санації є однією з найважливіших ланок економічної політики держави, яка в майбутньому забезпечить економічне зростання та збалансування макроструктури. Якщо є підстави вважати, що економічне становище підприємства не зовсім безнадійне і проведення певних заходів допоможе досягнути достатнього рівня фінансової стабільності для продовження діяльності, то такі заходи мають бути запроваджен

Санація -- це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Аналіз існуючих підходів до прогнозування ймовірності банкрутства підприємств виявив, що жоден з них не є ідеальним, кожен має свої плюси і мінуси.

Так, перевагами багатокритеріальної системи оцінки загрози банкрутства прийнято вважати системність і комплексний підхід до розуміння фінансово-господарського стану підприємства з точки зору можливого банкрутства, тоді як до його недоліків, зазвичай, відносять більш високий ступінь складності прийняття рішень в умовах багатокритеріальної задачі, суб'єктивність прогнозного рішення незалежно від кількості критеріїв, інформативний характер розрахованих значень критеріїв, необхідність додаткової інформації тощо

План фінансового оздоровлення може мати такі розділи:

1. Загальна характеристика підприємства та його фінансовий стан: найменування підприємства; дані про реєстрацію, підпорядкування, місію та види діяльності; організаційно-правовий статус; форма власності; організаційна структура; фінансові коефіцієнти ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, оборотності капіталу, рівня дебіторської заборгованості, прибутковості, рентабельності.

2. Основні параметри проекту бізнес-плану: обґрунтування варіанта санації, розрахунок загального обсягу фінансових ресурсів (у тім числі державних коштів), строк реалізації плану, строк погашення інвестованого капіталу, фінансові результати реалізації плану (чиста теперішня вартість, внутрішня норма дохідності, строк окупності проекту).

3. Заходи для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності (заходи технічного, організаційно-економічного характеру та фінансові кошти, необхідні для їхнього здійснення).

З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють відновленню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності підприємства, можна рекомендувати, зокрема, такі:

- зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

- інвентаризація активів підприємства;

- оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на виробництво;

- продаж дочірніх фірм і часток у капіталі інших підприємств;

- продаж незавершеного будівництва;

- обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

- продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків готової продукції;

- реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;

- запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва.

- удосконалення організації праці;

4. Ринок і конкуренція (характеристика галузі, перспективи її розвитку; сегменти ринку даного бізнесу, покупці, перелік основних конкурентів та їхні конкурентні переваги; стратегія виживання на ринку; тенденції та очікувані зміни на основних ринках).

5. Маркетингова діяльність підприємства (стратегія маркетингу, канали розподілу, стратегія здійснення продажу, характеристика та аналіз каналів збуту, життєвий цикл продукту, інші дослідження та розробки).

6. План виробництва та його ресурсне забезпечення (виробнича програма підприємства, обсяг продажу продукції, потреба в основних фондах, оборотних коштах, персоналі, інвестиційних ресурсах).

7. Фінансовий план (прогнозування фінансових результатів, розрахунок обсягів додаткових інвестицій, обґрунтування джерел фінансування, складання прогнозного балансу, розрахунок фінансових коефіцієнтів). Цьому розділу належить вирішальна роль стосовно вибору того чи того варіанта фінансового оздоровлення підприємства.

8. Обґрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.

Згідно з класичною моделлю санації процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи. Наступним етапом санації є проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На підставі поданої інформації (первинні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фінансові плани тощо) визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина та якість фінансового стану фірми.

У рамках аналізу здійснюється експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства, аналізуються його сильні та слабкі сторони. На підставі результатів причинно-наслідкового аналізу, згідно з класичною моделлю санації, робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, доцільність чи недоцільність санації відповідної господарської одиниці. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, ринки збуту продукції втрачено, структура балансу незадовільна, то приймається рішення про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарювання.

У противному разі санація означатиме лише відстрочку в часі ліквідації підприємства і нічого окрім додаткових збитків для власників та кредиторів не принесе. Ліквідація може здійснюватися на добровільній основі та у примусовому порядку.

Добровільна ліквідація підприємства-боржника -- це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками даного підприємства та кредиторами і під контролем кредиторів.

Примусова ліквідація підприємства -- це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється за рішенням арбітражного суду (як правило, у процесі провадження справи про банкрутство).

У разі, якщо підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, володіє достатньо підготовленим управлінським персоналом, ринками збуту товарів, виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам економіки країни, то приймається рішення про розробку санаційної концепції з метою проведення фінансового оздоровлення з одночасним визначенням цільових орієнтирів. Чим раніше на санаційне спроможному підприємстві розпочнеться санація, тим більші шанси на її кінцевий успіх.

У разі прийняття рішення на користь санації слід здійснити невідкладні заходи щодо поліпшення ліквідності, платоспроможності підприємства та оптимізації структури капіталу в бік зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості. Ідеться про реалізацію так званої першочергової (Сгасh) програми. Даною програмою можуть бути передбачені такі санаційні заходи: лізинг замість купівлі, зворотний лізинг, факторинг, заморожування інвестицій, збільшення власного капіталу, пролонгація заборгованості, акції з розпродажу товарів за зниженими цінами та деякі інші.

Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей і тактики проведення санації. При визначенні цілей санації слід враховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси, обмежені можливості збуту продукції та має здійснювати свою діяльність у рамках правового поля держави, в якій воно розташоване. Цілі мають бути реальними та піддаватися кількісному (чи якісному) вимірюванню. Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети слід узгодити тактичні цілі, а саме:

- сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів;

- основні вартісні цільові показники (виручка, прибуток, ліквідність тощо);

- соціальні цілі.

Лише за умови досягнення консенсусу щодо тактичних цілей між сторонами, відповідальними за прийняття рішень, можна досягти головної стратегічної мети санації.

Стратегія являє собою узагальнену модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресурсів компанії. Конкретні оперативні заходи в санаційній стратегії не відображаються. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних вигод, які б забезпечили компанії високу рентабельність. Суть стратегії полягає у виборі найкращих варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.

Згідно з обраною стратегією розробляється програма санації, яка являє собою послідовний перелік основних етапів та заходів, що передбачається здійснювати в ході фінансового оздоровлення підприємства. Конкретизація програмних заходів здійснюється в плані санації. Програма формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу та стратегічних завдань санації.

Наступним елементом класичної моделі санації є її проект який розробляється на базі санаційної програми і містить у собі техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.

Проект санації складається зі вступу та двох розділів. У вступі відображаються:

- фактичний фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізації, величина прибутків (збитків), рівень заборгованості, коефіцієнти платоспроможності, ліквідності, фінансового лівериджу тощо);

- аналіз причин кризової ситуації;

- характеристика ринків збуту продукції;

- кадровий потенціал та інші вихідні параметри.

Крім того, формулюються стратегічні цілі санації і стислий прогноз результатів проведення фінансового оздоровлення підприємства.

Ефективність проведення санаційних заходів та введення в дію розробленого плану фінансової санації неможлива без допомоги зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел:

- внутрішні джерела фінансової санації;

- збільшення вхідних грошових потоків;

- зменшення вихідних грошових потоків;

- збільшення виручки від реалізації;

- реструктуризація активів;

- зниження собівартості;

- витрати, що не відносяться до валових;

- згортання, заморожування інвестицій.

Розмір виручки від реалізації продукції залежить від двох основних факторів: обсягу реалізованої продукції та ціни одиниці такої продукції. Щоб збільшити обсяги реалізації, необхідно максимально активізувати маркетингову політику. Стимулювати збут можна як наданням знижок покупцям, так і помірним збільшенням цін, а також, як застосуванням масової реклами, так і її припиненням.

Зовнішні джерела фінансової санації :

- фінансування санації за рахунок пойового (акціонерного) капіталу;

- участь кредиторів у фінансовому оздоровленні підприємства;

- фінансова участь персоналу в санації підприємства;

- збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

- збільшення номінальної вартості корпоративних прав;

- обмін облігацій на акції;

- мораторій;

- відстрочення або відмова від винагороди;

- надання працівникам позик;

- купівля працівниками паїв свого підприємства.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Менеджмент підприємств має своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод при здійсненні оздоровчих заходів. Відчутну допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує в собі інформаційну, планову, консалтингову, координаційну та контрольну функції. Завданням санаційного контролінгу є ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.

Розробка проекту фінансового оздоровлення здійснюється, як правило, фінансовими та контролінговими службами підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими та консалтинговими фірмами.

2. Аналітична частина

2.1 Діагностика кризового стану підприємства

2.1.1 Експрес-діагностика

Проведемо експрес-діагностику для оцінки глибини його неспроможності і проведення аналізу фінансового обороту, що забезпечує господарську діяльність.

Складемо аналітичний баланс на підставі вихідних даних (Додаток А).

Таблиця 2.1 ? Аналітичний баланс

11	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	Темп росту
1	2	3	4	5	6	7	8
Актив
1. Необоротні активи	20796	41,98	19615,2	21,16	-1180,8	-20,73	94,32
2.Оборотні активи, всього	28842	58,11	73062	78,83	44220	20,72	253,31
Запаси	64,2	0,12	3633,6	3,92	3569,4	3,8	5659,81
Дебіторська заборгованість	28777,8	57,97	66154,8	71,7	37738	13,73	231,13
Грошові кошти та їх еквіваленти	-	-	354,36	0,38	-	-	-
3. Витрати майбутніх періодів	-	-	4,8	0,0051	-	-	-
Пасив
1. Власний капітал	45202,8	91,06	42634,8	46,0	-2568	-41,06	94,32
Непорозділений прибуток	5077,2	10,23	4045,2	4,36	-1032	-5,8	79,67
2.Довгострокові зобов'язання	48	0,097	28,8	0,031	-19,2	-0066	60
3.Поточні зобов'язання, всього	4387,2	8,84	50018,4	53,79	4563,12	45,13	1140,1
Кредиторська заборгованість	4268,4	8,59	35679,6	34,49	31411,2	25,9	835,9
Поточні зобов'язання з розрахунків	96	0,19	2226,48	2,4	2130,48	2,21	2319,25
Кредити у банку	-	-	11252,4	12,14	-	-	-
Векселі видані	-	-	577,92	0,62	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	22,8	0,04	283,2	0,3	6456,9	0,25	1242,1
БАЛАНС	49648	100	92682	100	43044	-	186,71

Отже, підприємство на кінець звітного періоду має активів на суму 92682 тис. грн. та зобов'язань на таку ж суму. Актив показує розміщення коштів підприємства, а пасив - відкіля взялися кошти для їх придбання. На кінець року актив та пасив збільшилися на 43044 тис. грн. Така зміна пов'язана зі зменшенням необоротних активів на 1180,8 тис. грн., та зменшення власного капіталу на 2568 тис.грн..

Збільшення оборотних активів на 36849 тис. грн. пояснюється збільшенням виробничих запасів на 3569,4 тис. грн.., а це говорить про те , що підприємство збільшує базу для виробництва продукції.

У складі оборотних активів підприємства головними елементами виступають дебіторська заборгованість та запаси. До того ж, питома вага запасів протягом звітного періоду значно збільшилася, за умови їх абсолютного збільшення на 3569,4 тис. грн. Керівництву необхідно провести комплекс заходів по зниженню залишків готової продукції, наявність якої значно погіршує фінансовий стан підприємства.

В пасиві: резервного фонду підприємство не має. Це свідчить про те, що підприємство не вкладає гроші в резервний фонд, а здійснює вклади в інші статті. Тобто за рахунок цієї статті підприємство не може сплачувати можливі збитки. Тому може виникнути потреба в отриманні додаткового капіталу для сплати можливих збитків, джерелом якого може стати продаж майна підприємства.

Довгострокові зобов'язання зменшились на 19,2 тис. грн. Поточні зобов'язання збільшуються на 4563,12 тис. грн. Це говорить про те, що підприємство не може сплачувати по своїм зобов'язанням, а також стало ще більше залежати від кредиторів.

Найсуттєвішим фактором зменшення фінансової стійкості підприємства служить зменшення його реального власного капіталу.

Більшу частину позикового капіталу складають поточні зобов'язання. Така ситуація є небажаною для підприємства, оскільки може призвести до втрати платоспроможності.

Для поповнення власних оборотних коштів необхідно використовувати позиковий капітал (довгострокові кредити і позики). Довгострокові кредити на капітальні вкладення допомагають підприємству прискорювати процес розвитку своєї матеріально-технічної бази темпами, які випереджають темпи накопичення для цих цілей власних фінансових ресурсів. За всіх умов підприємство (і це одна з важливих ознак його фінансової стійкості) повинне дбати про певний рівень своєї фінансової незалежності, тобто не допускати залучення фінансових ресурсів у розмірах, які перевищують його власні фінансові ресурси, бо в такому разі воно стає неспроможним покрити свої фінансові зобов'язання власними коштами.

Розрахуємо систему показників кризового стану підприємства на початок та кінець звітного періоду.

Для оцінки платоспроможності підприємства розраховуємо такі показники:

1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який вказує на термінову спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням

(2.1)

де ГК - грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції, тис. грн.;

ПП - поточні пасиви, які являють собою сукупність поточних зобов'язань, забезпечення наступних витрат і платежів, доходів майбутніх періодів, тис. грн.

2) Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), вказує спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням за рахунок усіх поточних (оборотних) активів

(2.2)

де ОА - оборотні активи, тис. грн.

3) Коефіцієнт уточненої ліквідності, вказує на спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням за рахунок очікуваних надходжень

(2.3)

де ДЗ - дебіторська заборгованість за товари, послуги, у розрахунках та інша дебіторська заборгованість, тис. грн.

4) Власні оборотні кошти

ВОК = ВК-НОА , (2.4)

ВОК (п) = 45202,8-20796 = 24406,8тис. грн.

ВОК (к) = 42634,8 - 19615,2 = 23019,6тис. грн.

5) Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами

(2.5)

6) Маневреність робочого капіталу

, (2.6)

Для оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства розраховуємо такі показники:

1) Коефіцієнт автономії

, (2.7)

де ВК - власний капітал, тис. грн.;

ЗОК - загальний обсяг капіталу, тис. грн.;

2) Коефіцієнт фінансової стабільності

, (2.8)

3) Показник фінансового лівериджу

, (2.9)

Для оцінки ділової активності підприємства розраховуємо такі показники:

1) Коефіцієнт оборотності оборотних коштів

(2.10)

де В - виручка від реалізації продукції, тис. грн.;

- середній обсяг оборотних активів, тис. грн.;

2) Час обороту оборотних коштів

, (2.11)

де Т- кількість днів у періоді, дні

3) Коефіцієнт оборотності запасів

, (2.12)

де С - собівартість продукції, тис. грн.

- середня вартість запасів, тис. грн.

4) Час обороту запасів

, (2.13)

Для оцінки майнового стану підприємства розраховуємо такі показники:

1) Коефіцієнт зносу основних засобів

, (2.14)

де - сума зносу основних фондів, тис. грн.;

- первинна вартість основних засобів, тис. грн.

2) Фондовіддача

, (2.15)

де - середня вартість основних фондів, тис. грн.

Розраховуємо показник економічної рентабельності підприємства за наступною формулою:

, (2.16)

де ЧП - чистий прибуток, тис. грн.;

Б - валюта балансу, тис. грн.

ЧП=[(11720,4 - 10862,4) + 62,4 + 734,4] * 0,75= 1241,1

Зведемо значення розрахованих показників до таблиці 2.2

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокової заборгованості можливо погасити найближчим часом за рахунок оборотних коштів та інвестицій. В нашому випадку коефіцієнт абсолютної ліквідності має значення 0 на початок звітного періоду та 0,0071на кінець цього періоду.

Таблиця 2.2 - Система показників - індикаторів кризового стану підприємства

Назва показника Розрахунок	Значення
	на початок року	на кінець року	нормативне
1	2	3	4
1. Показники платоспроможності
Коефіцієнт абсолютної (негайної) ліквідності	0	0,0071	> 0.2
Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття)	6,57	1,46	> 1
Проміжний коефіцієнт ліквідності	6,56	1,33	> 0.5
Власні оборотні кошти (робочий капітал)	24406,8	23019,6
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	0,85	0,32	> 0.1
Маневреність робочого капіталу	0,0026	0,158	збільшення
2. Показники фінансової стійкості та стабільності
Коефіцієнт автономії	0,91	0,46	> 0.5
Коефіцієнт фінансової стабільності	10,19	0,85	> 1
Показник фінансового лівериджу	0,00106	0,00067	зменшення
3. Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	0,23	збільшення
Час обороту оборотних коштів	15652,17	зменшення
Коефіцієнт оборотності запасів	5,8	збільшення
Час обороту запасів	62,07	зменшення
4. Показники оцінки майнового стану
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,22	0,34	зменшення
Фондовіддача	2,17	збільшення
5. Показники рентабельності
Економічна рентабельність	0,017	збільшення

Протягом звітного року коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився, не зважаючи на це, він перебуває далеко за межами нормативного значення. Це говорить про те, що підприємство має дуже високі поточні зобов'язання та невеликі обігові кошти. Тобто підприємство не може погасити свої короткострокові зобов'язання в найближчому періоді. Щоб не опинитися під загрозою банкрутства необхідно збільшити оборотні кошти та зменшити короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт загальної ліквідності розглядається, як частка від розподілу загальних активів на поточні зобов'язання і показує , чи достатньо на підприємстві засобів, що можуть бути використані для погашення короткострокових зобов'язань. Значення коефіцієнта повинно бути більше 1. В даному випадку на початок періоду він становить 6,67, а на кінець 1,46. Ці значення вищі за нормативне. Тому активів вистачає на погашення короткострокових зобов'язань.

Таким чином, розраховані коефіцієнти свідчать про середній рівень ліквідності балансу, яка на кінець звітного періоду зменшується.

Значення коефіцієнту маневреності робочого капіталу протягом року збільшилося на 0,155, що свідчить про покращення мобільності власних коштів ї є позитивною тенденцією для підприємства.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує незалежність підприємства від кредиторів. Якщо на початок року питома вага власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування становила 91%, то на кінець - вже 46%.

Коефіцієнт обертання оборотних активів - це відношення суми виручки від реалізації до середньої суми за період кількості запасів, грошових коштів та інших оборотних активів. Даний коефіцієнт відображає швидкість обороту усіх коштів підприємства. Оборотні активи обертаються 0,023 разів за рік або роблять один повний оборот за 15652 днів.

Стосовно майнового стану підприємства, можна зробити такі висновки: збільшується частка зношених основних засобів у загальній їх вартості, тобто погіршується їх технічний стан, на що вказує збільшення коефіцієнту зносу; коефіцієнт фондовіддачі свідчить про прийнятне використання основних фондів на підприємстві.

Показник економічної рентабельності прийняв знаходиться на високому рівні, що свідчить про ефективне ведення підприємством фінансово-господарської діяльності.

2.1.2 Діагностика на підґрунті балансових моделей

Балансові (агрегатні) моделі базуються на абсолютних оціночних показниках, розрахованих у спеціальний спосіб на підставі звітності підприємства, що дають змогу зробити висновок стосовно фінансово-майнового стану в іншій, ніж коефіцієнтна, формі.

Реалізація цього методичного підходу передбачає визначення показників, наведених в таблиці 2.2.

Таблиця 2.3 - Показники джерел формування запасів

Назва показника	Розрахунок	Фактичне значення
		На початок року	На кінець року
Власні обігові кошти (ВОК)	ВК - НОА або ОА - ПЗ 1) 45202,8 - 20796=24406,9 2) 42634,8-9615,2=22983,6	24406,9	22983,6
Довгострокові джерела формування запасів (ДДФЗ)	ВОК+ДЗ 1)24406,9 + 48 = 24454,9 2) 22983,6 + 28,8 = 23012,4	24454,9	23012,4
Загальні джерела формування запасів (ЗДФЗ)	ДДФЗ+КК 1) 24454,9+ 0 = 24454,9 2) 23012,4+11252,4=34264,8	24454,9	34264,8
Запаси та витрати (ЗВ)	З+ВМП 1) 64,2 + 0 = 64,2 2) 3633,6 + 4,8 = 3032	64,2	3638,2
ПЗ - поточні зобов'язання, тис. грн. КК - короткострокові кредити, тис. грн. ВМП - витрати майбутніх періодів, тис. грн.

Проведені розрахунки свідчать, що як на початку, так і в кінці звітного періоду, підприємство знаходиться в кризовому фінансовому становищі. Джерелом фінансування запасів підприємства виступають не погашені в строк кредити та власні оборотні кошти.

2.1.3 Оцінка і прогнозування показників задовільності структури балансу

Для виявлення ознак неплатоспроможності підприємства і своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу в цілях здійснення попереджувальних заходів щодо запобігання банкрутства застосуємо затверджені Мінекономіки України Методичні рекомендації.

Поточна неплатоспроможність - це фінансовий стан підприємства, коли на певний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу.

Показник поточної платоспроможності визначається:

, (2.17)

де ДФІ - довгострокові фінансові інвестиції;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції;

ГКЕ - грошові кошти та їх еквіваленти;

ПЗ - поточні зобов'язання

На початок року:

тис. грн.

На кінець року:

тис. грн.

Від'ємний результат розрахованого показника про поточну неплатоспроможним, тобто підприємство не в змозі негайно погасити свої поточні зобов'язання. Крім того, протягом року, його поточна платоспроможність знижується за рахунок збільшення суми поточних зобов'язань на 45698,04 тис. грн.

Критична неплатоспроможність - це фінансовий стан підприємства, що відповідає потенційному банкрутству, коли на початок і кінець звітного періоду мають місце поточна неплатоспроможність, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними коштами наприкінці звітного періоду менші від їх нормативних значень 1,5 і 0,1.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається:

, (2.18)

де ОА - загальна сума оборотних активів;

ПЗ - загальна сума поточних зобов'язань.

На початок року:

На кінець року:

Коефіцієнт забезпечення власними коштами характеризує наявність оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості, і визначається:

(2.19)

де ВК - джерела власних та прирівняних до них коштів (власний капітал);

НОА - необоротні кошти.

Оскільки значення коефіцієнтів на кінець звітного року вище нормативного, і немає тенденція до їх зменшення, то доцільно розрахувати коефіцієнт відновлення платоспроможності:

, (2.20)

де , , - значення коефіцієнтів покриття на кінець і початок звітного періоду та його нормативне значення;

3 - кількість місяців, що становлять нормативний період відновлення платоспроможності;

Т - звітний період, місяців.

Оскільки, <1, то можна зробити висновок, що підприємство не має можливості зберегти свою платоспроможність на протязі 3-х місяців. Щоб своєчасно виявити тенденції формування незадовільної структури балансу у підприємства та вжити застережних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, здійснимо систематичний експрес-аналіз фінансового стану за допомогою коефіцієнта Бівера, який розраховується:

, (2.21)

де (ЧП+А) - показник cash-flow, який характеризує чисті грошові потоки підприємства;

ЧП - чистий прибуток;

А - нарахована за звітний період амортизація;

ДЗ - довгострокові зобов'язання.

На кінець року:

Коефіцієнт Бівера вище нормативного значення, що свідчить про задовільну структуру балансу підприємства.

Залежно від значення розрахованих показників, визначимо ступінь неплатоспроможності підприємства (таблиця 3)

Таблиця 2.4 - Ступінь неплатоспроможності підприємства

Показник	Нормативне значення	Ступінь неплатоспроможності
Назва	значення
	На поч..року	На кінець року		поточна	критична	надкритична
Показник поточної неплатоспромож.	-2223,6	-4564,04	>0	<0	<0	<0
Коефіцієнт покриття	6,57	1,46	1,5	>1,5	<1,5	<1
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	0,85	0,32	0,1	>0,1	<0,1	<0,1

Значення всіх коефіцієнтів вказують на те, що на початку звітного року підприємство було поточно неплатоспроможним, але протягом року здобуло статус критично неплатоспроможного.

2.1.4 Оцінка фінансового стану підприємства за системою показників Бівера

Таблиця 2.5. - Система показників Бівера

Показник	Значення показників	Нормативні значення показників
	На початок року	На кінець року	1 група нормальний стан	2 група середній стан	3 група кризовий стан
Коефіцієнт Бівера	0,0578	>0,35	від 0,17 до 0,34	<0,16
Коефіцієнт загальної ліквідності	0	0,0071	>2	від 1 до 2	<1
Економічна рентабельність	0,017	>0,06	від 0,02 до 0,05	<0,01
Фінансовий ліверидж	0,00106	0,00067	<0,5	від 0,5 до 1,5	>1,5
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	0,85	0,32	>0,4	від 0,1 до 0,3	<0,1

Таким чином, коефіцієнт Бівера, загальної ліквідності, економічної рентабельності, характеризують фінансовий стан підприємства як кризовий. Проте показник фінансового лівереджу та коефіцієнта забезпеченості власними коштами, вказують на нормативний стан підприємства.

2.1.5 Комплексна рейтингова оцінка стану підприємства

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

(2.22)

Коефіцієнт проміжної ліквідності

(2.23)

Коефіцієнт покриття

 (2.24)

Коефіцієнт фінансової стійкості

фінансовий оздоровлення кризовий санація стабілізація

, (2.25)

Коефіцієнт маневреності власних коштів

, (2.26)

Таблиця 2.6 - Класифікація підприємств за ступенем ризику згідно до критеріїв оцінки фінансового стану підприємств

Показник	Значення на поч..року	Бал	Значення на кінець року	бал
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0	-	0,0071	-
Коефіцієнт проміжної ліквідності	6,56	14	1,33	14
Коефіцієнт покриття	6,57	18	1,46	9,9
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,91	16	0,46	10,4
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,91	12	0,46	-
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	0,85	14	0,32	8,6
Питома вага оборотних коштів в активах	0,58	7	0,78	7
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,54	9	0,54	9
Максимальне значення межи	-	90	-	58,9

Висновок: Отже, зробимо узагальнюючий висновок по даному підприємству.

Це підприємство є не достатньо незалежним, фінансує свою діяльність не тільки за рахунок власних коштів, але й за рахунок залучених. Зменшились фінансові джерела, які підприємство може використовувати на протязі довгого часу. Отримує невеликий прибуток від своєї діяльності. Також це підприємство не є абсолютно ліквідним. Воно має дуже високі поточні зобов'язання та невеликі обігові кошти. Тобто підприємство не може погасити свої короткострокові зобов'язання в найближчому періоді. Щоб не опинитися під загрозою банкрутства необхідно вжити заходів для оздоровлення підприємства.

2.2 Діагностика банкрутства підприємства

Для діагностики ймовірності банкрутства використовуються різні підходи, що передбачають застосування трендового аналізу численної системи критеріїв та ознак, обмеженого кола показників, інтегральних показників, рейтингових оцінок на базі ринкових критеріїв фінансової стійкості підприємств, факторних регресійних і дискримінант них моделей.

Проте жоден з методів не дає надійного результату і тому не може бути застосований як універсальний. Тому доцільно відсліжувати динаміку змін показників по цілому ряду методик.

2.2.1 Моделі Альтмана

1) Двофакторна модель Альтмана:

, (2.27)

де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнт автономії (фінансової незалежності).

Оскільки Z < 0, імовірність банкрутства даного підприємства нижче 50%.

3) Пятифакторна модель Альтмана 1968 року:

, (2.28)

де - відношення власного оборотного капіталу до суми сукупних активів підприємства;

- відношення нерозподіленого прибутку до суми сукупних активів;

- рівень дохідності активів, тобто відношення загального прибутку до сукупних активів;

- відношення власного капіталу до суми залученого капіталу;

- коефіцієнт оборотності активів, тобто відношення виручки від реалізації до середньої суми активів.

Оскільки Z < 3, імовірність банкрутства підприємства - дуже висока.

4) Пятифакторна модель Альтмана 1983 року:

, (2.29)

Оскільки Z <1,23 - фінансовий стан підприємства не стабільний.

2.2.2 Модель Лиса:

, (2.30)

де - відношення оборотних активів до сукупних активів;

- відношення прибутку від реалізації до сукупних активів;

- відношення загального прибутку до сукупних активів;

- відношення власного капіталу до залученого капіталу;

Оскільки > 0,037, фінансовий стан підприємства стабільний.

2.2.3 Модель Таффлера:

, (2.31)

де - відношення валового прибутку до короткострокових зобов'язань;

- відношення оборотних активів до суми зобов'язань;

- відношення короткострокових зобов'язань до сукупних активів;

- відношення виручки від реалізації до сукупних активів;

Оскільки > 0,3, підприємство має добрі довгострокові перспективи.

2.2.4 Модель Спрингейта:

(2.32)

де - відношення робочого капіталу до сукупних активів;

- відношення загального прибутку до сукупних активів;

- відношення загального прибутку до короткострокових зобов'язань;

- відношення виручки від реалізації до сукупних активів;

Оскільки < 0,862, фінансовий стан підприємства не стабільний.

2.2.5 Модель Чессера:

, (2.33)

де - відношення найбільш ліквідних активів до сукупних активів;

- відношення виручки від реалізації до суми найбільш ліквідних активів;

- відношення загального прибутку до сукупних активів;

- відношення сукупних зобов'язань до сукупних активів;

- відношення основного капіталу до чистих активів;

- відношення оборотних активів до виручки від реалізації;

Оскільки < 0,5, фінансовий стан підприємства стійкий.

2.2.6 Російська R-модель ІДЕА:

, (2.34)

де - відношення власного оборотного капіталу до сукупних активів;

- відношення чистого прибутку до суми власного капіталу;

- відношення виручки від реалізації до сукупних активів;

- відношення чистого прибутку до собівартості продукції;

Оскільки R > 0,42, імовірність банкрутства за даною моделлю - мінімальна (до 10%).

2.2.7 Модель Сайффуліна і Кадикова:

. (2.35)

де - коефіцієнт забезпечення власними коштами;

- коефіцієнт поточної ліквідності;

- коефіцієнт оборотності активів;

- рентабельність реалізованої продукції;

- рентабельність власного капіталу;

Оскільки < 1, у підприємств є імовірність банкрутства.

2.2.8 Універсальна дискримінантна функція Терещенка:

, (2.36)

де - відношення показника cash-flow до зобов'язань;

- відношення валюти балансу до зобов'язань;

- відношення загального прибутку до валюти балансу;

- відношення прибутку від реалізації до виручки;

- відношення виробничих запасів до виручки від реалізації;

- оборотність основного капіталу, тобто відношення виручки від реалізації до валюти балансу;

Оскільки <1 , підприємству загрожує банкрутство .

Таблиця 2.7 - Результати діагностики ймовірності банкрутства підприємства

Методика діагностики банкрутства підприємства	Нормативне значення інтегрального показника	Значення інтегрального показника
1. Моделі Альтмана:
- двофакторна модель	<0	-7,3	-1,9307
- пятифакторна модель 1968 року	>1,8	7,07	1,0028
- пятифакторна модель 1983 року	>1,23	4,98	0,72
2. Модель Лиса	>0,037	0,0517
3. Модель Таффлера	>0,3	0,3065
4. Модель Спрингейта	>0,862	0,381
5. Модель Чессера	<0,5	-0,2744
6. Російська R - модель ІДЕА	>0,42	2,187
7. Модель Сайффуліна і Кадикова	>1	0,73
8. Універсальна дискримінантна функція Терещенка	>2	0,878

Проведена діагностика банкрутства підприємства за наведеними моделями свідчить про невисоку ймовірність банкрутства підприємства. В результаті аналізу окремих показників наведених моделей, можна сказати, що причиною такої ситуації є недостатня кількість високоліквідних засобів підприємства.

З метою підвищення рівня ліквідності, підприємство може провести рефінансування існуючої дебіторської заборгованості або зменшення собівартості на продукцію, за рахунок зниження витрат на транспортування, витрати адміністративного персонала чи ін..

При зменшені суми собівартості продукції, зміниться чистий прибуток, а відповідно и сума грошових коштів. На суму збільшення валюти балансу зменшиться сума непорозділеного прибутку.

2.3 Санація балансу

В цілях отримання санаційного прибутку власники підприємства прийняли рішення:

- реалізувати 30% основних фондів, що значаться на балансі підприємства на кінець року, по ціні в півтори рази вище їх балансової вартості;

- всю виручку від реалізації основних фондів використати на придбання власних акцій за ціною, що становить 85% від їх номінальної вартості;

- викуплені підприємством власні акції надалі анулювати з одночасним зменшенням статутного капіталу.

Таблиця 2.9 - Аналітичний баланс підприємства, на кінець звітного року, до проведення санації балансу

Актив	Сума, тис. грн.	Пасив	Сума, тис. грн.
1. Необоротні активи, всього, в т.ч.	19615,2	1. Власний капітал, всього, в т.ч.	42634,8
- основні засоби	5958	- статутний капітал	46680
2. Оборотні активи	73062	- непокритий збиток	(4045,2)
3. Витрати майбутніх періодів	3,8	3. Довгострокові зобов'язання	28,8
		4. Поточні зобов'язання, всього, в т.ч.	50018,4
		- кредиторська заборгованість за товари	35679,2
Баланс	92682	Баланс	92682

1) Розрахуємо вартість реалізованих основних фондів:

5958*0,3*1,5=2681,1 тис. грн.

2) Кредиторська заборгованість підприємства після її часткового списання:

35679,2-(25679,2*0,12) = 31397,69 тис.грн.

3) Санаційний прибуток , який спрямований на покриття збитків:

СП = ОФрин. - ОФбал. = 2681,1-1787,4 = 893,7 тис.грн.

4) Сума непокритих збитків підприємства після використання санаційного прибутку:

НЗ = -4045,2+ 893,7= -3151,5 тис. грн.

Таблиця 2.10 - Баланс підприємства після реалізації основних фондів та викупу власних акцій

Актив	Сума, тис. грн.	Пасив	Сума, тис. грн.
1. Необоротні активи, всього, в т.ч.	17827,8	1. Власний капітал, всього, в т.ч.	43528,5
- основні засоби	1787,4	- статутний капітал	46680
2. Оборотні активи	73062	- непокритий збиток	(3151,5)
3. Вартість придбаних акцій	2681,1	3. Довгострокові зобов'язання	28,8
4. Витрати майбутніх періодів	4,8	4. Поточні зобов'язання, всього, в т.ч.	50018,4
		- кредиторська заборгованість за товари	35679,2
Баланс	93575,7	Баланс	93575,7

5) Статутний капітал після анулювання акцій дорівнює:

46680 - (2681,1 / 0,85) = 43525,76тис. грн.

6) Санаційний прибуток, отриманий в результаті анулювання власних акцій:

СП = 3154,2 - 2681,1 = 473,1 тис. грн.

7) Загальна сума санаційного прибутку, що підприємство отримало від наведених операцій та списання кредиторської заборгованості:

1787,4 + 473 = 2260,5 тис. грн.

Таблиця 2.11 - Баланс підприємства після проведення його санації

Актив	Сума, тис. грн.	Пасив	Сума, тис. грн.
1. Необоротні активи, всього, в т.ч.	11827,8	1. Власний капітал, всього, в т.ч.	41741,06
- основні засоби	1787,4	- статутний капітал	43525,76
2. Оборотні активи	73062	- непокритий збиток	(1784,7)
3. Витрати майбутніх періодів	-	3. Довгострокові зобов'язання	28,8
		4. Поточні зобов'язання, всього в т. ч.	49119,94
		- кредиторська заборгованість за товари	31397,69
Баланс	90889,8	Баланс	90889,8

2.4 Використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства на підставі моделювання його стійкого росту

Механізм фінансової стабілізації уявляє собою систему заходів, що спрямовані на підтримку фінансової рівноваги підприємства в довгостроковому періоді. Цей механізм базується на використанні моделі стійкого росту підприємства, яка має наступний вид:

, (2.37)

де - можливий темп приросту обсягів продажу, що не порушує фінансової рівноваги підприємства, %;

- чиста рентабельність;

- коефіцієнт капіталізації чистого прибутку, який визначається відношенням прибутку, що капіталізується до чистого прибутку;

А - вартість активів підприємства, тис. грн.;

ВК - сума власного капіталу підприємства, тис. грн.;

- коефіцієнт обертання активів підприємства.

Розглянемо різні варіанти управлінських рішень по усуненню загрози банкрутства підприємства та поліпшення його фінансово-економічного стану шляхом зміни параметрів фінансової стратегії підприємства.

Проведений аналіз різних варіантів управлінських рішень дає змогу зробити висновок, що зміна дивідендної політики призведе до найменшого приросту виручки. Зміна структури активів підприємства не сприятиме змінам обсягів реалізації продукції, оскільки темп приросту виручки за умови реалізації цього заходу практично дорівнює базовому.

Але санація баланса не допомогла у створенні резервного фонду и покритті непокритого збитку, але значно зменшила його суму.

Таблиця 2.12 - Варіанти управлінських рішень на підставі моделі стійкого росту

Показники	Позначення, алгоритм	Базовий варіант	Варіанти фінансової стратегії
			Зміна дивідендної політики	Зміна структури капіталу	Зміна структури активів
			дивіденди	власний капітал	необоротні активи збільшені на 30%	Дані після санації балансу
			збільшення на 30%	зменшення на 30%	Збільшення на 30%	Зменшення на 30%
					ЗК = const	ЗК	ЗК = const	ЗК	ОА = const	ОА
Чистий прибуток, всього	ЧП	1241,1	1241,1	1241,1	1241,1	1241,1	1241,1	1241,1	1241,1	1241,1	1241,1
в т.ч. : - дивідендні виплати	Д	714,87	929,3	500,41	714,87	714,87	714,87	714,87	714,87	714,87	714,87
- капіталізований прибуток	КП	526,23	319,8	740,69	526,23	526,23	526,23	526,23	526,23	526,23	526,23
Виручка від реалізації	В	11720,4	11720,4	11720,4	11720,4	11720,4	11720,4	11720,4	11720,4	11720,4	11720,4
Активи	А	92682	92682	92682	105472,44	92682	79891,56	92682	92682	92682
Необоротні активи	НОА	19615,2	19615,2	19615,2	19615,2	19615,2	19615,2	19615,2	25499,76	19615,2	43528,5
Власний капітал	ВК	42634,8	42634,8	42634,8	55425,24	55425,24	42634,8	42634,8	42634,8	42634,8	42634,8
Позиковий капітал	ПК	50047,2	50047,2	50047,2	50047,2	37256,7	50047,2	62837,64	50047,2	50047,2
Коефіцієнти моделі стійкого росту
Чиста рентабельність	ЧП/В	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Коефіцієнт капіталізації чистого прибутку	КП/ЧП	0,42	0,25	0,59	0,42	0,42	0,42	0,42	0,42	0,42	0,42
Доля активів у власному капіталі	А/ВК	2,17	2,17	2,17	1,9	1,67	1,87	2,17	2,3	2,17
Коефіцієнт обертання активів	В/А	0,12	0,12	0,12	0,11	0,12	0,14	0,12	0,12	0,12	0,12
Темп приросту продажу продукції, %		1,09	0,6	1,5	4,97	0,84	1,09	1,09	1,16	1,9

Висновки і пропозиції

Експрес-діагностика підприємства показала, що протягом звітного періоду валюта балансу підприємства зменшилася на 1792,2 тис. грн. Така динаміка є наслідком збільшення як оборотних, так і необоротних коштів, що може свідчити про розширення обсягів виробничо-господарської діяльності.

У складі оборотних активів підприємства головними елементами виступають дебіторська заборгованість та запаси. До того ж, питома вага запасів протягом звітного періоду значно збільшилася. Керівництву необхідно провести комплекс заходів по зниженню залишків готової продукції, наявність якої значно погіршує фінансовий стан підприємства

В складі джерел фінансування переважають поточні зобов'язання , що говорить про низьку фінансову незалежность підприємства. Така ситуація є небажаною для підприємства, оскільки може призвести до втрати платоспроможності.

Найсуттєвішим фактором зменшення фінансової стійкості підприємства служить зменшення його реального власного капіталу.

Протягом звітного року коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився, не зважаючи на це, він перебуває далеко за межами нормативного значення. Це говорить про те, що підприємство має дуже високі поточні зобов'язання та невеликі обігові кошти. Тобто підприємство не може погасити свої короткострокові зобов'язання в найближчому періоді. Щоб не опинитися під загрозою банкрутства необхідно збільшити оборотні кошти та зменшити короткострокові зобов'язання.

Значення коефіцієнтів системи Бівера вказують на те, що на початку звітного року підприємство було поточно неплатоспроможним, але протягом року здобуло статус критично неплатоспроможного.

Спостерігається чітка тенденція погіршення фінансового стану підприємства, що загрожує підприємству банкрутством. Підприємство має всі шанси відновити нормальний фінансовий стан при умові прийняття рішення про довгострокову санацію . Без вагомих змін у процесі роботи підприємства і застосування реформаторських мір процес санації на підприємстві може затягтися на кілька десятків років.

Для санації підприємства доцільно використовувати елементи з трьох блоків заходів :

1.реструктуризація активів;

2.зменшення (заморожування) витрат;

3. збільшення виручки від реалізації).

Перш за все підприємство повинно кардинально змінити стратегію і тактику своєї фінансово-господарської діяльності. Удосконаливши механізм розрахунків з дебіторами по заборгованості за товари, роботи, послуги та іншої поточної заборгованості підприємство повинно зменшити дебіторську заборгованості.

Крім того зазначені заходи позитивно вплинуть на ліквідність і структуру балансу, фінансовий стан підприємства. Отже, запропоновані заходи по підвищенню платоспроможності є економічно ефективним напрямком фінансової санації підприємства.

Размещено на Allbest.ru