Становлення бюджетної системи України

- за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Держбюджету України - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади;

- за бюджетним призначеннями, передбаченими бюджетом автономної Республіки Крим;

- за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретарів, керівники головних управлінь та інші.

Державна податкова служба. Діяльність державної податкової служби в Україні регулюється Законом України «Про державну податкову службу України» (1993р зі змінами 1998р.). завдання органів держаної податкової служби: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства; внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; роз`яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання та іншим правопорушенням, їх розкриття, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Усі складові частини бюджетної системи діють лише на нормативно - правовій основі, є постійно діючими органами та мають вплив на функціонування бюджетної системи.

Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати поглиблення реформи бюджетних відносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за вирішення економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень шляхом відповідного розподілу державних видатків та доходів.

3. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи держави, взаємозв`язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом.

Бюджетний устрій базується на таких початках:

- розділ видів бюджетів, які створюються в даній країні;

- встановлення принципів устрою бюджетної системи;

- розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи;

- визначення характеру і форм взаємовідносин між бюджетом.

Теоретично можливо 3 варіанти розділення видів бюджету:

1. Складання єдиного бюджету для всієї країни.

2. Складання окремих регіональних бюджетів.

3. Складання на кожному рівні адміністративного розділення централізованих і децентралізованих видів бюджету.

До централізованих відносяться: бюджет країни, центральні бюджети федеральних устроїв, обласні бюджети, бюджет Києва і Севастополя.

До децентралізованих відносяться всі інші бюджети.

Принципи устрою бюджетної системи характеризують взаємозв`язок та підлеглість бюджетів. Можливо 2 альтернативних варіанти:

- принцип єдності;

- принцип автономності.

Принцип єдності означає, що всі бюджети які створюються в даній країні є одним цілим. Цей принцип забезпечується за рахунок:

- затвердження на кожному рівні зведеного бюджету;

- єдиної системи доходів і витрат;

- управління бюджету з єдиного центру - міністерства фінансів.

Цей принцип дає можливість здійснювати централізоване управління бюджетом, проте не створює зацікавленість в місцевих органів влади.

Принцип автономності означає, що кожний бюджет який створюється в країні є відносно відокремленим і формується незалежно від інших бюджетів.

Автономність досягається за рахунок: твердження і виконання кожного бюджету окремо; чіткого розподілу доходів і витрат між бюджетами, необмежених прав місцевих органів влади і управління в затвердженні і виконанні власних бюджетів. При використанні цього принципу втручання зверху не можливе.

Розподіл доходів між окремими бюджетами починається з розподілу витрат.

Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розділення витрат лежить розподіл функціональних обов'язків між окремими рівнями державної влади і управлінням. Право на здійснення витрат передається державою органом місцевого самоврядування на умовах відповідної передачі бюджетних ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків та зборів або їх частини з державного бюджету різних рівнів.

Таким чином, розподіл доходів є похідним від розподілу витрат і має в своїй основі такі принципи:

- забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених витрат;

- встановлення залежності між зусиллями органів влади і формуванням доходів відповідних бюджетів;

- встановлення зацікавленості місцевих органів влади;

- пошуку і мобілізації фінансових ресурсів;

- недопущення адміністративного стягування доходів для бюджетів вищого рівня.

Розподіл доходів базується на встановленні загальнодержавних податків та платежів, а також місцевих податків та зборів.

Існують такі форми взаємовідносин між бюджетами:

1) бюджетне субсидування - передача грошей з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансовій допомозі.

Існує 3 види бюджетного субсидування: бюджетні субсидії, бюджетні субвенція, бюджетні дотації.

Бюджетна субвенція - це різновид цільової субсидії, яка передбачає участь у фінансуванні певних програм бюджету, який її видає і бюджету який її отримує.

Бюджетна дотація - цільова фінансова допомога на покриття дефіциту відповідного бюджету залежно від можливості бюджету який видає. Покриття може бути повним або частковим.

2) Вилучення коштів - явище зворотне субсидуванню, тобто передача засобів бюджетного надлишку з бюджету нижчого рівня до бюджету вищого рівня.

3) Бюджетні позики - отримання коштів на покриття тимчасового касового розриву (не співпадіння в часі фінансування витрат і отриманням доходів). В бюджетному кодексі сказано, що бюджетні позики отримують в комерційних банках.

4) Взаєморозрахунки бюджету - передача засобів з одного бюджету в іншій у зв'язку з перерозподілом між ними доходів або витрат після затвердження бюджету.

По характеру взаємовідносин між бюджетами вони можуть бути договірними або обов'язковими. Бюджетне субсидування і бюджетні позики здійснюються на договірній основі, а вилучення засобів і взаєморозрахунки в обов'язковому розрахунку.

Таким чином, бюджетний устрій означає яким чином здійснюється бюджетна система Україна, на яких принципах базується, як розмежовуються доходи та видатки, які взаємовідносини існують між бюджетами різних рівнів.

4. СТРУКТУРА БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ. ДОХОДИ ТА ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ

Бюджет є системою економічних за своїм змістом відносин з приводу утворення, розподілу і використання централізованого фонду грошових коштів держави. Ці економічні відносини виникають в результаті розподілу валового внутрішнього продукту країни.

За матеріальним змістом бюджет -- це сам централізований фонд грошових коштів держави.

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів

Загальний фонд бюджету включає:

- усі доходи, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

- усі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

- фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

- бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

- гранти або дарунки (у вартісному обчисленні), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

- різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються тільки законами України.

Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

Передача коштів між загальним і спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Держбюджету України чи рішення відповідної ради.

Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

Може створюватися і резервний фонд бюджету. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених виплат, які не мають постійного характеру и не можуть бути передбачені при складанні проекту бюджету.

Порядок використання коштів з резервного фонду визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення про виділення коштів з резервного фонду приймається відповідно Кабінетом Міністрі, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Резервний фонд не може перевищувати одного відсотка об`єму виплат з загального фонду відповідного бюджету.

У державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов`язково. Рішення про необхідність створення резервного фонду місцевого бюджету приймається відповідною радою.

Для характеристики бюджетної системи України в цілому важливе значення має зведений бюджет як сукупність усіх її складових. На стадії складання проекту державного бюджету йому передує розроблення основних показників зведеного бюджету України як аналітичного розрахунку для визначення основних параметрів. Показники зведеного бюджету дають можливість ще на стадії розроблення державного бюджету внести відповідні корективи і уточнення щодо побудови ефективнішого бюджетного механізму. На стадії виконання бюджетів зведений бюджет використовується для аналізу й активнішого використання бюджетних показників при оцінці загальної економічної ситуації в державі.

Доходи зведеного бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функції. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Головним джерелом доходів бюджету є національний дохід. Основними методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу і утворення бюджетних доходів, є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей.

Витрати бюджету - це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом.

Напрями використання бюджетних видатків обумовлюються цілою низкою факторів, основним з яким є:

- необхідність утримання державних установ;

- рівень розвитку регіонів держави;

- зв`язки видатків із загального державного бюджету з видатками з місцевих бюджетів;

- форми надання бюджетних коштів;

- інші фактори, які можуть мати вагоме значення залежно від конкретної економічної і політичної ситуації в державі.

Доходи і видатки зведеного бюджету за 1992 - 2008 роки характеризується даними наведеними в Додатку 1 (короткий варіант) та Додатку 2 (розширений варіант).

Основним джерелом доходів зведеного бюджету є податкові надходження. Їх питома вага в загальній сумі доходів зведеного бюджету у 2008 складала 66,54%. До складу податкових надходжень входять податки на доходи, податки на прибуток (42,33% від загальної суми податкових надходжень у 2008 році), податки на власність (1,78%), внутрішні податки на товари та послуги (42,37%) та інші податки. Меншу частину доходів складають неподаткові надходження (29,38%), доходи від операцій з капіталом (2,05%), офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародний організацій (0,03%) та цільові фонди (2%).

Видаткова частина зведеного бюджету складається з витрат на загальнодержавні функції (13,53%), оборону (3,39%), громадянський порядок, безпеку та судову владу (7,22%), економічну діяльність (16,61%), охорону навколишнього природного середовища (1,07%), житлово-комунальне господарство (6,99%), охорону здоров'я (10,53%), духовний та фізичний розвиток (3,79%), освіту (20,35%), соціальний захист та соціальне забезпечення (16,52%).

Динаміка доходної частини зведеного бюджету свідчить про збільшення доходів бюджету. Динаміка видаткової частини зведеного бюджету свідчить, що найвищими темпами зросли усі видатки держави, зокрема витрати на загальнодержавні функції, економічну діяльність. Найнижчими темпами збільшуються видатки на освіту, на соціальний захист населення та оборону.

Особливо негативно на стан бюджету та економіки в цілому вплинуло те, що найвищими темпами порівняно з усіма статтями видатків протягом 2002 - 2008 років зростали видатки на обслуговування державного боргу. Це відволікає значні бюджетні ресурси від їх продуктивного використання.

Незважаючи на збільшення доходів, витрати збільшуються швидше, що приводить к дефіциту бюджету.

Таким чином, державний бюджет -- це встановлений законом на певний період основний фінансовий план (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.

ВИСНОВОК

Бюджет - складна економічна категорія. Як категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб.

Бюджет є формою планомірного накопичення і використання коштів для забезпечення функцій, здійснюваних органами державної влади, регіонального та місцевого самоврядування.

Бюджет є важливим економічним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому.

Структура бюджетної системи України визначається її Конституцією. В ній та в Законах закріплюються права держави та місцевих органів влади і управління на затвердження своїх бюджетів, на диференціювання доходів і видатків між різними ланками бюджетної системи, порядок їх складання, розгляду та затвердження.

Під бюджетним устроєм розуміють організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок між її окремими ланками. Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом.

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономно Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, складає зведений бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічним і соціальним розвитком України.

Головним ланцюгом бюджетної системи України є Державний бюджет, з якого фінансуються заходи загальнодержавного значення в галузі господарського, культурного будівництва, оборони держави, утримання органів державної влади і управління. Через Державний бюджет провадиться перерозподіл частини загальнодержавних доходів між Автономною Республікою Крим та областями у вигляді субвенцій, субсидій та дотацій з метою економічного вирівнювання регіонів.

Доходна база бюджетів всіх рівнів формується за рахунок закріплених законами держави джерел доходів по відповідний ланці бюджетної системи. Через бюджет фінансова діяльність органів управління отримує цілком визначену в законодавчому і нормативному плані базу для залучення й витрачання грошових коштів. Бюджет дає органам влади, які його затверджують, можливість контролювати діяльність виконавчо-розпорядних органів, що складають і виконують бюджет.

Конституцією України надано виняткове право затверджувати бюджет держави Верховної Раді, а адміністративно-територіальні бюджети -- відповідним представницьким органам. Після затвердження Державний бюджет набуває силу закону.

Держава через бюджет акумулює велику частину національного доходу, фінансуючи народне господарство і соціально-культурний розвиток країни, регулює ці процеси, контролює додержання режиму жорсткої економії коштів і зростання їх находжень, а через них - скорочення бюджетного дефіциту.

Бюджетний дефіцит виникає внаслідок незбалансованості економіки, зниження доходів і різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не буде вжито дійових заходів до стабілізації економіки і додержання співвідношення видатків з доходами, що вимагає запровадження режиму жорсткої економії коштів. Таку функцію, поряд з вимогами законів ринку, зобов'язані виконувати всі владні та управлінські структури.

Основною умовою бездефіцитності бюджету є стійкість економіки і додержання пропорцій між доходами і видатками. В іншому випадку з'являється необхідність випуску в обіг додаткових грошей для збалансування бюджету, що ще більше поглиблює негативні явища в економіці, як це спостерігається в сучасних умовах.

Структура доходів і видатків бюджету кожної держави визначається економічним устроєм її суспільства, її природою і функціями.

Створити ефективну бюджетну систему, яка б стала інструментом досягнення економічного зростання та забезпечення належного виконання державою своїх функцій є обов`язковим завданням діяльності державних органів. Одним із основних завдань має стати - досягнення більшої прозорості бюджетного процесу (тобто відкритості перед громадськістю щодо реалізації бюджетної політики). Потребує розв'язання проблема акумуляції фінансових ресурсів для формування трансфертних фондів (фондів фінансового вирівнювання). Слід відмовитися від поділу бюджетних доходів в Україні, на так звані «закріплені» й «регульовані».

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бюджетний кодекс України

2. Конституція України від 28 червня 1996р.

3. Закон України «Про державний бюджет України» (2002 - 2009)

4. Закон України «Про прожитковий мінімум»

5. Закон України «Про місцеві самоврядування»

6. Бюджетна система України: Навч. посіб. / Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмоленко Л.В. / за ред. С.О. Булдакової. - К.: Київ. навч. торг. - екон. ун-т, 2002. - 288с.

7. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544с.

8. В.Д.Базилевич, Л.О.Баластрик. Державні фінанси. Навч. посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. - К.: Атіка, 2002 р. - 368 с.

9. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999. - 164с.

10. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я. Бюджетна система. - К.: КНЕУ, 2000. - 208с.

11. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2002. - 495с.

12. Старостенко Г.Г, Булгаков Ю.В. Бюджетна система: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 240с.

13. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. - К.: НІОС. - 2000. - 341с.

14. www.minfin.gov.ua - Міністерство фінансів України

Размещено на Allbest.ru