Податкова система держави: теорія і практика становлення

2.4 Необхідність та проблеми реформування податкової системи України

Численні концепції реформування податкової системи України суттєво ускладнили вибір найприйнятнішої з них. Цей вибір можливий лише в разі визначення критерію, відповідно до якого він має здійснюватись. Таким критерієм може бути забезпечення адекватності податкової системи моделі правової держави із соціально орієнтованої ринковою економікою. Розглянемо напрямки вдосконалення податкової системи, що відповідають цьому критерію.

Реформування податкової системи України передбачає розв'язання двох груп проблем: вдосконалення інституціональних умов оподаткування і вдосконалення власне податкової системи: її складу, структури та окремих елементів.

Побудова в Україні правової держави неможлива без створення системи достатніх інституціональних обмежень фіскальної політики держави. Метою її створення є стримування зростання державних видатків на межі суспільно необхідних функцій державі і, відповідно, податкового тягаря - за оптимальні межі. В сучасній фінансовій науці склалася думка, що вирішити це питання можна лише шляхом законодавчих обмежень податково-бюджетної компетенції політки. Ці обмеження можна умовна поділити на два види: кількісні та якісні фіскальні обмеження; процедурні обмеження.

Кількісні фіскальні обмеження передбачають визначення граничного рівня оподаткування, за який не дозволяється виходити інститутам, що розробляють і ухвалюють податкову політику. До них відносять, зокрема, визначення граничного рівня податкових ставок для місцевих податків і зборів, що обмежують податкову компетенцію органів місцевого самоврядування; законодавче закріплення податкової квоти (частки податків у ВВП). Дієвість останнього обмеження значно підвищується за умови його визначення на конституційному рівні.

Якісні фіскальні обмеження це правила діяльності уряду в сфері оподаткування. Важливим обмеженням є закріплення Конституції податкової структури та деяких інших параметрів оподаткування.

Процедурні фіскальні обмеження пов'язані з регламентацією порядку розробки та ухвалення рішень у податково-бюджетній сфері. До них належать ухвалення рішень про доходи у взаємозв'язку з рішеннями про видатки і навпаки; ухвалення рішень з питань оподаткування, видатків і державного боргу кваліфікованою більшістю парламенту.

Українське право не містить достатніх обмежень податково-бюджетної компетенції політиків. Обмеження, передбаченні в Законі «Про систему оподаткування» не є достатніми і часто порушуються. Конституція України регламентує лише встановлення системи оподаткування, податків і зборів виключно законами України.

Відправною точкою реформування податкової системи України є визнання того факту, що в основному вона вже склалася і не повинна розглядатись як така, що має підлягати докорінному реформуванню. Це означає перш за все необхідність відображення на законодавчому рівні вимоги забезпечення незмінності складу її ядра, що включає податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і податок з доходів фізичних осіб, акцизний збір, мито. Це дало б можливість припинити численні дискусії про необхідність спрощення оподаткування шляхом скасування низки основних податків (ПДВ, податок на прибуток) і переключити увагу на пошуки шляхів удосконалення чинної податкової системи. Щодо другорядних у фіскальному відношенні податків, то склад їх може переглядатися на основі порівняння їхньої ефективності (зіставляння надходжень від цих податків з витратами на їх стягнення).

Визначаючи остаточний склад податкової системи необхідно враховувати те, що важко одночасно вирішити два завдання - суттєве зниження ставок основних податків і скорочення основної кількості податків та зборів, адже зменшення надходжень з основних джерел держава завжди намагатиметься перекрити запровадженням нових податків та зборів.

Внаслідок невідповідності фактичного рівня податкового навантаження фіскальному потенціалу податкової системи України у нас є резерви для певного зниження ставок за окремими податками, оскільки підвищення рівня платіжної дисципліни навіть за умови нижчих ставок дасть можливість забезпечити перерозподіл близько 40% ВВП через бюджет.

У соціально орієнтованій державі ринкового типу досить важлива увага приділяється ефективності використання податкових надходжень. Соціально-ринкове господарство взагалі передбачає наявність високого показника централізації валового внутрішнього продукту у руках держави, а заодно і високий рівень оподаткування. Проте конкретного платника цікавить не так сам рівень оподаткування, як сумарна величина суспільного добробуту. У формалізованій теоретизації сумарна величина суспільного добробуту відображається через граничну корисність сплачених податків та податкових платежів.

Якщо коефіцієнт співвідношення суспільних благ і трансферних платежів та сум сплачених податків та податкових платежів не опускається нижче 80%, то можна говорити про те, що високий рівень оподаткування виправдовує себе, і гранична користь вилучених державою обов'язкових зборів з фізичних і юридичних осіб не порушується. Для прикладу: у Швеції рівень оподаткування сягає 57% ВВП, але коефіцієнт співвідношення дорівнює 86%. Тому суттєвого впливу на темпи економічного зростання та соціальний добробут громадян високий рівень оподаткування не чинить через те, що податки сплачуються з максимальною корисністю - 86% і з мінімальною суспільною жертвою - 14%. [21, с. 74]

В Україні коефіцієнт співвідношення не перевищує 26%. Це свідчить про те, що ефективність використання податкових надходжень в Україні у 3,3 рази нижча, ніж у Швеції. І для того, щоб забезпечити такий рівень фінансованих державою суспільних благ в Україні, як у Швеції, нам необхідно, більш як у три рази збільшити рівень оподаткування. Це нереально зробити не з практичної, не з теоретичної точки зору.

Тому при реформуванні та реорганізації податкової системи України та її трансформації у соціально орієнтоване ринкове господарство, доцільно, більше уваги звертати не на сам рівень оподаткування в державі, а на ефективність використання податкових надходжень за умов граничної корисності таких платежів для конкретних платників податків.

Однією з найбільших вад української податкової системи є чинна система податкових пільг та іншого роду преференції, яка зумовлює нерівномірний розподіл податкового тягаря, обмежує важливості зниження податкових ставок для всіх суб'єктів господарювання. Радикальний перегляд податкових пільг є одним з основних завдань податкової реформи.

В Україні очікуваний позитивний ефект від податкової реформи може бути значно ширшим, ніж у розвинених країнах зі стабільною економікою. Послаблення податкового навантаження на ресурси підприємств, що спрямовуються на розвиток, сприятиме активізації інвестиційних чинників зростання; спрощення податкової системи сприятиме зменшенню трансакційних витрат, пов'язаних з адмініструванням податків. Але зниження ставок оподаткування має відбуватися поступово та поетапно і обов'язково бути компенсованим синхронним розширенням податкової бази. Надмірне зниження ставок може втягти українську економіку до спіралі зниження ефективності податкової системи і сповільнення темпів економічного зростання.

Висновки

податковий прибутковий система економічний

Аналізуючи чинники, які впливали на становлення податкової системи України, можна робити висновки щодо її розвитку і тенденцій подальшої розбудови і збільшення ефективності.

В Україні існує нестабільність в проведенні податкової політики. Закони змінюють ставки податків, базу оподаткування. Ніякий закон не запрацює на повну силу, якщо постійно вносити в нього поправки та зауваження. Стабільність податкової системи передбачає незмінність правового регламентування справляння податків та зборів протягом певного податкового періоду. Таким чином досягаються два позитивних явища: суб'єкти господарювання внаслідок існування стабільного законодавства, що регламентує податкові взаємовідносини із державою, у змозі правильно обирати напрями фінансової стратегії і отримати заплановані прибутки; поліпшується податкова робота як платників податків, так і органів державної податкової адміністрації. В Україні всі очікують на стабільність після проведення реформи податкової системи держави.

Стратегія формування податкової системи в Україні повинна спиратись на ґрунтовну теоретичну базу, а також максимально враховувати відмінність перехідного стану економіки держави. Якщо податки економічно не обґрунтовані, вони пригнічують і розвиток підприємств, і стимули до праці та спричиняють несправедливий перерозподіл доходів між соціальними групами.

При переході до суто ринкової економіки повинні змінюватися як система оподаткування, так і методи нарахування та сплати податків і порядок їх адміністрування. При цьому в питаннях формування і реалізації податкової політики не повинно бути сліпого копіювання досвіду окремих країн світу.

Не можна накладати податкову систему будь-якої країни на нашу дійсність. Будь-які новації в податковому законодавстві мають знаходити застосування лише після проведення глибокого вивчення існуючої проблеми та досвіду окремих елементів системи оподаткування країн з ринковою економікою, проведення ґрунтовного аналізу доцільності зазначеної норми та можливості її застосування в українському податковому законодавстві.

Вдосконалення податкового законодавства є важливою, але недостатньою умовою для становлення ефективної податкової системи в Україні. Таке становлення визначальною мірою залежить від того, чи відповідають форми та елементи оподаткування досягнутому рівневі розвитку податкової служби, технічним та організаційним можливостям сучасного адміністрування податків.

Перспективними напрямками вдосконалення податкового менеджменту є, з одного боку, посилення органів державної податкової служби за своєчасністю і повнотою сплати податків, набуття ним цивілізованих форм; з іншого боку, створення демократичної системи захисту законних прав та інтересів платників. Важливого значення набуває правова регламентація збирання, зберігання і використання фіскальної інформації, яка в разі відсутності достатніх демократичних обмежень цього процесу може перетворитися на серйозну загрозу демократизації суспільного життя і реалізації прав особистості.

На практиці в Україні застосування податкових пільг породжує небезпеку надмірного їх розширення. Надання податкових пільг одним категоріям платників створює прецедент для боротьби за них з боку інших. Як наслідок, будь-яка зміна співвідношення сил у парламенті призводить до перегляду податкового законодавства, яке стає більш складним і заплутаним. Велика кількість податкових пільг, а також плутанина в законодавстві створюють сприятливі умови для пошуку шляхів зменшення податкових зобов'язань, а то й уникнення оподаткування.

Масштаби приховування доходів від оподаткування в Україні свідчать про те, що вартість приховування їх є нижчою від вигід. Аналіз складових цієї вартості дає змогу зробити висновок, що вплинути на поведінку платника, тобто на його наміри можна лише шляхом: зниження податкових ставок, спрощення процедури адміністрування податків, підвищення ефективності роботи податкової служби щодо виявлення фактів ухилення від оподаткування; забезпечення невідворотності покарання в разі виявлення таких фактів; підвищення податкової етики. Культурні особливості України спричинили такі негативні явища в сфері оподаткування, як становлення в перші роки податкової системи України за відсутності наукових концепцій її формування; ігнорування вимоги адекватності податкової системи країни особливостям її соціально-економічного і культурного розвитку; відсутність чіткого усвідомлення і комплексного аналізу цих особливостей; нерозуміння того, що запровадження податкових нововведень, які перевищують допустимий у цій культурі крок новизни, сприяє дестабілізації соціально-економічних процесів; неврахування впливу соціально-культурних особливостей на поведінку суб'єктів оподаткування, характер їхньої реакції на податкові зміни. Тому природною є потреба приведення соціально-економічних і податкових реформ у відповідність до культурного потенціалу суспільства.

Все це свідчить про необхідність подальших пошуків шляхів удосконалення податкової системи України, формування системи, адекватної особливостям і потребам розвитку української економіки, держави, суспільства, а отже, про необхідність нових наукових досліджень.

Список використаних джерел

1. Василик О. Державні фінанси України. - К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

2. Василик О. Налоги в системе регулирования доходов юридических и физических лиц // Экономика Украины. - 1993. - №4. - с. 20-29.

3. Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України // Фінанси України, - 1997, - №10. - с. 37-42.

4. Вишневский В.П. Налогообложение предприятий в Украине. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 410 с.

5. Гаджиев Р.Г. О соотношении прямого и косвенного налогообложения // Финансы. - 2000. - №3. - с. 24-25.

6. Глухов В.В. Налоги. Теория и практика: Учеб. Пособие. - СПб.: Спец. Лит., 1996. - 282 с.

7. Дубов В.В. Действующая налоговая система и пути ее совершенствования // Финансы. - 1997. - №4. - с. 22-24.

8. Караваева И.В. Направления и причины современных налоговых реформ // Финансы. - 2000. - №10. - с. 26-28.

9. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. - Х.: Константа, 1996. - 320 с.

10. Луніна І.О. Державні фінанси України у перехідний період. - Х.: Форт, 2000. - 296 с.

11. Луніна І.О. Податкова політика України у контексті створення умов для економічного зростання // Економіка України. - 2000. - №9. - С. 37 - 47.

12. Льовочкін С. Податкова структура в Україні та шляхи її вдосконалення // Економіка України. - 1999. - №8. - С. 19-25.

13. Нестеренко А. Переходный период закончился. Что дальше? // Вопросы экономики. - 2000. - №6. - С. 4-17.

14. Никитин С., Никитин А. Налог на прибыль: опыт развитых стран // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. №2. - С. 5 - 11; №3. - С. 5-13.

15. Пеньков Б. Оптимизация налоговой системы // Экономист. - 1996. - №5. С. 31-38.

16. Пепеляев С. Налоговый кодекс и налоговая практика // Закон. - 1998. - №11 - 12. - С. 44-45.

17. Податкова система України: Підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін.; За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994. - 464 с.

18. Податковий кодекс України. Проект. - 2000. - 348 с.

19. Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»: Закон України від 18 лютого 1997 р. №77-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №16. - Ст. 255-263.

20. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 травня 1197 р. №283/97 // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №27. - Ст. 455-512.

21. Про основні положення податкової політики в Україні: Постанова Верховної Ради України. - 1997. - №5. - Ст. 71-75.

22. Соколовська А.М. Податкова система України: теорія та практика становлення. - К.: НДФІ, 2001. - 372 с.

23. Соколовська А.М. Податкова система України в контексті світового досвіду // Фінанси України. - 1997. - №7. - С. 77-89.

Размещено на Allbest.ru