Акцизний збір в системі платежів в державний бюджет України
Акцизний збір в системі оподаткування України. Порядок розрахунків з державним бюджетом по акцизному збору. Оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Шляхи вдосконалення організації нарахування, обліку і сплати акцизного збору.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.02.2011 |
| Размер файла | 144,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство Освіти України
Львівський Державний Універсітет ім. І. Франка
Економічний факультет
Кафедра фінансів, кредиту і статистики
ДИПЛОМНА РОБОТА
Акцизний збір в системі платежів в державний бюджет України
Студента Y курсу групи Екф-51с
Басараба Андрія Івановича
Науковий керівник
Добровольська Галина Петрівна
ЛЬВІВ 1997
Зміст
- Вступ
- 1. Акцизний збір в системі оподаткування України
- 1.1 Законодавство України про акцизний збір; принципи оподаткування
- 1.2 Порядок розрахунків з державним бюджетом по акцизному збору
- 1.3 Особливості оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- 2. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах
- 2.1 Аналіз акцизного збору в структурі надходжень до державного бюджету
- 2.2 Практична оцінка економічного ефекту від застосування акцизного збору
- 2.3 Аналіз статистичної звітності по сплаті акцизного збору промисловим підприємством
- 3. Шляхи вдосконалення організації нарахування, обліку і сплати акцизного збору
- 3.1 Основні підходи до реформування податку
- 3.2 Динаміка оподаткування та головні етапи еволюції непрямого оподаткування в розвинутих країнах
- 3.3 Податковий менеджмент
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Податки: економічна ефективність чи соціальна справедливість.
Податки, як обов`язкові примусові платежі фізичних та юридичних осіб, виникли на певному етапі історичного розвитку суспільства разом із появою держави. Виконання державою її функцій спричинило формування нового специфічного типу економічних зв`язків. Із розвитком ринкових відносин частина вартості сукупного суспільного продукту, що одержавлюється за допомогою податків набуває не тільки фіскального, але й економічного значення. Податки стають фінансовою основою для державного втручання в сферу господарських зв`язків між суб`єктами економічних відносин, головним регулятором ринкового господарства. Втручання держави в економічне життя є однією з причин зростання податків як в абсолютних сумах, так і відносно сукупної вартості національного продукту.
Необхідність збільшення податків і в той же час справедливого їх розподілу ставить державу перед складною дилемою: економічна ефективність чи справедливість? Оптимальне поєднання й урахування цих аспектів - неодмінна умова гармонійності податкової політики. Тому одним із головних завдань фінансової науки є розробка податкових концепцій щодо визначення економічно оптимального та соціально справедливого рівня оподаткування, достатнього для фінансування державних функцій, не пригнічуючи стимули до інвестиційної діяльності.
Основоположник податкової теорії Адам Сміт стверджував, що податки для громадян - ознака не рабства, а свободи: економічної та політичної. Це твердження супроводжувалось наступними правилами:
1. Рівномірність, чи справедливість (в розподілі) тягару податків, єдині норми для всіх платників.
2. Визначеність (гласність): чіткість, ясність, стабільність ставок, строків та способів сплати.
3. Необтяженість процедури сплати податку для платника. Наприклад, акт купівлі-продажу повинен співпадати з актом сплати податку на споживання.
4. Помірність податкового тягару з метою розширення податкової бази.
В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є важливим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.
Існуюча система оподаткування не створює свободу для підприємницької діяльності і, на жаль, не наповнює доходну частину державного бюджету. Це пояснюється властивими їй недоліками:
1. Багаторазове оподаткування (доход, добавлена вартість, акцизний збір, обов`язкові відрахування в спеціальні фонди). Обкладається податком не добавлена вартість, а реалізація;
2. завищені ставки податків і фіскальний характер податкової системи створює несприятливі умови для підприємництва;
3. надмірна ступінь централізації податкової системи (без зниження ролі бюджету в перерозподілі національного доходу перехід до ринку неможливий);
4. надмірне різноманіття шляхів формування доходної частини бюджету, наявність великої кількості прямих і непрямих податків, позабюджетних податків;
5. надмірна кількість необгрунтованих та відсутність необхідних податкових пільг (на іновації та інвестиції);
6. податкова політика формується після того, як приймаються законодавчі, нормативні акти про податки.
Критеріями ефективності податкової системи є:
1. Забезпечення засобами доходної частини бюджету;
2. стимулювання підприємницької діяльності (виробничого і комерційного бізнесу);
3. справедливість оподаткування;
4. чіткість і ясність розрахунків по сплаті податків.
Ці критерії можуть бути взаємно альтернативними і повинні застосовуватись з урахуванням конкретних ситуацій.
Об`єктом оподаткування повинен бути дохід, а не його джерело чи рівень затрат. Розмір податку не повинен перевищувати однієї третьої доходу. Так підказує світовий досвід. Податки повинні бути цільовими та прямими.
Об`єктом оподаткування при непрямих податках є витрати, а не доходи. Вони додаються до ціни товару. Непрямі податки зменшують споживання, а це неодмінно веде до скорочення виробництва. Характерним прикладом є податок на добавлену вартість та акцизний збір.
Непрямі податки на товари та послуги - зручна форма поповнення казни. Вони забезпечують стабільність поступлень в бюджет.
Непрямі податки особливо недоцільні в умовах спаду виробництва та зниження життєвого рівня населення.
Цільове призначення податків сприяє більш продуктивному витрачанню їх з боку уряду та місцевої влади. Платники повинні бути інформовані, куди і як використовуються податки.
Для стимулювання інвестиційної діяльності, податки, на ту частину прибутку, котра направлена на інвестиції, повинні бути пільговими.
Існує фундаментальна економічна закономірність. Результатом зниження податків є оздоровлення фінансового стану і економічне пожвавлення. Активізація підприємництва може бути досягнута лише за умови зниження податкового пресу.
При визначенні податкового пресу слід йти не від витрат, а від доходів. Якщо високі податки гальмують виробництво, то зменшуються доходи бюджету. Система перерозподілу засобів не врятує ситуацію.
Необхідно відмітити, що сучасна податкова система України відповідає перехідному стану економіки і практично тільки-но починає формуватися. Державою на сьогодні встановлено близько чотирьох десятків різного виду податків, зборів та обов`язкових платежів. На жаль, це не той випадок, коли кількість переходить в якість.
Дієвої податкової системи, яка б стала основним інструментом регулювання економіки держави, формування доходів бюджету, стимулювання ділової активності, обмеження росту цін та інфляції, Україна поки-що не має. А без цього вийти з тієї глибокої кризи, в якій ми знаходимося, буде надзвичайно важко.
1. Акцизний збір в системі оподаткування України
1.1 Законодавство України про акцизний збір; принципи оподаткування
В Україні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов`язкових платежів, порядок їх зарахування, платники податків і об`єкти оподаткування, відповідальність за порушення законодавства про податки, визначає Закон України “Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року.
Встановлення та відміна податків, зборів та інших обов`язкових платежів в бюджет та внески в державні цільові фонди, а також пільги їх платникам, здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Республіки Крим та Радами народних депутатів відповідно до вищезазначеного закону та інших законодавчих актів України про оподаткування.
Місцеві Ради народних депутатів можуть встановлювати додаткові пільги стосовно оподаткування в межах сум, що поступають до бюджету.
Ставки податків та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись чи скасовуватись іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування.
Під податком, збором, іншим обов`язковим платежем в бюджет та внескам в державні цільові фонди розуміється обов`язковий внесок в бюджет відповідного рівня чи державний цільовий фонд, що здійснюється платниками в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.
Сукупність податків, зборів, інших платежів в бюджети та внесків в державні цільові фонди, що вилучаються в обов`язковому порядку, складають систему оподаткування.
акцизний збір державний бюджет
Система оподаткування будується на принципах обов`язковості, економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднанні інтересів держави, регіонів, підприємств та громадян і забезпечує поступлення в бюджети відповідних рівнів і державні цільові фонди.
Платниками податків та інших обов`язкових платежів є юридичні та фізичні особи, на яких відповідно до законодавчих актів покладена зобов`язаність сплачувати податки і інші обов`язкові платежі.
Облік платників податків та інших обов`язкових платежів здійснюється Державними податковими інспекціями та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші кредитні установи відкривають рахунки платникам податків та інших обов`язкових платежів лише за умови пред`явлення ними документу, що підтверджує прийняття їх на облік в Державній податковій інспекції і у триденний термін повідомляють про це Державну податкову інспекцію.
Об`єктом оподаткування є доходи (прибуток), добавлена вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інших об`єктів, визначених законодавчими актами України.
Платники податків зобов`язані:
а) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово - господарську діяльність і забезпечити складання її в строки, встановлені законом;
б) подавати в державні податкові інспекції та інші державні органи декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та інших обов`язкових платежів;
в) сплачувати належні суми податків та інших обов`язкових платежів у встановлені законодавством строки;
г) допускати посадових осіб державних податкових інспекцій до дослідження приміщень, а також для перевірок з питань нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.
Зобов`язання юридичної особи стосовно сплати податку та іншого обов`язкового платежу зупиняється з моменту сплати податку і його відміни. У випадку ліквідації юридичної особи заборгованість по податках погашається у порядку, визначеному законодавством.
Платники податку мають право:
а) надавати державним податковим інспекціям документи, що підтверджують право на пільги в установленому законодавством порядку;
б) знайомитись та отримувати акти перевірок, проведених державними податковими інспекціями;
в) оскаржити в установленому законом порядку рішення державної податкової інспекції.
Закон передбачає ряд штрафних санкцій за порушення, причому, для обох сторін - для платників та для державних установ, відповідальних за нагромадження податкових платежів. Не можна оминути увагою і податкові пільги, - один з елементів податкової політики, які переслідують як економічні, так і соціальні цілі. Найбільш поширені такі пільги: неоподаткований рівень доходів, податкові скидки, виключення із оподаткованого обороту, повернення раніше оплачених податків (податкові амністії), повне звільнення від сплати деяких податків та інші. Перелік податкових пільг приводиться у відповідних законах України та інструкціях Міністерства Фінансів України.
Вищевказаний Закон України “Про систему оподаткування" визначає склад загальнодержавних податків, зборів, обов`язкових платежів та місцевих податків і зборів. Основні ставки оподаткування, документи, що служать підставою для оподаткування тим чи іншим податком, регламентовані відповідними декретами Кабінету Міністрів України, як це, зокрема, зроблено для місцевих податків і зборів у одноіменному декреті Кабінету Міністрів України від 25.05.93р.
У переліку загальнодержавних податків, зборів і обов`язкових платежів одним із більш відомих є акцизний збір.
Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції). Перелік товарів (продукції) на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.
Акцизний збір регламентується:
Декретом Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26.12.1992р.;
Інструкцією про порядок обчислення і сплати акцизного збору, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України №24 від 22.06.93р.;
Постановою Верховної Ради України" Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору" від 09.02.94р.
Платниками акцизного збору є:
суб`єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів (продукції);
суб`єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію);
Об`єктами оподаткування є:
обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), включаючи експортні операції в порядку бартерних операцій, безплатної передачі товарів або з частковою їх оплатою;
обороти з реалізації (передачі) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;
митна вартість імпортних товарів, придбаних в порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних;
закупівельна вартість підакцизних товарів, придбаних за іноземну валюту;
обороти в порядку натуральної оплати праці;
обороти по реалізації конфіскованого, спадкового, безхозяйного майна, скарбів і скуплених цінностей;
обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставоотримувачу при невиконанні забезпеченого заставою зобов`язання.
До об`єктів оподаткування не відносяться:
обороти з реалізації підакцизних товарів шляхом продажу за національну валюту України, обміну, використання, безоплатної передачі або з частковою оплатою для виробництва підакцизних товарів в межах України;
митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, в порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних, по яких відповідно до єдиного митного тарифу стягується мито;
по товарах, на які встановлено ставки мита, але відповідно до чинного законодавства мито не сплачено, акцизний збір стягується на загальних підставах;
обороти з реалізації товарів за іноземну валюту.
Акцизний збір обчислюється:
а) за ставками у процентах до обороту продажу;
товарів, що реалізуються за вільними цінами, - виходячи з їхньої вартості за цінами без урахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість. При закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їх митної вартості. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.
У разі придбання на території України та в країнах СНД підакцизних товарів за іноземну валюту і подальшої їх реалізації за національну валюту України, оподаткований оборот визнається виходячи з їх закупівельної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, що діє на день придбання цих товарів.
Акцизний збір від реалізації товарів громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю утримується у джерела виплати доходів. При реалізації підакцизних товарів, що були придбані до 1 січня1992р., оподаткований оборот визначається виходячи з договірних цін з урахуванням акцизного збору.
б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції):
ставки акцизного збору є єдиними на всій території України;
суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співідношеннях, установлених Верховною Радою України.
Крім того, для громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи податок визначається, виходячи з фактичного обороту в роздрібній вартості за вирахуванням сум комісійного збору, а при наявності вантажної митної декларації по імпортних товарах - виходячи з їх митної вартості з урахуванням акцизного збору.
Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту.
Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція, тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, не оподатковується оборот з реалізації спирту етилового, який використовується для виготовлення лікарських та ветеринарних препаратів, підакцизних товарів власного виробництва підприємств і організацій агропромислового комплексу при використанні їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс, гербіциди, добрива та інші матеріально-технічні ресурси сільського господарства, Звільнені в 1993-1994р. р. колгоспи, радгоспи та інші сільськогосподарські підприємства від оплати акцизного збору на лікеро-горілчані вироби та вино, виготовлені на давальницьких умовах з сировини, виробленої понад державне замовлення, в тому числі і зерна для бартерного обміну на нафтопродукти і матеріально-технічні ресурси з підприємствами і організаціями інших держав СНД при умові, що 20% від об`єму переданого на переробку зерна буде передано державі. Не оподатковуються також товари (роботи, послуги), що реалізуються на експорт з оплатою в валюті країн СНД.
Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.
Оподаткований оборот по товарах, що реалізуються за вільними цінами визначається виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору без податку на добавлену вартість.
Вільна відпускна ціна з включенням акцизного збору визначається формулою:
ВЦ = (С + П): (100 - А) х 100, де
ВЦ - вільна відпускна ціна;
С - собівартість виробництва;
П - прибуток;
А - ставка акцизного збору у процентах.
Оподаткований оборот по товарах, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, визначається, як було зазначено, виходячи з їхньої вартості за цими цінами без врахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість.
Приклад:
Роздрібна регульована (фіксована) ціна за одиницю товару 40 грн.
Торгівельна знижка (5%: 40 * 0,05) 2 грн.
Регульована фіксована ціна за вирахуванням торгівельної знижки
(40 - 2) 38 грн.
Податок на добавлену вартість (38 * 0,1667) 6,33 грн.
Відпускна ціна без ПДВ (38 - 6,33) 31,67 грн.
Ставка акцизного збору 50 %
Сума акцизного збору (31,67 * 0,5) 15,83 грн.
Ставки акцизного збору у відсотках до вартості у відпускних цінах, а за імпортними товарами - до митної (закупівельної) вартості з врахуванням митних зборів та мита наведені у додатку №1. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору затверджено однойменною постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року.
Стосовно тютюнових виробів, то постановою Верховної Ради України введено в дію Закон України “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” від 6 лютого 1996р.
Згідно цього закону чинними є наступні ставки:
на сигари - 5 екю з 100 шт.;
на сигарети з тютюну - 2 екю з 1000 шт.;
на тютюн для паління - 2 екю за 1 кг;
на тютюн для жування та нюхання - 2 екю з 1 кг;
на тютюнову сировину, тютюнові відходи - 0.
На 1996-1997роки встановлено тимчасово такі ставки акцизного збору на сигарети без фільтра:
в 1996 році - 0,5 екю з 1000 штук сигарет;
в 1997 році - 1 екю з 1000 штук сигарет.
1.2 Порядок розрахунків з державним бюджетом по акцизному збору
Порядок розрахунку платників акцизного збору з державою затверджений наказом Головної державної податкової інспекції України №99 від 29 грудня 1995 року і має назву “Положення про строки сплати акцизного збору і надання розрахунку акцизного збору”.
Згідно з даним положенням суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачуються до бюджету у такі строки:
а) підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт питний або етиловий, пиво - щоденно, на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації;
б) підприємствами-виробниками, що реалізують тютюнові вироби - щомісячно, до 16 числа наступного за звітом місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць;
в) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, включаючи спирт питний або етиловий, пиво і тютюнових виробів, виготовлених в межах України з використанням давальницької сировини - не пізніше дня одержання готової продукції;
г) підприємствами, крім зазначених у пунктах “а - в”, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік складали 5 млрд. крб., - щоденно 15 - 20, 25-го числа поточного місяця, 5-го числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного оподатковуванного обороту за відповідну декаду;
д) підприємствами, крім зазначених у пунктах “а - в”, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік складали до 5 млрд. крб. включно, а також особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і мають постійне місце проживання на Україні - щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця з фактичного оподатковуванного обороту за минулий місяць. У такий же строк сплачується до бюджету різниця між сумами акцизного збору, нарахованими за місячним розрахунком і сумами акцизного збору, сплаченими декадними платежами, а також - платежами, сплаченими згідно з підпунктами “а” і “в”.
Новостворені підприємства, крім зазначених у пунктах “а - в”, сплачують акцизний збір виходячи з фактично оподатковуваного обороту за кожний місяць. Після тримісячного строку з початку реалізації підакцизних товарів (продукції) акцизний збір сплачується ними у строки, встановлені пунктами “г” і “д”.
При визначенні розміру середньомісячного платежу в розрахунки беруться лише суми акцизного збору, обчислені за минулий календарний рік, а у випадках, передбачених вище - за минулі три місяця. Суми, які нараховано у зв`язку з перерахунком акцизного збору за минулі роки, та суми акцизного збору, нараховані за імпортні товари за деклараціями, зазначеними у додатку №3 інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 31 травня 1994 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 червня 1994 року за № 140/349, а також суми нарахованої пені та фінансових санкцій в розрахунок не беруться.
Платники щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним складають і подають до державних податкових інспекцій за місцем свого знаходження (реєстрації) розрахунки акцизного збору за формою згідно з додатком №4.
Строки подання розрахунку акцизного збору, а відповідно і строки оплати (доплати) акцизного збору, які припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.
При поданні платником розрахунку акцизного збору поштою, датою подання слід вважати дату відправлення розрахунку рекомендованою кореспонденцією (за поштовим штемпелем і квитанцією).
Розрахунки акцизного збору, складені не за встановленою формою, не підписані керівником і головним бухгалтером підприємства-платника, а у відповідних випадках громадянином-суб`єктом підприємницької діяльності - не приймаються і повертаються державними податковими інспекціями платникам для доопрацювання.
Строки сплати і подання декларацій про акцизний збір суб`єктами підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію), та форми декларацій про акцизний збір визначає “Інструкція про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України”, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 31 травня 1994 року №44 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 червня 1994 року за №140/349
Сплата акцизного збору громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на територію України, здійснюється одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації (проведення митних процедур).
Отже, усі підприємства, установи, організації (включаючи будь-які неприбуткові), а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи сплачують акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари. При сплаті акцизного збору слід керуватись Інструкцією про порядок обчислення і сплати акцизного збору, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України, в якій вказані об`єкти оподаткування, перелік товарів, на які встановлено акцизний збір та його ставки.
Облік розрахунків з бюджетом по акцизному збору ведеться на рахунку 68 “Розрахунки з бюджетом”, субрахунок “Розрахунки по акцизному збору”. Сума акцизного збору, врахована по рахунку реалізації в складі виручки відображається записом:
Д-т рах.46 К-т рах.68
“Реалізація" “Розрахунки з бюджетом”
Перерахування акцизного збору до бюджету відображається записом:
Д-т рах.68 К-т рах.51
“Розрахунки з бюджетом” “Розрахунковий рахунок”
Як було зазначено вище, бухгалтерією підприємства готується розрахунок по акцизному збору, як і по решта видах податків і зборів, для подання у державну податкову інспекцію відповідного рівня. Форма розрахунку по акцизному збору має стандартну форму (на бланку встановленого зразка). До державної податкової інспекції також подається копію платіжного доручення підприємства обслуговуючому банку на перерахування відповідної суми податку на бюджетний рахунок.
1.3 Особливості оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Уряд України та Президент України останнім часом неодноразово вдавались до спільних заходів щодо посилення контролю за сплатою платниками податків, зокрема акцизного збору. Причому, акцент робилося на окремі групи товарів, зловживань в плані оподаткування яких є найбільше.
Так, з метою запобігання ухиленню від сплати акцизного збору, який встановлено на алкогольні напої та тютюнові вироби, обігу на споживчому ринку України неякісних та підроблених товарів указом Президента України було встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, що виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору.
Операції (зберігання, транспортування, реалізація) з алкогольними напоями та тютюновими виробами в Україні, крім випадків переміщення алкогольних напоїв та тютюнових виробів транзитом через територію України, здійснюється лише за умови, якщо такі напої та вироби позначені марками акцизного збору.
Порядок реалізації марок акцизного збору, позначення ними алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також застосування цих марок визначається Положенням про марки акцизного збору, затвердженим указом Президента України №849/95 від 18 вересня 1995 року.
Це положення визначає основну термінологію, навколо якої базується трактування законодавства.
Так, наприклад, марка акцизного збору визначається як спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору або належне оформлення векселя у разі здійснення операцій на території України. Марки акцизного збору для виробів українського походження (внутрішня акцизна марка) різняться між собою дизайном і кольором. Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок.
Маркування виробів - позначення марками акцизного збору пляшок, пачок тощо в порядку, передбаченому “Правилами виготовлення, зберігання і продажу марок акцизного збору й маркування ними алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Виробництво суб`єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється.
Алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору.
Українські імпортери сировини для виготовлення алкогольних та тютюнових виробів (включаючи давальницьку сировину) одержують від державних податкових інспекцій (продавців марок) довідку про обсяг і вартість товарів, що ввозяться з цією метою. Зазначена довідка подається митному органу під час митного оформлення товарів.
Митне оформлення алкогольних та тютюнових виробів, виготовлених для експорту, проводиться лише за місцем їх виробництва відповідними митними органами. Транспортування та зберігання таких товарів на території України здійснюється під митним контролем.
Марки акцизного збору виготовляються на замовлення Головної державної податкової інспекції України, зберігаються та реалізуються державними податковими інспекціями.
Покупцями марок акцизного збору можуть бути суб`єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства України є платниками акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Реалізація марок акцизного збору покупцям проводиться відповідно до заявки - розрахунку потреби в цих марках, і лише після внесення плати за ці марки на повну суму акцизного збору.
Строк видачі марок визначається за погодженням між сторонами, але не повинен перевищувати 3 робочі дні з моменту подання покупцем документів встановленої форми.
Придбані марки акцизного збору використовуються покупцями марок - виробниками алкогольних та тютюнових виробів безпосередньо в процесі виробництва для здійснення маркування. Покупці марок - замовники (імпортери) алкогольних та тютюнових виробів передають придбані марки для використання в процесі виконання замовлення виробникам (постачальникам) зазначених виробів.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється таким способом і в такому місці, щоб марка розривалась під час розкупорювання (розкриття) пляшки (іншої тари), пачки (упаковки).
Сплата акцизного збору з алкогольних та тютюнових виробів може проводитися за вибором покупця марок: у грошовій формі до одержання марок акцизного збору або у формі зобов`язань за простими векселями на суму акцизного збору з відстрочкою платежу не більше як на 90 днів з моменту подачі заявки на одержання марок.
Суми акцизного збору розраховуються покупцями марок самостійно, виходячи з обсягів виробництва (імпорту) на основі умовної фіксованої (специфічної) ставки акцизного збору (тобто фіксованої суми в доларах США або в ЕКЮ на одиницю відповідного підакцизного товару).
Марки акцизного збору зберігаються як документи суворої звітності. Невикористані марки акцизного збору повинні надаватися покупцем марок для перевірки на вимогу їх продавця.
Якщо марковані алкогольні та тютюнові вироби визнані непридатними для споживання і підлягають повторній переробці або знищенню, сплачені суми акцизного збору відшкодовуються покупцям марок відповідно до вищезгаданих “Правил. “. Плата за марки акцизного збору при цьому не відшкодовується.
Передача або продаж придбаних марок акцизного збору іншим суб`єктам підприємницької діяльності (крім передачі замовниками (імпортерами) марок акцизного збору виробникам (постачальникам) з метою маркування алкогольних і тютюнових виробів) забороняється.
Контроль за наявністю марок акцизного збору на алкогольних та тютюнових виробах під час їх перевезення, зберігання та реалізації (в тому числі для імпортованих - після митного оформлення) здійснюють державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ.
Начальники державних податкових інспекцій та їх заступники мають право виносити постанову про конфіскацію алкогольних та тютюнових виробів, що реалізуються торгівельними підприємствами без наявності на пляшці, пачці, упаковці марки акцизного збору.
Відповідальність за додержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасність сплати акцизного збору несуть виробники та продавці цих товарів та їхні посадові особи у порядку, передбаченому законодавством України.
Особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних та тютюнових виробів визначає Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, прийнятий Верховною Радою України 15 вересня 1995 року постановою №329/95
Згідно вказаного закону платниками акцизного збору на алкогольні та тютюнові вироби є:
суб`єкти підприємницької діяльності - українські виробники алкогольних та тютюнових виробів, а також замовники за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах;
суб`єкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на територію України як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту;
фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні та тютюнові вироби, що підлягають обкладанню ввізним митом.
Об`єктами оподаткування є:
а) Обороти з реалізації вироблених на території України алкогольних та тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію, безоплатної передачі, з частковою оплатою, а також на умовах комісії, консигнації;
б) обороти з реалізації (передачі) алкогольних і тютюнових виробів для власного споживання і промислової переробки;
в) вартість алкогольних і тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах;
г) митна вартість виробів, які ввозяться на територію України.
Закон передбачає і деякі виключення, а саме не підлягають оподаткуванню:
а) Митна вартість ввезених і конфіскованих на території України алкогольних і тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємності;
б) митна вартість алкогольних і тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;
в) митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів;
г) вартість алкогольних і тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства.
Оподатковуваний оборот з реалізації вироблених в Україні алкогольних та тютюнових виробів обчислюється виходячи з їх вартості за цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору без податку на додану вартість. У випадку давальницької сировини оподатковуваний оборот обчислюється виходячи з вартості готової продукції за цінами на аналогічну продукцію.
У разі ввезення виробів оподатковуваний оборот визначається виходячи з митної вартості цих виробів, перерахованою у валюту України за обмінним курсом Національного банку України з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів, але не нижче індикативних цін, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі наявності наднормативних втрат сировини з вини підприємства під час виробництва алкогольних напоїв суб`єкти підприємницької діяльності сплачують акцизний збір за понесені втрати у порядку, визначеному законодавством.
Ставки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби встановлюються Верховною Радою України і є єдиними на всій території України.
Суми акцизного збору визначаються платниками самостійно за встановленими ставками.
Українські підприємства - виробники алкогольних та тютюнових виробів, обчислюють акцизний збір виходячи з обсягів реалізації цих виробів, а у разі їх виробництва з використанням давальницької сировини - виходячи з вартості одержаної від переробних підприємств готової продукції за цінами на аналогічну продукцію, що склалися на момент купівлі марок акцизного збору.
Митна вартість імпортованих виробів обчислюється виходячи з ціни, передбаченої контрактом на їх поставку, що має бути не нижчою індикативних цін, а також фактичних цін (витрат) на транспортування та інших витрат.
Порядок сплати акцизного збору, визначений законом, передбачає наявність на підакцизних товарах марок акцизного збору, виготовлення, зберігання і продаж яких регламентується “Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних та тютюнових виробів”, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Наявність марки акцизного збору на пляшці алкогольного напою та пачці тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на територію України і реалізації її споживачам.
Українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до бюджету після здійснення обороту з реалізації.
алкогольних напоїв - на третій робочий день;
тютюнових виробів - до 16 числа наступного за звітним місяця.
Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.
У разі реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів на експорт чи обміну на іншу продукцію у зовнішньоекономічних відносинах, яка не підлягає оподаткуванню акцизним збором, платнику податку повертається з бюджету сума сплаченого акцизного збору за умови надходження валютних коштів на валютний рахунок підприємства або оприбуткування продукції, одержаної по обміну, пред`явлення підтверджувальних документів.
Українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць, виходячи з фактичних обсягів та цін реалізації.
Сума акцизного збору визначається платниками (імпортерами) самостійно, виходячи з контрактної вартості імпортованих виробів, діючих ставок ввізного мита і митних зборів та встановлених ставок акцизного збору і сплачується до державного бюджету України. Строки одержання марок акцизного збору для кожного контракту визначаються покупцями марок (імпортерами) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що експортуються.
Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва. Імпортери мають право ввозити на територію України імпортні алкогольні напої та тютюнові вироби лише через митниці, попередньо обумовлені з продавцем марок під час їх придбання.
Акцизний збір із суми перевищення митної вартості імпортованих алкогольних та тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до державного бюджету України до або під час митного оформлення імпортованих виробів.
Продаж (передача) придбаних марок акцизного збору одним покупцем марок іншому забороняється.
Контроль за надходженням акцизного збору до державного бюджету здійснюється державними податковими інспекціями.
Державні податкові інспекції організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про надходження акцизного збору до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію імпортерів, видають їм посвідчення за встановленою формою на право ввезення в Україну підакцизних товарів.
Відповідно до Указу Президента України від 18 вересня 1995 року №849 “Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби” було розроблено вищезгадувані “Правила виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного збору й маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та порядок реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1995 року №996.
Зразки марок акцизного збору затверджуються Головною державною податковою інспекцією. Захист марок акцизного збору від підроблення визначається Міністерством Фінансів. Марки акцизного збору виготовляються на замовлення Головної державної податкової інспекції державним спеціалізованим підприємством, визначеним Мінфіном. Замовлення оформляється відповідно до Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених Мінфіном, СБУ та МВС.
Державні податкові інспекції зберігають марки акцизного збору в своїх приміщеннях або відповідно до договору в приміщеннях установ банків України чи вітчизняних виробників алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Марки акцизного збору, як вже зазначалося, продаються державними податковими інспекціями суб`єктам підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства є платниками акцизного збору по даних товарах. Плата за марки зараховується до державного бюджету в установленому порядку. Суб`єкти підприємницької діяльності, які уклали контракт з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних і тютюнових виробів, підлягають реєстрації у продавця марок акцизного збору як імпортери з одержанням посвідчення за формою згідно з додатком №2.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції в суворій відповідності до встановлених правил. У разі порушення порядку маркування імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів, встановленого правилами, або неповної оплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення.
Марки акцизного збору, не використані для маркування через їх пошкодження, приймаються від покупців для утилізації. При цьому сплачена сума акцизного збору відшкодовується покупцям, або зараховується в рахунок майбутніх платежів. Відшкодування сплаченого акцизного збору проводиться фінансовими органами за поданням державних податкових інспекцій у п`ятиденний термін з дня подання належним чином оформленого акта.
2. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах
2.1 Аналіз акцизного збору в структурі надходжень до державного бюджету
Законом України “Про систему оподаткування “ продекларовано, що система оподаткування базується на принципах стабільності, рівнонапруженості, обов`язковості, соціальної справедливості при визначенні і справлянні податків, зборів та обов`язкових платежів. На жаль, це тільки продекларовано.
В економіці ринкового типу особливого значення набуває сталість, стабільність податкової системи, яка б дозволила підприємцям прогнозувати результати господарської діяльності. Але про яку стабільність можна говорити, якщо постійно змінюються самі податки, їх ставки, окремі положення законів, декретів, постанов, інструкцій, що регламентують оподаткування.
Ще одним чинником, що зумовлює нестабільність податкової системи, є процедура ведення нормативних актів з оподаткування чи внесення до них змін заднім числом.
Це не тільки дискредитує податковий механізм, але й породжує невпевненість підприємців в обгрунтованості майбутніх рішень, не дозволяє їм реально планувати доходи, призводить до прямих збитків.
Несталість податкової системи, швидка зміна принципових положень щодо стягнення податків як з юридичних, так і з фізичних осіб, говорять про відсутність в даний час в державі обгрунтованої концепції оподаткування.
На даний час Верховною Радою України прийнято близько 34 законів, які регулюють податкове законодавство. Однак вже назріла необхідність створити єдиний законодавчий кодекс для регулювання податкових відносин - як в усіх країнах з розвинутою економікою. Мета - спрощення виконання відповідних законів як суб`єктами підприємницької діяльності так і податковою службою України.
Крім того, наявність єдиного податкового кодексу виключає можливість появи інших законодавчих актів про ставки податку і пільги.
Поки-що існуюча в Україні система оподаткування не зовсім відповідає принципам, притаманним економіці західного типу. Усе вимагає чіткого визначення положень законів щодо оподаткування а також дотримання названих принципів з метою створення дійового механізму оподаткування в Україні.
Водночас механізм оподаткування необхідно розглядати як багатофакторну модель, аналіз функцій якої дозволяє визначити тенденції зміни пропорцій і структури фінансових ресурсів держави за місцем їх формування і використання. В цьому випадку створення меж компенсує зменшення надходжень від одного податку за рахунок надходжень від інших.
Крім того слід пам`ятати і про принципи побудови справедливих податків. Однак поняття справедливості щодо податків залежить від пріоритетних завдань держави, від системи виробництва, від забезпечення соціальної справедливості та активності господарського життя.
Аналіз результатів діючої системи показує, що протягом 1996 року до бюджету усіх рівнів надійшло 107,6% сум, передбачених Законом України “Про Державний бюджет України" і уточнених в грудні в прогнозах. Виконання бюджету забезпечується за рахунок основних видів податків. Однак, поряд з прогнозом, до зведеного бюджету не надійшло 28,8% доходів від зовнішньо-економічної діяльності.
Нижче подається зведена структура надходжень до державного бюджету України в 1996 році (таблиця №1).
Продовжуючи аналіз податкових та інших надходжень до державного бюджету, слід зауважити, що поступлення коштів по основних видах загальнодержавних податків і зборів перевищило плановий рівень, зокрема податок на прибуток перевищив заплановану величину на 43 відсотки.
Податок, що нас цікавить, а саме акцизний збір здомінував над плановим рівнем на 14,9%. Зокрема, акцизний збір в структурі доходів державного бюджету складає 3,2%, що ставить його в ряд визначальних джерел доходності бюджету.
Отже, хоча акцизний збір за ступеню перевищення запланованого рівня за результатами бюджетних надходжень у 1996 році займає чільне третє місце, та його питома вага у сукупних доходах основного фінансового плану держави складає лише п`яте місце.
З цього випливає кілька висновків. По-перше, акцизний збір, як складова доходної частини бюджету, містить у собі певний прихований потенціал, тобто здатен генерувати надходження коштів при вмілому його застосуванні та розумному підході до проблеми оптимальності по відношенню до непрямого оподаткування.
З другого боку, такий факт можна пояснити як результат недосконалого планування показників доходу бюджету або неочікуваного ефекту від внесення тих чи інших змін до відповідних нормативних актів, що регламентують порядок нарахування і сплати акцизного збору.
Взагалі, як вже було зазначено, важко судити про ті чи інші причини такого роду явищ в структурі бюджетних надходжень України. Це пояснюється недовершеністю системи планування фінансових показників та одночасно недосконалістю, неефективністю економіки перехідного типу, яка не може повною мірою забезпечити досконалість цього ж планування, оскільки мають місце певні диспропорції та викривлення у способах управління господарською діяльністю відповідних її суб`єктів.
2.2 Практична оцінка економічного ефекту від застосування акцизного збору
Очевидним є те, що будь-який законодавчий акт, чи то закон, чи то постанова, чи то декрет, чи інший нормативний акт нічого не вартий у тому випадку, коли він не знаходить практичного свого втілення в житті: як в господарській діяльності так і в соціально-культурній сфері. Причиною цьому може бути не лише наукова необгрунтованість, нечасом і деякою мірою абсурдність певного документу, і як наслідок невідповідність і несумісність з реаліями життя. Це може бути спричинено також свідомим небажанням суб`єктів, на яких поширює свою дію той чи інший закон, виконувати та дотримуватись його букви, переслідуючи при цьому особисті інтереси.
За період недовготривалого свого законотворення, українське суспільство зазнало чимало прикладів законодавчого хаосу. Про це не раз вже було сказано вище, і такі явища властиві тому періоду історичного, і, зокрема, економічного розвитку, в якому знаходиться наша держава.
Будь - яка молода держава, що “стає на ноги”, обов`язково робитиме помилки в законотворчості, бо яким би досконалим не був досвід авторитетних розвинутих країн, все одно не може бути шаблону, від якого можна “творити”, у кожної держави обов`язково присутня своя неповторна специфіка.
Для більш глибшого розуміння практичних проявів того чи іншого законодавчо-нормативного акту не достатньо лише знати зміст відповідної інструкції чи правил. Тут необхідно оцінити і проаналізувати ефект, викликаний та отриманий в результаті “роботи" закону.
Найкраще це можна зробити на прикладі якого-небудь підприємства, продукція якого входить до переліку підакцизних товарів, затвердженого законодавчо.
На Львівщині є досить багато підприємств - виробників підакцизних товарів. Серед них найбільшої, напевно, уваги заслуговує єдина в області фабрика по виробництву цигарок, - Закрите акціонерне товариство Р. Дж. Рейнолдс Набіско (Кіпр). Статус підприємства є особливим, оскільки діяльність його великою мірою визначається Декретом Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування” від 20 травня 1993 року. Згідно цього декрету на території України по відношенню до іноземних інвестицій і форм їх здійснення встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Це означає, що держава гарантує захист іноземних інвестицій, включаючи надання ряду пільг відповідним підприємствам, організаціям, установам.
Що стосується оподаткування, то порядок оподаткування іноземних інвесторів, викладений в державній програмі залучення іноземних інвестицій передбачає певні пільги, що надаються інвестиційним проектам в пріоритетних сферах розвитку економіки. До пріоритетних сфер входить і харчова промисловість, у склад якої входить і тютюнова галузь.
Серед найбільш значущих пільг, що надаються інвестиційним проектам є такі:
Подобные документы
Акцизний податок як форма специфічних акцизів, елементи його справляння, механізм обчислення, порядок та терміни сплати. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах України. Виявлення шляхів вдосконалення організації нарахування і сплати.
курсовая работа [683,3 K], добавлен 01.10.2014Економічна сутність та значення акцизного збору, основні елементи його сплати. Аналіз надходження податку до зведеного бюджету України. Дослідження проблеми підвищення ставок акцизу на підакцизні товари та шляхи вдосконалення акцизного оподаткування.
курсовая работа [251,4 K], добавлен 20.03.2010Акцизний збір та його роль у системі оподаткування України. Перелік оподатковуваної акцизом продукції. Структура доходної частини та податкових надходжень державного бюджету у 2003-2004 роках. Шляхи вдосконалення організації нарахування і сплати податку.
курсовая работа [92,3 K], добавлен 22.12.2010Акцизний збір. Сутність та значення акцизного збору. Аналіз надходження акцизного збору до зведеного бюджету України за 2001-2007 роки. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.
курсовая работа [26,9 K], добавлен 11.05.2007Особливості оподаткування алкогольних та тютюнових виробів. Механізм справляння, види ставок та перелік платників акцизного податку. Процедура маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Аналіз негативних наслідків зміни ставок акцизного податку.
курсовая работа [347,6 K], добавлен 23.05.2015Сутність і класифікація податків, їх різновиди та значення в формуванні бюджетів всіх рівнів. Характеристика податкової системи та політики України. Особливості податку на прибуток підприємств, акцизного збору та ін. Спрощені системи оподаткування.
курс лекций [489,8 K], добавлен 06.12.2009Об'єкт оподаткування збором. Ставки збору за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід. Порядок обчислення та сплати збору. Базовий податковий період. Анулювання лісорубного та лісового квитка. Порядок перерахунку податкового збору.
реферат [20,8 K], добавлен 29.04.2012Операції особливого виду, для яких визначено особливий порядок оподаткування прибутку. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів (акцизний податок). Розрахунок величини екологічного податку та суми сплати ПДВ до бюджету ювелірного підприємства.
контрольная работа [26,2 K], добавлен 23.03.2017Розгляд законодавчого регулювання механізмів справляння ПДВ і акцизного збору. Облік та контроль стягнення штрафних санкцій та нарахування пені за прострочу сплати. Критерії розбудови системи непрямого оподаткування в проекті Податкового Кодексу України.
магистерская работа [2,5 M], добавлен 07.07.2010Основи оподаткування акцизними зборами, сутність акцизів. Платники та об’єкти оподаткування, види підакцизних товарів. Методики нарахування акцизних зборів, порядок обчислення сум податку, які підлягають сплаті до бюджету. Контроль за сплатою податку.
курсовая работа [641,4 K], добавлен 24.11.2020
