Податковий контроль

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.М.ОСТРОГРАДСЬКОГО

Кафедра „Облік і аудит”

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни „Податковий менеджмент”

Виконала студентка

Групи Ф-10-1з сп

Максимова Ольга Геннадіївна

Перевірив викладач Ткаченко І.В.

Кременчук 2010

План

1. Контроль податкових органів у сфері оподаткування доходів громадян, отриманих за місцем основної роботи і за сумісництвом

2. Перевірки правильності нарахування та своєчасної сплати до бюджету збору за використання місцевої символіки

3. Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки

4. Особливості податкового контролю при спрощеній системі оподаткування

5. Види виплат,що не включаються до об'єкта оподаткування при нарахуванні зборів на державне пенсійне страхування

6. Перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету комунального податку

7. Підстави для виникнення податкового кредиту

8. Практичне завдання

Список використаної літератури

1. Контроль податкових органів у сфері оподаткування доходів громадян, отриманих за місцем основної роботи і за сумісництвом

Перевірка правильності нарахування, утримання й перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів, одержаних за місцем основної роботи, проводиться безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях за допомогою касових книг, де відображаються всі грошові виплати (заробітна плата, премії, разові виплати, відпускні, у підзвіт та ін.), розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати й утримання податку, особистих рахунків працівників, документів, що підтверджують право на пільги, та інших документів.

Спочатку на вибір або повністю перевіряється правильність нарахування прибуткового податку особисто по кожному працівникові. При цьому увага звертається на достовірність об'єкта оподаткування, правильність зменшення оподатковуваного доходу на суми, що не підлягають оподаткуванню, а також на повноту включення до об'єкта всіх оподатковуваних виплат як у грошовій, так і в натуральній формах. Окрім того, податківцеві треба переконатися в наявності документів, які є підставою для надання пільг. Податковий інспектор самостійно розраховує суму прибуткового податку по кожному працівникові або вибірково і звіряє свій результат з даними підприємства. В разі розбіжностей з'ясовує причини й робить відповідні коригування.

Потому підсумки виплат, які вказані в розрахунково-платіжних відомостях, звіряються з даними касової книги. За касовою книгою встановлюються всі виплати, які проводилися в період, що перевіряється, і підлягають оподаткуванню, перевіряється правильність нарахування та утримання прибуткового податку з цих сум. У ході такої перевірки встановлюються також факти повернення працівникам сум податку, чим це викликано, кількість випадків і правильність проведеного повернення.

Потім на вибір звіряються підсумки утримання податків за відомостями на видачу заробітку по підрозділах (відділу, цеху, управлінню і т. ін.) або ж у цілому по підприємству з даними запису бухгалтерського обліку про нараховані суми податків (рахунок 641). За кредитом цього рахунка відображається сума нарахованих податків, а за дебетом -- сума податків, перерахованих до бюджету. Шляхом порівняння цих сум, а також перевірки кредиту рахунка 311, із яким кореспондує рахунок 641, перевіряються повнота і своєчасність перерахування до бюджету утриманих податків. При цьому необхідно впевнитися в наявності платіжного доручення, що підтверджує перерахування належних сум до бюджету. В разі розбіжностей по кожному випадку несвоєчасного перерахування податків до бюджету складається докладний розрахунок із нарахуванням пені в подвійному розмірі ставки НБУ.

Обов'язковій перевірці підлягає своєчасність подання відомостей до податкових інспекцій за місцем проживання громадян про сплачені працівникам доходи й утримані суми податку. За книгою реєстрації кореспонденції з'ясовується факт відправлення відповідного листа до податкових органів. За несвоєчасне повідомлення податковим органам за встановленою формою про виплачені громадянам доходи службові особи підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності притягаються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -- в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами перевірки складається акт за встановленою формою.

Контроль у сфері оподаткування доходів громадян, отриманих за місцем основної роботи і за сумісництвом або за договором підряду, здійснюється безпосередньо в податковому органі. Протягом року в Державному реєстрі фізичних осіб -- платників податків накопичуються дані про виплачені громадянам доходи й утримані суми прибуткового податку. По закінченні календарного року кожному громадянинові, який отримував доходи не лише за місцем основної роботи, надсилається повідомлення про необхідність з'явитися в податкову інспекцію за місцем проживання платника і подати декларацію про доходи. Термін подання декларації -- до 1 березня року, наступного за звітним. За допомогою даних про доходи громадян, які надійшли в податкову інспекцію від підприємств, установ і організацій та зберігаються в Державному реєстрі, перевіряється достовірність даних, зазначених громадянами в деклараціях про доходи. В разі відсутності зауважень податковий інспектор здійснює розрахунок прибуткового податку, виходячи з сукупного річного доходу, і визначає сальдо розрахунків з бюджетом. На суми, що треба доплатити за результатами перерахунку, виписується платіжне повідомлення. Зазначену в ньому суму треба внести в бюджет протягом 30 календарних днів.

Якщо в установлений термін громадяни, на яких надійшли довідки, не подали декларацій, складається відповідний список для вжиття заходів щодо притягнення громадян до відповідальності.

2. Перевірки правильності нарахування та своєчасної сплати до бюджету збору за використання місцевої символіки

Стаття 12. Збір за право на використання місцевої символіки

Збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 11.07.95 р. N 297/95-ВР)

Платниками збору за право використання місцевої символіки є юридичні особи, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю на території України і використовують місцеву символіку в комерційних цілях та одержали на це дозвіл виконкому міської ради.

Розмір збору за право використання місцевої символіки становить з юридичних осіб в розмірі 0.1 відсотка виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян , що займаються підприємницькою діяльністю - п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дозвіл на використання місцевої символіки /герба міста або назви чи зображення архітектурних історичних пам'яток/ юридичним особам і громадянам видається виконкомом міської на підставі заяви в місячний термін з дня подачі заяви та подання документу про оплату збору.

Громадяни при зверненні за наданням дозволу повинні мати документи, що засвідчують їх право на зайняття підприємницькою діяльністю відповідно до чинного законодавства.

Термін дії дозволу - 12 місяців з дня видачі.

Перший внесок збору для отримання дозволу юридичними особами, вноситься, виходячи із запланованого на поточний квартал обсягу виробництва продукції з використанням місцевої символіки.

Подальша оплата збору проводиться щоквартально не пізніше 15 числа місяця, що наступає за кварталом.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю і в комерційних цілях використовують місцеву символіку сплачують збір один раз на рік, до отримання дозволу.

Збір вноситься платниками самостійно через банківські установи до міського бюджету.

Дозвіл встановленої форми оформляється в 3-х примірниках:

перший - видається юридичним особам і громадянам;

другий - надсилається Державній податковій інспекції;

третій - знаходиться разом з заявою у виконкомі міської ради.

Юридичні особи і громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю і використовують місцеву символіку в комерційних цілях щокварталу складають і подають до податкової інспекції та у виконком міської ради щоквартально в термін подання податкової звітності податковий розрахунок збору за використання місцевої символіки.

Відповідальність за повноту стягнення та своєчасність сплати збору покладається на платників збору відповідно до чинного законодавства.

Контроль за повнотою, правильністю та своєчасністю сплати збору за право використання місцевої символіки здійснюється податковою інспекцією відповідно до Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 24.12.93р. з наступними змінами та доповненнями і Закону України №2181-Ш від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" із внесеними змінами та доповненнями.

Відповідальність платників за сплату та справляння місцевих податків і зборів.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасні сплати місцевих податків та зборів в міський бюджет покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за нарахуванням та сплатою місцевих податків і зборів здійснюється податковою інспекцією у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. №53-93 "Про місцеві податки і збори " із внесеними змінами і доповненнями та Закону України №2181-Ш від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" і з внесеними змінами та доповненнями.

3. Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки

Податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки.

Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

- повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

- дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

- узгодженість звітних даних;

- послідовність даних у формах звітності;

- відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;

- правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

- правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.

Увагу треба приділити методиці перевірки кожного із зазначених питань.

Документальна перевірка -- це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.

Для перевірки податковий інспектор повинен мати належним чином оформлене посвідчення на перевірку та програму перевірки.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки -- виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної ди­сципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до ЗО питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

- правильність обліку і списання матеріальних цінностей;

- правильність відображення витрат на оплату праці;

- законність і правильність створення резервів майбутніх витрат;

- обґрунтованість витрат:

- на спецодяг, спецвзуття та спецхарчування;

- на науково-технічне забезпечення господарської діяльності;

- на підготовку кадрів;

- на рекламу;

- на представницькі цілі;

- на відрядження;

- на сплату орендних платежів;

- на утримання об'єктів соціально-культурної сфери;

- на інші цілі;

- правильність нарахування внесків до цільових державних фондів;

- достовірність відображення в обліку плати за землю та платежів за ресурси;

- обґрунтованість нарахування майнових податків;

- правильність віднесення на валові витрати сум гербового збору;

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

За результатами перевірок та обстежень, проведених на підприємствах, посадові особи державних податкових органів складають акти. Акти складаються на спеціальних бланках. Форма акта може розроблятися вищою ланкою державної податкової служби.

Як правило, в акті зазначаються такі дані:

1) повна назва підприємства, що перевіряється;

2) прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи особи, що проводила перевірку;

3) прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи осіб, з відома і в присутності яких проводилася перевірка;

4) підстава для проведення перевірки (план роботи, доручення, наказ тощо);

5) період, за який проводилася перевірка;

6) дата проведення попередньої перевірки, усунення виявлених порушень;

7) питання, з яких проводилася перевірка, точна назва й перелік документів, що перевірялися;

8) докладне викладення фактів виявлених порушень законодавства про податки та обов'язкові платежі, порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання податкових декларацій та розрахунків;

9) посилання на законодавчі та інші нормативні документи з зазначенням, ким затверджено, а також їхніх номера, дати, статті, пункту, які порушено, а також періоду, за який встановлене порушення;

10) обов'язкові вимоги до керівників підприємств, установ і організацій щодо усунення виявлених порушень.

Для підтвердження окремих записів в акті до нього можуть додаватися необхідні розрахунки. В окремих випадках вилучаються документи чи робляться копії з них, які свідчать про виявлені факти порушень. У такому разі в акті робиться, відповідний запис з розпискою посадової особи та переліком документів, що вилучаються. Якщо в ході перевірки виявлено порушення і донараховане суми податків, то податковим інспектором на окремому аркуші складається розрахунок фінансових санкцій, який додається до акта. Акт підписується посадовою особою податкового органу, яка здійснювала перевірку, керівником та головним бухгалтером підприємства. Один примірник акта перевірки та всіх додатків до нього, включаючи розписку з переліком вилучених документів, передається керівнику підприємства. Другий примірник не пізніше наступного дня після підписання акта реєструється в спеціальному журналі обліку результатів контрольної роботи і передається на розгляд начальнику відділу.

Зустрічні документальні перевірки проводяться, як тільки виникає необхідність. Вони здійснюються на підприємствах, діяльність яких пов'язана з діяльністю підприємства, на якому проводиться планова документальна перевірка. Як правило, такі перевірки включають одне чи кілька питань.

4. Особливості податкового контролю при спрощеній системі оподаткування

податковий кредит бюджет доход

Робота податкових органів у сфері спрощеної системи оподаткування починається з видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку. Щоб отримати Свідоцтво, суб'єкти підприємницької діяльності -- юридичні та фізичні особи не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду мають подати в податкову інспекцію за місцем реєстрації письмову заяву. Податковий інспектор перевіряє дані, наведені у заяві, на предмет відповідності їх умовам переходу на спрощену систему оподаткування. Для юридичних осіб середньооблікова кількість працюючих не повинна перевищувати 50 чоловік, а обсяг виручки від реалізації продукції --1 млн гривень. Для фізичних осіб чисельність працівників, що перебувають з ними в трудових відносинах, має бути не більше, ніж 10 чоловік. Їх поіменний склад та ідентифікаційні номери відображаються у заяві. Обсяг виручки від реалізації продукції, вказаний у заяві, не повинен перевищувати 500 тис. гривень. Крім того, податковий інспектор має упевнитись, що особа, яка подає заяву для переходу на спрощену систему оподаткування, не має заборгованості перед бюджетом з податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на момент подання заяви. Для цього він користується даними особових рахунків відповідних платників у відділі обліку. За відсутності зауважень орган державної податкової служби протягом 10 днів з дня подання заяви зобов'язаний видати Свідоцтво за встановленою формою, у противному разі мотивовану відмову. Термін дії свідоцтва становить:

для юридичних осіб -- 1 рік;

для фізичних осіб -- 1 квартал;

термін дії свідоцтва, виданого фізичним особам, протягом календарного року може продовжуватися щоквартально за умови відсутності податкової заборгованості по єдиному податку і своєчасної його сплати.

Разом з видачею Свідоцтва проводиться реєстрація Книги обліку доходів і витрат, яка є обов'язковим документом, що має вестися платником єдиного податку. Книга обліку доходів і витрат видається на один календарний рік, вона повинна бути прошнурована та мати пронумеровані сторінки. На останній сторінці вказується кількість сторінок, що є в Книзі, запис про це завіряється підписом керівника та печаткою податкового органу.

Єдиний податок сплачується щомісяця, не пізніше 20 числа, а розрахунок подається до податкових органів щоквартально, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. При перевірці розрахунку встановлюється наявність усіх реквізитів, правильність арифметичних підрахунків.

При документальній перевірці встановлюється достовірність об'єкта нарахування єдиного податку. Для цього використовується книга обліку продажу товарів (робіт, послуг), Книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), Книга обліку доходів і витрат, первинні документи. Податковому інспектору необхідно впевнитися, що усі записи здійснюються в Книзі у хронологічній послідовності і підтверджені первинними документами.

З метою перевірки правильності нарахування єдиного податку по Книзі обліку доходів і витрат необхідно:

- для платників ПДВ -- підсумок графи 5 «Доходи від здійснення господарських операцій» помножити на 1,2 і від отриманого результату визначити 6%;

- для неплатників ПДВ -- відразу ж підсумок по графі 5 помножити на 0,06.

5. Види виплат,що не включаються до об'єкта оподаткування при нарахуванні зборів на державне пенсійне страхування

Не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на такі види виплат, встановлені Порядком від 18.05.98 №697:

1. Вихідна допомога у випадку припинення трудового договору.

2. Компенсації за невикористану відпустку.

3. Добові по відрядженнях у межах норм, встановлених законодавством, і виплати замість добавок.

4. Вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників квартир, комунальних послуг, палива, проїзних квитків або коштів для їх відшкодування за рахунок відповідних бюджетів, а також твердого палива для працівників вугільної промисловості.

5. Вартість виданого спецодягу (крім форменого спецодягу), спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних і знешкоджувальних засобів, молока, лікувально-профілактичного харчування.

6. Суми відшкодування витрат та інших компенсацій у зв'язку з переведенням або направленням на роботу працівників у іншу місцевість.

7. Доплати і надбавки до заробітної плати замість добових у випадках, коли постійна робота приходиться в дорозі або має роз'їзний характер або у зв'язку із службовими поїздками в межах обслуговуваних дільниць.

8. Виплати в межах, встановлених законодавством, на проживання і харчування спортсменів і тренерів під час проведення змагань і навчально-тренувальних зборів.

9. Заробітна плата за дні роботи без винагороди (суботники, недільники тощо), яка перераховується до бюджету або на благодійні цілі.

10. Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.

11. Стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам (у тому числі направленим на навчання підприємствами, установами, організаціями), які навчаються у відриві від виробництва.

12. Стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України і Міністерства в справах науки і технологій і Національної академії наук України для молодих вчених.

13. Міжнародна фінансова підтримка (гранти) за рахунок коштів іноземних наукових фондів, яка надається вченим України і переможцям відповідних конкурсів.

14. Державні премії України в галузі науки і техніки, Державні премії України ім. Т.Г. Шевченка, іменні премії, присуджені Національною академією наук України і галузевими академіями наук, премії Міністерства культури і мистецтв.

15. Щомісячні виплати за звання дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів Національної академії України й галузевих академій наук.

16. Допомога, яка виплачується за рахунок підприємства, установи, організації молодим спеціалістам за час відпустки після закінчення вищого або професійно-технічного навчального закладу.

17. Державні стипендії видатним діячам науки, освіти, культури.

18. Доходи громадян від володіння корпоративними правами (одержані дивіденди).

19. Компенсаційні виплати, що виплачуються громадянам відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

20. Допомога сім'ям з дітьми, яка виплачується згідно із Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

21. Різні види допомоги по соціальному страхуванню, що виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності).

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банку на оплату праці. У разі недостатності коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів банком на оплату праці і сплату збору здійснюється в пропорційних розмірах.

У разі виплати заробітної плати грошовими коштами, одержаними із виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також натуроплатою наступного дня після кожної з цих виплат платники зобов'язані перерахувати до Пенсійного фонду належні суми збору. Нарахований збір та інші платежі платники сплачують безготівковим перерахуванням належних сум із своїх банківських рахунків на рахунок органу Пенсійного фонду.

Збір нараховується і сплачується щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний квартал не пізніше 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного за звітним року. При цьому оплата за четвертий квартал календарного року здійснюється авансом до 15 грудня із суми очікуваного доходу за цей період.

6. Перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету комунального податку

Комунальний податок встановлюється згідно з пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" із змінами та доповненнями, статті 15, статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N56-93 "Про місцеві податки і збори".

Платниками комунального податку є суб'єкти господарювання усіх організаційно-правових форм, що є юридичними особами, їхні філії та інші відокремлені підрозділи, які мають відокремлений баланс, розрахунковий рахунок у банку, здійснюють господарську, підприємницьку та іншу комерційну діяльність на території міста. За середньоспискову чисельність працівників філій, які не мають окремого балансу, комунальний податок сплачують юридичні особи, в складі яких вони рахуються.

Комунальний податок не справляється з бюджетних установ, організацій, планово - дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Розмір комунального податку становить 10 відсотків річного фонду оплати праці працівників підприємств, організацій (юридичних осіб), нарахованого виходячи з встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Порядок нарахування та терміни сплати податку

1. Встановити обов'язкову форму податкового розрахунку комунального податку, яка затверджується наказом Державної податкової адміністрації України.

2. Термін подання податкового розрахунку до податкового органу:

- податковий розрахунок комунального податку подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

3. Термін сплати суми податкового зобов'язання, зазначеного у поданому розрахунку: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкового розрахунку.

4. Комунальний податок обчислюється безпосередньо платниками і перераховується до міського бюджету за місцем знаходження платника (підпункт 4 в редакції Рішення VIII сесії Червоноградської міської ради №179 від 20 вересня 2007р.).

Контроль за дотриманням та відповідальність за порушення законодавства

1. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати до бюджету комунального податку покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

2. Установити, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати; стягнення не внесеного в установлений діючим законодавством термін збору здійснюється державною податковою службою в межах повноважень, наданих законами України.

7. Підстави для виникнення податкового кредиту

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті;

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем;

Датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 6.1 статті 6 цього Закону, та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

8. Практичне завдання

Скласти Декларацію з податку на прибуток за 1 квартал поточного року, враховуючи наступні господарські операції.

1. Підприємство за звітний період реалізувало продукції на суму 60000грн. З ПДВ.

2. На початок року в роздрібній торгівлі знаходилось товару А на загальну суму 50000грн. У 1 кварталі оприбутковано товари на суму 75000грн. з ПДВ і реалізовано покупцеві товару на суму 6000грн. з ПДВ.

3. Протягом кварталу для поповнення обігових коштів отримано поворотну фінансову допомогу від засновника підприємства в сумі 5000грн. На кінець звітного кварталу повернуто лише чверть отриманої допомоги.

4. Нарахований фонд оплати праці 14 працівникам складає 63000грн., в тому числі 3000грн. - заробітна плата інваліда, який працює на підприємстві за сумісництвом та 2500грн. - сума нарахованих лікарняних.

5. Сума орендної плати за землю, яку сплачує підприємство щомісяця складає 540гнр.

6. Протягом звітного періоду продано товари пов'язаній особі: марки Б - 3шт. за ціною 1800грн. з ПДВ за одиницю, а марки В - 2шт. за ціною 1500грн. з ПДВ за одиницю. Звичайна ціна товару марки Б - 1900грн. з ПДВ за одиницю, та товару марки В - 1300грн. з ПДВ за одиницю.

7. На початок року на балансі підприємства перебували наступні основні засоби: 1 група - об'єкт №1 (введений в експлуатацію в 2002 році) - балансовою вартістю 50000грн. Об'єкт №2 - балансовою вартістю 24000грн.

2 група - балансовою вартістю 35000грн.

4 група - 28000грн.

Протягом кварталу придбано автомобіль за 60000грн. з ПДВ та бензин на суму 2400грн. з ПДВ. Також було проведено ремонт об'єкту №2 на суму 12000грн. з ПДВ та комп'ютера - на суму 2400грн. з ПДВ. Індекс інфляції за попередній звітний рік склав 115,8%.

Список використаної літератури

1. Белик М., Оптимальне оподаткування в умовах дефіциту державного бюджету // Економіст. - 2002. - № 5.

2. Богословська І. Українська податкова політика як фактор пригнічення ділової активності // Економічний Часопис-XXI. - 2000. - №1.

3. Д'яконова І. І. Податки та податкова полiтика України. - К: Наук. думка, 1997.

4. Загородній А.Г., Єлисєєв А.В. Податкове планування в системі фінансового менеджменту підприємництва // Фінанси України. - 2001. - №8.

5. Жежера М. Визначення міри податкового тягаря і його впливу на фінансовий стан підприємства.// Економіка. Фінанси. Право. - 1999. - №9.

6. Каламбет С.В., Удосконалення механізму оподаткування прибутку з метою ефективного регулювання інвестиційної діяльності підприємств в Україні // Вісн.податк.служби. - 2001. - № 8.

7. Малис Н.И. Плюсы и минусы изменения ставки налога на прибыль // Финансы. - 2003. - №9.

8. Панасюк Б. Податковий кодекс - барометр стану у суспільстві // Фінанси. Податки. Кредит. - 2003.

9. Тимченко О.М. Податковий менеджмент: Навч.-метод.посібник для самост.вивч. дисц.-К.:КНЕУ.2001.-150с.

10. Фiнансове право: Пiдруч. / За ред. Л. К Воронової. - Xapкiв: Консум, 1998

Размещено на Allbest.ru