Бюджетний устрій та бюджетна система України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бюджетний устрій та бюджетна система України

План

Вступ

1. Суть і значення Державного бюджету

2. Бюджетна система України

3. Бюджетні права України, Автономної Республіки Крим та місцевих рад народних депутатів

4. Бюджетний процес

Вступ

Сучасна економіка потребує удосконалення й розвитку фінансового планування на всіх рівнях, посилення ініціативи і відповідальності усіх ланок державного фінансового апарату в складанні і виконанні фінансових планів, що суперечить висновкам окремих науковців про відмирання інституту планування.

Відмова від планування неможлива також в зв'язку з необхідністю приборкання інфляції.

Розбудова фінансової системи з різними її ланками обумовлює існування спеціального державного апарату - фінансово-кредитних установ, котрі покликані запроваджувати в життя фінансово-кредитну політику держави.

Фінансову систему необхідно відрізняти від фінансових установ, які органіновують фінансові відносини. Фінансова система- це сукупність таких грошових відносин, де утворюються і використовуються грошові фонди.

Фінансові установи займаються акумуляцією грошових фондів (державна податкова адміністрація і її органи) і їх розподілом, активно впливають на процес утворення фондів - бюджетів усіх рівнів.

1. Суть i значення Державного бюджету

Для виконання своiх функцiй держава повинна мати достатнi грошовi фонди. Цi фонди вона формує шляхом перерозподiлу валового внутрiшнього продукту.

Найважливiшим засобом, через який держава здiйснює розподiл i перерозподiл внутрiшнього продукту, є Державний бюджет. Через бюджет держави вiдтворюються вся багатогранна її дiяльнiсть i забезпечується виконання її заходiв.

Розглядаючи бюджет як економiчну категорiю, слiд зазначити, що вiн вiдображає реальнi виробничi вiдносини, вiдтворює вiдносини розподiлу i перерозподiлу, концентрує рух грошової маси як самостiйної вартостi, що нiбито не пов'язана з рухом товарної маси.

Бюджет є важливим економiчним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цiлому. Крiм того, органи державної влади й управлiння, що затверджують i виконують бюджет, мають можливiсть впливати через нього на фiнансову дiяльнiсть мiсцевих органiв влади i управлiння, якi складають, затверджують бюджети адмiнiстративно-територiальних органiв, останнi, як правило, потребують дотацiй i субвенцiй iз загальнодержавних дохiдних джерел.

Дохiдна база всiх бюджетiв формується за рахунок закрiплених законами держави джерел доходiв по вiдповiднiй ланцi бюджетної системи. Через бюджет фiнансова дiяльнiсть органiв управлiння отримує цiлком визначену в законодавчому i нормативному планi базу для залучення й витрачання грошових коштiв. Бюджет дає органам влади, якi його затверджують, можливiсть контролювати дiяльнiсть виконавчо-розпорядчих органiв, що складають i виконують бюджет. Хоча можливостi такого контролю обмеженi.

Конституцiєю України надано виняткове право затверджувати бюджет держави Верховнiй Радi, а адмiнiстративно-територiальнi бюджети - вiдповiдним представницьким органам. Пiсля затвердження Державний бюджет набуває сили закону. Бюджети всiх рiвнiв складаються та виконуються згiдно з бюджетною класифiкацiєю. Бюджетна класифiкацiя - це єдина мiжнародна система функцiонального групування доходiв i видаткiв бюджету за однорiдними ознаками; вона забезпечує можливiсть порiвнювати бюджетнi данi рiзних бюджетiв, дає змогу визначитись щодо характеру регулюючих дiй держави по надходженню дохiдних джерел i напрямах використання одержаних коштiв.

Держава повинна мати централiзований фонд коштiв, з якого вона фiнансує заходи, передбаченi законодавчими чи нормативними актами. Для виконання цiєї функцiї держава регламентує всi вiдносини, пов'язанi з мобiлiзацiєю, розподiлом i використанням бюджету. Бюджетнi вiдносини не можуть провадитись в життя без бюджетного регулювання, тому що вони завжди мають державно-владний характер.

Бюджетне регулювання передбачає законодавче закрiпленi вiдсотковi вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв, встановленi на данiй територiї, а також дотації i субвенцiї до бюджетiв адмiнiстративних територiй вiдповiдно до технiко-економiчних обгрунтувань, в якi включаються: статистичнi данi про економiчний, соцiальний, природний та екологiчний стан зазначених регiонiв; розрахунки необхiдних витрат для вирiвнювання економiчного, соцiального й екологiчного стану та ефективного використання природних ресурсiв територiй; iнформацiя про урядовi та регiональнi програми подолання нерiвностей мiж адмiнiстративними територiями, про виконанi в попереднi роки програми й досягнутi результати про дiючi програми та програми, що розробляються, з прогнозом наслiдкiв їх виконання.

Регулювання бюджетiв впорядковує суспiльнi вiдносини при мобiлiзацiї у бюджет коштiв i при їх розподiлi й перерозподiлi мiж ланками бюджетної системи, при фiнансуваннi видаткiв за рахунок одержаних доходiв та всього процесу виконання бюджету. Держава органiзовує бюджетнi вiдносини вiдповiдно до своїх iнтересiв.

Бюджетне регулювання охоплює всi форми впливу держави на проведення бюджетної полiтики, починаючи вiд прийняття закону про державний бюджет або рiшення мiсцевої ради народних депутатiв про мiсцевий бюджет i аж до їх застосування державними органами. У необхiдних випадках бюджетна полiтика держави здiйснюється в примусовому порядку (списання коштiв бюджету з пiдприємств-платникiв, недоїмка на вiдповiднi дати).

В цiлому проведення бюджетної полiтики здiйснюється за допомогою низки законодавче чи нормативне закрiплених дозволiв i заборон, що внутрiшньо пов'язанi мiж собою, наприклад, дозвiл на використання коштiв або заборона їх витрачати в рамках бюджетного фiнансування.

Бюджетне фiнансування - це безповоротне направлення коштiв вiдповiдних бюджетiв (державного, обласного, мiського, районного, селищного, сiльського) на утримання закладiв освiти, охорони здоров'я або iншi заходи згiдно з кошторисом видаткiв по кожному закладу, установi чи мiроприємству або згiдно зi зведеними кошторисами витрат по мiнiстерству, вiдомству, управлiнню.

Бюджетне фiнансування будується на принципах: обгрунтованостi величини витрат; чiткого цiльового використання коштiв; облiку виконання запланованих в бюджетi заходiв; контролю за ефективним використанням коштiв.

Висвiтлення теми бюджету буде неповним, якщо не торкнутися питання про створення резервiв бюджету.

Бюджетнi резерви - це фонди непередбачених витрат, якi створюються у вiдповiдних бюджетах для безперебiйного фiнансування запланованих в бюджетах заходiв за умов зниження доходiв чи у разi фiнансування непередбачених витрат невiдкладного характеру.

Розмiри бюджетних резервiв залежать вiд спiввiдношення доходiв i видаткiв бюджетiв i, як правило, не перевищують 3 % обсягiв бюджетiв. До бюджетних резервiв зараховують i оборотну касову готiвку - кошти, що резервуються у вiдповiдних бюджетах для покриття тимчасових касових розривiв, якi виникають у процесi виконання бюджетiв. Суми оборотноi касовоi готiвки встановлюються при затвердженнi вiдповiдних бюджетiв.

Обов'язковою умовою використання оборотної касової готiвки i повне її повернення на кiнець року. В цьому її вiдмiннiсть вiд iнших бюджетних резервiв, використання яких не передбачає безпосереднього їх вiдтворення, за винятком фiнансування заходiв на умовах повернення витрачених коштiв до бюджету, з якого вони були одержанi. Як доходи бюджету, так i видатки (бюджетне фiнансування) мають групуватися по однотипних ознаках, тобто класифiкуватися.

Бюджетна класифiкацiя - обов'язкове групування доходiв i видаткiв бюджету по пiдроздiлах (однорiдних ознаках) з наданням цим пiдроздiлам точних назв i порядкових номерiв (статтей). Бюджетна класифiкацiя забезпечує чiткiсть бюджетного планування i прогнозування, а також надає можливiсть об'єднувати як окремi iндивiдуальнi кошториси, так i складати зведеш кошториси видаткiв по вiдповiдних ланках бюджетної системи. Без бюджетної класифiкацiї практично неможливо складати проекти бюджетiв, зiвставляти видатки по однотипних установах, якi фiнансуються iз бюджету, визначати рiвнi видаткiв по них чи аналiзувати бюджети за кiлька рокiв. Бюджетна класифiкацiя надає системностi даним окремих кошторисiв, бюджетiв i зведених бюджетiв.

Звiти про виконання кошторисiв i бюджетiв складаються за тiєю ж класифiкацiєю, за якою складаються кошториси й бюджети, це дозволяє провадити глибокi перевiрки i аналiзи використання коштiв за кошторисами видаткiв i бюджету в цiлому. Основою бюджетної класифiкацiї доходiв i джерела доходiв, а основою класифiкацiє - цiльове використання коштiв. Данi групуються також по галузевих та вiдомчих ознаках, що вiдображає як зобов'язання, так i розмiри фiнансування.

В перiод побудови ринкової економiчної системи потрiбно вирiшувати питання дефiциту бюджету, неiнфляцiйних джерел фiнансування видаткiв, фiнансування витрат на соцiально-культурну сферу та соцiальний захист населення, стабiлiзацiю економiки, удосконалення податкової полiтики вiдповiдно до стану економiки i необхiдностi реального зростання валового внутрiшнього продукту.

Вирiшення цих питань повинно йти, в першу чергу, через збалансування бюджету за рахунок наповнення дохiдної його частини, ефективностi витрачення бюджетних коштiв, скорочення мережi бюджетних установ та удосконалення структури управлiння. Необхiдною умовою i зменшення навантаження на дохiдну частину бюджету за рахунок залучення позабюджетних джерел фiнансування.

На виконання як державного, так i мiсцевих бюджетiв впливають такi чинники: зростання валового внутрiшнього продукту, розширення пiдприємствами всiх форм власностi обсягiв випуску товарiв та їх реалiзацiї, збiльшення обсягу виробництва i закупок сiльськогосподарської продукцiї, зростання заробітної плати по установах, що фiнансуються з бюджету. Поряд з цим держава має проводити заходи по забезпеченню жорсткого режиму економiї коштiв, це дасть змогу зменшити видатки бюджетiв усiх рiвнiв та збiльшити видiлення коштiв на iнвестицiйну дiяльнiсть.

2. Бюджетна система України

Бюджетний устрiй України визначається закрiпленим Конституцiєю України державним ладом України та її адмiнiстративно-територiальним подiлом. Пiд бюджетним устроєм розумiють органiзацiю i принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок мiж її окремими ланками. Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему. Сукупнiсть усiх бюджетiв, що входять до складу бюджетноi системи України, складає зведений бюджет, який використовується для аналiзу i визначення засад державного регулювання економiчним i соцiальним розвитком України.

Бюджет Автономної Республiки Крим об'єднує республiканський бюджет та бюджети районiв i мiст республiканського пiдпорядкування цього регiону. До мiсцевих бюджетiв належать обласнi, мiськi, районнi в мiстах, селищнi i сiльськi бюджети. Бюджет областi об'єднує обласний бюджет та бюджети районiв i мiст обласного пiдпорядкування. До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети мiст районного пiдпорядкування, селищнi та сiльськi бюджети. Селищнi i сiльськi бюджети створюються за рiшенням районних чи мiських рад народних депутатiв за наявностi необхiдної фiнансової бази i визначають доходи вiдповiдних селищних i сiльських бюджетiв.

Бюджет мiста, яке має районний подiл, об'єднує мiський бюджет та бюджети районiв, що входять до його складу. У випадках, коли мiськiй чи районнiй у мiстi радi народних депутатiв адмiнiстративне пiдпорядкованi iншi мiста, селища чи сiльськi населенi пункти, то бюджети цих мiст, селищ, сiл об'єднуються вiдповiдно у бюджетi мiста або у бюджетi району в мiстi.

Бюджетний устрiй грунтується на принципах єдностi, повноти, достовiрностi, гласностi, наочностi i самостiйностi усiх бюджетiв, що входять до бюджетної системи України.

Принцип єдностi означає iснування єдиного рахунку доходiв i видаткiв кожної ланки бюджетної системи. Єднiсть бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифiкацiєю, єднiстю форм бюджетної документацiї, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соцiально-економiчною полiтикою, наданням необхiдної статистичної та бюджетної iнформацiї з одного рiвня бюджету iншому.

Принцип повноти полягає у вiдображеннi у бюджетi всiх доходiв i видаткiв.

Принцип достовiрностi вимагає формування бюджету на основi реальних показникiв, науково обгрунтованих нормативiв та вiдображення у звiтi про виконання бюджету тiльки тих доходiв i видаткiв, якi є результатом кiнцевих касових операцiй банкiв.

Принцип гласностi забезпечує висвiтлення в засобах масової iнформацii показникiв бюджетiв i звiтiв про iх виконання.

Принцип наочностi обумовлює вiдображення показникiв бюджетiв у взаємозв'язку iз загальноекономiчними показниками в Украiнi та за ii межами шляхом використання засобiв максимальноi iнформативностi щодо результатiв порiвняльного аналiзу, визначення темпiв i пропорцiй економiчного розвитку.

Головним ланцюгом бюджетноi системи України є Державний бюджет, з якого фiнансуються заходи загальнодержавного значення в галузi господарського, культурного будiвництва, оборони держави, утримання органiв державної влади i управлiння. Через Державний бюджет провадиться перерозподiл частини загальнодержавних доходiв мiж Автономною Республiкою Крим та областями у виглядi субвенцiй, субсидiй та дотацiй з метою економiчного вирiвнювання регiонiв.

Державний бюджет України, республiканський бюджет Автономноi Республiки Крим, обласнi, мiськi, районнi, районнi в мiстах, селищнi, сiльськi бюджети є самостiйними. Самостiйнiсть бюджетiв забезпечуiться наявнiстю власних доходних джерел i правом визначення напрямiв iх використання вiдповiдно до законодавства України. При цьому, складаючи i виконуючи своi бюджети, вiдповiднi органи влади й управлiння враховують загальнодержавнi iнтереси.

3. Бюджетнi права України, Автономноi Республiки Крим та мiсцевих рад народних депутатiв

Бюджетне право України затверджене в Конституцii України. Вiдповiдно до п. 4 статгi 85 Конституцii України, до повноважень Верховноi Ради України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змiн до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рiшення щодо звiту про його виконання. При цьому, згiдно зi статтею 92 Конституцii, виключно законами України встановлюються Державний бюджет України i бюджетна система України. Згiдно зi статтею 95, бюджетна система України будується на засадах справедливостi й неупередженого розподiлу суспiльного багатства мiж громадянами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв.

Держава прагне до збалансованостi бюджету України, а звiти про доходи i видатки Державного бюджету мають бути оприлюдненi.

Статтею 96 Конституцii України передбачається, що Державний бюджет України затверджуiться щорiчно Верховною Радою України на перiод з 1 сiчня по 31 грудня, а за особливих обставин - на iнший перiод. Отже, бюджетний рiк розпочинаiться 1 сiчня та закiнчується 31 грудня.

Кабiнет Мiнiстрiв України не пiзнiше 15 вересня кожного року подає до Верховноi Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк. Разом iз проектом закону подається доповiдь про хiд виконання Державного бюджету України поточного року.

Вiдповiдно до статтi 97, Кабiнет Мiнiстрiв України подає до Верховноi Ради України звiт про виконання Державного бюджету України.

Контроль за використанням коштiв Державного бюджету України, згiдно зi статею 98 Конституцii України, вiд iменi Верховноi Ради України здiйснює Рахункова палата. Конституцiiю України не тiльки затверджено положення щодо державного бюджету, а й визначено, згiдно з п. 4 статгi 138, що Автономна Республiка Крим має право розробляти, затверджувати та виконувати бюджет Автономноi Республiки Крим на основi єдиноi податковоi i бюджетноi полiтики України.

Аналогiчно, згiдно зi статтею 143 Конституцii України, обласнi i районнi ради затверджують обласнi та районнi бюджети, якi формуються з коштiв державного бюджету та вiдповiдно розподiляються мiж територiальними громадами або спрямовуються на виконання спiльних проектiв. Це положення пiдтверджується i статтею 142 Конституцii, згiдно з якою держава бере участь у формуваннi доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування, фiнансове пiдтримує мiсцеве самоврядування. В цьому зв'язку необхiдно пiдкреслити положення, затверджене в Конституцii, про те, що витрати мiсцевого самоврядування, якi виникли внаслiдок рiшень органiв державноi влади, компенсуються державою.

У Конституцii України, як бачимо, чiтко визначено бюджетний процес.

Бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок: складання, розгляду та затвердження бюджетiв, iх виконання i контролю за iх виконанням, затвердження звiтiв про виконання бюджетiв, що входять до бюджетноi системи України. Державний бюджет України затверджується законом України, республiканський бюджет Автономноi Республiки Крим затверджується її Верховною Радою, а мiсцевi бюджети - вiдповiдно обласною, мiською, районною, районною в мiстi, селищною, сiльською радами (Закон України "Про бюджетну систему України" вiд 29 червня 1995 року).

Бюджетнi права - це сукупнiсть юридичних норм, що визначають бюджетний устрiй, склад доходiв i видаткiв бюджетiв, регулюють права органiв дерхавноi влади й управлiння по складанню, затвердженню i виконанню бюджету, а також порядок затвердження звiтiв про виконання бюджетiв.

Загальнi основи бюджетних прав України, Автономноi Республiки Крим та мiсцевих рад народних депутатiв встановленi Конституцiiю України. Бюджетнi права регулюються Законом України "Про бюджетну систему України" та Законом України про мiсцеве самоврядування.

Вiдповiдно до чинних законодавчих та нормативних документiв, до вiдання державноi виконавчоi влади та виконавчих органiв мiсцевих рад народних депутатiв належать складання проекту бюджету згiдно з основними напрямами бюджетноi полiтики (визначеними вiдповiдно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономноi Республiки Крим, мiсцевими радами народних депутатiв), виконання бюджету та контроль за цiльовим, економним i ефективним використанням видiлених бюджетних коштiв.

До вiдання Верховноi Ради України, Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим, мiсцевих рад народних депутатiв належать визначення основних напрямiв бюджетноi полiтики, розгляд проекту вiдповiдного бюджету, внесення змiн та доповнень до затвердженого бюджету, контроль за виконанням бюджету, за цiльовим, економним використанням бюджетних коштiв через Рахункову палату, затвердження звiту про виконання бюджету.

Верховна Рада України визначає основнi напрями бюджетноi полiтики спецiальною постановою, яка в загальному виглядi окреслює прiоритети бюджетноi полiтики держави на наступний бюджетний рiк.

Втручання iнших органiв i органiзацiй у процес складання, затвердження та виконання бюджету не допускається, крiм виняткiв, встановлених законами України. Усi доходи та видатки бюджету класифiкуються за однорiдними ознаками, що забезпечує загальнодержавну i мiжнародну порiвнюванiсть бюджетних даних.

Положення, закрiпленi в Конституцii України в галузi бюджетних вiдносин та законодавчих i нормативних актах, свiдчать, що в сучасних умовах рiзко зростала роль Державного бюджету в розвитку економiки та соцiально-культурноi сфери й правового регулювання вiдносин, якi iснують у галузi бюджетноi дiяльностi.

Правове регулювання бюджетних вiдносин - це регулювання вiдносин, якi виникають мiж рiзними гiлками влади i управлiння при визначеннi бюджетiв держави, формуваннi доходiв i видаткiв та розподiлi і перерозподiлi коштiв мiж рiзними ланками бюджетноi системи, а також вiдносин, що виникають при проведеннi бюджетного процесу.

Бюджетно-правовим регулюванням є усi форми законодавчого або нормативного впливу держави на органи управлiння всiх рiвнiв в галузi бюджету, починаючи з затвердження державного бюджету Верховною Радою України чи прийняття рiшення мiсцевими радами про затвердження мiсцевих бюджетiв i до правовiдносин, якi виникають мiж органами управлiння i бюджетними установами та службовими особами (розпорядниками кредитiв).

У Законi про затвердження Державного бюджету та у рiшеннях мiсцевих органiв влади про затвердження мiсцевих бюджетiв встановлюються правовi норми, якi передбачають можливiсть органiв державного управлiння i бюджетних установ дiяти певним чинним, а також дозволи чи заборони. Дозвiл i заборона в галузi бюджету мають категоричний характер.

Держава, таким чином, визначає правила поведiнки державних органiв i службових осiб у процесi затвердження й цiльового використання бюджетних коштiв, а також у ходi контролю за їх надходженням, а в разi невиконання цих правил забезпечує реалiзацiю своiх прав примусово. Наприклад, та чи iнша область зарахувала в дохiд своiх бюджетiв акцизний збiр, який повинен зараховуватись у Державний бюджет. В такому разi належнi кошти примусово вилучаються з доходiв обласного бюджету i зараховуються в Державний бюджет, а службовi особи, якi допустили порушення, притягаються до вiдповiдальностi.

Бюджетно-правова норма визначає права i обов'язки органiв управлiння адмiнiстративних територiй та вказує обставини, за яких учасники цих вiдносин стають виконавцями даних прав i обов'язкiв, а також передбачає вiдповiдальнiсть за невиконання цих вимог. За характером дiї бюджетно-правовi норми можна подiлити на такi, що дiють:

- на територii України;

- на територii Автономноi Республiки Крим i областей;

- на територii адмiнiстративно-територiальних одиниць (мiста, району, селища, села).

Регулювання бюджетноi дiяльностi за допомогою правових норм надає економiчним вiдносинам державний чи територiальний захист; економiчнi вiдносини набувають при цьому сили прав i обов'язкiв, у межах яких дiють державнi органи. Можна видiлити три особливостi бюджетно-правових вiдносин:

- вони виникають i дiють у бюджетнiй сферi дiяльностi, зумовлюються станом економiки i пов'язанi з розподiлом валового внутрiшнього продукту;

- однiєю iз сторiн у них i держава чи мiсцевi органи влади;

- вони виникають, змiнюються або припиняються тiльки на основi законодавчих чи нормативних актiв.

Особливiстю бюджетно-правових норм є те, що вони встановлюють правила поведiнки для особливого кола суб'єктiв, якими i державнi органи влади й управлiння, з одного боку, i бюджетнi установи й органiзацii та платники податкiв i зборiв - з другого.

Кожен суб'єкт цих вiдносин бере участь у розподiлi доходiв i видаткiв мiж бюджетами, одержаннi бюджетних асигнувань, у складаннi, розглядi, затвердженнi i виконаннi бюджету. Першими суб'єктами виступають Верховна Рада i мiсцевi органи влади, вищi центральнi i мiсцевi органи державного регулювання.

Особливе мiсце серед суб'єктiв бюджетних правовiдносин посiдають Мiнiстерство фiнансiв України та фiнансовi органи, якi в бюджетних правовiдносинах пов'язанi як з соцiально-культурними сферами, так i господарськими. Саме вони дiють вiд iменi держави та вступають в бюджетнi правовiдносини з усiма органами влади i управлiння, якi планують надходження доходiв, розподiляють видатки мiж галузями i в самих галузях.

4. Бюджетний процес

Бюджетний процес починається з аналiзу звiтних даних по виконанню Державного та мiсцевих бюджетiв за попереднi роки, з виявлення тенденцiй у виконаннi дохiдноi i видатковоi частин бюджету. Детально аналiзуються надходження по окремих податках, визначаються збiльшення чи зменшення доходiв по кожному виду податкiв, iх вплив на виконання доходiв бюджетiв рiзних ланок бюджетноi системи. Аналогiчно аналiзується виконання видатковоi частини як Державного, так i мiсцевих бюджетiв.

Органiзацiя бюджетного процесу здiйснюiться вiдповiдно до Закону про бюджетну систему України, рiшень Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим i мiсцевих рад народних депутатiв та iх виконавчих органiв.

Реалiзацiя законодавчих i нормативних актiв по бюджетних повноваженнях вiдповiдних рад вiдбувається шляхом складання, розгляду, затвердження i виконання бюджетiв усiх ланок бюджетноi системи. Чiтко регламентований нормативними актами цей порядок має назву бюджетного процесу.

У бюджетному процесi задiяно багато суспiльних вiдносин, що регулюються вiдповiдними законодавчими та нормативними актами i якi через них набувають форми бюджетних вiдносин.

Бюджетний процес вiд початку складання проекту бюджету i до затвердження звiту про виконання бюджету проходить пiд контролем Верховноi Ради України i мiсцевих органiв влади. Це дисциплiнує всi органи управлiння, якi виконують бюджети вiдповiдних рiвнiв.

Розглядаючи законодавчi i нормативнi акти, якi регламентують бюджетний процес, в останньому можна видiлити такi етапи:

- складання проекту бюджету;

- розгляд бюджету;

- затвердження бюджету;

- виконання бюджету;

- складання, розгляд i затвердження звiту про виконання бюджету.

Складанню бюджету передує забезпечення вiдповiдними даними бюджетiв рiзних рiвнiв. Кабiнет Мiнiстрiв України доводить до мiсцевих рад народних депутатiв та iх виконавчих органiв iнструктивнi листи про особливостi складання розрахункiв до проектiв бюджетiв на наступний бюджетний рiк.

Вiдповiдно виконавчi органи Автономноi Республiки Крим, областей у встановлений iх радами строк доводять до мiсцевих рад народних депутатiв нижчого рiвня та iх виконавчих органiв вiдповiднi вказiвки щодо розробки проектiв бюджетiв. Практика роботи останнiх рокiв показала, що мiсцевi органи влади не можуть збалансувати своi доходи з нормативами мiнiмальних внескiв через те, що iхня дохiдна база дуже мала, тому вони потребують вiдрахувань вiд загальнодержавних доходiв до мiсцевих бюджетiв, - вони направляють до Кабiнету Мiнiстрiв України розрахунки щодо обгрунтуванням нормативiв вiдрахувань вiд доходiв, розмiрiв дотацiй, данi про змiни складу об'єктiв, що пiдлягають бюджетному фiнансуванню.

Мiнiмально необхiднi видатки обчислюються за єдиними фiнансовими нормами та нормативами, при цьому враховуються iндекси iнфляцii та фiнансовi можливостi держави.

Для складання проекту мiсцевих бюджетiв рiзних рiвнiв Кабiнет Мiнiстрiв України доводить до мiсцевих органiв влади i управлiння такi показники:

- нормативи (відсотки) вiдрахувань вiд регульованих доходiв та сум контингентiв цих доходiв;

- розмiри дотацiй i субвенцiй, якi передбачається надати з Державного бюджету за цiльовим призначенням;

- перелiк видаткiв, якi передбачається передати з Державного бюджету на фiнансування з мiсцевих бюджетiв.

Аналогiчнi показники доводять виконавчi органи вищого рiвня органам влади та управлiння нижчого рiвня. Складанню проектiв бюджету передує розробка основних програмних макроекономiчних показникiв економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк, зокрема щодо обсягу валового внутрiшнього продукту, зведеного балансу фiнансових ресурсiв, балансу доходiв i витрат населення, платiжного балансу, валютного плану.

Складання проекту Державного бюджету має бути пiдпорядкованим принципу, що Державний бюджет забезпечує необхiдними коштами фiнансування заходiв економiчного розвитку держави. Через нього здiйснюється перерозподiл частини фiнансових ресурсiв мiж адмiнiстративно-територiальними одиницями задля вирiвнювання iх фiнансового стану i належного забезпечення.

Верховна Рада України не пiзнiше 15 червня поточного року розробляє i надсилає Президентовi України спецiальну постанову (бюджетну резолюцiю) про основнi напрями бюджетноi полiтики на наступний рiк. Кабiнет Мiнiстрiв України органiзує складання проекту Державного бюджету вiдповiдно до тих засад державного регулювання економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк, якi визначенi у бюджетнiй резолюцii.

Попереднiй проект зведеного бюджету України складає Мiнiстерство фiнансiв на основi прогнозних макроекономiчних показникiв економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк i доводить вiдповiднi прогнознi показники до мiнiстерств, вiдомств та iнших органiв державної влади, якi розглядають цi показники i в двотижневий термiн подають Мiнiстерству фiнансiв пропозицii з вiдповiдними розрахунками i обгрунтуваннями. Мiнiстерство фiнансiв пiсля розгляду пропозицiй готує проекти зведеного та Державного бюджетiв України i подає iх на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв разом з викладом питань, якi не вдалося узгодити з мiнiстерствами i вiдомствами.

Кабiнет Мiнiстрiв розглядає на своєму засiданнi проекти зведеного i

Державного бюджетiв, приймає остаточне рiшення щодо проекту закону про Державний бюджет України i подає останнiй на розгляд Президентовi України, котрий розглядає його i, в разi згоди, вносить до Верховноi Ради України.

До проекту Закону додаються: основнi прогнознi макропоказники економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк, зведений баланс фiнансових ресурсiв України, основнi напрями бюджетноi i податковоi полiтики, пропозицii по взаємовiдносинах з бюджетами бюджетноi системи, обсяги централiзованих капiтальних вкладень з розрахунками i обгрунтуваннями по окремих позицiях i загальнi показники зведеного бюджету України. Крiм того, до проекту Закону про Державний бюджет України додаються необхiднi iнформацiйнi матерiали. Аналогiчнi етапи проходить процес складання проектiв бюджетiв мiсцевих органiв влади.

Другою ланкою бюджетного процесу i розгляд Верховною Радою проекту Закону про Державний бюджет України. З доповiддю про проект Закону виступає Мiнiстр фiнансiв. Проект Державного бюджету до винесення його на пленарне засiдання Верховної Ради розглядається в ii постiйних комiсiях. Верховна Рада затверджує:

- граничний розмiр дефiциту Державного бюджету та джерела його покриття;

- суми доходiв Державного бюджету вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми видаткiв Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштiв вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми дотацiй, субвенцiй та розмiри вiдрахувань вiд регульованих доходiв до бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя;

- розмiр оборотноi касовоi готiвки Державного бюджету.

До Державного бюджету включаються також доходи i видатки цiльових загальнодержавних фондiв; вони затверджуються по кожному фонду окремо. Є це i третьою ланкою бюджетного процесу. Слiд вiдзначити, що Закон забороняє витрачати кошти Пенсiйного фонду на iншi цiлi, крiм передбачених положенням про цей фонд.

Поточнi витрати iнших цiльових загальнодержавних фондiв (Чорнобильського, зайнятостi) затверджуються Верховною Радою України в межах доходiв цих фондiв, однак видатки з цих фондiв, якi спрямовуються на розвиток даних фондiв, можуть бути скороченi й направленi на фiнансування iнших статтей Державного бюджету.

Затвердження республiканського бюджету Автономноi Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв провадиться за поданням вiдповiдних органiв виконавчоi влади Верховною Радою Автономноi Республiки Крим та мiсцевими радами народних депутатiв. У разi, коли Верховна Рада Автономноi Республiки Крим чи мiсцева рада народних депутатiв не затвердить свiй бюджет до ЗО грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, то набувають чинностi тi показники бюджету, якi поданi на затвердження Урядом Автономноi Республiки Крим чи виконавчим органом рад народних депутатiв або вiдповiдною державною адмiнiстрацiiю.

Четвертою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджетiв. Касове виконання Державного бюджету здiйснюється через установи Нацiонального банку України, Державного експортно-iмпортного банку України, Акцiонерно-комерцiйного агропромислового банку "Україна", Акцiонерно-комерцiйного банку соцiального розвитку "Укрсоцбанк", Украiнського акцiонерно-промислово-iнвсстицiйного банку "Промiнвестбанк". Названi банки здiйснюють касове виконання державних позабюджетних фондiв, крiм Пенсiйного, який обслуговує Акцiонерно-комерцiйний банк "Аваль".

Ранiше, до створення Державного Казначейства, розпорядником бюджетних коштiв (перераховувало їх) було Управлiння по виконанню Державного бюджету Мiнiстерства фiнансiв України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31 липня 1995 року за i 590 створено Державне Казначейство та одночасно лiквiдовано Управлiння по виконанню Державного бюджету та Головне управлiння обслуговування державного зовнiшнього боргу Мiнiстерства фiнансiв України.

Цiєю ж Постановою затверджено Положення про Державне Казначейство. Згiдно з Положенням, Державне Казначейство:

- органiзовує виконання Державного бюджету i здiйснює вiдповiдний контроль за цим;

- здiйснює управлiння наявними коштами Державного бюджету, в тому числi в iноземнiй валютi, та коштами державних позабюджетних фондiв у межах видаткiв, що установленi на вiдповiдний перiод;

- здiйснює фiнансування видаткiв Державного бюджету;

- веде облiк касового виконання Державного бюджету, складає звiтнiсть про стан виконання Державного та зведеного бюджетiв;

- здiйснює управлiння державним внутрiшнiм та зовнiшнiм боргом вiдповiдно до чинного законодавства;

- розподiляє мiж Державним бюджетом, бюджетом Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

- здiйснює контроль за надходженням i використанням коштiв державних позабюджетних коштiв.

У разi, коли в ходi виконання бюджету рiвень дефiциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень вiд доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономноi Республiки Крим, мiсцевi ради народних депутатiв за пропозицiєю Кабiнету Мiнiстрiв України та вiдповiдних виконавчих органiв або державних адмiнiстрацiй приймають рiшення про запровадження пропорцiйного скорочення затверджених бюджетних видаткiв щомiсячно по всiх статтях бюджету (крiм статей, якi визначить вiдповiдна рада) до кiнця бюджетного року. Пропорцiйне скорочення може бути запроваджено також тодi, коли в ходi виконання бюджету його дефiцит не зменшуiться i, отже, фiнансування передбачених бюджетних заходiв стаi неможливим.

Якщо Верховна Рада не прийме рiшення про скорочення видаткiв бюджету при зростаючому дефiцитi, то Президент України маi право зупинити або скоротити фiнансування окремих видаткiв, вiдповiдним чином попередивши про це Верховну Раду України.

У своiй дiяльностi i Верховна Рада України, i вiдповiднi мiсцевi ради часто приймають такi рiшення, якi зумовлюють скорочення надходжень або збiльшення видаткiв по нижчестоячих бюджетах бюджетноi системи. У таких випадках вони повиннi передбачити джерела iх покриття. Тобто у разi, коли рада вищого рiвня або ii виконавчий орган у межах своii компетенцii приймаi рiшення, яке зумовлюi зменшення доходiв або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, то кошти, необхiднi для збалансування мiнiмального бюджету нижчого рiвня, мають компенсуватися тим органом, який прийняв рiшення, за рахунок коштiв його бюджету або коштiв, передбачених для цього Законом. Слiд зазначити, що при визначеннi нестачi коштiв у бюджетi нижчого рiвня не враховуiться вiльний залишок коштiв цього бюджету, який створився на початок поточного бюджетного року i який не було використано до моменту прийняття даного рiшення.

Рiшення вищих органiв впади, якi тягнуть за собою зменшення дохiдноi бази або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, можуть бути не прийнятi до виконання, якщо вони не забезпеченi вiдповiдними бюджетними коштами. Якщо в ходi виконання бюджету вищий або нижчий орган влади чи управлiння приймаi рiшення з питань, що не входять до його компетенцii, i це завдаi збиткiв бюджету нижчого чи вищого рiвня, то вiдшкодування цих збиткiв провадиться тим органом влади, який приймав рiшення, за рахунок коштiв його бюджету.

Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходiв i видадкiв з поквартальним розподiлом, що складаiться Мiнiстерством фiнансiв вiдповiдно до показникiв цього бюджету. Аналогiчно складаються фiнансовими управлiннями розписи доходiв i видаткiв з поквартальним розподiлом бюджетiв мiсцевих рад.

Усi бюджети бюджетноi системи України виконуються по видатках у тих пропорцiях щодо загальноi суми видаткiв бюджетiв, якi затвердженi вiдповiдно Верховною Радою України i мiсцевими радами. Контроль за пропорцiйним фiнансуванням здiйснюiться щоквартально.

Фiнансування видаткiв з Резервного фонду Кабiнету Мiнiстрiв здiйснюiться за постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiдповiдно до обгрунтувань iх необхiдностi та екологiчноi ефективностi.

Виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим чи мiсцевого органу влади провадиться Урядом Республiки чи виконавчим органом, тобто саме вони забезпечують надходження до бюджету всiх передбачених бюджетом доходiв та ефективне витрачення бюджетних коштiв.

При тимчасових розривах у виконаннi доходiв або необхiдностi збiльшення видаткiв бюджетiв виконавчi органи входять з клопотанням до вищих фiнансових органiв про надання позички на покриття тимчасових касових розривiв, при цьому вони подають також гарантiйнi зобов'язання щодо погашення позичок в обумовленi строки в межах поточного бюджетного року.

У разi необхiдностi внесення змiн щодо доходiв i видаткiв вiдповiдних бюджетiв державнi адмiнiстрацii та виконавчi органи мiсцевих рад можуть в межах наданих iм законом прав вносити змiни. Внесення змiн, уточнень та доповнень до бюджетiв протягом бюджетного року здiйснюiться в порядку, передбаченому Законом для затвердження вiдповiдних бюджетiв.

Вiльний залишок коштiв бюджету, що утворився на початок поточного бюджетного року, доходи бюджету, одержанi додатково при виконаннi бюджету, суми перевищення доходiв над видатками, що утворюються в результатi збiльшення надходжень до бюджету, а також економiя у видатках - тобто будь-якi вiльнi бюджетнi кошти - вилученню не пiдлягають. Рiшення про використання цих коштiв приймаi вiдповiдний орган державноi адмiнiстрацii, виконавчоi влади або мiсцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рiшень вiдповiдними радами.

Завершальною, п'ятою ланкою бюджетного процесу i складання i затвердження звiту про виконання Державного бюджету, бюджету Автономноi Республiки Крим та бюджетiв мiсцевих рад народних депутатiв.

Звiт про виконання Державного бюджету складаi Мiнiстерство фiнансiв України, а по нижчих бюджетах бюджетноi системи це роблять вiдповiднi фiнансовi органи. До звiту про виконання Державного бюджету України та iнших бюджетiв в обов'язковому порядку додаiтеся пояснювальна записка щодо всiх вiдхилень вiд затвердженого бюджету як по доходах, так i видатках.

Доповiдь по звiту про виконання Державного бюджету на засiданнi Верховноi

Ради робить Мiнiстр фiнансiв України. По звiту приймаiться постанова про його затвердження.

З доповiддю по звiту про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим та областей, мiст, районiв виступають керiвники вiдповiдних фiнансових органiв.

Пiсля обговорення вiдповiднi ради приймають рiшення про затвердження звiтiв про виконання вiдповiдних бюджетiв.

Усi бюджети України, вiд Державного до сiльського, i самостiйними, а в сукупностi складають зведений бюджет України. Звiт про його виконання робить Мiнiстерство фiнансiв України на пiдставi звiтiв про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя.

Зведений звiт надсилаiться до Верховноi Ради України. Затвердженi радами бюджети всiх рiвнiв пiдлягають опублiкуванню. Публiкуються i звiти про виконання бюджетiв.

Використана література

бюджет державний право україна крим

1. Бюджет і фінансова політика україни 2-ге видання Єпiфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова I.I. Київ Наукова думка 1999.

2. Місцеві фінанси україни Кравченко В.І. Київ Знання 1999

Размещено на Allbest.ru