2.4 Призначення бізнес-плану

Бізнес-план - це ретельно підготовлений плановий документ, який розкриває усі сторони будь-якого започатковуваного комерційного проекту. Він дозволяє передбачати заходи щодо реалізації нової ідеї, визначати необхідне фінансове забезпечення і отримання певного зиску. Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення тієї або іншої підприємницької ідеї.

Бізнес-план - це документ, який містить систему ув'язаних в часі та в просторі та узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди).

Бізнес-планування включає в себе три етапи:

- підготовчий період - підбір виконавців, консультантів та експертів, постановка завдання і розподіл обов'язків між виконавцями, розробка календарного плану (графіка) виконання робіт, збір вихідної інформації;

- розробка бізнес-плану;

- презентація бізнес-плану - доведення основних положень бізнес плану до потенційних інвесторів.

Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу в загалі і бізнес-плану зокрема.

Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі [8, 203]. Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану - бути основою управління підприємницькою діяльністю. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності.

Бізнес-план дає змогу розв'язати цілий ряд завдань, основними серед яких є:

- обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку підприємства;

- розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства, насамперед обсягів продажу та прибутку;

- визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;

- підбір працівників, спроможних реалізувати даний план.

Кожне завдання плану може бути розв'язане лише у взаємозв'язку з іншими. Центром бізнес-плану є концентрація фінансових ресурсів. Саме бізнес-план виступає важливим засобом збільшення капіталу підприємства. Процес складання плану дає змогу глибоко проаналізувати розпочату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес-пропозиції у переговорах з майбутніми партнерами, він відіграє важливу роль при комплектуванні основного персоналу підприємства.

Таким чином, бізнес-план, по-перше, може бути використаний для розробки концепції бізнесу, для детального відпрацювання стратегії, для попередження помилок шляхом детального аналізу маркетингу, фінансів, виробничої діяльності підприємства.

По-друге, бізнес-план є інструментом, за допомогою якого суб'єкт господарювання може оцінити фактичні результати своєї діяльності за певний період.

По-третє, бізнес-план є засобом залучення коштів.

Підприємства, що вже сформувались, при розробці бізнес-плану мають певні переваги порівняно з підприємствами-початківцями. Цифри, які вони використовують для розрахунків, надійно обґрунтовані результатами їх діяльності, їх задуми на майбутнє випливають з їх колишньої стратегії, спираючись на успіхи підприємства, досвід, набутий на своїх помилках.

На шляху створення будь-якої справи постає ряд суттєвих перешкод, кожна з яких за відсутності необхідного підходу може стати причиною виникнення проблемної ситуації. До них відносяться організація управління, накопичення капіталу, розробка та маркетинг продукту, підтримання на необхідному рівні валового прибутку та захист бізнесу від небажаного впливу. Статистика свідчить, що 75% усіх нових починань у бізнесі є невдалими в перші роки [8, 47].

При виникненні будь-яких труднощів суб'єкт підприємницької діяльності повинен дослідити стан бізнесу та виявити можливі перешкоди. Кожного разу, з'ясувавши та вирішивши певну проблему, підприємство тим самим звільняється ще від однієї перешкоди, яка може призвести до невдачі, і, таким чином, підвищує свої шанси на успіх.

Багато з проблем можуть бути вирішені шляхом постійного уточнення бізнес-плану з метою приведення його у відповідність до умов, що змінюються. Це дасть можливість використовувати бізнес-план як реальний критерій оцінки фактичних результатів діяльності підприємства.

Бізнес-план минулого року може показати, яка із стратегій компанії виявилась ефективною, а яка ні, і наскільки результативним був той чи інший спосіб його реалізації.

При вивченні фактичних результатів роботи порівняно з бізнес-планом виявляються позитивні та негативні сторони організації, які можна використати для усунення відхилень між плановими і фактичними показниками.

Фінансовий розділ попереднього бізнес-плану може використовуватись як засіб об'єктивного спостереження за розвитком бізнесу. Фінансові прогнози, закладені у плані, становлять основу бюджету підприємства. Відхилення від розрахунків виявляються у статтях, де або думки про необхідні ресурси були хибними, або контроль в період виконання плану був недостатнім. Отже, крім управлінської функції бізнес-плану, його можна використовувати як засіб моніторингу.

Бізнес-план може сприяти залученню інвесторів та кредиторів. Перед тим, як ризикувати своїм капіталом, інвестори мають впевнитись у надійності розробки проекту та мати уявлення про його ефективність. Вони мають вивчити бізнес-план перед розглядом можливості капіталовкладень [18, 215].

3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ГАЛАНТ»

Збільшення капіталізованої вартості підприємства в результаті його виробничої діяльності забезпечує чималі економічні переваги для суспільства, які в кінцевому підсумку проявляються у зростанні ВНП.

Максимізація ефективності діяльності підприємства є одним з основних факторів збільшення його капіталізованої вартості, і тому є актуальною задачею. Ефективне планування є необхідною умовою виконання даної задачі.

Ефективне планування визначається як процес узгодження цілей та засобів, спрямованих на їх досягнення, у межах планових задач згідно критерію максимуму ефективності діяльності підприємства.

Процес планування діяльності більшості вітчизняних підприємств не відповідає визначенню ефективного. Переважно застосовується послідовний підхід до планування, який проявляються в двох варіантах:

- фіксація цілей виходячи з досягнутих у минулому результатів та їх подальше виконання необґрунтованими засобами;

- встановлення цілей виходячи з наявних ресурсів, без врахування можливості застосування альтернативних ресурсів.

Ці підходи передбачають наявність наперед заданих цілей або ресурсів. Їх реалізація можлива на рівні техніко-економічних розрахунків. Але вони підпорядковуються методології та методиці планування як засобам визначення критеріїв та цілей планування.

Проблема полягає в тому, що з переходом до ринкової економіки змінюються критерії оцінки діяльності підприємств, а також усуваються економічно не обґрунтовані цілі та обмеження. Це зумовлює зміни в методології та в методиці планування, нерозробленість яких в сучасних умовах вказує на актуальність даного дослідження.

Метою дослідження є розробка методологічних основ та рекомендацій щодо застосування синхронного планування, орієнтованого на максимізацію ефективності діяльності підприємства в ринкових умовах.

Для підвищення ефективного планування необхідно вирішити задачі:

- з'ясувати сутність та зміст планування діяльності підприємства в ринкових умовах;

- розкрити властивості ефективної системи планування та дати характеристики причин, що ускладнюють її застосування;

- розробити засіб подолання неформалізованості процесів планування шляхом утворення системи планування, в якій формалізовані функції відокремлені від функцій неформалізованих;

- обґрунтувати підхід до оцінки ефективності формалізованих систем планування, що враховує як ефект від діяльності системи планування, так і відповідність її припущень реальним умовам діяльності підприємства;

- розробити математичну модель синхронного планування, яка дозволяє оптимально (за визначеним критерієм) координувати сукупність планових рішень в межах плану як у часі, так і в просторі функцій діяльності;

- формалізувати процедури планування, які дозволяють забезпечити вихідними даними модель синхронного планування, а також інтерпретувати отримані рішення [24, 118].

Суттєвий розвиток теорії планування на макро- та мікроекономічному рівні спричинила розробка матричних моделей, яка дозволила оптимально поєднувати ресурси для вирішення певної економічної задачі (що вперше знайшло завершене відображення в працях В.В. Леонт'єва). Подальший внесок у вирішення питання оптимального розподілу ресурсів здійснили вчені, які застосували теорію оптимального керування технічними системами в сфері промислового виробництва. На наукові результати, отримані такими вітчизняними вченими, як М.Г. Завельським, В.І. Даніліним, В.В. Шкурбою, Г.С. Поспеловим, А.А. Первозванським, Е.З. Маймінасом, В.М. Португалом, О.О. Орловим та іншими, спирається дане дослідження.

Робота в напрямі підвищення ефективності планування в умовах адміністративно-командної економіки ускладнена відсутністю можливості визначити операціонально критерій оцінки ефективності планів, який відповідає якісному формулюванню “міра максимального добробуту суспільства”. Для вирішення даної проблеми в теперішніх економічних умовах стає можливим застосування наукового досвіду країн з розвинутою ринковою економікою при формалізації єдиного критерію оцінки ефективності планів. Така формалізація можлива із застосуванням теоретичного апарату неокласичної теорії фінансів. На її вихідних положеннях ґрунтуються численні моделі інвестиційного планування, що розроблені Х. Альбахом, О. Розенбергом, Л. Крушвіцем та іншими авторами. Паралельно з нею набула розвитку та застосовується у роботі теорія дослідження операцій як прикладна дисципліна системного аналізу, яка знаходить прикладне відтворення в моделях планування як засобах узгодження конфліктуючих інтересів підрозділів в межах підприємства, розроблених Г. Саймоном, А. Кофманом, Х. Вейнгартнером, Г. Вагнером, А. Хексом та іншими авторами, роботи яких знайшли узагальнення в формалізованій системі планування.

Для отримання об'єктивного та змістовного опису діяльності підприємства як об'єкту планування застосована методика структурного аналізу SADT. Для знаходження оптимального рішення розроблених в роботі математичних моделей в формі задач змішаного лінійного програмування застосований модифікований симплекс-метод [26, 149].

3.2 Служба планування на підприємстві

Планування та управління економічною діяльністю тісно пов'язані між собою такими функціями виробничого менеджменту, як вибір мети, визначення ресурсів, організація процесу, контроль виконання, координація роботи, коректування завдань, мотивація персоналу і т.д. У їх виконанні беруть участь багато категорій персоналу - керівники всіх рівнів управління, економісти-менеджери, плановики-виконавці та ін.

Основні функції вищого керівництва підприємства полягають у встановленні єдиної стратегії розвитку або в обґрунтуванні цілі планування, виборі основних способів її досягнення, визначенні методів і технології розробки планів. Керівники інших ланок управління, а також фахівці планових служб розробляють всі поточні і тактичні плани. У їх функції входить також аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, складання прогнозів розвитку своїх підрозділів, розрахунок і оцінка необхідних ресурсів, планових показників і т.д.

Керівництво планово-економічних служб підприємств здійснюють загальні, наукові, методологічні та інші головні функції з управління всієї поточної і перспективної планової діяльністю. Персонал служби планування спільно з вищим керівництвом бере участь у розробці стратегії підприємства, виборі й обґрунтуванні економічних цілей, створення необхідної нормативної бази, аналізі та оцінці планових і фактичних результатів кінцевої діяльності.

У плануванні своєї діяльності беруть участь всі служби підприємства, як виробничі, так і функціональні. Структура планово-економічних служб підприємства залежить насамперед від розмірів виробництва, характеристики продукції, положення на ринку, форми власності і т.д. При безцехову структуру управління планові функції виконуються економістами-менеджерами вищої ланки.

Основою для вибору організаційних структур на підприємстві служать зазвичай перспективні плани на розвиток, обсяги реалізації продукції, нормативи чисельності і співвідношень різних категорій персоналу та багато інших чинників. Прикладом лінійного підпорядкування економічних служб на підприємствах можуть бути названі послідовні структурні ланки: генеральний директор - головний економіст - планово-економічне управління - планово-фінансовий відділ - планово-розрахункове бюро. При функціональної підпорядкованості право приймати рішення і давати керівні вказівки надається стосовно конкретних функцій незалежно від того, хто їх здійснює.

При лінійно-функціональної структури управління по кожному рівню формується склад служб, пронизливий все підприємство «згори донизу».

В умовах ринкової економіки існує безліч типів організаційних структур, в які органічно повинні вливатися планові служби. Це дивізіональна, продуктова, матрична, проектна і т.д., вибір яких визначається стратегічними завданнями підприємства [22, 148].

3.3 Формування бізнес-плану на ВАТ «ГАЛАНТ»

При розробці фінансового плану та прогнозного бюджету підприємства прийняті наступні умови:

1. Нарахована сума дебіторської заборгованості фактично надходить на рахунки підприємства за 2 квартали згідно з плановими графіками реалізації продукції та планових рівнів дебіторської заборгованості, яка сформована на кінець планового кварталу та сплачується в наступному кварталі. Результати поквартального планування грошових потоків дебіторської заборгованості на плановий 2009 рік наведені в табл. 8.

Таблиця 8 - Результати планування грошових потоків дебіторської заборгованості в ВАТ «ГАЛАНТ» на 2010 рік

2. Нарахована сума кредиторської заборгованості за придбані підприємством матеріали та послуги фактично сплачується з рахунків підприємства за 2 квартали згідно з плановими графіками придбання матеріалів та послуг та планових рівнів кредиторської заборгованості, яка сформована на кінець планового кварталу та сплачується в наступному кварталі. Результати поквартального планування грошових потоків кредиторської заборгованості на плановий 2010 рік наведені в табл. 10 (2/3 нарахованої в кварталі кредиторської заборгованості сплачується на протязі планового кварталу, а 1/3 - сплачується в наступному кварталі).

Таблиця 10 - Результати планування грошових потоків кредиторської заборгованості в ВАТ «ГАЛАНТ» на 2010 рік

3. Нарахована сума заробітної плати та внесків підприємства в пенсійно-соціальні фонди фактично сплачується з рахунків підприємства за 2 квартали згідно з плановими графіками виплати заробітної плати та плановими рівнями поточної заборгованості, яка сформована на кінець планового кварталу та сплачується в наступному кварталі. Результати поквартального планування грошових потоків поточної заборгованості по заробітній платі на плановий 2010 рік наведені в табл. 11 (2/3 нарахованої в кварталі заробітної плати сплачується на протязі планового кварталу, а 1/3 - сплачується в наступному кварталі).

Таблиця 11 - Результати планування грошових потоків виплати заробітної плати та внесків підприємства в пенсійно-соціальні фонди в ВАТ «ГАЛАНТ» на 2010 рік

При спільному плануванні прийняті наступні умови:

- дефіцит планових грошових потоків надходжень виручки від реалізації на підприємство на протязі планового кварталу поповнюється коштами позиченого короткострокового банківського кредиту;

- за запозичений банківський короткостроковий кредит сплачуються відсотки на рівні 20,0% річних у 2010 році;

- за раніше залучений довгостроковий кредит сплачуються відсотки на рівні 16,0% річних;

- сума планових короткострокових банківських запозичень корегуються поквартально для забезпечення сумарного позитивного значення грошового потоку коштів на підприємство (поточне сальдо потоку спрямовується на розрахунковий рахунок підприємства).

Аналіз якості проведеного планування показує:

1. В першому кварталі для організації позитивних грошових потоків та виробничої програми забезпечення замовлень по перепродажу металопродукції у 2 та 3 кварталах підприємству необхідно запозичити додатково короткостроковий банківський кредит обсягом 12 млн. грн., оскільки відпущена товарна продукція буде оплачена тільки у 2-3 кварталах (дебіторська заборгованість на кінець 1 кварталу 10,3 млн. грн.). Поступово на протязі року короткостроковими кредитами регулюється джерело для закупки металопродукції та завезенню їх на свої склади для продажу.

2. Банківське довгострокове та короткострокове кредитування для підприємства за рік коштує 1млн. 725,7 тис. грн. сплачених відсотків, що є суттєвим джерелом витрат підприємства.

3. Планове формування комерційного кредитування покупців за рахунок створення великих обсягів дебіторської заборгованості приводить до збиткової роботи підприємства на протязі 1-3 кварталів, але по результатам 4 кварталу за рік підприємство повинно отримати плановий чистий прибуток після оподаткування у сумі 1341,6 тис. грн., що майже в 13 разів більше фактичного рівня чистого прибутку за 2009 рік - 103,3 тис. грн.

4. Досягнутий плановий рівень рентабельності власного капіталу за результатами 2009 року повинен становити 62,75% річних, що значно вище досягнутого рівня 12,97% у 2009 році, але ризикованість діяльності підприємства значно зростає.

5. Планова збитковість діяльності за 1-3 квартали приводить до повного використання власного капіталу на погашення поточних збитків, що є дуже негативним явищем і потребує суттєвої оптимізації планових грошових потоків на 2010 рік.

Висновки

Досліджене підприємство - ВАТ «ГАЛАНТ» здійснює оптову торгівлю запасними частинами, металопродукцією, виробництво поліграфічної продукції.

Підприємство має власні виробничі потужності. Для здійснення підприємницької діяльності підприємство володіє будинком за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б.58-А.

Станом на 01.01.2008р. загальна чисельність працюючих складала 56 осіб, середня заробітна плата складала 633,64 грн./ міс.

Станом на 31.12.2009р. загальна чисельність працюючих складала 44 осіб, середня заробітна плата складала 1 365,97 грн./міс.

Як показав аналіз основних показників експортних контрактів ВАТ «ГАЛАНТ» за 2007 - 2009 роки, обсяг експортних операцій підприємства не перевищує 2,5% від загального валового доходу, тобто незначно впливає на загальні результати діяльності.

Аналіз обсягів та структури сплати податків ВАТ «ГАЛАНТ» за 2007 - 2009 роки показує, що податкова завантаженість на валовий дохід не перевищує 0,4%, тобто значно менше ніж при 6% по єдиному податку приватних підприємців.

Основні результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів балансу підприємства дозволяють констатувати наступне:

1. За звітний період (2007-2009 рік) у структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни:

- при загальному зростанні валюти балансу з 6,11 млн. грн. до 8,84 млн. грн. (на 11,07% у 2008 р. та на 30,13% у 2009 р.), власний капітал зріс з рівня 0,61 млн. грн. до 0,8 млн. грн. (на 14,1% у 2008 р. та на 14,91% у 2009 році);

- питома вага власного капіталу в валюті пасивів балансу з рівня 9,93% у 2006 році зросла до рівня 10,2% у 2008 році та знизилась до рівня 9,01% у 2009 році;

- питома вага довгострокових залучених кредитних ресурсів в валюті пасивів балансу з рівня 40,9% у 2007 році знизилась до рівня 36,8% у 2008 році та додатково знизилась до рівня 28,3% у 2009 році;

- питома вага короткострокових залучених кредитних ресурсів в валюті пасивів балансу з рівня 23,8% у 2007 році зросла до рівня 24,9% у 2008 році та знизилась до рівня 22,5% у 2009 році;

- питома вага кредиторської заборгованості в валюті пасивів балансу з рівня 17,2% у 2007 році зросла до рівня 24,4% у 2008 році та зросла до рівня 37,6% у 2009 році.

У такий спосіб підприємство ВАТ «ГАЛАНТ» поступово починає застосовувати механізми комерційних позичок (кредиторська заборгованість), зменшуючи частку механізмів банківського кредитування.

Список використаних джерел

1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко.- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Знання-Прес,- 2006.

2. Бикова В. Фінансове планування як складова управління фінансово-економічним потенціалом на підприємствах загальнодержавного значення / В. Бикова, В. Буряковський, Ю. Ряснянський // Вісник Тернопільського державного економічного університету.- 2006.

3. Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств // Фінанси України.- 2007.

4. Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах // Фінанси України.- 2006.

5. Гончар О.І. До проблем планування фінансово-економічних показників діяльності підприємства/ О.І. Гончар, О.М. Радюк // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.- 2006.

6. Гузенко О.П. Фінансове планування на промислових підприємствах // Фінанси України.- 2003.

7. Добрик Л. Роль фінансового планування у складі організаційно-економічного механізму управління реалізаційною діяльністю промислових підприємств // Економіка та держава.- 2007.

8. Зінь Е.А. Планування діяльності підприємства: Підручник/ Е.А. Зінь, М.О. Турченюк.- К.: Вид. Дім "Професіонал",- 2004.

9. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник.- 2-ге вид., перероб.- К.: Кондор,- 2003.

10. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник.- К.: ЦНЛ,- 2006.

11. Квасницька Р.С. Фінансове планування діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання / Р.С. Квасницька, Ю.В. Чубенко, В.І. Волошина // Вісник Хмельницького нац. універс. Економічні науки.- 2008.

12. Климко І. Механізм фінансового планування на підприємстві як метод запобігання банкрутству // Економіка та підприємництво Держава та регіони.- 2007.

13. Кракос Ю. Окремі аспекти застосування методів фінансового планування на підприємствах паливно-енергетичного комплексу / Ю. Кракос, Н. Коротченко // Економіка. Фінанси. Право.- 2007.

14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств-Навч посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО.- 2002.

15. Крамаренко Г.О. Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент. - Киів: Центр навчальної літератури,- 2006.

16. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз та планування. - Дніпропетровськ: Видавництво ДАУБП,- 2004.

17. Кучеренко В.Р. Бізнес-планування фірми: Навчальний посібник / В.Р. Кучеренко, В.А. Карпов, О.С. Маркітан. - К.: Знання,- 2006.

18. Кузьмін О.Є. Планування фінансово-економічних показників діяльності підприємств / О. Кузьмін, І. Олексів, Р. Фещур // Фінанси України.- 2005.

19. Кущик А. Взаємозв`язок фінансового аналізу та планування на підприємстві / А. Кущик, О. Маслова // Економіка та підприємництво Держава та регіони.- 2007.

20. Марцин В.С. Планування як основна складова процесу фінансової діяльності // Фінанси України.- 2008.

21. Мозгова Н.В. Фінансове планування та аналіз у системі фінансового менеджменту на малому підприємстві // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.- 2007.

22. Петленко Ю.В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник.- К.: Кондор,- 2007.

23. Партин Г.О. Фінанси підприємств: Навчальний посiбник/ Г.О. Партин, А.Г. Загородній.- Львів: ЛБІ НБУ,- 2003.

24. Партин Г.О. Фінанси підприємств: навчальний посiбник / Г.О.Партин, А.Г. Загородній.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: Знання, -2006.

25. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посiбник.- 3-тє вид., перероб. і доп.- К.: "ВІКАР",- 2003.

26. Савчук В.П. Управление финансами предприятия: Учебное пособие.- М.: БИНОМ,- 2003.

27. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства.- К.: Кондор,- 2004.

28. Теличко Р. Фінансове планування на малих та середніх підприємствах // Економіка. Фінанси. Право.- 2007.

29. Федишин М.П. Теоретичні основи планування та управління фінансовими ресурсами на підприємстві // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.- 2008.

БАЛАНС

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

I. Фінансові результати

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Керівник ___________________

Головний бухгалтер________________

БАЛАНС

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ