Ми бачимо спад фінансування видатків на народне господарство, в порівнянні з 2006 р. видатки зменшилися в 2008 р. на 7,3%, а з 2007 р. - 5%. Основна причина відсутність коштів в бюджеті Київської області.

Проаналізуємо стан фінансування органів місцевого самоврядування по бюджету Київської області за 2006-2008 рр. (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Питома вага видатків на фінансування органів місцевого самоврядування за 2006-2008 р. (тис. грн.)

Видатки на фінансування органів місцевого та регіонального самоврядування по бюджету Київської області в порівнянні 2006 р. з 2007 р. зросли на 1,2%, порівняно з 2007 р. в 2008 році вони зменшилися на 1,2%, якщо порівняти 2006 рік з 2008 роком то видатки зменшилися на 1,2%. Це пояснюється тим, що в 2007 році було придбано для відділу субсидій комп'ютери, кількість штатних одиниць збільшилась, в зв'язку з додатково введеною чисельністю відділу субсидій 5 штатних одиниць, придбання автомобіля для облфінвідділу 8 тис. грн.

Проаналізуємо стан видатків по соціальному захисту населення по бюджету Київської області (табл. 2.9).

Ми бачимо, що видатки на фінансування соціального захисту населення по Київській області в порівнянні 2006 р. в 2007 р. зменшились на 6,11%, а в порівнянні 2007 р. з 2008 р. вони збільшились на 11,5%. В порівнянні 2006 р. з 2008 р. вони збільшились на 5,39%.%. Це пояснюється поглибленням економічної кризи, населення потребує соціального захисту, збільшується кількість людей, яким виплачується допомога на дітей віком до 16 років (учнів до 18 років), виплати компенсацій реабілітованим, додаткової вплати населенню на покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг.

Таблиця 2.9. Питома вага видатків по соціальному захисту населення за 2006-2008 рр. (тис. грн.)

Проаналізувавши в розрізі видатки по соціальному захисту за 2008 р. по бюджету Київської області можна сказати, що перевитрати допущено по фінансуванні дотацій по ЖКГ, по РПЗ в зв'язку з тим що було передано на баланс міста ЖКГ РПЗ, але зменшено видатки по фінансуванню ЖКГ району (табл. 2.10).

Таблиця 2.10. Видатки по соціальному захисту за 2008 р. (тис. грн.)

Грошові виплати матерям (батькам) зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років виконано 15 тис. при уточненому плані 15 тис. грн. Заборгованість складає 1,7 тис. грн.

Дані про контингент одержувачів допомог в 2006 році наведені в табл. 2.11.

Таблиця 2.11. Дані про контингент одержувачів допомог в 2008 р.

Заборгованість по соціальних виплатах зростає, про це свідчать такі данні на:

Це пояснюється недостатністю доходів бюджету

Проаналізуємо стан фінансування видатків на соціально-культурну сферу по Київській області за 2006-2007 рр. (табл. 2.12 - 2.13).

Таблиця 2.12. Фінансування соціально-культурної сфери по Київській області за 2006 р. (тис. грн.)

В 2006 р. відбулося перефінансування освіти на 2859,5 тис. грн., або на 156,8%. Перефінансування пов'язане із збільшенням тарифів, цін на комунальні послуги, заробітної плати. Вони складають 60,86% в видатках на соціально-культурну сферу.

Асигнування на культуру виконані в сумі 370,5 тис. грн. при уточненому плані 187,2 тис. грн. Вони складають 4,81% від витрат на соціально-культурні заходи. Асигнування проводилось в межах фактично одержаних доходів.

Асигнування по охороні здоров'я перефінансовано на суму 1598,1 тис. грн. або 128,7%. Вони складають 33,83% у видатках бюджету по Київській області на фінансування соціально-культурної сфери.

Видатків на фінансування молодіжних програм і фізкультури перефінансовано на 15,8 тис. грн., більше чим планувалось на 77,8%. Вони складають 0,5% у видатках бюджету по Київській області на фінансування соціально-культурної сфери.

Таблиця 2.13. Фінансування соціально-культурної сфери по Київській області за 2007 р. (тис. грн.)

Як бачимо з табл. 2.13, в 2007 році видатки на фінансування освіти збільшились на 1580 тис. грн. проти запланованого 4064 тис. грн. Перефінансування пов'язане з тим що виділені кошти на освіту задовольняють дійсну потребу на 27,9%. Вони складають 63,98% видатків на соціально-культурні заходи бюджету Київської області. Асигнування на культуру виконані в сумі 452 тис. грн. при уточненому плані 266 тис. грн. фінансування проводилося в межах фактично одержаних доходів виділені кошти на культуру задовольняють дійсну потребу на 19,5%, допущено перефінансування.

Асигнування по охороні здоров'я недофінасовано на 856 тис. грн. Профінасовано 75,8% до уточненого плану 2008 р. в зв'язку з недостатнім надходженням коштів (табл. 2.14).

Таблиця 2.14. Дані про використання коштів по охороні здоров'я (тис. грн.)

Таблиця 2.15. Інші заходи по охороні здоров'я (тис. грн.)

Як бачимо з табл. 2.15, видатки бюджету Київської області на інші заходи по охороні здоров'я в 2007 році були виконані на 100%.

Проаналізуємо стан фінансування видатків на соціально-культурну сферу по Київській області за 2008 р. (табл. 2.16).

Таблиця 2.16. Фінансування соціально-культурної сфери по Київській області за 2008 р (тис. грн.)

Видатки на фінансування освіти збільшились на 3284 тис. грн. проти запланованого бюджетом, перефінансування склало 72,8%.

Видатки на культуру і засоби масової інформації перефінансовано на 366 тис. грн. проти уточненого плану 243 тис. грн.

Видатки на фінансування охорони здоров'я перевиконана на 121,9% це пов'язано із збільшенням ліжок денного стаціонару у поліклініці в зв'язку з закриттям стаціонарних ліжок в обласній лікарні; збільшенням вартості медикаментів і м'якого інвентарю. Вони складають 5% у видатках на фінансування соціально культурної сфери.

Видатки на фінансування фізичної культури і спорту збільшилися проти плану на 47,6%. Це відбулося за рахунок збільшення штатної кількості працюючих у дитячо-юнацькій спортивній школі. Витрати на фізичну культуру і спорт складають 0,51% у витратах на фінансування соціально культурної сфери.

Видатки на фінансування молодіжних програм недофінансовано на 22,7%. Профінансовано 77,3%, планувалося 22,0 тис. грн., фактично профінансовано 17 тис. грн. Недофінансовано заходи центральних соцслужб для молоді 3 тис. грн. клуби підлітків.

На основі зробленого аналізу про стан фінансування соціально-культурної сфери по бюджету Київської області можна зробити такі висновки (табл. 2.17).

Таблиця 2.17. Стан фінансування соціально-культурної сфери по бюджету Київської області за 2006-2008 рр. (тис. грн.)

Видатки на фінансування соціально-культурної сфери по бюджету Київської області в порівнянні 2006 р. з 2007 роком зросли на 8,2%, але потім в 2008 р. зменшилися на 5,56%, якщо порівняти 2006 р. з 2008 р. то видатки збільшились на 2,64%.

3. Проблеми та шляхи їх розв'язання при виконанні місцевих бюджетів

Одна із основних особливостей унітарної держави - концентрація дій регіональних і місцевих органів управління на виконанні базових напрямів економічної політики центру. Але для досягнення єдності цілей переконання і бажання недостатньо; для цього потрібні і відповідні економічні можливості, які залежать від обсягів доходів регіональних бюджетів.

Разом з тим слід зазначити, що розширення прав і обов'язків органів місцевої влади в умовах, що склалися, не завжди відповідає їх економічним можливостям, і питання поповнення доходів місцевих бюджетів, як і раніше, залишаються актуальними.

Прийняті Верховною Радою України Закони «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про бюджетну систему України» визначають, що «місцеві ради народних депутатів у межах свої компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети відповідних територій». Здавалося б, що все логічно, але «межі своєї компетенції» так замикаються на рівні Кабінету Міністрів і Верховної Ради України, що ось уже протягом ряду років і держава в цілому, і регіони «звично» затверджують бюджети зі значними запізненнями, а в деяких випадках - і наступного року. Немає необхідності говорити про те, як негативно це впливає на розвиток економіки.

Але такого стану на регіональному і місцевому рівнях могло б і не бути, якби кожна ланка бюджетної системи мала чітку, визначену законом доходну базу.

Аналіз проблем місцевих бюджетів України, а також теорії та практики побудови багаторівневих бюджетних систем у країнах з ринковою економікою дозволяє зробити висновок, що існуюча система формування місцевих бюджетів має ряд серйозних недоліків:

висока ступінь концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення завдань;

регулюючі доходи відіграють домінуючу роль у структурі надходжень до регіональних і місцевих бюджетів, в той час як частка закріплених за територіями податкових платежів низька;

практично щорічна зміна видів податків, що зараховуються до місцевих бюджетів;

відсутність єдиних та досить стабільних нормативів (наприклад, на кілька років) відрахувань від загально державних податків до місцевих бюджетів;

відсутність єдиних правил ув'язки доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень, а також науково обґрунтованої методики міжрегіонального перерозподілу доходів.

Сьогодні найбільш проблемним є питання взаємовідносин між бюджетами різних рівнів з приводу розподілу між ними доходів і видатків. Як показали результати досліджень, нині діючий бюджетний механізм, при якому місцеві ради вищого рівня встановлюють нормативи відрахувань від регулюючих податків і зборів та суми дотацій, призводить до погіршення функціонування місцевих бюджетів нижчого рівня. Це, в свою чергу, не дає змоги профінансувати всі необхідні видатки, що тягне за собою погіршення стану соціально-економічного розвитку.

Одним із додаткових джерел доходів Київської області міг би стати випуск облігацій. Світова практика доводить, що доцільно використовувати подібне джерело у випадках, коли існують потенційні можливості використання такого виду доходів для фінансування видатків на капітальні вкладення.

З метою вивільнення коштів із бюджету Київської області на дотації житлово-комунальному господарству, можливим було б застосування місцевими органами влади концесій - контрактів про надання суспільних послуг з умовами про інвестування капіталу. При цьому місцевим органам влади можна передати право встановлювати і збирати плату за користування або мито, оплачені за послуги. Оскільки договори про концесію охоплюють дуже тривалі періоди (що найбільше 35 років), потрібне чітке регулювання щодо якості надання послуг і договір про закінчення двох контрактів.

Найкращі приклади концесій - це підприємства інфраструктури (зокрема готелі) та комунікаційні споруди. Коли уряд має право і повноваження забезпечити послугами, але йому часто бракує фінансових ресурсів для капіталовкладень та надання послуг, як-от у секторі водопостачання або утилізації відходів, тоді підписують договори про концесію. Таким способом переваги ефективних прибуткових організацій вдається поєднати з державною відповідальністю за надання послуг.

Для стимулювання місцевих органів влади стосовно поновлення частин своїх бюджетів та проведення активної інвестиційної діяльності на місцях вже сьогодні повинні бути переглянуті відповідні статті законів, що регламентують правила формування та виконання місцевих бюджетів, деякі з них не відповідають принципам самостійності та фінансової незалежності органів місцевого самоврядування.

Формування бюджету Київської області на основі зазначеного принципу тісніше пов'яже його з результатами економічного розвитку регіону, дозволить вже на етапі бюджетного планування співставляти розмір територіальних доходів із доходами регіонального бюджету, планувати видатки бюджету, визначати напрямки виявлення резервів в регіональній економіці. Підвищаться зацікавленість і відповідальність місцевих органів влади за кінцеві результати економічного розвитку території.

Бюджет розвитку повинен фінансувати розширене відтворення усіх сфер діяльності на місцевому рівні. Його бюджетні пріоритети можуть змінюватись в залежності від того, як виконується поточний бюджет.

Основними принципами бюджету розвитку є: тісний зв'язок з поточним бюджетом; зміна бюджетних пріоритетів; виконання в міру надходження коштів.

Поточний бюджет

Доходи

Витрати

Рис. 3.1. Структура поточного бюджету

Співвідношення між поточним бюджетом і бюджетом розвитку нестабільне і залежатиме від досягнутого рівня економічного і соціального розвитку регіону і перспектив на майбутнє.

Для фінансування капітальних витрат, тобто бюджету розвитку, можна в свою чергу, використовувати менш стабільні джерела доходів (рис. 3.2).

Важливо, щоб за рахунок власних податкових джерел поточного бюджету місцеві органи влади могли фінансувати 60-80% своїх потреб. В цьому разі їхня залежність від рішень вищестоящих органів влади стосовно дохідної частини місцевих бюджетів буде мінімальною.

Що ж стосується бюджету розвитку, то, наповнення його дохідної частини має відбуватись в значній мірі за рахунок активної державної підтримки у вигляді дотацій на інвестиційні цілі. У цьому випадку природно постає запитання: де держава візьме кошти на відповідні цілі?

Вихід із даної ситуації можливий лише при активному втручанні держави в економіку, що базується на активній бюджетній політиці.

Бюджет розвитку

Доходи

Видатки

Рис. 3.2 Структура бюджету розвитку

Активна державна підтримка інвестиційної діяльності місцевих органів влади, здійснювана шляхом надання відповідних дотацій місцевим бюджетам (зокрема, бюджетам розвитку), фінансованих за рахунок створення державного дефіциту є одним із головних засобів радикального зростання виробництва в Україні. А це в свою чергу створить передумови для вирішення проблеми наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, що потягне за собою вирішення багатьох соціальних проблем нашого суспільства в цілому.

Размещено на Allbest.ru