Податкові системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВІ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ

ЗМІСТ

Вступ

1 Характеристика спрощеної системи оподаткування фізичних осіб

2 Єдиний податок

3 Фіксований податок

4 Фіксований сільськогосподарський податок

5 Податок на промисел

6 Характеристика традиційної системи

7 Платники податку з доходів фізичної особи

8 Об'єкти оподаткування

9 Ставка податку

10 Нарахування та сплата податку

11 Пільгове оподаткування фізичних осіб

12 Прибутки, що не оподатковуються

13 Податковий кодекс на сучасним етапі розвитку, переваги та недоліки

Висновки

Додатки

Список використаних джерел та літератури

ВСТУП

В умовах, коли в Україні активно розбудовується економіка ринкового типу, коли наша держава прагне стати справді незалежною, економічно могутньою країною, у науці і у практиці висуваються принципово нові підходи до управління народним господарством, серед яких особливе місце посідають фінансові інструменти й важелі. Так чи інакше, але фінансова система, передусім податкова суттєво впливає на формування і зростання валового внутрішнього продукту і національного доходу, на їх розподіл і споживання, а відтак і на розвиток окремих підприємств і галузей народного господарства, на становище і рівень життя широких верст населення

Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань. У сучасних умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансової діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та населенням фінансових ресурсів є прибутковий податок з громадян та інші податки, які входять до складу податкової системи України. За рахунок податку з доходів фізичних осіб поповнюються державний, місцеві бюджети.

Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави, податки з доходу фізичних осіб відіграють домінуючу роль при наповненні дохідної частини бюджету. Податок з доходів фізичних осіб, що забезпечує надходження до дохідних частин бюджету, закріплений за місцевими бюджетами, що й закладає основу формування міських, сільських та селищних бюджетів. Особливістю оподаткування доходів фізичних осіб є визначення сукупного прибутку за виключенням доходів, що не підлягають оподаткуванню. Такий підхід більше чи менше підходить системі з жорстко централізованими цінами, в умовах постійних змін цін прибутки повинні бути скориговані з урахуванням збільшення вартості фінансових та матеріальних ресурсів, оцінки запасів, формування резервів. Саме тому, зростання прибутків найчастіше здобуває інфляційний характер.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ

Податок - це одне з основних понять фінансової науки; одночасно економічне, господарське і політичне явище реального життя. Російській економіст М.М. Алексеєнко у 19 ст. писав: «З одного боку, податок - це один з елементів розподілу, одна зі складових частин ціни, з аналізу якої власне і почалася економічна наука. З іншого боку, встановлення, розподіл, стягування і споживання податків становить одну із функцій держави».

Під час знаходження України у складі СРСР власної податкової системи у неї не було. Податкова система почала формуватися відразу ж після проголошення незалежності держави у 1991 році. Хоча Закон УРСР (на той час) «Про систему оподаткування» було ухвалено ще 25 червня 1991 р., все ж до проголошення Акту про незалежність і кілька місяців по тому при оподаткування використовувалися нормативні акти колишнього СРС Р.

Наступним важливим кроком у формуванні законодавства України про оподаткування були Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», доповнений Законом України від 17.06.1993. Цими документами визначено систему місцевих податків та зборів, що є дуже важливим моментом в історії оподаткування в України. Декрет «Про прибутковий податок з громадян» регулював питання усунення подвійного оподаткування, встановлював об'єкти оподаткування і платників податку, порядок обчислення податку і перерахування його до бюджету, встановлював особливості оподаткування доходів громадян за основним і не основним місцем роботи, від зайняття підприємницькою діяльністю, встановлював порядок оподаткування доходів іноземних громадян та осіб без громадянства.

Декрет «Про місцеві податки і збори» визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування. Незважаючи на всі недоліки, станом на 1994 рік в Україні все ж сформувалися свої напрацьовані податкові механізми. Поряд з чинними податками з'явилися нові (наприклад, податок на промисел. Даний податок закріплений Декретом КМУ «Про податок на промисел». У грудні 1994 р. ухвалено Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», якій введено в дію з 1.01.1996 р. згідно з його положеннями створено державний реєстр фізичних осіб - платників та інших обов'язкових платежів як автоматизований банк даних для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, зобов'язаних сплачувати податки. Державний реєстр створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.1996-1997р р. податкова система України набула значного законодавчого вдосконалення, що передбачалося Указом Президента України від 31.07.1996 р. «Про заходи щодо реформування податкової політики» даний Указ був прийнятий з метою коригування податкової політики відповідно до основних напрямів економічних реформ в Україні, захисту інтересів вітчизняного товаровиробника, посилення податкової та платіжної дисципліни, забезпечення своєчасних надходжень до доходної частини бюджету. По-друге, згідно з Указом Президента України від 22.08.1996 «Про створення Державної податкової адміністрації України і місцевих адміністрацій» з метою посилення контролю за справлянням податків, зборів та інших обов'язкових платежів, зміцнення виконавської дисципліни працівників податкових органів було реформовано саму систему податкових органів. Великий крок у процесі податкового реформування був здійснений 22 травня 2003, коли був прийнятий Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», що вступив в силу з 01.01.2004 року. Принциповим нововведенням цього Закону є деталізація термінів, зміна ставки оподаткування доходів громадян: з 1.01.2004 встановлено на рівні 13%, незалежно від розміру та місця отримання доходу, а з 1.01.2007 ця ставка становитиме 15%, на відміну від діючого раніше Декрету КМУ, що встановлював наступні ставки оподаткування

Таблиця 1.1

Розмір місячного сукупного оподатковуваного доходу (у мінімальних місячних заробітних платах)	Ставки та розміри податку
1 мінімальна заробітна плата включно	не оподатковується
від 1 мінімальної заробітної плати + 1 крб. до 10 мінімальних заробітних плат включно	10% суми, що перевищує мінімальну заробітну плату
від 10 мінімальних заробітних плат + 1 крб. до 20 мінімальних заробітних плат включно	податок з 10 мінімальних заробітних плат + 20% суми, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат
від 20 мінімальних заробітних плат + 1 крб. до 30 мінімальних заробітних плат включно	податок з 20 мінімальних заробітних плат + 35% суми, що перевищує 20 мінімальних заробітних плат
понад 30 мінімальних заробітних плат	податок з 30 мінімальних заробітних плат + 50% суми, що перевищує 30 мінімальних заробітних плат

Отже, ми бачимо, що податкове законодавство України постійно розвивається, реагує на реалії життя. Приймаються нові нормативні акти, повинні ще більш детально регулювати всі виникаючі у цій сфері правовідносини, обговорюється проект Податкового кодексу, основного нормативно-правового акту, що регулює оподаткування.

Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Відповідно, механізм та гарантії реалізації цього конституційного права можуть бути визначені в законодавстві України. В наш час, найбільш актуальною є державна підтримка, у першу чергу, суб'єктів малого підприємництва. Зазначене положення закріплено у Господарському кодексі України. Так, у ньому визначено, що держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього. В Україні діє спеціальний законодавчий акт, що регулює зазначені відносини, а саме Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000. Відповідно до нього, суб'єктами малого підприємництва є:

- фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

- юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Порядок ведення спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається Кабінетом Міністрів України. Дана система може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. До спрощеного способу оподаткування можливо віднести, крім єдиного податку, фіксований податок, фіксований сільськогосподарський податок, податок на промисел. Таким чином, відповідно до діючого законодавства України в державі можуть діяти дві системи оподаткування - загальна і спрощена.

2 ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Платниками єдиного податку є суб'єкти малого підприємництва, а саме: фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи: юридичні особи будь-якої організаційної форми та форми власності. Певні категорії осіб не можуть бути платниками єдиного податку До них відносяться:

- суб'єкти підприємницької діяльності, яким для роботи, згідно з Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» необхідне придбання спеціального патенту;

- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

- спільну діяльність, тобто діяльність на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

3 ФІКСОВАНИЙ ПОДАТОК

Фіксований податок - один з видів спрощеного оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Фіксований податок був введений в дію Декретом КМУ «Про прибутковий податок з громадян». З 1.01.2004 р. вступив в силу Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003, в якому було збережено право сплачувати фіксований податок, тобто розділ IV Декрету продовжує діяти до моменту введення в дію спеціального закону з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Платниками фіксованого податку можуть бути лише фізичні особи - приватні підприємці, у яких:

- кількість осіб, які знаходяться у трудових відносинах з приватним підприємцем, включаючи членів його сім'ї, не повинна перевищувати 5 чоловік;

- валовий дохід від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців, що передують місяцю придбання патенту, не повинні перевищувати 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119000 грн.);

- підприємницька діяльність повинна бути пов'язана з продажем товарів та наданні супутніх з таким продажем послуг на ринку та зі сплатою ринкового збору.

4 ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

Фіксований сільськогосподарський податок - це альтернативна система оподаткування, її планувалось використовувати до 1.01.2004 року, але термін дії було продовжено до 31.12.2009 року. Законом України «При фіксований сільськогосподарський податок» чітко визначено об'єкт оподаткування. Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах). Отже, з 1.01.2003 платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які сплачують податок як за сільськогосподарські угіддя (ріллю, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження), так і за землі водного фонду.

Продукція сільськогосподарського виробництва - продукція яку виробляють у сільському господарстві і яка відповідає кодам 01.11 - 01.42 та 05.00.1 - 05.00.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого Наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року №822. Отже, до продукції сільського господарства зараховують продукцію рослинництва, тваринництва, змішаного сільського господарства, послуги в сільському господарстві, послуги в тваринництві (коди 01.11 - 01.42) та рибу, ракоподібні, молюски, іншу водну продукцію, перли (код 05.00.1 - 05.00.42)

5 ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКУ НА ПРОМИСЕЛ

Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів. Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району (місту) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, - за місцем продажу товарів.

6 ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАДИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Основною метою оподаткування фізичної особи є спорідненість процесів формування бюджетних прибутків та збалансованості бюджетів. Порядок обчислення і сплати податку з доходу є головною відмінною рисою загальної системи оподаткування приватних підприємців. Справляння податку з доходів громадян досить добре врегульовано нормативними актами. А саме: Законом України від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», IV розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.93 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями) та розробленою на його підставі Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за №64 зі змінами і доповненнями.

Приватні підприємці сплачують податок протягом року шляхом перерахування до бюджету авансових внесків у розмірі 25% річної суми цього податку. Річна сума податку визначається податковими органами на підставі поданої приватними підприємцями декларації. Якщо приватний підприємець тільки починає здійснювати свою діяльність, він подає декларацію про очікуваний (оціночний) у поточному році дохід, а далі - декларацію про фактично отриманий протягом року дохід. Підприємці - фізичні особи, доходи яких оподатковуються за традиційним способом оподаткування, сплачують також внески до Пенсійного фонду, а також у ряд інших фондів, реєстрація в яких передбачена для осіб, що займаються підприємницькою діяльністю. Розмір внесків у Пенсійний фонд становить 32% від чистого доходу підприємця. При залученні до підприємницької діяльності найманих працівників із фонду оплати праці найманих працівників також нараховується 32% внесків у Пенсійний фонд. Податок з доходів фізичних осіб, виплачуваних найманим працівникам, підприємці утримують при виплаті доходів незалежно від обраного способу оподаткування.

Підприємці - фізичні особи, доходи яких оподатковуються за традиційним способом оподаткування, сплачують також внески до Пенсійного фонду, а також у ряд інших фондів, реєстрація в яких передбачена для осіб, що займаються підприємницькою діяльністю. Розмір внесків у Пенсійний фонд становить 32% від чистого доходу підприємця. При залученні до підприємницької діяльності найманих працівників із фонду оплати праці найманих працівників також нараховується 32% внесків у Пенсійний фонд. Податок з доходів фізичних осіб, виплачуваних найманим працівникам, підприємці утримують при виплаті доходів незалежно від обраного способу оподаткування.

7 ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Платників податку визначає Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями). Ним визначається у якості фізичної особи - громадянин України, фізична особа без громадянства або громадянин іноземної держави. Там же дається визначення поняття фізичної особи-резидента - фізична особа, яка має місце проживання в Україні, фізичної особи - нерезидента - фізична особа, яка не є резидентом України. У тому випадку, коли фізична особа проживає за кордоном, то її можна вважати резидентом тоді, коли дана особа має місце постійного проживання в Україні. А якщо особа має місце проживання і на Україні і за кордоном, то вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки в Україні. У разі неможливості визначити по цим критеріям резиденство, фізична особа вважається резидентом якщо знаходиться в Україні не менше 183 днів на протязі періоду чи періодів податкового року. Достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів сім'ї, її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності чи самостійне визначення особою основного місця проживання та території України. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні факти, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Законом закріплюється поняття податкової адреси фізичної особи, в якості якої мається на увазі місце постійного або переважного проживання платника податку, місце його податкової реєстрації

8 ОБ'ЄКТИ ОПОДАТКУВАННЯ

Об'єкт оподаткування тісно пов'язаний з категорією платника податку, тому що обов'язок плати податку виникає у платника при наявності у нього об'єкта оподаткування. Існує ряд загальних положень для визначення об'єкта оподаткування при нарахуванні та виплаті податку на прибутки фізичної особи. До них відносяться:

- доходи - сума будь-яких коштів,

- вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

- вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право тієї особи продати майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

- додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його роботодавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником та iн.

9 СТАВКА ПОДАТКУ

Одна з найважливіших змін в механізмі оподаткування фізичних осіб - це зміна ставки оподаткування. З прийняттям Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» зникла прогресивна шкала прибуткового податку громадян. Вона була представлена у Декреті КМУ «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями). У п.1 ст.7 цього Декрету встановлювалась певна пропорція зростання ставки податку від 10% до 50% в залежності від розміру місячного сукупного оподаткованого доходу, що виплачується за місцем основної роботи. Тверді ставки застосовувалися по оподаткуванні інших доходів.

Тропіна В. у своїй статті «Податок з доходів фізичних осіб: новий закон - нові питання» звертає нашу увагу на такий момент: згідно з Законом в Україні прогресивну систему оподаткування замінює пропорційна, яка передбачає перехід від шкали податкових ставок до застосування єдиної ставки податку. На думку Тропіної такий перехід передчасний, тому що прогресивне оподаткування - це один з найвагоміших інструментів регулювання диференціації доходів населення, рівень якої за період реформування економіки має постійну тенденцію до зростання, і на сьогодні вона не подолана. Але в тій ситуації яка зараз склалася в Україні доцільно було б залишити прогресивне оподаткування, замінивши лише саму шкалу. Враховуючи гостроту проблем у сфері розподільчих відносин і Україні, можна сказати, що відмова від прогресивного оподаткування - крок не тільки передчасний, але й необачний.

10 НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТА ПОДАТКУ

Нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб здійснюється підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, що проводять виплати доходів.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету закріплений у ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом здійснюється останнім шляхом утримання податку від суми такого доходу платника при виплаті оподатковуваного доходу на основі єдиного платіжного документу. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. У тому разі, якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. У тому випадку, коли окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Сума податку нараховується двічі: на протязі року - у джерела виплат; по підсумкам року - податковою службою за місцем проживання платника. Особливістю щомісячних розрахунків є те, що з оподаткованого податку не виключають передбачених законодавством пільг, і на протязі 30 днів після виплати підприємства зобов'язані відправити до податкової інспекції за місцем проживання кожного платника відомості про суму доходу і утриманого податку. Податок який утримується з доходу резидентів, підлягає зарахуванню в бюджет, відповідно до ст.65 Бюджетного кодексу.

Податок, що утримується з доходів нерезидентів, зараховується в бюджет територіальної громади за місцем утримання такого податку. Юридична особа одночасно з наданням документів на отримання коштів для виплати податків платника сплачує чи перераховує суми утриманого податку на відповідні рахунки територіальних управлінь Державного казначейства України.

Останні розподіляють ці кошти у відповідності з нормами ст. 65 Бюджетного кодексу України. Особою, що є відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку на доходи у вигляді заробітної плати, є роботодавець, що сплачує доходи платнику.

11 ПІЛЬГОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Особливістю законодавчого регулювання пільг Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» є їх розповсюдженість по багатьом статтям закону. Слід відмітити, що одна з провідних змін у механізмі оподаткування доходів фізичних осіб - це скасування з 1 січня 2004 року неоподаткованого мінімуму доходів громадян і запровадження податкової соціальної пільги. Виділяється група осіб, що не є платниками податку - це нерезиденти, що мають дипломатичні привілеї, імунітет і отримують доходи безпосередньо від здійснення ними дипломатичної чи прирівняної до неї діяльності з джерелом їх походження на території України

12 ПРИБУТКИ, ЩО НЕ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ

Законодавством встановлені певні виключення з об'єкту оподаткування. Існує перелік доходів, які не включаються у склад загального місячного чи річного доходу, що оподатковується. прибутки, що не оподатковуються:

- сума державної матеріальної та соціальної допомоги

- сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею;

- сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом;

- сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- сума збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку кошти або вартість майна (немайнових активів), які надходять платнику податку за рішенням суду внаслідок поділу

- аліменти.

- кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), які отримують платники податку як подарунок11.

- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації

- вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів - вартість вугілля та вугільних брикетів

- дивіденди

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування

- основна сума депозиту

- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України

- вартість житла

- сума страхової виплати та iн.

13 ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС НА СУЧАСНИМ ЕТАПІ РОЗВИТКУ, ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛIКИ

3 вересня 2010 року під час офіційної презентації доопрацьованого проекту Податкового кодексу прем'єр-міністр України Микола Азаров сказав, що уряд має намір ввести десятирічне пільгове оподаткування для підприємств легкої промисловості, щоб забезпечити їх продукцією внутрішній ринок i припинити ввезення «секонд-хенду» до країни http://www.ukurier.gov.uа

07.10.2010 р. депутати Верховної ради України в першому читанні прийняли за основу урядовий проект податкового кодексу країни.

Запропонована в урядовому проекті Податкового кодексу реформа спрощеної системи оподаткування різко зменшить інтерес підприємців до її застосування. В разі прийняття подібних змін, даний податковий режим виявиться цікавим лише для дрібних виробників та суб'єктів, що займаються кустарним виробництвом. З точки зору державних інтересів, урядовий варіант спрощеної системи є прийнятним, оскільки перекриє ключові схеми мінімізації оподаткування, але він порушує баланс інтересів між державою бізнесом, оскільки не запропонував останньому нових можливостей, які б компенсували негативні наслідки звуження сфери та масштабу застосування спрощеної системи оподаткування.

В процесі розробки даного розділу проекту кодексу домінувала позиція податківців, які справедливо вказують, що спрощена система оподаткування є одним із ключових інструментів мінімізації оподаткування. Водночас, як часто трапляється в Україні, замість вирішення проблем певного податкового режиму, куди більш зручним видається його скасування або обмеження до тих меж, за якими він втрачає свою суть і призначення.

Аналогічний підхід зараз застосовуються по відношенню до спрощеної системи оподаткування. При формальному збереженні даного інституту, уряд створив такі обмежені, які роблять його недоступним і нецікавим для підприємців, що займаються бізнесом, а не наданням дрібних побутових послуг. Очевидно, що уряд в умовах кризи керувався, передусім, фіскальним пріоритетом. З метою перекриття схем мінімізації оподаткування в проекті Податкового кодексу запроваджені наступні заходи:

- звужено сферу застосування спрощеної системи оподаткування. Окремі категорії самозайнятих осіб (аудитори, бухгалтери, юристи, консультанти різного профілю, та ін.) втратили право на застосування даного режиму. Крім того, до переліку видів діяльності, на яких не поширюється спрощена система оподаткування додано оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі, оптову та роздрібну торгівлю через мережу Інтернет, діяльність у сфері розваг, виробництво, експорт, імпорт та продаж підакцизних товарів, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів (в ємностях до 10 літрів), видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, спільну діяльність без утворення юридичної особи, тощо;

- запроваджено «випробувальний» термін для новостворених суб'єктів підприємницької діяльності, які мають намір перейти на спрощену систему оподаткування. Стаття 2 чітко визначає, що платниками податку є «фізичні особи - підприємці, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності визначених критеріїв». Таким чином, для того щоб перейти на спрощену систему оподаткування, фізичним особам необхідно пропрацювати на загальній системі оподаткування протягом року з доходом не більш ніж 500 тис. грн. і кількістю працівників - не більше 10. Можливо дана норма є колізією, а можливо вона спрямована на запобігання створення одноденних компаній;

- виключено з сфери застосування спрощеної системи діяльність, пов'язану з організацією торгівлі, наданням послуг із створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними або юридичними особами та орендою торгових місць на ринках та/або у торговельних об'єктах. Це дозволить ліквідувати одну із найпоширеніших схем мінімізації оподаткування;

- обмежено право на реєстрацію платником ПДВ. В урядовому варіанті кодексу чітко зазначається, що СПД, що обрали спрощену систему оподаткування, не є платником податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України. Крім того, для юридичних осіб пропонується встановити ставку єдиного податку у розмірі 6% бази оподаткування, замість двох альтернативних ставок (10% з включенням ПДВ та 6% + ПДВ). Скоріш за все, таким чином уряд намагається зменшити обсяги мінімізації сплати ПДВ за рахунок розширення податкового кредиту на підставі видачі податкових накладних СПД, що працюють на спрощеній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ.

Крім того, звертають на себе увагу досить цікаві норми статті 10. Відповідно до неї платники єдиного податку не є платниками більшості обов'язкових платежів, в тому числі земельного податку за збору спеціальне використання води, але з зауваженням, що ця норма діє на період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року. Таким чином, з 2016 року дані податки будуть виведені зі складу єдиного.

Названі обмеження для спрощеної системи являються досить обґрунтованими, і вони знайшли б підтримку в суспільстві, якби їх запровадження було б компенсоване збільшення граничних меж виручки, яка б давала можливість тим підприємцям, які працюють навіть з урахуванням цих обмежень, розвивати власний бізнес. Проте уряд відмовився від значного розширення виручки. Проектом кодексу передбачається встановити такі граничні рівні річного доходу:

- для фізичних осіб залишити на рівні 500 тис. грн.;

- для юридичних осіб - збільшити в два рази до 2000 тис. грн.

Дане рішення різко дисонує з деклараціями уряду щодо підтримки діяльності малого та середнього бізнесу. Починаючи з 1998 року, коли була запроваджена спрощена система оподаткування, ІСЦ зріс в 5,5 разів, мінімальна заробітна плата - в 20 разів. Попри стабільність граничної межі виручки, яка дає можливість застосовувати спрощену систему оподаткування, висока інфляція знизила реальний допустимий показник більш ніж у п'ять разів. Парадоксально, але в період економічного зростання (2000-2008 рр.), суб'єкти малого бізнесу в умовах стрімкого зростання оплати праці мали скорочувати свої реальні обороти для того, щоб залишитися на спрощеній системи оподаткування. Фактично, спрощена система оподаткування наразі відіграє дестимулюючу роль в розвитку та укріпленні малого бізнесу

Слабкою втіхою стало те, що уряд відмовився від підвищення фіскального навантаження. Для фізичних осіб-підприємців передбачається зберегти нинішній діапазон ставок, а для юридичних осіб, як було зазначено, знизити ставку до 6% з включенням до неї ПДВ. Крім того, з 2011 по 2014 рік введені податкові канікули для фізичних осіб, річний дохід яких не перевищуватиме 300 тис. грн. на рік, що займаються діяльністю з надання населенню побутових послуг і запроваджено 0% ставку для юридичних осіб, обсяг доходу яких не перевищує 100 тис. грн. Дана норма виглядає формальною відпискою уряду для того, щоб згодом задекларувати виконання свої зобов'язань. З обмеженням доходу до 100 тис. грн. можна займатися хіба що наданням дрібних послуг без залучення найманих працівників.

Крім того, проект Податкового кодексу залишив ряд невирішених проблем:

- фіскальна ефективність єдиного податку не лише не підвищується, а навіть суттєво знижується через звільнення від оподаткування та зниження ставок єдиного податку для юридичних осіб. Крім того, враховуючи, що єдиний податок є закріпленим податком дохідної частини бюджетів місцевого самоврядування, таким рішенням уряд додатково звузить фінансову базу громад, що суперечить іншому пріоритету його роботи - формуванню фінансово-потужних регіонів;

- гранична виручка, яка дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування підвищена асиметрично по відношенню до динаміки ІСЦ в останні десять років. Як було зазначено, починаючи з 1998 року, коли була запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності, ІСЦ зріс в 5,5 разів, проектом ПКУ пропонується залишити граничний показник виручки фізичних осіб, і лише в 2 рази збільшити для юридичних осіб;

- знову зберігається ручний механізм визначення ключових парламентів спрощеної системи оподаткування.

Встановлення граничного обсягу виручки і діапазону податків в твердих величинах автоматично формує ризик нестабільності даної системи. Через високу динаміку інфляції питання про перегляд показників буде піднято вже в найближчій перспективі.

Складається враження що поспіх з яким влада проштовхує ключовий нормативно-податковий документ податкової системи в даному випадку не є виправданим. Було б доцільно провести якщо не громадську дискусію стосовно найбільш актуальних аспектів податкової реформи, то хоча б вузькоспеціалізовану з урахуванням позицій тих сторін, чиї інтереси зачіпаються в контексті урядових ініціатив

спрощений оподаткування дохід

ВИСНОВКИ

Сучасне українське законодавство не зовсім все стороннє регулює систему оподаткування, але воно не стоїть на місці - постійно розвивається і вдосконалюється. Приймаються нові нормативні акти, що повинні ще більш детально регулювати всі виникаючі у цій сфері правовідносини, обговорюється проект Податкового кодексу, основного нормативно-правового акту, що буде регулювати сферу оподаткування.

Законодавством не надто добре регламентовані відносини між державою та фізичною особою, що сплачує податки по спрощеній системі оподаткування. Більшість актів застарілі і не повністю відповідають сучасним вимогам.

Традиційна система оподаткування регламентується прийнятим 22 травня 2003 року Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Даним законом введено єдину фіксовану ставку податку 13%; застосування податкового кредиту; податкові соціальні пільги; новий порядок перераховування податку до бюджету. В цьому законі велику увагу приділено одному з найважливіших розділів нормативного акта - визначенню термінів. Таке важливе значення він отримав тому, що вперше зібрані в одному акті визначення, що стосуються загальних засад, понять та категорій контексті оподаткування доходів фізичних осіб.

Податки є найважливішим правовим і фіскальним інструментом, за допомогою якого держава забезпечує себе необхідними ресурсами для фінансування різних сфер суспільної діяльності.

В проекті Податкового кодексу держава намагається розробити систему первентивних засобів для попередження правопорушень у податковій сфері, тому що в Україні не існує на теперішній момент єдиного акту, який би регулював питання відповідальності фізичних осіб за правопорушення у сфері оподаткування.

Таким чином, не дивлячись на досить велику кількість нормативно-правових актів, в Україні все ж таки існує проблема досконалого законодавчого регулювання оподаткування фізичних осіб. Відносини між фізичною особою - платником податку і державою врегульовані не настільки повно як хотілося. Сучасні нормативні акти мають дуже суттєвий недолік, а саме: законодавчі норми найчастіше сформульовані таким чином, що не всякий спеціаліст спроможний вірно тлумачити думку законодавця. Тому автор дипломної роботи вважає за необхідне наголосити на тому, що законодавчі акти, що регулюють відносини у сфері оподаткування фізичних осіб повинні бути простими, зрозумілими і прозорими. Законодавцю необхідно визначитися з термінами, сформулювати ті з них, які є найуживанішими або які є досить незвичними для пересічних громадян і до того ж потребують спеціальних знань або чітко назвати документ, де можна знайти трактування відповідного термін

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України (зі змінами та доповненнями). - Х.: «Одиссей», 2005. - 113 с.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

3. Податковий кодекс України: Проект Закону http://www.ukurier.gov.uа» Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» Закон України від 22 грудня 1994 року(зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України». Про податок з доходів фізичних осіб» Закон України від 22 травня 2003 року (зі змінами та доповненнями). // - Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

4. «Про державну підтримку малого підприємництва» Закон України від 19 жовтня 2000 року. // - Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

5. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» Закон України від 23 березня 1996 року (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

6. «Про прибутковий податок з громадян» Декрет КМУ від 26 грудня1992 року (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

7. «Про податок на промисел» Декрет КМУ від 17 березня 1993 року (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

8. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» Указ Президента України від 3 липня 1998 року (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

9. «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» Наказ ДПАУ від 29.10.1999 №599 (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

10. «Про затвердження форми патенту та порядку його заповнення» Наказом ДПАУ №137 від 25.03.1998 р. // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

11. Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. №12 (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

12. Порядок зарахування, розмежування і обліку єдиного податку суб'єктів малого підприємництва. Затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України №107 від 29 грудня 1998 року. // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

13. Інструкція щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування. Затверджена Міністерством фінансів України від 22 березня 1994 року (зі змінами та доповненнями). // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

14. Порядок розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та заповнення форми розрахунку в редакції наказу ГНАУ від 26 березня 2004 року. // Професіональна правова пошукова система «Законодавство України».

15. Теліцина О. Розвиток оподаткування в Україні: ретроспективний аналіз. // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №2. - С.43-48.

національного університету ім. Т.Г.Шевченка. Юридичні науки. - 2004. - №6062. - С.121-125.

16. Проніна В. Фіксований сільськогосподарський податок та його застосування. // Пропозиція:: український журнал з питань агробізнесу. - 2005. - №1. - С.30-32.

17. Данилов О. Фиксированный налог. // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. - 2005. - №38. - С.18-21.

Особливості оподаткування доходів фізичних осіб. // Урядовий кур'єр. - 2004. - №15. - С.7

18. Тропіна В. Податок із доходів фізичних осіб: новий закон - нові питання. // Фінанси України. - 2004. - №4. - С.63-68.

19. Налоговое право Украины: учебное пособие/под ред. Проф. Кучерявенко Н.П. - Х.: Легас, 2004. - 488 с.

21. Олійник О.В. Податкова система: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 456 с.

20. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний пособник. - к.: Вища школа., 1997.

22. Азаров М. Податки - плата за цивілізацію. // Вісник податкової служби України. - 2001. - № 43. - С.4.

23. Матеріали засідання у «Донецькому прес-клубу» за тем - Ващенко Ю.В. Правові аспекти спрощеної системи оподаткування в Україні. // Вісник Київського ою «Переваги 13% ставки оподаткування фізичних осіб - міфи чи реальність?». // По матеріалам сайта www.visnuk.com.ua.

24. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орещкин И.А. Налоговый контроль и ответственность за нарушение законодательства о налогах и сборах. / Под ред. И.И. Кучерова. - С.143.

ДОДАТОК 1

ЗАЯВА

про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

1. Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28 червня 1999 року №746/99 прошу перевести мене на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 200 __________ рік.

2. Вид або види діяльності __________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Місце здійснення підприємницької діяльності ______________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________

(назва місяця)

4. Дата переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності __________________________________________________________

5. Мені відомі положення Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою, граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та сума єдиного податку, належна до щомісячної сплати.

6. Простроченої заборгованості зі сплати податків та інших обов'язкових платежів немає.

7. Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку календарного року становив _________________грн.

(сума словами в гривнях)

8. Чисельність працівників на день складання заяви становить _____ чол., з якими укладено трудові угоди, зареєстровані в установленому порядку.

9. Поіменний склад осіб, які перебуватимуть у трудових відносинах, та їх ідентифікаційні номери з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків:

9.1. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.2. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.3. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.4. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.5. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.6. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.7. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.8. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.9. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

9.10. __________________________ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

10. Мені відомі вимоги чинного законодавства про необхідність утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян з доходів, які нараховуватимуться і виплачуватимуться найманим працівникам, та про необхідність направлення до державного податкового органу відомостей про виплачені доходи за формами №2 та №8-Д Р.

Суб'єкт малого підприємництва ____________________ М.П.

(підпис, дата)

ДОДАТОК 2

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Патент

Серія №000000

(нумерація друкарським способом)

(відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N13-92 «Про прибутковий податок з громадян»)

1. Виданий суб'єкту підприємницької діяльності без створення юридичної особи ____________________________

(ідентифікаційний номер)

__________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

2. Термін дії патенту з _________________ по ________________

3. Місце здійснення підприємницької діяльності ___________________

__________________________________________________________________

4. Вид діяльності ______________________________________________

5. Сума фіксованої плати прибуткового податку за патент ______________________________________________________________ грн.

6. Особи, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності:

6.1.________________________________________________________

6.2.________________________________________________________

6.3.________________________________________________________

6.4.________________________________________________________

6.5.________________________________________________________

7. Назва податкового органу, що видав патент________________

М.П._____________________________ ___________ _______________

(керівник податкового органу) (підпис) (дата)

Патент дійсний за наявності документа, що посвідчує особу.

ДОДАТОК 3

Порівняльна таблиця податків, які сплачують і які не сплачують платники фіксованого сільськогосподарського податку.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують	Платники фіксованого сільськогосподарського податку не сплачують
Фіксований сільськогосподарський податок	Податок на прибуток підприємства
ПДВ	Податок за землю
Акцизний збір	Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів
Податок на репатріацію доходів	Комунальний податок
Податок на дивіденди	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
Державне мито	Кошти для придбання торгового патенту та здійснення торгової діяльності
Мито	Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами у зв'язку з народженням та похованням
Збір за спеціальне використання природних ресурсів (крім користування водою для потреб сільського господарства)	Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
Внески в на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності	Збір за спеціальне використання природних ресурсів (користування водою для потреб сільського господарства)
Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
Збір за використання радіочастотного ресурсу
Збір за забруднення навколишнього природного середовища
Збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства
Податок на рекламу
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі й сфери послуг
Ринковий збір

ДОДАТОК 4

Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку
	Загальний розрахунок	х		Новий загальний розрахунок			Уточнюючий загальний розрахунок
1	Звітний розрахунок			Новий звітний розрахунок			Уточнюючий звітний розрахунок
	На	2	0	0	6	рік	За нові земельні ділянки
										Одиниця виміру: га з чотирма десятковими знаками і грн. з двома десятковими знаками
№ з/п	Категорія земельних ділянок	Площа, га	Грошова оцінка 1 га с/угідь та одиниці площі ріллі по областях та АР Крим (грн.)	Ставка податку (% до грошової оцінки)	Сума фіксованого сільськогосподарського податку ( к.3 х к.4 х к.5/100) (грн.)
1	2	3	4	5	6
1	Рілля, усього
1.1
2	Сіножаті, усього
2.1
3	Пасовища, усього
3.1
4	Багаторічні насадження, усього
4.1
5	Землі водного фонду, усього
5.1
6	Загальна сума нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку на звітній рік, усього (р. 1 к. 6 + р. 2 к. 6 + р. 3 к. 6 + р. 4 к. 6 + р. 5 к. 6), у тому числі
6.1	На перший квартал (р.6 * 10%)
	у тому числі за базові податкові (звітні) місяці
6.1.1	січень (р.6.1/3)
6.1.2	лютий (р.6.1/3)
6.1.3	березень (р.6.1/3)
6.2	На другий квартал ( р.6*10%)

Подобные документы

• Податок з доходів фізичних осіб

  Законодавче регулювання оподаткування фізичних осіб в Україні. Оптимізація механізму оподаткування доходів фізичних осіб. Платники податку та їх звітність, об'єкт оподаткування. Ставка податку та пільги з нього. Нарахування, утримання та сплата податку.
  
  реферат [17,7 K], добавлен 20.03.2010
  

• Спрощена система оподаткування

  Сутність спрощеної системи оподаткування та організаційні засади її функціонування. Ставки єдиного податку та методика розрахунку для фізичних осіб. Переваги та недоліки використання спрощеної системи оподаткування. Пропозиції щодо її вдосконалення.
  
  курсовая работа [58,3 K], добавлен 04.03.2010
  

• Контроль оподаткування доходів фізичних осіб

  Перевірка нарахування податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників; податкові соціальні пільги. Контроль об'єктів оподаткування; дотримання права платника податку на знижку. Контроль за спрощеною системою оподаткування, соціальні пільги.
  
  контрольная работа [29,4 K], добавлен 29.12.2012
  

• Перспективи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні у розрізі Податкового кодексу 2010 року

  Розгляд нового Податкового кодексу України та перспектив щодо оподаткування доходу громадян України. Аналіз міжнародної практики оподаткування. Необхідність удосконалення адміністрування податку з фізичних осіб. Формування ринкових відносин в Україні.
  
  статья [15,2 K], добавлен 12.12.2010
  

• Акцизний податок

  Сутність і призначення акцизного податку, його недоліки і переваги згідно розділу VI Податкового кодексу України. Платники податку, об'єкт та база оподаткування для вітчизняних та імпортних товарів. Розрахунок податків при нарахуванні заробітної плати.
  
  реферат [40,4 K], добавлен 08.01.2015
  

• Сучасні тенденції адміністрування податку з доходів фізичних осіб

  Вивчення організаційної та нормативно-правової побудови і шляхів вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб. Характеристика практичних аспектів організації адміністрування і механізму справляння податку з доходів фізичних осіб в Україні.
  
  курсовая работа [55,8 K], добавлен 10.12.2011
  

• Основні недоліки системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

  Історична сутність походження податку з доходів фізичних осіб в Україні, його динаміка та структура. Аналіз існуючих процентних ставок оподаткування в залежності від розміру та виду доходу громадян. Розробка елементів подолання основних проблем стягання.
  
  курсовая работа [451,5 K], добавлен 05.12.2014
  

• Тенденції та перспективи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

  Сутність та необхідність оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, його сучасний стан, основні недоліки, перспективи та шляхи удосконалення. Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб до Зведеного бюджету України та місцевих бюджетів.
  
  дипломная работа [227,1 K], добавлен 19.09.2012
  

• Податок з доходів фізичних осіб

  Суть, особливості та призначення податку з доходів фізичних осіб. Коло платників, їх форми і принцип оподаткування. Основний порядок обчислення і сплати податку. Податкові соціальні пільги. Особливості оподаткування. Відповідальність за порушення.
  
  лекция [32,5 K], добавлен 20.08.2010
  

• Податок на доходи фізичних осіб

  Вітчизняний досвід та елементи сучасної системи оподаткування доходів фізичних осіб. Нормативно-правове забезпечення податку на доходи фізичних осіб. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, його адміністрування та місце у формуванні доходів бюджету.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам