Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кафедра фінансів, контролінгу та ЗЕД

Фінансові системи зарубіжних країн

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Харків 2007

Зміст:

1. Проаналізуйте, як фінансова система країни впливає на податкову систему

2. Надайте характеристику сучасних принципів оподатковування, факторів, що їх відображають

3. Надайте опис кадастрового способу оподаткування, сфери та умови застосування

Література

1. Проаналізуйте, як фінансова система країни впливає на податкову систему

Податкові відносини є складовою частиною фінансових відносин. За їхньою допомогою відбувається: формування фондів коштів держави, необхідних йому для виконання відповідних його функцій, перерозподіл національного доходу, регулювання й стимулювання економіки.

Фінансова категорія податків носить об'єктивний характер, відбиває діючі фінансові відносини, які мають місце в суспільстві. Ця категорія виражає загальні закономірності властиві всім фінансовим відносинам, тому що податки перебувають у тісному взаємозв'язку з іншими фінансовими категоріями (державними витратами, державним кредитом, ціною, заробітною платою). І тому вимагати знищення податків, значило б вимагати знищення самої держави. Інша справа в питанні реалізації принципів рівності й справедливості оподатковування. Держава може максимально реалізовувати покладені на нього соціальні функції за умови побудови максимального оподатковування господарюючих суб'єктів. Таким чином, якщо платник податків віддає частину своїх доходів на користь держави, то він вправі розраховувати на вигоду від реалізації соціальних програм держави.

Фінансові відносини охоплюють виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ. У міру розвитку продуктивних сил, росту національного багатства реалізуються й фінансові відносини. Первинні доходи утворюються в сфері виробництва товарів і послуг і становлять вартість створеного в країні ВВП, ВВП, у свою чергу містить у собі оплату праці, валовий прибуток економіки й податки. При цьому податки формують доходи держави, як регулятора економіки й умов господарювання. Розподільні відносини проявляються у формі фінансових відносин, які містять у собі податкові, на стадії розподілу валового внутрішнього продукту й національного доходу. Джерелом податків при цьому виступає нова вартість національного доходу, що включає вартість необхідного продукту й прибавочного продукту у вигляді грошових доходів приналежним членам суспільства. Первинний розподіл національного доходу доповнюється вторинним розподілом, точніше перерозподілом, де податкам належить головна роль. Податки, як частина нової вартості примусово мобілізується державою, для здійснення своїх функцій.

Основними носіями інформації в механізмі державного керування є саме фінанси. За допомогою фінансів здійснюються прямі й зворотні зв'язки в економічних, соціальних і політичних системах. Фінанси, у тому числі й податки, - це органічний елемент системи державного керування, це інформаційні носії й головне - інструмент системного саморегулювання держави й суспільства в цілому.

Тільки на основі наукового підходу, шляхом поступового й поступального введення змін у систему податків, перевіряючи досвідченим шляхом, можливі результати й коректуючи вчасно несприятливі наслідки, можна домогтися того, що податки будуть здійснювати, насамперед , що регулює й стимулює (а не тільки й не стільки фіскальної й перерозподільну) функції, у результаті чого стане можливо розширення оподатковуваної бази, і тоді, як об'єктивний наслідок, збільшаться надходження податкових доходів у бюджетну систему.

Для здійснення наукового керування теоретично необхідно виходити з того, що кожна система складається з безлічі підсистем, що є її елементами. Так, наприклад, фінанси становлять цілісну систему, що включає такі взаємозалежні ланки, як бюджетна система держави, позабюджетні централізовані цільові фонди, позабюджетні децентралізовані цільові фонди, державний кредит, призначений, в основному, для погашення бюджетного дефіциту, фінанси підприємств, ресурсний фонд і ін.

Серед безлічі факторів керування економічними процесами особливе й принципове значення має облік відбитого впливу на даний процес нею власної дії.

З теорії керування відомо, що здійснювати зворотний зв'язок - це значить спостерігати результати діяльності й залежно від цього приймати рішення. Зв'язок, що обслуговує процес прийняття рішень і передає їх на керований об'єкт, є прямим зв'язком, Для повноцінного керування необхідно також наявність зворотного зв'язку, що припускає одержання інформації про наслідки керуючих впливі, потреба, у якій обумовлена залежністю нових рішень від результатів попередніх.

Дуже важливо для запобігання негативних наслідків для економічної діяльності держави здійснювати керування зворотними зв'язками, так щоб їхній вплив на суб'єкт керування не наносив йому ж збитку.

У принципі зворотний вплив може відбуватися у двох протилежних напрямках. Зв'язок, у якому протікає наростаючий процес зворотного впливу, називають позитивним. При цьому дія позитивного зворотного зв'язку не може тривати нескінченно: він приводить до вибуху, руйнуванню системи. Очевидно, що такий результат неприпустимий.

Зворотний зв'язок у випадках, коли процес загасає, називається негативним зворотним зв'язком. На систему, що перебуває в нестійкому стані, дія негативного зв'язку через якийсь час припиняється, тому що система приходить у рівновагу. Так, можна відзначити із приводу попереднього приклада, що вибуху системи не відбулося, оскільки став спрацьовувати зворотний негативний зв'язок, що виразився в тім, що завдяки зниженню податку ринок одержав можливість прискорити темпи й обсяг реалізації товарів і, відповідно, зросли обсяги відрахувань податків у бюджети. Система прийшла у відносно спокійний стан. Зворотні впливи двох протилежних векторів можуть по черзі впливати один на одного.

Іноді зворотні зв'язки двох протилежних тенденцій діють одночасно. Наприклад, у випадку зміни одних податків убік зменшення, а інших - убік збільшення.

Наявність зворотних зв'язків може стати не тільки причиною посилення, ослаблення й стійкості системи, але й причиною виникнення мимовільних її змін (коливань) як відбиття зовнішніх подій. Наприклад, податок на майно підприємств, по якому оподатковувана база складається із залишків необоротних і оборотних активів за станом на дату надання звітності в податковий орган, приводить до того, що періодично ці залишки занижуються (по оборотних активах, а саме залишки на складах сировини, матеріалів, товарів, готової продукції).

У свою чергу, результатом такого положення є періодичне зниження господарського обороту або його коливань, неповне завантаження виробництва й, отже, періодичне скорочення або коливання обсягів реалізації й відповідно нерівномірне нарахування інших податків (ПДВ, податку на прибуток підприємств, організацій).

Системи зі зворотними залежностями бувають двох видів: такі, де зворотні залежності проявляються без запізнювання, і такі, у яких зворотні залежності можуть істотно спізнюватися, а накопичені в них якості могутній проявлятися не відразу, а після закінчення деякого часу. При цьому буває важко передбачати, яке з якостей виявиться й коли.

Для системи податків характерним є другий випадок, тому що, наприклад, між юридичним фактом установлення або зміни якого-небудь істотного або навіть факультативного елемента в законі про податок і момент, коли вилучення, допустимо додаткове, вплине на фінансовий стан підприємства, що й відіб'ється на його господарській діяльності, її результаті й на платежах від цього результату в бюджет, повинне пройти час.

Для керування процесом зворотного впливу дуже важливо знати, що будь-яка система (у якості зворотного ж впливу) не може не одержувати сигнали (інформацію) і сама впливає на системи й підсистеми інших рівнів.

Зворотні зв'язки, що несуть інформацію про стан об'єкта і його реакції на управлінські рішення, служать базою формування коригувального впливу на керовану систему.

Для наукового керування податковою системою такого роду інформаційні потоки повинні бути основним критерієм істинності прямого впливу керуючої системи. Саме на основі інформаційних потоків (для фінансової діяльності, що мають грошове або просто інформаційне вираження) варто ухвалювати рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) внесення коректувань у керуючий вплив. При цьому можна й необхідно запобігти або зм'якшити безпосередній негативний наслідок відбитого впливу.

Для деяких випадків, які можуть бути описані лінійними диференціальними рівняннями, теорія дає можливість розрахувати дію зворотних зв'язків, але багато інших важливих випадків математичному аналізу поки не піддаються. Тим часом, стає, мабуть, наскільки необхідний системний аналіз, гак як навіть при невеликій зміні в співвідношенні частин системи характер її поводження може різко змінитися.

Таким чином перед тим, як здійснювати керування зворотними зв'язками, особливу увагу варто звернути на сигнали, що посилаються керованою системою, особливо коли зворотні залежності істотно спізнюються, а якості, накопичені в них, можуть виявитися не відразу, а після закінчення деякого часу. Наприклад, у зв'язку з відсутністю інвестицій, особливо у фондоемні галузі народного господарства (при застарілій амортизаційній політиці держави), сигналом може служити відсутність відновлення парку машин і устаткування в галузі. Такий сигнал говорить про те, що навіть у випадку сплати підприємствами цієї галузі податків на своє майно (тобто поки немає явного наростання процесу протидії) відбувається схований наростаючий процес зворотного впливу (позитивний). Отже, з'являється погроза вибуху системи, так як при відсутності машин і устаткування, які в недалекому майбутньому виявляться, зношені фізично й морально, якщо вони не будуть оновлені, господарський процес зупиниться. Таким чином, зникне джерело платежів податків, будуть законсервовані або ліквідовані робочі місця, кадри виявляться, не затребувані, їм не буде виплачена заробітна плата, з якої повинні були б відраховуватися податки й платежі в соціальні фонди. Крім того, працівники, ставши безробітними, самі стануть претендувати на виплати з Фонду зайнятості населення. Якщо таке явище стане масовим, це виявиться чревате вже соціальними катаклізмами в масштабах держави.

Таким чином, очевидно, що зворотні зв'язки, як і взагалі зв'язки керування, що несуть сигнали (інформацію), мають дуже значиму якість, вони здатні утворювати сполучення в складних комбінаціях, де один зв'язок управляє іншим і міняє його властивості.

Якщо коротко узагальнити те, що було розглянуто вище, те можна зробити висновок: будь-який безпосередній вплив керуючої системи (пряма зв'язок) на керовану систему може привести до великої кількості самих різних наслідків і навіть до їхньої хаотичності. При цьому, надто важливо, вчасно виявити інформаційні потоки (сигнали), які надходять від керованої системи ще до того, як вплив зворотного зв'язку на керуючу систему стане явним, При цьому з'являється можливість, якщо інформаційні потоки попереджають про наявність наростання протидії, внести необхідну корекцію в подальший процес керування. Отже, виникає можливість регулювання процесу керування.

Наприклад, прийняття Податкового кодексу саме по собі явище актуальне. У результаті на керований об'єкт, зокрема економіку держави, буде зроблений комплексний і істотний позитивний вплив. Однак необхідний час для того, щоб керована система відреагувала на зміни у вигляді передачі інформаційних потоків про результати прямого впливу. Тільки після серйозного й оперативного аналізу, таких потоків, їхніх коректувань та їхньої перевірки можливі наступні дії. Найбільш прийнятним представляється поетапне, обережне введення нових елементів податкового законодавства.

При керуванні соціальними системами взагалі й такою системою, як фінанси, зокрема та її елементами протипоказаний спосіб суцільного й безперервного експериментування, тому що чисто теоретичні варіанти при зіткненні із практикою складаються в геометричну прогресію безглуздостей, а це є "вибух змісту" для соціальної системи.

При керуванні такими складними системами, як економіка, варто максимально виходити із принципів детермінованості, коли заздалегідь відомі наслідки прийнятих рішень. Це не представляється повністю здійсненним, тому що поки соціальна система не піддається математичному аналізу за допомогою лінійних диференціальних рівнянь, але прогнозування результатів з максимальним ступенем імовірності необхідно й можливо саме завдяки керуванню зворотними зв'язками.

Тому при керуванні державою за допомогою фінансів необхідно діяти поетапно, по можливості з огляду на об'єктивний еволюційний процес, що відбувається в керованій системі, і розуміти, що реальність являє собою не що хаотично складаються сполучення, але ланцюг безперервне гей. Кожний наступний стан системи має не ту ж імовірність, що й всі інші стани, тому еволюційний підхід представляється більше кращим, чим революційний. Наприклад, одноразове скасування обмежень віднесення витрат господарюючого суб'єкту на зменшення доходів для відрахування оподатковуваної бази по податку на прибуток представляються неприйнятної в умовах відсутності нормальної конкуренції на загальнодержавному ринку. Наслідком може бути тотальне перетворення всіх господарюючих структур у витратні. Інша справа, якщо згодом у результаті розвитку конкуренції відбудеться еволюція ринку й об'єктивна реальність змусить знижувати витрати, тоді й можна було б законодавчо зняти відповідні обмеження.

Таким чином, для керування податковими надходженнями в державний бюджет необхідний і можливий за допомогою зворотного зв'язку не хаотичний пошук результатів, а аналіз ситуації, у заданому напрямку починаючи із уже досягнутого стану.

Для системи фінансів це особливо важливо, тому що порушення замкнутості зв'язку, ненадходження сигналів у потрібнім місці й у певний час у дійсності приводить до того, що колосальні засоби, які могли б бути використані для фінансування інвестицій, ідуть в "тіньовий" сектор (включаючи "витік капіталів" за рубіж), або зберігаються на руках населення як засоби особистого нагромадження. Відносно системи податків можна сказати майже напевно, що якби керуюча система вчасно не реагувала на інформаційні сигнали, що вказують на те, що податковий тягар занадто великий і одночасно покарання за приховання доходів не порівнянні з можливими доходами без сплати занадто високих податків, могли б бути внесені необхідні коректування у відповідні нормативні акти, які й пускають у хід як прямі, так і зворотні зв'язки. Результатом же розриву "кільця" є недоодержання державою податкових доходів приблизно в розмірі 1/4 від рівня доходів що надійшли, зростання злочинності.

Таким чином, економіку країни, її фінанси зокрема, можна розглядати як саморегулюючу систему зі зворотними зв'язками, де роль сигналів виконують реальні гроші (потоки коштів) або умовні гроші кредиту. У цій системі регулюючими засобами, що коректують зворотні зв'язки, можуть служити відповідно спрямовані законодавчі встановлення, гнучке регулювання податкової шкали, припустимі й необхідні в конкретній ситуації капіталовкладення, субсидії, урядові замовлення й інші дії.

2. Надайте характеристику сучасних принципів оподатковування, факторів, що їх відображають

Аналіз поняття, регулятивних і функціональних характеристик податку, видів суспільних відносин, що становлять систему оподатковування й зборів, а також суспільних відносин у сфері оподатковування й зборів як системи оподатковування й зборів дозволяє зробити наступні висновки:

· система оподатковування й зборів необхідна для нормального функціонування, як держави, так і цивільного суспільства;

· система оподатковування й зборів, що перебуває на стику між

· державою й цивільним суспільством, піддає певним обмеженням одну з основ цивільного суспільства - принцип недоторканності приватної власності;

· суспільні відносини в системі оподатковування й зборів споконвічно

· конфлікти й у процесі регулювання вимагають врахування інтересів як держави, так і цивільного суспільства.

У цей час можна виділити наступні основні принципи, необхідні для створення оптимальної системи оподатковування. задовольняючі інтереси як держави, так і цивільного суспільства:

· розподілення податкового тягаря повинне бути рівним, іншими словами, кожен повинен вносити свою "справедливу частку" у державні доходи (принцип рівності й справедливості оподатковування);

· податки не повинні робити вплив на прийняття різними особами економічних рішень (принцип нейтральності оподатковування);

· при використанні податкової політики для досягнення соціально - економічних цілей необхідно звести до мінімуму порушення принципу рівності й справедливості оподатковування;

· податкова структура повинна сприяти використанню податкової політики з метою стабілізації й економічного росту країни;

· система оподатковування повинна бути справедливої, не допускати довільного тлумачення, бути зрозумілої платникам податків;

· адміністративні витрати по державному керуванню в системі оподатковування повинні бути мінімальними.

Крім того, необхідно відзначити, що в оптимальній системі оподатковування величина податкового тягаря повинна бути співрозмірною, не викликати спаду виробництва. У підсумку це стимулює зростання виробництва й, таким образом. збільшує суми податків, що збираються, (внаслідок збільшення податкової бази).

Вищевказані принципи можуть бути використані як основні критерії для оцінки якості системи оподатковування й зборів.

Багатоаспектність і багатофункціональність податків і зборів є причиною багатофункціональності системи оподатковування й зборів. Для того щоб це не привело до розбалансованості системи оподатковування й зборів, оскільки функції податків (фіскальна й регулююча) можуть й суперечити один одному, що визначається єдністю й боротьбою інтересів держави й цивільного суспільства в системі оподатковування й зборів, необхідні пошук і підтримка розумного компромісу між принципами побудови системи оподатковування й зборів.

Принцип рівності й справедливості обкладання вимагає ускладнення адміністративної системи й веде до порушення принципу нейтральності, а регулююча функція податків може порушити принцип рівності й справедливості й т.д. Зазначений принцип є основним при побудові системи оподатковування й зборів. Існують два підходи до його реалізації.

Перший підхід заснований на принципі вигоди для платника податків. Відповідно до цього підходу, справедливою системою оподатковування вважається та, при якій податки, що сплачують платником податків, відповідають вигодам, які ті одержують від держави. Іншими словами, справедливість системи оподатковування й зборів залежить від структури державних витрат.

Другий підхід заснований на принципі "здатності платити", відповідно до якого податкова проблема розглядається сама по собі незалежно від політики державних витрат. Іншими словами, кожний платник повинен платити податки залежно від можливості платити.

Жоден із цих підходів не є задовільним або легковиконуємим на практиці. Обидва мають переваги й недоліки й, як правило, кожна система оподатковування й зборів містить елементи обох підходів.

Принцип законного встановлення обов'язкових платежів (у тому числі податків і зборів) не обмежується вимогами до правової форми акту, що встановлює гот або інший обов'язковий платіж, і до процедури його прийняття. Зміст цього акту також повинне відповідати певним вимогам, піп ому не може вважатися законно встановленим обов'язковий платіж, що не відповідає, власне кажучи конституційним принципам і їхнім основним початкам, що відбивають, законодавства про податки й збори.

Принцип рівного податкового тягаря. Законодавство про податки й збори ґрунтується на визнанні загальності й рівності оподатковування. Загальність і рівність оподатковування нерозривно зв'язані, оскільки при порушенні загальності не може з рівність оподатковування (розподіл так само на всіх податкового з). Крім того, передбачається, що при встановленні податків ураховується фактична здатність платника податків до сплати податку.

Принцип тлумачення не переборних сумнівів, протиріч і незрозумілостей із законодавства про податки й збори. Відповідно до цього принципу всі не переборні сумніви, протиріччя й неясності актів законодавства про податки й збори тлумачаться на користь платника податків (платника зборів). Він досить важливий при відстоюванні прав і законних інтересів представників цивільного суспільства у випадку їхній розбіжності з податковими органами.

3. Надайте опис кадастрового способу оподаткування, сфери та умови застосування

фінансовий податковий кадастровий

Кадастровий (від слова кадастр - таблиця, довідник) коли об'єкт податку диференційований на групи по визначеному признаку. Перелік цих груп і їхні ознаки заноситься в спеціальні довідники. Для кожної групи встановлена індивідуальна ставка податку. Такий метод характерний тим, що величина податку не залежить від прибутковості об'єкта.

Прикладом такого податку може служити податок на власників транспортних засобів. Він стягується по встановленій ставці від потужності транспортного засобу, не залежно від того, використовується цей транспортний засіб або простоює.

Література:

1. Економіка зарубіжних країн. Під ред. А.С.Філінченка, Либідь, 1998.

2. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн, 2003.

3. Пепеляев С.Г. Законы о налогах: элементы структуры. - Одеса, 2004.

4. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. Навчальний посібник. - Київ.: Либідь, 2003.

Размещено на Allbest.ru