· Сильні сторони (Strengths) - переваги підприємства.

· Слабкі сторони (Weaknesses) - недоліки підприємства.

· Можливості (Opportunities) - фактори зовнішнього середовища, використання яких створить переваги підприємства на ринку.

· Загрози (Threats) - фактори зовнішнього середовища, які можуть потенційно погіршити положення підприємства на ринку.

До зовнішніх можливостей ТОВ «Авіто Бренд Компані» відноситься:

· поява нових технологій;

· вертикальна інтеграція;

· послаблення позицій фірм конкурентів;

· зниження торгових бар'єрів на привабливих міжнародних ринках;

· вихід на нові ринки або сегменти ринку.

До зовнішніх погроз підприємства відноситься:

· несприятлива політика уряду;

· зміна потреб та смаків покупців;

· зростаюча вимогливість покупців та поставників;

· уповільнення росту ринку.

До внутрішніх сильних сторін ТОВ «Авіто Бренд Компані» відноситься:

· гарна репутація у покупців;

· добре відпрацьована функціональна стратегія;

· економія на масштабах виробництва;

· перевага області витрат;

· власна технологія;

· кращі рекламні компанії;

· перевірений часом менеджмент.

До внутрішніх слабких сторін підприємства відноситься:

· відставання області НІОКР;

· недостатньо добре розвинута збутова сіть.

Виповнивши SWOT-аналіз ТОВ «Авіто Бренд Компані» можна зробити висновки про те, що компанія знаходиться у полі «С та М», котрому відповідають зовнішні можливості підприємства та його внутрішні сильні сторони. З цього виходить, що компанія потребує стратегії підтримки та розвитку сильних сторін підприємства у напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення.

Аналіз сил конкуренції проводять за допомогою методу, запропонованого Майклом Портером, який враховує п'ять реальних сил, діючих на ринку ( Класична модель конкурентної середи). В цій моделі значення та сила впливу кожного із факторів конкуренції змінюється від ринку до ринку та визначає ціни, витрати, розміри капіталовкладень в виробництво та збут продукції та, в кінцевому рахунку, прибутковості бізнесу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

П'ять сил М. Портера, визначаючих конкуренцію в галузі

Розглянемо вплив кожної з п'яти сил на ТОВ «Авіто Бренд Компані»:

1) Суперництво між конкуруючими фірмами дуже велике, про це свідчать наступні фактори:

· велика кількість конкурентів;

· невеликі витрати покупців при переході від однієї марки до іншої;

· зниження цін або застосування інших засобів для збільшення обсягів продажу;

· спроби збільшити долю своєї фірми на ринку за рахунок долі конкурентів;

· успішне використання стратегій, сприяючих зростанню прибутку підприємства;

· високі витрати зв'язані з виходом із галузі.

2) Поставники оказують великий вплив, тому як є наявність наступних умовах:

· продукція поставників диференційована та не являється стандартним предметом споживання, який поставляється на ринок;

· продукція грає вирішальну роль в процесі виробництва та/або впливає на якість;

· поставникам не приходиться конкурувати з товарами-замінниками, а переключення споживачів на товари-замінники потребує значних витрат.

3) Споживачі вважаються конкурентною силою середньої значимості та здійснюють не малий вплив із-за наступних умов:

· споживачі легко переключаються на продукцію інших виробників;

· пропозиція перевищує попит на продукцію;

· наявність крупних покупців, які купують значну долю виробів, що виробляються галуззю.

4) Фактично саме товарів-замінників продукції, яка виробляється ТОВ «Авіто Бренд Компані» немає, але люди можуть замінювати цю продукцію іншими товарами, наприклад рідке мило ТМ «Лайт» можна замінити звичайним милом, а сміттєві пакети ТМ «Умка» можна замінити звичайними пакетами з супермаркету тощо, а от товару-замінника вологих серветок як такого не має. Товари-замінники вважаються значимою конкурентною силою за умови привабливої ціни товару-замінника (звичайне мило дешевше ніж рідке мило ТМ «Лайт», але рідкого мила вистачає на довше ніж звичайного і в кафе, ресторанах його зручніше використовувати, а звичайні пакети з супермаркету зовсім безкоштовні, але вони значно меншого обсягу ніж сміттєві пакети ТМ «Умка»). Але не можна вважати товари-замінники дуже сильною конкурентною силою бо не у всіх товарів, які виробляються на підприємстві є товари-замінники, а ті товари-замінники які є, не зважаючи на більш привабливу ціну, мають не таку зручну функціональність, яка є у товарів вироблених ТОВ «Авіто Бренд Компані».

5) Загроза появи нових конкурентів не значна, тому що залежить від наступних факторів, таких як бар'єри на путі проникнення на ринок: необхідний розмір капіталовкладень, контроль над каналами збуту, затрати пов'язані зі зміною поставників тощо.

Ідеальним конкурентним середовищем для отримання прибутку вважається середовище, у якому:

· відсутні добрі товари-замінники;

· помірна конкуренція між продавцями;

· поставники та споживачі мають слабку позицію на торгових переговорах;

· вхідні бар'єри виходу на ринок відносно високі.

Проаналізував конкурентне середовище ТОВ «Авіто Бренд Компані» видно, що у цілому конкурентне середовище достатньо позитивна для компанії та привертає до отримання прибутку. Для того, щоб підприємство успішно працювало на ринку, не піддавши фірму негативному впливу конкурентних сил, необхідно розробити наступні стратегії:

1) вплинути на закони конкуренції в галузі у вигідному для фірми напрямку;

2) за можливістю ізолювати підприємство від впливу п'яти конкурентних сил;

3) забезпечити сильну, надійну позицію підприємству.

2.3.3 Аналіз конкурентів та стратегічних груп конкурентів підприємства

Вивчення конкурентів є необхідною дією. Треба передбачити їх наступні шаги та під впливом цього прийняти власні стратегічні рішення. Для цього необхідно перш за все визначити основних конкурентів та скласти карту стратегічних конкурентів.

Розробка карти стратегічних груп - один з інструментів порівняння конкурентних позицій фірм галузі.

Стратегічна група конкурентів - визначена кількість підприємств, які займають близькі позиції на ринку і конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг та однаковими методами.

Для того щоб визначити стратегічні групи конкурентів було прийнято рішення взяти за основу вологі серветки ТМ «Herbalis» ТОВ «Авіто Бренд Компані», щоб провести аналіз ринку вологих серветок (табл. 2.35). Таке рішення було прийнято, тому що у загальному обсягу товарної продукції у 2008 році вологі серветки ТМ «Herbalis» займали лише близько 17%, хоча вони начебто користуються добрим попитом, адже у сучасному повсякденному житті важко уявити людину без вологих серветок в кишені.

Ринок вологих серветок

Сегмент	Продукт,	Кіл-ть в	Розмір,	Щільність,	Ціна у магазині,
ринку	параметри	упак., шт.	мм*мм	г\м?	грн/шт.
1	2	3	4	5	6
Верхній	Herbalis (7 SKU)	15	120х180	спанлейс 45	4,06
(вище	Uni Extra	15		35	4,45
3,80 грн)	Uni Natural	15	200х135	35	4,45
	Uni Frutti	15	150х140	35	4,45
	Smile Antiseptic	15		35	4,34
	Smile Magik Fresh	15	заявлено 130х190	35	4,06
			реально 125х185
	Smile daily	15		35	3,80
	Cleanic	15	180х115	приблизно 40	5,61
Середній	Лайт (4 SKU)	20	120х180	спанлейс 35	3,00
«+»	Neo	20		35	3,54
(3,00-3,80 грн)	Smile daily fresh	15	заявлено 130х190	35	3,41
			реально 130х170
	Fantasy Flirt Family	15	205х130	приблизно 40	3,24
	Я самая	15	195х120	35	3,20
	Фрешка шкільна	15	185х125	приблизно 35	3,13
	Фрешка	15	195х120	приблизно 40	3,10
	Vital Sharm	15		35	3,06
	Ozonka	15		35	3,05
	Glamour	15	185х125	35	3,08
Середній	Smile crazy fresh	15	заявлено 130х190	35	2,44
«-»			реально 125х180
(2,00-3,00	Fantasy Flirt	15		35	2,76
Грн.)	Ніжний дотик	15		35	2,32
	Smile Magik	10		35	2,35
	Smile Фрешбери	15	заявлено 130х190	35	2,02
			реально 130х175
Низький	Ніжний дотик	15	120х180	35	1,9
(нижче	SuperFresh	15	заявлено 130х190	35	1,5 (расч)
2,00 грн)			реально 130х180
	Offer (PL)	15	130х180	35	1,99
	Beauty Fantasy	10	190х125	35	1,99
	Аура	10		30	1,99

З таблиці можна зробити наступні висновки проте, що ринок вологих серветок складається з чотирьох сегментів. Продукція компанії ТОВ «Авіто Бренд Компані» відноситься до верхнього сегменту. Якість вологих серветок ТМ «Herbalis» на порядок вище, ніж у інших торговельних марок цього самого сегменту, про що можна судити з щільності полотна, та при цьому вони мають одну з найменших цін у даному сегменті ринку (друге-трете місце з восьми). Також варто відмітити те, що на упаковці серветок деяких торгівельних марок відсутня інформація о розмірі виробів, а інформація о розмірі вологих серветок ТМ «Smile», вказана на упаковці, жодного разу не співпала з реальними розмірами виробу, із-за чого у споживача також може скластися враження про те, що й інша інформація не являється правдивою.

На основі даних, отриманих при аналізі ринку вологих серветок складемо карту стратегічних груп конкурентів, взявши за змінні два найбільш важливих показника - ціна та якість

Карта стратегічних груп конкурентів

З карти стратегічних груп конкурентів можливо зробити висновок, що найбільш очевидними конкурентами для вологих серветок ТМ «Herbalis» є такі торгові марки як Uni» (Extra, Natural, Frutti), «Smile» (Antiseptic, Magik Fresh, Daily) та «Cleanic». Також хочеться відмітити вологі серветки ТМ «Лайт», виробниками яких також являється ТОВ «Авіто Бренд Компані» для того щоб аналіз конкурентів був зроблений не тільки для однієї марки, а для усіх найменувань вологих серветок, які виробляються на підприємстві. Для вологих серветок ТМ «Лайт» найбільш очевидними конкурентами є такі торгові марки як «Neo», «Smile» (Daily fresh), «Fantasy» (Flirt family), «Vital» (Sharm), «O-zonka», «Glamour» и «Фрешка». Інші торгівельні марки є менш очевидними конкурентами, тому що вони відносяться до інших стратегічних груп. Також необхідно звернути увагу на те, що вологі серветки ТМ «Smile» мають крім широкого асортименту також широку номенклатуру товару та являються єдиною компанією, яка охвачує три з чотирьох сегментів ринку вологих серветок. Інші компанії, за виключенням компанії «Ніжний дотик», яка займає два нижніх сегменти, та компанії «Fantasy», яка займає два середніх сегмента, займають лише по одному сегменту ринку.

З цього виходить те, що самим безпосереднім конкурентом для ТОВ «Авіто Бренд Компані» на ринку вологих серветок є компанія, яка випускає вологі серветки під ТМ «Smile».

Проаналізував отримані результати, робимо висновок про те, що ТМ «Smile» використовує стратегію широкої диференціації: вона направлена на придання товарам компанії специфічних рис, які відмінюють їх від товарів фірм-конкурентів, що в свою чергу допомагає збільшенню кількості покупців. Ця стратегія дозволяє їм:

· установити завищену ціну на товар/послугу;

· збільшити обсяг продажів;

· завоювати лояльність покупців до своєї торгової марки;

Але все це добре для конкуренції у галузях, що розвиваються.

В даному випадку, галузь є вже зрілою (тому що боротьба за долю на ринку загострена, темпи росту ринку знижаються, цінова конкуренція посилюється, привабливість галузі середня, доходи галузі падають постійно або періодично, знижуються витрати на НІОКР), а саме тому при використанні цієї стратегії у конкурентів виникають деякі ризики, такі як:

диференціація може перевершити різницю у ціні - рівень цін може стати настільки великим, що для покупців фінансові витрати виявляться важливішими за уподобання торгівельної марки;

фірма не розуміє та не може визначити те, що складає цінність для покупців;

імітація (копіювання) може скрити відчутну різницю;

фірма ігнорує необхідність доведення до покупців інформації о цінності продукції, розраховуючи тільки на реальну базу диференціації;

може знизиться потреба покупців у диференційованій продукції, що можливо з ростом їх інформованості.

Враховуючи все вищесказане для збереження своєї долі ринку, а також збереження своїх конкурентних переваг ТОВ «Авіто Бренд Компані» необхідно обрати одну з наступних стратегій для конкуренції:

· оборонна;

· фокусування;

· обмеженого росту;

· лідерства у витратах;

· виходу на міжнародний ринок;

Основою конкурентних переваг є:

· збільшення продажів вже існуючим клієнтам;

· модернізація виробництва;

· придбання фірм конкурентів по низькій цині;

· зниження витрат;

· міжнародні ринки.

Головне стратегічне рішення - це захист ринкової долі.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТОВ «АВІТО БРЕНД КОМПАНІ»

3.1 Формування маркетингової цінової стратегії

Розвиток товарних ринків в Україні сьогодні відбувається дуже динамічно і є причиною постійного вдосконалення методів ціноутворення. Тим більше, що ціна е досить гнучким інструментом, що зазнає достатньо швидких змін.

Ціна в умовах ринкової економіки -- найважливіший економічний фактор, що характеризує діяльність підприємства. Ціни є засобом встановлення певних відносин між виробниками і покупцями і допомагають створенню певних уявлень про підприємство, що може вплинути на його подальший розвиток. Ціни визначають рентабельність і прибутковість, а отже, життєздатність підприємства; вони є істотним елементом, що визначає фінансову стабільність і стабільність підприємства, а також сильним засобом у боротьбі з конкурентами.

Однією з основних проблем розробки стратегії ціноутворення є необхідність узгодження не лише зовнішніх інтересів (продавець-споживач, виробник-продавець, виробники-конкуренти, продавці-конкуренти), але й внутрішніх. Основне протиріччя в сфері ціноутворення виникає між фінансовими, виробничими і маркетинговими службами. Ситуаційно, інтереси деяких сторін можуть збігатися або бути діаметрально протилежними. Так, для фінансових служб головною задачею при встановленні цін може бути підвищення прибутковості, а для маркетингових - збільшення ринкової частки. Причому найчастіше одночасне досягнення таких цілей неможливе. Альтернативою, що погоджує інтереси фінансистів і маркетологів, може стати підвищення довгострокової рентабельності.

Ціна -- єдиний елемент комплексу маркетингу, що формує прибуток підприємства. Динаміка сучасних ринків потребує постійного вдосконалення методів ціноутворення. До того ж ціна є досить гнучким інструментом. Якщо зміна каналів розподілу або випуск нової продукції може потребувати років, то ціна може бути змінена досить швидко.

Формування базової ціни товару є процесом, невід'ємним від розробки товарно-ринкової стратегії. Досить часто ціна є одним з критеріїв позиціонування.

«Цінова перевага», визначення цін на товари і послуги -- одна з фундаментальних функцій менеджменту, найважливіших рішень компанії, що найбільше впливає на прибуток.

Ціноутворення -- процес утворення, формування цін на товари і послуги, що характеризується, перш за все, методами, способами встановлення цін у цілому щодо всіх товарів. Розрізняють дві основні системи ціноутворення: ринкове ціноутворення на основі взаємодії попиту і пропозиції та централізоване державне ціноутворення на основі призначення цін державними органами.

Таким чином, під системою ціноутворення ТОВ «Авіто Бренд Компані» будемо розуміти процес встановлення ціни на товар залежно від цілей підприємства, собівартості товару та ринкових факторів. Ціноутворення є елементом програми маркетингу. Успішне ціноутворення є не кінцевим результатом, а безупинним процесом. Такий процес включає збір даних, аналіз, прийняття оптимальних стратегічних рішень на основі цього аналізу, розрахунок базової ціни та коригування ціни в рамках стимулювання збуту (встановлення остаточної ціни, знижок тощо).

Досить часто стратегії ціноутворення виявляються невдалими, тому що вони базуються на інтуїтивних висновках, а не на ринковому та внутрішньому аналізі. Маркетологи, які ігнорують витрати, приймають рішення з ціноутворення, що максимізують частку на ринку, а не рентабельність. Фінансові менеджери, які не знайомі з уподобаннями покупців і мотивацією здійснення покупок, приймають такі рішення по ціноутворенню, що не дають можливості розподілити постійні витрати. Маркетологи і фінансові менеджери, які не зібрали достатньо інформації про можливості конкурентів, приймають такі короткострокові рішення, що діють доти, доки конкуренти не відреагують на них непередбаченими діями. Ефективні рішення в ціноутворенні вимагають даних по всім трьом факторам -- витрати, покупці і конкуренти - такі дані визначають успіх стратегії ціноутворення.

Ключовим елементом ціноутворення є визначення цінової стратегії. Слід відзначити, що політика та стратегія ціноутворення на ТОВ «Авіто Бренд Компані» повинна стати способом реалізації цілей щодо цін. Цінова політика має слугувати досягненню цілей ціноутворення в контексті загальних маркетингових цілей підприємства; цінова стратегія підприємства - система рішень та методи реалізації цінової політики.

Практика свідчить, що цінова політика не завжди буває обґрунтованою, а тому має помилки. Серед них найчастіше зустрічаються такі: ціноутворення надто орієнтоване на витрати, ціни недостатньо пристосовані до зміни ринкових умов, ціна розглядається у відриві від інших елементів системи маркетингу, ціни недостатньо враховують окремі сегменти ринку і варіанти виконання продукту.

Стратегія ціноутворення ТОВ «Авіто Бренд Компані» повинна включати в себе певний набір управлінських рішень:

1. Ціновий рівень (співвідношення ціни та відчуваної цінності товару), цінове позиціонування.

2. Стратегія поведінки по відношенню до конкурентів.

3. Диференціація цін -- як розрізняються ціни в межах асортименту.

4. Цінова дискримінація -- як повинна розрізнятися ціна на різних сегментах.

5. Географічна цінова дискримінація.

6. Гнучкість ціни -- зміна ціни з часом.

Комплекс зазначених рішень і складатиме цінову стратегію ТОВ «Авіто Бренд Компані» щодо певного товару.

Ціновий рівень. Значною мірою цінові стратегії залежать від типу ринку та характеру попиту і цінності товару для споживача.

При визначенні цінового рівня в межах стратегії ціноутворення ТОВ «Авіто Бренд Компані» може виділятися три типи стратегій:

-- стратегія цінового прориву (стратегія «низьких цін»);

-- стратегія преміальних цін (стратегія «високих цін»);

-- стратегія нейтральних цін.

Стратегія цінового прориву полягає у встановлені ціни на рівні нижчому за рівень, що відповідав би цінності товару.

Стратегія нейтральних цін -- це встановлення ціни, що відповідає цінності товару для споживачів.

Стратегія преміальних цін -- ціна встановлюється на рівні вищому за той, що відповідав би цінності товару.

Перший варіант стратеги є одним зі способів проникнення на ринок і завоювання його значної частини для нового товару. Сутність полягає в продажу зазначеного товару за порівняно низькою ціною. Подібна цінова стратегія дозволяє знайти додаткових покупців і вийти на нові ринки. Політика встановлення низьких цін також має перевагу в тому, що дозволяє випереджати існуючих і потенційних конкурентів.

Але існує й небезпека проведення такої цінової політики, яка полягає в тому, що вона може викликати попит на товар, що значно перевищує виробничі можливості фірми. Мало встановити ціни на низькому рівні, важливо виконати всі отримані замовлення. Політика низьких цін звужує можливості зміни цін у майбутньому. Ціну завжди легше знизити, ніж підвищити після того, як товар уже став відомим на ринку.

Також існує небезпека сприйняття дешевого товару як низькоякісного, оскільки власне якість асоціюється у покупців з ціною. Це може перешкоджати створенню бажаного образу фірми, або суперечитиме вже існуючому іміджу. Проведення такої політики можливе лише за умови високої гнучкості попиту і можливості зменшення виробничих і збутових витрат на одиницю продукції при значному збільшенні обсягів її виробництва.

Всупереч цьому цінова політика преміальних цін повинна спрямовуватись на те, щоб отримати максимальний прибуток шляхом продажу товару тим покупцям, які готові платити за товар ціну, що є вищою за нормальну ринкову ціну. Перевагою такої політики є, по-перше, те, що фірма може швидко отримати найбільшу виручку і компенсувати понесені витрати, особливо при впровадженні на ринок нового товару. По-друге, високий рівень цін формує компанії імідж виробника товарів високої якості. Додатковою перевагою є те, що у випадку допущення помилок у розрахунках завжди можна знизити завищену ціну.

У будь-якому випадку, при визначені того, якими мають бути ціни (високими чи низькими) слід пам'ятати, що для покупця існують верхня і нижня межа, в рамках якої його сприйняття якості товару знаходиться у прямій залежності від ціни. Ціна менша за нижню межу уявляється ним як надто занижена, а вища від верхньої межі -- як занадто завищена. Таким чином, для покупця існує цілковито визначений рівень цін на товари, які він розглядає як припустимі для себе.

Підсумуємо переваги і недоліки варіантів стратегій (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Переваги та недоліки стратегій цінового рівня

	Стратегія преміальних цін	Стратегія цінового прориву
Переваги	-- можливість швидко відшкодувати витрати -- забезпечення товару іміджу високоякісного -- мінімізація наслідків від помилок у розрахунках ціни -- для більшості торгових посередників робота з більш прибутковими товарами є більш привабливою	-- високі вхідні бар'єри -- можливість охоплення великої частини ринку, великих обсягів продажів -- можливість виходу на багато ринків (у тому числі і ринки зі встановленими вхідними бар'єрами) -- у випадку еластичного попиту можливість збільшення валового прибутку (на перспективу) -- «симпатії» торгових посередників
Недоліки	-- привабливість для входження в галузь конкурентів -- малі обсяги збуту -- обмеженість цільового сегмента	-- небезпека недоотримання прибутку -- легко помилитися -- імідж низькоякісних товарів -- повільне відшкодування витрат -- вразливість у цінових війнах -- попит може перевищити виробничу можливість фірми

На конкретних товарних ринках можливі й інші проблеми застосування стратегій цінового рівня. У табл. 3.2 наведено приклад порівняння цінових рівнів при розробці стратегії ціноутворення на ринку робіт на замовлення (outsourcing). Прикладом такого ринку є розробка програмного забезпечення в Україні на замовлення іноземних компаній.

Таблиця 3.2. Порівняння варіантів цінових рівнів як аспекту стратегії ціноутворення

Переваги	Недоліки
Стратегія преміальних цін
Можливість отримання більшого прибутку	Враховуючи ризик, замовник може віддати контракт місцевим розробникам.
Можливість вкладення більших коштів у засоби розробки та залучення субконтракторів для тестування, що, в решті решт, впливає на підвищення рейтингу розробника	На відміну від ціноутворення на масових ринках, зменшення ціни у майбутньому (на наступні контракти) ускладнено
Здобуття іміджу «солідного» партнера
Стратегія цінового прориву
Збільшується ймовірність виграшу у суто ціновій боротьбі з конкурентами (особливо, якщо ціна є головним параметром, з якого виходить замовник)	Може скластися імідж «дешевої робочої сили».
Є можливість збільшувати ціни в майбутньому (наступні контракти), пояснюючи це збільшенням досвіду та збільшенням довіри з боку замовника.	Ускладнення та затримки, пов'язані з недосконалими засобами розробки та тестування, як наслідок невеликого бюджету.

Стратегії «цінових війн». Перш ніж говорити про цінові війни, розглянемо ситуацію уникнення воєн -- стратегію нейтральних цін. Такий підхід ефективний для компаній, що дотримуються стратегії наслідування лідера або для основних гравців ринку за відсутності домінуючої марки/товару. Реалізація стратегії нейтральних цін вимагає вирівнювання співвідношення ціна/цінність нашого товару і цільових конкурентів.

Значне відхилення від вісі ціна/цінність свідчитиме про ціновий виклик -- відхід від стратегії нейтральних цін.

Ціновий «виклик». Цінова війна -- це явище лавиноподібного зниження цін на товари конкуруючими компаніями, що призводить до зменшення прибутковості діяльності на ринку. Але ми намагатимемось розглянути й інший різновид цінових воєн -- «преміальні» цінові війни -- явище підвищення цін.

Цінові війни на зниження (вектор «цінового виклику» на рис. 3.1) -- явище вкрай небезпечне, зважаючи на непередбачуваність наслідків і порушення конкурентного середовища, яке, як відомо, і є основою сучасної економіки.

Рис. 3.1. Вектори цінових стратегій

Захист у цінових війнах. Сліпо наслідувати конкурента не можна, в якому б напрямі він не рухався. Найкращий спосіб не програти в ціновій війні -- просто не вступати в неї. Крім того, не слід відразу ж говорити про демпінг з боку конкурента, якщо ціна його продукції нижча за ціну вашого товару. Може статися, що такий рівень ціни встановлений внаслідок нижчої собівартості і/або нижчої цінності товару. У такій ситуації перш за все слід зайнятися аналізом причин ситуації, що склалася. Відповідати на дії конкуруючої компанії доведеться в тому випадку, якщо головною причиною низьких цін конкурента є спроба витіснити вашу компанію з ринку. Важливо пам'ятати, що таким чином конкурент нав'язує вам цінову війну, перебуваючи на вашій території, де розташоване ваше джерело прибутку, яким вам не варто ризикувати.

Виділимо вісім способів реакції на «ціновий виклик»:

1. Асиметричні дії -- вихід у відповідь на ключовий географічний або товарний ринок конкурента з нижчою ціною.

2. Опір конкуренту -- акцент на більшій економічній вигоді або більшій цінності замість зниження ціни.

3. Відхід у ринкову нішу.

4. Об'єднання з конкурентами для пропозиції кращої ціни або для припинення цінової конкуренції.

5. Створення флангових брендів (хоча цей підхід стосується швидше попередження цінових воєн, а не конкурентної відповіді).

6. Виведення короткострокових брендів (послаблення позицій конкурента).

7. Диференціація цін у межах асортименту. Акцент на особистому продажу дорожчих модифікацій при декларації зниження ціни на найбільш ходові або індикативні товари.

8. Виділення в асортименті збиткового лідера продажів.

Звичайно ж, не варто забувати, що кращий спосіб вижити в ціновій війні -- не втягнутися в послідовне зниження цін.

Цінова дискримінація. Ще одним рішенням у рамках цінової стратегії є цінова дискримінація -- ситуація, коли ідентичні вироби різних видів реалізуються за неоднаковими цінами, або коли однакові вироби реалізуються різними підприємствами за різними цінами (наприклад, нижчі ціни у разі реалізації партій товарів великими підприємствами порівняно з малими підприємствами).

Об'єктивність такої політики обумовлена тим, що у різних груп, залежно від їх соціально-економічного становища і кон'юнктури ринку, існує свій допустимий рівень цін.

Ринкова дискримінація дає добрі результати і має сенс за таких умов:

-- по-перше, ринок сегментується за критерієм чутливості до рівня цін;

-- по-друге, частина ринку, де передбачається продаж за більш високою ціною (порівняно з нормальною ринковою) має бути достатньою, щоб перекрити втрату прибутку від продажу виробів за нижчою ціною;

-- по-третє, різниця між встановленою і нормальною ринковою ціною не повинна бути надто високою. Перевагою такого підходу є те, що відкривається можливість вказувати ціну свого товару у своїх рекламних оголошеннях з метою залучення покупців, які надають велике значення ціні. Недоліком такого підходу є ігнорування неоднорідності, неоднаковості покупців і обмеження можливості використання ціни як інструменту ринкового позиціонування товару.

Існує декілька шляхів застосування цінової дискримінації:

1. Створення різних умов споживання товару (наприклад, різні місця в театрі).

2. Створення фізичних бар'єрів. Фізичні межі дозволяють вводити цінову дискримінацію (наприклад, вартість 0,5 літрів пива у нічному клубі може сягати 16 гривень, у той час, як у кіоску поруч із клубом -- 2 гривні).

3. Ексклюзивність товару (наприклад, новітні розробки у медичній сфері, лікувальні засоби).

4. Внесення незначних модифікацій у товар.

5. Різні умови постачання (оплати) товару (наприклад, збільшення ціни можливе за рахунок надання гарантії, послуг з монтажу та навчання).

Таким чином, для кожного споживача «ексклюзивність», наприклад, предмету одягу полягатиме у його відсутності в тих, хто складає конус спілкування. Цінова дискримінація розтягується у часі, за рахунок зниження ексклюзивності для одного сегменту та переході на інший сегмент, де ексклюзивність товару залишається високою.

Визначення цінової стратеги є ключовим елементом ціноутворення. Цінова стратегія підприємства є системою рішень та методики реалізації цінової політики.

Цінова політика підприємства -- це довгострокові принципи, яких підприємство намагається дотримуватись при встановленні цін на свої товари для досягнення цілей ціноутворення в контексті загальних маркетингових цілей ТОВ «Авіто Бренд Компані».

3.2 Напрями удосконалення ціноутворення ТОВ «Авіто Бренд Компані»

Успішне завоювання ринку в умовах товарного насичення може бути забезпечене на основі інтеграції й одночасного використання пасивного й активного підходів до ціноутворення. При розробці і підготовці до виробництва нових або поліпшених виробів виробник, прогнозуючи верхню межу ціни, змушений орієнтуватися на ціну виробів-конкурентів і, виходячи з її можливого рівня, визначати максимально прийняту величину витрат на виробництво, тобто нижня межа ціни.

Таким чином, ціна на новий або удосконалений виріб повинна, з одного боку, сприяти постійному і стійкому попиту на нього, а з іншого боку - забезпечити не тільки просте відтворення, але й одержання прибутку. Отже, ціна повинна знаходитися в верхньому інтервалі і між верхньою і нижньою межами. Визначення верхньої і нижньої меж дозволяє установити "ціновий коридор" і дати прогнозну оцінку ступеня оволодіння ринком у залежності від установленої ціни усередині "коридору".

У зв'язку з цим найважливішою і дуже складною задачею при прогнозуванні і проектуванні нових виробів є правильне визначення "цінового коридору”.

На ТОВ «Авіто Бренд Компані» в основному застосовуються витратні методи ціноутворення, а саме цільовий і метод "витрати плюс".

На думку фахівців, найбільше поширення в процесі розрахунку ціни промисловими компаніями одержали середньозатратний та маржиналістський методи ціноутворення. Перший метод застосовується на ТОВ «Авіто Бренд Компані». Другий (маржиналістський) ґрунтується не на середніх, а на граничних витратах.

При калькуляції ціни за допомогою середньозатратного методу до розрахунку приймаються всі постійні та перемінні фактичні або нормативні витрати (у рідких випадках витрати минулого фінансового року або прогнозовані витрати) на виробництво товару.

Розглянемо особливості маржиналістського методу. Відомо, що зі зміною обсягів виробництва фірми в короткостроковому періоді постійні її витрати нееластичні, отже, граничні витрати визначаються в основному перемінними витратами. В основному - тому, що необхідні і постійні витрати (амортизаційні, експлуатаційні витрати), але тільки ті, які безпосередньо зв'язані з випуском продукції. На практиці це досягається шляхом розрахунку перемінної частини постійних витрат (з обліком того, що інша частина буде відшкодована в довгостроковому періоді, що збігається з життєвим циклом продукту), які включаються в калькуляцію ціни. Таким чином, маржиналістські витрати є відношення приросту сукупних витрат до приросту обсягу виробництва

Розрахуємо ціну маржиналістським методом і порівняємо отримані дані з ціною, розрахованою середньозатратним методом для ТМ «Herbalis» (вологі серветки «Авокадо») (табл. 3.3 - 3.5.).

Таблиця 3.3. Розрахунок ціни за допомогою маржиналістського і середньозатратного методів для ТМ «Herbalis» (вологі серветки «Авокадо»)

№ п/п	Елементи калькуляції	Калькуляція, грн.
		Середньозатратний метод	Маржиналістський метод
1	Змінні витрати	0,18	0,18
2	Постійні витрати	0,06	0,024
3	Прибуток (629% від 1+2)	1,51	1,28
4	Ринкова ціна (1+2+3)	1,75	1,41

Таблиця 3.4. Розрахунок ціни за допомогою маржиналістського і середньозатратного методів для продукції ТМ «Умка»

№ п/п	Елементи калькуляції	Калькуляція, грн.
		Середньозатратний метод	Маржиналістський метод
1	Змінні витрати	0,2	0,2
2	Постійні витрати	0,06	0,024
3	Прибуток (803% від 1+2)	2,09	1,8
4	Ринкова ціна (1+2+3)	2,35	2,02

Таблиця 3.5. Розрахунок ціни за допомогою маржиналістського і середньозатратного методів для продукції ТМ «Лайт»

№ п/п	Елементи калькуляції	Калькуляція, грн.
		Середньозатратний метод	Маржиналістський метод
1	Змінні витрати	0,65	0,65
2	Постійні витрати	0,06	0,024
3	Прибуток (784% від 1+2)	5,57	5,28
4	Ринкова ціна (1+2+3)	6,28	5,95

Розглядаючи таблицю, неважко помітити, що ціна, розрахована за маржиналістським методом для ТМ «Herbalis» (вологі серветки «Авокадо») на 0,26 грн. менше тієї, яка розрахована на підставі середніх витрат, для продукції ТМ «Умка» - на 0,33 грн. менша, для продукції ТМ «Лайт» - на 0,33 грн. менша. Цю перевагу фірми можуть використовувати не тільки на внутрішніх ринках, але і в зовнішньоекономічній діяльності. Зміни ж у структурі витрат фірм в умовах сучасного ринку створюють об'єктивні умови для більш широкого використання маржиналістського методу ціноутворення.

При визначенні верхньої межі ціни шляхом зіставлення функціональних характеристик нової продукції ізпродукцією аналогом найбільші труднощі викликає вартісна оцінка функцій, властивих новомй продукції. Вирішити цю проблему можна шляхом визначення величини витрат, зв'язаних з виконанням цих же функцій за допомогою виробів які уже виробляються, їхніх комбінацій будь-якими доступними в даних умовах способами. Цей підхід ґрунтується на припущенні, що у визначених конкретних умовах реальні потреби можуть бути задоволені, однак способи (варіанти) їхнього задоволення будуть розрізнятися організаційно і технічно, а отже, будуть відрізнятися і витрати на їхнє здійснення.

Виходячи з цього, верхньою межею ціни на нову продукцію з розширеними функціональними можливостями в порівнянні з аналогом буде сукупна вартість здійснення усіх функцій, властивих новомій продукції, за допомогою іншої продукції-аналогу або іншим способом у необхідних обсягах і у встановлений термін.

При такому рівні ціни споживачу даних функцій вигідний будь-який можливий спосіб задоволення потреби за допомогою нового виробу, що володіє розширеними функціональними можливостями, або з застосуванням комбінації інших виробів або способів, у сукупності забезпечуючих ті ж функції.

Рівновигідність умов для споживача визначається рівною сумою його витрат на досягнення мети при використанні нового виробу або за допомогою базового виробу з застосуванням додаткових засобів і ресурсів. Це дає підставу припустити, що обсяги реалізації нових виробів і виробів-аналогів будуть приблизно однаковими, що забезпечить рівень завоювання ринку новими виробами в межах 50%. Половина ринку залишається охопленою виробами-конкурентами.

При рівні ціни на нову продукцію, що не перевищує ціну базової продукції , можна з високою імовірністю припустити повне витиснення з ринку базового виробу, тобто оволодіння ринком на 100%. Визначення верхньої і нижньої меж ціни на підставі пропонованих принципів дозволяє позначити "ціновий коридор", що забезпечує охоплення ринку новими виробами в межах від 50 до 100%.

Прогнозуючи, таким чином, прийнятний для виробника рівень ціни на нову продукцію, можна установити максимально можливий ступінь охоплення ринку, і навпаки, орієнтуючись на бажаний ступінь охоплення ринку, можна визначити відповідну їй ціну нового виробу.

Зробимо розрахунок ціни і частки ринку для нової удосконаленої продукції вологих серветок (Бамбук) ТМ «Herbalis» аналогом якої є вологі серветки Авакадо. Конкурентом моделі даної продукції є вологі серветки «Ладушки», що випускаються Денрос. Дані, використовувані в розрахунках, приведені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Ціни на вологі серветки

Моделі тракторів
Вологі серветки Авакадо	1,75
Вологі серветки бамбук		1,90
Вологі серветки Ладушки			2,15

Величина "цінового коридору" в інтервалі між верхньою межею ціни на новий виріб () і ціною базового виробу () являє собою вартість нових додаткових функцій. () властивому перспективному виробу, але за умови, що вони будуть реалізовуватися за допомогою базового виробу в сукупності з іншими засобами, тобто:

, (3.1)

.

Оскільки нижня межа ціни на нову продукцію, яка дорівнює ціні базової продукції, гарантує повне завоювання ринку, а верхня межа ціни забезпечує оволодіння лише половиною ринку (50%)., то можна визначити величину зміни частки охоплення ринку (), що приходиться на одну гривню вартості додаткових функцій:

, чи , (3.2)

.

Представляється, що такий підхід дозволяє установити закономірність зміни ступеня проникнення на ринок нового виробу в залежності від рівня ціни на нього. Така закономірність має лінійний характер і описується моделлю:

, (3.3)

.

, (3.4)

,

де D - прогнозований ступінь охоплення ринку новою продукцією, %;

- ступінь додаткового охоплення ринку, що показує яку частку ринку "захопить" підприємство в межах цінового коридору від 50 до 100%;

- передбачуваний рівень ціни на нову продукцію, грн.

На підставі цієї закономірності можна визначити припустимий рівень ціни на новий виріб (), що забезпечує той чи інший ступінь охоплення ринку, тобто установити рівень конкурентноздатності перспективного виробу в залежності від ціни на нього:

, (3.5)

грн.

Якщо ціна на нову продукцію з розширеними функціональними можливостями нижче ціни базової продукції , це свідчить про наявний "запас" конкурентноздатності нової продукції і можливості розширення ринку збуту. При рівні ціни, що перевищує верхню межу , конкурентноздатність виробу знижується настільки, що необхідно вирішувати питання про доцільність освоєння його виробництва.

У нашому випадку , це говорить про те, що ологі серветки «Бамбук» конкурентноздатні і, вийшовши на ринок з цією продукцією, ТОВ «Авіто Бренд Компані» зможе охопити 80% ринку.

Крім перерахованих вище методів ціноутворення для аналізу цінової політики підприємства необхідно провести аналіз беззбитковості. Цей аналіз має своєю метою визначити, яким повинний бути обсяг продажів для того, щоб підприємство могло без сторонньої допомоги покрити усі свої витрати, не одержуючи прибутку. Такий аналіз - по суті чисто механічний, і хоча необхідні допущення часом знижують його точність, він дозволяє одержати грубу оцінку обсягу, який повинний бути забезпечений для того, щоб підприємство не мало збитків. Цей аналіз звичайно має більше значення для позикодавця, чим для інвестора, оскільки його, насамперед, хвилює питання про життєстійкість компанії і її здатності до обслуговування боргу, у той час як інвестор шукає для себе варіанти з високою нормою прибутку. У будь-якому випадку аналіз беззбитковості допомагає визначити найважливіший етап на життєвому шляху підприємства - крапку, у якій засобів, які виручаються від продажів, стає досить для оплати понесених їм витрат.

При проведенні аналізу беззбитковості необхідно мати на увазі, що витрати виробництва і витрати обертання товарів формують дві складові, одна з яких зростає пропорційно збільшенню виробництва (обсягу реалізації товарів), а інша практично не залежить від кількості зробленої продукції (реалізованих товарів) і від того, росте або падає обсяг операцій.

Усі витрати підприємства можуть бути умовно підрозділені на дві частини: перемінні витрати та постійні. Перші змінюються пропорційно обсягу виробництва, другі залишаються стабільними при зміні обсягу виробництва.

Приведемо дані ТОВ «Авіто Бренд Компані» по вологим серветкам:

1) Ціна одиниці продукції - 1,75 грн.

2) Обсяг виробництва - 11754124 шт.

3) Прийнятий обсяг виробництва - 11754124 шт.

4) Перемінні витрати на одиницю продукції - 0,18 грн.

5) Постійні витрати загального обсягу продукції, що випускається - 705247,44 грн.

6) Бажана норма прибутку - 6,29.

Розрахуємо точку рівноваги за наступною формулою:

, (3.6)

де - точка рівноваги;

- витрати постійні;

- ціна одиниці продукції;

- витрати перемінні;

Точка беззбитковості шт.

, (3.7)

де - технічна ціна одиниці продукції;

- прийнятий обсяг;

Таким чином, технічна ціна грн.

Для управління ціновою політикою ТОВ «Авіто Бренд Компані» запропонуємо універсальну модель управління ціновою політикою в умовах маркетингової орієнтації підприємства (рис. 3.2.).



Рис. 3.2. Запропонована модель управління ціновою політикою

Дана модель охоплює три основні стадії управління (аналіз, планування, контроль та коригування), а також має три цикли: аналітичний (від формування системи інформаційного забезпечення до оцінки ступеня досягнення цілей цінової політики), плановий (від розробки цінової стратегії до оцінки прийнятності остаточної ціни) та контрольний (від контролю за реалізацією цінової політики до оцінки ступеня досягнення цілей).

Запропонована модель управління ціновою політикою на відміну від існуючих забезпечує не одноразову процедуру встановлення ціни, а систематичну, цілеспрямовану діяльність, яка здійснюється щодо кожної позиції товарного асортименту.

3.3 Економічна ефективність запропонованих заходів

Для ефективної діяльності підприємства ТОВ «Авіто Бренд Компані» розробило основні задачі на 2011 рік:

1) збільшити обсяги надходження фінансових засобів від продажу продукції за рахунок розширення ринків збуту, скорочення товарообмінних операцій;

2) забезпечити організаційно-технічні заходи щодо скорочення енергетичних і трудових витрат на виробництво виготовленої продукції;

3) з метою забезпечення конкурентноздатності виготовленої продукції продовжити роботу з утримання цін на продукцію ТОВ «Авіто Бренд Компані»;

4). розпочати виробництво нових видів продукції.

ТОВ «Авіто Бренд Компані» розраховує, що реалізації цих задач дозволить підприємству вийти на більш високий рівень розвитку, залучити нових споживачів з інших сегментів ринку, раніше підприємством не охоплених, збільшити збут продукції, збільшити рентабельність підприємства і т.д.

Як бачимо, усі заходи зводяться до трьох напрямків:

1) Збільшення обсягів виробництва основної продукції і зниження рівня собівартості;

2) Виробництво удосконаленої продукції;

3) Збільшення частки ринків збуту.

Представляється очевидним, що всі ці напрямки тісно взаємозалежні. Так зменшення валових витрат і виробництво нової продукції спричинить за собою збільшення частки охоплення ринку і т.д.

Розглянемо проблему зниження витрат і принцип формування ціни трохи докладніше.

Як говорилося вище, на підприємстві використовуються витратні методи формування ціни, у тому числі середньозатратний або метод "витрати плюс". Основний принцип цих методів складається в додатку до всієї суми витрат бажаної норми прибутку. Непереборним недоліком даного методу є його "байдужність" до інтересів покупця.

Перед тим як запропонувати щось нове в системі ціноутворення необхідно довести неспроможність старих методів і підходів, тому що методологія будь-якої науки (у тому числі економічної) шукає нові шляхи розвитку тільки при виникненні потреби в новому або частково відмінному підході до цікавлячого питання.

Перехід до маржиналістського методу дає можливість підприємству сформувати мінімально припустимі з можливих цін - адже в основі ціноутворення лежать не усереднені сукупні витрати, а тільки та їхня частина, що зв'язана з приростом виробництва. І це - лише одне з переваг зазначеного методу. Ціна, побудована по даному методу, дуже чуттєва до попиту, вона реагує навіть на незначні коливання останнього, інформуючи підприємця про зміни обсягів виробництва. Накопичуючи достовірну інформацію про витрати, така ціна більш точно відбиває суспільну значимість вироблених товарів. У той же час частина непродуктивних витрат не фіксується в грошовій формі, що змушує виробника постійно шукати оптимальну позицію на ринку, удосконалюючи методи виробництва і поліпшуючи якість своїх товарів.

Можна відзначити і той факт, що, базуючись на скорочених витратах, маржиналістська ціна в порівнянні з традиційної більш результативна в періоді сплесків інфляції.

У розділі 3 нами був приведений порівняльний аналіз розрахунку рівня ціни для вологих серветок «Бамбук» середньозатратним методом (застосовуваним на ТОВ «Авіто Бренд Компані» в даний час) і маржиналістським. Аналіз показав, що метод граничних витрат дозволяє знизити собівартість виробу на 30%.

Перерахування вищевказаних переваг не виключає і наявності недоліків у даного методу. По-перше, навіть в умовах розвитого ринку далеко не усі виробляючі фірми практикують саме цей метод. По-друге, нестабільна соціально-господарська ситуація в Україні не дає ніяких гарантій, що "відсічена" у ціні частина витрат відшкодується підприємством у довгостроковому періоді. По-третє, потрібно точний розрахунок сил і можливостей економічного суб'єкта. Хоча це саме той випадок, коли ціль виправдує засоб, адже маржиналістський метод, як правило, є невід'ємним стратегічним елементом економічного ривка і стабілізації позицій перспективних компаній, що розвиваються, у тому числі й ТОВ «Авіто Бренд Компані».

Проблемним залишається і питання формування самого механізму переходу до зазначеної ціноутворюючої практики, причому суть проблеми далеко за рамки розробки конкретної економічної методики. Безсумнівним представляється лише той факт, що використання моделі ціни, що враховує граничні витрати, буде сприяти реальному освоєнню досліджуваним підприємством ринкових інструментів господарювання.

Крім перерахованого вище методу в роботі представлений метод визначення ціни на новий виріб і обчислення його частки охоплення ринку. Даний метод є актуальним і своєчасним для підприємства, тому що дозволяє аналізувати конкурентноздатність підприємства, вчасно реагувати на зміни в цінах товарів-конкурентів, що є необхідною умовою для успішної діяльності ТОВ «Авіто Бренд Компані» на ринку.

Розрахуємо річний економічний ефект (Э_ф):

Розрахунок для вологих серветок Авакадо:

грн.

Розрахунок для продукції ТМ «Умка»:

грн.

Розрахунок для продукції ТМ «Лайт»:

грн.

Загальна економія становитиме:

3996402 + 11150516 + 1092182 = 16239100 грн.

З усього вище сказаного можна зробити висновок про необхідність поступового абстрагування від витратних методів ціноутворення і переходу до ціннісних, що дозволить підприємству вийти з кризової ситуації і пристосуватись до ринкової економіки. При впровадженні пропонованих методів формування ціни у виробництво ТОВ «Авіто Бренд Компані». зможе швидше адаптуватися до складних і непостійних умов вітчизняного ринку і вийти зі своєю продукцією на світовий ринок.

ВИСНОВОК

Встановлення рівня ціни на продукцію є досить складним і трудомістким завданням у процесі ціноутворення на підприємстві. На сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки підприємства не приділяють достатньої уваги теоретичним питанням і практичному досвіду формування цінової політики на кваліфікованому рівні. Як результат, припускаються суттєвих помилок у процесі ринкового ціноутворення. Недоліки вітчизняного ціноутворення в основному зумовлені двома основними причинами. По-перше, дається взнаки спадщина планової економіки. По-друге, підприємства не мають певного досвіду у формуванні цінової політики і у використанні ринкової ціни в процесі реалізації продукції. Все це значною мірою ускладнюється недостатнім методичним забезпеченням процесу формування цінової політики підприємства з урахуванням специфіки розвитку вітчизняної економіки.

Серед головних проблем ціноутворення можна виділити наступні:

- вибір способу ціноутворення,

- адаптація ціни до змін обставин та можливостей;

- сприймання зміни цін споживачами та еластичність попиту;

- цінова політика в умовах конкурентної боротьби.

Розв'язання даного комплексу проблем вирішальним чином залежить від рівня фахової майстерності керівництва організації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Бренд Компані» було засноване у червні 2004 року в м. Дніпропетровську і працює з того часу на ринку України. Його головною метою є створювання брендів-експертів в категоріях краси і чистоти, щоб покращувати якість життя своїх споживачів, дарувати їм радість та зробити світ навколо нас чистішим та гарнішим.

Для збереження своєї долі ринку, а також збереження своїх конкурентних переваг ТОВ «Авіто Бренд Компані» необхідно обрати одну з наступних стратегій для конкуренції:

· оборонна;

· фокусування;

· обмеженого росту;

· лідерства у витратах;

· виходу на міжнародний ринок;

Основою конкурентних переваг є:

· збільшення продажів вже існуючим клієнтам;

· модернізація виробництва;

· придбання фірм конкурентів по низькій цині;

· зниження витрат;

· міжнародні ринки.

Головне стратегічне рішення - це захист ринкової долі.

Для ефективної діяльності підприємства ТОВ «Авіто Бренд Компані» розробило основні задачі на 2011 рік:

1) збільшити обсяги надходження фінансових засобів від продажу продукції за рахунок розширення ринків збуту, скорочення товарообмінних операцій;

2) забезпечити організаційно-технічні заходи щодо скорочення енергетичних і трудових витрат на виробництво виготовленої продукції;

3) з метою забезпечення конкурентноздатності виготовленої продукції продовжити роботу з утримання цін на продукцію ТОВ «Авіто Бренд Компані»;

4). розпочати виробництво нових видів продукції.

Загальна економія від впровадження запропонованих заходів становить 16239,1 тис. грн.

Для управління ціновою політикою ТОВ «Авіто Бренд Компані» запропонуємо універсальну модель управління ціновою політикою в умовах маркетингової орієнтації підприємства .

Запропонована модель управління ціновою політикою на відміну від існуючих забезпечує не одноразову процедуру встановлення ціни, а систематичну, цілеспрямовану діяльність, яка здійснюється щодо кожної позиції товарного асортименту.

Загалом можна зробити висновок про необхідність поступового абстрагування від витратних методів ціноутворення і переходу до ціннісних, що дозволить підприємству вийти з кризової ситуації і пристосуватись до ринкової економіки. При впровадженні пропонованих методів формування ціни у виробництво ТОВ «Авіто Бренд Компані». зможе швидше адаптуватися до складних і непостійних умов вітчизняного ринку і вийти зі своєю продукцією на світовий ринок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 р із змінами і доповненнями)//Закон України Т.1. -- К, 1996 р.

2. Амблер Тим. Практический маркетинг / И. Петрова (пер. с англ.), В.Васильева (пер. с англ.). - С.Пб., 2007. - 400с.: ил.

3. Андреева О.Д. Технология бизнеса: маркетинг: Учеб. Пособие по курсу «Маркетинг». - М. Инфра*М-Норма, 2005. - 224с.

4. Аникеев С.Н. Методика разработки плана маркетинга. - М.: Фолиум, 2007. - 128с.

5. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 2008. - 519с.

6. Близнюк С.В. Стратегічний маркетинг торгівельної фірми: методичні та організаційні аспекти управління / Українська академія зовнішньої торгівлі. - К.,2004. - 150с.

7. Бойко И.И. Аналитический маркетинг: учеб. пособие / Інститут экономики, управления и хозяйственного права (Киев). - К.:Таксон, 2006. - 111с.

8. Бондаренко А.Ф. Маркетинг и менеджмент инноваций. - Сумы: Инициатива, 2007. - 76с.

9. Власова В.М., Волков Д.Л., Кулаков С.Н. Основы предпринимательской деятельности: маркетинг: учеб. пособие для студ. сред. спец. заведений . - М.: Финансы и статистика, 2008. - 240с.