Фінансова система України
Суб’єкти та види фінансових відносин. Поняття фінансової системи та її складових елементів. Ланки та специфічні риси фінансової системи. Бюджетна та податкова системи України. Антикризові чинники розвитку фінансової системи в умовах ринкової економіки.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.12.2010 |
| Размер файла | 3,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
16
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Політична економія"
на тему:
"Фінансова система України"
Виконала:
студентка групи ЕП-10-3в
Григоржевська А. Ю.
Перевірила: доц. Ульянова Л. П.
Дніпропетровськ 2010
Зміст
- Вступ
- Розділ І. Суб'єкти та види фінансових відносин
- 1.1 Суб'єкти фінансових відносин
- 1.2 Види фінансових відносин
- Розділ 2. Поняття фінансової системи та її складових елементів
- 2.1 Ланки та специфічні риси фінансової системи
- 2.2 Бюджетна та податкова системи України
- Розділ 3. Антикризові чинники розвитку фінансової системи в умовах ринкової економіки
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Економіка, складовими частинами якої є трудовий, науковий і техніко-виробничий і природно-ресурсний потенціал, формується як єдиний господарський механізм здебільшого фінансовою системою. Без постійного фінансового живлення складових частин економічної системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає чинником інтеграції всіх чинників економічної системи їх високоефективного функціонування і акумулятором грошових ресурсів для здійснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рівні.
З проголошенням політичної і економічної незалежності України постало питання про створення національної фінансово системи. Справа в тому, що фінансова і кредитна системи, які функціонували в Україні на той час, виражали економічні відносини колишньої радянської політичної і господарської системи, а їх центральні установи знаходилися за межами української держави. Не можна було здійснювати ні політичні, ні економічні перетворення, забезпечити національний політичний і господарський суверенітет без формування і розвитку національної фінансової, грошової і кредитної системи.
Актуальність цієї теми полягає в тому, аби можна було зрозуміти потужність та витривалість нашої фінансової системи в тих умовах, що зараз складаються. В даній роботі поставлено за мету дослідити фінансову систему України з точки зору її становлення, аналізу головних складових та існуючих проблем. Об'єктом вивчення виступає фінансова система з усіма її складовими. Вирішенню цієї проблеми сприяє розв'язання таких питань як: вивчення суб'єктів та видів фінансових відносин; розкриття цілісного поняття фінансової системи, її рис та елементів; показати перспективи розвитку фінансової системи через впровадження антикризових чинників.
Розділ 1. Суб'єкти та види фінансових відносин
1.1 Суб'єкти фінансових відносин
За допомогою фінансів відбувається процес "з'єднання" робочої сили, коштів, праці і предметів виробництва в єдиний виробничий механізм, в якому реалізовуються економічні стимули та інтереси людини, колективу і держави, створюються матеріальні передумови задоволення соціальних потреб суспільства. Вплив фінансів приводить в дію робочу силу і її працю, матеріальні і сировинні ресурси, готові продукти виробництва, послуги, забезпечує зростання інтелектуального потенціалу і добробуту суспільства загалом і кожної людини зокрема. Фінансові механізми здійснюють кругообіг придбаного капіталу і його нарощування.
Суб'єктами фінансових відносин є:
а) держава;
б) підприємство;
в) структурні підрозділи підприємства;
г) державні органи різних рівнів управління;
д) громадські організації;
е) члени суспільства.
Тільки розгляд усіх цих суб'єктів та їх взаємодія допоможе зрозуміти зміст і складність фінансових відносин.
1.2 Види фінансових відносин
Фінанси є основою формування і дії економічного і соціального механізму, тобто механізму функціонування виробництва і соціального розвитку.
До сфери фінансів належать такі грошові відносини, які, по-перше, виражають відносини між суспільством в особі держави, з одного боку, і підприємствами і організаціями - з іншого, а також грошові відносини підприємств і організацій між собою; по-друге, грошові відносини, які знаходяться під контролем центрального (Національного) банку. Види фінансових відносин характеризують зміст грошових відносин між суб'єктами. Часто вони набувають форм платежів, відрахувань до фондів, розподілу доходів, різноманітних податків, пільг, що демонструє таблиця 1.1.
Таблиця 1.1 Система фінансових відносин в Україні
|
№ |
Суб'єкт фінансових відносин |
Вид фінансових відносин |
|
|
1 |
Між державою і підприємством |
Платежі до державного бюджету. Відрахування до різних фондів державного, регіонального та галузевого рівня. Фінансова підтримка державних підприємств і організацій з державного бюджету. |
|
|
2 |
Між підприємствами |
Платіжні зобов'язання постачальників і покупців. Штрафні санкції та неустойки за порушення договірної дисципліни. Фінансова винагорода за виконання особливих вимог замовника. |
|
|
3 |
Між підприємством і його структурними підрозділами, між підприємством і його працівниками |
Обслуговування господарських зв'язків. Матеріальна винагорода працівникам. |
|
|
4 |
Між державними органами різних рівнів управління |
Розподіл диференціальної ренти. Фінансування природничо-охоронних заходів тощо. Фінансування регіонів, територіально-виробничих комплексів. |
|
|
5 |
Між державою і кооперативними, приватними підприємствами та організаціями |
Система оподаткування, економічні пільги. |
|
|
6 |
Між державою і організаціями та установами |
Бюджетне фінансування, система оподаткування. |
|
|
7 |
Між державою і населенням |
Пенсії, допомоги, стипендії, виплати з суспільних фондів споживання, податки з населення |
|
|
8 |
Між банківськими, комерційними установами і населенням |
Лотереї, вклади до Ощадного банку, споживчий кредит тощо. |
Розділ 2. Поняття фінансової системи та її складових елементів
2.1 Ланки та специфічні риси фінансової системи
Фінансові відносини мають свою специфіку в кожній ланці фінансової системи. Кожна ланка фінансової системи певним чином впливає на процес відтворення, має властиві їй функції. Так, фінанси підприємств обслуговують матеріальне виробництво. З їх допомогою формується валовий внутрішній продукт, який розподіляється всередині підприємств і галузей господарства, через державний бюджет мобілізуються ресурси і відбувається їх перерозподіл між галузями господарства, економічними регіонами, окремими соціальними групами населення. Позабюджетні спеціальні фонди мають цільове призначення. Так, Пенсійний фонд України мобілізує засоби для виплат пенсій громадянам, фонди соціального страхування, загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань призначені для виплат застрахованій особі або її сім'ї матеріального забезпечення при настанні страхового випадку.
Таким чином, кожна ланка фінансової системи являє собою певну сферу фінансових відносин, а фінансова система - це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, окремих фінансових інститутів і населення для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб.
Для фінансових систем притаманні певні специфічні риси, а саме:
для кожної ланки фінансових систем характерні властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та напрями їхнього використання;
фінансова система україна бюджетна
відносна самостійність ланок фінансової системи, тобто кожна з них має власну специфічну сферу застосування;
тісний взаємозв'язок і взаємна зумовленість між ланками фінансової системи, тобто кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності системи в цілому;
фінансова система держави може бути ефективною лише тоді, коли відлагоджена та законодавчо закріплена діяльність кожної її ланки;
кожна ланка фінансової системи може поділятися на менші підрозділи залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів.
Поділ фінансової системи на окремі ланки - явище об'єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової системи - динамічна і не може розглядатися в статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися або деякі її ланки можуть відмирати.
Отже, фінансова система - це система форм і методів утворення, розподілу та використання фондів фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення соціальних та економічних потреб суспільства в цілому, господарських структур, окремих громадян.
Державна фінансова система розвинутих країн включає такі ланки: державний бюджет, місцеві фінанси, спеціальні позабюджетні фонди та фінанси державних корпорацій.
Основним елементом фінансової системи є державний бюджет. За своїм матеріальним змістом він є головним централізованим фондом коштів держави, через який перерозподіляється до 40% національного доходу країни.
Другим елементом фінансової системи є місцеві фінанси, які включають місцеві бюджети, фінанси муніципальних підприємств та автономні місцеві фонди. Основну роль відіграють місцеві бюджети. Третім елементом фінансової системи є позабюджетні спеціальні фонди. У країнах з ринковою економікою це фонди національного страхування, які утворюються за рахунок страхових внесків працівників підприємств і дотацій з державного бюджету. Кошти таких фондів використовуються на виплату пенсій за віком, по інвалідності, у випадках втрати годувальника, виплати по тимчасовій непрацездатності, безробіттю. Державні підприємства в країнах Європи набули швидкого розвитку після другої світової війни внаслідок націоналізації (1946-1950 рр.) залізничного, повітряного транспорту, електроенергетичної, газової, вугільної та деяких інших галузей промисловості. Фінансову систему України утворюють певні ланки фінансових відносин:
Рис.2.1 Склад фінансової системи України
Провідною ланкою фінансової системи є фінанси підприємницьких структур. Вони складаються із фінансів виробничої і невиробничої сфер.
Фінанси виробничої сфери поділяють на дві групи:
залежно від форми власності: на державні, акціонерні, колективні, індивідуальні, орендні, спільні;
залежно від виду діяльності: на машинобудування, будівництво, транспорт, сільське господарство тощо.
Фінанси невиробничої сфери поділяються на фінанси освіти, охорони здоров'я, культури, науки, оборони й інших підрозділів. Характерною особливістю створення й використання фондів та фінансових ресурсів у цьому разі є наявність, поряд із власними джерелами, бюджетного фінансування.
2.2 Бюджетна та податкова системи України
Головною ланкою фінансової системи є бюджетна система, яка організаційно залежить від форми державного устрою і, як правило, складається з державного та місцевих бюджетів. Відношення між державним і місцевими бюджетами будуються на основі єдності бюджетної системи і фінансової політики держави.
Бюджет є формою планомірного накопичення і використання коштів для забезпечення функцій, здійснюваних органами державної влади, регіонального та місцевого самоврядування. Планомірне накопичення коштів відбувається у галузях виробництва, а тому підприємства усіх форм власності є ведучою ланкою в утворенні фінансів держави, оскільки фінанси підприємств опосередковують грошові відносини, що виникають при створенні і використанні грошових доходів для формування основних і обігових фондів, розрахунків з державою через систему податків та обслуговування кругообігу коштів підприємств і зміну форм вартості у процесі цього кругообігу. Якщо фінанси підприємств обслуговують процес виробництва суспільного продукту, його розподіл всередині підприємств і нагромадження капіталу для розширеного відтворення та розрахунків з державою через податкову систему, то загальнодержавні фінанси використовуються для розподілу і перерозподілу з метою задоволення потреб загальнодержавного споживання через державний та місцеві бюджети й численні централізовані позабюджетні фонди: соціального страхування, пенсійний фонд тощо.
Перехід економіки України до ринкового типу і перші кроки до створення національної фінансової системи показують, що держава орієнтується на посилення економічної незалежності, підприємницької діяльності і на активну участь в міжнародних фінансово-торгових розрахунках.
Бюджетна система України складається з державного бюджету України, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
З переходом до ринкової економіки докорінно змінилася структура доходної частини бюджету України. Раніше вона складалась з таких платежів, як податок з обороту, плата за фонди, відрахування від прибутків, частка податків у бюджеті була незначною (8-9 відсотків). Сьогодні більшу частину доходів бюджету становлять податки з юридичних і фізичних суб'єктів, тобто з підприємств та окремих громадян.
Видатки державного бюджету спрямовуються на розвиток народного господарства, фінансування соціально-культурної сфери, забезпечення обороноздатності держави, утримання органів державного управління.
Сьогодні законодавчо проведено розмежування коштів бюджетів різних рівнів, що регламентує визначення доходів, створює умови для раціонального використання коштів на потреби економічного розвитку регіону.
Через бюджет обертаються не всі фінансові ресурси країни. Передусім поза бюджетом залишаються фінанси виробничих підприємств. Це кошти для розширення виробництва за рахунок прибутку державних, колективних і приватних підприємств, соціально-культурного призначення і кошти капітального будівництва в сільськогосподарських кооперативах; фонди оплати праці працівників сфери матеріального виробництва; колективні резерви і страхові запаси колективних підприємств; утримання санаторіїв і будинків відпочинку, що належать профспілковим організаціям, кошти різних творчих організацій тощо.
Отже, бюджетні кошти є лише частиною грошових ресурсів країни. Вони використовуються за принципом "бюджетні засоби - для бюджетної сфери". Проте в практиці використання бюджетних доходів є випадки направлення бюджетних коштів на фінансування підприємств, які за своїм статусом мають бути самоокупними. Ці процеси має контролювати Рахункова палата України.
Податкова система України. Законодавством України визначені такі принципи побудови та призначення податкової системи:
Ш стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;
Ш обов'язковість - впровадження норм сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних;
Ш рівнозначність і пропорційність у справлянні податків;
Ш рівність, недопущення будь-яких виявів податкової дискримінації;
Ш соціальна справедливість щодо різних верств населення;
Ш стабільність, забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) та їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
Ш економічна обґрунтованість, встановлення податків на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей;
Ш рівномірність сплати, встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
Ш єдиний підхід до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати податку, строку та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
Ш доступність, забезпечення зрозумілості норм податкового законодавства для платників податків.
В 2001 р. було прийнято Податковий кодекс та реформовано на його основі податкову систему. Це забезпечить відчутне зниження податкового навантаження, розширення бази оподаткування; вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за рахунок скасування пільг (особливо тих, що надаються за галузевими та територіальними ознаками).
Розділ 3. Антикризові чинники розвитку фінансової системи в умовах ринкової економіки
Фінансова система відображує особливості циклічного розвитку економіки. Її криза має зовнішні та внутрішні причини. Основними виявами кризи є гостре погіршення балансу між доходами і видатками країни, падіння її платоспроможності, нестача конвертованої валюти. Це призводить до ряду негативних економічних наслідків. В Україні зросли ціни на товари, особливо імпортні. Знизилася купівельна спроможність гривні. Виник ажіотажний попит на іноземну валюту. Загострилася криза платежів (затримка виплати заробітної плати, пенсій). Значно погіршився життєвий рівень населення.
Фінансова криза в Україні розпочалася в умовах тривалої внутрішньої економічної кризи, коли виробництво в країні переживало значне падіння, спостерігалися суттєве недовантаження виробничих потужностей, нестабільною була національна валюта.
Формування відлагодженої та ефективно функціонуючої фінансової системи - відповідальне і складне завдання, вирішення якого потребує багато часу. Фінансова система України знаходиться на етапі становлення і вдосконалення. Найважливішими проблемами її розвитку є:
зміцнення фінансів суб'єктів господарювання з метою посилення мотивацій до ефективної роботи, інвестиційної діяльності;
- відлагодження фінансового механізму діяльності бюджетних установ, пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів;
- економне витрачання бюджетних коштів, посилення контролю за їх цільовим використанням;
- реформа системи оподаткування в напрямку послаблення податкового тиску;
- зменшення кількості і розмірів відрахувань у державні цільові фонди, відокремлення їх від бюджету;
- раціональне використання коштів, залучених з допомогою державного кредиту, зміцнення довіри до державних цінних паперів.
Серед антикризових заходів, що розробляють і застосовують в Україні, слід звернути увагу на такі:
певні зміни у валютній політиці, що виявилися передусім у впровадженні нового валютного коридору з метою утримання гривні від значного падіння;
встановлення обов'язкового продажу валютної виручки для учасників ринку;
тимчасове припинення роботи Міжбанківського валютного ринку України;
активне стимулювання експорту та скорочення обсягів імпорту;
підтримка вітчизняного виробника;
значне скорочення державних видатків;
посилення боротьби проти тіньової економіки, яка дестабілізує і надходження коштів до бюджету, підриває стан економіки в цілому.
Подолання фінансової кризи значною мірою залежить від відновлення матеріального виробництва, переходу підприємств на випуск продукції, яка має підвищений попит і високу конкурентну спроможність. Серед усіх антикризових чинників вирішальне значення має матеріальне виробництво. Саме воно є основою існування фінансової системи, її стабільності.
Центральною проблемою теперішнього часу і майбутнього фінансової стабілізації в Україні залишається інфляція. Негативні соціальні і економічні наслідки інфляції змушують уряди різних країн провести політику, направлену на зміцнення національної валюти. Значна увага завжди приділялася державою регулюванню грошової маси. Антиінфляційна політика нараховує багатий асортимент самих різних грошово-кредитних, бюджетних заходів, податкових заходів, програм стабілізації і дій по регулюванню і розподілу прибутків.
Оцінюючи характер антиінфляційної політики, можна виділити в ній три загальних підходи. У рамках першого (що пропонується прихильниками сучасного Кейнсіанства) передбачається активна бюджетна політика - маневрування державними витратами і податками з метою впливу на платоспроможний попит: держава обмежує свої витрати і підвищує податки. У результаті скорочується попит, знижуються темпи інфляції. Однак одночасно може статися спад інвестицій і виробництва, що може привести до застою і навіть до явищ, зворотних спочатку поставлених цілей, розвинутися безробіття.
Другий підхід рекомендується авторами-прихильниками монетаризму в економічній теорії. На перший план висувається грошово-кредитне регулювання, непрямо і гнучко що впливає на економічну ситуацію. Цей вигляд регулювання проводиться непідконтрольним уряду центральним банком, який визначає емісію, змінює кількість грошей в звертанні і ставки позикового процента. Прихильники цього підходу вважають, що держава повинно провести дефляціонні заходи для обмеження платоспроможного попиту, оскільки стимулювання економічного зростання і штучна підтримка зайнятості шляхом зниження природного рівня безробіття веде до втрати контролю над інфляцією.
Намагаючись приборкувати інфляцію, що вийшла з-під контролю, уряди багатьох країн, починаючи з 60-х років, проводили так звану політику цін і прибутків, головна задача якої по суті зводиться до обмеження заробітної плати - третій метод. Оскільки ця політика означає адміністративну, а не ринкову стратегію боротьби з інфляцією, вона не завжди досягає оголошеної мети.
Очевидно, що порушення народногосподарських пропорцій неможливо усунути без певної структурної політики держави, здійснюваної навіть прямими адміністративними заходами, зокрема, скороченням військового виробництва і витрат, а також раціоналізацією виробничих капіталовкладень, рясним фінансуванням за рахунок акціонерних і приватних капіталів, широким залученням іноземних інвестицій і скороченням бюджетного фінансування. Необхідно зламати монополістичну структуру економіки. Все це важливо доповнювати заходами, які обмежать грошову масу, усунуть дефіцит державного бюджету, стабілізують співвідношення валют, а також створенням умов для здорової конкуренції.
Висновки
Фінансова система - це система форм і методів утворення, розподілу та використання фондів фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення соціальних та економічних потреб суспільства в цілому, господарських структур, окремих громадян.
Зрозуміло, що фінансова система має свої специфічні риси то окремі ланки. Поділ фінансової системи на окремі ланки - явище об'єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової системи - динамічна, не може розглядатися в статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися або деякі її ланки можуть відмирати.
Головними складовими фінансової системи є податкова система та бюджетна система, яка організаційно залежить від форми державного устрою і, як правило, складається з державного та місцевих бюджетів.
Фінансова система відображує особливості циклічного розвитку економіки. Формування відлагодженої та ефективно функціонуючої фінансової системи - відповідальне і складне завдання, вирішення якого потребує багато часу. Фінансова система України знаходиться на етапі становлення і вдосконалення. Подолання фінансової кризи значною мірою залежить від відновлення матеріального виробництва, переходу підприємств на випуск продукції, яка має підвищений попит і високу конкурентну спроможність. Серед усіх антикризових чинників вирішальне значення має матеріальне виробництво. Саме воно є основою існування фінансової системи, її стабільності. Якщо всі ці дії будуть вчинені, то у такому випадку успіх буде досягнутий.
Таким чином бачимо, що фінансова сфера держави продовжує знаходитися в кризовому стані. Його подолання можливе тільки при умові цілого комплексу ринкових реформ, покликаних забезпечити входження України до складу розвинених держав світу.
Список використаної літератури
1. Базилевич В.Д., Базидевич К.С., Баласт рик Л.О. Макроекономіка: Підручник / - 3-тє вид., випр. - К.: Знання, 2006. - 623 с.
2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія: Підручник для студентів вузів. - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 528 с.
3. Василик О.Д. Теорія фінансів: Навчальний посібник - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 480 с.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посібник - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища шк., 2002. - 543 с.: іл.
5. Мочерний С.В. Політекономія. Навч. посібник. - Вид.1-ше. - К.: Знання-Прес, 2002. - 532с.
6. Панчишин С. Либідь А. Макроекономіка: Навч. посібник. - Вид.2-ге. - К.: Вища шк., 2002. - 616 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Економічна сутність, поняття фінансової системи. Економічні джерела розвитку фінансової системи. Вплив фінансової політики на соціально-економічні процеси. Структура фінансової системи України. Порівняння ефективності фінансових систем України та світу.
курсовая работа [1001,6 K], добавлен 30.08.2016Теоретичні основи побудови фінансової системи України. Структура фінансової системи. Особливості функціонування фінансової системи України. Державний бюджет України. Аналіз проблем функціонування фінансової системи України та можливі шляхи їх подолання.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 06.09.2007Сутність, структурна будова та засади функціонування фінансової системи. Внутрішня структура фінансової системи відображає сукупність фінансових відносин. Характеристика її складових та управління. Організаційні основи функціонування фінансової системи.
лекция [22,3 K], добавлен 24.01.2009Основи сучасної моделі фінансової системи. Поняття фінансової системи, її місце в системі права, напрямки трансформації, основні підходи до структури. Аналіз стану фінансової системи України, країн світу, шляхи реформування, перспективи розвитку.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 23.03.2010Оцінка становлення та сучасних тенденцій розвитку фінансової системи України. Вивчення особливостей формування фінансових ресурсів. Вплив фінансової політики на соціально-економічні процеси в країні. Проблеми фінансової системи та шляхи їх подолання.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 17.11.2014Внутрішня структура та організаційна будова фінансової системи країни. Підсистеми фінансової системи. Структура та засади побудови фінансової системи України. Економічні кризи надвиробництва і перевиробництва як закономірні наслідки фінансової кризи.
контрольная работа [395,9 K], добавлен 03.08.2010Аналіз механізму функціонування фінансової системи України. Роль та місце фінансів у господарській структурі держави. Особливості процесу фінансової глобалізації та необхідність реорганізації фінансової системи України на сучасному етапі її розвитку.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 16.11.2013Основне визначення фінансів, історія їх розвитку, види та функції. Фінансова система та її структура. Бюджет як основна частина фінансової системи. Сутність фінансової системи України, державний бюджет як її центральна ланка. Функції бюджету України.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 21.06.2011Поняття фінансової системи - сукупності відособлених, але взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи обміну і перерозподілу ВВП, системи фінансових органів та інститутів. Державні та міжнародні фінанси.
реферат [1,6 M], добавлен 23.02.2011Теоретичні засади функціонування світової фінансової системи. Етапи розвитку світової фінансової системи. Глобалізація та трансформація світового фінансового середовища. Проблеми і перспективи інтеграції України в систему світових фінансів.
дипломная работа [236,3 K], добавлен 10.04.2007
