Гроші та грошовий обіг

Біметалізму притаманні дві системи: паралельних грошей та подвійних грошей.

Система паралельних грошей характеризується тим, що ціннісне співвідношення між золотими і срібними монетами складалося стихійно відповідно до ринкової вартості цих благородних металів.

Система подвійних грошей відрізнялася встановленням державою ціннісного співвідношення між двома металами (паритет), а у зв'язку з цим карбування золотих і срібних монет, їх залучення до актів купівлі-продажу та інших операцій здійснювалися згідно із встановленим співвідношенням.

Біметалізм певною мірою суперечить самій природі грошей як єдиного товару, що виконує роль загального еквівалента, а тому не повністю відповідає потребам розвинутого товарного господарства, хоч і використовувався на певному етапі його розвитку. При біметалізмі, як правило, виникали розбіжності між ринковими й офіційно встановленими вартостями золота і срібла, в результаті чого монети, відкарбовані з металу, відносна вартість якого на даний час зростала, вилучалися з обігу, а залишались монети з уціненого металу. У зв'язку з цим англійський державний діяч і фінансист XVI ст. Т. Грешем сформулював економічний закон, згідно з яким гірші гроші витісняють з обігу кращі, проте М. Коперник відкрив його значно раніше.

Розвинутому товарному господарству найбільш властивий монометалізм, що був встановлений спочатку в Англії, а потім і в інших розвинених країнах. Це означало перехід грошових систем на новий ступінь розвитку. Золотий монометалізм характерний тим, що поряд із золотом, яке виконує функцію загального еквівалента, в обороті можуть знаходитися не лише повноцінні золоті монети, а й неповноцінні монети із срібла й міді. Систему золотого монометалізму, яка існувала до Першої світової війни, називають також золотомонетним стандартом. У Росії ця система остаточно сформувалася після грошової реформи 1895--1897рр. Система золотого стандарту відрізняється стійкістю, вона стихійно здійснює регулюючу роль у товарному господарстві встановлюючи відповідність між кількістю грошей, що перебувають в обігу, та товарною масою, що стимулює розвиток продуктивних сил, забезпечує відносну стійкість кредитної системи та економіки загалом. У період Першої світової війни розмін банкнот на золото у більшості країн було припинено, однак в повоєнні роки, роки відносної стабілізації товарного господарства, такий розмін був відновлений, проте не на золоті монети, як при золотомонетному стандарті, а на золоті зливки (золотозливковий стандарт) та на валюту інших країнах могла бути обміняна на золото (золотодевізний стандарт). Характерно, що золотозливковий стандарт вводився, як правило, в більш розвинених країнах, що мали достатні золоті запаси (Англія, Франція), а золотодевізний - у країнах, що таких запасів не мали. Це поставило валюти одних країн у значну залежність від валют інших, що було одним-із дефективних засобів підкорення великими імперіалістичними державами інших, менш розвинених. Усі названі вище форми золотого стандарту потерпіли крах під час валютної кризи внаслідок всесвітньої економічної кризи 1929-1933 рр.

У томі разі, коли товарне виробництво та обіг обслуговуються повноцінними металевими грішми, діє специфічний закон обігу металевих грошей, стихійним регулятором кількості яких в обігу виступають скарби або їх нагромадження. Так, коли потреби обігу в грошах скорочуються, то частина їх осідає в скарбах, і, навпаки, при зростанні потреб у них гроші із скарбів надходять в обіг. Отже, за інших сталих умов грошовий-обіг не повинен відчувати потреби ні в надлишку, ні в нестачі металевих .грошей завдяки існуванню скарбів як відвідних так і привідних каналів грошового обігу.

Історичний процес формування та ускладнення функціональних форм грошей характеризується витісненням із сфери грошового обігу повноцінних металевих грошей і заміною їх неповноцінними знаками вартості монетарного товару. Нагальна потреба розвитку кредиту привела до появи кредитних грошей, найпростішим видом яких виступає вексель (боргове зобов'язання кредитору погасити борг у певний строк). Однак обмеженість сфери вексельного обігу приватним сектором робить необхідним їх заміну банкнотним обігом. Банкнота -- це вексель на банкіра, за яким пред'явник може у будь-який час одержати гроші. Банкноти мають перед векселем ті переваги, що, по-перше, їх випуск здійснюється емісійними банками, що мають значно вищу платоспроможність, ніж окремі товаровиробники чи власники грошей, і, по-друге, банк, що їх випускає, зобов'язаний розміняти їх на золото не через певний строк, а в будь-який час. Для сучасного стану розвитку товарного виробництва характерний обіг нерозмінних на золото банкнот, що фактично перетворило їх на паперові гроші.

Паперові гроші-це номінальні знаки вартості, що мають примусовий курс і випускаються державою для покриття своїх витрат. За характером обігу паперові гроші мають ту властивість, що вони, коли випущені в обіг, залишаються там, а банкноти регулярно повертаються в банк.

В основу паперово-грошового обігу покладено специфічний закон обігу паперових грошей, за яким вартість усіх випущених в обіг паперових грошей визначається вартістю тієї кількості товарів і послуг, яка потрібна в певний час обігу. І хоча під час випуску паперових грошей виникає зовнішня видимість, начебто держава сама створює таким чином грошове багатство і має безмежну владу над ним, фактично ця влада видима, ілюзорна, адже гроші з моменту випуску їх державою в обіг підпадають під дію об'єктивних законів грошового обігу.

Останнім часом все більшого поширення набувають так звані електронні гроші -- кредитові, дебетові картки, електронні системи розрахунків у торговельних пунктах, електронні системи обслуговування на дому та ін. Поява електронних грошей стала можливою завдяки широкому запровадженню в банківську справу та в сферу обслуговування населення-сучасної комп'ютерної техніки і технології. Широкого розвитку набули електронні гроші в країнах з розвинутою електронною індустрією. В Україні деякі банки вже активно розпочали обслуговування своїх клієнтів на електронній основі.

Висновки

Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Змінюючи форму вартості, гроші перебувають у постіному русі і опосередковують суспільне виробництво у всіх його фазах:

виробництво - розподіл - обмін - споживання.

Грошовий обіг ділиться на дві взаємопов'язані частини: сферу безготівкового обігу; сферу готівкового обігу. Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках тощо. У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках.

Всі суб'єкти підприємництва для авансування своєї діяльності отримують грошові кошти на грошовому ринку, а гроші, обслуговуючи кругообіг суспільного капіталу, здійснюють замкнутий рух Г - Т - Г', що починається і закінчується на грошовому ринку, даючи кожного кругооьігу додаткову суму грошей. Такий замкнутий рух грошей забезпечує дію механізму само відтворення грошового ринку в розширених масштабах. При цьому діє така закономірність: чим більшою є загальна грошова вартість валового внутрішнього продукту країни, тим більше потрібно грошей для укладання угод. Певну частину грошової маси нагромаджують також кредитні заклади, частину з них витрачають на придбання цінних паперів і утворення офіційних державних запасів.

Кількість грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообігу продуктів і доходів. Як надлишок, так і нестача грошей створюють значні проблеми й ускладнення для здійснення грошового обігу.

Забезпечення кількісної відповідності між потоком грошової маси і зустрічним потоком товарної маси дає можливість підтримувати тверду купівельну спроможність грошей.

Інституцією, яка здійснює грошово - кредитне регулювання в Україні, є НБУ - незалежний фінансово - економічний орган, який не підпорядкований ні Президенту, ні Кабінету Міністрів, ні Верховній Раді. НБУ проводить незалежну грошову (монетарну) політику. Постанови, положення та інші нормативні акти щодо регулювання грошового готівкового і безготівкового обігу приймає і затверджує Правління НБУ. Рішення Правління НБУ не потребують окремого затвердження в органах державної влади. НБУ координує діяльність банківської системи України в цілому.

Формування сучасного механізму забезпечення сталості грошей в Україні має спиратись на сильну виконавчу владу, що користувалася б загальною підтримкою населення і проводила б енергійні широкі радикальні економічні перетворення на всіх рівнях і стадіях суспільного відтворення.

Досягнення сталості грошей, стабільності економіки і фінансів включає об'єктивні економічні, соціально - політичні та фінансові мотиви. Економічні мотиви стабілізації економіки та впровадження власної національної валюти в Україні зумовлені багатими природними ресурсами, сучасними виробничими потужностями та наявністю висококваліфікованої робочої сили, яка за умов належного стимулювання і науково обґрунтованого управління, здатна забезпечити ощадливість та схильність до витонченої, скрупульозно виконуваної роботи.

Авторитетна і стабільна гривна неодмінно приведе економіку України до збалансованого народогосподарського комплексу галузей і виробництв соціального спрямування, розвиток яких забезпечуватиме піднесення купівельної сили гривні та її ролі як вартісного законного платіжного та обігового засобу.

У формуванні в Ураїні ефективної і стимулюючої грошової системи потрібна не лише злагодженя і цілеспрямована взаємодія усіх ланок господарсько - управлінського механізму а й:

ь глибокі знання, вміння і навички формування сучасних паперово - кредитних грошових систем і подолання інфляційних загроз;

ь належне розуміння переваг досягнення конвертованості гривні;

ь втілення у життя антизатратного і антиінфляційного механізму економічного зростання;

ь аналіз форм і методів успішних грошових реформ і його використання в процесі наступного вдосконалення грошового обігу.

Слід створити таку грошово - кредитну систему, яка б застерігала від помилкових дій у сфері регулювання грошового обігу на основі гривні. При цьому історичний досвід грошового обігу в Україні і нинішнє державотворення мають прискорити остаточний вибір способу суспільного поступу і допомогти нашому суспільству остаточно обрати такий суспільно - політичний лад, у якому взаємодія суб'єктів господарського життя спиратиметься на засади добросовісної конкуренції, а гривня на повну потужність свого невичерпаного потенціалу запрацює на економіку і добробут громадян.

Размещено на Allbest.ru