Облік розрахунків за податком на додану вартість

З введенням податкового обліку застосовується новий різновид бухгалтерських документів під назвою "податкова накладна", яка є обов'язковою при реалізації товарів (робіт, послуг) платниками податку на додану вартість

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначеними окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи, або місце податкової адреси фізичної особи зареєстрованої як платник ПДВ;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

ж) повну назву одержувача;

з)ціну продажу без урахування податку;

і) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

й) загальну суму коштів, що підлягає оплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна (Додаток Б) складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів на його вимогу, який і свою чергу реєструє її в книзі обліку придбання товарів. Податкова накладна зберігається у порядку і протягом строку зазначених для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань зі сплати податків, а також дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту.

Друга копія податкової накладної залишається у продавця товарів (робіт, послуг) як звітний поточний податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченому законодавством для зобов'язань зі сплати податку. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову оплату товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару не містить відокремленої вартості, перелік частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та враховується у визначені загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна видається у разі продажу товару (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця покупець має право звернутись до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцем знаходження. До заяви додається копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна не виписується якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більше двадцяти гривень у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є чек (інші розрахункові або платіжні документи).

ПДВ сплачений у ціні придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, кредитуються (тобто відносяться до податкового кредиту).

Платник ПДВ, має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (робіт) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій.

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в

оплату товарів (робіт, послуг).

До 01.10.1997 року датою виникнення права на податковий кредит вважалася дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг). У разі коли за результатами звітного періоду сума визначена як різниця між загальною сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, то вона підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

В залежності від обсягу оподатковуваних операцій існують різні методи справляння ПДВ, саме тому встановлені 2 види декларацій по ПДВ ("звичайна" і "скорочена").(Додаток В).

Скорочена податкова декларація подається податковим органам особами, обсяг оподатковуваних операцій яких менше ніж 300 тис. грн. протягом будь-якого періоду за 12 календарних місяців, а також новоствореними платниками ПДВ. Всі інші платники ПДВ подають звичайну декларацію по ПДВ. Також в залежності від обсягу оподатковуваних операцій встановлено податкові періоди.

Для платників податку в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 300 тис.грн., податковий (звітній) період дорівнює календарному місяцю.

Платники податку, що мають обсяг операцій з продажу менший ніж зазначено вище можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає податковому органу за один місяць до початку календарного року.

Протягом календарного року дозволяється зміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу з початку року. Заява про таку заміну подається платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.

3.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за податком на додану вартість

СТОВ “Верхнячка-Агро” як і кожне підприємство повинне вчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки з бюджетом. Для розрахунків із бюджетом та позабюджетними фондами використовуються рахунки 65 "Розрахунки за страхуванням" та 64 "Розрахунки з бюджетом по податках й платежах". Дані рахунки є пасивними по кредиту відображається заборгованість до даних фондів, а по дебету її списання. Для узагальнення і відображення даних по цих рахунках використовують Журнал-ордер 8 с.-г. і відомості аналітичного обліку по рахунках 64 і 65.

Перерахування коштів до фондів здійснюється через банк, шляхом виписки платіжного доручення.

СТОВ “Верхнячка-Агро” є також платником податку на додану вартість. Продані товари його оцінюються виходячи із їх договірної вартості. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

- порядковий номер податкової накладної

- дату виписування податкової накладної

- назву юридичної особи

- податковий номер платника податку

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість

- опис товарів та їх кількість

- повну назву одержувача

- ціну продажу без врахування податку

- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів.

Подання податкової декларації (Додаток С) по ПДВ передбачено підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість". Декларація складається із вступної частини та 4 розділів, з них платником податку заповнюється перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової адміністрації.

Подання декларації здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Звітний період може дорівнювати одному календарному місяцю або одному календарному кварталу залежно від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів за попередній календарний рік.

Декларація подається платником незалежно від того, виникає у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні.

СТОВ “Верхнячка-Агро” є платником податку на прибуток. Термін сплати податку на прибуток. Визначений у законі квартальний податковий період оподаткування прибутку справляє позитивний вплив на фінансовий стан підприємств -- платників податку. Платники податку подають до податкового органу за місцем реєстрації декларацію про прибуток підприємства протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або 60 календарних днів після закінчення року. Декларація про оподатковуваний прибуток складається наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Податок сплачується в бюджет не пізніше 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації.

За підсумками першого і другого місяців кварталу всі платники податку, крім нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції, сплачують авансові платежі (відповідно до 20 числа другого і третього місяців кварталу). Розрахунок авансових внесків платники здійснюють самостійно без складання податкових декларацій. Платники податку на прибуток подають бухгалтерську звітність за результатами своєї діяльності за рік тільки статистичним органам, тобто подання бухгалтерської звітності податковим адміністраціям не є обов'язковим.

Відрахування до пенсійного фонду здійснюють виходячи з розрахункових даних „Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Із Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розрахунки ведуться на основі даних „Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".

У Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності внески здійснюються на основі „Звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності " До Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розрахунок внесків здійснюється в „Розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття"

Таблиця 3.1. Облік розрахунків за податками й платежами в СТОВ “Верхнячка-Агро”

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» кореспондує
за дебетом з кредитом рахунків:	за кредитом з дебетом рахунків:
15	«Капітальні інвестиції»	15	«Капітальні інвестиції»
17	«Відстрочені податкові актив»	17	«Відстрочені податкові активи»
		20	«Виробничі запаси»
31	«Рахунки в банках»	21	«Тварини на вирощуванні та відгодівлі»
34	« Короткострокові векселі одержані»	22	«Малоцінні та швидкозношувані предмети»
		23	«Виробництво»
36	«Розрахунки з покупцями та замовниками»	28	«Товари»
		31	«Рахунки в банках»
		35	«Поточні фінансові інвестиції»
37	«Розрахунки з різними деорами»	37	«Розрахунки з різними дебіторами»
		39	«Витрати майбутніх періодів»
48	«Цільове фінансування і цільові надходження»	48	«Цільове фінансування і цільові надходження»
50	«Довгострокові позики»	54	«Відстрочені податкові зобов'язання»
		62	«Короткострокові векселі видані»
51	«Довгострокові векселі видані»	63	«Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
54	«Відстрочені податкові зобов'язання»	64	«Розрахунки за податками й платежами»
55	«Інші довгострокові зобов'язання»	65	«Розрахунки за страхуванням»
60	« Короткострокові позики»	66	«Розрахунки з оплати праці»
62	« Короткострокові векселі видані»	67	«Розрахунки з учасниками»
63	«Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	68	«Розрахунки за іншими операціями «
		70	«Доходи від реалізації»
64	«Розрахунки за податками і платежами»	71	«Інший операційний дохід»
		74	«Інші доходи»
		84	«Інші операційні витрати»
65	«Розрахунки за страхуванням»	85	«Інші затрати»
		91	«Загальновиробничі витрати»
68	«Розрахунки за іншими операціями»	92	«Адміністративні витрати»

На основі первинних документів, зокрема по податку на додану вартість, записи здійснюються в накопичуваних реєстрах таких як Книга обліку придбання товарно-матеріальних цінностей, та Книга обліку реалізації продукції.

Методологія податкового обліку в досліджуваному господарстві побудована таким чином, що податковий облік ведеться окремо від бухгалтерського і один від другого не залежить. Зокрема, якщо завдяки бухгалтерському обліку визначають нерозподілений прибуток, який повинен бути відображений по кредиту рахунку № 44 "Прибутки і збитки" та завдяки податковому обліку з 1 січня 2004 року визначається прибуток для оподаткування, податком на прибуток який ніякого відношення не має до визначеного прибутку по рахунку № 44.податку на прибуток.

Слід зазначити, що в даний час багато практичних працівників ототожнюють суму отриманого прибутку з сумою отриманого валового прибутку. Як свідчить теорія та практика, це абсолютно дві різні економічні категорії. Податковий облік передбачено здійснювати з первинних документів в накопичу вальну відомість, яка пристосована на пустографці. Проте, в кінці кварталу, багато сум губиться, що призводить до заниження валових доходів або валових витрат, що в свою чергу призводить до зменшення суми оподаткованого обороту, а в кінцевій меті до заниження суми нарахованого податку. В результаті цього податкова інспекція нараховує штрафні санкції, і застосовує 120% від облікової ставки національного банку України при визначенні розміру пені. З метою запобігання порушень ми пропонуємо для ведення податкового обліку ввести Книгу обліку валового доходу та Книгу обліку валових витрат. Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

Книга обліку валового доходу і валових витрат повинна мати таку форму:

Таблиця 3.2. Книга обліку валового доходу і валових витрат в СТОВ “Верхнячка-Агро” за 1 квартал 2008 року

Види валового доходу	Види валових витрат
Кт 701	Дт 361	Дт 311	Дт 301	Дт 233	Кт 201	Кт203	Кт 661
25.01.05	1252	362	-	5.01.05	362	362	2521
26.01.05	3658	2541	365	6.01.05	652	325	-
27.01.05.	1102	3652	352	7.01.05.	1022	214	-
28.01.05	5202	364	214	8.01.05	687	299	-
29,01.05	231	2134	254	9,01.05	302	714	-
Всього	11445	9053	1185	Всього	3025	1914	2521

Як свідчать дані таблиці 3.2. за звітний період в господарстві отримано 21683 гривні валового доходу і одночасно 7460 гривні валових витрат. Але ці валові доходи і валові витрати отримані загалом від реалізації всіх видів продукції. А податком на додану вартість оподатковується тільки реалізація несільськогосподарської продукції. Згідно поданих декларацій з податку на додану вартість за січень 2004 року видно, що оборот від реалізації продукції тваринництва склав 42,2 відсотки, рослинництва 36,4, а від реалізації несільськогосподарської продукції - 21,4. Звідси податок на прибуток складатиме 21683 - 7460 х 21,4 х 25/ 100= 760,93 гривні.

Пропонована нами Книга обліку валового доходу і валових витрат повинна накопичувати суму доходу господарства, як платника податку від всіх видів діяльності, що отриманий на протязі звітного періоду. Датою збільшення валового доходу являється дата однієї з подій, що сталася раніше, або дата зарахування на поточний рахунок платника податку коштів від покупців, або дата відвантаження товарів, фактично наданих послуг, виконаних робіт.

Основою виникнення валового доходу по даті зарахування коштів на поточний рахунок платника є виписка банку по руху грошових коштів. При виникненні валового доходу в момент відвантаження товарів, виконаних робіт, надання послуг, підтвердженням є накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, акти виконаних робіт чи наданих послуг.

Для того, щоб детальніше розібратися з цим питанням ми проведемо паралель податкового обліку з бухгалтерським обліком. Так, подія при якій валовий дохід виникає при надходженні коштів на поточний рахунок, супроводжується записами в регістрах бухгалтерського обліку.

Дт 301, 311, 361, 362 Подія при якій валовий дохід виникає в момент відвантаження товарів, робіт чи послуг Дт 361 Кт 701, 702, 703. Тому справедливо на практиці виникає питання, якщо валовий доход виникає по одній із вище перерахованих подій, то як практично можна вірно прослідкувати і вірно врахувати його в податковому обліку. На сьогоднішній день податкове законодавство не дає точного роз'яснення та відповіді на це питання. Тому справедливо буде в дослідному підприємстві ввести Книгу обліку ведення податкових надходжень і податкових витрат. Аналізуючи податковий облік не можна залишити осторонь облік валових витрат. З набранням чинності нового закону про оподаткування податком на додану вартість на підприємстві постала нагальна проблема при веденні податкового обліку по цьому податку. Тому, починаючи з 1 жовтня 1997р. в підприємстві аналітичний облік придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг ведеться в Книзі обліку придбання товарно-матеріальних цінностей, а реалізація товарів та послуг ведеться в "Книзі обліку реалізації товарів робіт та послуг.

В дану книгу обліку в СТОВ “Верхнячка-Агро” записи роблять тільки на підставі податкових накладних. Якщо підприємство закупляє товарно-матеріальні цінності вартістю до 20 грн. за одиницю податкова накладна не виписується, але ця операція приймається до відшкодування податковим кредитом. В усіх інших випадках до відшкодування проставляються ті суми, які підтверджені податковою накладною.

Використання такої книги в господарстві дає можливість контролювати дебет 641/1 рахунку субрахунок податок на додану вартість.

Кредитова сторона рахунку № 641/1 субрахунок ПДВ в господарстві контролюється завдяки Книзі обліку реалізації продукції, наданих послуг. Господарство, надаючи послуги, одночасно з документом, що дає підставу надавати послуги виписує покупцеві податкову накладну, в якій вказується вартість послуг, вид, ціна, сума та окремою стрічною сума податку на додану вартість. По кожній операції, що здійснюється в господарстві на відпуск, пов'язаний з реалізацією робиться запис в Книгу реалізації продукції. Це дає змогу контролювати справляння податку на додану вартість.

Слід відмітити, що паралельне ведення податкового обліку дає змогу уникнути порушень, що в свою чергу дає можливість уникнути штрафних санкцій, здійснювати оперативний контроль за порядком справляння та перерахування до бюджету платежів та податків всіх рівнів.

3.3 Удосконалення обліку розрахунків за податками

Необхідною умовою уникнення порушень в процесі розрахунків з бюджетом по сплаті податків є розробка такої схеми обліку, яка б задовольняла вимоги податкового і бухгалтерського обліку. Ми пропонуємо для полегшення розрахунків розробити таку систему обліку податкових зобов'язань, яка б давала можливість отримати найбільше інформації для податкового обліку. Особливо це стосується обліку розрахунків по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб. Для контролю за нарахуваннями і сплатою податків ми пропонуємо удосконалити Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом форми 8а с.-г., яка б відображала процес нарахування і сплати даних платежів (додаток ).

Так наприклад, пропонуємо ввести облік податку з доходів фізичних осіб до субрахунку 641 „Розрахунки за податками”. Аналітичний облік вести в розрізі таких субрахунків:

1. Податок з доходів фізичних осіб постійних працівників.

2. Податок з доходів фізичних осіб сезонних працівників.

У зв'язку із введенням фіксованого сільськогосподарського податку пропонуємо до вищевказаного субрахунку 641 „Розрахунки за податками” відкрити аналітичні субрахунки:

Для забезпечення бухгалтерії інформацією щодо реалізації, для нарахування податку на додану вартість (по „нульовій” та 20% ставках) пропонуємо ввести до субрахунку 641 „Розрахунки за податками” такі аналітичні рахунки:

4. Реалізація за „нульовою” ставкою;

5. Реалізація за ставкою 20%.

Для достовірного відображення нарахованих податкових зобов'язань доцільно вести облік з детальною розшифровкою проведених операцій. Тому ми пропонуємо для обліку по податку на додану вартість використовувати Відомість розрахунків з бюджетом по ПДВ, форми 8а с.-г., в якій вказується канали реалізації продукції на протязі місяця за різними ставками ПДВ, сальдо на початок місяця, обороти та кінцеве сальдо.

Для ведення цієї Відомості до субрахунку 641 „Розрахунки за податками” необхідно відкрити ще такі аналітичні субрахунки:

6. Реалізація продукції рослинництва на переробні підприємства;

7. Реалізація продукції тваринництва на переробні підприємства;

8. Інша реалізація.

Ведення такого детального аналітичного обліку дозволить уникнути плутанини при обліку податку на додану вартість. Це дасть змогу краще забезпечувати бухгалтерію інформацією про реалізацію продукції протягом місяця. При обліку процесу реалізації або придбання Відомість аналітичного обліку форми №8.а с.-г. формується на основі даних первинних документів, таких як податкова накладна, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна. Ведення даної Відомості покладається на головного бухгалтера підприємства.

У книгах обліку продажу та придбання надмірно деталізована інформація, що не тільки ускладнює роботу облікових працівників, але призводить до зайвих витрат часу самих податкових інспекторів на перевірки. Пропонована форма реєстру дасть можливість значно спростити облікове забезпечення звітності по ПДВ, відмовитись від ведення книг обліку продажу та придбання товарів (робіт, послуг).

Для посилення контролю за достовірністю записів операцій щодо ПДВ можна цю відомість реєструвати у податковій адміністрації. Саме ж відомість повинна мати форму книги, в якій пронумеровано сторінки.

В той же час усувається дублювання первинних документів і аналітичних реєстрів, зменшується обсяг рутинної роботи бухгалтерів.

Необхідною умовою уникнення порушень в процесі розрахунків з бюджетом по сплаті податків є розробка такої схеми обліку, яка б задовольняла вимоги податкового і бухгалтерського обліку.

Реформування нормативно-правової бази визначення і сплати ПДВ обумовило зміни бухгалтерської і податкової звітності. Посилення контролю за достовірністю сплати ПДВ можна досягти лише за умови скорочення витрат часу на складання облікових документів, їх опрацювання, отже удосконалення існуючої системи обліку, а не розширенням дублювання первинного, аналітичного і синтетичного обліку. Це автоматично сприятиме спрощенню контролю за нарахуванням і сплатою податку, посиленню його ефективності. Одним із варіантів може бути зміна теперішніх первинних документів і реєстрів аналітичного обліку та приведення їх у відповідність із встановленими потребами, щодо відображення платежів у бюджет.

В бухгалтерському обліку ПДВ, включаючи податкові розрахунки на субрахунках 641 "ПДВ", 643 "Податкові зобов'язання", 644 "Податковий кредит" надто багато нераціонального і незрозумілого. Тому необхідний пошук шляхів удосконалення обліку на державному рівні. Достатньо лише підкреслити, що тепер для бухгалтерського обліку ПДВ застосовується кілька субрахунків кореспонденція яких інструкцією в принципі не визначена. Напрошується висновок, доти, поки не буде чітко розмежований бухгалтерський і податковий облік ПДВ, не буде достатньої характеристики субрахунків 641, аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" і субрахунок 643 "Податкові зобов'язання", плутанини в бухгалтерському обліку ПДВ та негативних її наслідків не уникнути.

Суть спрощення бухгалтерського обліку реалізації цінностей, пов'язаного із застосуванням субрахунку 643 "Податкові зобов'язання", полягає в тому, щоб обмежити записи на ньому лише нарахованими податковими зобов'язаннями з ПДВ від сум попередньої оплати цінностей, які станом на кінець місяця не були відвантажені. При цьому слід виключити з обліку на субрахунку 643 найбільш масові записи, пов'язані з попередньою оплатою і подальшим відвантаженням або відпуском цінностей покупцям і замовникам у звітному місяці в рахунок отриманих попередніх оплат. У цьому разі відпаде потреба за кожною із операцій з оплати і відвантаження цінностей в кожному окремому випадку з'ясовувати, яка із операцій відбулася раніше, не кажучи вже про значне скорочення кількості записів у синтетичному обліку на субрахунку.

Реформування нормативно-правової бази визначення і сплати податку на додану вартість обумовило зміни бухгалтерської і податкової звітності. Посилення контролю за достовірністю сплати ПДВ можна досягти лише за умови скорочення витрат часу на складання облікових документів, їх опрацювання, отже, удосконаленням існуючої системи обліку, а не розширенням дублювання первинного, синтетичного та аналітичного обліку. Це автоматично сприятиме спрощенню контролю за нарахуванням і сплатою податку, посиленню його ефективності.

Одним із варіантів може бути зміна теперішніх первинних документів і реєстрів аналітичного обліку та приведення їх у відповідність із встановленими потребами щодо відображення платежів у бюджеті. Зокрема, ми пропонуємо дещо вдосконалити типові форми податкових накладних, зміст яких далекий від досконалості. Вони перевантажені багатослів'ям, зрозумілі назви і показники тут надто деталізовані, що з урахуванням розмитості і нечіткості формувань як порядку заповнення податкової накладної, так і самого Закону України „Про податок на додану вартість” свідчить про неадекватну увагу до головних і другорядних документів при їх розробці.

Так, наприклад, у графі 3 зайвим, на нашу думку, є слова „поставки продавця”, оскільки сама податкова накладна виписується тільки продавцем винятково на товари, роботи, послуги, які він поставляє покупцям.

У графі 5 зайвими є слова „об'єм та обсяг” оскільки кількість товару визначається за одиницями виміру, що вказується у графі 4. В той же час кожному відомо, що один м³ чи літр - об'ємні одиниці, а гектари - це обсяг роботи. У графі 6 достатньо було б слів „Ціна без ПДВ”, бо ціле речення „Ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ ” має половину зайвих слів, оскільки ціна буває такою, власне, лише в розрахунку за одиницю продукції.

Зараз взагалі зайвим є графа 2, де передбачено вказувати дати відвантаження (виконання оплати) товарів (робіт, послуг), оскільки датою виписування податкових накладних буде дата зарахування продукції на склад чи коштів на рахунок продавця, що надійшли в оплату від покупця.

Надуманими також є деякі вимоги, щодо порядку заповнення податкових накладних. Так, згідно з п.6 „Порядку заповнення податкової накладної” передбачено викреслення позначкою „х” одного з записів (оригінал, копія), що розміщені у верхній лівій частині податкової накладної. Не важко уявити, які численні помилки це спричиняє, особливо, коли виписування податкових накладних проводиться вручну, до того ж не через копірку, бо на кожному примірнику це треба робити окремо.

В майбутньому сподіваємось на прийняття Верховною Радою України нового податкового законодавства, яке, можливо, в більшій мірі буде відповідати прийнятим стандартам бухгалтерського обліку, проте, як показує досвід розвинутих країн, відмінності між бухгалтерським та податковим обліком існуватимуть і надалі, тобто актуальність даного питання не зменшиться.

3.4 Комп'ютеризація обліку розрахунків з бюджетом

Використання ПЕОМ в обліку і контролі на підприємствах породжує значну частину невирішених завдань. На ПЕОМ вирішуються локальні завдання обліку запасів сировини на складах, її витрачання у виготовленні продукції (робіт, послуг), нарахуванні заробітної плати тощо. Проте досі не розроблена методологія використання ПЕОМ у системі АРМ бухгалтера, що впливає на зростання трудомісткості обліково-аналітичних робіт і знецінює ефективність використання ПЕОМ.

Впровадження інформаційних технологій у обліково-аналітичному процесі дає змогу істотно змінити застосування ПЕОМ створенням АРМ бухгалтерів. За допомогою периферійної техніки збирання і підготовки даних з обліку основних засобів, грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, витрат на виробництво продукції та інших ділянок обліку господарської та фінансової діяльності підприємства можна раціонально виконувати децентралізовану обробку даних на робочих місцях бухгалтерів із використанням ПЕОМ.

Децентралізація обробки даних бухгалтерами на окремих ділянках обліку на ПЕОМ (облік сировини па складі, облік випуску готової продукції, облік витрат виробництва та ін.) із подальшим передаванням на ЕОМ більш високого рівня для взаємного погодження і перевірки достовірності показників обліку та складання синтетичних регістрів дає можливість автоматизувати ведення Головної книги, а також підвищити оперативність видачі інформації користувачам у масштабі реального часу. Крім того, це забезпечує автоматизацію складання бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності. Бухгалтер при цьому є безпосереднім учасником обліково-аналітичного процесу, володіє технологією виробництва інформації на ПЕОМ і для задоволення потреб користувачів, що підвищує його відповідальність за достовірність даних, має змогу контролювати технологічний процес і в разі потреби змінювати значення параметрів. АРМ бухгалтера скорочує час обробки інформації, підвищує оперативність інформації та вірогідність облікових даних.

АРМ бухгалтера забезпечує розв'язання завдань бухгалтерського обліку з найменшою трудомісткістю. До того ж обробка облікових даних па АРМ дає змогу своєчасно виявити і виправити можливі помилки, вживати заходів щодо автоматизації технології виробництва інформації для обліку й управління підприємством. При цьому в технології виробництва і використанні (реалізації) облікових даних доцільно застосовувати діалоговий режим, який виключає ручну або пакетну обробку даних. Технологія автоматизованих робочих місць розробляється для працівників, які не мають досвіду програмування комп'ютерних систем, а є лише користувачами.

Організація АРМ бухгалтерів проводиться за функціональною ознакою й комплексно охоплює в єдиній системі бухгалтерський, внутрішньогосподарський (управлінський) і статистичний облік та звітність.

Ринок програмного продукту ЕОМ для вирішення завдань бухгалтерського обліку в АРМ насичений такими програмами:

* бухгалтерські - міні-бухгалтерія, бухгалтерський комплекс, бухгалтерський конструктор;

* експертно-аналітичні - економічний аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційних проектів, аудиту та ін.;

* автоматизованої системи обробки інформації(АСОІ) - для управління підприємств.

Технічне забезпечення АРМ складається з обчислювального комплексу двох рівнів. На верхньому рівні - комп'ютер із швидкодіючим процесором і великим обсягом оперативної та зовнішньої пам'яті, який обробляє весь основний потік облікових даних, що надходять із комп'ютерів нижнього рівня.

На нижньому - ПЕОМ у користуванні бухгалтера з периферійними пристроями, які включають: процесор, дисплей, накопичувач па магнітних дисках, клавіатуру, принтер та апаратуру передавання даних для зв'язку з центральним комп'ютером.

АРМ бухгалтера включає систему навчання користувача, комплекс програмних продуктів обробки інформації та сервісні засоби настройки і експлуатації АРМ. Особливу роль в експлуатації АРМ виконує монітор.

Оптимізація моніторингу (від лат. monitor - радник, наглядач; програма контролю управління обчислювальним процесом безперервного стеження за станом діяльності господарюючого суб'єкта та інформування його про настання критичних або неприпустимих ситуацій) залежить від ергономічного забезпечення користувачів, наприклад бухгалтерів, в умовах функціонування бухгалтерської інформаційної системи, спрямованої па оптимізацію технічних і програмних засобів, процесів і умов для праці користувача.

Ергономічне забезпечення - це сукупність методів і засобів, які створюють оптимальні умови для розробки, реалізації, впровадження відповідних технологій, що забезпечують нормальне функціонування інформаційної системи бухгалтерського обліку, а також швидке оволодіння працівниками і користувачами різних типів та категорій із урахуванням вимог якісної, нешкідливої, безпечної роботи.

АРМ бухгалтера може функціонувати в різних типах локальних обчислювальних мереж зі спільною шиною. Завдяки цьому наявність діалогів, засобів спілкування бухгалтера з комп'ютером створює передумови для організації введення й обробки первинної документації, формування і виконання запитів «бухгалтер - комп'ютер». Цей діалог па стадії підготовки до обробки первинних документів включає набір формалізованих процедур, які забезпечують:

* введення даних відповідно до структури первинних документів;

* контроль вхідних реквізитів за допомогою заданих методів забезпечення вірогідності інформації;

* контроль збалансованості документів;

* друкування протоколу введення даних первинних документів;

* коригування даних первинних документів;

* обробку окремих показників документа;

* формування первинних документів за допомогою введених показників;

* організацію хронологічного масиву даних;

* виведення для друкування машинного документа.

Особливістю АРМ бухгалтера є використання па стадії підготовки даних до введення та обробки первинних документів професійних знань користувача-непрограміста. Згідно з запитом на введення та обробку даних у масиві даних відбувається пошук необхідної форми первинного документа. Описаний документ ідентифікується за номером (іменем) запиту. Опис первинного документа містить параметри, які дають змогу організувати необхідний порядок введення, контролю та запису їх у хронологічний масив даних.

Для введення показників первинного документа необхідно визначити його структуру. Будь-який документ можна відобразити у вигляді сукупності розділів табличної форми. Передусім розділи включають рядки, що складаються з різної кількості показників і можуть повторюватися, мати однакову структуру, а також бути включені в розділ один раз, маючи індивідуальну порівняно з іншими рядками структуру.

Для визначення структури розділу первинних документів часто застосовується діалоговий режим у формі запиту типу рядків, які входять до розділу. Залежно від відповідей «Так» чи «Ні» рядок може або включатися, або не включатися до структури розділу документа.

Отже, параметри описів форм первинних документів передбачають автоматизацію введення та обробки даних на етапі їх підготовки, а також уніфікований спосіб реєстрації даних. Включения до системи обробки нових документів досягається створенням параметрів описів нової форми документа та її введенням у довідник форми документів.

Важливою частиною автоматизації підготовки даних обліку господарських операцій є систематизація бухгалтерських записів хронологічного масиву обліку з розміщенням їх у базах даних, що дає змогу побудувати єдиний централізований інформаційний фонд бухгалтерського обліку, здійснити повне відображення синтетичних і аналітичних показників господарських операцій.

При побудові інформаційної бази даних бухгалтерського обліку необхідно передбачати поступову автоматизацію обліку господарських операцій. Велике значення має створення гнучкого процесу систематизації записів первинної інформації з розміщенням їх у базі даних синтетичного й аналітичного обліку.

Аналіз процесу синтетичного запису даних первинної інформації у базах даних показує, що найбільш освоєними у практиці автоматизації обробки даних обліку є процедури занесення інформації у формі таблиць. Застосування табличної моделі бази даних синтетичного й аналітичного обліку дає змогу створювати структури зберігання даних і розкривати взаємозв'язок їх із структурами даних первинної інформації в АРМ бухгалтера.

Так, щоденний акт про реалізацію готових виробів за готівку в громадському харчуванні АРМ бухгалтера рекомендуємо перевіряти з касовими чеками і показниками реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та прибутковими касовими ордерами виручки. Аналогічну перевірку доцільно здійснювати АРМ бухгалтера щоденних забірних листків на відпуск готових виробів із кухні в буфети, дрібну роздрібну торгівлю із звітами про рух продуктів і тари на кухні, нарядами-замовленнями тощо.

Процедура відображення даних забезпечує формування відео- та машинограм, що описують як зовнішні елементи форми, так і необхідні дії при відборі назв та інших довідкових показників.

У системі обробки облікової інформації АРМ бухгалтера виготовлення машинограм передбачає такі етапи:

* створення заголовка та «шапки» документа;

* виведення елементів інформаційних і підсумовуючих рядків згідно з позиціями принтера або монітора;

* формування текстових елементів даних для підпису відповідними особами.

У процесі виведення машинограм обліку у вигляді послідовності виконуваних процедур застосовується відповідний параметричний опис, який дає змогу автоматизувати функції формування результатної інформації па АРМ бухгалтера. Діалоговий режим введення параметрів для обробки облікових даних, залучаючи бухгалтера до технології організації обчислень і виведення результатної інформації, створює єдину організацію і методологію автоматизації бухгалтерського обліку із застосуванням АРМ бухгалтера.

Отже, АРМ бухгалтера - це автономна професійно орієнтована мала обчислювальна система на ПЕОМ, що включає програмне та інформаційне забезпечення, створена і на робочому місці бухгалтера (користувача), обладнаному технічними засобами (дисплей, міні-ЕОМ), які надають можливість доступу до інформаційно-обчислювальних і ресурсів більш потужної ЕОМ або мережі ПЕОМ.

Впровадження АСОІ для підприємства па основі АРМ бухгалтера дає змогу вдосконалювати організацію і методологію бухгалтерського обліку, оскільки АРМ створюються не лише в бухгалтерії, а й на складах, цехах та інших підрозділах, забезпечує первинну обробку інформації у місцях її виникнення і далі в обліково-аналітичному процесі па ПЕОМ до фінішної стрічки (видача звітних і оперативних даних користувачам). При цьому працівники бухгалтерії вивільняються від виконання рутинних процедур кодування первинних документів, вивірення машинограм із первинними документами.

АРМ бухгалтера дає можливість без будь-якого посередника працювати бухгалтеру па ПЕОМ, що підвищує надійність інформації після обробки її, зменшує кількість помилок. Майже повністю виключається ручна праця бухгалтера при обробці первинних документів і формуванні облікових машинограм. АРМ збільшує продуктивність праці бухгалтера, підвищує її якість.

Методологія створення АРМ бухгалтера має ґрунтуватися на таких загальноприйнятих принципах, як системність, безперервність розвитку, гнучкість, стійкість, ефективність. АРМ треба розглядати як систему, в якій має бути сформульовано мету, визначено функції, структуру та інфраструктуру.

АРМ дає позитивні результати при оптимальному розподіленні функцій і навантаження між бухгалтером і обчислювальною технікою. Для цього необхідно у робочих інструкціях деталізувати функції бухгалтера і ПЕОМ, визначити навантаження, розподілити ресурси, вирішити питання забезпечення надійності та ефективності інформаційної технології.

АРМ бухгалтера в єдиній технологічній мережі з АРМ товарознавця дає змогу реалізувати інформацію для оперативного управління товарними потоками. Зокрема, забезпечує: контроль і формування інформації з надходження і відпуску товарів; облік, контроль і аналіз виконання договорів постачальниками; формування товарно-транспортних накладних; складання товарних звітів; контроль за станом товарних запасів та ін.

Отже, система АРМ сприяє інтегруванню різних видів обліку (бухгалтерський, внутрішньогосподарський (управлінський), статистичний, податковий) у єдину систему господарського обліку, що дає змогу уникнути дублювання показників, підвищує оперативність і ефективність використання даних обліку в управлінні підприємством.

Размещено на Allbest.ru