Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В. СТЕФАНИКА

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

НА ТЕМУ: «Фонди цільового призначення»

Калуш 2010

План

Вступ

1. Загальна характеристика державних та суспільних фондів цільового призначення

2. Основні завдання та функції фондів

3. Порядок та розміри відрахувань до фондів

4. Вплив фондів на соціальний розвиток населення

Висновок

Література

Вступ

Спеціальні фонди є частиною фінансів держави. На відміну від бюджетних ресурсів, засоби спеціальних фондів мають завжди цільове призначення.

По економічному змісту спеціальні фонди є одним із способів перерозподілу національного доходу. Різниця між податками і спеціальними фондами заключається в тому, що податки формуються завжди за рахунок обов'язкових платежів, а в утворенні спеціальних фондів беруть участь і добровільні платежі.

Наприклад: пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями.

Що стосується податків, то нарахування, сплата й облік податків здійснюється згідно з податковим законодавством України. Податкове законодавство - це зведення законів та інструкцій з розрахунків та сплати кожного з видів податків.

Діюча система оподаткування України визначається законом України “Про внесення змін до Закону України від 18.02.97р. №77/97 “Про систему оподаткування”. Цей закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Під податком розуміється законодавчо встановлений державою обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня чи державного цільового фонду з метою формування централізованих фінансових ресурсів.

Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України. Механізм справляння місцевих податків і зборів та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими Радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. №56/93 “Про місцеві податки і збори”(зі змінами і доповненнями).

Стягнення податків до бюджету здійснюється за різними ставками, які поділяються на:

Пропорційні - від бази оподаткування підлягає сплаті певна часта, відсоток (наприклад, від заробітної плати 32% складає збір на обов'язкове державне пенсійне страхування);

Прогресивні - чим більша база оподаткування, тим більша частина її підлягає стягненню (наприклад, чим більий дохід фізичної особи, тим більша ставка прибуткового податку з громадян);

Регресивні - чим більша база оподаткування, тим менша частина її підлягає стягненню (наприклад, якщо заробітна лата одного працівника в місяць перевищує 1000 грн., на суму перевищення підприємство не нараховує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування).

Згідно чинного законодавства України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування сплачується за рахунок валових витрат.

1. Загальна характеристика державних та суспільних фондів цільового призначення

Серед державних та суспільних фондів цільового призначення розглянемо:

Пенсійний фонд України;

Фонд соціального страхування України;

Фонд сприяння зайнятості населення України;

Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу.

Що стосується пенсійного законодавства, то воно регулюється рядом законів, постанов, указів, та інших законодавчих документів, основними з яких є Закон України “Про пенсійне забезпечення”, та Указ Президента України “Про Положення про Пенсійний фонд України”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” відповідно до Конституції України (888-09) гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно-корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з указом Президента України “Про Положення про Пенсійний фонд України” - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Слід також зазначити, що кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:

a) фінансування виплати державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, в тому числі громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон;

b) погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;

c) створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування;

d) утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази; організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.

Кошти Пенсійного фонду України зберігаються на окремих поточних рахунках і субрахунках в установах банків, використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають [ Літ. №10 ст. 5].

Оплата послуг, пов'язаних із здійсненням поточної господарської діяльності, здійснюється Пенсійним фондом України та його органами за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відносно фонду соціального страхування слід зазначити, що основними нормативно-правовими документами в його регулюванні є Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, та постанова Кабінету Міністрів України “Питання Фонду соціального страхування України», яка визначає головні положення про Фонд соціального страхування України.

Фонд соціального страхування є єдиним органом, який у межах наданих йому повноважень здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням.

Збір на обов'язкове соціальне страхування, крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, сплачується платниками цього збору і зараховується на спеціальні реєстраційні банківські рахунки з обліку коштів соціального страхування, відкриті органам Державного казначейства.

Що стосується Фонду зайнятості, то перш за все слід дати визначення зайнятості. Отже це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Діяльність, та правові норми в даному фонді регулює Закон України “Про зайнятість населення”.

Згідно із законом зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Останнім з основних державних та суспільних цільових фондів є Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу. Даний Фонд було утворено з метою забезпечення суспільного виробництва паливно-енергетичними ресурсами.

Кошти Фонду використовуються для фінансування будівництва об'єктів виробничого призначення паливно-енергетичного комплексу (насамперед пускових), придбання обладнання для нових очисних і підготовчих вибоїв, фінансування заходів щодо технічного переозброєння підприємств, енергозбереження.

Кошти Фонду формуються за рахунок:

відрахувань у розмірі 15 відсотків вартості обсягу реалізації бензину та дизельного пального в роздрібній торговельній мережі;

відрахувань у розмірі 5 відсотків обсягу реалізації метизів та реалізації на експорт металобрухту, карбаміду і аміаку (з віднесенням їх на собівартість продукції) підприємств металургійної та хімічної промисловості незалежно від форм власності;

різниці між ставками ввізного мита на продукти нафтопереробки і вугілля кам'яне, передбаченими пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 1995 р. N 675 (675-95-п), і ставками ввізного мита на зазначені продукти та вугілля, що діяли до набрання чинності цією постановою.

2. Основні завдання та функції фондів

Згідно з Указом Президента України “Про положення про Пенсійний фонд України” основними його завданнями є [ Літ. №10 ст. 2 ]:

a) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

b) забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

c) ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.

Також Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:

1. бере у межах своєї компетенції участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України;

2. планує доходи та видатки Пенсійного фонду України, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України;

3. прогнозує і моделює надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та ефективний розподіл фінансових ресурсів Пенсійного фонду України для забезпечення соціальних виплат;

4. розробляє і в установленому порядку подає пропозиції щодо встановлення або зміни ставок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

5. організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо:

5.1 забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення;

5.2 повного та своєчасного обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

5.3 забезпечення збирання та акумулювання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства;

5.4 стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

5.5 забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

5.6 проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

5.7 обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності;

5.8 здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України;

5.9 здійснює перерозподіл коштів Пенсійного фонду України між регіонами з метою забезпечення фінансування виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок його коштів;

5.10 організовує та забезпечує персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує автоматизовану обробку інформації у системі Пенсійного фонду України;

5.11 здійснює відповідно до законодавства та міжнародних договорів України переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно проживають в Україні;

5.12 співпрацює в межах своєї компетенції з міжнародними організаціями, організовує міжнародне співробітництво у сфері пенсійного забезпечення, готує пропозиції та бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України у цій сфері;

5.13 організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників органів Пенсійного фонду України, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

5.14 інформує громадськість про свою діяльність;

5.15 здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що перебуває в державній власності;

5.16 здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

6. затверджує положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, про управління та відділи Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах;

7. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також управління та відділи Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах.

Крім того Пенсійний фонд України має право [ Літ. №10 ст. 3]:

1. отримувати в установленому порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

2. вимагати від посадових осіб підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування або використовують кошти Пенсійного фонду України, усунення порушень законодавства щодо сплати цього збору і використання коштів Пенсійного фонду України;

3. стягувати у безспірному порядку не внесені своєчасно суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування разом з нарахованою пенею, а також застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства;

4. перевіряти правильність призначення та виплати пенсій і допомоги, витрачання коштів Пенсійного фонду України;

5. проводити в установленому порядку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до Пенсійного фонду України, а також використання його коштів;

6. накладати адміністративні стягнення у порядку, передбаченому законодавством;

7. порушувати питання про притягнення до передбаченої законодавством відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб, винних у порушенні порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до Пенсійного фонду України, порядку витрачання його коштів, а також несвоєчасному поданні відповідної звітності;

8. одержувати кредити у банківських установах.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Питання Фонду соціального страхування України”, основними завданнями Фонду є [ Літ. №8 ст. 2 ]:

1. забезпечення надходження та акумуляція збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей;

2. контроль за цільовим використанням коштів, що знаходяться на рахунку Фонду;

3. здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення виплати допомоги по соціальному страхуванню, оплати витрат на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей.

Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

1. здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про обов'язкове державне соціальне страхування, за своєчасним і повним надходженням збору на обов'язкове соціальне страхування, а також за цільовим і правильним витрачанням коштів, що сплачуються на рахунок Фонду;

2. веде єдиний облік та реєстрацію платників збору на обов'язкове соціальне страхування, організовує роботу з обліку та звітності щодо коштів Фонду, вживає заходів до вдосконалення цієї роботи;

3. розробляє і затверджує бюджет Фонду, складає звіт про його виконання;

4. забезпечує діяльність органів управління Фонду (в тому числі господарську), проводить ревізії та перевірки коштів Фонду, за результатами яких вживає відповідних заходів;

5. розробляє разом з Мінфіном, Мінекономіки, Мінпраці пропозиції про розмір збору на обов'язкове соціальне страхування і подає їх на розгляд Кабінетові Міністрів України;

6. забезпечує реалізацію заходів щодо санаторно-курортного лікування та оздоровлення працівників і членів їх сімей;

7. видає у межах своєї компетенції положення, інструкції, роз'яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників збору на обов'язкове соціальне страхування, нарахування та сплати ними цього збору, використання, ведення обліку та звітності щодо коштів Фонду;

8. організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників органів управління Фонду, працівників підприємств, установ і організацій, які безпосередньо займаються питаннями соціального страхування, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

9. забезпечує розроблення та впровадження автоматизованих робочих місць, автоматизоване оброблення інформації; організовує роботу, спрямовану на створення єдиного банку даних про платників збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду;

10. бере участь у підготовці пропозицій до загальнодержавних програм соціального розвитку;

11. бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства про обов'язкове державне соціальне страхування, а також розроблення проектів відповідних нормативних актів;

12. взаємодіє у питаннях, що належать до його компетенції, з міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями;

13. здійснює на договірних засадах співробітництво з відповідними організаціями інших країн з питань, що належать до компетенції Фонду;

14. інформує щоквартально громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність.

Органами управління Фонду є правління та виконавча дирекція Фонду, а також правління відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та виконавчі дирекції відділень Фонду [ Літ. №8 ст. 4 ].

Правління Фонду діє на громадських засадах. До складу правління Фонду делегуються з вирішальним голосом по одному представнику від галузевих профспілок і профспілкових об'єднань, які мають статус всеукраїнських, голови правлінь відділень Фонду та 4 представники від держави (Мінфіну, Мінпраці, Мінекономіки, Мін'юсту) і 1 представник від об'єднань роботодавців.

Порядок делегування до складу правління Фонду від галузевих профспілок, профспілкових об'єднань і роботодавців приймається самостійно кожною із сторін.

Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з дорадчим голосом.

Правління Фонду очолює голова, який обирається на цю посаду на трирічний термін. Обрання голови провадиться на закритому засіданні членів правління Фонду. Обраним головою вважається член правління, за якого проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості членів правління Фонду.

Правління Фонду:

1. визначає перспективні та поточні завдання Фонду;

2. затверджує положення про виконавчу дирекцію Фонду та його відділення;

3. розглядає кандидатури та затверджує на посадах керівника виконавчої дирекції Фонду, його заступників, а також керівників виконавчих дирекцій відділень Фонду за поданням правлінь відповідних відділень Фонду;

4. затверджує структуру органів Фонду, чисельність їх працівників, довірених лікарів та правових інспекторів праці. За погодженням з Мінфіном встановлює граничну чисельність працівників, які фінансуються за рахунок коштів Фонду;

5. спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та його відділень;

6. розглядає і затверджує бюджет Фонду та його відділень, інших підвідомчих підрозділів, розроблення проекту яких здійснюється з урахуванням встановленої Верховною Радою України ставки збору на обов'язкове соціальне страхування, даних Мінекономіки про фонд заробітної плати та відомостей про фактичні витрати, здійснені Фондом, а також звіт про виконання бюджету;

7. затверджує за погодженням з Мінфіном, Мінпраці та Національним банком порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду;

8. визначає порядок використання коштів Фонду, в тому числі на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працівників і членів їх сімей;

9. затверджує план розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працівників і членів їх сімей, а також встановлює та контролює ціни на зазначені путівки;

10. у межах своєї компетенції затверджує необхідні положення та інструкції, регламент роботи правління Фонду, в якому визначає також права та обов'язки його голови;

11. приймає рішення з інших питань діяльності Фонду.

Засідання правління Фонду проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Правління правомочне приймати рішення за наявності не менше двох третин його членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх членів правління.

Виконавча дирекція Фонду та виконавчі дирекції відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві створюються для забезпечення виконання рішень правління Фонду, правлінь відділень Фонду та розпорядчих функцій і діють на постійній основі.

Виконавча дирекція Фонду і виконавчі дирекції його відділень вирішують покладені на них завдання разом з профспілковими органами.

Фонд, його відділення в Автономній Республіці Крим, областях та місті Києві, виконавча дирекція Фонду та виконавчі дирекції відділень Фонду є юридичними особами, мають печатку із своїм найменуванням.

На відміну від Фонду соціального страхування Державний Фонд сприяння зайнятості населення утворюється для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо [ Літ. №2 ст. 16]:

1. професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння в їх працевлаштуванні, виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

2. надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;

3. створення і розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості;

4. організації додаткових робочих місць в галузях народного господарства;

5. утримання працівників служби та інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом права громадян держави на працю;

6. відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію.

І останній Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу був створений з метою забезпечення суспільного виробництва паливно-енергетичними ресурсами. Всі завдання та функції фонду спрямовані на розвиток паливно-енергетичного комплексу, тобто будівництва об'єктів виробничого призначення, придбання обладнання для нових очисних і підготовчих вибоїв, фінансування заходів щодо технічного переозброєння підприємств, енергозбереження.

державний фонд цільовий суспільний

3. Порядок та розміри відрахувань до фондів

Бюджет Пенсійного фонду України формується за рахунок [ Літ. №10 ст. 4 ]:

1. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством;

2. коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

3. коштів, що надходять за регресними вимогами;

4. добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян;

5. сум пені, фінансових санкцій, штрафів, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

6. банківських кредитів;

7. інших не заборонених законодавством надходжень.

8. Бюджет Пенсійного фонду України щороку затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Питання Фонду соціального страхування України”, кошти Фонду не входять до складу Державного бюджету України і формуються за рахунок [ Літ. №8 ст. 4 ]:

1. збору на обов'язкове соціальне страхування (крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття), який сплачують на рахунок Фонду:

1.1 суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

1.2 філії, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених у абзаці другому цього підпункту платників збору, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

1.3 надходжень за путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

1.4 добровільних внесків підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;

1.5 інших надходжень.

2. надходжень за путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

3. добровільних внесків підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;

4. інших надходжень.

Кошти Фонду використовуються тільки за цільовим призначенням і вилученню не підлягають.

Головним розпорядником коштів соціального страхування, крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, є Фонд. Розпорядниками коштів соціального страхування нижчого рівня є відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та всеукраїнські галузеві профспілки і профспілкові об'єднання.

Стосовно державного Фонду сприяння зайнятості населення, то він є самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок:

асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;

обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій всіх форм власності, які займаються виробничо-господарською або комерційною діяльністю, добровільних внесків об'єднань громадян, громадян, зарубіжних фірм, інших надходжень;

коштів служби зайнятості, отриманих за надання платних послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості.

Що стосується порядку та розмірів відрахувань до фонду розвитку паливно-енергетичного комплексу, то платниками відрахувань у розмірі 15 відсотків вартості обсягу реалізації бензину та дизельного пального є суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію бензину та дизельного пального в роздрібній торговельній мережі.Суми цих відрахувань перераховуються платниками щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним, в доход державного бюджету на розділ 45, параграф 1, символ звітності банку - 35. Платники зазначених відрахувань щоквартально у терміни, визначені для бухгалтерської звітності, подають до державної податкової інспекції за місцем знаходження розрахунок відрахувань за формою додатка N 1. Платниками відрахувань у розмірі 5 відсотків обсягу реалізації метизів та реалізації на експорт металобрухту, карбаміду і аміаку є підприємства металургійної та хімічної промисловості незалежно від форм власності, що реалізують зазначену продукцію. Суми цих відрахувань перераховуються платниками щомісяця не пізніше ніж 15 числа місяця, що настає за звітним, в доход державного бюджету на розділ 45, параграф 2, символ звітності банку - 36.

Платники зазначених відрахувань щоквартально у терміни, визначені для бухгалтерської звітності, подають до державної податкової інспекції за місцем знаходження розрахунки відрахувань за формою додатка 2.

Суми відрахувань, що підлягають перерахуванню до державного бюджету, визначаються платниками самостійно у порядку, визначеному цим Положенням.

4. Вплив фондів на соціальний розвиток населення

Вплив фондів на соціальний розвиток населення надзвичайно великий. Виплата пенсій, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, політика зайнятості населення - кожен з цих чинників займає невід'ємну частину в загальному розвитку. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з законом громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами)

Право страхування на випадок безробіття дає можливість передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Кошти Фонду спрямовуються на:

1) виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини, а також на поховання;

2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей;

3) повне або часткове фінансування дитячих оздоровчих таборів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, студентських оздоровчо-спортивних таборів і позашкільне обслуговування, часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що перебувають у віданні професійних спілок;

4) створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання послуг працюючим особам;

5) покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням обов'язкового державного соціального страхування, утримання правових і технічних інспекторів праці.

Закон України “Про зайнятість населення” в умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю. Відповідно до закону громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.

Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Законодавством України можуть передбачатися за рахунок бюджету держави додаткові гарантії громадянам, вивільнюваним з підприємств, що підлягають ліквідації у зв'язку із здійсненням заходів щодо поліпшення екологічної обстановки або внаслідок стихійного лиха.

Також держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі жінкам, які мають дітей віком до шести років, одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади і не отримала направлення на роботу, а також іншим особам молодше двадцяти одного року; особам перед пенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам - 53 років); громадянам, які з поважних причин більше одного року не мають роботи, і особам, звільненим після відбуття покарання з установ, що його виконують, або таким, які за рішенням суду перебували у лікувально-трудових профілакторіях, а також особам, яким виповнилось п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу шляхом створення додаткових робочих місць і спеціалізованих підприємств, організації спеціальних програм навчання тощо

Висновок

Отже, важливе місце в економіці країни відіграють податки і збори. З допомогою податків забезпечується близько 90% надходжень в центральний державний бюджет, і більше 70% - в місцевий. Таким чином в бюджеті акумулюється 40-60% національного доходу. Важливу групу утворюють платежі на соціальне страхування. Їх сплачують підприємства. Наймані працівники. Для підприємств вони встановлюються в процентах до фонду заробітної плати, для працівників - в процентах до валового заробітку. Виплати у фонд соціального страхування є цільовими і використовуються лише на виплату пенсій та допомог. У США податок соціальне страхування становить лише 3% фонду зарплати, а в Україні - 37%. В той же час фонд зарплати в собівартості продукції США становить близько 70%, а в Україні - приблизно15%.

Основна частина спеціальних фондів формується за рахунок податків і зборів і бюджетних відрахувань. Вони утворюються для вирішення соціальної програми, для забезпечення структурних змін в економіці, для стабілізації грошово-кредитної системи та інших.

Уряд заінтересований в спеціальних фондах по ряду причин. Перш за все це дає можливість залучати додаткові ресурси для виконання своїх урядових функцій.

Для керівництва більшості держав основною метою є відтворення існуючих виробничих відносин. Друге, не менш важливе завдання уряду - забезпечення стабільності у міжкласових відносинах. В цьому в деякій мірі сприяють фонди соціального страхування та фонди соціального забезпечення, утворені за рахунок нагромаджуючих внесків і відрахувань.

Правильне використання фондів впливає на процес розподілу та перерозподілу національного доходу.

Література

1. Закон України “Про пенсійне забезпечення” із змінами та доповненнями, внесеними Законами України до 11.07.2001 N 2631-III ( 2631-14 ) м. Київ

2. Закон України “Про зайнятість населення” із змінами і доповненнями, внесеними Законами України до 8 червня 2000 року N 1807-III м. Київ

3. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із змінами, внесеними згідно із Законом до N 2213-III ( 2213-14 ) від 11.01.2001 м. Київ

4. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” N 2213-III ( 2213-14 ) від 11.01.2001 м. Київ

5. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” із змінами, внесеними згідно із Законами до N 2272-III (2272-14) від 22.02.2001 м. Київ

6. Постанова ВРУ “Про проект Закону України про збір до Державного фонду сприяння зайнятості населення та державне обов'язкове соціальне страхування громадян на випадок безробіття” N 361/97-ВР від 18 червня 1997 року м. Київ

7. Постанова Кабінет Міністрів України “Про фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу” із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ до N 16 (16-2001-п) від 12.01.2001 м. Київ

8. Постанова Кабінет Міністрів України “Питання Фонду соціального страхування України” N 1351 від 31 серпня 1998 р. Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 року N 402

9. Постанова Кабінет Міністрів України “Про затвердження Положення про Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу” від 29 квітня 1996 р. N 478 м. Київ

10. Указ Президента України “Про положення про Пенсійний фонд України” N 887/2001 (887/2001) від 24.09.2001 м. Київ

11. Головна Державна Податкова Інспекція України Лист “Про нарахування до Фонду розвитку паливно-енергетичного комплексу відрахувань” N 10-321/10-353 від 18.01.96 м. Київ

12. Державна Податкова Адміністрація України Лист “Про Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу” N 16-1221/10-40 від 03.01.97 м. Київ

Размещено на Allbest.ru