Фіскальна політика розвитку підприємництва в трансформаційній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НІКИТЕНКО ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 330.1:336.02+336.143.2:334.012.6 (477)

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Варналій Захарій Степанович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Ковальчук Трохим Тихонович, Інститут законодавства Верховної Ради України, перший заступник директора кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Жаліло Ярослав Анатолійович, Національний інститут стратегічних досліджень, завідувач відділу економічної та соціальної стратегії

Провідна установа: Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

Захист відбудеться 30 вересня 2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-А, к. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.

Автореферат розісланий 30 серпня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мазур І.І.

АНОТАЦІЯ

фіскальна політика підприємницький оподаткування

Нікитенко Д.В. Фіскальна політика розвитку підприємництва в трансформаційній економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню фіскальної політики через призму її впливу на розвиток підприємницького сектора. Доведена необхідність використання положень теорії неоінституціоналізму щодо виокремлення особливостей застосування фіскальної політики для великих, середніх, малих та мікропідприємств. Обґрунтована потреба у вдосконаленні податкової складової фіскальної політики, перетворення її із суто фіскального інструмента на ефективний засіб стимулювання інвестиційного та інноваційного процесів. Запропоновано збереження позитивних напрацювань та подальше вдосконалення спрощеної системи оподаткування для суб'єктів малого підприємництва та реформування загальної системи оподаткування з орієнтиром на стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності. Наявну суперечність між можливістю держави надавати фінансово-кредитну допомогу та бажанням її отримати у суб'єктів підприємництва запропоновано вирішити шляхом переорієнтації бюджетоємних заходів на авторитетоємні, які не вимагають значного та постійного фінансування з бюджету.

Ключові слова: фіскальна політика, підприємництво, мале підприємництво, податки, податкова система, трансформаційна економіка, державне регулювання, інституційне забезпечення фіскальної політики.

АННОТАЦИЯ

Никитенко Д.В. Фискальная политика развития предпринимательства в трансформационной экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2005.

В диссертации исследуется проблема фискальной политики, её влияние на развитие предпринимательства в условиях трансформационной экономики. В процессе трансформационных преобразований экономики роль фискальной политики усиливается тем, что она является ведущим инструментом регулирования экономических процессов, чего нельзя конструктивно достичь другими методами, в том числе и чисто рыночными.

Показано, что существующий механизм распределения и перераспределения дохода, созданного в нефинансовом секторе экономики, который есть главным продуцентом ВВП, приводит к вымыванию из этого сектора финансовых ресурсов, необходимых даже для простого воспроизводства. Поэтому фискальная политика должна стать инструментом, который бы инициировал предпринимательскую активность и стимулировал развитие предпринимательской деятельности, а не однобоко ориентировался на наполнение доходной части государственного бюджета.

В работе показано, что именно неоинституциональная экономическая теория наиболее полно объясняет необходимость реализации фискальной политики развития предпринимательства с учетом особенностей больших, средних, малых и микропредприятий, поэтому ее применение в теоретических разработках и практических рекомендациях является обоснованным. Определены принципы реализации фискальной политики: адекватности, последовательности, справедливости, предсказуемости, результативности. Акцентирована необходимость совершенствования налоговой составляющей фискальной политики, ее преобразование из сугубо фискального инструмента на эффективное средство стимулирования инвестиционного и инновационного процессов. Предлагается сохранить положительные наработки и в дальнейшем усовершенствовать упрощенную систему налогообложения для субъектов малого предпринимательства, реформировать общую систему налогообложения, ориентируясь на стимулирование инновационной и инвестиционной деятельности.

Вследствие проводимой с 1991 года сдерживающей фискальной политики у субъектов предпринимательства, которые несмотря ни на что функционировали, появился “иммунитет” против постоянных изменений в законодательстве, особенно в части налогового права в виде девиантного поведения, т.е. поведения, которое идет вразрез общепринятым нормам и правилам. Наиболее распространенными формами девиантного поведения субъектов предпринимательской деятельности стали минимизация налоговых платежей и уклонение от уплаты налогов.

Экономическая теория и практика предлагают широкий спектр мероприятий государственного влияния на развитие предпринимательской деятельности. Проблема состоит в выборе наиболее приемлемых из них с учетом ситуации в стране. В рамках исследуемой работы речь идёт, прежде всего, о разработке и реализации механизмов стимулирования предпринимательской деятельности на основе налоговых и финансовых инструментов, которые широко используются в мировой практике. Эти инструменты носят комплементарный характер и имеют два ориентира: использование или бюджетных средств или авторитета государства и, соответственно, называются “бюджетоёмкими” или “авторитетоёмкими”. В свою очередь бюджетоёмкие мероприятия могут воздействовать на активность предпринимательских структур как непосредственно через вливания (прямые субсидии) так и через непрямые субсидии, формами которых является льготное налогообложение, не денежные расчеты.

Вследствие постоянного дефицита государственных денежных средств существующие противоречия между возможностью государства предоставить финансово-кредитную помощь и желанием субъектов предпринимательства ее получить предлагается решить путем переориентации от использования бюджетоёмких мероприятий к авторитетоёмким, которые не требуют значительного и постоянного бюджетного финансирования.

Формами наиболее распространённых авторитетоёмких мероприятий в развитых странах являются: механизм гарантирования кредитов, создание условий для функционирования негосударственных учреждений по финансированию деятельности малого предпринимательства, создание и функционирование механизма гарантированного участия субъектов малого предпринимательства в поставках продукции для государственных нужд. В работе акцентируется внимание на то, что необходимость в переориентации на использование авторитетоёмких мероприятий пока еще не нашла понимания среди представителей органов власти.

В работе проведён сравнительный анализ налогового стимулирования субъектов предпринимательства, в том числе малого, в странах с развитой рыночной и трансформационной экономикой. Показано, что условия, согласно которым субъекты малого предпринимательства могут использовать упрощенную систему налогообложения, в Украине есть более либеральные, чем в странах Центральной и Восточной Европы, хотя ставки налогообложения в Украине выше.

Ключевые слова: фискальная политика, предпринимательство, малое предпринимательство, налоги, налоговая система, трансформационная экономика, государственное регулирование, институциональное обеспечение фискальной политики.

ANNOTATION

D.V. Nikytenko. Fiscal policy of entrepreneur's development in transformation economy. - Manuscript.

Dissertation for competition for academic degree of candidate of economic science pursuant to profession 08.01.01 - Economic Theory. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2005.

The thesis investigates the problem of a fiscal policy, its influence on entrepreneurship development in environment of transition economy. It is shown, that the existing mechanism of distribution and redistribution of the created national income in non-financial sector of economy - the main producer of GNP, results in exhaustion the financial resources from this sector necessary even for simple reproduction. It is proved, that thereof the primary goal of a fiscal policy should be its realization in the greater measure as the real tool of initiation of development entrepreneurship spirit and economic activity, than one-sided orientation on filling of an income part of the state budget.

Necessity of improvement of a tax compound fiscal policy, its transformation from mainly fiscal tool on effective means of social and economic development of the state, which can stimulate investment and innovative processes, has proved. It is offered to keep positive operating time and further to improve the simplified system of the taxation for subjects of small business and reforming of the general system of the taxation with a reference point on stimulation of innovative and investment activity.

Key words: a fiscal policy, entrepreneurship, business, small business, taxes, tax system, transformation economy, state regulation, institutional support of the fiscal policy.

WWW.LIBRAR.ORG.UA - Бібліотека України

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сприятливий інвестиційний і підприємницький клімат є однією з головних передумов не лише подолання наслідків економічної кризи, а й переходу на інноваційний шлях розвитку. Реалізація інноваційної стратегії економічного зростання потребує відповідних інституційних змін, переосмислення ролі держави в регулюванні економічних процесів. Чільне місце в державному регулюванні економічних процесів в умовах трансформаційних перетворень економіки належить фіскальній політиці, яка може безпосередньо впливати на ділову активність підприємницького сектора.

Наразі існуючий механізм розподілу та перерозподілу доходу, створеного в нефінансовому секторі економіки, який є головним продуцентом ВВП, призводить до вичерпання з цього сектора фінансових ресурсів, необхідних навіть для простого відтворення. Тому основним орієнтиром сучасної фіскальної політики повинно бути в більшій мірі генерування стимулів для розвитку існуючих підприємств та ініціювання нових, які в майбутньому відбудуться як додаткові джерела наповнення доходної частини бюджету, аніж фокусування уваги суто на наповнення доходної частини державного бюджету.

Стан розробки проблеми. Слід зазначити, що проблема участі держави в економіці, визначення її місця, ролі та функцій досліджувалися представниками найрізноманітніших шкіл і течій у різні епохи та періоди. Зокрема, ці питання розглядалися у працях А. Сміта, К. Маркса, Дж.М. Кейнса, Р. Харрода, Е. Хансена, В. Ойкена, П. Самуельсона, В. Нордгауза, К. Макконнелла, С. Брю, М. Фрідмена, Я. Корнаї, Дж. Сакса, Дж. Стігліца та інших видатних економістів. Вітчизняні науковці теж досліджували теорію фіскальної політики, її функції, види, проблеми її реформування за умов трансформації економіки. До них можна віднести В. Базилевича, О. Василика, Т. Вахненко, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Дзюбика, М. Єрмошенка, П. Єщенка, Б. Кваснюка, І. Лукінова, І. Луніну, С. Мочерного, Ю. Пахомова, І. Радіонову, А. Соколовську, В. Суторміну, В. Федосова, А. Чухна, Л. Шаблисту, С. Юрія та інших, а також знаних російських економістів Л. Абалкіна, А. Бузгаліна, В. Іноземцева, А. Лівшиця, В. Орешина, В. Радаєва та багатьох інших.

В економічній науковій літературі значне місце займають праці, присвячені дослідженню феномену малого підприємництва, визначенню його ролі та місця в перехідній економіці, його переваг i недоліків у порівнянні з великим підприємництвом, можливих форм та видів кооперації великого та середнього підприємництва, аналізу внеску суб'єктів малого підприємництва у вирішення економічних i соціальних проблем певного регіону. Разом з цим існують наукові роботи, присвячені пошуку оптимальних меж державної підтримки й регулювання економічних процесів в умовах перехідної економіки, аналізу різнопланових моделей, напрямів, інструментів державного коригування ринкових відносин. Серед досліджень вітчизняних вчених у цьому напрямі слід виокремити праці О. Барановського, З. Варналія, Л. Воротіної, І. Кузнецової, С. Реверчука, В. Сизоненка, Л. Хмелевської та інших. Окремі моменти організації державного регулювання малого підприємництва присутні в працях Г. Білоуса, Ю. Єханурова, Ю. Клочка, О. Кужель, Д. Ляпіна, К. Ляпіної, С. Третякова та інших.

Проте слід зазначити, що, незважаючи на значну кількість напрацювань у галузі державного регулювання, а також досліджень щодо його функціональних складових, зокрема фіскальної політики, поки що відсутні комплексні дослідження впливу фіскальної політики на розвиток підприємницького сектора. В більшості випадків фіскальна політика досліджується буквально як політика, основною функцією якої є мобілізація коштів до державного бюджету та їх розподіл. Особливістю трансформаційного періоду економіки України є те, що підприємницький сектор представлений великими підприємствами, а малі та середні підприємства не мають такого статусу як в країнах із розвиненою економікою, де саме сектор малого та середнього підприємництва є основним рушієм розвитку національної економіки. Приділяючи і акцентуючи увагу лише на фіскальній функції фіскальної політики, держава (уряд) тим самим унеможливлює подальший розвиток економіки країни. Тому в сучасних умовах постає необхідність розробки та реалізації заходів не просто фіскальної політики, а фіскальної політики розвитку підприємництва. Саме цим зумовлено обрання теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Наукову роботу виконано у рамках комплексної теми наукових досліджень кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (державний реєстраційний номер 01БФ040-01). Особистий внесок автора полягає у науково-теоретичному дослідженні сутності фіскальної політики, виявленні її впливу на розвиток підприємництва в трансформаційній економіці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування сутності фіскальної політики, її еволюція та вплив на розвиток підприємництва в трансформаційній економіці.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- розкрити сутність фіскальної політики на основі поєднання онтологічного та гносеологічного підходів;

- розглянути сутність підприємництва як економічної категорії та об'єкта фіскальної політики;

- з'ясувати особливість реалізації фіскальної політики на сучасному етапі, розкрити форми і методи впливу держави на розвиток підприємницького сектора;

- розкрити принципи реалізації фіскальної політики та особливість її застосування для окремих груп підприємницької діяльності;

- визначити можливості, механізм та перспективи застосування світового досвіду стимулювання розвитку підприємництва, проаналізувати світовий та вітчизняний досвід у сфері пільгового оподаткування;

- виявити та узагальнити проблеми, з якими стикаються суб'єкти підприємництва при виконанні державних замовлень;

- розкрити стан організаційно-правових умов проведення регуляторної реформи у сфері малого підприємництва в Україні;

- виявити процеси тінізації та форми її прояву в трансформаційній економіці України;

- визначити напрями вдосконалення фіскальної політики в умовах трансформаційної економіки України.

Об'єктом дослідження є система соціально-економічних відносин, що виникають у сфері підприємницької діяльності.

Предметом дослідження є фіскальна політика в системі державного регулювання, її еволюція та вплив на розвиток підприємництва.

Теоретичною і методологічною базою дослідження виступають праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань розвитку підприємництва та реформування державного регулювання економіки в умовах трансформації економіки, розробки представників неокласичного, кейнсіанського, інституційного напрямів економічної теорії.

Методи дослідження. В роботі було застосовано сукупність загальних і спеціальних методів та підходів. Зокрема, якісний аналіз і метод наукових абстракцій - при обґрунтуванні категоріального апарату (п. 1.1, 1.2); методи аналізу і синтезу - для деталізації об'єкта дослідження внаслідок розчленування його на окремі складові частини (п. 2.1, 2.2); монографічний - для вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду державного сприяння розвитку підприємництва (п. 1.3); історичний - при вивченні еволюції державної політики підтримки підприємництва (п. 3.1); статистичний аналіз - для вивчення, групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних про результати впливу фіскальних інструментів на розвиток підприємницької діяльності (п. 2.1, 2.2, 3.2); в основі аналізу фіскальної політики лежить комплексний підхід, який базується на теоретичних і практичних положеннях наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених (п. 2.1); системний та структурний підхід - для дослідження чинних механізмів державного регулювання та підтримки підприємництва, проблеми формування організаційно-правових та інституційних умов трансформування державного регулювання підприємництва (п. 2.3, 3.1, 3.2).

Інформаційну базу дослідження складають звітні дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, офіційні публікації Європейського Союзу, Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють механізми формування й використання бюджетних коштів в Україні, звітні дані науково-дослідних центрів та установ тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних засад впливу фіскальної політики на розвиток підприємництва та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення фіскальної політики розвитку суб'єктів підприємництва в трансформаційній економіці. Наукова новизна полягає у тому, що:

А) вперше:

- теоретично обґрунтовано об'єктивний взаємозв'язок стимулюючої ролі фіскальної політики з розвитком підприємництва в трансформаційній економіці, визначено принципи реалізації фіскальної політики: адекватність, послідовність, справедливість, передбачуваність, результативність; доведено необхідність використання положень теорії неоінституціоналізму щодо виокремлення особливостей застосування фіскальної політики для великих, середніх, малих та мікропідприємств;

- виокремлено характерні риси інструментів фіскальної політики та шляхи їх реалізації, на основі чого визначено орієнтири та комплементарний характер використання інструментів фіскальної політики: бюджетоємні та авторитетоємні;

Б) удосконалено:

- сутність поняття „фіскальної політики” як системи економічних відносин, що формується стосовно заходів органів влади щодо оптимізації податкових надходжень та державних видатків для вирішення стратегічних завдань, що стоять перед державою та відповідають конкретним історичним умовам, на засадах узгодження державних інтересів та економічних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;

- систему критеріїв віднесення до суб'єктів малого підприємництва в Україні, зокрема через розв'язання протиріч між існуючими кількісними критеріями віднесення до суб'єктів малого підприємництва і необхідністю систематизації законодавства шляхом його адаптації до законодавства країн Європейського Союзу.

В) отримали подальший розвиток:

- визначення об'єктивних причин та специфічних рис девіантної поведінки суб'єктів підприємництва в процесі дотримання вимог податкового законодавства, які полягають у виокремленні самого факту ухилення від сплати податку і законних методів мінімізації податкових платежів;

- наукове обґрунтування необхідності усунення недоліків існуючої практики державної підтримки суб'єктів господарювання шляхом списання податкової заборгованості, проведення негрошових розрахунків, надання державних гарантій по кредитах, які не відповідають ринковим критеріям економічної ефективності, а також обґрунтовано пропозиції щодо її вдосконалення;

- економічні, інституційно-правові заходи, спрямовані на підвищення ролі фіскальної політики у розвитку підприємництва, зокрема внесено рекомендації щодо вдосконалення системи державних закупівель та участі в них суб'єктів малого підприємництва, створення інституційних засад для розвитку недержавного фінансування, удосконалення механізму гарантування кредитів.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати мають не лише теоретико-методологічне, а й практичне значення для вирішення конкретних економічних проблем. Науково-практичні висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використовувалися Національним інститутом стратегічних досліджень при підготовці Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) „Шляхом європейської інтеграції”, аналітичної доповіді Національного інституту стратегічних досліджень „Нова хвиля” економічних реформ та завдання економічної політики України” (акт про впровадження №293/34 від 24.01.05); при підготовці Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11.09.2003 р. №1160-IV та проекту Закону України з питань мікрокредитування у Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва (довідка №2017 від 01.04.04); при складанні місцевого бюджету на 2005 рік, при розробці регіональної програми розвитку підприємництва в частині сприяння залученню суб'єктів підприємництва для виконання регіональних замовлень та закупівель товарів, робіт та послуг, при розробці рішень щодо регулювання підприємницької діяльності в Управлінні зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності та підприємництва Рівненської міської ради (довідка №08-204 від 05.08.04); у навчальному процесі на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні спецкурсів „Актуальні проблеми економічної теорії”, „Малий та середній бізнес”, „Тіньова економіка” для студентів спеціальності „Економічна теорія”, „Облік та аудит” (довідка №040/260 від 03.02.05); у навчальному процесі на факультеті економіки Національного університету водного господарства та природокористування при викладанні дисциплін „Макроекономіка”, „Державне регулювання економіки”, „Фінансовий менеджмент”, „Основи підприємницької діяльності”, для студентів спеціальності „Облік та аудит”, „Економіка підприємств”, „Менеджмент організацій”, „Управління персоналом та економіка праці” (довідка №446 від 22.04.04).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика ринкових перетворень в країнах з перехідною економікою” (м. Київ, КНУ ім. Т. Шевченка, 27-29 листопада 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, КНУ ім. Т. Шевченка, 21-22 березня 2003 р.); міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції „Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (м. Львів, ЛНУ ім. І. Франка, 07-08 травня 2003 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні” (м. Київ, КНУ ім. Т. Шевченка, 26 березня 2004 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції „Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м. Хмельницький, ХІБ, 22-23 квітня 2004 р.); всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту” (м. Київ, КНУ ім. Т. Шевченка, 27-28 квітня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку” (м. Київ, КНУ ім. Т. Шевченка, 12-15 травня 2004 р.); всеукраїнській науковій конференції „Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, НУВГП, 20-21 травня 2004 р.), круглих столах КНУ ім. Т. Шевченка та Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва.

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 одноосібних публікацій загальним обсягом 5,1 д.а., з них 9 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,8 д.а., 1 - у виданні економічного напрямку, 1 - тези конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертації складає 191 сторінок, основний зміст роботи викладено на 171 сторінках, список використаних джерел включає 243 найменувань на 20 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 10 таблиць, 9 рисунків. Робота має 12 додатків на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначені його об'єкт, предмет і загальна методика, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведені дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі „Теоретичні засади дослідження ролі фіскальної політики у розвитку підприємництва” зроблений історичний аналіз теоретичних досліджень по темі дисертаційної роботи, розкрито сутність та еволюцію наукових поглядів на роль фіскальної політики у розвитку підприємницького сектора економіки.

Держава як інституційна основа розвитку національної економіки і суспільства бере активну участь у формуванні політики підтримки підприємницької ініціативи, розвитку підприємницьких структур, використовуючи для цього адміністративні і економічні інструменти. В країнах із розвиненою ринковою економікою серед економічних інструментів чільне місце посідає кредитно-грошовий механізм, а в Україні, як і в інших країнах з трансформаційною економікою, - фіскальний, який на практиці реалізує фіскальну політику. Наукове обґрунтування сутності фіскальної політики в різні часи було неоднозначним. Особливе значення в системі наукових поглядів займають теоретичні розробки Дж.М. Кейнса. Незважаючи на те, що кейнсіанська доктрина, починаючи з 70-х років ХХ ст., зазнала невдачі, що зумовило появу нових теоретичних течій, які критикували надмірне втручання держави в економічні процеси, зокрема применшували роль фіскальної політики як ефективного інструменту макроекономічної стабілізації, прихильники інституціоналізму поділяють точку зору з кейнсіанцями щодо того, що політика стимулювання ефективного попиту краще за ринок здатна вирішувати завдання ефективного використання ресурсів, що державне втручання в економіку необхідне для забезпечення соціального контролю за економікою, а державу розглядають як основного інвестора при організації й стимулюванні науково-технічного прогресу та гаранта існування і розвитку системи вільного підприємництва.

Авторський аналіз еволюції сутності фіскальної політики та її розгляд в контексті впливу на підприємницький сектор дає можливість розуміти фіскальну політику як систему заходів органів влади щодо оптимізації податкових надходжень та державних видатків для вирішення стратегічних завдань, що стоять перед державою та відповідають конкретним історичним умовам, на засадах узгодження державних інтересів та економічних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

Визначені дві функції фіскальної політики: власне фіскальна та регулююча. На відміну від однойменних функцій податків, які є одним із основних інструментів фіскальної політики, регулююча функція фіскальної політики поєднує в собі як регулюючу функцію податків, так і сукупність функцій бюджетної політики.

Під об'єктом фіскальної політики розуміється діяльність, яка бере участь у формуванні ВВП, тобто діяльність суб'єктів господарювання, зокрема підприємницька діяльність. Суб'єкти фіскальної політики групуються за функціональним принципом: на тих, хто створює та реалізує фіскальну політику на практиці (policy-maker), та тих, на кого поширюється її дія (policy-taker).

Підприємництво як об'єкт фіскальної політики розглядається відповідно до термінології чинного законодавства. Разом з тим акцентується увага на наявні неузгодженості з історично складеним науковим обґрунтуванням сутності підприємництва. Невідповідність сучасного трактування підприємництва та його сутності в класичному розумінні полягає в тому, що за основу було взято отримання прибутку, а не надприбутку, який можливо отримати лише при застосуванні особливих (нових, креативних) способів досягнення мети.

Відповідно до масштабів господарювання суб'єкти підприємницької діяльності поділяються на малі, середні та великі, найчисельнішими серед яких є суб'єкти малого підприємництва. Як свідчить досвід країн з ринковою та трансформаційною економіками, останні відіграють важливу економічну і соціальну роль, особливо в період трансформації. Через те, що великі підприємства в більшій мірі є експортно-орієнтованими, а тому мають вплив на формування ВВП через складову „чистий експорт”, в роботі акцентується увага на мале та середнє підприємництво, які є тим рушієм розвитку економіки, що орієнтується на резерви внутрішнього ринку.

Досліджуючи зарубіжний досвід впливу фіскальної політики на розвиток підприємництва в країнах з ринково розвиненою економікою та трансформаційною економікою, слід зазначити, що він має важливе значення для України, особливо з точки зору розробки довгострокової стратегії розвитку економіки. Його вивчення у великій мірі сприятиме правовому, організаційному та інституційному оформленні фіскальної політики у відношенні до підприємництва, зокрема малого.

У другому розділі „Особливості впливу фіскальної політики на розвиток підприємництва в Україні” досліджуються особливості практичної реалізації фіскальної політики в Україні, її інституційне забезпечення в контексті стимулювання розвитку підприємництва.

В роботі залежно від темпів приросту ВВП виділяються 4 часових етапи, відносно яких здійснювався аналіз впливу фіскальної політики на розвиток підприємницького сектора: перший етап (1991-1994 рр.), другий (1995-1999 рр.), третій (2000-2003 рр.) та четвертий (2004-до сьогоднішнього часу).

В умовах економічної кризи та в період її подолання (1991-1994 рр. та 1995-1999 рр.) замість застосування стимулюючої концепції податкової системи, розробленої у роботах А. Лафера, Дж. Кейнса, В. Парето, П. Самуельсона та апробованої в передових країнах світу, була впроваджена і до останнього часу діяла стримуюча фіскальна політика із збільшенням податкового навантаження на підприємницькі структури. Дотримання спочатку рекомендацій, а потім і жорстких вимог міжнародних фінансових інститутів щодо заходів виходу із економічної кризи, логіка яких полягала у однобічному економізмі без урахування пріоритетності інституційних перетворень, у цілому не відповідало задачам формування ефективної національної економіки, сприяло зниженню потенціалу економічного росту та призвело до катастрофічних результатів.

Високі податкові ставки в миттєвому періоді дозволили мобілізувати фінанси в бюджеті, проте продовження здійснення такої політики в довгостроковому періоді викликало стійке скорочення сукупної пропозиції, зменшення рівня прибутковості підприємств, збільшення питомої ваги збиткових підприємств (з 11,4% у 1994 р. до 55,7% у 1999 р.), прогресування тінізаційних процесів. Розвиток підприємницького сектора відбувався всупереч, а не завдяки фіскальній політиці держави.

Вплив фіскальної політики в період з 1991 по 2005 рр. на розвиток підприємництва характеризувався наступним чином: фіскальна політика в Україні зосереджувала увагу на короткострокових проблемах і питаннях (короткозора орієнтація); не відзначалася особливою послідовністю та характеризувалася в основному як м'яка з орієнтацією на реалізацію соціальних потреб суспільства; стимулюючі заходи носили поодинокий, фрагментарний (1992, 1998, 2004 рр.,) а іноді і деструктивний характер; державний бюджет розглядався здебільшого як фіскальний план, кошторис надходжень і витрат; державна політика у сфері бюджетних видатків не розглядала серед своїх пріоритетів завдання підвищення інвестиційної складової - основного фактора довгострокового економічного зростання; регуляторні норми та податкові правила вносились в основному з метою викачування фінансових ресурсів з підприємницького сектора; податкова система не стимулювала економічний розвиток; зволікання з проведенням податкової реформи та орієнтація на фіскальну функцію податків призводило до подальшого скорочення обсягів власних коштів підприємств і зниження темпів зростання підприємницьких структур; піддавалась суттєвому впливу політичного циклу, особливо в період виборчих кампаній.

Стимулювання розвитку суб'єктів підприємництва можливе при використанні інструментів фіскальної політики, ефективність використання яких залежить від того, чи адекватні вони сучасним умовам, чіткі, прозорі в застосуванні й регулюванні та за умов, що визначена державою фіскальна політика є довгостроковою стратегією а, отже, послідовною.

В Україні вплив через податки є не стільки основним, скільки єдиним методом, який держава використовує для впливу на підприємницьку діяльність. В роботі серед податкових інструментів виділяють податкову систему, яка характеризується тим, що хоча вона постійно вдосконалюється, але і досі не націлена на реалізацію структурних завдань та завдань інноваційного розвитку. Податкова система України до останнього часу мала однобокий відверто фіскальний характер, що перетворювало її на гальмо у процесі виходу України із кризового стану.

Автор зазначає, що податкові інструменти не можуть бути ідеальним і єдиним способом державного регулювання підприємницької діяльності. Їм на допомогу приходять фінансові інструменти. Обидва інструменти фіскальної політики носять комплементарний характер та мають два орієнтири: чинити вплив на розвиток підприємництва через використання бюджетних коштів або авторитету держави - і відповідно називаються „бюджетоємні” та „авторитетоємні”. При застосуванні перших передбачаються прямі та непрямі видатки державного бюджету, а при других - використання авторитету держави, її законодавчих важелів для створення сприятливих інституційних умов функціонування суб'єктів підприємництва.

Найбільш розповсюдженими в розвинутих країнах та країнах з трансформаційною економікою авторитетоємними заходами є: механізм гарантування позик; створення умов для функціонування недержавного фінансування діяльності малого підприємництва через товариства взаємного фінансування (кредитування) та спеціалізовані фірми, які займаються наданням кредитів суб'єктам малого підприємництва; створення і функціонування механізму гарантованої участі суб'єктів малого підприємництва (виключно на конкурсних засадах) у поставках продукції для державних потреб. В роботі зазначається, що в Україні нагальна необхідність переорієнтації на використання авторитоємних заходів поки що не знайшла розуміння серед представників органів влади.

Саме недосконалість та нерозвиненість демократичних інституцій, висока корупція, надмірний податковий тиск, приділення підвищеної уваги до фіскальної функції податків та проведення фіскальної політики на користь окремих груп стали причинами формування девіантної поведінки суб'єктів підприємництва - поведінки, яка йде в розріз загальноприйнятим, законодавчо встановленим нормам та призводить до правопорушень. Найбільш розповсюдженими формами девіантної поведінки є уникнення від оподаткування шляхом використання усіляких колізій, недоробок, суперечностей та пільгових умов у податковому законодавстві або взагалі ухилення від сплати податків. На відміну від ухилення від сплати податків, які за своєю природою є кримінальною діяльністю, оптимізація податкових зобов'язань підприємств є професійною інтелектуальною діяльністю, завдяки якій у підприємницьких структур з'являються додаткові можливості для розширеного відтворення. Внаслідок здійснення оптимізації оподаткування бюджет хоча і має певні фіскальні втрати, але з часом вони компенсуються зростанням податкових надходжень внаслідок розширення бази оподаткування та/або збільшення об'єкта оподаткування.

У третьому розділі „Основні напрямки вдосконалення фіскальної політики розвитку суб'єктів підприємництва” розглядається процес трансформації державного регулювання суб'єктів підприємництва та пріоритети вдосконалення фіскальної політики в контексті європейської інтеграції.

Для розвитку підприємницького сектора найважливішу роль відіграє якість бізнес-середовища, сприятливість якого залежить від дій держави у забезпеченні інституційної інфраструктури, що відповідає стандартам ринкової економіки. Одне із чільних місць серед інституційного забезпечення розвитку підприємництва в системі державного регулювання посідає фіскальна політика, яка потребує визначення принципів її реалізації. Серед них слід виділити наступні:

- адекватність. Фіскальна політика має бути адекватною наявним умовам економічного розвитку країни та мати наукове обґрунтування шляхів її реалізації на підставі наукових теоретичних концепцій і практичного вітчизняного й зарубіжного досвіду в цій сфері;

- послідовність. Політика сприяння розвитку економіки взагалі та підприємницького сектора зокрема повинна мати як довгострокові стратегічні пріоритети та цілі, так і тактичні завдання, бути комплексною та незалежною від політичних непорозумінь та катаклізмів, особливо внутрідержавних;

- справедливість. Заходи фіскальної політики в трансформаційний період не можуть бути однаковими для усіх суб'єктів підприємництва як через особливості періоду, так і через особливості функціонування зазначених суб'єктів (таблиця 1);

- передбачуваність. Часті зміни в законодавстві, особливо податковому, не створюють сприятливий підприємницький та інвестиційний клімат взагалі та умови для довгострокового планування та прогнозування підприємницької діяльності зокрема;

- результативність. Ефективність проведення фіскальної політики передусім має проявлятися на кількісних та якісних показниках стану економіки.

Неабияку роль у ефективній реалізації фіскальної політики відіграє політична воля та ступінь розвитку громадянського суспільства, який можливий за наявності потужного середнього класу.

Сучасна фіскальна політика та її стимулююча направленість повинна бути спрямована в більшій мірі на генерування стимулів для сприяння створення нових малих підприємств задля досягнення їх критичної маси, аніж на фокусуванні уваги на діючі великі підприємства.

Забезпечення розвитку цивілізованого підприємництва потребує ліквідації наступних недоліків в його організаційно-правовому забезпеченні: відсутність єдиної законодавчої стратегії щодо розвитку підприємництва; низька виконавча дисципліна, не функціональність більшості нормативно-правових документів; наявність правового нігілізму; нечітко прописані норми підзаконних актів призводять до їх вільного трактування; недостатньо розроблена нормативна база для повноцінного розвитку суб'єктів підприємництва, зокрема малого, в умовах ринкової економіки; різноманіття дефініцій суб'єктів малого підприємництва; відсутність ряду понять, які визначали б коло суб'єктів-реципієнтів в частині отримання державної фінансово-кредитної допомоги; недосконала процедура реєстрації, ліцензування та отримання дозволів для організації власної справи та занадто важка процедура ліквідації суб'єктів підприємництва; громіздкий облік і звітність для новостворених суб'єктів підприємництва, які оподатковуються на загальних підставах; відсутність чіткого механізму участі малих підприємств у виконанні державних замовлень на закупівлю і постачання продукції і товарів (послуг) для державних та регіональних потреб.

Таблиця 1. - Особливості фіскальної політики за категоріями підприємств

Невідкладним завданням фіскальної політики є перетворення податкової системи із суто фіскального інструменту на ефективний засіб соціально-економічної стратегії держави. Податкова система має стимулювати інвестиційний та інноваційний процеси. У зв'язку з цим потрібно рішуче йти на зменшення податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимальне спрощення процедури оподаткування.

На підставі зазначеного та з врахуванням сучасних умов впровадження інноваційної моделі розвитку, ми вважаємо, що основними пріоритетами фіскальної політики держави сьогодні і в перспективі повинні стати: створення сприятливих умов для здійснення підприємницької та інвестиційної діяльності; стимулювання населення до набуття приватної власності та забезпечення її ефективного захисту.

Це можливе завдяки здійсненню стимулюючої фіскальної політики шляхом зниження податкового тиску (в сфері прямого оподаткування), вдосконалення спрощеної системи оподаткування через усунення недоліків та збереження позитивних напрацювань, розробки та реалізації державних програм щодо стимулювання інноваційної діяльності, забезпечення фінансування програм сприяння розвитку малого підприємництва.

Нагальною проблемою фіскальної політики є впорядкування системи податкових пільг, вітчизняна практика надання яких дискредитувала її регулюючу функцію. Незважаючи на те, що переважає точка зору щодо скасування більшості податкових пільг, автор пропонує залишити заходи податкового стимулювання саме інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств. Якщо на перших етапах індустріального розвитку роль держави полягала у провадженні науково-технічних досягнень, будучи „спонсором”, то останнім часом в розвинених країнах завдання держави полягає у регулюванні інноваційних процесів в економіці шляхом створення сприятливого економіко-правового середовища.

ВИСНОВКИ

Проведене в дисертації дослідження сутності, функцій фіскальної політики, її еволюція та впливу на розвиток підприємництва в трансформаційній економіці України дозволяє дійти таких висновків теоретичного та науково-практичного спрямування.

Виконане дослідження дозволяє визначити фіскальну політику як систему економічних відносин, що формується стосовно заходів органів влади щодо оптимізації оподаткування та державних видатків для вирішення стратегічних завдань, що стоять перед державою та відповідають конкретним історичним умовам, на засадах узгодження державних інтересів та економічних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності. Суб'єктами фіскальної політики за функціональною ознакою є ті, на кого поширюється її дія (policy-taker), та ті, хто її створює і реалізовує (policy-maker). Об'єктом фіскальної політики є діяльність, яка бере участь у формуванні ВВП, зокрема підприємницька діяльність. Вона, з одного боку, формує доходну частину державного бюджету, а з іншого - потребує заходів держави задля забезпечення свого подальшого розвитку.

Фіскальна політика реалізовувалась за всіма ознаками як стримуюча, що виражалося у збільшенні податкового навантаження особливо на сумлінних платників податків з одночасним збереженням м'яких бюджетних обмежень для привілейованих та наближених до влади підприємств. Помилковість здійснення таких заходів полягала у особливостях трансформаційного періоду. Була виявлена суперечність при гармонізації фіскального та регулюючого потенціалу податків, яка полягала у тому, що за умов існування хронічного дефіциту бюджету необхідно було не лише не гальмувати, але й стимулювати ділову активність та підприємництво шляхом зниження податкового тиску таким чином, щоб це, з одного боку, не спричинило суттєвих втрат державного бюджету, а з іншого - забезпечило реальний поштовх для розвитку підприємництва.

Доведено, що фіскальна політика до сьогоднішнього часу мало використовувалась для економічного зростання, її реалізація досить негативно впливала на розвиток підприємництва. Фіскальна політика не стала механізмом, який допомагає уряду проводити в повному обсязі структурні реформи; значна частина рішень у сфері фіскальної політики не підпорядковувалась стратегічним економічним міркуванням, бюджет завжди був і є предметом політичної гри. Відсутність, суперечливість, невизначеність стратегічних пріоритетів та залежність від політичного циклу (виборчого процесу) перешкоджає виробленню збалансованої фіскальної політики і, власне, є одними з найголовніших чинників її фіскалізації.

Доведена необхідність реалізації фіскальної політики взагалі та по відношенню до підприємницького сектора зокрема на основі принципів адекватності, послідовності, справедливості, передбачуваності, результативності.

Обґрунтована необхідність збереження такого дієвого заходу державного сприяння як податкові пільги для діяльності, пов'язаної з інвестиціями та інноваціями, для новостворених суб'єктів малого підприємництва.

Виявлено, що за весь період існування сектора малого підприємництва в Україні в основному він був позбавлений податкових преференцій щодо сплати податку на прибуток. Виключенням став період з 1992 по 1993 рр. та впровадження у 1998-1999 рр. альтернативних систем оподаткування, які позитивно себе зарекомендували. Спрощена система оподаткування потребує удосконалення на основі наступних принципів: адекватності, справедливості, передбачуваності, відповідності, альтернативності, мінімізації контактів „платник податку - податковий інспектор”.

Виявлена суперечність між існуючим великим попитом з боку суб'єктів підприємництва щодо отримання фінансово-кредитної державної підтримки і практичною неможливістю отримати останню через вкрай обмежене фінансування з бюджету відповідних програм підтримки. Головним напрямком підвищення результативності державної підтримки розвитку суб'єктів підприємництва в Україні є надання переваги авторитетоємним та найменш бюджетоємним заходам.

Доведена необхідність залучення суб'єктів малого підприємництва до торгів по закупівлі товарів, робіт та послуг для державних та регіональних потреб. Участь суб'єктів малого підприємництва дозволить підвищити рівень конкуренції при проведенні конкурсних торгів, ефективність реалізації державних замовлень, сприятиме реструктуризації суб'єктів малого підприємництва шляхом виходу з „ніші” торгово-посередницької діяльності, зближенню з реальним сектором економіки, активному проникненню в інноваційну сферу.

В роботі доведено, що для подальшого розвитку сектора малого підприємництва нагальним постає питання про створення сприятливого та стабільного інституційно-правового середовища, яке реалізовуватиметься через систематизацію нормативно-правового забезпечення підприємницької діяльності шляхом впорядкування чинних нормативно-правових актів, що регулюють підприємницькі відносини, зведення їх до певної внутрішньої узгодженої системи, адаптації їх до законодавства Європейського союзу. Окрім систематизації законодавства необхідно забезпечити також уніфікацію категорійного апарату, єдність термінологічно-мовного оформлення законодавчих актів та прозорість впровадження регуляторної політики у сфері підприємництва. Систему критеріїв віднесення до суб'єктів малого підприємництва представити наступними показниками: кількість працюючих, величина річного обороту, вартість активів (підсумок балансу).

З метою вдосконалення фіскальної політики, її впливу на розвиток суб'єктів підприємництва необхідно розробити та реалізувати низку економічних, правових та організаційних заходів, зокрема:

а) в податковій сфері:

- вдосконалити податкові методи стимулювання інвестиційної активності підприємств у виробничій і науково-технічній сферах, ліквідувати податкові пільги, які не мають соціального та інноваційного характеру, особливо у сфері непрямого оподаткування;