Підприємство – платник ПДВ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

На тему: «Підприємство - платник ПДВ»

План

Вступ

1. Теоретичні основи податку на додану вартість

2. Організаційно - економічна характеристика ВАТ «Кролевецький хлібозавод»

2.1 Організаційно правовий статус ВАТ «Кролевецький хлібозавод»

2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Кролевецький хлібозавод»

3. Підприємство - платник ПДВ

3.1 ПДВ: його платник, ставки, об'єкт оподаткування, терміни сплати

3.2Податкове зобов'язання і дата його виникнення

3.3 Податковий кредит і дата його виникнення

3.4 Єдиний податок суб'єктів малого підприємництва

3.5 Механізм розрахунку податку на додану вартість

3.6 Податкова декларація з ПДВ

4. Удосконалення податку на додану вартість

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В Україні відбуваються глибокі економічні зміни зумовлені зміною колишнього механізму управління економікою ринковими методами господарювання. Перехід до ринкових відносин зумовив запровадження умовної податкової системи: використовуючи податки, пільги і фінансові санкції, держава висуває єдині вимоги до підприємства щодо господарювання.

У будь-якій державі юридичні, фізичні особи зобов'язані віддавати частину своїх доходів на загальнодержавні потреби. Досконалість форм і методів передачі цих коштів свідчить про рівень розвитку держави, її економічних і правових інститутів, стану податкової системи.

Тема даної курсової роботи є досить актуальною, оскільки особливу роль в економічній політиці держави відіграють податки на споживання, й неабияку роль серед них займає податок на додану вартість.

Метою даної курсової роботи є розкриття сутності, дослідження та вивчення податку на додану вартість, висвітлення питань щодо податкового зобов'язання та податкового кредиту, вивчення механізму розрахунку ПДВ та шляхів його удосконалення. Розкрити сутність та роль ПДВ на основі ВАТ «Кролевецький хлібозавод».

Основними завданнями курсової роботи є досконале вивчення призначення і ролі ПДВ при оподаткуванні підприємств, висвітлення його складових та визначення підприємства платником податку на додану вартість. Головним завданням є проведення оцінки фінансового стану ВАТ «Кролевецький хлібозавод».

Для написання курсової роботи використана фінансова звітність за 2006 рік по ВАТ «Кролевецький хлібозавод»

1. Теоретичні основи податку на додану вартість

Особливу роль в економічній політиці держави відіграють податки на споживання. Традиційний поділ податків на прямі й непрямі - умовний, адже їх чіткого розмежування. Не виправдана й традиційна класифікація податків за такими ознаками: прямими є податки, що стягуються безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян; непрямі податки не пов'язані з доходами (майном) платників податків, платниками їх є покупці товарів (робіт, послуг).

Неабияке місце серед податків на споживання посідає ПДВ. Він є важливою складовою податкових систем 57 країн світу (в тому числі 17 європейських), основним каналом надходження доходів до бюджету, що становлять, наприклад, у Франції - 17%, Німеччині - 28%, Іспанії - 24,9%, Данії - 19%, Великобританії - 17% державного бюджету.

Система податку на додану вартість розроблена у Франції в 1954р. економістом М. Лорс. Починаючи з 60-х років вона набула великого поширення у західноєвропейських, а згодом і в інших країнах.[20,577]

У світовій практиці податок на додану вартість став основним податком непрямої дії і в багатьох країнах замінив податок з обороту.

Податок на додану вартість (ПДВ) домінує з-поміж непрямих податків, що надходять до бюджету. Інакше кажучи, це податок, який виконує виражену фіскальну функцію. Як уже зазначалось вище, ПДВ справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

Слід звернути увагу, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ установлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат (перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів (робіт, послуг) податки.

Податок на додану вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 р. згідно із Законом України «Про податок на добавлену вартість» від 20 грудня 1991 р. Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість», що почав діяти з 1993 р., було підписано 26 грудня 1992 р. З урахуванням доповнень і змін, що вносилися в наступних періодах, указаний декрет регламентував порядок обчислення і сплати ПДВ протягом 1993-- 1997 рр. (до 1 жовтня 1997 р.).

З 1 жовтня 1997 р. порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. На жаль, податкове законодавство щодо ПДВ с дуже нестабільним.

В умовах перехідного періоду, на початку 90-х років, наша економіка не була готова до введення ПДВ. Нездатність державних органів влади правильно використовувати фіскальні функції ПДВ й часті зміни податкової політики спричинили негативні наслідки його функціонування. Зокрема, ставки ПДВ змінювалися тричі. Законом України «Про податок на додану вартість» 1991 року встановлено ставку ПДВ у розмірі 28%, а вже через рік однойменним урядовим декретом ставку було знижено до 20%. Зважаючи на значний дефіцит бюджету, з 18.05.1993 року вона знову піднялася до рівня 28%, але через масове ухилення від сплати податку позитивного результату це не дало. Тому спочатку постановою від 31.05.1995 року, а потім законом від 03.04.1997 року Верховна Рада України знизила ставку ПДВ знову до 20%. Така часта зміна податкової політики не додала авторитету державі. Та все ж податок на додану вартість відбувся як ефективна форма ринкових фінансових взаємовідносин держави і її суб'єктів, у 2002 році його питома ваги у доходах Державного бюджету України становила 26,5% - це найвищий показник серед податкових надходжень.

Таким чином, позитивна роль ПДВ полягає у його фіскальній функції, тобто мобілізації величезних фінансових ресурсів до державного бюджету України.

2. Організаційно - економічна характеристика ВАТ «Кролевецький хлібозавод»

2.1 Організаційно правовий статус ВАТ «Кролевецький хлібозавод»

Відкрите акціонерне товариство «Кролевецький хлібозавод» засноване відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 30.07.1996 року № 1130 шляхом перетворення державного підприємства Кролевецький хлібозавод - структурної одиниці виробничо - торгівельного підприємства «Сумихліб» у відкрите акціонерне товариство згідно з Декретом Кабінету міністрів України від 17 травня 1993 року № 51 - 93 «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Указами президента України 19 січня 1995 р. №66/95 «Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 19 березня 1996 р., №194/96 «Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році», «Порядок перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства» затвердженим Постановою кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року № 686.

Назва товариства: повна - відкрите акціонерне товариство «Кролевецький хлібозавод»; скорочена - ВАТ «Кролевецький хлібозавод».

Місцезнаходження товариства: Україна, Сумська обл., 41300,м. Кролевець, вул. Роменця, 3.

Основними напрямками і видами діяльності є:

Ш виробництво кондитерських, хлібобулочних виробів та інших продуктів харчування;

Ш виробництво безалкогольних напоїв та харчових концентратів;

Ш переробка та реалізація сільськогосподарських продуктів;

Ш виробництво товарів широкого вжитку та товарів народного промислу;

Ш виконання будівничо - монтажних робіт;

Ш торгівельно - комерційна та посередницька діяльність, включаючи оптову, оптово - роздрібну торгівлю;

Ш виконання платних послуг населення та юридичним особам;

Ш перевезення вантажів на території України та за її межами;

Ш закупівля сільськогосподарських продуктів та сировини у населення та інших товаровиробників;

Ш зовнішньо - економічна діяльність;

Ш інші види діяльності незаборонені законом.

Статутний фонд товариства становить 90181,25 грн. Він поділений на 360725 іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

Акціонерами товариства можуть бути державні органи приватизації, а також фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції в процесі приватизації, випуску нових акції та на вторинному ринку цінних паперів.

2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Кролевецький хлібозавод»

Фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства й всю його виробничо - господарську діяльність.

Проведемо фінансовий аналіз ТОВ «Кролевецький хлібозавод» на основі фінансової звітності за 2006 рік. Зробимо оцінку майнового стану, ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства.

Таблиця 2.2.1 Оцінка майнового стану

№ п/п	Найменування показника	Форма розрахунку	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
1	Сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства	Підсумок балансу-нетто	1561,0	1576,0	15,0	1,0
2	Частка основних засобів у активах	Вартість основних засобів/ Підсумок балансу-нетто	0,2	0,2	0,0	9,5
3	Частка активної частини основних засобів	Ватість активної частини основних засобів/ Вартість основних засобів	0,5	0,5	0,0	7,6
4	Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос основних засобів/ Первісна вартість основних засобів	0,7	0,7	0,0	-1,3
5	Коефіцієнт зносу активної частки основних засобів	Знос активної частини основних засобів/ Первісна вартість основної частини основних засобів	0,8	0,7	0,0	-2,4

Проаналізувавши майновий стан ВАТ «Кролевецький хлібозавод» за звітний період, бачимо, що сума господарських коштів збільшилася на 15 тис.грн., або ж на 1%, що свідчить про позитивну тенденцію у діяльності підприємства.

Частка основних засобів у активах підприємства залишилася майже не змінною, а точніше збільшилася на 9,5%, що свідчить про позитивну тенденцію у діяльності підприємства.

Частка активної частини основних засобів збільшилася на 7,6%, що становить позитивну тенденцію у діяльності ВАТ «Кролевецький хлібозавод».

Коефіцієнт зносу основних засобів за звітний період зменшився на 1,3%, а коефіцієнт зносу активної частки основних засобів - 2,4%, що свідчить про позитивну тенденцію діяльності підприємства.

Таблиця 2.2.2 Оцінка ліквідності

№ п/п	Найменування показника	Форма розрахунку	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
1	Обсяг власних оборотних коштів (капітал, що функціонує)	Власний капітал + Довгострокові зобов'язання - Необоротні активи	-220,0	-252,0	-32,0	14,5
2	Маневреність власних оборотних коштів	Грошові кошти / Капітал, що функціонує	1,7	-0,4	-2,0	-121,3
3	Коефіцієнт поточної ліквідності	Оборотні активи / Короткострокові пасиви	1,1	0,9	-0,2	-19,4
4	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Оборотні активи - запаси / Короткострокові пасиви	0,7	0,6	-0,1	-14,1
5	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти / Короткострокові пасиви	0,1	0,0	-0,1	-57,7
6	Частка оборотних коштів у активах	Оборотні активи / Всього господарських коштів	0,2	0,2	0,0	4,5
7	Частка оборотних коштів у оборотних активах	Власні оборотні кошти / оборотні кошти	0,1	-0,2	-0,2	-347,1
8	Частка запасів у оборотних активах	Запаси / Оборотні активи	0,4	0,3	0,0	-10,9
9	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Власні оборотні кошти / Запаси	0,2	-0,5	-0,7	-377,3
10	Коефіцієнт покриття запасів	"Нормовані" джерела покриття / запаси	-0,3	-0,3	-0,1	22,6

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко реалізувати свої активи і отримувати грошові кошти для сплати своїх зобов'язань.

Аналізуючи проведені розрахунки можно сказати, що обсяг власних оборотних коштів, тобто, капіталу, що функціонує зменшився на 32 тис. грн., що характеризує негативну діяльність підприємства, отже це свідчить про нездатність підприємства сплачувати поточні борги.

Проаналізувавши стан ліквідності ВАТ «Кролевецький хлібозавод» можна зробити загальний висновок, що майже по всім показникам, окрім частки оборотних коштів у активах, яка залишається незмінною, спостерігається негативна тенденція, що свідчить про погіршення стану ліквідності підприємства.

Таблиця 2.2.3 Оцінка фінансової стійкості

№ п/п	Найменування показника	Форма розрахунку	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
1	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Власний капітал / Усього господарських засобів (нетто)	0,7	0,7	0,0	-3,4
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Усього господарських засобів (нетто) / Власний капітал	1,5	1,5	0,1	3,6
3	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Власні оборотні кошти/ Власний капітал	0,0	0,0	-0,1	-367,4
4	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу капіталу	Позиковий капітал / Усього господарських засобів (нетто)	0,2	0,2	0,0	29,6
5	Коефіцієнт співвідношення позиковох та власних коштів	Позиковий капітал / Власний капітал	0,2	0,3	0,1	34,2

Фінансова стійкість - це стан фінансових ресурсів підприємства при якому воно вільно маневруючи грошовими коштами здатне шляхом вільного ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва, а також затрати на його розширення та оновлення.

У результаті розрахунку показників установлено, що коефіцієнт концентрації власного капіталу за звітний період змінився. Його зменшення на 3,4% свідчить про те, що підприємство не стабільне і залежить від зовнішніх кредиторів. Коефіцієнт фінансової залежності збільшився на 0,1 тис.грн. або 3,6%, свідчить про те, що підприємство не здатне само себе фінансувати, а напряму залежить від інвестора. Коефіцієнт маневреності власного капіталу зменшився на 0,1 тис.грн., що свідчить про негативну тенденцію у діяльності підприємства. Коефіцієнт співвідношення позиковох та власних коштів збільшився на 0,1 тис. грн.. або 34,2%, що свідчить про негативну тенденцію у діяльності підприємства.

Таблиця 2.2.4 Оцінка ділової активності

№ п/п	Найменування показника	Форма розрахунку	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
1	Виручка від реалізації	-	4333,0	5942,0	1609,0	37,1
2	Чистий прибуток	-	180,0	-	-	-
3	Продуктивність праці	Виручка від реалізації / Середньооблікова чисельність працівників	33,3	45,7	12,4	37,1
4	Фондовіддача	Виручка від реалізації / Середня вартість основних засобів	12,7	15,8	3,1	24,0
5	Оборотність коштів у розрахунках (у обертах)	Виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість	30,1	32,5	2,4	7,9
6	Оборотність коштів у розрахунках (у днях)	365 днів / показник 5	12,1	11,2	-0,9	-7,4
7	Оборотність запасів у обертах	Собівартість реалізації / Середні запаси	24,4	34,1	9,6	39,5
8	Оборотність запасів (у днях)	365 днів / показник 7	15,0	10,7	-4,3	-28,4
9	Оборотність кредиторської заборгованості (у днях)	Середня кредиторська заборгованість / 365 днів / Собівартість реалізації	37,0	33,3	-3,8	-10,2
10	Тривалість операційного циклу	Показник 6.+ показник 8.	27,1	21,9	-5,2	-19,2
11	Тривалість фінансового циклу	показник 10.- показник 9.	-9,9	-11,4	-1,5	15,2
12	Оборотність власного капіталу	Виручка від реалізації / Середній розмір власного капіталу	4,1	5,6	1,5	37,5
13	Оборотність капіталу	Виручка від реалізації / Підсумок середнього балансу-нетто	2,8	3,7	0,9	32,8

Ділова активність - це показник, який відбиває сутність використання виробничих, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства з огляду на рівень охоплення ринку виробництва даного виду продукції.

У результаті розрахунків бачимо, що виручка від реалізації продукції збільшилася на 1609 тис. грн. або на 37,1% - це свідчить про позитивну тенденцію в діяльності підприємства.

Продуктивність праці збільшилася на 37,1%, що свідчить про позитивну тенденцію.

Оборотність коштів у обертах збільшилась на 2,4 оберти, що свідчить про позитивну тенденцію.

Загалом роблячи висновок щодо оцінки ділової активності, можно сказати, що всі показники відображають позитивну тенденцію діяльності підприємства.

Таблиця 2.2.5 Оцінка рентабельності

№ п/п	Найменування показника	Форма розрахунку	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
1	Чистий прибуток	-	180,0	-	-	-
2	Рентабельність продукції	Прибуток від реалізації Виручка від реалізації	0,8	0,8	0,0	0,0
3	Рентабельність основної діяльності	Прибуток від реалізації Витрати на виробництво та збут продукції	1,1	1,0	-0,1	-7,3
4	Рентабельність сукупного капіталу	Чистий прибуток Підсумок балансу - нетто	0,1	-	-	-
5	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу	0,2	-	-	-
6	Період окупності власного капіталу	Середня величина власного капіталу Чистий прибуток	5,9	-	-	-

Рентабельність - показник інтенсивності виробництва, що характеризує рівень прибутковості підприємства.

У результаті розрахунків можно сказати, що рентабельність продукції залишилася незмінною, а рентабельність основної продукції зменшилася.

Загалом можно зробити висновок, що рентабельність підприємства знизилася.

Роблячи висновок, щодо оцінки фінансового стану ВАТ «Кролевецький хлібозавод», можно сказати наступне :

Ш ліквідність підприємства погіршилася, що означає зменшення величини високоліквідних активів до одного поточного зобов'язання, тобто оборотність недостатня для погашення короткострокових зобов'язань;

Ш майновий стан підприємства порівняно з попереднім періодом покращився;

Ш фінансова стійкість підприємства зменшилася, так як зменшилася його платоспроможність. Підприємство повністю залежить від інвестора, воно не здатне само себе фінансувати;

Ш ділова активність підприємства знаходиться в доброму стані;

Ш рентабельність підприємства в даному році значно знизилася.

Загалом фінансовий стан підприємства добрий, але є деякі негаразди, які потребують покращення - це збільшення власного капіталу, збільшення обсягу власних оборотних коштів.

3. Підприємство - платник ПДВ

3.1 ПДВ: його платник, ставки, об'єкт оподаткування, терміни сплати

У світовій практиці податок на додану вартість став основним податком непрямої дії і в багатьох країнах замінив податок з обороту.

Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Додана вартість -- це прибуток, заробітна плата з нарахуваннями на неї та інші витрати, пов'язані з власне виробничим процесом.

Платники податку. Платниками податку в бюджет є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував 3600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Об'єкт оподаткування. Об'єктом оподаткування є такі операції, здійснювані платниками податку, суб'єктами господарювання:

Ш продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами
оперативної оренди (лізингу) та операції з передання права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

Ш увезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання робіт (послуг), що здійснюється нерезидентами
для використання або споживання цих робіт (послуг) на митній
території України; завезення (пересилання) майна згідно з договорами оренди (лізингу), застави, іпотеки;

Ш вивезення (пересилання) товарів за межі митної території
України і виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної території України.

Отже, об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом.[20,162]

Слід звернути увагу, що законодавчо визначено поняття продажу товарів (робіт, послуг). Продаж товарів -- це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, іншими цивільно-правовими договорами та передбачають передання права власності на товари за компенсацію, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не є продажем операції з передання товарів згідно з договорами комісії (консигнації), поруки, відповідального зберігання, довірчого управління, оренди (лізингу) та інших громадянсько-правових договорів, що не передбачають передання права власності на товари іншій особі.

Продаж послуг (робіт) -- це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (робіт) з переданням права користування або розпоряджання товарами, у тім числі нематеріальними активами, за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг.

Не є об'єктами оподаткування такі операції, здійснювані суб'єктами господарювання:

Ш випуск, розміщення і продаж цінних паперів, емітованих
суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком
України, Міністерством фінансів України, органами місцевого
самоврядування, включаючи сертифікати, житлові чеки, земельні
бони та деривативи;

Ш обмін указаних цінних паперів на інші цінні папери, роз
рахунково-клірингова, реєстраторська та депозитарна діяльність на ринку цінних паперів;

Ш передавання майна в оренду і його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплата орендних платежів відповідно до договорів фінансової оренди;

Ш надання послуг зі страхування й перестраховування, із соціального та пенсійного страхування;

Ш обіг валютних цінностей;

Ш надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, за кредитними і депозитними договорами;

Ш виплата заробітної плати, інші грошові виплати, виплата
дивідендів;

Ш надання брокерських, дилерських послуг з укладанням
контрактів на торгівлю цінними паперами і деривативами на ринку цінних паперів;

Ш передавання основних фондів у формі внесків у статутні
фонди юридичних осіб в обмін на їхні корпоративні права.

База оподаткування. База оподаткування для нарахування ПДВ залежить від сфери та виду діяльності суб'єкта господарювання. Розглянемо можливі варіанти визначення бази оподаткування.

База оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості цих товарів (робіт, послуг), розрахованої за вільними або регульованими цінами (тарифами). У базу для розрахунку ПДВ включають акцизний збір та інші загальнодержавні податки і збори. Місцеві податки і збори в базу оподаткування ПДВ не включаються.

Приклад 1.

Договірна (контрактна) ціна виробу 120 грн. Виріб є підакцизним. Акцизний збір (включений у відпускну ціну) -- 20 грн. Відпускна ціна, включаючи акцизний збір, -- 140 грн. Сума ПДВ, включена в ціну, -- 28грн (140 грн. х 0,2). Відпускна ціна виробу, включаючи акцизний збір і ПДВ, становитиме 168 грн. (140грн + 28грн).

Сьогодні в практиці роботи суб'єктів господарювання поширені бартерні операції і натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам. У такому разі база оподаткування визначається на підставі фактичної ціни вказаних операцій, але не нижчої за звичайну ціну.

Звичайна ціна -- ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суми нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, котрі не пов'язані з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Для товарів, які ввозяться на митну територію України, база оподаткування включає митну вартість, ввізне мито, акцизний збір.

Певні особливості оподаткування підприємницької діяльності пов'язані з комісійною торгівлею. Стосовно товарів, котрі були в користуванні та отримані від осіб, що не зареєстровані як платники податків, базою оподаткування є сума комісійної винагороди платника податку.

Вартість тари, що згідно з договором (контрактом) є поворотною, у базу оподаткування не включається. Однак якщо протягом встановленого законодавством терміну тара не повертається відправнику, її вартість включається в базу оподаткування покупця товару.

Операції, звільнені від оподаткування. Сфера і види діяльності суб'єктів господарювання дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності важливо враховувати, які операції звільнено від податку на додану вартість. Згідно з чинним законодавством від ПДВ звільнено такі операції суб'єктів господарювання.

1. Операції з продажу:

Ш вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними
кухнями і спеціалізованими магазинами;

Ш товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України);

Ш лікарських засобів і виробів медичного призначення, що
зареєстровані в Україні в установленому порядку (в тому числі надання послуг з їх продажу аптечними закладами);

Ш книг вітчизняного виробництва, періодичних видань, друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва
(включаючи їх доставку), учнівських зошитів, підручників та інших навчальних посібників;

Ш путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку дітей;

Ш товарів, робіт, послуг для власних потреб дипломатичних
представництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій в Україні;

Ш безкоштовного передання приладів, матеріалів науковим
установам та організаціям, вищим навчальним закладам III--IVрівнів акредитації, за умови використання їх виключно для власних потреб.

2. Операції з надання послуг:

Ш перевезення пасажирів міським транспортом (за умови, що
тарифи на такі перевезення регулюються законодавчо);

Ш ремонт шкіл, дошкільних установ, інтернатів, установ охорони здоров'я (в сільській місцевості);

Ш обробка землі сільськогосподарськими виробниками багатодітним сім'ям, інвалідам, ветеранам, самотнім особам і особам,
що постраждали від Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним установам, інтернатам, установам охорони здоров'я в сільській місцевості;

Ш послуги освіти, які надаються установами освіти, що мають відповідний дозвіл;

Ш надання культових послуг та продаж товарів культового
призначення;

Ш збирання та заготівля окремих видів відходів як вторинної
сировини;

Ш послуги, що надаються установами охорони здоров'я, які
мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг;

Ш доставка пенсій і грошової допомоги населенню.

3. Операції з виконання робіт:

Ш з продажу або передавання у власність новозбудованого
житла фізичним особам для його використання як місця проживання;

Ш фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок державного бюджету;

Ш з приватизації державного та комунального майна.

4. Операції з передавання:

Ш земельних ділянок під об'єктами нерухомості або незабудованої землі;

Ш безкоштовного передавання рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності.

5. Операції завезення на митну територію України продуктів
морського промислу, виловлених суднами України.

Терміни сплати ПДВ у бюджет. Вибираючи податковий період, платник має врахувати можливість отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту. Таке відшкодування безпосередньо пов'язане з податковим періодом.

Для платників податку, у котрих обсяг операції, що оподатковується, за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оподатковуваний (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Сплата ПДВ має здійснюватися не пізніше 20 числа місяця.

Платники податку, що в них обсяг оподатковуваних операцій є меншим, самі визначають податковий період. Він може дорівнювати календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення платник податку подає в податковий орган за місяць до початку календарного року. Протягом календарного року можлива заміна квартального податкового періоду на місячний за заявою платника податку.

Ставка податку на додану вартість за всіма операціями платників за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20%.

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

Ш продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

Ш продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України;

Ш продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі виключно фізичним особам, які виїжджають за митний
кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

Ш надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України;

Ш продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою ва
гою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання;

Ш продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу підприємствами, що засновані Українським товариством глухих та майно яких є їх повною власністю, ї якщо кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці
таких інвалідів -- не менш ніж 40% суми загальних виплат на
оплату праці, що включається до складу валових витрат виробництва (обігу).

ПДВ розраховується за такою наступним чином:

ПЗ - ПК = ПДВ

ПЗ - податкове зобов'язання - ПДВ від реалізації;

ПК - податковий кредит - ПДВ від придбання.

3.2 Податкове зобов'язання і дата його виникнення

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.[16,124]

У випадку поставки товарів (валютних цінностей) або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань уважається дата виїмки з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. У разі коли поставка товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається дата поставки таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

У разі коли поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата виписування податкової накладної, що засвідчує факт поставки платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із значенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюється значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

Платник ПДВ, що використовує квартальний податковий період, але здійснює експортні операції з продажу товарів (робіт, послуг), може одержати бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за результатами двох перших місяців кварталу.

Здійснення розрахунків з бюджетом щодо ПДВ, можливість отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту, що впливає на фінансовий стан підприємства, залежать від часу виникнення податкових зобов'язань.

Визначення дати виникнення в платника податкових зобов'язань унаслідок продажу ним товарів (робіт, послуг) має певні особливості залежно від, умов продажу, учасників цього процесу, форми розрахунків.

За звичайного продажу товарів (робіт, послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбулося зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок постачальника в оплату за продані товари (роботи, послуги), або дата відвантаження товарів.

У разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій дата виникнення податкового зобов'язання -- це:

Ш або дата відвантаження товару, а для робіт (послуг) -- дата
оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт
(послуг);

Ш або дата одержання товарів, а для робіт (послуг) -- дата
оформлення документа, що підтверджує факт отримання робіт
(послуг).

3. За продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок
бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов'язань є
дата надходження коштів на поточний рахунок платника податку
або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому вигляді, включаючи зменшення заборгованості платника податку за
його зобов'язаннями перед бюджетом.

4. У разі імпорту товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначеною в ній сумою податку, що підлягає сплаті. За імпорту робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.

3.3.Податковий кредит і дата його виникнення

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

Ш придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Ш придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальної активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільнюються від оподаткування, чи основні фонди, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).[16,125]

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то сума податку, сплачені у зв'язку з такими придбаннями (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Сума податку, нарахована (сплачена) туристичним оператором у зв'язку з придбанням (створенням) туристичного продукту, не підлягає включенню до складу його податкового кредиту та включається до складу його валових витрат, за винятком випадків, придбання (створення) туристичного продукту не на користь фізичних осіб, що будуть безпосередніми його споживачами.

У випадках, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного року.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит уважається:

Ш дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Ш для операцій з увезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях;

Ш для операцій фінансової оренди (лізингу) - дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем (лізингоотримувачем);

Ш для операцій згідно з контрактами, визначеними довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", -- дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Податковий кредит виникає (формується) в суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються ПДВ. При цьому в суму податкового кредиту включається та частина сплаченого ПДВ за придбані товари (роботи, послуги), які використано для виробництва і реалізації оподаткованих ПДВ товарів (робіт, послуг).

3.4 Єдиний податок суб'єктів малого підприємництва

Єдина система оподаткування включає єдиний податок для малого підприємництва і фіксований сільськогосподарський податок для сільськогосподарських товаровиробників.[13,86]

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

Ш 6% суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору при сплаті ПДВ відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»;

Ш 10% суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення ПДВ до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державної Скарбниці України.

Відділення Державної Скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

Ш у Державний бюджет України - 20%;

Ш у місцевий бюджет - 23%;

Ш у Пенсійний фонд України - 42%;

Ш на обов'язкове соціальне страхування - 15% (у тому числі в Державний фонд сприяння зайнятості населення - 4%) для відшкодування витрат, здійснюваних у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням.

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше як 20 гривень і більше 200 гривень на місяць.

У тому випадку, якщо фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, вона отримує одне свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У випадку, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням майнової праці чи з участю в підприємницькій діяльності членів його сімї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, зв'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, що перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сімї

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державної Скарбниці України.

Відділення Державної Скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

Ш у місцевий бюджет - 43%;

Ш у Пенсійний фонд - 42 %;

Ш на обов'язкове соціальне страхування - 15% (у тому числі в Державний фонд сприяння зайнятості населення - 4%) для відшкодування витрат, здійснюваних у зв'язку з тимчасово є втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, платники єдиного податку мають право не застосовувати електронних контрольно - касових апаратів для проведення розрахунків зі споживачами.

Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів і витрат та касову книгу.

Форма книги обліку доходів і витрат і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають в органи державної податкової служби до 20 числа місяця, що йде за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і , у разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6%, розрахунок про сплату ПДВ, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і сплати сум єдиного податку відповідно до законодавства.

3.5 Механізм розрахунку податку на додану вартість

Реформування фінансової системи нашої держави зумовило необхідність суттєвих змін податкового поля, що є умовою економічного зростання то досягнення певної соціальної гармонії в суспільстві. Постійне вдосконалення податкової системи в цілому і конкретно окремих видів податків дає змогу оптимізувати і стабілізувати прибутки бюджетів усіх рівнів, регулювати дії ринкових суб'єктів господарювання, реалізовувати соціально справедливу податкову політику. Важливе місце у процесі реформування податкової системи посідає вдосконалення і подальший розвиток ПДВ.

Додана вартість створюється на даному конкретному етапі руху товарів, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

По суті додана вартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості (частини національного доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці). Визначення доданої вартості дає можливість обчислити всі податки, котрі ця господарська ланка заплатити при купівлі товарів, робіт, послуг. Якщо виходити з того, що, додана вартість - це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в даному разі додана вартість визначається шляхом підсумуванням її складових елементів - заробітної плати, процента, ренти, прибутку.

У статистичному підрахунку показник доданої вартості можна визначити як різницю між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво та реалізацію, між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівлі від усіх інших господарських суб'єктів.

Мірошник Б		Булочник Г

Фермер А	Ж	Пекар В		Покупець Д

пшениця 40 гр. од., крім того, ПДВ - 8 гр. од.		борошно 60 гр. од., крім того, ПДВ - 12 гр. од.		Хліб 80 гр. од., Крім того, ПДВ - 16 гр. од.		Торговельне обслуговування 100 гр. од., крім того, ПДВ - 20 гр. од.

ДВ = 72-12-40-8=12 гр. од. ДВ = 96-16-12=8 гр. од ДВ = 120-20-80-16=4гр.од.

де ДВ - додана вартість

Рис. 3.1 Створення доданої вартості як об'єкта оподаткування

Наочне створення доданої вартості й нарахування ПДВ показано на рис. й у таблиці 3.1.

Підчас кожного акта купівлі - продажу податок нараховується за стандартною ставкою, виплачується ж у сумі, зменшеній на величину ПДВ, сплачену на попередній стадії (ці величини показані в таблиці 3.1., стовпчик 8). Кінцевий споживач сплачує за товар ціну, збільшену на всю суму платежів ПДВ, авансованих на попередніх стадіях виробництва і руху товару.

Таблиця 3.1 Створення доданої вартості як об'єкта оподаткування

Підприємство	Вартість придбання товару з урахуванням ПДВ	У т.ч. та, яка відноситься на собівартість	ДВ	Вартість продукції, що реалізується	ПДВ 20%	Виставляється рахунок покупцю	Раніше сплачений податок	Вноситься до бюджету (стовп..6 стовп.8)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
А	-	-	40*	40	8	48	-	8
Б	48	40	12	60	12	72	8	4
В	72	60	8	80	16	96	12	4
Г	96	80	4	100	20	120	16	4
Д	120	-	-	-	-	-	-	20**

* без урахування затрат фермера

** сума податку сплачується покупцем

У платника податку (юридичної особи) додана вартість вимірюється різницею між загальною сумою платежу і загальною сумою закупівлі від усіх інших господарських одиниць, котрі самі виступають платниками ПДВ.

Об'єкт оподаткування - додана вартість - створюється всіма незалежними учасниками виробничо - комерційного процесу. Якщо уявити собі компанію як єдине ціле із закінченим виробничо - торговельним циклом (від власної сировини та виготовлення виробничого обладнання до реалізації готової продукції), то повна вартість продукції, що реалізується, стала б результатом власної діяльності такої компанії, базою ПДВ вважалася б величина чистої суми продажу. В нашому прикладі через процес послідовних стадій виробництва й реалізації продукції загальна додана вартість дорівнює вартості залишкового продажу кінцевому споживачеві без ПДВ.

Проаналізувавши дані наведені в таблиці 3.1. і на рис 3.1., можна виявити певну невідповідність вищевказаного твердження. Так, за логікою, додана вартість становить 100 гр. од., нарахований на неї ПДВ (за ставкою 20%) - 20 гр. од.. Таким чином, кінцева ціна реалізації хліба покупцеві становить 120 гр. од.. однак зі схеми видно, що на всіх етапах виробничо - комерційного циклу створена додана вартість дорівнює у фермера - 40 гр. од. (припускаючи, що він не мав витрат при створенні доданої вартості) у вигляді виробленого зерна, у мірошника - 12 гр. од., у пекаря - 8 гр. од., у булочника - 4 гр. од. Сукупна додана вартість дорівнює 64 гр. од. (40+12+8+8).

Отже, виявляється невідповідність між раніше зафіксованою доданою вартістю (100гр.од.), і фактичною (64 гр. од.) додана вартість на 36 гр. од..

Застосовуючи 20% ставку ПДВ до фактичної вартості (64 гр. од.), кінцевий покупець заплатив би суму податку, що дорівнює 12,8 гр. од. (64*0,2). Але він заплатив 20 гр. од. Зайві 7,2 гр. од. нарахованого податку одержані в результаті подвійного оподаткування ПДВ на попередніх етапах виробничо - комерційно циклу (8*0,2)+(12*2)+(16*0,2)=7,2 гр. од.

Таким чином, можна дійти висновку, що ПДВ сплачується на кожному етапі виробничо - комерційного циклу не тільки на додану вартість, а й на раніше нарахований ПДВ, тобто кінцевий споживач товару сплачує ПДВ, створену на всіх етапах руху товару, та на податок, що був доданий на цих етапах до ціни товару. І чим більше ланок у цьому ланцюгу просування товару до покупця, тим вищим буде розмір податку в ціні товару, що реалізується кінцевому споживачеві.

Вищенаведений механізм нарахування та сплати ПДВ свідчить про його обтяжний характер не тільки для кінцевого споживача, а й для інших учасників виробничо - комерційного циклу.

Для того щоб ПДВ став універсальним фінансовим інструментом ринкової економіки, яка формується в Україні, слід удосконалити механізм оподаткування, ліквідувати хиби, закладені в законі про ПДВ, оскільки він не відповідає загальносвітовим стандартам і не враховує специфічних умов переходу України до ринкових відносин.

Пропонуємо змінити методику нарахування даного податку з тим, щоб ліквідувати багаторазове оподаткування ПДВ самого ж податку, нарахованого на попередніх етапах руху товару до покупця. Тобто ПДВ нараховується на вартість товару, реалізується, без ПДВ (стовпчик 5 табл.3.1. або стовпчик 2 табл.3.2.) за мінусом ПДВ, сплаченого на попередніх етапах руху товару (стовпчик 9 табл.3.1. або стовпчик 3 табл. 3.2.). Пропонуємо методику розрахунку ПДВ, котра ліквідує багаторазове оподаткування ПДВ самого податку.

Таблиця 3.2 Методика нарахування ПДВ

Підприємство	Вартість продукції, що реалізується	Податок, сплачений на попередніх етапах	База оподаткування	Нарахований ПДВ (20%)	Раніше сплачений податок	Вноситься до бюджету
Фермер А	40	-	40	8	-	8
Мірошник Б	60	8	52	10,4

Подобные документы

• Особливості оподаткування операцій податком на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України

  Історія становлення та теоретичні засади податку на додану вартість. Обчислення податку на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України. Платники та об’єкти податку на додану вартість. Дата виникнення податкового зобов’язання.
  
  курсовая работа [54,2 K], добавлен 27.03.2012
  

• Податок на додану вартість і його роль в формуванні доходів бюджету

  Податковий облік податку на додану вартість, платники податку; об’єкти оподаткування та операції, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від нього. Роль податку на додану вартість в державний бюджет, аналіз надходжень ПДВ до зведеного бюджету.
  
  курсовая работа [850,0 K], добавлен 17.02.2011
  

• Розрахунки за податком на додану вартість у сільськогосподарських підприємствах

  Сутність та роль податку на додану вартість у вітчизняній системі оподаткування, принципові підходи до справляння, нормативне забезпечення обліку. Фінансово-економічна характеристика суб’єкта підприємництва, розрахунок податку на додану вартість.
  
  дипломная работа [681,5 K], добавлен 17.01.2014
  

• Звітність за податком на додану вартість

  Сутність, призначення податку на додану вартість та його нормативне регулювання. Організація первинного обліку, особливості аналітичного та синтетичного обліку відповідних розрахунків. Відображення податку на додану вартість у фінансовій звітності.
  
  курсовая работа [50,4 K], добавлен 29.04.2015
  

• Документальна організація обліку сплати податку на додану вартість

  Організаційно-правові засади реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість, порядок його обчислення и сплати. Вимоги, щодо реєстрації платників податку та її анулювання. Правила оформлення податкової накладної.
  
  курсовая работа [48,7 K], добавлен 17.11.2014
  

• Система оподаткування діяльності юридичних осіб податком на додану вартість, вимоги щодо реєстрації осіб, як платників податку

  Історія ПДВ в Україні і світі. Платники податку на додану вартість. Вимоги і порядок щодо їх реєстрації. Особливості справляння ПДВ в зарубіжних країнах. Обчислення податку юридичними особами згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 27.03.2012
  

• Економічна сутність та характеристика податку на додану вартість

  Система оподатковування, заснована на податку на додану вартість, в країнах Європейського Союзу. Стимулювання зростання виробництва в Україні. Платники податку на додану вартість. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету.
  
  реферат [26,0 K], добавлен 24.02.2013
  

• Дослідження механізму податку на додану вартість як фіскального інструменту держави

  Економічна сутність податку на додану вартість. ПДВ як основний фіскальний інструмент наповнення бюджету України. Удосконалення і шляхи реформування механізму сплати і відшкодування ПДВ. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.07.2016
  

• Сплата податку на додану вартість

  Визначення за даними господарських операцій складу валових витрат підприємства та валових доходів, суми податку на прибуток до сплати. Знаходження податкового кредиту та податкового зобов’язання, суми сплати до бюджету податку на додану вартість.
  
  задача [18,6 K], добавлен 02.02.2010
  

• Фінансова відповідальність платників податків. Перевірка податкового кредиту

  Способи здійснення податкового контролю. Камеральна перевірка, її цілі та функції. Податковий кредит та податкове зобов’язання з ПДВ. Приклад розрахунку податку на додану вартість. Суть фінансової відповідальності платника податків за порушення закону.
  
  контрольная работа [50,7 K], добавлен 15.02.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам