Податкова служба України

ЗМІСТ

1. Шляхи удосконалення структури Державної податкової служби

2. Характеристика конкретних способів утримання податків. Їх переваги, недоліки, сфери застосування та врахування при організації податкового менеджменту на макрорівні

3. Організація перевірки правильності нарахування та своєчасні сплати двох податків (за власним вибором студента)

Задача

Література

1. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

Пріоритетною метою модернізації податкової служби України є створення ефективної, надійної, дієвої, професійної структури європейського зразка, покликаної закріпити довіру суспільства до працівників податкових органів і сприяти розвитку держави.

Ефективність діяльності податкової служби України залежить, в певній мірі, від роботи органів податкової служби України. Саме тому, в контексті оновлення чинного податкового законодавства України, насамперед з питань контролю податкових органів, досить важливим є аналіз наукових, нормативних, у тому числі перспективного характеру, джерел, систематизація наявних положень щодо методів контрольної діяльності органів Державної податкової служби України.

Розвиток будь-якої організації залежить насамперед від успішної роботи з кадрами і це повною мірою стосується кадрової структури Державної податкової служби України, яка лише починає формуватися, накопичуючи власний досвід та використовуючи надбання розвинутих країн світу. Основними питаннями щодо вдосконалення роботи працівників Державної податкової служби є ефективне планування робочого часу працівників, забезпечення працівників окремим автоматизованим робочим місцем, чіткий розподіл завдань, тощо. Ефективність управління кадрами в системі органів ДПС України є оцінка їхньої праці, яка вимагає розробки відповідних нормативів. Не маючи нормативів на типові операції, не можна чітко оцінити роботу відповідних органів, а тому неможливо винагороджувати їх, забезпечувати відповідну мотивацію до активнішої праці. До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. У складі органів Державної податкової служби функціонують відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями і підрозділи з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Організаційна структура органів ДПС України є одним з основних засобів організації системи ефективного адміністрування податків в Україні, її реалізація покликана забезпечувати виконання ДПС України поставлених завдань і досягнення визначених цілей [3].

З метою вдосконалення роботи, наказом ДПА України від 06.03.1998 р. № 97 затверджена організаційна структура податкових адміністрацій та інспекцій, визначені їх основні функції, чим започатковано діяльність ДПС України на функціональній основі. Органи Державної податкової служби координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами СБУ, МВС, прокуратури, статистики, Державною митною і контрольно-ревізійною службами та іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав. З метою вдосконалення діяльності органів державної податкової служби, їх структурних підрозділів та чіткого розмежування функціональних повноважень між ними ДПА України розроблений та затверджений деталізований перелік функцій та процедур. Відповідно до нього на орган державної податкової служби України може покладатися виконання більше ніж 70 функцій. Головна мета діяльності органів ДПС України полягає у забезпеченні контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових платежів, установлених законодавством.

Нині необхідно створити таку систему управління працівників, яка б забезпечувала максимальне використання потенціалу кожного працівника в досягненні цілей Державної податкової служби та його самореалізації. Зокрема діяльність працівників органів Державної податкової служби чітко визначена Конституцією та законами України, базовими з яких є Закон України "Про Державну службу в Україні" , який визначає правові основи діяльності податкових органів , та "Про боротьбу з корупцією". Для забезпечення повної мобілізації платежів до бюджету потрібна особлива активність органів Державної податкової служби України щодо розширення кола платників, бази оподаткування, проведення комплексу обґрунтованих заходів для поліпшення справляння платежів, погашення колосальної недоплати у бюджет підприємствами-боржниками.

Організація роботи органів ДПС України повинна бути направлена на створення сприятливих умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства та забезпечення захисту прав та інтересів населення. Питання методики діяльності органів ДПС України, в тому числі контролю, особливо актуалізуються у світлі активізації в Україні європейських інтеграційних процесів, наближення податкових органів до моделі європейського рівня. Позитивним явищем було б внесення у Закон діяльність роботи податкових органів, як сукупність конкретних прийомів та процедур, яке дозволяє простежити порядок проведення заходу, всі його етапи, документальне оформлення результатів, обсяг повноважень уповноважених осіб, що забезпечуватиме прозорість та визначність відносин між податковими органами та особою (платником), сприятиме наближенню діяльності податкових органів України до рівня європейських стандартів [2].

Одним із актуальних питань удосконалення регулювання діяльності органів Державної податкової служби України є питання співвідношення та узгодження нормативної регламентації функцій і повноважень органів ДПС України. Оскільки законодавче регулювання діяльності органів ДПС є одним із най розгалуженіших, воно не обмежується лише Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а здійснюється й іншими податковими та неподатковими законами. Основою повноважень податкових органів становлять ті права, які вони можуть і повинні, зобов'язані здійснювати для реалізації покладених на них завдань і функцій.

Удосконалення роботи органів Державної податкової служби сприятиме прискоренню модернізації ДПС, покращенню взаємовідносин із платниками податків, зборів та обов'язкових платежів, а також істотно підвищить рівень довіри громадськості до державних податкових органів.

Виходячи із викладеного матеріалу, удосконалення роботи органів Державної податкової служби України полягає в дієвому дотриманні нормативних підходів, а саме: ефективний розподіл робочого часу працівника податкової служби; розробка індивідуального графіка роботи; забезпечення працівників окремим автоматизованим робочим місцем; вдосконалення обігу інформації між працівниками Державної податкової служби; здійснення функцій, які покладено на органи ДПС України; забезпечення ефективності роботи та виконання завдань державних органів; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНКРЕТНИХ СПОСОБІВ УТРИМАННЯ ПОДАТКІВ. ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ, СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВРАХУВАННЯ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА МОКРОРІВНІ

Вирізняють три основних способи сплати податку:

- по декларації;

- у джерела доходу;

- кадастровий.

Сплата податку по декларації передбачає покладення на платника обов'язку надати у встановлений строк у податковий орган офіційну заяву про свої податкові зобов'язання. Іноді на основі декларації податковий орган самостійно обчислює суму податку та вручає платникові повідомлення на його сплату. Таку роль виконує декларація, наприклад, при сплаті прибуткового податку з фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Проте подання декларації є переважно лише звітною дією, зміст якої полягає у фіксуванні суми податку, обчисленої платником самостійно. При поданні такої декларації платник не чекає вручення йому податковим органом повідомлення про сплату податку, а сплачує податок самостійно у встановлений строк. Надалі при проведенні податкових перевірок дані декларації порівнюються з контрольними цифрами. Розбіжності цих даних є підставою або для повернення платникові надміру сплачених сум, або для стягнення суми недоїмки та застосування заходів відповідальності.

Щодо деяких видів податків, з метою наблизити момент сплати податку до моменту отримання доходу, встановлюють обов'язок сплати проміжних (авансових) внесків податку. Як правило, розмір авансового внеску встановлюється виходячи із розміру суми податку, сплаченого за попередній період. Розмір авансового внеску може визначатись і на основі припущення щодо отримання суми прибутку чи доходу. Це, зокрема, стосується платників, які вперше залучаються до сплати податку.

Після закінчення звітного періоду проводиться перерахунок фактичної суми податку. Авансові платежі зараховуються в рахунок сплати фактичної суми податку. Недостатня сума оплачується, а надміру сплачена повертається або зараховується в рахунок майбутніх платежів по даному виду податку.

Сплата податку у джерела доходу. На відміну від сплати податку по декларації, де моменту сплати податку передує момент отримання доходу, при сплаті податку у джерела доходу вищевказана послідовність змінюється. Платник отримує частину доходу вже за вирахуванням суми податку, розрахованої і утриманої бухгалтерією підприємства чи підприємцем, який здійснює виплату.

Для платника цей спосіб сплати податку постає як автоматичне утримання, безготівковий спосіб. Податки, утримані таким чином, називають також авансовими, оскільки платник авансує державу, сплачуючи податок раніше, ніж отримує дохід.

Кадастровий спосіб сплати податку. Кадастр -- це реєстр, який встановлює перелік типових об'єктів (земель, майна, доходів тощо), класифікованих за зовнішніми ознаками, та середню дохідність об'єкта оподаткування.

В основу побудови кадастру може бути покладено певну характеристику відповідного об'єкта. Наприклад, при побудові земельного кадастру -- вид землі (рілля, пасовища, сіножаті, ліси тощо). Такий кадастр називається парцелярним.

Кадастр також може бути побудований на основі певної юридичної підстави, наприклад, власності особи на певне майно. Такий кадастр називається реальним. Реальний земельний кадастр відображає дохідність землі, що належить платникові в цілому, а не окремих її частин.

Можуть бути види кадастрів залежно від об'єктів оподаткування: будинковий, земельний, промисловий та ін. При сплаті подушного (рівного) податку роль кадастру виконує список населення відповідної території.

Особливість сплати податку кадастровим способом полягає в тому, що оскільки майно обкладається на підставі зовнішніх ознак та передбачуваної дохідності, момент сплати податку ніяк не пов'язаний із моментом отримання доходу. Тому для сплати таких податків встановлюються фіксовані строки їхнього внесення.

Під порядком сплати податку, як правило, розуміють сукупність технічних прийомів, способів внесення платником чи фіскальним агентом суми податку у відповідний бюджет чи фонд:

1) напрямок чи адреса платежу, тобто відповідний бюджет чи фонд, куди сплачується податок;

2) валюта сплати податку: податки, як правило, сплачуються у національній валюті;

3) механізм платежу: питання про механізм платежу (у готівковій чи безготівковій формі, у касу збирача податку чи на бюджетний рахунок через банк платника тощо) вирішується, як правило, в законі, що визначає загальні умови оподаткування; щодо окремих платежів можуть встановлюватися певні особливості механізму сплати; різновидом механізму платежу є придбання марок акцизного збору;

4) форма внесення платежів, як правило, є грошовою;

5) особливості контролю за сплатою податку -- це, як правило, предмет спеціальних законів про податкову службу; специфічні особливості можуть визначатися в законах про окремі податки.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВІРКИ ПРАВИЛЬНОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА СВОЄЧАСНІ СПЛАТИ ДВОХ ПОДАТКІВ

Особа, зареєстрована як платник ПДВ , отримує право на нарахування податку та складання податкової накладної при продажу товарів, робіт, послуг.

Згідно Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. з наступними змінами і доповненнями, об'єктами оподаткування є:

1. За ставкою 20%:

операції з продажу товарів(робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції передавання права власності позичальнику на об'єкти застави для сплати кредиторської заборгованості заставодавця;

операції ввезення(пересилання) на митну територію України, одержання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або вжитку на митній території України, в тому числі операції із ввезення майна за договорами оренди (лізингу), застави, іпотеки.

2. За ставкою 0%:

операції з продажу товарів, вивезених (експортованих) за межі митної території України;

операції з продажу робіт (послуг), призначених для використання і вжитку за межами митної території України;

операції з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, ігрового бізнесу тощо.

Згідно з Указом Президента від 07.08.1998р. „Про деякі зміни в оподаткуванні”, дата виникнення податкових зобов'язань від продажу товарів (робіт, послуг) визначається за першою подією, тобто за датою, на яку припадає подія, що відбулася раніше:

зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок, а в разі продажу за готівку - оприбуткування в касу;

відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - підписання акта про виконання робіт.

Основний первинний документ з ПДВ - податкова накладна.

Регулювання нарахування і сплати податку на прибуток підприємств визначається Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Платниками податку є суб'єкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації, а також нерезиденти), які одержують прибуток від господарської діяльності.

Об'єктом оподаткування визначено прибуток (П), який обчислюють як різницю між валовими доходами звітного періоду (ВД), визначеними згідно із ст.4, і валовими витратами підприємства (ВВ), визначеними згідно із ст.5, а також сумою амортизаційних відрахувань (А), нарахованих згідно із ст8:

П= ВД - ВВ - А

Згідно ст. 10 установлено єдину ставку податку на прибуток у розмірі 25% для підприємств усіх форм власності.

Податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний прямий обов'язковий платіж.

Платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Об'єкт оподаткування - загальний річний оподатковуваний дохід, як резидента, так і нерезидента, одержаний з різних джерел; загальний місячний оподатковуваний дохід.

Плата за землю. Згідно із ст. 5 Закону України „Про плату за землю” (із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, а платниками плати за землю - власники землі та землекористувачі.

Ставка плати за землю є диференційованою і встановлюється органами влади населеного пункту, в якому проживає платник.

Термін сплати платежу - щокварталу, до 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. При цьому платежі, внесені до подання розрахунку, можуть вважатися авансовими.

Задача

Суб'єкт підприємницької діяльності приховав від оподаткування прибуток за звітний квартал у розмірі 36тис. грн. Обчислити штраф за несвоєчасне погашення боргових зобов'язань по сплаті податку на прибуток, якщо прос рочка платежу становить 19днів? 46днів? 125днів?

Рішення:

Несвоєчасна сплата податку може виникнути на підставі річної декларації, що подається платником податку з доходів фізичних осіб у випадках, визначених Законом, і санкції за несвоєчасну сплату такого податку визначені пп. 17.1.7 Закону 2181: "У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні".

1. Обчислимо штраф за несвоєчасне погашення боргових зобов'язань по сплаті податку на прибуток, якщо прострочка платежу становить 19днів:

(36000*0,25)*0,1=900грн;

2. Обчислимо штраф за несвоєчасне погашення боргових зобов'язань по сплаті податку на прибуток, якщо прострочка платежу становить 46днів:

(36000*0,25)*0,2=1800грн;

3. Обчислимо штраф за несвоєчасне погашення боргових зобов'язань по сплаті податку на прибуток, якщо прострочка платежу становить 125днів:

(36000*0,25)*0,5=4500грн.

Відповідь:

- штраф за несвоєчасне погашення боргових зобов'язань по сплаті податку

на прибуток, якщо прострочка платежу 19 днів становить - 900грн;

- штраф за несвоєчасне погашення боргових зобов'язань по сплаті податку

на прибуток, якщо прострочка платежу 46 днів становить - 1800грн;

- штраф за несвоєчасне погашення боргових зобов'язань по сплаті податку

на прибуток, якщо прострочка платежу 125 днів становить - 4500грн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Про державну податкову службу в Україні: Закон України № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. в редакції Закону № 3813-ХІІ від05.06.2003 р.

2. Бадида М.П. Оподаткування підприємств та шляхи його вдосконалення в Україні: / КНЕУ -- К., 2003. -- 19с.

3. Крисоватий А.І. Десятник О.М. Податкова система: Навчальний посібник. - Тернопіль: "Карт-бланш", 2006. - 331с.

4. Мельник Д.Ю. Налоговий менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 352 с.

5. Мельник П.В. Податкова політика держави в системі макроекономічного регулювання // Науковий вісник. - Зб. наук. праць УФЕІ. - 1997. - № 1 (1). - С. 6-10.

6. Мельник П.В. Податкова система України: проблеми оптимізації // Науковий вісник: Зб.наук. праць УФЕІ. - 1998. - № 2(3). - С. 5-10.

7. Менеджмент (современный российский менеджмент): Учебник / Под ред. Ф.М. Русинова и М.А. Разу. - М.: ФБК-ПРЕСС, 1999. - 504 с.

8. Податкова система України: Підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін./ Під. ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994. - 464 с.

9. Філоненко М., Баденко І. Теоретичні аспекти функцій менеджменту податків // Науковий вісник: Зб. наук. праць Академії ДПС України, 2000. - № 2 (8). - С. 120-124.

10. Чиж В.И., Чернякова Т.М., Бондаренко О.В. Налоги и налогообложение в Украине: Учебное пособие. - Луганск: Изд-во ВУГУ, 1999. - 288 с.