Побудова податкової системи та напрями її перебудови в Україні на сучасному етапі
Податкова система як основа економічної системи. Функції, які виконують податки. Класифікація податків, елементи системи оподаткування. Теорія Кейнса щодо побудови податкової політики держави. Основні засади вдосконалення податкової політики в Україні.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.11.2010 |
| Размер файла | 251,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Звідси і був зроблений загальний висновок: задачу оздоровлення ділової (перш за все інвестиційної) активності потрібно вирішувати шляхом радикального полегшення податкового тягаря.
Висновки Лаффера переконливо підтвердила недавня податкова практика України. Вона була результатом відвертого ігнорування теорії та позитивної практики розвинених країн світу. Крива Лаффера зосереджує увагу на з'ясуванні сутності критичного рівня розміру податкових ставок. Важливо знати, що зростання виробничої активності тотожне розширеному відтворенню на основі нагромадження. Останнє, як відомо, означає вкладання додаткового продукту в збільшення основних фондів та оборотних засобів. При цьому, безперечно, податки впливають на розміри нагромадження, тобто відношення нагромадження до національного доходу (в масштабі країни) або прибутку (в масштабах окремого підприємства). Є певна межа норми нагромадження, яка забезпечує зростання виробництва, а також збільшення виробничого нагромадження.
Отже, при встановленні податкових ставок слід враховувати певний критичний рівень їх, і не порушувати (зона \\ на додаток 2, рис.1). При цьому бюджетні доходи не зменшуватимуться. Податки не будуть негативно впливати на підприємницьку діяльність, зменшувати капітальні вкладення, гальмувати науково-технічний прогрес, уповільнювати економічне зростання.
Розділ 2. Аналіз сучасного стану податкової системи в країнах з розвиненою ринковою економікою
Для сучасних держав характерним є втручання в різні сфери економічного життя. різниця лише в ступені цього втручання. В США - воно менше, а в Швеції - більше. Основним інструментом державного регулювання є податкова політика та фінансовий вплив на підприємництво. Завдяки цьому впливу держави досягають поставленої мети по забезпеченню економічного зросту, провадженню ефективної цінової політики, зайнятості населення країни, створенню системи соціального захисту менш захищених верств населення, створенню рівноваги у зовнішньоекономічній діяльності тощо. І при цьому збалансування взаємовідносин - це й є головне завдання в економічній політиці будь-якої держави. У світовій практиці ведення народного господарства проблема застосування податків є однією з найбільш складних і суперечливих. Податки пов”язані з існуванням держави, так на (додаток 3, таблиця 2), ми можемо бачити податкові надходження урядів окремих країн у ХІХ і ХХ ст. Системи оподаткування в різних країнах світу відрізняються одна від одної за структурою, набором податків, зборів та обов”язкових платежів, методами їх стягнення, податковими ставками, фіскальними повноваженнями органів різних рівнів влади, податковою базою та податковими пільгами. Це закономірно, оскільки податкові системи формувалися ат формуються сьогодні під впливом різних економічних, політичних і соціальних факторів. Фактично кожна країна має податкові норми, що регулюють податковий механізм, який застосовується до резидентів, що діють за кордоном, та до іноземних платників податків, котрі мають бізнес в такій країні. Звичайно, міжнародні системи оподаткування різних країн відрізняються одна від одної, але є й певні подібності та взаємні домовленості. Іноді ці домовленості визначаються багатосторонніми угодами про оподаткування доходів, в інших випадках відповідний податковий механізм регулюється внутрішніми податковими законами країни. Взагалі країна використовує юрисдикцію для законних цілей, базуючись, як на національному, так і на територіальному принципах. На території, де стягуються відповідні податки, країна може заявити, що усі доходи, зароблені громадянином цієї країни або компанією, що створена в цій країні, підлягають оподаткуванню через юридичну причетність до цієї країни. Більшості країн сьогодні властиве помірне оподаткування. І це є результатом проведення такої податкової політики, пріоритет якої заключається в досягненні мети створення стабільного економічного зростання, сприятливого податкового клімату для розвитку господарської діяльності та ефективного вирішення соціальних проблем в державі. Разом з тим питома вага податків, зборів та обов”язкових платежів у ВВП багатьох країнах є досить суттєвою. Так, від 40 до 50 відсотків становить питома вага зазначених платежів у таких європейських країнах, як Італія, Австрія, Франція, Бельгія, Норвегія, Фінляндія, Нідерланди, Люксембург, Швеція, Данія. Податкова політика різних країн, як правило, розрахована на залучення приватного капіталу. При вивченні сучасних податкових систем розвинених країн світу важливим є вивчення їх структури. Передусім це стосується розподілу податкових платежів на прямі і непрямі. Так, наприклад, в США, Японії, Великобританії, Канаді переважають прямі, а у Франції - непрямі податки. Як свідчить практика, існує залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких факторів, як життєвий рівень населення країни, рівень його культури, існуючі традиції в оподаткуванні та шляхи вдосконалення механізму стягнення податків, зборів та обов”язкових платежів, властивості системи оподаткування мінімізувати ухилення від їх сплати. Так, суттєві масштаби непрямого оподаткування у Франції, Німеччині, Італії обумовлені особливостями соціально - економічної політики, яка проводиться в цих країнах. Прямі податки ставлять рівень оподаткування в пряму залежність від рівня доходів платника. Ці податки вважаються найбільш справедливими, Пряме оподаткування дозволяє перекласти основний податковий тягар на багаті верстви населення. Тим не менш непряме оподаткування широко застосовується в багатьох системах оподаткування розвинених країн світу. Так, зокрема, в таких країнах, як Німеччина та Франція, непрямі податки традиційно відіграють провідну роль. Значна роль непрямих податків у багатьох країнах викликана їх високою фіскальною ефективністю та можливістю забезпечення рівномірності надходження платежів до бюджету. Однією з найважливіших причин розвитку непрямого оподаткування в країнах - членах Європейського Союзу поряд з історичними традиціями в оподаткуванні є політика уніфікації систем оподаткування країн ЄС. Результатом такої політики в країнах ЄС стало наближення методів стягнення непрямих податків. У той же час в галузі прямого оподаткування цим країнам надається більша самостійність. Соціально - економічна політика держав спрямовується на вирішення існуючих в країнах соціальних проблем. Запровадження пільг в оподаткування доходів фізичних осіб проводиться регулювання соціальних процесів у країні. При цьому значна частина соціальних видатків перекладається на приватні та державні компанії, що також впливає на співвідношення прямих і непрямих податків. Важливою особливістю систем оподаткування розвинених країн світу є структура прямих податків. Вона відображає залежність співвідношення податку на доходи корпорації та податку на доходи фізичних осіб від структури національного доходу. В таких країнах, як США, Великобританія, Франція, Італія, Японія, доля оподаткування доходів фізичних осіб в податкових надходженнях перевищує долю податку на доходи корпорацій. Системи оподаткування у розвинених країнах багатогранні та розгалужені. Вони включають в себе федеральні або державні податки, податки регіонів та місцеві податки. Ступінь оподаткування в Європі вище, ніж в Північній Америці. Так, питома вага обов”язкових платежів по відношенню до ВВП в США становить близько 30%, Канаді - 34%, Франції, Нідерландах, Швеції - більше 40%, Німеччині - 38%. У західних країнах через податки вирішуються проблеми екології. На сьогодні в Німеччині податок на автомобілі залежить від двох факторів. Це, зокрема, об'єм циліндра двигуна та наявність каталізатора. Власники менш потужних автомашин, які оснащені каталізаторами, від податку взагалі звільнені. Диференційовані податки на автотранспорт, які враховують екологічну чистоту двигуна, запроваджені в США в 70-х роках і активно застосовуються й сьогодні. В (таблиці 3, додаток 4), наводяться основні податки в окремих країнах ОЕСР і Україні.
Отже, розглянемо основні засади податкової політики окремих країн світу, таких:
США. Система державних фінансів США відображає трирівневу організацію державної влади. Відповідно є три рівні фінансової структури:
федеральний бюджет;
бюджет штатів;
бюджети місцевих органів влади.
Головне місце в податковій системі США посідають три податки:
індивідуальний прибуток;
на соціальне страхування;
на прибуток корпорацій.
Для сучасної податкової системи характерне паралельне використання основних видів податків, як федеральною владою, так і владою штатів і місцевими органами влади.
Структура прямих і непрямих податків США:
Прямі податки:
прибуткові податки з населення (федеральний податок, податки штатів і місцеві податки);
податки на прибутки корпорацій (федеральний податок, податки штатів, місцеві податки);
майнові податки штатів і місцеві податки;
внески трудящих на соціальне страхування (федеральний податок, податки штатів і місцеві податки);
податки з спадщини і подарунків (федеральний податок, податки штатів і місцеві податки);
збори з транспортних механізмів.
Непрямі податки:
акцизи і митні збори;
федеральні внески приватних підприємців на соціальне страхування;
збори з транспортних механізмів та інші податки.
За офіційними даними, система сплати податків у США базується на принципі добровільності, тому в США 90% податків сплачується добровільно.
Німеччина. Податки у Німеччині розглядаються владою, як головна зброя впливу держави на розвиток економіки держави, в зв'язку з чим в державі діє розгалужена система податків, охоплююча усі сторони життєдіяльності суспільства. В загальних доходах бюджету податки складають, як правило близько 80%.
Податки поділяються на федеральні, земельні, спільні, муніципальні та церковні податки.
Види податків:
прибутковий податок з заробітної платні;
податок на додану вартість, включаючи податок з обороту іноземних товарів;
промисловий податок;
фіксований прибутковий податок;
податок на природну нафту;
податок на тютюнові вироби;
корпораційний податок;
церковний податок4
податок на автотранспортні засоби;
земельний податок;
податок на доходи з капіталу;
податок на майно;
податок на горілчані вироби;
податок на страхові виплати;
податок на спадщину;
податок на лотереї;
податок на каву;
податок на пиво;
податок на шипучі вина;
податок на приріст капіталу корпорації;
вексельний податок;
податок на цукор;
податок на сіль;
податок на чай;
податок на собак;
податок на тоталізатор та інші.
Японія. З 1 квітня 1989 року в Японії вступила в силу нова система оподаткування, відносно зменшене пряме оподаткування за рахунок збільшення непрямих податків. Структура доходів бюджету Японії характеризується великою кількістю податків. Податки Японії можна розбити на три великі групи:
І група - прямі прибуткові податки з юридичних та фізичних осіб, питома вага яких складає 56 % податкових надходжень до бюджету;
ІІ група - прямі податки на майно, які складають 25 %;
ІІІ група - прямі та непрямі споживчі податки, питома вага яких дорівнює 19%.
Таке співвідношення закономірне, якщо врахувати те, що значна кількість споживчих податків направляється до місцевих бюджетів Японії.
Франція. Податкова система є головним джерелом надходжень в центральний бюджет, які складають 90% його дохідної бази. Головними видами податків, поступаючих в центральний бюджет, є непрямі і прямі податки, а також гербові збори. Слід зазначити, що в цілому податкова політика створюється і втілюється під впливом факторів, визначаючих розвиток економіки на макрорівні. Реалізація регулюючих і стимулюючих функцій податкової системи, втілюється через багаточисельні пільги та привілеї. Оподаткування у Франції має свої особливості і традиції, які тісно пов'язані з історичним розвитком політичної системи і економіки держави. Податкову систему відрізняє, перш за все, системність на широкій законодавчій основі, яка базується на положенні про те, що всі міри по оподаткуванню знаходяться в компетенції парламенту. Жорстка законодавча регламентація дозволяє централізовано управляти всією податковою системою. Законодавча основа податків гарантує надійну захищеність прав податкоплатників. В зв'язку з забов'язаннями Франції в рамках ЄЕС в останні роки спостерігається стійка тенденція до зниження розмірів ставок податків з одночасним розширенням податкової бази за рахунок відміни пільг та привілеїв.
Італія. Ведучою статтею доходів бюджету (біля 80%) є податки. Питання оподаткування є центральними в економічних і політичних платформах всіх головних партій держави. Сучасна податкова система Італії характеризується доволі чіткою структурою, уніфікованими правилами оподаткування та вилучень коштів в бюджет. Вона включає в себе систему прямих і непрямих податків.
Андора. Оподаткування корпорацій не існує. Прибуткових податків і оподаткування податками джерел доходів не має. Андора вважається державою без податків.
Монако. Фізичні особи податками не обкладаються, для іноземних фірм встановлений пільговий податковий режим 18%.
Науру. В державі не має податків. Представляє інтерес для інвесторів з Далекого Сходу.
Панама. З доходів, отриманих в Панамі, вилучаються податки, “ оффшорні ” угоди звільняються від оподаткування.
Сейшельські острови. Зарубіжні вкладники не обкладаються податками.
Розділ 3. Основні засади вдосконалення податкової політики в Україні на сучасному етапі
Про вдосконалення податкової системи вже висловлено і написано дуже багато. Це питання постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Разом з тим, у світі ще не знайдено підходу до побудови такої податкової системи, яка б повністю задовольнила і державу, і платника податків. Податкова політика, і, як наслідок, податкова система кожної держави - одна з головних складових формування і розвитку економіки. Вона визначає умови і рівень розвитку держави, її соціальної сфери, обороноздатності, внутрішньої і зовнішньої політики. Впливають на неї і географічне положення країни, і традиції народу. Ось чому податкова система повинна будуватися з урахуванням багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі можуть впливати на результати її функціонування. При всьому цьому податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання:
з одного боку, встановлення оптимальних податків, які не будуть стримувати розвиток підприємництва;
з другого боку, забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних і соціальних потреб.
Перехідні процеси в нашій країні проходять надзвичайно складно і неоднозначно, а іноді й болісно. У таких умовах не вдалось обійтись без помилок, упущень і прорахунків. Тут впливали як суб'єктивні, так і об'єктивні причини, позначився брак досвіду та кваліфікованих кадрів, науково-практичних розробок у сфері розвитку податкової системи перехідного періоду.
Як відомо, податки з'явилися у глибокій давнині разом із появою владних структур. У східних слов'ян першою формою податків були добровільні підношення своїх племен і данина з чужих. Перехід від натурального господарства до грошового, зародження, формування держави стали головними передумовами виникнення податків.
Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави.
Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням податкової системи. Тобто з розвитком держави вдосконалювалися й системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій. Вже Монтеск'є, А. Сміт, Д. Рікардо розглядали податки як плату за ті вигоди, які платник податків отримує від держави, наприклад, за охорону особи та майна.
Становлення системи оподаткування неминуче пов'язане з питанням про її вдосконалення, оптимізацію. Основні принципи оптимального оподаткування розроблені ще А. Смітом в його праці "Дослідження про природу та причини багатства народів". Це питання в умовах розвиненої ринкової економіки вивчали такі відомі сучасні економісти, як Р. Мардсен, Р. Стічліц, А. Лаффер тощо. Теорія оподаткування оформилася в останній третині вісімнадцятого століття. Її творцем можна назвати шотландського економіста і філософа Сміта.
У своїй книзі, що вийшла в 1776 році, "Дослідження про природу і причини багатства народів" він писав: "Піддані держави повинні брати участь в утриманні уряду відповідно до доходу, яким вони користуються, під заступництвом і захистом держави. Податок, який зобов'язується сплачувати кожна окрема особа, повинен бути точно визначеним, а не самовільним. Термін сплати, спосіб, сума платежу - все це повинно бути зрозумілим і визначеним для платника і для будь-якої іншої особи. Невизначеність оподаткування розвиває наглість і сприяє підкупності людей".
Чотири основних принципи оподаткування, визначені Смітом, не застаріли і до нашого часу:
1. Принцип справедливості, який стверджує всезагальність оподаткування і рівномірність розподілу між громадянами податків відповідно до їх доходів.
2. Принцип визначеності, який вимагає, щоб сума, спосіб і час платежу були точно і завчасно відомі платнику.
3. Принцип зручності передбачає, що податок повинен стягуватися в такий час і у такий спосіб, які є найбільш зручними для платника.
4. Принцип економії зводиться до скорочення витрат при справлянні податків, раціоналізації системи оподаткування.
Останнім часом питання оподаткування опинилися в центрі уваги наукової і громадської думки. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики. Крім цього, сьогодні доводиться на державному рівні визнати гостроту проблеми оподаткування, пов'язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і поглиблення економічної кризи.
Щоб здійснити реальну розбудову нашої економіки через призму соціально-ринкової спрямованості й соціального добробуту, треба не вдосконалювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, а налагодити виробництво і не заважати відродженню вітчизняного виробника.
У сучасних умовах спад економічних показників означає втрату ринку як світового, так і внутрішнього. При цьому наявні прогалини миттєво і безперешкодно заповнюються товаровиробниками - конкурентами з інших країн.
Слід нагадати, що сьогодні в Україні діє понад 28 законів, які регулюють порядок обчислення і сплати різних видів податків і відрахувань. Усього чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань і 14 місцевих податків та зборів.
Конституція України закріпила положення про те, шо система оподаткування встановлюється тільки законами України. Це положення вимагає приведення усього податкового законодавства у відповідність до Конституції України і водночас - це досить зручний момент для вдосконалення системи оподаткування.
Чинна податкова система зазнає нищівної критики як у наукових колах, так і з боку підприємців, політичних діячів, депутатського корпусу. Однак стає дедалі очевиднішим, що ця критика базується на емоційних, поверхневих факторах економічної дійсності. Відсутній глибокий аналіз фінансових зв'язків в економіці, потреб держави у фінансових ресурсах для виконання нею функцій із регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.
На будь-якому етапі розвитку держави існує межа зниження витрат бюджету і рівня його дефіциту, перевищувати який економічно недоцільно. Зниження рівня оподаткування, як показав досвід проведення податкових реформ у розвинутих країнах, не супроводжується швидким зростанням податкових надходжень до бюджету через уповільнену реакцію економічних суб'єктів на зниження податків. Воно швидко не впливає і на темпи економічного зростання. За оцінками різних економіко-математичних моделей, розрахованих на країни з розвинутою ринковою економікою, тривалість зовнішнього ладу - з моменту зміни податкової політики до зростання доходів бюджету - становить 2,5-3 роки. Зміни ж у темпах економічного зростання проявляються ще пізніше.
Важливо нагадати, що за допомогою певної податкової політики можна регулювати такі соціально-економічні процеси, як обсяг виробництва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і техніки, структурні зміни ціни, зовнішньоекономічні зв'язки, рівень життя населення, рівень споживання певних матеріальних благ тощо.
Якими б великими не були потреби у фінансових засобах, необхідних для забезпечення витрат держави, податки не повинні підривати зацікавленість платників у господарській діяльності. Надмірні податки, по-перше, зумовлюють звуження податкової бази внаслідок зменшення обсягів виробництва і доходів, а отже, призводять до зменшення надходжень до державного бюджету; по-друге, породжують такі явища, як приховування доходів від оподаткування.
Тому в Україні, і практиків, і вчених очікує ще велика спільна праця у створенні сучасних принципів податкової політики, а саме:
1. Рівень податкової ставки повинен встановлюватися з урахуванням можливостей платників податків, тобто рівня їх доходів
Оскільки можливості різних фізичних і юридичних осіб неоднакові, в ідеалі для них повинні бути встановлені диференційовані податкові ставки, тобто податок з доходу повинен бути прогресивним.
Цього принципу дотримуються далеко не завжди. Однак ідея необхідності оподаткування доходів і майна за прогресивними ставками цілком заслуговує на увагу.
2. Оподаткування доходів повинно носити одноразовий характер
Багаторазове оподаткування доходу чи капіталу неприпустиме. Прикладом дії цього принципу є заміна податку з обороту податком на додану вартість, продукт оподатковується податком усього один раз аж до його реалізації. У результаті кожна надбавка до ціни проходження по виробничій ланці аж до кінцевого продукту оподатковується тільки один раз. У цьому - одна із головних переваг податку на додану вартість.
3. Обов'язковість сплати податків Податкова система не повинна залишати сумнівів у платника податків щодо необхідності платежу. Система штрафів і санкцій, громадська думка в країні повинні бути сформовані таким чином, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менше вигідними платнику, ніж своєчасне і чесне виконання зобов'язань перед бюджетом.
4. Система і процедура сплати податків повинні бути простими, зрозумілими і зручними для платників податків і економічними для установ, що збирають податки
За прикладом, що підтверджує необхідність дотримання цього принципу, далеко ходити не треба. Візьмемо горезвісний податок на додану вартість у тому вигляді, в якому його піднесли деякі "законодавці". Для того, щоб вирахувати належну до сплати суму податку, бухгалтери виписують кіпи паперів. Дійшло до того, що вигадуються нові рахунки і майже не системи бухгалтерського обліку.
5. Податкова система повинна бути гнучкою і легко адаптованою до змін суспільно політичних і економічних умов
Тут необхідно дати негативну оцінку безсистемному наданню пільг і вважати за доцільне і ефективне адресне податкове стимулювання пріоритетних галузей та регіонів. Необхідно, наприклад, побудувати дороги у Львівській області - отже, можна надати пільги на період будівництва організаціям, що будуть їх будувати.
6. Податкова система повинна забезпечувати розумний перерозподіл створюваного валового внутрішнього продукту і бути ефективним інструментом державної економічної політики
Особливу увагу слід звернути на сам процес законотворення. Окремо взятий податковий закон, яким би він не був ідеальним, не зможе принести очікуваного ефекту без тісної погодженості з усім податковим законодавством. На практиці ж закон, проходячи декілька читань у Верховній Раді, інколи приймається в зовсім невпізнаному вигляді. Тут вже не можна говорити про якусь взаємопогодженість такого законодавчого акта з іншими. Більше того, інколи і в самому законі мають місце окремі протиріччя.
Тому не дивно, що чинна податкова система в Україні викликає багато нарікань економістів, депутатів, журналістів, державних чиновників і рядових платників податків.
З кожними черговими виборами створюється ілюзія, що першим кроком нових народних обранців стануть докорінні зміни в галузі податків. Проходить певний час, і очікування не справджуються. Нові законодавчі акти частіше не покращують, а погіршують стан справ.
У той же час аналіз критичних виступів показує, що якого-небудь загального підґрунтя у їхніх авторів немає. Кожен незадоволений чимось своїм, одним не подобається те, що податки надто високі; інші думають, що свобода підприємництва поширюється і на податки: хочу - плачу, хочу - приховую. Але при цьому всі дружньо звинувачують уряд у затримках виплати заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.
Предметами для критики виступають: зайвий фіскальний характер податкової системи; відсутність належного стимулювання вітчизняних виробників, надмірне оподаткування прибутку (доходу), надмірно високе оподаткування фізичних осіб при невеликій, у порівнянні із західними країнами, оплаті праці; введення податку на додану вартість, про який раніше і не чули; досить жорсткі фінансові санкції при ухиленні від сплати податку, недостатність вжитих заходів шодо зменшення недоїмок у бюджеті; часті зміни окремих податків, мізерне оподаткування природних ресурсів. І найбільш радикальні пропозиції зводяться до того, що податкову систему слід відмінити і замість неї "придумати" яку-не-будь нову.
Узагальнити і звести воєдино всі ці точки зору неможливо, в багатьох критичних зауваженнях і пропозиціях є раціональне зерно. Податкова політика звичайно потребує вдосконалення, але не на базі випадкових, часом вихоплених із системи оподаткування західних країн, моментів.
В Україні податкова політика поки ще формується. При її становленні слід враховувати досвід інших держав, але тільки той, який дасть позитивний результат і для виробника, і для бюджету.
Подальша перспектива розвитку податкової системи залежить і від прийняття Податкового кодексу. Це повинен бути всеохоплюючий документ, який повністю визначає взаємини держави з платниками податків, функції і повноваження органів влади з встановлення і стягнення податків і зборів.
Податковий кодекс повинен усунути недоліки існуючої податкової системи, зберігши все те раціональне, що в ній є, врахувати напрацьований позитивний досвід. З прийняттям Податкового кодексу нарешті буде створена єдина законодавча і нормативна база оподаткування.
Податковий кодекс призначений стабілізувати систему податків, принаймні, в межах фінансового року, а в подальшому протягом декількох років. Він повинен вижити хибну практику прийняття податкових законодавчих актів " заднім числом". Усі зміни повинні проводитися тільки разом із формуванням бюджету на наступний рік і завчасно бути повідомленими платникам податків.
Саме шляхом створення Податкового кодексу стане можливим сформувати єдину комплексну систему податків у країні, усунути наявні протиріччя, чітко визначити функції, повноваження і відповідальність усіх рівнів влади в проведенні податкової політики, у введенні і відміні податків, зборів і податкових пільг.
Це не означає, що потрібно докорінно змінювати систему. Ми не можемо відкинути світовий досвід, а українські податки базуються саме на ньому. Адекватність податків створить необхідні передумови для інтеграції нашої економіки у світову, для уникнення подвійного оподаткування при інвестиціях капіталу, створення спільних підприємств і здійснення спільних проектів із урахуванням специфічних особливостей і традицій України.
Висновки
У світі не існує жодної податкової системи, яка відповідала б всім наведеним вище вимогам. Багато з існуючих податкових систем наближуються до цього, і чим повніше виконуються ці вимоги, тим кращою є така податкова система. Основною причиною, з якої наведені вище вимоги ніде повністю не використовуються, є та обставина, що податкове законодавство, як і будь - яке інше законодавство, - продукт політичного процесу. А політика, крім іншого, - це мистецтво компромісу та маркетингу. Тому розглядати питання про гармонізацію відносин платників податків та податківців - це все одно, що намагатись узгодити між собою ЖИТТЯ і СМЕРТЬ. Прийнято вважати, що людина атрибутивно не може уникнути двох речей - смерті і податків. Але саме така постановка проблеми дозволяє провести деякі паралелі. Як смерть є закономірним результатом самореалізації індивіда, так і податок має пов'язуватись з результатом - це по-перше. По-друге, податок повинен нести мотиваційну, щодо діяльності функцію, все більше її утверджувати, розширювати і зміцнювати, як реальну і потенційну базу оподаткування. По-третє, гуманізація відносин - це відповідь на питання, яким чином силовий і правовий примус, щодо сплати податків перевести у добровільний, або іншими словами, яким чином стандарти громадського суспільства утверджувати у податковій сфері. Є і компромісна точка зору, яка поширюється на країни з перехідною економікою. Ця точка зору може бути зведена до відомого твердження доби французької Реформації:
" Мистецтво податківця полягає в тому, щоб, обскубуючи гусака, отримати гору пуху, але не почути при цьому його погрозливого шипіння " (Жан Кольбар, міністр фінансів Франції ХVII ст.)".
Під час написання курсової роботи мною було опрацьовано багато літератури - це: підручники, журнали, методичні посібники та статті. Аналізуючи їх, можна сказати, що серед численних економічних проблем, які постали перед Україною у період переходу її від командно-адміністративної до ринкової форми ведення господарства, чільне місце посідає створення ефективної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб. У цьому зацікавлена як держава, податкові органи, так і платників податків. Тому особливої актуальності набувають дослідження теоретичних, методологічних і практичних підвалин податкової системи та формування її в державі. Податкова система України пройшла певний шлях свого становлення і нині перебуває на етапі вдосконалення. Недосконалість системи оподаткування в Україні визнається багатьма вченими-фінансистами. Негативно впливають на якість роботи платників податків, а також працівників податкових служб, які контролюють правильність нарахування і сплати податків, наявні розбіжності, сумнівні тлумачення окремих термінів, положень, визначених у законах і підзаконних актах.
Суть податкової політики полягає в тому, що вона повинна забезпечити розв'язання двоєдиного завдання. По-перше, це встановлення оптимальних податків, які слугуватимуть всебічному розвитку і стимулюванню вітчизняного товаровиробника, нарощуванню темпів виробництва, задоволення попиту споживачів товарів, насиченню ринку споживання необхідними товарами тощо. З другого, це забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для виконання державою покладених на неї функцій. Надмірне підвищення оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а також до скорочення податкової бази. Тому важливе місце у здійсненні податкової політики відводиться принципу фіскальної достатності. Він полягає у здійсненні податкової політики, необхідної для забезпечення такої величини податкових надходжень, яка оптимально бажана з огляду на проголошену економічну доктрину. Рівень податкової ставки повинен враховувати можливості платника податку, тобто рівень його доходів. Оскільки можливості різних фізичних і юридичних осіб неоднакові, для них мають бути встановлені диференційовані податкові ставки. Здійснюючи податкову політику, слід також пам'ятати, що догматичність норм податкового регулювання суперечить реаліям економічного буття і тому неврахування певних соціально-економічних змін, пов'язаних з розвитком суспільства, може призвести до непередбачуваних наслідків. Податкова політика має бути гнучкою і такою, що легко адаптується до мінливих суспільно-політичних і економічних потреб.
Отже, можна сказати, що ПОДАТКИ - ЦЕ ПЛАТА ІНДИВІДА ЗА ЖИТТЯ В СУСПІЛЬСТВА!
Список використаної літератури
1. Конституція України. - Просвіта, 1996.
2. Закон України " Про систему оподаткування " від 25 червня 1991р., № 1251 - ХІІ.
3. Бодюк А.В. Податкова політика: шляхи її реалізації // Фінанси України - 2002., № 2.
4. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи. // Економіст. - 1998., № 7 - 9.
5. Володін А.А. США: економіка і місцеві органи влади. - М., Наука, 1984.
6. Гальчинський А.С. Основи економічних знань: навчальний посібник - К.: 2002.
7. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права. - “ Знання “, - К.: 1998.
8. Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Налоговая система Украины. - К.: 2000. - учебное пособие.
9. Данілов О.Д., Флісак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування. - К.: 2001.
10. Дейкін А.Н. Механізм федерального бюджету США. - М., Наука, 1989.
11. Дійнов С.А. Японія. - М., Міжнародні відносини, 1991.
12. Донберг Р.Л. Міжнародне оподаткування. - М.: 1997.
13. Жуков Є.Ф. Італія. - М.: Міжнародні відносини. 1991.
14. Князев В.Г., Чернин Д.Г. Налоговые системы зарубежных стран. - М.: 1997.
15. Корсун Л. “ Священна корова “ - податки США // Україна молода - 1997 (19 листопада).
16. Лех І.Й. Методичний посібник. Податкова система та порядок оподаткування., Рівне.: 2001.
17. Мещерякова О.В. Податкові системи в розвинених країнах світу. - М., 1995.
18. Новожилов В. Андора: государство без налогов // Посредник - 2002., № 9 - 10.
19. Піхоцький В. Основні засади формування податкової політики і Україні на сучасному етапі. // Фінанси - 2000., № 4.
20. Поддерьогін А. Все про податки // Бух. облік і аудит - 1994., № 5.
21. Познер Я.А. Японія: економіка, суспільство і науково-технічний прогрес. - М., Наука, 1988.
22. Серебрякова Л.А. Оподаткування в розвинених капіталістичних країнах. - М., 1990.
23. Стоян В.І. Удосконалення податкової системи України // Фінанси України - 2001., № 7.
24. Файєрабенд Йоахім. Тайники для миллионов. - М., Прогресс., 1989.
25. Юткина Т.Ф. Методические основы налогообложения. - Б. м.: СГУ: 1995.
Додатки
Додаток 1
Таблиця 1.
Структура доходів бюджетів деяких країн світу в 90-х роках (питома вага в сумі загальних надходжень до бюджету, в %).
|
Види податків |
Україна 1999р. |
США |
Франція |
Данія |
|
|
ПДВ |
25 |
… |
42 |
19 |
|
|
Податок на доходи фізичних осіб |
14 |
45 |
18 |
48 |
|
|
Відрахування на соціальне страхування |
… |
34 |
… |
3 |
|
|
Податок на доходи корпорацій, підприємств |
20 |
10 |
11 |
8 |
|
|
Акцизний збір У Франції ПДВ доповнюється акцизним збором, який являє собою податок на споживання. Цей непрямий податок застосовується в першу чергу для оподаткування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, виробів із дорогоцінних металів, деяких видів автотранспорту, та ін. |
5 |
3 |
… |
17 |
|
|
Ін. доходи (включаючи податок на майно, держ. Мито, майно яке переходить у порядку спадкоємності чи дарування). В Україні до складу ін. податків входять: платежі за землю, відрахування до державних цільових фондів, держ. Мито, та ін. |
26 |
8 |
15 |
5 |
|
|
Податок на нафто продукти |
… |
… |
7 |
… |
|
|
Неподаткові надходження |
10 |
… |
7 |
… |
|
|
Всього |
100 |
100 |
100 |
100 |
Додаток 2
Рис.1 Кривая Лаффера
Додаток 3
Таблиця 2.
Податкові доходи урядів окремих країн у ХІХ і ХХ ст. (% до ВВП)
|
КРАЇНИ |
РОКИ |
||||
|
1937 ** |
1965 |
1980 |
2000 |
||
|
ЄВРОПЕЙСЬКІ КРАЇНИ |
|||||
|
Австрія |
15.7 |
33.9 |
39.6 |
43.3 |
|
|
Бельгія |
… |
31.1 |
42.5 |
46.0 |
|
|
Великобританія |
22.6 |
30.4 |
35.2 |
37.7 |
|
|
Німеччина |
15.9 |
31.6 |
33.1 |
37.8 |
|
|
Ірландія |
26.3 |
24.9 |
31.4 |
31.5 |
|
|
Іспанія |
11.9 |
14.7 |
22.9 |
35.3 |
|
|
Італія |
31.1 |
25.5 |
30.4 |
42.3 |
|
|
Нідерланди |
11.9 |
32.8 |
43.4 |
41.8 |
|
|
Норвегія |
10.9 |
29.6 |
42.7 |
40.2 |
|
|
Франція |
20.5 |
34.5 |
40.6 |
45.5 |
|
|
Швейцарія |
6.0 |
19.6 |
28.9 |
35.9 |
|
|
Швеція |
8.5 |
35.0 |
47.5 |
53.3 |
|
|
У середньому |
16.5 |
28.6 |
36.5 |
40.9 |
|
|
КРАЇНИ ІНШИХ КОНТИНЕНТІВ |
|||||
|
Австралія |
14.9 |
22.3 |
27.5 |
30.6 |
|
|
Канада |
22.6 |
25.9 |
32.5 |
37.5 |
|
|
Нова Зеландія |
27.0 |
24.7 |
33.0 |
36.2 |
|
|
США |
19.7 |
25.0 |
27.0 |
28.9 |
|
|
Японія |
… |
18.3 |
25.7 |
27.1 |
|
|
У середньому |
21.0 |
23.2 |
29.1 |
32.1 |
|
|
Загальна середня |
17.7 |
27.1 |
34.3 |
38.3 |
* Укладено за: OECD Revenue Statistics 1965-2000, p.18; TanziV., SchuknechtL. Public Spending in the 20th century: a Global Perspective. Cambridge, University Press, 2000, p.52-53.
** Наведено загальні доходи уряду.
Додаток 4
Таблиця 3.
Основні податки в окремих країнах ОЕСР і Україні. (% до ВВП)
|
КРАЇНИ |
РОКИ |
||||
|
1965 |
1980 |
1990** |
1999*** |
||
|
ОСОБИСТИЙ ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК |
|||||
|
Великобританія |
10,1 |
10,4 |
10,0 |
10,5 |
|
|
Німеччина |
8,2 |
9,8 |
9,0 |
9,4 |
|
|
Іспанія |
2,1 |
4,7 |
7,2 |
6,9 |
|
|
Італія |
2,8 |
7,0 |
10,2 |
11,4 |
|
|
Франція |
3,7 |
4,7 |
4,6 |
8,1 |
|
|
Швеція |
17,1 |
19,5 |
20,6 |
18,6 |
|
|
У середньому по ОЕСР у Європі |
7,0 |
10,6 |
10,6 |
10,0 |
|
|
Україна |
Х |
Х |
3,0 |
3,7 |
|
|
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ |
|||||
|
Великобританія |
1,3 |
3,0 |
4,2 |
3,8 |
|
|
Німеччина |
2,5 |
1,8 |
1,6 |
1,8 |
|
|
Іспанія |
1,4 |
1,2 |
2,9 |
2,8 |
|
|
Італія |
1,8 |
2,4 |
3,9 |
3,3 |
|
|
Франція |
1,8 |
2,1 |
2,3 |
2,9 |
|
|
Швеція |
2,1 |
1,2 |
1,7 |
3,2 |
|
|
У середньому по ОЕСР у Європі |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
3,2 |
|
|
Україна |
Х |
Х |
7,4 |
4,5 |
|
|
ОБОВ”ЯЗКОВІ ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ |
|||||
|
Великобританія |
4,7 |
5,9 |
6,2 |
6,2 |
|
|
Німеччина |
8,5 |
11,4 |
12,2 |
14,8 |
|
|
Іспанія |
4,2 |
11,1 |
11,7 |
12,2 |
|
|
Італія |
8,7 |
11,6 |
12,8 |
12,3 |
|
|
Франція |
11,8 |
17,4 |
18,9 |
16,6 |
|
|
У середньому по ОЕСР у Європі |
5,5 |
9,1 |
10,0 |
11,2 |
|
|
Україна |
Х |
Х |
0,9 |
9,1**** |
|
|
УНІВЕРСАЛЬНІ ПОДАТКИ НА СПОЖИВАННЯ |
|||||
|
Великобританія |
1,8 |
5,2 |
6,1 |
6.8 |
|
|
Німеччина |
5,2 |
5,5 |
5,4 |
6,9 |
|
|
Іспанія |
3,3 |
2,3 |
5,3 |
6,1 |
|
|
Італія |
3,3 |
4,8 |
5,7 |
5,9 |
|
|
Франція |
8,0 |
8,6 |
8,1 |
8,0 |
|
|
Швеція |
3,6 |
6,4 |
8,0 |
7,2 |
|
|
У середньому по ОЕСР у Європі |
3,7 |
5,6 |
6,9 |
7,4 |
|
|
Україна |
Х |
Х |
7,0***** |
5,5 |
* Укладено за: OECD Revenue Statistics 1965-2000. Paris, 2001, 308p.; Статистичний щорічник України за 2000р. Держкомстат України.К., “ Техніка “, 2001,598с., Мельник П.В. Зазнач праця, 362с.
** В Україні - у 1991р.
*** В Україні - у 2000р.
**** У пенсійний фонд.
***** Сума податку з обороту і податку з продажів.
Подобные документы
Поняття, види та економічні функції податків, їх ставки. Основні принципи побудови, особливості та значення податкової системи України. Сутність державної податкової політики, важливі умови її ефективного функціонування. Головні принципи оподаткування.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 08.05.2009Податки – усі обов’язкові платежі держави для забезпечення фінансування її видатків. Структура і функції податкових надходжень в Україні. Елементи системи оподаткування та принципи побудови податкової системи. Регулювання економіки за допомогою податків.
контрольная работа [114,4 K], добавлен 17.11.2010Сутність, види та функції податків. Перелік основних податків, що наразі діють в Україні. Принципи та завдання податкової політики держави. Податкова складова в структурі доходів бюджету. Пошук можливих шляхів вдосконалення податкової політики держави.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 18.05.2016Основні засади формування та аналіз податкової політики в Україні. Передумови виникнення та розвитку податків. Планування податкових надходжень. Вплив податкової політики на рівень податкового навантаження. Шляхи реформування податкової політики держави.
курсовая работа [378,3 K], добавлен 15.02.2013Історичні аспекти розвитку податкової системи. Податкова система як основа економічної системи. Актуальні проблеми співвідношення прямих і непрямих податків. Аналіз стану й напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 16.05.2010Генезис податків як обов'язкового елементу економічної системи держави. Етапи формування податкової системи в країнах світу та в Україні. Нормативно-правові акти, якими регулюється діюча податкова система України. Шляхи удосконалення податкової роботи.
реферат [1,4 M], добавлен 03.12.2014Державне регулювання економіки та межі державного втручання. Принципи функціонування податкової системи ринкового типу. Стан податкової політики в сфері оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. Зарубіжні моделі податкової політики.
дипломная работа [184,5 K], добавлен 06.11.2004Детермінанти податкової політики в Україні. Стан податкової політики в сфері оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. Застосування зарубіжних моделей податкової політики для умов України. Охорона праці в органах ДПС.
дипломная работа [179,7 K], добавлен 06.11.2004Основні функції податків. Податкова система та принципи її побудови. Система оподаткування. Система податкових органів та їх функції. Форми оподаткування у практиці регулювання економіки. Шляхи вдосконалення податкової політики в Україні.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 06.09.2007Теоретичні та організаційні основи податкової системи України на сучасному етапі. Сутність податкової системи, принципи оподаткування. Приклади нарахування та заповнення податкової звітності. Приклад заповнення декларації про доходи фізичних осіб.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 27.04.2009
