МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УМАНСЬКА ФІЛІЯ

Кафедра економіки та менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси підприємств» на тему:

«Організація фінансового планування на підприємстві»

Студента ІІІ курсу 31 групи

Прядко Владислав Григорович

Науковий керівник:

Мельничук Наталія Юріївна

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи грошових надходжень підприємства

1.1 Характеристика та склад грошових надходжень підприємства

1.2 Класифікація грошових потоків за видами діяльності

1.3 Фактори, що визначають обсяг і структуру грошових потоків підприємства

1.4 Методичні підходи до аналізу грошових потоків підприємства

Розділ 2. Аналіз грошових надходжень АТВТ «Трембіта»

2.1 Аналіз загального обсягу і структури грошових надходжень

2.2 Облік готівкових і безготівкових розрахунків та документальне оформлення касових операцій

Розділ 3. Шляхи удосконалення грошових надходжень підприємства

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

Згідно Господарського Кодексу України, підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений для ведення господарської діяльності, яка здійснюється з метою створення прибутку. Як правило, підприємство виступає юридичною особою, що визначається сукупністю ознак: володіння майном, відповідальністю по використанню цього майна, наявністю розрахункового рахунку в банку, виступає від свого імені. Володіння майном виражається наявністю бухгалтерського балансу, на якому ведеться облік майна підприємства. Фінансові відносини підприємства виникають тоді коли на грошовій основі виникає формування власних ресурсів підприємства, його доходів розподілу доходів, виникаючих в результаті цієї діяльності, їх використання на цілі розвитку підприємства.

Організація господарської діяльності потребує відповідного фінансового забезпечення, тобто першочергового капіталу, який формується із вкладів. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства. Отже, капітал інвестується у виробництво, в процесі якого створюється вартість яка виражається ціною реалізованої продукції. Після реалізації продукції вона приймає грошову форму - форму прибутку від реалізації створених товарів, який поступає на розрахунковий рахунок підприємства.

На практиці досить часто зустрічається ситуація, коли у звітах підприємства може бути відображена достатня величина прибутку (відповідно оцінка рентабельності буде високою), але водночас підприємство може відчувати гостру нестачу коштів для свого функціонування. Така ситуація досить типова для підприємств в умовах перехідного періоду. І навпаки, прибуток може бути незначний, а фінансовий стан підприємства цілком задовільний. Показані у звітності підприємства дані про формування і використання прибутку не дають повного уявлення про реальний процес руху коштів.

Таким чином, проведення аналізу грошових надходжень надзвичайно важливе у плані отримання економічної інформації для управлінського персоналу. Основною його метою є вияв того, з яких джерел одержано грошові засоби за звітний період. Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства, з'являється можливість об'єктивніше оцінити ліквідність підприємства в умовах інфляції на основі аналізу грошових надходжень.

Актуальність дослідження даної проблеми обумовлює вибір теми курсової роботи «Грошові надходження підприємства».

Основна мета роботи якої полягає у дослідженні грошових надходжень на підприємстві.

Відповідно до сформованої мети перед написанням курсової роботи постають наступні завдання:

- визначення економічної суті і значення грошових надходжень;

- проведення аналізу грошових надходжень на базовому підприємстві за загальним обсягом і структурою;

- розкриття короткої організаційно-економічної характеристики підприємства;

- дослідження впливу факторів на вхідні грошові потоки підприємства;

- виявлення шляхів збільшення грошових надходжень підприємства.

Об'єктом дослідження є грошові потоки АТВТ «Трембіта».

Предметом дослідження роботи є управління грошовими потоками підприємства.

Методологія дослідження ґрунтується на загальних наукових методах пізнання, принципах системного аналізу, теоріях ринкової економіки. Теоретичною і методологічною основою роботи є вчення про наукові методи пізнання, фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних економістів з питань економічного аналізу та фінансового менеджменту, закони України та інші нормативні акти.

• Інформаційною базою стала фінансова звітність АТВТ «ТРЕМБІТА» за 2007-2008 рр.

Розділ 1. Теоретичні основи грошових надходжень підприємства

1.1 Характеристика та склад грошових надходжень підприємства

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів, тобто вкладення коштів у виробництво з метою виготовлення продукції і отримання виручки від її продажу.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обороту, своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств (рисунку 1.1).

Рис. 1.1. Структурно-логічна модель грошових надходжень, формування й використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

Грошові надходження -- це кошти, які надходять на поточні й інші рахунки підприємств у банках та в касу підприємств.

Термін «грошові надходження» є ширшим, ніж термін «дохід (виручка) від реалізації». По суті, він охоплює всі вхідні грошові потоки підприємств.

Під грошовими потоками розуміють надходження і сплату грошових коштів та їхніх еквівалентів. За джерелами надходження грошові потоки можна поділити на внутрішні та зовнішні. Кошти, що надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, належать до внутрішніх. Надходження коштів на поточний рахунок підприємства в банку, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання ним зовнішніх джерел.

Грошові потоки підприємств характеризуються різною структурою. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60--70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реального фінансового ринку, введення у класифікацію грошових надходжень доходу від позареалізаційних операцій було цілком виправданим. Тоді підприємства майже не мали доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, питома вага яких у загальній сумі грошових надходжень була незначною.

Грошові надходження підприємств значно перевищують отримувані підприємством доходи від різних видів його діяльності. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО встановлено відповідні вимоги щодо визнання доходу за кожним видом діяльності.

У бухгалтерському обліку дохід визнається в разі збільшення активу або зменшення зобов'язань, що супроводжується зростанням власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Не визнаються доходами грошові надходження від інших осіб:

- сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором;

- сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума завдатку під заставу або на погашення позички, якщо це передбачено відповідним договором;

- надходження від первинного розміщення цінних паперів;

- сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають переказуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

- інші надходження.

Ці грошові надходження збільшують активи підприємства, але не збільшують власний капітал, а тому не визнаються доходом.

За кожним видом діяльності дохід визнається як збільшення економічних вигод, які отримані чи підлягають отриманню в результаті реалізації товарів, продукції, послуг, інших активів, а також у результаті використання активів підприємства іншими сторонами (у вигляді відсотків, дивідендів, роялті).

Визначення доходу за бухгалтерським і податковим обліком не збігається. Усі розрахунки з бюджетом побудовано на основі податкового обліку. Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу [8].

Грошові надходження дуже часто співпадають з розміром отриманих доходів. Але є і відмінності. Так, доходи визнаються лише при дотриманні таких умов:

- не відбувається вилучення капіталу;

- операція призводить до збільшення активів або зменшення зобов'язань

- оцінка результатів може бути достовірно визначена.

Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов'язання, але і фінансовий наслідок цих подій. Тільки в такому випадку ці доходи мають відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Таким наслідком виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників). Тобто дохід визначається в момент збільшення активу або зменшення зобов'язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу.

Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, який полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Але відразу можна відмітити негативний аспект цього принципу: в теперішніх ринкових умовах, коли, крім попередньої оплати, досить розповсюдженою є форма комерційного кредиту, - при аналізі та внутрішньому аудиті фінансових результатів проводитиметься аналіз суми прибутків та збитків, що відображені документально, не враховуючи фактичні грошові надходження, недостатня кількість яких могла спричинити неефективний розподіл чистого прибутку. Принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно якого витрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

1.2 Класифікація грошових потоків за видами діяльності

Трансформація української економіки супроводжується створенням необхідної інфраструктури, а насамперед розвитком фінансово-кредитної системи та фінансового ринку. За цих умов підприємства поряд з операційною (основною) здійснюють і фінансову та інвестиційну діяльність. Класифікація грошових надходжень за видами діяльності відображено на рисунку 1.2.

Операційна діяльність -- це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, крім інвестиційної та фінансової. Основна діяльність -- операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційні діяльність -- це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність -- це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного і позикового капіталу.

Рис. 1.2. Рух грошових потоків в результаті різних видів фінансово господарської діяльності підприємства

Класифікація грошових потоків дає змогу:

- оцінити можливості підприємства із забезпечення продовження та розширення основної діяльності необхідними коштами без залучення зовнішніх джерел фінансування;

- передбачити майбутній рух грошових коштів, пов'язаний з вимогами засновників, які надали підприємству капітал.

Віднесення конкретної операції до певної класифікаційної групи залежить від напрямку господарської діяльності підприємства. Так, інвестиції в цінні папери для виробничого підприємства є інвестиційною діяльністю, але для інвестиційної компанії -- це основна (операційна) діяльність. Коли якась операція супроводжується надходженням коштів від кількох видів діяльності, то ці надходження розподіляються за відповідними позиціями. Так, суму, сплачену банку, яка включає погашення позики та відсотки, буде відображено двома позиціями: сплату відсотків -- у складі операційної, а погашення позички -- у складі фінансової діяльності.

Операційна, інвестиційна та фінансова діяльність підприємства -- це його звичайна діяльність.

Звичайна діяльність -- це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок її здійснення. Крім звичайної діяльності, виділяють надзвичайні події.

Надзвичайна подія -- це подія або операція, яка не входить у звичайну діяльність підприємства та настання котрої не очікується періодично або в кожному наступному звітному періоді. Надзвичайними подіями вважають стихійне лихо (землетрус, зсув ґрунту, повінь тощо), експропріацію власності підприємства за кордоном.

Повна і достовірна інформація про грошові надходження підприємства за звітний період формується в бухгалтерському обліку. Оскільки ця інформація є основою для аналізу і прийняття управлінських рішень, то відображається вона за видами діяльності підприємства.

Грошові надходження від надзвичайних подій відображаються в обліку відокремлено від звичайної діяльності. У грошових надходженнях підприємств найбільша питома вага належить доходам від операційної діяльності та іншим операційним доходам. Усі доходи підприємства поділяються на дві групи:

1) доходи від звичайної діяльності;

2) доходи від надзвичайних подій.

Відповідно й грошові надходження від звичайної діяльності підприємств включають доходи від: основної (операційної) діяльності; іншої операційної діяльності; фінансових операцій; іншої звичайної діяльності.

Доходи від надзвичайних подій включають: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи [13, с. 144].

У доходах від операційної діяльності важливе місце займають доходи (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг). Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції -- це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства, яка є його важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між виробниками, постачальниками, посередниками і покупцями. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає потребам покупців, суспільному попиту. Класифікацію доходів від звичайної діяльності показано на рисунку 1.3.

Рис. 1.3. Класифікація доходів від звичайної діяльності

Підприємство, здійснюючи господарську діяльність, може отримувати доходи від реалізації послуг -- окремих або супутніх до іншої діяльності (готельні послуги і громадське харчування, продаж товарів з наступним обслуговуванням тощо).

Особливості визнання доходу в бухгалтерському обліку від надання послуг випливають зі специфіки даного виду господарських операцій. Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи з рівня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Існують певні особливості визнання доходу за цільового фінансування господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб.

Цільове фінансування не визнається доходом доти, доки не існує підтвердження того, що воно отримане та підприємство виконує умови фінансування. Інакше кажучи, цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких визнаються витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець звітного періоду. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін, тому підприємство має їх обґрунтувати.

Крім доходів від реалізації продукції (товарів, послуг), підприємство отримує інші операційні доходи, які включаються в доходи від операційної діяльності.

Інші операційні доходи включають доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів належать:

- дохід від реалізації іноземної валюти;

- дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій);

- дохід від операційної оренди активів;

- дохід від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті;

- одержані штрафи, пені, неустойки;

- дохід від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності;

- відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні);

- одержані гранти та субсидії;

- інші доходи від операційної діяльності такі, що не знайшли відображення у названих вище доходах, зокрема доходи від операцій із тарою, від інвентаризації тощо;

- дохід від реалізації іноземної валюти;

- дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- дохід від операційної оренди активів (майна), крім фінансової, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства.

З переходом на ринкові основи господарювання зростає значення інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. З прийняттям П(С)БО уточнено і їхній зміст. Поняття фінансової діяльності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 4 («Звіт про рух грошових коштів»), інвестиційної-- П(С)БО 5 («Звіт про власний капітал») [7].

Фінансові інвестиції зумовлені потребою ефективного використання вільних фінансових ресурсів, коли кон'юнктура фінансового ринку уможливлює отримання значно більшого рівня прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність на товарних ринках.

Раціональне використання грошових коштів, пошук ефективних напрямів їх інвестування, які даватимуть підприємству додатковий прибуток, є важливим напрямком його інвестиційної діяльності.

Отже, пошук фінансових джерел розвитку підприємств у напрямі найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій із цінними паперами тощо набувають важливого значення в роботі фінансових служб підприємств.

Інвестиційна діяльність підприємства починається з розробки інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія -- це формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших шляхів їх досягнення. Отримання доходу від інвестиційної діяльності значною мірою визначається типом інвестиційної стратегії -- агресивної (активної) чи пасивної. Агресивна стратегія спрямована на отримання максимального прибутку, тоді як пасивна -- на збереження за рахунок інвестицій досягнутого рівня показників операційної діяльності.

Підприємства здійснюють фінансові інвестиції в різноманітних формах, а саме:

1. Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Підприємство може придбавати у власність різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку, з метою отримання інвестиційного доходу в різних його формах.

2. Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Підприємство розміщує свої тимчасово вільні грошові активи у формі депозитних вкладів, фінансових кредитів з метою отримання інвестиційного доходу.

3. Вкладення капіталу в статутний капітал спільних підприємств. Підприємство розміщує будь-які форми капіталу в заснування інших підприємств з метою диверсифікації операційної діяльності та отримання інвестиційного доходу.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності підприємств визначається на основі змін власного капіталу та інших пасивів, пов'язаних з фінансовою діяльністю: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання», «Поточні зобов'язання», «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» тощо [9].

Доходи від фінансових операцій включають:

- дохід від участі в капіталі;

- інші фінансові доходи.

Інші доходи включають:

1. Дохід від реалізації фінансових інвестицій.

2. Дохід від реалізації необоротних активів.

3. Дохід від реалізації майнових комплексів.

4. Дохід від не операційної курсової різниці.

5. Дохід від безоплатно одержаних активів.

6. Інші доходи від звичайної діяльності.

Доходи від фінансових інвестицій відображають суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (крім надходжень за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

Дохід від реалізації необоротних активів -- це надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

Дохід від реалізації майнових комплексів -- це надходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).

Дохід від поопераційної курсової різниці (курсові різниці за активами та зобов'язаннями в іноземній валюті, які пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.

Дохід від безоплатно одержаних активів (у разі безоплатного одержання підприємством необоротних активів дохід визнається в сумі амортизації таких активів одночасно з її нарахуванням).

Інші доходи від звичайної діяльності (від списання кредиторської заборгованості, яка не належить до операційного циклу (не виникла в ньому), чи у зв'язку із закінченням строку позовної давності або від списання вартості від'ємного гудвілу, що визнається доходом).

Доходи, які є наслідком надзвичайних подій, відносять до надзвичайних доходів. Надзвичайними визнаються доходи від:

- відшкодування надзвичайних витрат страховими компаніями;

- значних благодійних внесків з боку інших підприємств або фізичних осіб.

Отже, підсумовуючи все вище згадане можна сказати, що під грошовими потоками розуміють надходження і сплату грошових коштів та їхніх еквівалентів. Вони формуються в результаті здійснених операцій операційної, інвестиційної, фінансової діяльностей чи від надзвичайних подій.

1.3 Фактори, що визначають обсяг і структуру грошових потоків підприємства

На обсяг та структуру грошових потоків впливає значна кількість факторів, які можна класифікувати за наступними ознаками.

За джерелами походження :

Фактори зовнішнього характеру - це система умов зовнішнього середовища, які впливають на обсяг й структуру находження та витрачання грошових коштів. Фактори внутрішнього характеру, що формуються в середні підприємства і впливають на обсяг та структуру грошових потоків підприємства.

За видами діяльності підприємства:

Фактори, що генеруються операційною діяльністю - це система параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови ведення операційної діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру грошових потоків цього виду.

Фактори, що генеруються інвестиційною діяльністю - це система параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови здіснення інвестиційної діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру грошових потоків цього виду.

Фактори, що генеруються фінансовою діяльністю - це система параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови здійснення фінансової діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру грошових потоків цього виду.

За напрямом руху грошових коштів.

Фактори, що визначають обсяг та структуру позитивного грошового потоку - сукупність умов формування надходження грошових коштів.

Фактори, що визначають обсяг та структуру від`ємного грошового потоку - сукупність умов формування витрачання грошових коштів.

Формування грошових потоків підприємства відбувається під впливом сумісної та одночасної дії різних за своїм походженням і характером факторів:

Фактори, що визначають стан та структуру позитивного грошового потоку - можливості формування позитивного грошового потоку є результатом сукупного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, які формуються в сфері операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Фактори зовнішнього характеру визначають загальні умови функціонування підприємства. До числа цих факторів належать загальна макроекономічна ситуація, стан та спрямованість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, стан платіжної дисципліни в державі, кон`юнктура ринка збуту, кон`юнктура фінансового ринку тощо. Ці фактори не залежать від діяльності окремого підприємства, але обумовлюють його потенційні можливості по формуванню грошових коштів. Чим сприятливіша макроекономічна ситуація, ліберальніше до підприємця господарське право та господарство, чим вищий попит на споживчому ринку, тим краща пропозиція на фінансовому ринку, тим кращі можливості підприємства по формуванню грошових коштів.

Фактори внутрішнього характеру залежать від характеру та специфіки діяльності самого підприємства. На рівні підприємства можливості формування позитивного грошового потоку визначається наступними факторами:

В сфері операційної діяльності:

- організація маркетингової діяльності: вивчення споживачів, прогнозування їх потреб, визначення форм, методів збуту продукції, проведення рекламної діяльності.

- організація закупівельної діяльності: виробу постачальників оцінки та селективного відбору комерційних пропозицій по закупівлі сировини, організація товаропостачання;

- організація виробничого процесу, залучання необхідних матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, визначення способів їх найбільш ефективного використання;

- обсяг виручки від реалізації продукції підприємства, рівень цін на продукцію;

- кредитна політика підприємства, стан дебіторської заборгованості.

Логіка впливу перелічених факторів на обсяги формування грошових коштів може бути визначена наступним чином: джерелом утворення грошей є факт реалізації товарів, здійснення акту купівлі-продажу. На досягнення цього результату і повинна бути спрямована діяльність по управлінню факторами для максимізації находження грошових коштів [15,с. 110].

В сфері інвестиційної діяльності:

- вибір інвестиційної програми підприємства, тобто переліку реальних інвестиційних проектів, що визначаються доцільними до реалізації;

- склад інвестиційного портфеля: рівень доходності та ліквідності окремих фінансових інструментів;

- можливість виходу з проектів у разі їх недостатньої ефективності та формами, що використовуються для цього;

- можливість продажу частини основних засобів і нематеріальних активів, їх стан та можлива ціна реалізації.

В сфері фінансової діяльності:

- інвестиційна привабливість підприємства для зовнішніх інвесторів, що визначає можливість ефективного розміщення додаткової емісії акції;

- кредитоспроможність підприємства по обслугованою зовнішніх боргів, що визначає можливість підприємства залучити банківські кредити;

- наявна структура капіталу, обсяг кредитів та позик, терміни їх повернення;

- імідж та ділова репутація підприємства.

Фактори, що визначають обсяг та структуру від`ємного грошового потоку підприємства - потреба у використанні грошових коштів підприємства також залежить від факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, проте їх перелік та напрям впливу має істотні особливості.

До найважливіших факторів зовнішнього характеру належить:

- кон`юнктура ринків товарних, трудових та матеріальних ресурсів, яка визначає ціни їх закупівлі податкове та митне законодавство, яке обумовлює розміри витрачання грошових коштів на сплату податків, митних зборів, інших обов'язкових платежів;

- інвестиційний клімат країни, який обумовлює доцільність та обсяги інвестиційних вкладень підприємства;

- кон'юнктура фінансового ринку, під впливом якої формуються процентні ставки за банківські кредити, необхідний рівень сплати дивідендів по акціям підприємства тощо.

Значно більшим чином потреба у використанні грошових коштів визначається впливом внутрішніх факторів, до складу яких належать:

В сфері операційної діяльності:

- обсяг постійних витрат та їх частка в загальному обсязі витрат підприємства;

- рівень змінних грошових витрат;

- ефективність закупівельної діяльності, проявом якої є рівень цін закупівлі сировини (товарів) порівняно із середньо ринковим рівнем, система розрахунків з постачальниками;

- чисельність персоналу підприємства, ефективність управління залученням, використанням та стимулюванням персоналу;

- обсяги та склад основних засобів підприємства, їх вік, ремонтна політика підприємства;

- довжина операційного циклу та його окремих складових.

В сфері інвестиційної діяльності:

- стратегічні цілі підприємства щодо темпів та напрямів розвитку;

- стан основних засобів та нематеріальних активів і необхідність їх оновлення;

- інвестиційна програма підприємства, її загальний обсяг, терміни і графік її освоєння;

- інвестиційний портфель підприємства.

В сфері фінансової діяльності: обсяг зовнішнього фінансування, терміни надання позик, необхідність їх фактичного погашення в певний період часу; склад співвласників (акціонерів) підприємства, їх стратегічні цілі та економічні інтереси; дивідендна політика підприємства, рівень та періодичність виплати дивідендів; доцільність викупу власних акцій та обмеження кількості акціонерів підприємства, ризик зниження вартості акціонерного капіталу в результаті їх продажу на вторинному ринку тощо.

Потреба у використанні грошових коштів формується під впливом багатьох факторів, які не завжди є керованими з боку підприємства. Грошові потоки, пов'язані з використанням грошових коштів, за розмірами та ритмічністю, як правило, не співпадають з процесами формування грошових коштів, оскільки це обумовлюється впливом факторів різної сукупності. Розбалансування грошового обороту, неплатоспроможність підприємства має суттєве, навіть катастрофічне значення для підприємства, створює загрозу виникнення ситуації банкрутства. Саме тому необхідне детальне вивчення факторів, що обумовлюють формування позитивного і від'ємного грошових потоків та їх аналіз при розробці політики управління грошовими потоками підприємства. Розрізняють дві форми фінансування: зовнішнє і внутрішнє. Такий розподіл обумовлений твердим зв'язком між формами фінансових ресурсів і капіталу підприємства з процесом фінансування [17,с. 328]. Характеристика видів фінансування підприємства представлена в таблиця 1.1.

Таблиця 1.1 - Структура джерел фінансування малого підприємства

Види фінансування	Зовнішнє фінансування	Внутрішнє фінансування
Фінансування на основі власного капіталу	1. Фінансування на основі внесків і пайової участі (наприклад, випуск акцій, залучення нових пайовиків)	2. Фінансування за рахунок прибутку після оподатковування (самофінансування у вузькому змісті)
Фінансування на основі позикового капіталу	3. Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик, банківських кредитів, кредитів постачальників)	4. Позиковий капітал, сформований на основі доходів від продажів за мінусом відрахувань в резервні фонди (на пенсії, на відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків)
Змішане фінансування на основі власного і позикового капіталу	5. Випуск облігацій, які можна обміняти на акції, опціонні позики, позички на основі надання права участі в прибутки, випуск привілейованих акцій	6. Особливі позиції, що містять частину резервів

Глибоке розуміння механізму формування джерел фінансових ресурсів передбачає аналітичний підхід до показників структури капіталу з точки зору ціни, яку повинно платити підприємство за його залучення та використання. Зазначена ціна виражається у сплаті дивідендів при формуванні статутного капіталу; в ринковій вартості майна, внесеного до статутного капіталу підприємства; у відсотках при умові використання банківського кредиту. Навіть прибуток має свою ціну, оскільки при його відсутності для розвитку підприємства потрібно було б залучати кошти шляхом випуску акцій. Статутний капітал малого підприємства формувався при первісному інвестуванні засобів. Його величина з'являється при реєстрації підприємства, а будь-які коректування розміру статутного капіталу (додаткова емісія акцій, зниження номінальної вартості акцій, внесення додаткових внесків, прийом нового учасника, приєднання частини прибутку й ін.) допускаються лише у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством і установчими документами.

1.4 Методичні підходи до аналізу грошових потоків підприємства

Гроші -- це загальний еквівалент, той особливий товар, в якому усі інші товари висловлюють свою вартість.

Ще зовсім недавно використання при розрахунках (платежах) безготівкових коштів було прерогативою юридичних осіб. Стрімкий розвиток нових технологій і техніки сприяло тому, що безготівкові гроші стають невід'ємною частиною життя кожної людини, швидко витісняючи наявні. Однак наявні кошти гідно витримують «конкуренцію» з безготівковими грошима, коли мова йде про виплату підприємством заробітної плати працівникам, компенсації командировочних витрат, а також при здійсненні інших господарських витрат, як правило, проведених через касу підприємства.

З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокуса витрати їхній не по цільовому призначенню, держава контролює даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону № 679 Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків.

НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесеним до його повноважень, що є обов'язковими для органів державної влади й органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій і установ незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.

Нормативні акти, що регламентують здійснення операцій з грошовими коштами:

1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстрованою в Мін'юсті України 13-01.2005 р. за № 40/10320, за текстом - Положення № 637) із наступними змінами та доповненнями.

2. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті вiд 21 січня 2004 року за № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976).

3. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» вiд 12 червня 1995 року за № 436/95 із наступними змінами та доповненнями.

4. Постанова Правління Національного банку України „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 квітня 2005 р. за № 410/10690).

Фінансові ресурси підприємства мають наступні задачі:

Своєчасне і точне відображення наявності і руху коштів у касі, на поточних і інших рахунках у банку.

Контроль дотримання ліміту готівки в касі, забезпечення схоронності і раціонального використання коштів.

Контроль за законністю здійснення операцій з коштами як у національної, так і іноземній валюті.

Організація синтетичного й аналітичного обліку коштів підприємства [10].

Аналіз руху грошових коштів є необхідною умовою ефективного управління грошовими потоками, які забезпечують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових потоків є засобом формалізації аналітичного процесу, її приблизну структуру наведено у Додатку А табл. 1.1. Реалізація елементів наведеної у додатку організаційно-інформаційної моделі аналізу грошових потоків підприємства забезпечує досягнення поставленої мети.

У Додатку А таблиці 1.1 на першому класифікаційному рівні економічну інформацію згруповано за ознакою середовища, у якому вона утворюється, тобто розподілено на зовнішню та внутрішню. Важливим джерелом нормативної інформації щодо руху грошових коштів є затверджені наказом Міністерства фінансів План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зокрема, П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів", П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", П(С)БО 11 "Зобов'язання" та деякі інші документи.

Планова інформація стосовно грошових потоків формується безпосередньо на підприємстві, виходячи зі стратегічних напрямів його розвитку, вимог чинного законодавства та відповідних нормативних документів, і міститься у фінансових планах, бізнес-планах, інвестиційних проектах, кошторисах. Основними джерелами фактографічної інформації щодо грошових потоків є бухгалтерський облік. За напрямами використання інформація стосовно руху грошових коштів розподіляється на зовнішню (яка використовується для оцінки та контролю дотримання чинного законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та інших нормативних документів), планову (яка є базою порівняння для аналізу і контролю виконання планових показників), фактографічну (яка характеризує залишки, обороти з надходження і витрачання грошових коштів підприємства і використовується в аналізі, контролі та прогнозуванні). Методичні прийоми, які включено до моделі, дозволяють здійснити загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, а також аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають достатність чистого грошового потоку, ліквідність грошового потоку, ефективність грошового потоку підприємства.

В процесі аналізу грошових потоків використовується досить широкий спектр напрямів аналітичних процедур та методичних підходів щодо аналізу. На думку фахівців методологія аналізу грошових потоків знаходиться в стадії свого формування. Найбільш послідовний та аналітично цілісний методичний підхід представлено в роботах українського дослідника професора І.О. Бланка. Згідно з викладеною концепцією, аналіз грошових потоків підприємства доцільно проводити за такими етапами роботи, як: вивчення динаміки обсягу формування позитивного грошового потоку, оцінка обсягу формування від'ємного грошового потоку, дослідження збалансованості грошових потоків, вивчення синхронності грошових потоків та оцінка ефективності грошових потоків. Дана методика забезпечує комплексне вивчення характеристик грошових потоків у процесі аналізу, логічність побудови аналітичної процедури, передбачає широкий спектр розрахункових показників, що пропонуються до використання [17,с 328].

Розділ 2. Аналіз грошових надходжень АТВТ «Трембіта»

2.1 Аналіз загального обсягу і структури грошових надходжень

Чернівецьке акціонерне товариство відкритого типу “Трембіта” - один із лідерів у виробництві чоловічого і жіночого одягу в Україні та за рубежем. Костюми від “Трембіти” носять у країнах колишнього Союзу, в Європі, США, Канаді. Серед пріоритетів розвитку акціонерного товариства - модернізація, автоматизація виробництва, курс на відмінну якість продукції, постійне оновлення асортименту для задоволення найвибагливіших смаків. Така спрямованість допомагає швейникам завойовувати авторитет, виходити на нові ринки збуту.

Дане акціонерне товариство було створено в 1944 році і носило назву “Чернівецька фабрика масового пошиву одягу”, а в 1956 році перейменовано у “Чернівецьку державну швейну фабрику”.

Наприкінці 80-х рр. підприємство опинилося на межі банкрутства, але після проголошення Україною незалежності, взяло курс на економічні реформи та реорганізацію. У вересні 1991 року відповідно до Закону України “Про оренду державного майна” колектив взяв підприємство в оренду, а в липні 1993 року на базі підприємства “Трембіта” було створено відкрите акціонерне товариство.

На сьогоднішній день всього в товаристві налічується 3641 акціонери. Всі вони мають або мали безпосереднє відношення до виробництва.

На сучасному етапі розвитку АТВТ “Трембіта” співпрацює з своїми зарубіжними партнерами: італійською фірмою “Конф-Італія” (з 1991 р.) в результаті було створено спільне підприємство “Конфтрем”, та з німецькою фірмою “Кайзер”.

За 7 років після приватизації на відбулося надзвичайно багато змін. У 1996 році здійснили повне технічне переоснащення виробництва, збудували котельню, забезпечили цехи теплом. Тоді ж здійснили заміну значної частини устаткування цеху теплової обробки швейних виробів. Це в свою чергу, обумовило ріст виробництва на 30-40%. Якщо характеризувати дане підприємство економічної точки зору та з результатів ефективності фінансово - господарської діяльності підприємства (на основі фінансової звітності: форма №1 “Баланс” та форма №2 “Звіт про фінансові результати”), то можна говорити про такий стан АТВТ “Трембіта”.

Отже, АТВТ “Трембіта” - це ефективне сучасне підприємство легкої промисловості України, яке постійно використовує новинки НТП, активно діє відповідно до встановлених цілей (отримання максимального прибутку та соціального ефекту), продуцент високоякісної продукції, на яку існує попит не тільки на вітчизняному ринку, але й закордоном, також підприємство виступає значним донором поповнення державного та місцевих бюджетів, споживач значної кількості робочої сили, цим самим знижуючи соціальну напругу серед населення. Щодо аналізу загального обсягу та структури грошових надходжень, то його можна дослідити на основі звіту про рух грошових коштів. Даний звіт показує нам всі грошові потоки здійснені на підприємстві за два попередні роки за видами фінансово-господарської діяльності.

Отже за 2008 рік чистий рух коштів від операційної діяльності становив 1534,0 тис. грн., чистий рух коштів від інвестиційної та фінансової діяльності становив 0 грн. Загальним підсумком став чистий рух коштів за звітний період в сумі 12,6 тис. грн. Враховуючи залишок коштів на початок року - 78,7 тис. грн. та вплив зміни валютних курсів на залишок коштів в сумі 74,6 грн. залишок коштів на кінець року становить 16,7 тис. грн. Даний результат записується в баланс в рядок 232 «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті».

Формування загального обсягу грошових потоків на АТВТ “Трембіта” покажемо у вигляді таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Аналіз загального обсягу грошових потоків /тис. грн.

Показник	2008 рік	2007 рік
	Надходження	Видаток	Надходження	Видаток
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	864,0		2446,1
Коригування на: амортизацію необоротних активів	1370,9	х	1215,9	х
збільшення (зменшення) забезпечень		142,3
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць	74,6		16,0
збиток (прибуток) від не операційної діяльності	126,0		65,2
Витрати на сплату відсотків	-	х	16,7	х
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	2435,5		3759,9
Зменшення (збільшення): оборотних активів		352,1	149,1
Збільшення (зменшення): поточних зобов'язань	326,6			392,6
Грошові кошти від операційної діяльності	2267,7		3516,4
Сплачені: відсотки	х		х	16,7
податки на прибуток	x	733,7	х	786,0
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	1534,0		2713,7
Чистий рух коштів від операційної діяльності	1534,0		2713,7
II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: фінансових інвестицій		х		х
необоротних активів	186,5	х	2,5	х
майнових комплексів			868,5
Придбання: фінансових інвестицій	x		x
необоротних активів	x	827,9	x	1568,1
Інші платежі	x		x	560,9
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		641,4		1258,0
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності		641,4		1258,0
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу		x
Погашення позик	x	700,0	x	1452,2
Інші платежі	x	180,0	x
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		880,0		1452,2
Чистий рух коштів за звітний період	12,6		3,5
Залишок коштів на початок року	78,7	x	91,2	x
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів		74,6		16,0
Залишок коштів на кінець року	16,7	x	78,7	x

Отже, з наведеної таблиці 2.1 можна зробити висновок, що валову частину надходжень грошових коштів на підприємство забезпечено за рахунок прибутку від звичайної діяльності - 864 тис. грн., амортизації необоротних активів 1370,9 тис. грн., прибутку від операційної діяльності - 2435,5 тис. грн., реалізації необоротних активів 186,5 тис. грн. Щодо видатків та основну частину видаткових грошових потоків було здійснено на сплату податку на прибуток - 733,7 тис. грн., зменшення оборотних активів - 352,1 тис. грн., придбання необоротних активів - 827,9 тис. грн., погашення позик - 700,0 тис. грн. Щодо структури, то основну частину як надходжень так і витрачання грошових коштів пов'язують із операційною діяльністю АТВТ “Трембіта” (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Аналіз структури грошових надходжень АТВТ “Трембіта”

Вид діяльності	Надходження грошових коштів (тис. грн.)	Питома вага, %	Відхилення в структурі
	2007	2008	2007	2008
Грошові надходження від операційної діяльності	3909,0	2762,1	81,8	93,7	+11,9
Грошові надходження від інвестиційної діяльності	871,0	186,5	18,2	6,3	-11,9
Грошові надходження від фінансової діяльності	0	0	0	0	-
Разом	4780,0	2948,6	100	100	-

З наведених розрахунків можна зробити висновок, що вхідні грошові потоки мають сталу структуру надходження по відношенню до видів діяльності.

Так грошові надходження від операційної діяльності становлять в 2007 - 81,8%, 2008 - 93,7%, отже вага надходжень від операційної діяльності в 2008 році зросла на 11,9%, в той час коли грошові надходження в 2008 році від інвестиційної діяльності в структурі становили лишень 6,3%, а від фінансової взагалі 0 грн.

Отже, на АТВТ “Трембіта” головна частка грошових надходжень це надходження від операційної діяльності, що робить підприємство залежним від кон'юнктури на ринку продукції, яку воно виготовляє, тому на перспективу потрібно активно діяти також і в інших видах діяльності, збільшуючи надходження та зменшуючи видатки.

2.2 Облік готівкових і безготівкових розрахунків та документальне оформлення касових операцій

Основними документами, що регламентують порядок здійснення операцій з наявними коштами на АТВТ «Трембіта», а також застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення операцій з готівкою, є:

1. Положення про ведення касових 1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстрованою в Мін'юсті України 13-01.2005 р. за № 40/10320, за текстом - Положення № 637) із наступними змінами та доповненнями.

2. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті вiд 21 січня 2004 року за № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976).

3. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» вiд 12 червня 1995 року за № 436/95 із наступними змінами та доповненнями.

4. Постанова Правління Національного банку України „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 квітня 2005 р. за № 410/10690).

Усі підприємства й індивідуальні підприємці, що мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Однак для здійснення господарської діяльності (для виплати заробітної плати й оплати командировочних витрат, для придбання товарів, канцтоварів і т.д.) їм необхідно визначена кількість готівкових коштів.

Розрахунки наявними коштами між собою і з громадянами АТВТ «Трембіта» можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виторгу, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), і інших касових надходжень. Однак при цьому варто враховувати, що Постановою Правління Національного банку України „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32 установлений граничний розмір розрахунків готівкою одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем), що встановлений у сумі 10000 грн. протягом одного дня по одному чи декільком платіжним документам.

У випадку здійснення АТВТ «Трембіта» розрахунків готівкою з іншими підприємствами (підприємцями) понад 10000 грн., кошти, що перевищують дану суму, додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня здійснення даної операції. Потім отримана сума порівнюється з затвердженим лімітом каси, і у випадку його перевищення до підприємства застосовуються штрафні санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі в розмірі дворазової суми понадлімітної готівки за кожний день.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою підприємств в оплату за товари, придбані для виробничих (господарських) нестатків за рахунок коштів, отриманих по корпоративних картках.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Виходячи з даного визначення „розрахунки готівкою” передбачають не тільки розрахунки за реалізовану продукцію і т.п., але і будь-які інші наявні надходження в касу підприємства, зокрема надходження від позареалізаційних надходжень.

Нова редакція Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджена постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстрованою в Мін'юсті України 13-01.2005 р. за № 40/10320, за текстом - Положення № 637), прийнята Нацбанком відповідно до ст. 33 Закону України від 20.05.99 р. № 679-ХІУ "Про Національний банк України" (зі змінами та доповненнями).