Проведення аналітичних досліджень доходної та витратної частин державного бюджету України у 2007-2010 рр.

ЗВІТ З ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

на тему:

ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДОХОДНОЇ ТА ВИТРАТНОЇ ЧАСТИН ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У 2007-2010 РР.

2010

ЗМІСТ

1. Автоматизована інформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України

2. Створення бази даних (бек-офіс) по доходній частині Державного бюджету України у 2007 -2010 роках та проведення економічного аналізу структури та динаміки статей доходів

3. Створення бази даних (бек-офіс) по витратній частині Державного бюджету України у 2007 -2010 роках та проведення економічного аналізу структури та динаміки статей витрат

Перелік використаних джерел

1. Автоматизована інформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України

Процес управління соціально-економічним розвитком країни характери-зується діями різних чинників, серед яких суттєве значення має державне регу-лювання. Державне регулювання реалізується передусім через бюджетну систему, яку утворює сукупність державного і місцевих бюджетів. Управління бюджетною системою в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, їхні органи на місцях та органи управління позабюджетними фондами. Значну роль у формуванні бюджету відіграє Верховна Рада України та органи виконавчої влади.

Принципову схему інформаційних зв'язків між державними органами, що управляють бюджетним процесом, наведено на рис. 4.1 [14].

Головна роль в управлінні бюджетною системою відводиться Міністерству фінансів, оскільки на нього покладено державну функцію формування бюджету. Мається на увазі те, що інформаційні ресурси Міністерства фінансів організовано як центр, навколо якого функціонують системи Міністерства економіки та з пи-тань європейської інтеграції, Державного казначейства, Національного банку (в плані контролю за виконанням бюджету), Державної податкової адміністрації, Державної митної служби України. Тобто на сервері центрального сховища даних Міністерства фінансів організовано вітрини даних, в які міністерства-партнери оперативно реплікуватимуть дані в заздалегідь узгоджених структурах і форма-тах. При цьому Міністерству фінансів мають бути надані повноваження стандар-тизації інформаційних обмінів між органами державної влади.



Рис. 4.1. Схема інформаційних потоків бюджетного процесу: 1 -- основні макропоказники економічного та соціального розвитку; 2 -- бюджетна резолюція; 3 -- ліміти видатків; 4 -- кошториси; 5 -- бюджетні запити; 6 -- Закон про державний бюджет України; 7 -- розписи бюджету; 8 -- бюджетні асигнування; 9 -- звіт про касове виконання бюджету; 10 -- платіжні доручення; 11 -- виписки про рух коштів на рахунках; 12 -- зведення про виконання бюджету; а -- проект; б -- прийнятий.

Структура автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Міністерства фінансів України (АІАС МФУ) включає три рівня: районний -- районні (міські) фінансові відділи, обласний -- фінансові управління області та центральний -- Міністерство фінансів. Районний та обласний рівні націлені на складання і конт-роль за виконанням місцевого бюджету, а центральний -- державного бюджету. На кожному з цих рівнів створено локальну систему оброблення даних, до складу якої входять забезпечувальні та функціональні підсистеми. Забезпечувальні під-системи виділено за типовими ознаками і належністю: інформаційне, технічне, програмне, організаційне, правове, кадрове забезпечення. Тут запроваджуються такі технологічні автоматизовані робочі місця: АРМ адміністратора БД, АРМ для системного програміста, АРМ підтримки роботи мережі та АРМ диспетчера-тех-нолога системи. Функціональні підсистеми виділяють за функціями управління відповідно до організаційної структури. До таких підсистем належать: підсистема розроблення проекту бюджету, підсистема розпису, підсистема обліку та аналізу виконання бюджету, підсистема звітності та ін.

Слід зазначити, що переліки функціональних підсистем і функціональних підрозділів є однаковими (наслідок розбудови системи на основі принципу розпо-діленого оброблення даних). Певною мірою ідентичним є й перелік функціональ-них підсистем на кожному з наведених рівнів АУАС МФУ. В кожному структур-ному підрозділі встановлюються функціональні АРМ -- АРМ користувача-спе-ціаліста, керівника.

Взаємозв'язки наведених функціональних підсистем, між рівнями системи державного управління забезпечуються єдиною правовою базою, єдиною бюд-жетною класифікацією, єдиною формою бюджетної документації, єдиною інфор-маційною базою, погодженими принципами бюджетного процесу. Основне зна-чення для взаємодії складових бюджетного процесу має бюджетна класифікація.

Бюджетна класифікація [11]-- єдине систематизоване групування доходів, видатків і фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональ-ної діяльності, організаційного устрою та ін. відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Застосування єдиної бюджетної класифікації дає змогу засобами комп'ю-терних технологій з використанням мереж визначати стан виконання будь-якої позиції з відповідною мірою деталізації та на заданому рівні ієрархії інформацій-но-аналітичної системи управління бюджетним процесом. Комп'ютерні техно-логії передбачають упровадження в системі багаторівневих розподілених додат-ків, розподіленої системи віддаленого доступу, розмежувань доступу та захист від несанкціонованого втручання, варіантності розрахунків залучення даних з усіх джерел, електронних комунікацій, звітності через Internet, електронний докумен-тообіг, електронної комерції та електронних ревізій, інтенсифікації заходів моні-торингу за виконанням бюджету. Відповідно до бюджетної класифікації доходів і видатків у межах наведених раніше підсистем АІАС МФУ виділяють задачі, авто-матизовані функції, технологічні процеси і процедури оброблення даних. Таке поєднання функціональної і технологічної класифікації значною мірою сприяє підвищенню рівня формалізації бюджетних процесів, прискоренню автоматизації функцій управління фінансами, моделюванню процесів розроблення проекту та контролю за виконанням бюджету, а також комплексному запровадженню ком-п'ютерних технологій на всіх етапах бюджетного процесу.

Згідно з концепцією розвитку автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Міністерства фінансів України запровадження комп'ютерних технологій в бюджетний процес приведе до:

поліпшення якості бюджету на основі варіантних розрахунків із залу-ченням архівних даних;

прискорення процесу складання бюджету;

зменшення бюджету змін у бюджеті та порушень розпорядниками бюд-жетних коштів порядку їх використання;

збільшення повноти інформаційної підтримки прийняття рішень;

підвищення оперативності оброблення аналітичних даних;

зменшення трудомісткості опрацювання даних, зростання продуктив-ності праці.

Інформаційне забезпечення є важливою складовою автоматизованої інфор-маційної системи Міністерства фінансів України. Його основне призначення -- якісне інформаційне обслуговування спеціалістів і керівників міністерства шля-хом надання необхідної, достовірної та своєчасної інформації для складання і контролю за виконанням бюджетів. Організація інформаційного забезпечення залежить від особливостей предметної області, її структури, складу задач інфор-матизації, сукупності інформаційних потреб, вимог користувачів системи тощо. Для АІАС МФУ, беручи до уваги ієрархічну структуру та розгалуженість систе-ми, доцільно, за теорією комп'ютерних систем, виділити зовнішнє та внутрішнє забезпечення.

Зовнішнє інформаційне забезпечення -- це сукупність вхідних і вихідних інформаційних повідомлень. Входи та виходи рзглядаються по відношенню до системи Мінфіну в цілому або до її локальних, відносно самостійних елементів, таких як обласне управління фінансів, районний фінансовий відділ та ін.

До вхідних повідомлень АІАС МФУ належать: зведені кошториси витрат бюджетних організацій; контрольні показники бюджетної резолюції та Міністерства фінансів; бюджетний запит -- загальний (форма 1), бюджетний запит на плановий рік -- індивідуальний (форма 2); бюджетний запит на плановий рік -- додатковий (форма 3); розпис доходів і видатків підпорядкованих бюджетів; мережа, штати, контингент.

Як вихідні повідомлення АІАС МФУ виступають: довідки по окремих статтях бюджету, видатки бюджету за функціональною структурою, видатки бюджету за головними розпорядниками коштів, доходи бюджету, лімітні довідки головним розпорядникам коштів, проект бюджету і проект зведеного бюджету по району, області, країні.

Внутрішнє інформаційне забезпечення -- це сукупність баз даних, які зберігаються в пам'яті ЕОМ, на машинних носіях. Бази даних в АІАС МФУ поділяються на локальні, центральні і глобальні. У цих БД формуються нормативно-довідкова інформація (НДІ), файли оперативних даних та архівні бази БД.

До НДІ належать законодавчі та нормативні акти, державні класифікатори і відомчі довідники. Законодавчі та нормативні акти підтримуються як текстові файли, серед яких найбільш суттєве значення мають «Бюджетний кодекс України», Бюджетна резолюція на плановий рік і Закон України «Про Державний бюджет України» на поточний рік. На основі Закону України «Про Державний бюджет України» формуються структуровані файли, які є основою для наступних бюджетних розрахунків. Структурований файл «Державний бюджет» передається на всі рівні ієрархії АІАС МФУ.

Державні класифікатори створюються, як правило, в органах Державного комітету статистики на засадах методології міжнародних статистичних класифікацій з урахуванням міжнародних класифікацій. Це знаходить відображення в таких державних класифікаторах, використовуваних в АІАС МФУ: класифікатори видів економічної діяльності, класифікатор форм власності, класифікатор організаційно-правових форм господарювання, класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою, класифікатор галузей народного господарства, класифікатор управлінських документів, єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та ін.

До відомчих довідників, використовуваних в АІАС МФУ, належать: бюджетна класифікація доходів, функціональна класифікація видатків, економічна класифікація видатків бюджету, довідник банківських установ (МФО), видів податків, структурних підрозділів МФУ.

Бюджетна класифікація України як єдине систематизоване згрупування до-ходів, видатків і фінансування бюджету застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Складовими бюджетної класифікації є: бюджетна класифікація доходів, функціональна класифікація видатків та еконо-мічна класифікація видатків.

Доходи бюджету складаються з таких груп: податкові надходження, непо-даткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансфери та дер-жавні цільові фонди. Групі відповідає старший розгляд (перша цифра) вісьми-значного коду класифікацій доходів бюджету.

Перша група доходів бюджету -- податкові надходження (код 10000000) визначається як обов'язкові безповоротні платежі органам державного управління, вони поділяються на:

податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (код 11000000);

платежі за використання природних ресурсів (13000000);

внутрішні податки на товари і послуги (код 14000000);

податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (код 15000000);

інші податки (код 16000000).

Подальша класифікація здійснюється згідно з наведеною структурою коду доходів бюджету. В АІАС МФУ запроваджено в електронній формі вісьмирозрядний довідник доходів бюджету, зміст якого використовується не тільки в органах Міністерства фінансів, а й в Державному казначействі, Державній податковій адміністрації та в ряді інших державних організаціях, а також платниками податків.

Функціональна класифікація видатків дає змогу визначити не лише сам факт використання розпорядниками (міністерствами та відомствами) бюджетних коштів, а й ув'язати ці видатки з виконавцями державних функцій. Структура функціональної класифікації видатків будується відповідно до основних функцій, що виконуються державою, відповідно до функціональної структури державних органів. Виходячи з цього шестирозрядна структура коду функціональної класифікації видатків має шість розрядів, з яких два старші розряди виділено для позначення розділу функціональних видатків, а чотири молодших розряди відображують відомчу класифікацію видатків державного бюджету, -- по суті, структуру відомства.

Економічна класифікації видатків бюджету відображує розмежування коштів, спрямованих на поточні або капітальні видатки. У чотирирозрядній структурі коду економічної класифікації видатків старший розряд відображує розмежування коштів (1 -- поточні видатки, 2 -- капітальні видатки), а три молодших розряди класифікують предметне призначення видатків (наприклад, код 1164 розшифровується так: 1 -- поточні видатки, 1-- видатки на товари і послуги, 6 -- оплата комунальних послуг та електроенергії, 4 -- оплата природного газу).

Відповідно до бюджетної класифікації не тільки проводяться групування та нагромадження сум доходів, а й виділяються структурні одиниці АІАС МФУ -- підсистеми, задачі, модулі, технологічні процеси автоматизованого оброблення даних.

Оперативна інформація нагромаджується в БД на основі вхідних повідомлень, а далі передається від одного структурного підрозділу до іншого по вертикалі «знизу -- вгору». Спочатку дані надходять від бюджетних організацій, від банків та інших фінансових організацій на поштові сервери чи функціональні АРМ, а після попереднього оброблення заносяться в центральну БД. Оперативна інформація у формі аналітичних розрізів або у вигляді зведень передається на верхній рівень ієрархії АІАС МФУ. На верхніх, обласному і державному, рівнях оперативна інформація нагромаджується як у вигляді аналітичних показників, так і у формі зведень -- електронних документів.

Архівні дані формуються на основі файлів оперативної інформації. В архів заносяться звітні дані протягом року, а після затвердження звіту про виконання бюджету в архівні бази заносяться всі необхідні для збереження дані.

Державний бюджет, як одна з ланок фінансової системи України, забезпечує акумуляцію коштів і їх використання для підтримки соціального становища в державі, впливу на економіку, проведення вищими органами влади національної стратегії розвитку, спрямованої певною мірою на зміцнення держави. Основні функції зі складання і виконання державного бюджету покладено на Міністерство фінансів України. Для підтримки бюджетного процесу в Мінфін запроваджено АІС «Держбюджет». Розробником цієї системи є Міжнародний центр розвитку підприємництва і менеджменту.

АІС «Держбюджет» функціонує у вигляді трирівневої клієнт-сервер архітектури, яка включає: сервер БД, сервер застосувань і набір клієнтських програмних засобів. Загальну схему архітектури АІС «Держбюджет» наведено на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Загальна схема архітектури АІС «Держбюджет»

Сервер БД -- це ядро всієї системи, яке є основним засобом вирішення проблем управління інформацією. Він забезпечує не тільки оброблення даних, а й вирішує задачі організації, розмежування доступу, захисту від несанкціонованого втручання та відновлення даних, забезпечує роботу з великим обсягом даних значної кількості користувачів.

Як сервер БД для АІС «Держбюджет» використовується СУБД Oracle 8.1.7, який забезпечує:

розподілене оброблення даних, побудоване на архітектурі клієнт--сервер;

підтримку великої кількості одночасно працюючих користувачів;

високий рівень продуктивності системи;

підтримку бази даних великого розміру;

надійний механізм захисту, обмежень і управління доступом до даних;

цілісність даних, яка задається правилами, що формулюються вимогами до даних на рівні прикладної області;

можливість будувати розподілені системи БД, тобто об'єднує дані, фізично розміщені на різних комп'ютерах, в одну логічну БД і забезпечує доступ до неї всіх користувачів.

Сервер застосувань забезпечує взаємодію багатьох користувачів з централь-ною БД за рахунок використання програмного забезпечення проміжного рівня. Він бере на себе логіку управління потоком даних, дає змогу керувати запитами користувачів і результатами цих запитів, розмежуванням доступу, збереженням цілісності даних. Використання серверу застосувань уможливлює впровадження централізованої спільної для всіх клієнтів логіку та надання клієнтам інтерфейсу до стандартних функцій системи. Сервер застосувань складається з двох компо-нент -- AsBase та Socket Server. AsBase призначений для організації централі-зованого приєднання клієнтів системи до серверу БД, а також для ведення сис-темного журналу і побудови звітів. Застосовується за наявності мережі під про-токолом ТСР/ІР, серверу баз даних Interbase або Oracle, клієнтської частини AsBase. Socket Server призначений для забезпечення приєднання до серверу засто-сувань за мережевим протоколом ТСР/ІР. Сервер застосувань виконує роботу без прямого інтерактивного управління, тому настроювання його здійснюється безпо-середньо через командний рядок.

Клієнтський рівень забезпечує взаємодію кінцевого користувача з БД. Як клієнтське програмне забезпечення використовується Asbase Client. Клієнт AsBase -- це елемент системи AsBase, який призначений для введення, перегляду та редагування даних, формування оперативної або аналітичної звітності та її друкування. Він дає змогу обробляти дані, які зберігаються у реляційній базі даних системи. При цьому клієнт використовує зрозумілі для непідготовленого користувача терміни документів, до яких користувач звик.

Особливе значення для успішного впровадження АІС «Держбюджет» має використання системи швидкого проектування, розроблення та впровадження -- AsBase. AsBase -- це багатоцільова система оперативного аналітичного оброблення даних з асоціативно-реляційним поданням даних. Оперативність роботи AsBase полягає в тому, що бізнес-логіка системи може змінюватися у процесі експлуатації. Її складовими є:

клієнт AsBase -- призначений для перегляду документів, введення та редагування даних;

адміністратор AsBase -- призначений для перегляду документів, створення аналітичних звітів;

сервер застосувань -- призначений для організації централізованого приєднання клієнтів системи до серверу БД, а також для побудови звітів і ведення системного журналу;

репозитарій, в якому міститься мета-опис і бізнес-логіка всіх задач. За рахунок використання активного репозитарію досягається можливість досить швидкого внесення змін у бізнес-процеси, при цьому відпадає необхідність інсталяції зміненого програмного забезпечення.

Клієнт AsBase -- це елемент системи AsBase, який призначений для навігації по деревоподібній структурі документів, а також для введення, перегляду та редагування даних у цих документах. Він дає змогу обробляти дані, які зберігаються в реляційній базі даних системи. При цьому клієнт AsBase використовує зрозумілі для непідготовленого користувача терміни документів, до яких користувач звик при «паперовому» веденні справи. Крім того, клієнт AsBase дає змогу користувачеві переглядати та друкувати звіти для отримання твердих копій документів. За допомогою клієнта AsBase можна візуально пересуватися по деревоподібній структурі документів, які використовуються у документообігу без написання спеціальних запитів. Програма має типовий багатовіконний інтерфейс, який складається з головного меню, панелі інструментів, головного вікна та системи дочірніх вікон. Одне з дочірніх вікон є вікном дерева документів, яке має особливий статус, а решта дочірніх вікон являють собою документи. Крім того, до складу інтерфейсу входить система діалогових вікон і контекстні меню. Головне меню програми забезпечує доступ до всіх команд і функцій та дає змогу вибирати команди за допомогою миші й клавіш.

Панель інструментів складається з двох частин: постійної та змінної, яка залежить від типу обраного вузла у вікні дерева документів, і надає доступ до найчастіше використовуваних команд.

Адміністратор AsBase -- це програма, призначена для адміністрування системи AsBase. Вона дає змогу:

створювати, змінювати атрибути та вилучати користувачів;

управляти правами доступу користувачів, давати користувачам необхідні права (редагування та читання) до основних об'єктів системи;

створювати та змінювати властивості об'єктів системи -- папок, документів, полів;

засобами адміністратора аналітичних звітів будувати звіти у форматі Microsoft Exel.

Архітектура АІС «Держбюджет» включає два комплекси апаратно-програмного забезпечення: комплекс головних розпорядників коштів і комплекс центрального апарату Міністерства фінансів.

Комплекс головних розпорядників коштів виконаний у вигляді трьох незалежних програм. Кожний модуль виконаний під Borland Interbase 5.6 і формується на основі окремого файла бази даних. Оскільки для ГРК використовується програмне забезпечення, аналогічне тому, що на центральному рівні, вперше у працівників міністерств/відомств з'явилася можливість організувати колективну роботу з єдиною БД. У головних розпорядників коштів з використанням апаратно-програмних засобів розв'язуються такі основні комплекси задач: формування пропозицій для граничних обсягів видатків; складання бюджетних запитів; виконання розпису асигнувань та ін.

Комплекс для формування пропозицій до граничних обсягів видатків призначений для своєчасного та належного розроблення попередніх граничних показників видатків державного бюджету на плановий і наступні три роки та врахування пропозицій головних розпорядників щодо пріоритетів видаткової політики на плановий рік. Інформація для цього комплексу береться із аналогічного комплексу для головних розпорядників коштів. Ця інформація обробляється структурними підрозділами Міністерства фінансів, в результаті чого отримуються прогнозні показники видатків і пропозиції щодо зміни програмної класифікації.

Складання бюджетних запитів головними розпорядниками коштів здійснюється за результатами розроблення бюджету відповідного міністерства. При цьому міністерства використовують власну нормативну базу, прогнозні показники з бюджетної резолюції, фактичні дані про виконання бюджету за попередні періоди та результати аналізу впливу різноманітних факторів. Програмним комплексом передбачено інтерактивний процес формування документа, згідно з меню кожний розділ вихідного документа задається як окрема за змістом задача. До кожної операції надаються процедури формування змісту, виконання розрахунків, підготовки тексту. Програмний комплекс передбачає відповідно до методики бюджетного процесу складання трьох документів: бюджетний запит на плановий рік загальний (Ф-1), бюджетний запит на плановий рік індивідуальний (Ф-2), бюджетний запит на плановий рік додатковий (Ф-3). Ці документи надаються керівникам фінансових служб і відомств для аналізу і прийняття рішень, а після затвердження в електронній і паперових формах передаються в Управління Державного бюджету і бюджетної політики Міністерства фінансів України. Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність і зміст поданих бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для проекту державного бюджету згідно з вимогами Міністерства фінансів України.

Після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України» Мінфін доводить до головних розпорядників коштів лімітні довідки про бюджетні асигнування. Лімітні довідки про асигнування -- це документ в електронній і паперовій формі, який містить встановлені бюджетні асигнування та щомісячний розподіл їх, а також інші показники, які згідно із законодавством мають бути визначені на основі нормативів. Ці показники доводяться до розпорядників коштів нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань на нижчих рівнях. Форма лімітної довідки затверджується Міністерством фінансів України на кожний рік. Після уточнення кошторисів і складання планів асигнувань розпорядники нижчого рівня подають ці документи головним розпорядникам коштів. На рівні головних розпорядників за участю зацікавлених осіб проводиться аналіз кошторисів і планів асигнувань, після чого визначаються зведені показники та розпорядники і ця інформація передається в Міністерство фінансів.

На рівні центрального апарату автоматизована інформаційна система Міністерства фінансів «Держбюджет» є інструментом узгодженої підготовки Закону України «Про Державний бюджет України» та контролю його виконання. Вона забезпечує:

введення нормативно-довідкової інформації на основі програмного комплексу «НДІ майстер»;

складання проекту державного бюджету засобами програмного комплексу «Бюджет»;

складання розпису державного бюджету за допомогою програмного комплексу «Розпис»;

аналіз виконання бюджету -- виконується програмним комплексом «Виконання»;

супроводження аналітичних матеріалів та складання звітів -- здійснює програмний комплекс «Звіт»;

2. Створення бази даних (бек-офіс) по доходній частині Державного бюджету України у 2007 -2010 роках та проведення економічного аналізу структури та динаміки статей доходів

Однією з головних задач аналізу Державного бюджету України для вияв-лення його ролі у реалізації економічної та соціальної політики держави є перет-ворення деталізованої базу планових та фактичних надходжень коштів в держав-ний бюджет, класифікованих у платіжних повідомленнях згідно деталізованій бюджетній класифікації [ ], в зведені макроекономічні показники.

Ця задача відноситься до задач вторинного аналізу («бек-офісу») та перед-бачає методологію структурного аналізу питомої ваги класифікованих надход-жень та витрат Держбюджету, а також аналіз часових рядів динаміки зміни абсо-лютного рівня та питомої ваги зведених економічних показників доходної та витратної частин державного бюджету.

Отримані рівні зведених макроекономічних показників Державного бюджету використовуються для наступних оцінок:

а) В доходній частині Державного бюджету:

- за рахунок яких податкових та неподаткових надходжень формується, в основному, доходна частина бюджету;

- яка динаміка зміни абсолютних рівнів та питомої ваги окремих статей надходжень в бюджет;

- для оцінок ефективності податкової політики держави.

б) В витратній частині Державного бюджету:

- яка питома вага основних статей витрат Державного бюджету;

- яка динаміка абсолютних рівней та структури зведених показників статей витрат, що характеризує споживання коштів держбюджету на поточні витрати по заробітній платі державного апарату і витратам на комунальні послуги, а також витрати на розвиток матеріальної основи та технологічно- наукової структури економіки України;

- який абсолютний рівень та питома вага дотацій та субвенцій з держбюд-жету в місцеві бюджети і централізовані пенсійно-соціальні фонди.

В табл.4.1 наведена структура та ідентифікатори показників бази даних доходів Держбюджету України за 2003 - 2010 роки в розрізі зведених статей податкових, неподаткових та власних надходжень Держбюджету України. Створення в «електронних» таблицях EXCEL-2007 такої бази даних дозволило в дипломному дослідженні побудувати структурні графіки питомої ваги джерел надходження коштів в Державний бюджет України за 2003 -2010 роки, які наведені на графіках рис.4.3 - 4.12, як приклад побудови можливих аналітичних розрізів графічно-табличної обробки створенної компьютерної бази даних дохідної частини Державного Бюджету України.

Так, аналіз графіків рис.4.1 - 4.9 свідчить про посилення у періоді 2003 -2010 роки частки непрямих податків (ПДВ, акцизи та митні платежі) в формуван-ні Державного бюджету України, що відповідає європейському стилю податково-фіскальної політики, але суперечить американському стилю податково-фіскальної політики переважно прямого оподаткування доходів та придбаної власності.



Рис.4.3 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2003 році

Рис.4.4 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2004 році



Рис.4.5 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2005 році

Рис.4.6 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2006 році



Рис.4.7 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2007 році

Рис.4.8 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2008 році



Рис.4.9 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2009 році

Рис.4.10 Структура джерел доходів Державного бюджету України у 2010 році



Рис.4.11 Динаміка структури джерел доходів Державного бюджету України у 2003 - 2010 роках

3. Створення бази даних (бек-офіс) по витратній частині Державного бюджету України у 2007 -2010 роках та проведення економічного аналізу структури та динаміки статей витрат

Однією з головних задач аналізу витратної частини Державного бюджету України для виявлення його ролі у реалізації економічної та соціальної політики держави є перетворення деталізованої базу планових та фактичних витрат коштів державного бюджету, класифікованих у платіжних повідомленнях згідно деталі-зованій бюджетній класифікації [ ], в наступні зведені макроекономічні показники:

1. Загальнодержавні функції управління

2. Оборона, розвідка та захист кордонів

3. Громадський порядок, безпека та судова влада

4. Економічна діяльність та контроль економічної діяльності

5. Охорона навколишнього середовища та захист від надзвичайних ситуацій

6. Житлово-комунальне господарство та будівництво

7. Охорона здоров'я

8. Духовний та фізичний розвиток

9. Освіта

10. Соціальнго-пенсійний захист та соціальне забезпечення

11. Кошти дотацій та субвенцій в місцеві бюджети

12. Стабілізаційний та резервний фонди

Оскільки такого макроекономічного розподілу в бюджетній класифікації витрат Державного Бюджету України не існує, в дипломній роботі проведена побудова алгоритму вибірки з бази детальних показників витрат, класифікованих за бюджетної класифікацію (див. табл.4.3), в зведені макроекономічні показники (див табл.4.2). На графіках рис.4.12 - 4.24 наведені графіки побудови структури та динаміки зведених показників витратної частини Державного бюджету України у 2007 - 2010 роках.

Як показує аналіз структур питомої ваги макропоказників зведених стетй витрат Державного бюджету України, наведених на графіках рис. 4.12 - 4.15, показує, що бюджет України за рахунок зростання дотацій в Пенсійний Фонд України (до 23,3%) становиться все більш бюджетом «проїдання». 25 -27% становить питома вага дотацій та субвенцій з Державного бюджету України в місцеві бюджети, а також все більше зростає (до 11%) стабілізаційний фонд на покриття наслідків світової фінансової кризи. Витрати на економічну сферу в Україні з рівня 33,6% у 2007 році знизились до 11,5% у 2010 році, таким чином у 2010 році розвиток економіки не є задачею бюджетної політики, йде покриття «дірок» в соціально - пенсійній сферах.



Рис.4.12 Структура зведених статей витрат Державного бюджету України у 2007 році

Рис.4.13. Структура зведених статей витрат Державного бюджету України у 2008 році



Рис.4.14 Структура зведених статей витрат Державного бюджету України у 2009 році

Рис.4.15 Структура зведених статей витрат Державного бюджету України у 2010 році



Рис.4.16 Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (загальна сума витрат Держбюджету)

Рис.4.17 Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (витрати Держбюджету по Міністерству оборони)



Рис.4.18. Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (витрати Держбюджету по Міністерству освіти та науки України)

Рис.4.19. Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (витрати Держбюджету по Міністерству охорони здоров'я України)



Рис.4.20. Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат ( витрати Держбюджету на дотації вирівнювання місцевим бюджетам)

Рис.4.21 Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (витрати Держбюджету на дотації Пенсійному Фонду України)



Рис.4.22 Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (витрати Держбюджету на утримання Державної податкової адміністрації Украни )

Рис.4.23. Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (витрати Держбюджету на утримання Державної митної служби України)



Рис.4.24 Динаміка складових абсолютних рівнів постатейних витрат Державного бюджету України у 2007- 2010 роках у розрізі витрат споживання та витрат розвитку у загальному та спеціальному фондах витрат (витрати Держбюджету на утримання Служби безпеки України)

Перелік використаних джерел

1. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 16 квітня 2009 року N 1275-VI

2. Закон України “Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 16 квітня 2009 року N 1275-VI

3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року N 2154-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Зако-нами України станом від 13 травня 2010 року N 2254-VI

4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 рокуN 835-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Зако-нами України станом від 17 березня 2009 року N 1131-VI

5. Закон України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року№ 107-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 12 грудня 2008 року N 659-VI

6. Закон України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 червня 2007 року № 1119-V

7. Закон України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від20 грудня 2005 року № 3235-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 14 листопада 2006 року № 338-V

8. Закон України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 25 березня 2005 року № 2505-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 грудня 2005 року № 3234-IV

9. Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27 листопада 2003 р. № 1344-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня 2004 р. № 1801-IV

10. Закон України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» від 26 грудня 2002 р. № 380-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 2003 р. № 1397-IV

Про бюджетну класифікацію та її запровадження // Міністерство фінансів України, наказ від 27 грудня 2001 року № 604 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 24 грудня 2009 року N 1511)

12. Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних транс-фертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 5 вересня 2001 р. N 1195 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 27 грудня 2008 року N 1157)

13. Деякі питання врегулювання міжбюджетних відносин //КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 31 грудня 2004 р. N 1782 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів Українистаном від 27 грудня 2008 року N 1153)

14. Сендзюк М. А. Інформаційні системи в державному управлінні: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 308 с.