Механізм кредитування торговельних підприємств

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. Михайла Туган-Барановського

Механізм кредитування торговельних підприємств:

досвід і перспективи

Тетяна Косова,

Доктор економічних наук, професор

Валерій Славінський,

Здобувач

У статті проаналізовано доробок сучасних українських вчених щодо функціонування кредитного механізму формування капіталу торговельних підприємств. Систематизовано умови їх кредитування, досліджено зв'язок параметрів позик із фінансовими показниками діяльності. Узагальнено цільове призначення й форми фінансування кредитів на поповнення обігових коштів, розроблено методичні підходи до удосконалення механізму кредитування торговельних підприємств під заставу товарів в обігу.

Торгівля - це галузь національної економіки, яка потужно розвивається. Починаючи з 2003 р. щорічний приріст роздрібного товарообігу підприємств складає 20-30 %. Станом на 01.10.2007 р. у цій галузі використовується 11,14 % необоротних і 33,09% оборотних активів підприємств України [1]. Бурхливий розвиток галузі зумовлює підвищення ролі кредитних ресурсів як важливого джерела фінансування підприємств. На частку торговельних підприємств станом на 01.04.2008 р. припадає 38,71 % усіх кредитів, наданих комерційними банками нефінансовим корпораціям, у т.ч. 41,32 % - терміном до 1 року. Кредити в національній валюті становлять 39,4 % сукупного портфеля, в іноземній валюті - 37,73 % [2, с. 64].

Проблематика взаємодії торговельних підприємств і банків є предметом дослідження багатьох учених. Так, К.М. Гнедовим розроблено передумови одержання синергетичного ефекту при використанні вільних фінансових коштів комерційних банків для реалізації інвестиційних проектів підприємств [3]. Банківський кредит А.Г. Балдинюком, О.Г. Білою [4], Р.С. Сорокою [5], С.О. Ткаченко, Т.Є. Унковською [6] розглядається як інструмент управління оборотним капіталом і фінансовою стійкістю торговельного підприємства. Пропонується така структурно-логічна схема етапів його фінансування: управління товарними запасами - управління дебіторською заборгованістю - управління кредиторською заборгованістю - власний капітал - короткострокові кредити [7, c. 9].

Обґрунтування форм та умов залучення позикового оборотного капіталу пропонується будувати на таких основних принципах: формування як постійної, так і змінної їх частини; виділення як самостійних об'єктів управління кредиторської заборгованості по товарних операціях (товарний кредит) та поточних зобов'язань по розрахунках. Залучення окремих видів кредитів для фінансування оборотних активів підприємства має здійснюватись за певними критеріями, серед яких найважливішими є: максимальна вартість позикового капіталу та оптимальний термін його залучення [8, c. 16].

Л.О. Мельник науково обґрунтовує сутність ефективності кредитування з боку позичальника на основі принципу раціональності та визначення інтересів суб'єктів кредитних відносин, виділяє основні етапи її оцінки (ефективність залучення, ефективність використання), які розкриваються через визначення критеріїв (вартість кредитних ресурсів, оборотність, доходність, ризик тощо) [9-11]. Нею також порушено питання про врахування галузевих особливостей підприємств роздрібної торгівлі при оцінці їх кредитоспроможності [12].

Разом із тим механізм кредитування торговельних підприємств залишається недосконалим з огляду на галузеву специфіку формування капіталу. Ринкова трансформація економіки України ліквідувала радянську систему кредитування оптової і роздрібної торгівлі, за якою кредити надавалися за символічну плату (1-2 % річних), а державний норматив участі кредитів у забезпеченні потреби підприємств в обігових коштах практично легалізовував постійне перебування кредиту в розпорядженні позичальника. Ринок відкинув таку практику і створив систему залучення кредитів з оплатою відсотків, установлених на ринкових засадах [13, c.7]. Указаний аспект визначає актуальність наукових досліджень у галузі підвищення ефективності залучення й використання кредитних ресурсів у підприємствах торгівлі.

Метою статті є систематизація умов кредитування, дослідження зв'язку параметрів позик із фінансовими показниками діяльності торговельних підприємств і визначення на цій основі перспектив розвитку механізму їх кредитування. Інформаційну основу дослідження складають дані Інтернет-порталу www.smida.gov.ua. Це єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів, який ведеться Державною установою «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України», створеною в 1998 році при Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія). Одним із напрямів діяльності агентства є розповсюдження інформації, що підлягає оприлюдненню відповідно до чинного законодавства та нормативних документів Комісії, до якої поміж іншим належать відомості про одержання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента [14].

Досліджено інформацію про цільове призначення й суми отриманих кредитів, річну процентну ставку, термін користування кредитом, відношення суми кредиту до вартості статутного капіталу та валюти балансу по 11 торговельних підприємствах Донецької області: акціонерним товариствам закритого типу «Торговий дім «Астрон», «Нептун», «Підшипникзбут», «Маркомпрод», «Візаві», «Дон-Трейд», «Керамет», акціонерним товариствам відкритого типу «Компанія «Алекс», «Донецькметалооптторг», «Маріупольський універмаг «Україна», «Рубін». Протягом 2003-2007 рр. перелічені підприємства отримали 31 кредит у таких комерційних банках: АКБ «Укрсоцбанк», ТОВ «Український промисловий банк», АК «Промінвестбанк», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ВАТ КБ «Промекономбанк», АКБ «Інтеграл», ВАТ «Кредобанк», АППБ «Аваль», ЗАТ«Перший український міжнародний банк».

За вказаний період розподіл кредитів за цільовим призначенням такий:

8 договорів - це відкриття кредитної лінії на заготівлю товарів (акціонерні товариства закритого типу «Торговий дім «Астрон», «Нептун», акціонерне товариство відкритого типу «Компанія «Алекс»);

1 кредит - на реконструкцію будівлі універмагу (ВАТ «Маріупольський універмаг «Україна»);

22 договори - поповнення оборотних коштів (інші підприємства)

Таким чином, із отриманих кредитів лише один призначений на інвестиційні цілі, інші - на фінансування поточних потреб.

Через брак власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, які дають змогу більш раціонально організувати оборот коштів підприємств, не витрачати значних фінансових ресурсів на створення товарних запасів.

У процесі кредитування підприємств насамперед ураховуються індивідуальні особливості кругообігу їхніх коштів, які проявляються в розбіжності в часі між вилученням з обороту вартості в грошовій формі та авансуванням коштів у новий оборот. Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином. На першому етапі розраховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими напрямками. На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах. Для цього можна користуватися формулою:

(1)

де К - необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти;

ОК - потреба в оборотних коштах;

ВОК - власні оборотні кошти на початок періоду;

Ппр - поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства;

КЗ - зменшення кредиторської заборгованості.

Основні цілі кредитування для поповнення оборотних коштів: для розрахунків із постачальниками і підрядчиками; для здійснення виплат заробітної плати, прирівняних до них платежів і пов'язаних із цим обов'язкових платежів; для покриття короткострокових касових розривів; для оплати за контрактом, договором тощо (зокрема для здійснення авансових платежів по імпортному контракту); для передфінансування експортних контрактів.

Формами поповнення оборотних коштів може бути строковий кредит чи відновлювальна (револьверна) кредитна лінія банку [15].

Строковий кредит - це юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надати на певний термін обумовлену суму кредиту на визначених умовах. Кредит надається разово або у формі невідновлювальної кредитної лінії, тобто при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом упродовж дії кредитного договору.

Відновлювальна (револьверна) кредитна лінія - кредитна лінія зі встановленим лімітом кредитування. У разі часткового або повного погашення кредиту позичальник може повторно отримати кредит у межах встановленого ліміту упродовж дії кредитного договору.

Банки також надають можливість рефінансувати заборгованість по кредиту, отриманому в іншому банку на фінансування поповнення оборотних коштів. Винятком є заборгованість, прострочена на момент звернення, та проблемна заборгованість, виявлена під час аналізу кредитної заявки позичальника.

Забезпеченням по кредиту можуть бути: нерухоме майно (нежитлова та житлова нерухомість, земельні ділянки); машини та обладнання; майнові права по депозитних договорах; наземні транспортні засоби; товари в обігу; цілісні майнові комплекси; гарантії; цінні папери.

На рис. 1 наведено розподіл наданих кредитів за сумами. Найбільша кількість кредитів (15) не перевищує 1 млн. грн. На інтервал 1-2 млн. грн. припадає 3 кредити, на інтервал 2-3 та 3-4 млн. грн. по 4 кредити. Позики в більших сумах є рідкісними. На рис. 2 наведено розподіл наданих кредитів за термінами. Основна частина кредитів (19 із 31) надана на термін 1 рік, кредити на термін більше 35 міс. (6 договорів) представлені кредитними лініями. Таким чином, переважна кількість аналізованих кредитів належать до мікрокредитів. Спеціально для приватних підприємців та підприємств малого і середнього бізнесу КБ "Надра" пропонує ефективне, доступне й зручне фінансування бізнесу [16].

Додатковими умовами є:

- сума кредиту: від 100 до 250 000 доларів США (в еквіваленті);

- валюта: гривня; долар США, євро - за наявності експортно-імпортних операцій;

- термін кредиту - під заставу: товарів в обороті - до 2 років; рухомого майна - до 3 років; автотранспорту - до 5 років; нерухомого майна - до 10 років;

Рис. 1. Розподіл кредитів, наданих торговельним підприємствам - акціонерним товариствам Донецької обл. протягом 2003-2007 рр., за сумами.

Рис. 2. Розподіл кредитів, наданих торговельним підприємствам - акціонерним товариствам Донецької обл. протягом 2003-2007 рр., за термінами.

Умови оформлення кредиту у КБ «Надра» подано в табл. 1.

Таблиця 1.

Відсоткові ставки по мікрокредитам, які надаються КБ «Надра» станом на 01.06.2008 р.

- розмір застави: не менше 130 % від суми кредиту; при заставі товарів в обороті - не менше 200 % від суми кредиту.

Банк «Надра» пропонує також відновлювану кредитну лінію в гривнях із режимом вільного кредитування (терміном до 2 років), а також відновлювану кредитну лінію з режимом траншевого кредитування. Термін останньої кредитної лінії: до 2 років (у виняткових випадках - до 3 років) - під заставу рухомого майна; до 7 років - під заставу нерухомого майна (частина нерухомого майна не менше 130 %).

При фінансуванні оборотних коштів заставою, крім рухомого і нерухомого майна, можуть бути ще й товари в обороті. Щоправда, отримати кредит під таке забезпечення непросто: оформити заставу значно складніше, ніж, наприклад, іпотеку, через ризик втрати об'єкта застави і складність юридичних процедур. До того ж під заставу товарів в обороті терміни кредитування менші (зазвичай до 24 місяців), відсоткові ставки вищі: 28 % у гривні, обмежена можливість отримання кредиту в іноземній валюті; значно більший розмір забезпечення (200 % вартості кредиту); сума кредиту обмежена 25-30 % виручки від реалізації товарів і послуг компанії за попередні 12 місяців.

Згідно з вітчизняним законодавством у разі, якщо в кредитному договорі як предмет застави передбачене нерухоме майно, транспортні засоби, товари в обороті або переробці, то цей договір повинен бути нотаріально посвідчений. У протилежному випадку умови договору щодо застави слід вважати недійсними [17].

При заставі товарів в обороті або в переробці реалізовані заставодавцем товари припиняють бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу, або транспортній організації для відправлення набувачу, або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. Договір застави товарів в обороті або в переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави. При заставі товарів в обороті або в переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

Застава товарів в обороті застосовується в основному для підприємств торгівлі, коли заставлений товар підлягає реалізації для отримання доходу організації (часто цей дохід і є джерелом сплати боргу по кредиту). Особливістю цього виду застави є те, то предмет застави знаходиться не тільки у повному володінні, а й у повному користуванні й розпорядженні заставодавця. Тобто майно може (повинно) бути реалізоване чи перероблене для підтримки поточної діяльності позичальника. Головною умовою при цьому є заміна реалізованого заставленого товару іншим, не меншим за вартістю, або ж відновлення запасу того ж реалізованого товару в сумі попередньої реалізації цих товарів. Інша назва застави товарів в обороті - це застава із змінним складом.

Товари у своїй більшості схильні до зміни вартості в результаті структурних змін на ринку цього товару, на ринку взагалі, економічного стану в країні тощо, що знижує рівень їх привабливості як забезпечення кредитних зобов'язань банку. Основна увага при заставі товарів в обороті чи переробці повинна приділятись контролю за станом предмета застави і недопущенню суттєвих непередбачених змін в його вартості внаслідок невиважених дій заставодавця.

Ефективність такого виду забезпечення слід розглядати у двох аспектах: з одного боку, висока ймовірність зміни ринкової вартості предмета застави, відносно висока вартість обслуговування (оцінка, контроль, страхування) і висока різниця в разі примусового продажу робить заставу товарів в обороті чи переробці менш привабливою поряд із заставою нерухомості чи рухомого майна. З іншого боку - предмет застави безпосередньо використовується для отримання доходу позичальника і, відповідно, є джерелом для погашення кредиту. Тобто об'єкт застави поряд із виконанням функції забезпечення вторинного джерела повернення кредиту, забезпечує одночасно й основне первинне джерело погашення - це дає змогу позичальнику не «відволікати» своє майно (при інших видах застави майна) від процесу «збуту» і сприяє більш ефективній роботі клієнта. Таким чином, маючи змогу вибору об'єктів застави, банк повинен вирішити, що краще: певною мірою знизити ефективність роботи позичальника, «зачинивши» його майно, але при цьому мати вищий рівень гарантії з боку забезпечення або ж суттєво не впливати на процес використання клієнтом свого майна й ресурсів, сприяючи таким чином поверненню кредиту з первинного основного джерела.

Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах: тверда застава (визначена товарна маса закладається на користь банку); застава товару в обороті (враховується залишок товару відповідного асортименту на визначену суму); застава товару в переробці (із закладеного товару можна виготовляти вироби, але передаючи їх у заставу банку).

Для того, щоб отримати кредит під заставу товарів в оброті, торговельна організація повинна мати незнижувані залишки товарів на певну суму, при цьому товар має бути повністю сплачений, тобто повинен належати заставникові. Існують обмеження на деякі види товарів, які не можуть виступати як застава, - це швидкопсувні продукти, медичні препарати, товари, заборонені до вільної реалізації. При такому виді застави банк здійснює періодичний моніторинг залишків товарів і в разі критичного зниження залишків вимагає дострокового погашення кредитних ресурсів.

Принципові відмінності застави у вигляді товарів в обороті такі - вона нижча за якістю, менш ліквідна, за нею складніше здійснювати моніторинг. Узагалі така застава є вельми специфічною і в разі виникнення проблем із погашенням кредиту банк не завжди уявляє, що з такою заставою робити. Важливим чинником для ухвалення банком рішення про видачу кредиту під заставу товару в обороті є його ліквідність, тобто наскільки швидко в разі невиконання організацією своїх зобов'язань за кредитним договором банк зможе його продати [18].

На рис. 3 наведено розподіл співвідношення вартості отриманого кредиту до суми необоротних і оборотних активів.

Рис. 3. Розподіл співвідношення вартості отриманого кредиту торговельними підприємствами - акціонерними товариствами Донецької обл. протягом 2003-2007 рр., до суми необоротних й оборотних активів, %

Переважна більшість кредитів, залучених торговельними підприємствами (45,16 %) характеризується низьким ризиком, трохи менше - середнім (38,71 %) і 16,13 % - високим.

Стабільну консервативну політику залучення коштів використовують ЗАТ «Підшипникзбут», ВАТ «Рубін», ЗАТ «Візаві». Агресивний підхід до формування кредитних ресурсів притаманний таким підприємствам як ВАТ «Компанія «Алекс», ЗАТ «Нептун», ЗАТ «Маркомпрод», ЗАТ «Дон-Трейд».

Підприємства характеризуються різним рівнем ризику залучених коштів (табл. 2).

Таблиця 2. - Рівень ризику залучення кредитних ресурсів торговельними підприємствами - акціонерними товариствами Донецької обл. протягом 2003-2007 рр.

Для того щоб скористатися кредитом під заставу товарів в обороті, підприємство повинно виконати ряд умов: рахунок переважно в банку-кредиторі, стабільний товарообіг, стабільні джерела повернення коштів, підтверджені договорами з контрагентами. Оцінка позичальника проводиться за такими групами чинників. Перша - на основі фінансових коефіцієнтів - ліквідності й платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності й рентабельності. Далі оцінюється кредитна історія позичальника, його обороти по рахунках у банках. Додатково може оцінюватися залежність від торговельних партнерів, управлінські ризики. Кожна група чинників має свою власну вагу, що визначає значущість цієї групи в загальній оцінці. Грошові кошти не надаються при збитковій діяльності потенційного позичальника за останній звітний період, від'ємному значенні власного капіталу позичальника тощо.

Висновки

1. Узагальнено результати функціонування механізму кредитування торговельних підприємств на макро- і мікрорівнях. Специфіка вітчизняних торговельних підприємств полягає в тому, що питома вага їх необоротних й оборотних активів у зведеному балансі підприємств реального сектора економіки співвідноситься як 11 % : 33 %, а отриманих кредитів - у сукупному портфелі кредитів, наданих комерційними банками нефінансовим корпораціям, складає майже 39 %, у т.ч. 41 % - терміном до 1 року. Це дозволяє висунути гіпотезу про переважне (порівняно з іншими галузями національної економіки) короткострокове фінансування оборотних коштів торговельних підприємств за рахунок кредитних коштів.

2. Досліджено інформацію про цільове призначення й суми отриманих кредитів, річну процентну ставку, термін користування кредитом, відношення суми кредиту до вартості статутного капіталу та валюти балансу по 11 торговельних підприємствах Донецької області - акціонерних товариств протягом 2003-2007 рр., яка підтверджує висунуту гіпотезу. Розподіл кредитів за цільовим призначенням такий: 8 договорів - це відкриття кредитної лінії на заготівлю товарів; 22 договори - поповнення оборотних коштів; 1 кредит - на реконструкцію будівлі універмагу.

3. Основні цілі кредитування для поповнення оборотних коштів: для розрахунків із постачальниками й підрядниками; для здійснення виплат по оплаті праці, прирівняних до них платежів і пов'язаних із цим обов'язкових платежів; для покриття короткострокових касових розривів; для оплати за контрактом, договором тощо. Переважна більшість кредитів, залучених торговельними підприємствами (45,16 %) характеризується низьким ризиком, трохи менше - середнім (38,71 %) і 16,13 % - високим.

4. Формами поповнення оборотних коштів може бути строковий кредит чи відновлювальна (револьверна) кредитна лінія банку. Переваги кредитних ліній для торговельних підприємств порівняно зі строковими кредитами: можливість одержувати кошти в міру необхідності; максимально довге використання кредитних коштів в обігу підприємства; самостійне регулювання розміру заборгованості перед банком; гнучкий підхід до застави; зручна схема погашення кредиту: відсотки - щомісяця, тіло кредиту за вільним графіком: щомісяця/щокварталу, виходячи з бізнес-циклу; можливість дострокового погашення кредиту баз додаткових комісій.

5. Особливостям руху оборотного капіталу торговельних підприємств найбільше відповідає кредитування під заставу товарів в обороті. У той же час слід ураховувати, що така застава розглядається банками як забезпечення невисокої надійності, що виявляється в більш коротких термінах кредитування, більш високих процентних ставках і вимогах до забезпечення.

6. Формами зменшення кредитного ризику й поліпшення умов кредитування при використанні застави товарів в обороті є: наявність високої кредитоспроможності і кредитної історії позичальника, надання документів, що підтверджують ліквідність товару, який закладається: аналіз кон'юнктури ринку аналогічних товарів; динаміка зростання попиту й пропозиції товару протягом декількох років; обсяги продажів у кількісному й вартісному вираженні, перелік постійних постачальників, перевізників і постійних, бажано крупних оптових, покупців тощо.

Перспективами подальших досліджень є обґрунтування пропозицій з удосконалення кредитоспроможності торгівельних підприємств.

Література:

1. Структура балансу підприємств за видами економічної діяльності. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua/>

2. Статистичний бюлетень НБУ (електронне видання). - 2008. - №3. - Режим доступу:< http://www.bank.gov.ua/Statist/electronic%20bulletin/el_bul_032008.pdf

3. Гнедов К. М. Формування системи інвестування підприємств в умовах ринкових відносин: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01. - Донецьк, 2003. - 20 с.

4. Біла О.Г. Власні оборотні кошти - важлива передумова фінансової стабільності торговельних підприємств споживчої кооперації // Вісник. - Львів, 2003. - Вип. 14: Сер.: Економічна. - С. 55-59.

5. Сорока Р.С. Вплив фінансової політики держави на забезпеченість торговельних підприємств оборотним капіталом // Вісник. - Львів, 2005. - N 9. - С. 58-66.

6. Унковська Т.Є. Оптимізація використання фінансового левериджу в кредитній політиці торговельного підприємства // Маркетинг: теорія і практика. - К., 1996. - С. 201-207.

7. Ткаченко С.О. Управління оборотним капіталом торгової організації: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01. - Х., 2005. - 16 с.

8. Балдинюк А.Г. Управління фінансуванням оборотних активів торговельних підприємств: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.05. - К., 2005. - 21 с.

9. Мельник С.О. Ефективність кредитування підприємств роздрібної торгівлі: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.05. - Х., 2006. - 19 с.

10. Мельник Л.О. Технологія формування політики залучення кредитних ресурсів торговельних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. - Донецьк, 2006. - Вип. 211, т. 1. - С. 161-167.

11. Мельник Л.А. Состояние кредитных отношений в условиях переходной экономики на предприятиях торговли Украины // Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічне обґрунтування у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі. - Х., 2002. - Ч. 2. - С. 323-330.

12. Мельник Л.А. Методика оценки кредитоспособности предприятия торговли // Економіка: проблеми теорії та практики. - Донецьк, 2006. - Вип. 212, т. 1. - С. 181-188.

13. Гусєва О.Ю. Стратегія управління оборотним капіталом торговельних підприємств: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.05. - Донецьк, 2004. - 20 с.

14. Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 N 1591. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <www.rada.gov.ua>

15. Кредити на фінансування оборотних коштів. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.aval.ua/corporate/smb/means/>

16. Мікрокредитування. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://nadrabank.ua/ukr/small-business/lending-programs/microcredit>

17. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1992. - № 47. - Ст. 642.

18. Как взять кредит на выгодных условиях: кредит для юридических лиц от компании Ваш Инвестор. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.vash-investor.ru/uro/>