Інвестиції та їх оцінка

ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЇХ ОЦІНКА

Фінансові ресурси підприємства використовуються для фінансування поточних витрат і інвестицій. Інвестиції - це використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень).

Інвестування капіталу і його види

Фінансові ресурси підприємства використовуються для фінансування поточних витрат і інвестицій.

Інвестиції - це використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень).

Інвестиції можуть бути ризикованими (венчурними), прямими портфельними.

Венчурний капітал являє собою інвестиції у формі випуску нових акцій, що здійснюються в нових сферах діяльності, пов'язаних із великим ризиком. Ризиковане вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансування підприємств, які швидко розвиваються . Найчастіше це відбувається в галузях нових технологій.

Прямі інвестиції - вкладення в статутний капітал компанії з метою одержання прибутку і права на участь у керуванні цією компанією.

Портфельні інвестиції пов'язані з формуванням портфеля : являють собою придбання цінних паперів і інших активів. Портфель - це сукупність зібраних разом різних інвестиційних інструментів для досягнення інвестиційної цілі вкладника.

Принципами формування інвестиційного портфеля є безпека й прибутковість вкладень, їхнє зростання й ліквідність.

Методом зниження ризику значних утрат є диверсифікованість портфеля, тобто покупка певного числа різних цінних паперів. Мінімізація ризику може бути досягнута за рахунок включення до портфеля цінних паперів широкого кола галузей, не пов'язаних між собою. Це робиться для того, щоб уникнути синхронності циклічних коливань їхньої ділової активності. Оптимальна кількість - 8-20 різних видів цінних паперів. При покупці акцій і облігацій одного акціонерного товариства інвестору варто виходити з принципу фінансового леверіджа, що являє собою співвідношення між облігаціями і привілейованими акціями, з однієї сторони, і звичайними акціями з іншої:

Л = [O + А₁]/А₂, де

Л - рівень леверіджа; О - сума випуску облігацій; А₁ - сума випуску привілейованих акцій, А2-сума випуску простих акцій.

Фінансовий леверідж у цьому визначенні є показником стійкості акціонерного товариства, що відбивається і на прибутковості портфеля інвестицій. Високий рівень леверіджа - явище небезпечне.

Вирішуючи питання про створення портфеля, інвестор повинен визначити для себе параметри, якими він буде керуватися:

· Вибрати оптимальний тип портфеля, який може бути зорієнтований на зростання доходу чи на ріст курсової вартості цінних паперів.

· Оцінити відповідно до себе співвідношення ризику й доходу.

· Визначити початковий склад портфеля (консервативний чи агресивний).

· Вибрати схему подальшого управління портфелем.

Інвестування капіталу вимагає урахування процесу інфляції й дефляції. Остання пов'язана з падінням цін, що теж небезпечно для економіки. В Україні кредитори вже навчилися враховувати в умовах надання кредитів величину інфляції, тобто "очікувати" на неї. Величину інфляції додають до звичайного рівня відсотків за кредит, але при цьому варто враховувати попит позичальників на дану позику.

Прийняття довгострокових рішень

Складання інвестиційного плану і його окупності пов'язано з вкладенням коштів на значний проміжок часу для того, щоб допомогти підприємству досягти успіху.

В останні роки оцінка інвестиційних програм стає дуже відповідальною справою. Фінансові можливості підприємств дуже обмежені, тому виникає певна конкуренція між різними проектами. До того ж варто додати, що технології швидко змінюються й зростає вартість проектів. Скласти кошторис капітальних вкладень і їхньої окупності - це означає визначити потенційно необхідні інвестиції, зробити їхню оцінку і вибрати ті з них, які відповідають певним критеріям.

Оцінка інвестицій - це процедура порівняння результатів і витрат проекту на підставі стандартних фінансових критеріїв.

Кожну оцінку треба починати з чіткого визначення, що саме повинна дати інвестиція. Виявлення проблеми, яка буде вирішена за допомогою даного інвестиційного проекту, і визначення можливих альтернатив інвестиції є вирішальним моментом для правильного аналізу.

Більшість капіталовкладень незалежні один від одного. Це значить, що вибір одного капіталовкладення не заважає вибору іншого. Однак буває, коли інвестиційні проекти конкурують між собою за своїми цілями до такого ступеня, що вибір одного заважає вибору іншого. Звичайно так відбувається, коли розглядаються два можливих шляхи рішення однієї проблеми. Такі інвестиційні проекти називаються взаємовиключними.

Другий тип інвестицій стосується послідовних витрат, що робляться на додаток до першого вкладення. Будь-які вкладення в будинки, спорудження й устаткування звичайно несуть додаткові майбутні витрати на підтримку їх у робочому стані, удосконалення і часткову заміну в наступні роки. Такі майбутні витрати треба розглядати вже на першій стадії прийняття рішень.

Всі економічні розрахунки, які використовуються для обгрунтування капіталовкладення, повинні базуватися на проектах і прогнозах майбутніх доходів і витрат. Невірно вважати, що минулі умови залишаться незмінними і для нового проекту. Це потребує від фінансового менеджера здатності прогнозувати майбутні ймовірні зміни сьогоднішніх умов за всіма показниками аналізу.

Невизначеність майбутніх умов, які впливають на інвестиції, -це ризик невідповідності чеканням і одержання недостатнього прибутку чи навіть збитку. Тільки ретельний аналіз і дослідження допоможуть звузити можливість помилок.

Вартість грошей у часі

Вартість грошей у часі - концепція, в основі якої лежить твердження, що рівні суми грошей у різний час мають різну вартість.

Основні фактори, які впливають на зміну вартості грошей у часі:

· інфляція;

· ризик.

При укладанні фінансового чи кредитного договору сторони (кредитор і позичальник) домовляються про розмір процентної ставки - співвідношення суми процентних грошей, виплачуваних за фіксований проміжок часу, до величини позики. Інтервал, за який розраховується процентна ставка, називається період нарахування.

Відсотки виплачуються кредитору в міру їхнього нарахування чи додаються до суми боргу.

Процес збільшення грошової суми в зв'язку з додатком відсотків до суми боргу називають нарощуванням чи ростом початкової суми.

Процентні ставки можуть застосовуватися до початкової суми протягом усього терміну позики (прості процентні ставки) чи до суми з нарахованими в попередньому періоді відсотками (складні процентні ставки).

а) прості відсотки

FV = PV ( 1 + nR),

де

FV - сума, накопичена до кінця n-го періоду, PV - початкова сума позики, R - процентна ставка, n - кількість періодів часу.

б) складні відсотки

У довгострокових фінансово-кредитних операціях, якщо відсотки не виплачуються відразу після їхнього нарахування, а додаються до суми боргу для нарощування суми позики, як правило, застосовують складні відсотки.

FV = PV (1+R)ⁿ,

де

FV - сума, накопичена до кінця n-го періоду; PV - сума позики; R- річна процентна ставка; n - кількість періодів.

Дисконтування доходу застосовується для оцінки майбутніх грошових надходжень із позиції поточного моменту. Інвестор, зробивши вкладення капіталу, керується наступними положеннями:

а) відбувається постійне знецінювання грошей; б) бажано періодично одержувати доход на капітал не нижче певного мінімуму.

Інвестор повинен оцінити, який доход він одержить у майбутньому і яку максимально можливу суму фінансових ресурсів потрібно вкласти в даний проект, виходячи з прогнозованого рівня прибутковості. Ця оцінка ведеться по формулі сьогоднішньої вартості грошей:

Приклад 1. Скільки Ви повинні покласти в банк сьогодні, щоб одержати 20 000 грн. через 10 років при 10% річних?

PV = 20000 / (1+0,1)¹⁰ = 7720 грн.

в) техніка розрахунку вартості грошей у часі за допомогою таблиць

Для розрахунку процентних факторів сьогоднішньої й майбутньої вартості грошей (дисконтування і компаундінга) існують спеціальні фінансові таблиці, які можна знайти в спеціальній літературі по фінансовому менеджменту.

Процентний фактор сьогоднішньої вартості (дисконтування).

К_д = 1/(1+ r)n

Таблиця 1.

Приклад 2. Яку початкову суму Вам необхідно вкласти, щоб одержати через 10 років капітал у 500 000 грн., якщо застосовується складна ставка позикового відсотка 20% річних.

Для цього необхідно використовувати таблицю 1. На перетинанні ряду, що відповідає п = 10, і стовпчика R = 20% знаходимо значення коефіцієнта дисконтування Кд = 0,162.

PV = 500 000 х 0,162 = 81 000 грн.

Таблиця 2. Процентний фактор майбутньої вартості грошей (компаундінга).

Приклад 3. Щоб визначити величину суми, яка наростає, якщо початковий капітал у 10 000 грн. вкладається на 10 років і нарахування відсотків здійснюється по складній процентній ставці 10% річних, потрібно використовувати табл. 2. На перетинанні ряду, що відповідає п = 10, і стовпчика R= 10% знаходимо значення коефіцієнта нарощування: 2,5937.

FV = 10 000 х 2,5937 = 25937 грн.

Чому фінансовим менеджерам так важливо знати нинішню вартість грошей? Справа в тому, що ця вартість служить для порівняння прибутковості різних проектів і інвестицій за певний період. Таким чином, нинішня вартість - це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів із поправкою на ставку дисконту (капіталізації). Дисконтна ставка - це процентна ставка, застосовувана для майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невизначеність, пов'язаних із фактором часу. Існує просте правило: високий ризик означає високу дисконтну ставку, маленький ризик - низьку. У цілому для оцінки дисконтних ставок застосовують такі принципи:

· Із двох майбутніх надходжень більш високу ставку буде мати те, що надійшло пізніше.

· Чим нижче ступінь ризику, тим нижче дисконтна ставка.

· Якщо процентні ставки на фінансовому ринку ростуть, то ростуть і дисконтні ставки.

Основні фактори, які впливають на величину дисконтної ставки:

· величина реальної процентної ставки;

· інфляція;

· ризик.

Дисконтна ставка (R): R = Реальна процентна ставка + Темп інфляції + Премія за ризик.

Процентна ставка

Відсоток - вартість капіталу для інвестора.

Реальна процентна ставка - процентна ставка, виражена в збільшенні вартості одиниці інвестицій (з огляду на інфляцію).

Номінальна процентна ставка - ставка доходу на капітал без урахування інфляції, що оцінює віддачу інвестицій як збільшення кількості товарів, які можна придбати.

Реальна процентна ставка = Номінальна процентна ставка - Темп інфляції.

Мал. 1. Схема розрахунку стандартних фінансових крітеріїв.

· Якщо в розрахунку використовуються поточні ціни, як дисконтну ставку приймають номінальну процентну ставку.

· Якщо в розрахунках використовуються стабільні (базисні) ціни, то як дисконтну ставку приймають реальну процентну ставку.

Інвестиційний аналіз

Програма інвестицій для підприємства - це можливість укласти визначену суму грошей сьогодні для того, щоб одержати доходи в майбутньому. Існує більше п'яти методів оцінки інвестицій, однак найчастіше використовують наступні два методи:

· модель не дисконтування (метод періоду окупності);

· моделі дисконтування (методи визначення внутрішньої норми доходу і чистої поточної вартості).

Для використання вищезгаданих моделей оцінки інвестицій застосовують розрахунок середньозваженої вартості капіталу (СВК), що являє собою середньозважену "ціну" після оподатковування, по якій підприємству обходяться власні й позикові джерела фінансування. Розрахунок СВК застосовується в інвестиційному аналізі:

1. Для співставлення з внутрішньою нормою прибутковості (IKR) проектів. Якщо IRR > СВК, проект може бути схвалений.

2. Для дисконтування грошових потоків при розрахунку чистої теперішньої вартості проектів (NPV). Якщо NPV > 0, проект може бути розглянутий.

Строк окупності зведених витрат - це період часу, протягом якого покриваються початкові інвестиції.

Метод окупності (РР) - це кількість років, необхідних для відшкодування стартових інвестиційних витрат. Він є корисним інструментом при виборі проектів, але в сумнівних випадках його варто використовувати поряд з одним із методів дисконтування.

Чиста нинішня вартість (NPV) - це різниця між поточною вартістю результатів і поточною вартістю витрат за проектом.

Будь-яка програма з NPV > 0 коштує того, щоб її здійснити. Крім того, можна порівняти NPV різних програм, якщо вони розраховані за однією тією ж дисконтною ставкою. Перевага повинна бути віддана програмі з максимальним рівнем NPV

Приклад 4. Фінансові менеджери фірми "Сонет" розглядають можливість взяти участь у двох проектах, які вимагають такі початкові інвестиції: 1-й проект - 20 000 грн., 2-й проект - 24 000 грн., і які дають при процентній ставці 12% у наступні чотири роки такі потоки коштів. Потрібно вирішити, який із двох проектів вигідніший для фірми:

Для того, щоб визначити, який проект вигідніший, застосуємо метод визначення внутрішньої норми доходу. Для цього необхідно грошові потоки по роках помножити на відповідні фактори дисконтування, які можна знайти у фінансових таблицях, про які йшла мова вище. Для одержання NPV необхідно знайти суму отриманих добутків.

Отже, одержуємо:

NPV1 = 7000 х 0,8929 + 6000 х 0,7972 + 8000 х 0,7118 + 6000 х х 0,6355 - 20000 = 540,9

NPV2 = 5000 х 0,8929 + 9000 х 0,7972 + 8000 х 0,7118 + 12000 х х 0,6355 - 24000 = 959,2

Більш вигідним буде 2-й проект, тому що NPV2 > NPV1. Методика визначення чистої нинішньої вартості проекту має три основних переваги:

1. Усі розрахунки ведуться виходячи з грошових потоків, а не з чистих доходів. Грошові потоки (чисті доходи + амортизація) враховують амортизаційні відрахування як джерела фінансових ресурсів. Це важливо, тому що амортизаційні відрахування не є використаними коштами того року, у якому нараховується знос.

2. Методика визначення NPV враховує зміну вартості грошей у часі. Чим більше фактор часу впливає на вартість грошей, тим вище дисконтна ставка, яку фінансовий менеджер повинен вибирати дуже обережно.

3. Затверджуючи проект із позитивним значенням NPY фірма буде нарощувати свій капітал за рахунок цього проекту. Ріст капіталу фірми - це фактично підвищення курсу її акцій і збагачення акціонерів. З цих позицій ця методика є найбільш оптимальним способом оцінки інвестицій.

Ця методика передбачає високу кваліфікацію менеджерів і їхню здатність детально прогнозувати грошові потоки на наступні роки, адже чим більше віддалена якась дата, тим складніше оцінити майбутні грошові потоки. На них впливає багато факторів, наприклад, об'єм продажу продукції, ціна робочої сили, матеріалів, накладні витрати, відсотки за кредит, політика уряду й інші. Переоцінка чи недооцінка майбутніх грошових потоків може привести до помилок в оцінці проекту. До того ж цей метод передбачає незмінність ставки дисконтування протягом всього періоду реалізації проекту, хоч вона, як і процентна ставка по кредиту, міняється щорічно.

Внутрішня норма прибутковості (IRR) - це альтернативний спосіб досягнення того ж результату. Ціль використання IRR полягає в перебуванні однієї дисконтної ставки, при застосуванні до кожного надходження коштів буде давати таку загальну дисконтну вартість, що дорівнює початковим інвестиціям. Це означає, що ми шукаємо таку дисконтну ставку, при якій IRR дорівнює нулю.

Мал. 2. Розрахунок внутрішньої норми доходу.

Внутрішня норма доходу фактично є тією максимальною ставкою, при якій програма може дисконтуватися, чи максимальною процентною ставкою, вона може приносити і все-таки окупати початкові інвестиції. Внутрішня норма доходу показує максимальну величину процентної ставки, під яке можна брати кредит.

Слід зазначити, що для проектів, які мають різні річні грошові потоки, процедура розрахунку IRR буде більш складною. Їх необхідно дисконтувати з урахуванням різних ставок доти, поки не буде знайдена ставка, при якій поточна вартість буде дорівнювати початковим інвестиціям. Внутрішня норма доходу стає тим індексом, який можна застосовувати для оцінки чи порівняння програм капітальних вкладень. Як правило, перевага віддається програмі з найвищим показником IRR. Варто також пам'ятати, що при оцінці ефективності капіталовкладень необхідно по можливості враховувати вплив інфляції. Це можна зробити шляхом коректування на індекс інфляції коефіцієнта дисконтування.

Хмельницький Консалтинговий Центр "Інфо-Лайн" має успішний досвід у роботі з аналізу інвестиційних проектів і їхній розробці. Одним із прикладів є розробка інвестиційного проекту по будівництву заводу з виробництва кисню й азоту для компанії "Інвестсервіс" на одержання кредиту від ЄБРР.

Таким чином, підсумовуючи перелічене вище, можна представити основні методи вибору інвестиційних проектів у табличному варіанті.

Основні методи вибору інвестиційних проектів:

Роблячи висновок, можна стверджувати, що розгляд будь-якого інвестиційного проекту обов'язково вимагає попереднього аналізу й оцінки за допомогою методик, про які ми вже згадували. Слід зазначити також, що при оцінці ефективності інвестицій необхідно по можливості враховувати і вплив інфляції.