Управління фінансами підприємства

13

Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та

природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Реферат з дисципліни

“Фінанси підприємства” на тему

«Управління фінансами підприємства»

Рівне - 2007

Вступ

Метою написання даного реферату для мене стало бажання з'ясувати коли і чому виникло управління. Що собою являє управління у фінансах підприємства, яка його мета, що є предметом і суб'єктом. А також за допомогою яких методів здійснюється вплив на фінансові відносини.

На мою думку тема даного реферату “Управління фінансами підприємства” є досить актуальною на сьогоднішній день, оскільки фінанси підприємства є складовою є складовою частиною фінансової системи і функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється національний дохід - основне джерело фінансових ресурсів. Тому можна стверджувати, що фінансове становище усієї країни визначається станом фінансів підприємств.

В сучасних економічних умовах ефективність діяльності підприємств значною мірою визначається рівнем функціонування їх фінансів. В свою чергу, стан фінансів підприємства впливає на забезпеченість централізованих фондів фінансовими ресурсами.

Тому в даний момент першочерговою задачею для підприємств є зміцнення фінансів підприємств і на цій основі - стабілізація фінансів держави. Ситуація, що склалася, потребує наявності висококваліфікованих фахівців, обізнаних з теорією і практикою фінансової справи.

Управління фінансами підприємства

Управління як діяльність існувало протягом усієї нашої історії. Можна сказати, що управління існувало з того моменту, як у людей виникла потреба у спільній праці. Певна форма управлінської діяльності постала, коли треба було збирати податки, створювати армію, годувати людей, які самі не виробляли харчів.

В словнику слово “управляти ” означає керувати, направляти діяльність кого-небудь, чого-небудь. Тому, управління - це процес впливу на кого-небудь, i що-небудь.

Крім того, слово поєднують з діяльністю органів влади, керівних органів тощо.

Отже, управління можна трактувати як процес впливу, i водночас як систему управляючих суб'єктів, об'єктів, якими управляють, та управлінських дій.

Управління в економiцi це свідоме спрямування економічних i соціальних процесів дія досягнення збалансованості, пропорцiйностi й оптимальності. Світовий досвід переконує, що в основі успiхiв прогресу завжди лежать безпосередні економічні інтереси людини, дисципліна i порядок, чітка система організації та управління процесами капiталотворення, формування фойдiв нагромадження i споживання.

У фінансах підприємств управління означає процес впливу на фінансові відносини, фінансові ресурси, їх організацію для реалізації фінансової політики господарюючого суб'єкта. Крім того, управління фінансами можна визначити як сукупність всіх органів апарата управління підприємства та їх управлінських дій.

Метою фінансового управління є забезпечення Підприємства необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються i використовуються в усіх ланках фінансово-господарської роботи підприємства.

Суб'єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на пiдприємствi.

У практичному планi управлiння фiнансами пiдприємств

це сукупнiсть форм i методiв цiлеспрямованого впливу суб'єктiв управлiння на формування i використання фiнансових ресурсiв.

Поняття “управлiння фiнансами” пов'язують з управлiнням на рiвнi держави чи галузi. На рiвнi пiдприємств рiзних органiзацiйних форм та рiзних форм власностi в сучасних умовах використовують поняття “фiнансовий менеджмент”. Фiнансовий менеджмент - це управлiння фiнансами пiдприємства, направлене на досягнення його мети за допомогою певних методiв.

Управління фiнансами пiдприємств базується на об'єктивних та суб'єктивних законах суспiльного розвитку, на знаннi та використаннi закономiрностей розподiлу готового продукту i валового доходу пiдприємства.

Сутнiсть поняття фiнансового управлiння можна трактувати як iнструмент реалiзацiї фiнансiв та фiнансової полiтики, як сукупнiсть методiв впливу на органiзацiю i використання фiнансових вiдносин та фiнансових ресурсiв, як сукупнiсть управлiнських структур i фiнансового апарату на всiх рiвнях управлiння пiдприємством.

Фiнансове управлiння має свою систему функцiй, якi пропонується визначати у такому складi:

- взаємодiя всiх елементiв апарату управлiння пiдприємства;

- створення ефективних органiзацiйних структур управлiння;

- аналiз фiнансових ресурсiв i фiнансових вiдносин;

- прогнозування, планування, регулювання фінансових процесів;

- обгрунтування й прийняття оперативних фінансових рішень;

- контроль за виконанням розроблених планiв та прийнятих фiнансових рiшень.

Вплив на фiнансовi вiдносини здiйснюється за допомогою спецiальних методiв:

- фiнансового прогнозування;

- фiнансового планування;

- фiнансового регулювання;

- фiнансового контролю.

Значне мiсце в управлiннi фiнансами пiдприємства займає прогнозування. Фiнансове прогнозування це передбачення ймовiрного фiнансового стану пiдприємства, обгрунтування показникiв фiнансових планiв. Прогнози можуть бути середньостроковими (5 - 10 рокiв) i довгостроковими (бiльше 10-ти рокiв). Фiнансове прогнозування передує стадiї складання фiнансових планiв, розробляє концепцiю фiнансової полiтики на певний перiод. Мета фiнансового прогнозування - це визначення реально можливого обсягу фiнансових ресурсiв, джерел їх формування, напрямки їх використання на перiод, що прогнозується. Фiнансовi прогнози дозволяють фiнансовому пiдроздiлу пiдприємства намiтити рiзнi варiанти розвитку та удосконалення системи фiнансових вiдносин, форми та методи реалiзацiї фiнансової полiтики.

Фiнансове прогнозування передбачає застосування рiзних методiв, основними з яких є:

- асоцiацiй i аналогiй;

- побудова економетричних моделей, що описують динамiку показникiв фiнансових планiв в залежностi вiд факторiв, що визначають i впливають на економiчнi процеси;

- кореляцiйно-регресивний аналiз;

- метод безпосередньої експертної оцiнки;

При цьому використовується системний пiдхiд, який залучає наступнi елементи дiалектичної логiки:

- об'єктивнiсть i повноту розгляду напрямкiв розвитку i показникiв;

- аналiз економiчних процесiв у динамiцi та розвитку;

- винчення явищ у взаємозв'язку i взаємозалежностi;

- iсторичний пiдхiд.

Створення вiдповiдного фiнансового прогнозу є досить складним завданням. Адже, коливання фiнансових ринкiв i швидкi змiни у фiнансових вiдносинах не лише ускладнюють прогнозування, а й пiдвищують його важливiсть. Фiнансовi прогнози не можуть бути виконанi з великою точнiстю, тому що може вiдбутися багато подiй, якi спричинять невiдповiднiсть мiж дiйснiстю i прогнозом.

Процес фiнансового прогнозування зосереджується на таких аспектах:

* фiнансовi ресурси;

* економiчний та фiнансовий стан;

* фiнансова полiтика.

Розрахунок прогнозних показникiв та визначення рiвня фiнансового становища в майбутньому здiйснюється в декiлька етапiв

Перший етап - на пiдставi аналiзу показникiв попереднiх перiодiв складається аналiтичний баланс i визначаються вхiднi данi для розрахунку необхiдних показникiв, що рангуються залежно вiд ступеня їх вагомостi.

Другий етап - видiлення факторiв, якi мають першочерговий вплив на вiдiбранi показники, визначаються допустимi межi впливу цих факторiв.

Третiй етап винчаються можливостi виходу на розрахунковi величини факторiв.

На цих розрахунках базуються висновки про фiнансовий стан (фiнансовi вiдносини), намiчається стратегiя дiй та складається фiнансовий план.

В економiчнiй лiтературi планування представляють як дiяльнiсть з прийняття рiшень, якi орiєнтовавi на майбутнє.

Фiнансове планування розглядають на пiдприємствi як дiяльнiсть по збалансуванню i пропорцiйностi фiнансових ресурсiв.

При цьому збалансування означає оптимальне спiввiдношення мiж фiнансовими ресурсами, джерелами їх формування та обсягами використання.

Фiнансове планування представляє собою складову загальноекономiчного планування пiдприємства, в основi якого лежать показники соцiально-економiчного розвитку. Фiнансове планування направлено на координацiю дiяльностi всiх вiддiлiв фiнансової структури пiдприємства.

Головним об'єктом фiнансового планування є фiнансовi вiдносини i фiнансовi ресурси, якi знаходять своє кiлькiсне вiдображення в планi. Рух коштiв конкретного грошового фонду виражається i закрiплюється у вiдповiдних фiнансових планах.

Процес планування дiяльностi пiдприємств в нових господарсъких умов використовує систему бюджетування. Бюджет на рiвнi підприємства - це плановий документ, що вiдображає господарські операцiї пiдприємств та результати, пов'язанi з їх виконанням.

Сучасним методом фiнансового планування є фiнансове програмування, яке використовує програмно-цiльовий пiдхiд. В основу цього методу покладено чiтке формулювання мети й задач i визначення засобiв їх досягнення та вирiшення.

Вибiр варiанта програми залежить, перш за все, вiд ресурсних факторiв. При цьому враховуються не тiльки масштаби, значення та складнiсть досягнення мети, але й обсяг наявних ресурсiв, є, очiкуваний сумарний ефект, потенційнi втрати вiд недосягнення мети.

Фінансове програмування використовується в розвинутих країнах з 60-х рокiв. Сутність його полягає в складаннi “плаваючих” планiв видаткiв на п'ять рокiв. Кожний рiк план підлягає коригуванню на основi очiкуваного виконання показникiв плану поточного року. Показники при цьому пересуваються за 5-рiчною шкалою на рiк вперед. Планові показники 1-го майбутнього року є директивними, а в наступнi 4 роки орiєнтовними.

Сьогодні в Україні використовуються цiльовi комплексні програми, що представляють собою систему науково-дослідних, органiзацiйно-господарських та інших заходів, які направлені на досягнення поставленої мети збалансування по ресурсах та виконавцях. Водночас управлiнська дiяльнiсть має у своєму складi контрольні дії, спрямовані на те, щоб гарантувати виконання поставлених завдань. Отже, фінансовий контроль є i повинен бути важливою функцiєю державного управління фінансами.

Сутнiсть фiнансового контролю як методу управлiння та як поняття зводиться до процесу вивчення, порiвняння, виявлення, фiксацiї проблем змiсту i вiдображення в облiку господарських операцiй та вжиття заходiв для їх розв'язання, усунення порушень, попередження в подальшому. Необхiдно вiдмiтити, що фiнансовий контроль необхiдно розглядати як систему, якою є контролюючi суб'єкти, пiдконтрольнi об'єкти та контрольнi дiї.

Побудова ефективної системи управління фiнансами пiдприємства передбачає створення вiдповiдної фiнансової служби пiдприємства. Враховуючи обсяги i складнiсть задач, що вирiшуються на пiдприємствi, його фiнансова служба може бути представлена:

- фiнансовим управлiнням - на великих пiдприємствах;

- фiнансовим вiддiлом на середнiх пiдприємствах;

- фiнансовим директором або головним бухгалтером, який займається не тiльки питаннями бухгалтерського облiку, але й питаннями фiнансової стратегії - на малих пiдприємствах.

Структура фінансової служби представлена на рисунку 1.

13

Рис. 1. Структура фiнансової служби підприємства

На бухгалтерiю покладаються обов'язки вести бухгалтерський облiк пiдприємства та формувати його вiдкриту фiнансову звiтнiсть у вiдповiдностi до встановлених вимог та положень.

Аналiтичний вiддiл зобов'язаний аналiзувати й оцiнiовати фiнансовий стан пiдприємства, виконання планових завдань по прибутку, обсягам виробництва та реалiзацiї, пiдтримувати лiквiднiсть та рентабельнiсть пiдприємства.

Оперативний вiддiл виконує збiр рахункiв, накладних, простежує їх оплату, забезпечує ефективнi взаємовiдносини з банками з приводу безготiвкових розрахункiв та отримання готiвкових коштiв, контрагентами з приводу оплати товарiв, послуг, вирiшення спiрних питань, державою - з приводу сплати податкiв, обовязкових платежiв, штрафiв, пенi та iнших заходiв економiчного впливу на пiдприємство.

Вiддiл по роботi з цiнними паперами займається формуванням й управлiнням портфелем цiнних паперiв, забезпечує його ефективнiсть з позицiї доходностi i ризику.

Функцiонування будь-якої системи управлiння фiнансами здiйснюється в рамках чинних законодавчих актiв i нормативної бази. У вiтчизнянiй теорiї та практицi питання стратегiчного управлiння дiяльністю пiдприємством до цього часу недостатньо розробленi. Частково це пояснюється тим, що функцiя стратегiчного управлiння тривалий час належала державi. Крiм того, дається взнаки недосконалiсть правового, законодавчого, економiчного регулювання в державi, а також нестабiльнiсть законоданчої бази, вiдсутнiсть практичного досвiду у фахiвцiв.

Враховуючи, що ринок передбачає роботу підприємства в умовах конкуренцiї, сьогоднi дiлова стратегiя пiдприємств нацiлена на досягнення стратегiчних конкурентних переваг. Отже, стратегiю можна визначити як узагальнюючий план управлiння, який орiєнтовано на досягнення основних цiлей пiдприємства шляхом виявлення та реалiзацiї довгострокових конкурентних переваг на даному ринку.

Таким чином, управлiння фiнансами пiдприємств (фiнансовий менеджмент) забезпечує його господарську дiяльнiсть фiнансовими ресурсами, вирiшує iснуючi фiнансовi протирiччя у фiнансових вiдносинах, здiйснює контроль за дотриманням фiнансової дисциплiни, нацiлене на подальший розвиток пiдприємства, досягнення його стратегiчних цiлей.

Висновок

Управління існувало з моменту, як у людей виникла потреба у спільній праці. Певна форма управлінської діяльності постала, коли треба було збирати податки, створювати армію, годувати людей, які самі не виробляли харчів.

Управління - це процес впливу на кого-небудь, i що-небудь.

Управлення у фінансах підприємств означає процес впливу на фінансові відносини, фінансові ресурси, їх організацію для реалізації фінансової політики господарюючого суб'єкта.

Метою фінансового управління є забезпечення Підприємства необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються i використовуються в усіх ланках фінансово-господарської роботи підприємства.

Суб'єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на пiдприємствi.

Управління фінансами підприємств базується на об'єктивних та суб'єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та використанні закономірностей розподілу готового продукту i валового доходу підприємства.

Вплив на фінансові відносини здійснюється за допомогою спеціальних методів: фінансового прогнозування, фінансового планування, фінансового регулювання, фінансового контролю.

Значне місце в управлiннi фінансами підприємства займає прогнозування. Фінансове прогнозування це передбачення ймовірного фінансового стану підприємства, обґрунтування показників фінансових планів.

Мета фінансового прогнозування - це визначення реально можливого обсягу фінансових ресурсів, джерел їх формування, напрямки їх використання на період, що прогнозується.

Фінансове планування представляє собою складову загальноекономічного планування підприємства, в основі якого лежать показники соціально-економічного розвитку. Фінансове планування направлено на координацію діяльності всіх відділів фінансової структури підприємства.

Головним об'єктом фінансового планування є фінансові відносини i фінансові ресурси, які знаходять своє кiлькiсне відображення в плані. Рух коштів конкретного грошового фонду виражається i закріплюється у вiдповiдних фінансових планах.

Таким чином, управління фінансами підприємств забезпечує його господарську діяльність фінансовими ресурсами, вирішує існуючі фінансові протиріччя у фінансових відносинах, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни, націлене на подальший розвиток підприємства, досягнення його стратегічних цілей.

Список використаної літератури

1. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред.. д. е. н., проф.. Г. Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

2. Балабанові Й. Т, Основи фінансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 1997.

3. Білик М. Д, Управління фінансами державних підприємств. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 312 с.

4. Зятковський І. В, Фінанси підприємств: Навч. Посібник. - 2-ге вид. перероб. Та доп. - К.: Кондор - 2003. - 364 с.

5. Фінанси підприємств. Підручник / За ред.. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2002 р.

6. Філімоненко О. С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Житомир, 2000.

7. Бріхгем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К. 1997 р.