Фінансові ресурси підприємства

Економічний аналіз складаються в оцінці ділової привабливості товару і дозволяє вчасно усунути комерційно малоефективні варіанти з ще залишилися послу проходження через попередні етапи ідея.

5. Фінанси: власні та залучені кошти. Співвідношення

Джерелами власних фінансових ресурсів є:

статутний капітал (кошти від продажу акцій і пайові внески учасників);

резерви, накопичені підприємством;

інші внески юридичних і фізичних осіб (цільове фінансування, добродійні внески й інше.).

Залучені позикові фінансові ресурси підприємства найчастіше зустрічаються у формі:

банківських кредитів і позик;

коштів від випуску й продажу облігацій підприємства;

позик від інших небанківських суб'єктів ринку.

Підприємство, що використовує тільки власний капітал, має найвищу фінансову стійкість (його коефіцієнт автономії дорівнює одиниці), але обмежує темпи свого розвитку й можливості приросту прибутку на вкладений власний капітал (у зв'язку з неможливістю розширення господарської діяльності за рахунок використання позикового капіталу).

Позиковий капітал характеризується наступними позитивними особливостями:

1. Досить широкими можливостями залучення (особливо при наявності чи гарантії застави).

2. Збільшенням фінансового потенціалу підприємства при необхідності істотного зростання темпів росту обсягу господарської діяльності.

3. Можливістю збільшувати приріст рентабельності власного капіталу (за рахунок забезпечення розширення господарської діяльності).

У той же час використання позикового капіталу має наступні недоліки:

1. Складність залучення, тому що воно залежить від рішення інших суб'єктів, що хазяюють, (кредиторів), що при визначеному негативному іміджу підприємства взагалі можуть відмовити у видачі кредиту.

2. Необхідність надання відповідних сторонніх гарантій (страхових компаній, інших суб'єктів, що хазяюють,) чи застави. При цьому гарантії надаються, як правило, на платній основі.

3. Зниження норми рентабельності активів, тому що прибуток підприємства зменшується на суму виплачуваних відсотків за кредит.

4. Зниження рівня фінансової стійкості підприємства, а відповідно зростання ризику банкрутства.

Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку й можливості приросту рентабельності власного капіталу, однак утрачає свою фінансову стійкість (при збільшенні далі позикового капіталу коефіцієнт автономії прагне до нуля).

Таблиця 3 - Структура пасивів підприємства

Чим вищий рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

З таблиці 3. видно, що власний капітал має тенденцію до пониження. За звітний рік вона зменшилась на 0,5%, так як темпи росту позиченого капіталу вищі темпів росту власного капіталу. Збільшився також коефіцієнт фінансового ризику на 1%. Це свідчить про те, що фінансова залежність підприємства від зовнішніх інвесторів підвищилась і значить знизилась його ринкова врівноваженість.

Таблиця 4 - Динаміка структури власного капіталу

З даних таблиці можна зробити висновок, що суттєвих змін в структурі власного капіталу не спостерігається. Єдиним недоліком є те, що в звітному році підприємство зазнало збитків на суму 1645 тис.грн.

Таблиця 5 - Динаміка структури позикового капіталу

З даних таблиці видно, що підприємство в звітному році ліквідувало заборгованість по довгостроковим кредитам (103 тис.грн.), що становить 0,77 % всього позиченого капіталу. В свою чергу збільшилась заборгованість по короткостроковим кредитам банку (505 тис.грн.). Залучення позикових коштів в оборот підприємства є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану при умові, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового стану підприємства.

На підприємстві також в значній мірі зменшилась питома вага позичених коштів (10,51% до всього обсягу позикового капіталу), що є позитивним явищем для підприємства і зменшує залежність від кредитодавців.

Негативним моментом в діяльності підприємства є те, що в значній мірі збільшилась заборгованість за товари, роботи і послуги, які не сплачені в строк, розрахунки з бюджетом.

Як відомо, власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відрахувати суму довгострокових активів.

Таблиця 6 - Визначення суми власних оборотних засобів

Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів відрахувати суму короткострокових фінансових зобов'язань. Різниця може показати, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу чи що залишається в обороті підприємства, якщо погасити всю короткострокову заборгованість кредиторам.

Таблиця 7 - Визначення суми власного оборотного капіталу та його питомої ваги в сумі поточних активів

Аналізуючи дані таблиць 7 можна сказати, що на кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталу зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114тис.грн. (6114-10228), що свідчити про зменшення фінансової залежності підприємства і нестійкості його стану. Цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.

Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів.

Розраховується також структура розподілення власного капіталу, а саме доля власного оборотного капіталу в загальній його сумі. Відношення власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.

Таблиця 8 - Визначення коефіцієнта маневрування власного капіталу

На підприємстві по стану на кінець року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.

Таблиця 9 - Забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування

Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.

Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат (матеріальних оборотних активів) є одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.

Висновки

Можна зробити деякі висновки по діяльності підприємства. У звітному році порівняно з попереднім різко зменшився обсяг виробництва продукції (на 67%), що свідчить про погіршення використання основних фондів. Мало того, при значному зниженні виробництва, готової продукції на складах її суттєво збільшилось на 5358 тис.грн., або на 41%, що говорить про неспроможність підприємства реалізувати свою продукцію, в основному за рахунок високої її собівартості. Все це вплинуло на зменшення балансового прибутку підприємства майже вдвічі (на 2061 тис.грн. або 52 %), що є негативним для підприємства так як свідчать про відсутність джерела поповнення власних засобів.

Позитивним моментом діяльності підприємства є зростання його стійкості, тобто підвищення проценту забезпеченості - забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування на 9 % (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився. Ще одним позитивним моментом є те, що в звітному році підприємство перейшло з кризового фінансового стану в нестійке фінансове становище.

Проаналізувавши ефективність використання капіталу, ми бачимо, що оборотність капіталу в деякій мірі зросла на 0,01, що спричинило зменшення тривалості обороту на 678,8 днів. Внаслідок прискорення оборотності капіталу підприємство забезпечило приріст прибутку у звітному році на 279,1 тис.грн.

Список використаної літератури

1. Балабанов І.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта.-М.: Финансы и статистика,2004.

1. Бандурка Фінансова діяльність підприємств.-Київ.:”Либідь”,2008р

2. Бородина Е.И.Финансы предприятий.-М.:Юлити .-2005.

3. Герчикова И.Н. Менеджмент: підручник. М., 2004

4. Донцова Л.В. Інноваційна діяльність: стан, необхідність державної підтримки, податкове стимулювання. // Менеджмент у Росії і за рубежем. №3, 2008

5. Єфіменко В., Фаттух Ібрагім. Напрями і показники аналізу фінансових ресурсів і фінансового становища підприємства за рубежем. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001.

6. Ільєнкова С.Д. Інноваційний менеджмент. М.:- Банки і біржі, 2007.

7. Методичний посібник "Фінансова звітність за П(С)БО" - методичний посібник "Фінансова звітність за національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку", Київ: Лібра, 2009.

8. Котлер Ф. Основи маркетингу. М.: - Ростинтэр, 2006

9. Уотермен Р. Фактор відновлення. Як зберігають конкурентноздатність кращі компанії. М.:- Прогрес, 1988

10. Скамай Л. Ризики в інноваційному підприємництві. // РИЗИК. №5- 6, 2008

11. Фатхутдинов Р.А. Інноваційних менеджмент = Innovatory management: підручник для студентів вузів за фахом і напрямком "менеджмент". - М.:- Бізнес-школа «Интел-Синтез», 2008