Чистий дохід реалізується у вигляді акцизів, податку на додану вартість, відрахувань у фонди пенсійного й соціального страхування, інші державні цільові фонди тощо. Значна частина чистого доходу реалізується у формі прибутку. Отже, чистий дохід є найважливішим джерелом фінансових ресурсів підприємства.

2.3Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції

(робіт, послуг)

В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такі фактори, як зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін на реалізовану продукцію, цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення. Методику формалізованого розрахунку факторних впливів на прибуток від реалізації можна показати на наступних прикладах:

1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції (P):

P=Р1 - Р0,

де: Р1 - прибуток за звітний період;

Р0 - прибуток за базисний період.

2. Розрахунок впливу на прибуток зміни відпускних цін на реалізовану продукцію (Р1):

Р1 = Np1 - Np1,0 = p1q1 - p0q1,

де: Np1 = p1q1 - реалізація у звітному періоді за цінами звітного періоду (p - ціна товару; q - кількість товарів);

Np1,0 = p0q1 - реалізація у звітному періоді за цінами базисного року.

3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції (Р2) (власне обсягу продукції в оцінці по плановій (базовій) собівартості):

Р2 = P0K1 - P = P0(K1-1),

де: P0 - прибуток базисного періоду;

K1 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції;

K1 = S1,0/S0,

де:S1,0 - фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період в цінах та тарифах базисного періоду;

S0 - собівартість базисного періоду.

4. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції, зумовлений змінами в структурі продукції (Р3):

Р3 = P0(K2- K1),

де: K2 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам;

K1 =N1,0/N0,

де:N1,0 - реалізація у звітному періоді за цінами базисного періоду;

N0 - реалізація у базисному періоді.

5. Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції (P4):

P4=S1,0 - S1,

де:S1,0 - собівартість реалізованої продукції за звітний період за цінами та умовами базисного періоду;

S0 - фактична собівартість реалізованої продукції базисного періоду.

6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зсувів у складі продукції (P5):

P5=S0K2 - S1,0

Окремим розрахунком за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали та тарифів на послуги (P6), а також економії викликаної порушенням господарської дисципліни (P7). Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку:

P= Pі .і=1

де: P - загальна зміна прибутку;

Pі - зміна прибутку за рахунок і-го фактора.

Визначимо ступінь впливу на прибуток наступних факторів:

а) зміни відпускних цін на продукцію; розраховується як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції у діючих цінах та реалізацією у звітному періоді в цінах базисного періоду. У прикладі даного підприємства вона дорівнює 5290 грн. (45660-40370). Додаткова виручка від реалізації була отримана в основному за рахунок підвищення цін на поліграфічну продукцію: вродовж І кварталу 2010 (звітний період) ціни зросли приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого скоротився попит;

б) зміни цін на матеріали, тарифів на електроенергію та перевезення, тарифних ставок (окладів) оплати праці; розраховується на основі даних по собівартості продукції. Протягом звітного періоду збільшення ринкових цін, а також тарифів на транспортні перевезення зумовили зростання витрат виробництва на підприємстві на 3200 грн.; тарифи оплати праці підвищилися на 4500 грн., що в сумі призвело до зменшення прибутку на 6700 грн.;

в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану заходів по оплаті праці, техніці безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин;

г) збільшення обсягу продукції в оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450 : 25730). Потім здійснюють корегування базисного прибутку і вираховують з нього базисну величину прибутку:

10320 1,210649 = 2174 грн.;

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:

10320(40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;

є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719);

е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скоригованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 1,11983325730 - 31150 = -2337.

Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними періодом становить -1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів.

Результати розрахунків можна представити у вигляді звіту впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.):

Показники Сума

Загальне відхилення прибутку -1079

Зокрема за рахунок факторів:

а) зміна цін на продукцію 5290

в) зміна цін на матеріали та тарифів -6700

г) порушення господарської дисципліни -

д) зміна обсягу продукції 2174

є) зміна структури продукції -937

е) зміна рівня витрат (режиму економії) 1431

е) зміна структури витрат -2337

Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість коригувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції.

3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

3.1 Обґрунтування та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

Успіх керування фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу на підприємстві. Структура капіталу може бути перешкодою для підприємства. Вона також прямо впливає на рентабельність, норму прибутку, коефіцієнтів ділової активності та оборотності на підприємстві.

На АТ “Сумихліб” Хлібокомбінат № 1 можна запропонувати такі напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

зменшення запасів та готової продукції на складах підприємстві;

зменшення дебіторської заборгованості;

зменшення поточних зобов'язань.

Як оборотний капітал на підприємстві використовуються поточні активи. Фонди, використовувані як оборотний капітал, проходять визначений цикл. Ліквідні активи використовуються для покупки вихідних матеріалів, що перетворюються у готову продукцію; продукція продається в кредит, створюючи рахунки дебіторів; рахунки дебітора оплачуються й інкасуються, перетворюючись в ліквідні активи.

Будь-які фонди, не використовувані для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату пасивів. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу чи виплачені у виді доходів власникам.

Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування першого заходу.

Перший захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконалюванні керування запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати збереження зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і з ризиком псування товарів, а також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що міг бути отриманий в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів і дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності оборотних коштів. Застій запасів, які у свою чергу не можуть бути використані і створюють нестачу оборотного капіталу, що примушує підприємство ставати боржником. А це явище, як правило негативно впливає на структуру капіталу підприємства.

Прискорення оборотності оборотних коштів веде до росту обсягів виробництва й реалізації продукції. Великий запас готової продукції (зв'язаний з передбачуваним обсягом продажу) скорочує можливість утворення дефіциту продукції при зненацька високому попиті.

Другий захід. Прискорення оборотності оборотного капіталу складається в зменшенні рахунків дебіторів.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, система розрахунків і інше. Керування дебіторською заборгованістю припускає насамперед контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Оплата товарів постійним клієнтам, звичайно, пропонується в кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів. В економічно розвитих країнах широко розповсюдженої є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

покупець одержує двопроцентну знижку у випадку оплати отриманого товару протягом десяти днів із початку періоду кредитування;

покупець оплачує повну вартість товару, якщо оплата відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;

у випадку несплати протягом місяця покупець буде змушений додатково оплатити штраф, величина якого може варіювати в залежності від моменту оплати.

Третій захід. Спрямований в зменшені поточних зобов'язань.

По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат. По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних запасів та готової продукції на складі. А також отримати кошти від дебіторів.

Собівартість в 2008 році складала 26672,4 тис. грн. в 2009 році 37988,8 тис. грн.) Виходячи з аналізу прибутку існує ймовірність, що в прогнозний період собівартість буде становити 40527,73 тис. грн.

Відділ маркетингової служби передбачає збільшення випуску продукції на 10 відсотків із прогнозу попиту та відкриття додаткових каналів збуту, таких як, (об'єкти малого архітектурного спорудження та інші.) продукція буде реалізована.

Кредиторська заборгованість складатиме (з урахуванням зменшені її на 17 відсотків), 2937,2 тис. грн. середнє значення її буде 3234,85 тис. грн.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на прогнозний рік складатиме:

К окз. = 40527,73 : 3234,85 = 12,52

Це майже на 1,6 процент більше ніж попередній коефіцієнт минулого року. (12,56 : 12,33 = 101,6).

Слід також зазнати, що на підприємстві існує асортимент, який не приносить прибуток. Після проведеного аналізу з'ясувалось, що вісім видів продуктів не мають прибуток.

Це батон із родзинкою, булочка “родзинка”, здоба з повидлом, здоба з повидлом в упаковці, здоба фігурна, витушка з кокосом упакована в плівку, торт “Святковий”. Загальною масою 4,4 тон на рік. А це додатково знизить об'єм запасів і призведе до зменшення видатків на закупівлю сировини. Виходячи з потужності основних засобів збільшення виготовлення не спричинить додатково залучення основних засобів.

3.2 Визначення операційного лівериджу та ефекту фінансового важеля на прогнозний період

Основний якісний фактор, який впливає на формування балансового прибутку від об'єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується ефектом операційного лівериджу.

Ефект впливу цього фактора на суму балансового прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, пов'язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше підприємницький ризик.

Він показує також на скільки збільшиться прибуток при збільшенні об'ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на 2010 рік збільшити об'єм випуску продукції і виручку на 10 процентів, то при збільшенні об'єму випуску продукції також збільшується і величина змінних витрат на 10 процентів.

Таблиця 3.2.1

Розрахунок результатів на 2010 рік

№	Показник	Коефіцієнт збільшення	За 2009 рік в тис. грн.	На 2010 рік в тис. грн.	В процентах до виручки
1	Виручка від реалізації	1,1	46815,9	51497,49	100
2	Змінні витрати	1,1	25389,3	27928,23	54
3	Валова маржа		21426,6	23569,26	46
4	Постійні витрати	-	12599,5	12599,5	-
5	Прибуток	-	8827,1	10969,76	-

Таблиця 3.2.2

Розрахунок сили операційного важеля на прогнозний період

Показник	За 2009 рік	На 2010 рік	Відхилення
Сила впливу операційного важеля	21426,6 : 8827,1 = 2,42	23569,26 : 10969,76 = 2,14	(2,14 : 2,42) = 0,88

З отриманих даних видно, що при зміні об'єму випуску продукції на 10 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля. Тобто сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат, а чим більша сума постійних витрат, тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.

Виходячи із розрахунків на прогнозний період видно, що сила впливу операційного важеля зменшилася на 12 % (100 - 88) від попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені об'ємів випуску продукції на 10 % величина прибутку збільшується на 124,27 % (10969,76 : 8827,1) x 100. І величина збільшення прибутку відповідно буде 2142,66 тис. грн. (10969,76 - 8827,1).

Розрахуємо другий показник операційного лівериджу, показник порогу рентабельності.

Поріг рентабельності = 12599,5 : 0,46 = 27390,21

а) значення прибутку в 2009 році.

б) значення прибутку на прогнозний період.(2010 рік)

Як бачимо поріг не змінюється, тобто залишився таким, яким він був в 2009 році. (27390,21 = 27390,21).

Розрахунок порогу фінансової міцності.

Таблиця 3.2.4

Розрахунок запасу фінансової міцності на прогнозний період.

Показник	В 2009 році.	В 2010 році	Відхилення.
Запас фінансової міцності.	(46815,9 - 27390,21) = 19425,69	( 51497,49 - 27390,21 ) = 24107,28	(24107,28 : 19425,69) x 100 = 124,0 %

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Метою роботи стала розробка заходів для підвищення ефективного використання грошових надходжень Акціонерного товариства “Сумихліб” Хлібокомбінат №1, на основі теоретичного огляду питання і його аналізу по фактичним даним.

1. Об'єктом дослідження даної роботи виступає АТ “Сумихліб” Хлібокомбінат №1. Основною метою підприємства є отримання прибутку. Це підприємство харчової промисловості, яке займається випуском і реалізацією хлібобулочних та кондитерських виробів. 60 % грошових надходжень - від хлібобулочного виробництва та кондитерського виробництва в загальному обсязі реалізації і 40 % - інші надходження. .

2. З теоретичних позицій фінансові ресурси підприємства -- це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання зобов'язань, здійсненню витрат по розширеному відтворенню й економічному стимулюванню працюючих. Джерелом формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок власних і залучених засобів.

Управління фінансовими ресурсами - це сукупність цілеспрямованих методів, операцій, важелів, прийомів впливу на різноманітні види фінансів для досягнення певного результату.

Формування фінансовими ресурсами здійснюється за рахунок моделювання фінансової звітності та з урахування операційного та фінансового лівереджу.

Моделювання фінансової звітності - це побудова прогнозного фінансового балансу на якій відображаються фінансово-господарські операції.

Фінансовий лівередж вимірює ефект, що полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу за допомогою збільшення частки позикового капіталу в загальній його сумі.

Ефект операційного важеля виявляється в тім, що будь яка зміна обсягу виторгу від реалізації приводить до непропорційної зміни прибутку.

3. Аналіз складу і структури джерел фінансових ресурсів по хлібокомбінату №1 показав, що найбільшу частку джерел займає власний капітал 76 % у відношенні до всього активу балансу. Частка позикових джерел засобів зросла на 9,7 відсотків при одночасному зниженні частки власного капіталу на 3 відсотки. У складі позикових джерел головну частину займає кредиторська заборгованість.

Позитивним є те, що у підприємства немає короткострокових і довгострокових зобов'язань.

Отже основні недоліки, які виявилися при аналізі, це, по - перше, великий обсяг запасів, в результаті того, що підприємство має не конкурентноздатний вид продукції. В наслідок чого, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах. Має місце нарощування і дебіторської заборгованості.

4. Виходячи з наведених в другій частині недоліків на підприємстві, з метою підвищення ефективності використання фінансовими ресурсами, підприємству пропонується організувати:

випуск додаткового об'єму продукції;

зменшення запасів;

зменшення дебіторської заборгованості;

та зменшення поточних зобов'язань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

“Про підприємство” : Закон України від 7 лютого 2001 року. № 698 - XII, із змінами та доповненнями, внесеними Законами України // Закон України. - Т. 1. - с 92 - 201.

“Про підприємства в України”: Закон України від 27 березня 2001 року. № 887 - XII, із змінами та доповненнями, внесеними Законами України // Закон України. - Т. 1. - с 310 - 332.

“Про податок на додану вартість”: Закон України від 3 квітня 2007 року. № 168 // Закон України. - Т. 1. - с 480 - 489.

“Про оподаткування прибутку підприємства”: Закон України від 28 лютого 2004 року. № 334/94 - ВР, із змінами та доповненнями, внесеними Законами України // Баланс - 2003 № 7. 343

Закон України “Про господарські товариства” 2001 г.

Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - м.: Финансы и статистика, 2006 г.

Финансовый анализ деятельности фирмы - М.: Крокус Интернейшнл, 2002. - 240 с.

И. А. Бланк “Стратегия и тактика управление финансами”. - К,: МП. ИТЕМ лтд. - СП “АДЕФ - Украина”, 2008.

Баканов М. И., Шеремет А. Д Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 288 с.

Богачев Н. В. Прибыль?!.. О рыночной экономике и эффективности капитала. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 287 с.

Зубець М.В. Реформування аграрного сектора економіки України // Агроінком. -- 2009. - № 10-12. - С. 2-6.

Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. -- К: Молодь. -- 2008.

Крейнина М.Н. Фінансове становище підприємства. Методи і оцінки. -- М.: ИКЦ "Дис". - 2008. Фінансове становище підприємства (оцінка, аналіз, планування) / Під ред. д.з.н.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” затверджено наказом Міністерства фінансів України 27.04.2007 року. №92.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” затверджено наказом Міністерства фінансів України 31.12.2009 року. №318

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток” затверджено наказом Міністерства фінансів України 2.01.2008 року. №353.

Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко, Л. О. Каніщенко та інші.; За редакцією. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. - 2 - ге вид., перероблений. І доповнений. - К.: Вища школа - Знання, 2007. - 743 с.

Экономика и статистика фирмы. / Под ред. Ильенковой С. Д. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 240 с.

Шим Дж. К., Сигел Дж. Г. Финансовый менеджмент. - М.: Филинь, 2006. - 395 с.

Шеремет А. Д. Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа предприятия. - М.: Инфра - М, 2005. - 75 с.

Шеремет А. Д. Сайфулин Р. С. Финансы предприятий. - М.: Инфра, 2007 г.

Ефимов О. В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 2006 г.

Маркарьян Э. А. Герасименко Г. П. Финансовый анализ. - М.: Приор, 2007 г.

Черкасов В. Е. Учебное пособие по финансово-экономическим расчетам. - М.: АУЗБанк, 2003.

Бутнік-Сіверський О.Б Кокарева Л. А. Як управляти акціонерним капіталом. - К.: КМП Науково Впроваджувальний центр (ЕКОБУТ) 2007 р.

Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 799 с.

Бутнік-Сіверський О.Б. Ринковий механізм господарювання. - / теоретико - методологічні проблеми формування. - К.: ЦСП. 2005 р.

Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 432 с.

Финансовый менеджмент теория и практика /Под ред. Е. С. Стояновой издательство второе. - М.: Издательство “Перспектива” 2007. - 574 с.

Коробов М. Я Фінанси промислового підприємства? - К.: Либідь, 2005 р.

Економіка харчової промисловості / За ред. Заїнчиковський А. О. - К.: Урожай, 2008

Економіка підприємства: Підручник (в 2 т.) /За ред. Покропивного С. Ф. - .: Хвиля-Прес, 2005

Ейсан Нікбабахт, Анжеліко Гроппеллі. Фінанси. - К.: Вик, Глобус, 2002