Осoбливості прогнозування місцевих податків i зборів. Податкове планування

13

Особливості прогнозування місцевих податків i зборів. Податкове планування

1. Особливостi прогнозування місцевих податків і зборів

Система місцевих податків і зборів в Україні є складовою частиною податкової системи держави і необхідним атрибутом місцевого самоврядування, оскільки оцінюється як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів.

Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 "Про місцеві податки і збори", який має силу Закону, визначено, за що справляються місцеві податки і збори, їх граничні розміри, об'єкти оподаткування, джерела сплати. Особливість місцевих податків і зборів полягає в тому, що вони запроваджуються рішенням органу місцевого самоврядування. Цей же орган по кожному платежу розробляє і затверджує положення, яким визначається порядок сплати і перерахування до місцевого бюджету податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних ставок.

З метою стимулювання розвитку малого підприємництва в Указі Президента від 28 червня 1999 року №761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" визначено поняття "ринкового збору", встановлено його платників, ставки та механізм справляння.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про систему оподаткування" до місцевих податків і зборів віднесено два місцеві податки і дванадцять місцевих зборів.

Відповідно до цієї ж статті вказаного Закону України комунальний податок, ринковий збір, збір за припаркування автотранспорту, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Державне планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Дохідна частина бюджету розраховується, виходячи з витратної частини.

Планування податкових платежів місцевими органами самоврядування має свої особливості:

1. Перелік місцевих податків, обов'язкових платежів і зборів, їх максимальні ставки визначаються централізовано на державному рівні. Конкретні розміри податкових платежів по кожному податку встановлють місцеві органи влади.

2. Місцеві податки і збори становлять незначну частку в структурі доходів місцевих бюджетів. Основна частка коштів на покриття витрат місцевих органів влади надходить з державного бюджету.

3. Затвердження місцевих бюджетів, в силу їх залежності від дотацій з державного бюджету, відбувається після визначення всієї допомоги, на яку можуть розраховувати місцеві органи самоврядування.

4. Нестабільність ставок оподаткування. Це негативно впливає на планування податкових платежів і на розвиток підприємництва в регіоні.

5. Визначення розмірів податкових платежів з боку місцевих органів самоврядування має переважно суб'єктивний характер.

Розробка податкового прогнозу (плану) на державному рівні складається з чотирьох етапів.

Перший етап -- регіональна оцінка прибутковості власності, визначення потреб у технічному оновленні галузей і підприємств, переспеціалізація регіону, рівень доходів населення та їх динаміка, ресурсна база та ступінь задоволення потреб у ресурсах, кількість та обсяги експортно-імпортних зв'язків, виробнича та соціальна інфраструктура. На підставі цієї інформації проводиться розрахунок економічного, соціального, фінансового та податкового потенціалу регіону.

Другий етап -- розробка плану податкових надходжень з урахуванням темпів економічного зростання регіону. Визначення розміру податкових надходжень дає змогу більш чітко з'ясувати співвідношення між потребами регіонального бюджету та прогнозними надходженнями з метою визначення подальшої податкової політики та удосконалення податкового законодавства.

Третій етап -- прогнозування зміни вартості регіональної власності за рахунок проведення інвентаризації всього ресурсного потенціалу, визначення ступеня забезпечення власних потреб за рахунок ресурсів регіонів і можливості утворення на території залишків, внесення різних коректив щодо узгодження державних, корпоративних та особистих інтересів.

Четвертий етап -- розрахунок загального розміру дефіциту бюджету, в тому числі й регіонального, та прогнозування економічних наслідків, до яких належать рівень інфляції, зміна індексів цін, кон'юнктура ринку тощо.

Головна мета державного планування податкових платежів -- визначення обсягів фінансових ресурсів по платниках податків для централізації грошових коштів у загальнодержавному бюджеті.

На всіх рівнях управління планування податкових платежів здійснюється наступними методами.

1. Загальні методи планування, які можуть застосовуватись для планування будь-яких показників і процесів. До них належать балансовий, експертних оцінок, економіко-математичні тощо.

2. Особливі методи, які дають можливість досягти найбільшого ефекту. Основні з них:

1). Методи кореляції та регресії, якими користуються при розрахунку планів податкових платежів на підставі встановлення взаємозв'язків між різними чинниками або їх групами. За їх допомогою тенденції, що були в попередньому періоді, переносяться на майбутній період. Найбільший ефект досягається при застосуванні комп'ютерів та іншої обчислювальної техніки.

2). Економіко-статистичні методи. До них належать методи теорій ігор, масового обслуговування, стохастичного програмування тощо. Найчастіше вони застосовуються при визначенні обсягів пропозиції товарів, зміні цін та їх структури, стану податкової дисципліни.

3). Метод варіантної розробки плану. При цьому методі розробляється кілька варіантів плану й поступово відхиляються ті з них, які дають негативний результат. Врешті-решт, залишається тільки один план, найсприятливіший для підприємства в певних умовах.

4). Детерміновані моделі -- насамперед лінійного та кількісного програмування. Ці методи застосовуються, коли діє багато змінних чинників, між якими встановлюються взаємозв'язки, й потрібно визначити найоптимальніший варіант.

2. Податкове планування

Планування податкових платежів - це процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені в законодавчих та у підзаконних актах з метою своєчасного й повного визначення податкових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів, а також обов'язкових платежів і зборів у позабюджетні фонди.

Залежно від рівня управління розрізняють:

- державне планування податкових платежів;

- планування податкових платежів місцевими органами самоврядування;

- податкове планування підприємства.

Податкове планування підприємства має примусовий характер і здійснюється згідно з тією законодавчою базою, яка існує в державі, у тому числі й з підзаконними актами, які затверджуються на державному та місцевому рівнях. На рівні підприємства податки сплачуються незалежно від бюджету підприємства, тобто від його витрат та прибутків.

Головним типом податкового планування на рівні державного та місцевих бюджетів є стратегічне податкове планування. Рішення приймаються на підставі розробленого плану податкових платежів і прогнозування. Основна мета його -- економічне обґрунтування якісних і кількісних параметрів для забезпечення фінансування соціально-економічного розвитку держави.

Податкове планування базується на результатах наукових досліджень звітних аналітичних даних, їх збору та обробки, визначенні негативних і позитивних рис оподаткування в поточному році, їх впливу на різні напрями економічної діяльності.

На підприємстві виділяють три рівні планування - стратегічне, поточне та оперативне. Кожний з них має свою мету, завдання та форми реалізації.

Стратегічне (податкове планування здійснюється на період від одного року й більше (як правило, на період не більший ніж три роки). Його мета -- визначення податкової стратегії на майбутній період на підставі загальної економічної стратегії підприємства і його мети.

Головне завдання стратегічного планування -- це підвищення добробуту власників підприємства за рахунок збільшення отриманих доходів та прибутку і зменшення податкових платежів, які є частиною загальних витрат підприємства.

Розробка стратегічного плану податків тісно пов'язана з податковою політикою підприємства та з іншими стратегіями. Розробка стратегії податкових платежів, як частина загальної фінансової стратегії, складається з шести етапів.

На першому етапі визначається загальний строк дії стратегії податкових платежів. Цей етап залежить від періоду та умов дії загальної економічної стратегії та загальної державної податкової політики, її передбачуваність, стабільність законодавчої бази, постійність загальної економічної політики держави. Цей етап в умовах перехідного періоду до ринкової економіки в Україні, становить один - два роки.

На другому етапі досліджуються зовнішні чинники, які впливають на податкові платежі підприємства. Насамперед це стосується законодавчої бази держави, її стабільності та напрямів економічної політики держави. Особливого значення набувають зміни кон'юнктури ринку, в тому числі й фінансової, зміни у світовому економічному середовищі, системі оподаткування в інших країнах.

На третьому етапі формуються стратегічні цілі податкової політики підприємства. До них належать підвищення добробуту власників і співвласників підприємства, рівня прибутковості продукції та підприємства тощо. На підставі цього і визначається стратегічна мета податкової політики -- зменшення податкових платежів, їх оптимізація, сплата податків у розмірах, які можуть бути відносно постійними протягом певного періоду, та ін.

На четвертому етапі розробляється податкова політика, плани по окремих видах податків і напрямах діяльності. Залежно від напряму діяльності підприємства визначається податкова політика, перелік податкових платежів, зборів та обов'язкових платежів, а також визначається можливість диверсифікації напрямів діяльності й залежно від цього -- можливість зміни податкової політики підприємтва. На цьому етапі розробляються плани податкових платежів по окремих видах податків, визначаються можливості їх зменшення при зміні напрямів діяльності.

На п'ятому етапі розробляються різні заходи щодо досягнення стратегії податкової політики та її реалізації, а також визначаються система керівництва та склад виконавців стратегії, цілі, завдання та напрями діяльності. Податковий менеджмент окреслює коло виконавців і ступінь їх відповідальності, розробляється система стимулювання виконавців.

На шостому етапі оцінюється ефективність розробленої стратегії податкової політики. З цією метою здійснюється:

* узгодження стратегії податкових платежів із загальною економічною стратегією підприємства, стратегією його розвитку;

* відповідність прогнозованого розвитку навколишнього екологічного середовища фактичним змінам;

* визначається співвідношення цілей. завдань і стратегій, а також їх спрямованість і можливість виконання;

* реалізація стратегій податкових платежів. При цьому оцінюється рівень кваліфікації податкових менеджерів та їх досвід;

* результативність розробленої стратегії. Для цього визначаються показники ефективності стратегій податкових платежів, які можна поділити на загальні та часткові.

До загальних належать:

1.Збільшення або зменшення загальної суми податкових платежів підприємства в цілому за звітний період у порівнянні із запланованим розміром.

2. Збільшення або зменшення загальної суми податкових платежів у порівнянні з попередніми роками.

3.Темпи зростання загального розміру податкових платежів підприємства за звітний рік.

4. Темпи зростання загального розміру податкових платежів підприємства за попередній рік.

5. Рівень оподаткування підприємства (Рп). Він визначається за формулою

Р_п = ПП / Ч_{п ,} (2.1)

де ПП -- сума податкових платежів підприємства в цілому за певний період;

Ч_п -- чистий прибуток, отриманий підприємством за певний період;

6. Податкомісткість діяльності підприємства (П_м). Для її визначення може бути застосована формула

П_м = П / ПП, (2.2)

де П -- чистий прибуток, отриманий підприємством за певний період; ПП -- сума податкових платежів підприємства в цілому за певний період.

7. Податкова квота підприємства (П_кв):

П_кв = ПП / ОД, (2.3)

де ОД -- загальний обсяг діяльності підприємства за відповідний період.

До часткових показників ефективності стратегії податкових платежів можна віднести такі:

1. Рівень оподаткування окремих господарчих операцій або укладених угод (Р_оп.уг ). Розрахунок проводиться за формулою

Р_оп.уг = ПП_оп.уг / П_уг (2.4)

де ПП_оп.уг -- сума податкових платежів після здійснення укладеної угоди;

П_уг -- прибуток, отриманий від здійснення укладеної угоди.

2. Рівень оподаткування окремих видів діяльності (Р_оп.д ). Для розрахунку використовується формула

Р_од = ПП_д / П_д (2.5)

де ПП_д -- податкові платежі по виду діяльності, який аналізується;

П_д -- прибуток, отриманий від здійснення цього виду діяльності.

3. Рівень пільгового оподаткування підприємства (Р_{п оп}):

Р_п.оп = П_п.оп / П, (2.6)

де П_п.оп -- сума пільгових податків, сплачених підприємством за період, що аналізується; П -- загальний чистий прибуток, отриманий підприємством за період, що аналізується.

4. Коефіцієнт оподаткування прибутку підприємства (К_{оп п}):

К_оп.п = Ч / ПП (2.7)

де Ч -- чистий прибуток підприємства, отриманий ним за відповідний період; ПП -- сума податкових платежів, сплачених підприємством за відповідний період.

Кінцева мета податкового планування -- оптимізація податкових платежів.

Важливим елементом податкового менеджменту є розрахунок оптимальності податкових платежів на фінансовий рік. Для цього досліджуються рух фінансових потоків підприємства за звітний період, оцінюються ресурсний потенціал, економічна стратегія підприємства, а також проводиться моніторинг податкового законодавства. У практиці податкового менеджменту визначають кілька шляхів оптимізації податкових платежів.

При визначенні оптимальності оподаткування використовується метод багатоваріантних розрахунків, тобто розглядається якомога більше різних варіантів, потім вони порівнюються і вибирається найсприятливіший та найкорисніший.

Завершується процес розробки оптимальних розмірів податкових платежів визначенням ефективності розробленої політики. При цьому особливе місце відводиться аналізу податкових платежів за ряд років, порівнянню їх та визначенню найсприятливішого з урахуванням конкретних умов і напрямів діяльності.

Оптимізація податкових платежів передбачає вибір таких податкових систем і платежів, які б задовольняли підприємство з погляду отримання доходів, необхідних для розширення виробництва, знаходження працівників, зацікавлених у результатах своєї праці, та давали б можливість зменшити втрати від ризику господарської діяльності.

ВИСНОВКИ

Розробка оптимального плану податкових платежів повинна базуватись на основі їх мінімізації. Оптимізація податкових платежів на підприємстві відрізняється за змістом від їх мінімізації. Мінімізація передбачає розробку різних заходів щодо сплати податків, яка може здійснюватись як на незаконних, так і на законних підставах. Мінімізація податкових платежів на незаконних підставах надалі, коли ці порушення будуть викриті, може призвести до збільшення платежів у вигляді штрафів, пені.

Для вибору оптимального варіанта податкових платежів розробляють кілька варіантів і вибирають найефективніший шляхом порівняння.

При розробці оптимального плану податкових платежів встановлюються різні напрями:

1. Визначення доцільності застосування спрощеної або будь-якої іншої системи оподаткування для конкретного підприємства.

2. Розрахунок різних варіантів напрямів виробничої діяльності може супроводжуватись розрахунком розмірів податкових платежів. При цьому визначається доцільність вибраних напрямів діяльності та можлива їх зміна з урахуванням мінімізації податкових виплат.

3. Визначення можливостей зменшення податкових платежів за рахунок прямих і непрямих податків та застосування різних пільг щодо них.

4. Визначення можливості регіональної диверсифікації, розширення сфери та напрямів діяльності, застосування тих, які дають можливість зменшення загальної суми податкових платежів.

5. Розробка прогнозів податкових платежів на майбутнє.

Список використаної літератури

1. Декрет КМУ”Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 р. №56-93.

2. Закон України "Про систему оподаткування" в редакцiї Закону № 77/97-ВР Biд 18.02.97. //ВВР України - 1997. -№ 16.

3. Законодавство України про податки i збори з громадян: Зб. нормат. aктів. - К: Юрiнком, 2000.

4. Васuлик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС, 2001. - 416с.

5. Д'яконова І.І. Податки та податкова полiтика України. - К: Наук. думка, 1997.

6. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. Посібник. - К.: МАУП, 2003. - 224 с.

7. Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 352с.

8. Тимченко О.М. Податковий менеджмент: Навч.-метод.посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ.2001.-150с.

9. Фiнансове право: Пiдруч. /За ред. Л.К Воронової. - Xapкiв: Консум, 1998.