Інвестування готельної діяльності

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 35 с.,20 джерел.

Об'єкт дослідження - залучення інвестицій у готельну діяльність.

Мета роботи - виклад теоретичних питань щодо інвестування готельної діяльності , аналіз сучасних програм вкладень та проблематика їх реалізації.

Методи дослідження: описовий, аналізуючий.

Інестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію, та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов`язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.
проектів.

Найбільш привабливою в інвестиційному плані галуззю в Україні можна назвати готельну галузь. Переживши гостру кризу в 90-х роках, викликану структурними, політичними і економічними змінами в економіці країни, ця сфера сьогодні характеризується високим ступенем інвестиційної привабливості. І це не дивно - ситуація, що склалася на ринку готельного бізнесу радує око потенційних інвесторів: при невгасаючому збільшенні попиту спостерігається явний дефіцит пропозиції. Дійсно, щорічно кількість туристів збільшується на 15-20%, це було пов'язано з більш відкритою позицією України на світовій арені і акцентуванні уваги до європейської приналежності.

Тому у готельної індустрії в Україні є неабиякий потенціал для розвитку, але для цього потрібні великі вкладення не тільки вітчизняних інвестицій, а й міжнародних.

ВСТУП

Актуальність теми теми дослідження обумовлена тим, що наразі сучасний стан готельної діяльності перебуває у не найкращому становищі і потребує реконструкції, реорганізації та поступової часткової або повної зміни.Особливо зараз, коли йде підготовка до ЄВРО- 2012 готельна індустрія потребує побудови нових та сучасних готелів, а також стажування персоналу для поліпшення рівня обслуговування. Для цього потрібно залучити не тільки державні кошти, але й зарубіжні інвестиції. Існують ряд проблем, які треба вирішити, щоб реалізувати вищепереліковані завдання та програми, які потрібно розвивати.

Доцільність роботи полягає у її змозі охаректиризувати проблематику залучення інвестицій в Україні та варіанти вирішення цих проблем.Що потім допоможе отримати міжнародні вкладення та згодом вкласти їх у розвиток готельної індустріі України.

Метою роботи є виклад теоретичних питань щодо інвестування готельної діяльності, аналіз існуючих програм і статистичних даних, проблем на сучасному етапі та варіантів їх вирішення.

Об'єктом дослідження виступають інвестиції ,як державні так й зарубіжні

Предметом дослідження є залучення інвестицій у готельну діяльність.

Методи дослідження засновані на аналізі теоретичних та методичних положень з обраної теми, а також узагальнення досвіду інвестування на попередніх етапах. Дослідження проводилося на основі застосування логічного аналізу, порівняння та узагальнення.

Наукове значення роботи полягає у доповненні наукових знань з інвестування готельної діяльності , як теоретичних так і практичних. Також ця робота дає змогу оцінити проблеми на сучасному етапі та прослідити методику їх вирішення.

Практичне значення отриманих результатів є їх подальше використування для вивчення даної теми, аналізу та втілення у подальший розвиток готельної індустрії.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ГОТЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Визначення інвестицій та їх класифікація в готельному господарстві

Термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.

За фінансовим визначенням, інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інестиції це видатки на створення, розширення, реконструкцію, та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов`язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал проектів.

Більш докладно природу інвестицій проясняє класифікація, в основу якої закладені різні ознаки. В якості таких надалі використовуються:

1) види інвестицій;

2) об'єкти вкладення засобів;

3) характер участі в інвестуванні;

4) регіональна ознака:

5) період інвестування;

6) форми власності;

7) форми участі інвестора;

8) ступінь ризику;

9) форми відтворення.

1. Види інвестицій прийнято підрозділяти на:

* кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

* рухоме і нерухоме майно;

* майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

* сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого ("ноу -хау"):

* права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права;

* інші цінності.

2. У відношенні об'єктів вкладення засобів інвестиції розуміються як:

* реальні інвестиції, або вкладення засобів у матеріальні (будівлі, споруди, устаткування і т.п.) і нематеріальні (патенти, ліцензії, "ноу-хау", науково-технічні і проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмного забезпечення і т.п.) активи;

* фінансові інвестиції, або вкладення засобів у різноманітні фінансові інструменти - цінні папери, депозити, цільові банківські вклади.

3. По характеру участі в інвестиційному процесі інвестиції розділяються на такі види:

* прямі, що припускають особисту участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні засобів.

* непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують за своїм розсудом найбільш ефективним способом фінансові засоби. Такі посередники беруть участь у керуванні об'єктами інвестування, а одержувані прибутки розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, прийнято також називати портфельними.

4. У регіональному аспекті розглядаються інвестиції:

* внутрішні, або вкладення суб'єктів господарської діяльності даної держави;

* іноземні - вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових та неурядових організацій;

* закордонні - вкладення засобів в об'єкти інвестування за межами території даної країни (придбання цінних паперів закордонних компаній, майна й ін.).

5. По періоду інвестування прийнято виділяти інвестиції:

* короткострокові, як правило, тривалістю не більше року (короткострокові депозитні внески, ощадні сертифікати);

* довгострокові, тривалістю понад один рік.

6. По формах власності інвестиції підрозділяються на: |

* приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;

* державні, що фінансуються за рахунок бюджетних засобів різних рівнів, державними підприємствами і установами.

7. Форми участі інвестора припускають:

* часткова участь у створюваних підприємствах або придбання частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю);

* створення підприємств, що цілком належать інвестору, або придбання у власність чинних підприємств повністю;

* придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів;

* придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав.

8. По ступеню ризику інвестиції діляться на такі види:

* без ризикові;

* ризикові.

Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:

а) можливість втрати всієї суми розраховує мого прибутку. Допустимий ризик;

б) можливість втрати не тільки прибутку, але і розраховує мого валового прибутку після реалізації проекту. В цьому випадку ризик є критичним;

в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик.

9. Відтворення може здійснюватися в одній з таких форм інвестицій:

* нове будівництво, або будівництво підприємств, будинків, споруд, здійснюваний на нових площах і по попередньо затвердженому проекту;

* розширення діючого підприємства - будівництво других і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів із метою збільшення виробничої потужності;

* реконструкція діючого підприємства - здійснення по єдиному проекті повного або часткового переустаткування і перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування з метою зміни профілю випуску нової продукції;

* технічне переозброєння-комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, ділянок.

Таким чином інвестиції являють собою кошти, що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу та мають широкий спектр класифікаційних ознак.

1.2 Законодавча база інвестування в Україні

Сучасні умови розвитку України, яким притаманні поглиблення демократизації, спрямованість на європейську інтеграцію, інформатизація всіх сфер життєдіяльності людини, потребують існування ефективних та результативних механізмів державного управління. У будь-якій системі основним компонентом є інвестиційна діяльність, від якої залежать функції та результати роботи підприємства. Розвиток інвестиційної діяльності, спрямований на створення привабливого інвестиційного середовища та суттєвого нарощування обсягів інвестицій є актуальними завданнями в умовах ринкових перетворень.

Державне регулювання інвестиційної діяльності криє в собі управління державними інвестиціями, визначення умов інвестиційної діяльності та контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками. Регулювання здійснюється через: систему оподаткування; державні норми та стандарти; антимонопольні та інші заходи.

Для удосконалення державного управління інвестиційною діяльністю в Україні визначені основні положення інвестиційної політики держави у Постанові Кабінету Міністрів України від 01.07.1996р. № 384, якою затверджено «Концепцію регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки» та в Указі Президента України «Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні» від 11.06.1996р. Що ж стосується формування програм перспективного планування розвитку інвестиційної діяльності, то згідно з Указом Президента України від 18.08.1999р. № 1004/99 було визначено головні напрями інвестиційної політики. Це насамперед збільшення обсягів інвестицій і підвищення їх ефективності за рахунок розв'язання таких першочергових завдань: уточнення пріоритетних напрямів залучення інвестицій і підвищення їх ефективності використання державних інвестиційних ресурсів, надання державної підтримки суб'єктам господарювання, запровадження механізмів стимулювання довгострокового кредитування виробництва комерційними банками, удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної діяльності та інше. Ефективне виконання цих завдань підвищить якісний рівень інвестиційної діяльності, що зумовить поліпшення інвестиційного клімату та пожвавлення інвестиційної активності.

Діяльність іноземних інвесторів на території України регулюється Законом України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.1992р. №2198-ХІІ, Декретом Кабінету Міністрів «Про режим іноземного інвестування» від 20.05.1993р. № 55-93, Законами України «Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну», «Про правовий статус іноземців», «Про захист іноземних інвестицій в Україні» від 10.09.1991р. № 1540а-ХІІ. Цими нормативно-правовими актами визначені норми-принципи (основи) державної політики стосовно іноземних інвестицій.

Особливості режиму іноземних інвестицій на території України визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» та Законом України «Про режим іноземного інвестування». Відповідно до закону спеціальний режим інвестиційної діяльності може бути встановлений на територіях спеціальних (вільних) економічних зон. Створення таких зон є одним із елементів інвестиційної політики, що надає можливість на основі збільшення надходжень інвестицій, у тому числі іноземних, до окремих регіонів України сприяти прискоренню соціально-економічного розвитку цих територій, поліпшенню використання природно-господарського потенціалу, залученню і впровадженню нових технологій, насиченню внутрішнього ринку високоякісною продукцією тощо.

Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є міждержавні угоди «Про сприяння та взаємний захист інвестицій». Такі угоди є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям і захисту їх на території іншої держави. Вони підписані вже з 50 країнами світу. Ціла низка проектів угод знаходиться в стадії узгодження.

З метою підтримки розробки та реалізації державної політики по залученню іноземних інвестицій в економіку України, використання сучасного світового економічного досвіду прискорення інтеграції України в систему міжнародних господарських зв'язків Указам Президента України створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні.

З 29 червня 2005 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і охорони України "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" та від 28 жовтня 2005 року "Про заходи щодо утворення гарантій та підвищення ефективності захисту прав власності в Україні".

Отже, до переваг українського інвестиційного законодавства можна віднести:

1. Оподаткування підприємств з іноземним капіталом здійснюється в національному режимі.

2. Практично не існує обмежень на розмір іноземних інвестицій.

3. Створено сприятливі умови для репатріації капіталів та переказу прибутків.

Однак іноземні інвестори вважають основною негативною ознакою інвестиційного клімату в економіці України політичну нестабільність, пріоритетні напрями розвитку економічної політики, нестабільну законодавчу базу з питань іноземного інвестування. За даними світових рейтингових агентств Україна належить до країн із підвищеним рівнем політичних і економічних ризиків.

Податкове навантаження в Україні не перевищує рівень багатьох країн світу. В останні роки ( 2007 - 2008 рр.) ставки ПДВ і податок на прибуток зменшені до 20 % та 25 % відповідно. Поки що залишаються значними нарахування на фонд оплати праці (32 %), є деякі проблеми в адмініструванні податків, зокрема відшкодування державою ПДВ. Для розширення участі громадськості у формуванні державної інвестиційної політики створена Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів України. Вона забезпечує розгляд і опрацювання пропозицій інвесторів щодо вдосконалення діючого нормативно-правового поля.

Для іноземного інвестора в Україні встановлено національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, тобто рівні з вітчизняним інвестором умови діяльності. Згідно з цими законами іноземним інвесторам надаються державні гарантії захисту їх капіталовкладень.

Отже вищепереліковані закони, законодавчи акти та податкове навантаження визначають норми і правила вкладення інвестицій, їх оподаткування та режим.

1.3 Сучасний стан готельної діяльності в Україні

Після аналізу сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив не-узгодженість як термінологічну, типологічну, статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту. Наприклад, у статистичному бюлетені Держкомтуризму України за 1998 р. усі засоби розміщення згруповані за двома напрямами: підприємства готельного типу (Hotel facilities) і підприємства оздоровлення і відпочинку (Recreational facilities).

Багатопрофільність засобів розміщення потребує їхньої уніфікації (термінологічного, типологічного і понятійного апарату) за видом функціональної програми: туристські комплекси, санаторні комплекси, ком-плекси відпочинку.

Туристські комплекси -- сукупність рекреаційних підприємств, різ-них за функціями, місткістю понад 1000 місць, розміщених на туристському маршруті й об'єднаних загальною функціональною програмою -- ту-ризм. Туристські комплекси включають різноманітні типи туристських підприємств: туристський готель, туристська база, автотуристські підприєм-ства (мотор-готель, мотель, кемпінг), водні туристські підприємства (готель, ботокемпінг, флотель, флотокемпінг, акватель), мобільні туристські підприємства (потяг, теплохід), флайтель, туристський притулок і хатина.

Санаторні комплекси -- сукупність рекреаційних підприємств, різ-них за функціями, місткістю понад 1000 місць, розміщених у лікувальній місцевості (курорті) і об'єднаних загальною функціональною програ-мою -- лікування. Санаторні комплекси включають різноманітні типи санаторних підприємств: санаторій, санаторій-профілакторій, дитячий санаторій, спеціалізований санаторій, санаторний табір, лікарня.

Комплекси відпочинку -- сукупність рекреаційних підприємств, різ-них за функціями, місткістю понад 1000 місць, розміщених у міській, приміській або міжосельній зонах відпочинку й об'єднаних загальною функціональною програмою -- відпочинок-релаксація. Комплекси від-починку включають різноманітні типи підприємств: база відпочинку, будинок відпочинку, пансіонат, дитяча дача, дитячий табір, молодіжний табір, санаторій-пансіонат, курортний готель.

Сучасна типологія засобів розміщення визначається розвитком рек-реаційної інфраструктури, забезпеченням її нормативно-експлуатацій-ними актами, виявленням функціонально-технологічних структур.

Типологічна уніфікація засобів розміщення дає змогу створити стан-дарт засобів розміщення, центральною частиною якого має бути їхня класифікація на основі класифікації засобів розміщення, розробленої ВТОЧ.

Усі засоби розміщення можна класифікувати за формами, видами й типами. Форми засобів розміщення визначаються основним видом дія-льності: тільки розміщення або розміщення плюс послуги. Традиційно тільки розміщення надавали підприємства неготельного типу (non hotel type). Розміщення плюс послуги надавати підприємства готельного типу. Види засобів розміщення визначаються соціальними умовами розмі-щення: колективні, індивідуальні, приватні. Типи засобів розміщення визначаються їхнім функціональним профілем.

Тому найбільш привабливою в інвестиційному плані галуззю в Україні можна назвати готельну галузь. Переживши гостру кризу в 90-х роках, викликану структурними, політичними і економічними змінами в економіці країни, ця сфера сьогодні характеризується високим ступенем інвестиційної привабливості. І це не дивно - ситуація, що склалася на ринку готельного бізнесу радує око потенційних інвесторів: при невгасаючому збільшенні попиту спостерігається явний дефіцит пропозиції. Дійсно, щорічно кількість туристів збільшується на 15-20%, це було пов'язано з більш відкритою позицією України на світовій арені і акцентуванні уваги до європейської приналежності. Ступінь необхідності готелів - небачений, наповненість Київського чотиризіркового готелю Radisson SAS, побудованого восени 2005 року, в перші тижні після відкриття перевершила всі очікування - 82%. Проте, якщо говорити про загальний рівень завантаженості готельного сектора по Україні, то він відносно невисокий - 31%, в Києві - 56%. Такі суперечливі дані дають мотив припустити, що сектор готельного бізнесу в Україні далеко не прозорий і вимагає ретельного розгляду і аналізу.

Перш за все, слід позначити специфічні сторони і особливості готельного сектора як такого. Готельний сектор - це в першу чергу сектор, цілком і повністю орієнтований на споживача і напряму залежний від стану туристичної галузі і ділової активності в країні. Готельний бізнес і туризм знаходяться в химерній взаємодії, яка виявляється в тому, що розвиток одного приводить до розвитку іншого і від нього ж і залежить. Кількість проживаючих в готелі безпосередньо визначається об'ємами внутрішнього і зовнішнього туризму, в той же час туристичні компанії, розвиваючи свою діяльність в якій-небудь країні, орієнтуються, перш за все, на стан готельного сектора. Враховуючи зростаючу інвестиційну привабливість економіки України, з кожним роком збільшується кількість представників бізнес структур.

Крім цього, яскраво виражена залежність від людського чинника спричиняє підвищену чутливість цього сектора до громадської думки і репутації. Один випадок неякісного сервісу може привести до втрати частини клієнтів. Саме тому крупні готельні імперії однієї з найважливіших цілей ставлять строгий контроль над дотриманням високих стандартів якості, відповідних їх імені. Наочним прикладом непродуманого інвестування з розрахунком на залучення відомого готельного оператора може служити чотиризірковий готель «Одеса» (м. Одеса). В момент, коли готель вже був побудований і повинен був почати функціонувати у всесвітньо відомій мережі Kempinski, маючи 5 зірок, з'ясувалося, що неякісно проведені будівельні роботи не відповідають вимогам рівня сервісу Kempinski. Після виходу оператора з проекту готель був переведений в категорію чотирьох зірок.

І без того специфічний ринок готельних послуг у вітчизняних умовах набуває абсолютно несподівані якості. За даними Комітету із нерухомості Європейської бізнес асоціації, сьогодні в Україні налічується 800 готелів. З них два п'ятизіркових і 24 чотиризіркових. Практично всі готелі, що залишилися, - без зірок. Ситуація, що склалася в цьому секторі, привела акул вітчизняного готельного бізнесу до парадоксальних рішень - замість того щоб проводити заходи щодо реконструкції приміщень і підвищення кваліфікації персоналу, вони роблять черговий косметичний ремонт і підвищують ціни, в результаті здивований турист оплачує європейського рівня вартість номера в класифікації не претендуючого ні на одну із зірок.

Загалом у готельної індустрії в Україні є неабиякий потенціал для розвитку, але для цього потрібні великі вкладення не тільки вітчизняних інвестицій, а й міжнародних.

РОЗДІЛ 2. ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

2.1 Програми щодо залучення інвестицій у готельну діяльність України

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 №583 “Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки”, рішення Київради від 26.12.2002 № 230/390 “Про затвердження Концепції розвитку туризму в м. Києві до 2010 року” та з метою створення відповідних умов для інтенсифікації туристичної діяльності, посилення взаємозв'язків туризму з іншими сферами соціально-економічного розвитку міста, збереження пам'яток історії та культури, піднесення духовного потенціалу суспільства, підвищення рівня природоохоронної діяльності, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму, збільшення фінансових надходжень до бюджету міста рішенням Київради від 12.02.2004 № 20/1229 затверджена нова редакція Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року (далі Програма).

Виходячи з реалізації завдань, визначених Програмою, Головне управління комунального господарства (надалі Головне управління) в 2008 році зосереджувало свою увагу на наступних заходах:

- удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяльності;

- інтенсифікація туристичної діяльності, спрямованої на приймання туристів;

- розробка та підвищення якості туристичного продукту;

- активізація екскурсійної діяльності;

- розширення мережі та диверсифікація готельних послуг;

- розвиток рекреаційно-курортної діяльності;

- підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів;

- модернізація та реконструкція транспортної інфраструктури;

- активізація природоохоронної діяльності;

- впровадження сучасних інформаційно-аналітичних технологій у сферу туризму та удосконалення інформаційного і рекламного забезпечення;

- проведення ефективної інноваційної діяльності та створення наукової бази туризму;

- поліпшення кадрового забезпечення.

На 2006 рік Програмою було передбачено використати 79 млн. 840 тис. грн. (у 2004р. - 38,6 млн. гр.н., у 2005р. - 84,875 млн. грн.) за рахунок коштів міського бюджету, в т.ч. на реалізацію заходів, замовником яких є Головне управління комунального господарства - 6 млн. 370 тис. грн. (у 2004р. - 38,6 млн. грн., у 2005р. -15,4 млн. грн.).

Також в Україні здійснюється PR-підтримка виходу на український ринок Sovereign Hospitality Holdings - міжнародного девелопера, який планує стати одним з найбільших інвесторів в готельному бізнесі України компанією стратегічних комунікацій Publicity Creating. Вихід Sovereign Hospitality Holdings на ринок України відбувається в рамках глобальної стратегії компанії на ринку СНД. У рамках проекту Publicity Creating провела попередні PR-заходи, що включали інформування ЗМІ, моніторинг та аналіз інформаційного простору, а також роботу із запитами журналістів. В результаті проведеної роботи були отримані публікації у діловій та спеціалізованій пресі, на провідних інтернет-ресурсах, а також організовано декілька інтерв'ю.

Sovereign Hospitality Holdings - кувейтська компанія, яка входить до складу M.a. Kharafi Group і спеціалізується на проектах у сфері готельного бізнесу, туризму і нерухомості. Метою компанії є розширення своєї діяльності, за рахунок придбання стратегічних активів, а також фінансування і розвиток проектів у сегменті готельного бізнесу, туризму і нерухомості в світі і, зокрема, в Україні.

Так, розмір інвестицій в будівництво готельних комплексів в Україні може сягнути 1 млрд. дол. США. У будівництво готельних об'єктів в Росії компанія планує інвестувати 1,5 млрд. дол. США, в Казахстані - близько 1 млрд. дол. США, інвестиції плануються також в Азербайджані, Таджикистані та Узбекистані.

Програма «Україна 2010» Інвестор

Відповідно до програми розвитку готельного господарства до 2010 року, у Києві як столиці європейської держави мають бути побудовані 4--5 готелів п'ятизіркового рівня (сьогодні один -- «Прем'єр-Палас»), 10--12 чотиризіркових (нині їх три -- «Дніпро», «Національний», «Президент-Готель Київський»), а також 30--40 тризіркових готелів (сьогодні їх 16).

Розвиток мережі готелів, безумовно, цікавить закордонних інвесторів.

На порозі українського готельного бізнесу стоять кілька крупних міжнародних брендів. Це Radisson, який розпочав будівництво і продовжує вивчати деталі, пов'язані з конкретним проектом. Mariott, котрий очікує кредиту для фінансування першого в Києві Novotel Aссor, і Holydey Inn, що проводить останні дослідження ринку. У стадії розробки перебувають і ряд серйозних інвестиційних пропозицій із боку іспанського капіталу.

Одним із позитивних прикладів можна назвати будівництво готелю «чотири зірочки-плюс» Radisson SAS Hotel Kyiv, хоча його спорудження затягується більш ніж на рік. Це один із перших приватних проектів, під який не були потрібні гарантії уряду. Цьому сприяв високий рівень проекту, підготовленого будівельною фірмою Дубль W, а також те, що його інвестори ЄБРР і Raiffeisen Bank мають великий досвід роботи в країнах СНД.

У 2008 році в Алушті відбудеться відкриття чотиризіркового пансіонату «Море», розташованого у Професорському куточку алуштинського узбережжя. Його реконструкцію, а точніше, будівництво довелося вести практично з нуля. «Море» -- спільний інвестиційний проект АКБ «Національний резервний банк» (Москва) і банку «НРБ-Україна». Протягом двох років у проект інвестовано близько 10 млн. дол. США. Зарубіжні інвестори, безумовно, зацікавлені в прискоренні процесу реалізації своїх проектів. Але ведення бізнесу в Україні дуже специфічне. Західний капітал не звик працювати в умовах вічного авралу. Також заважає, м'яко кажучи, різний підхід українських й іноземних інвесторів до реалізації задуманого.

Однак практика показує: є нові інвестори і готельні оператори, зацікавлені в реалізації нових проектів не лише в Києві, а й по всій Україні. А для цього потрібно детально вивчити ринок і знати попит. Зібрати ж таку інформацію досить проблематично, оскільки дані про заповнення готелів, які вони надають у відповідні структури частіше за все занижені, буває, і в декілька разів. У наших умовах це виправдано тим, що готелі елементарно хочуть вижити і не розоритися. Адже сьогодні практично неможливо платити всі державні збори і при цьому мати прибуток.

Таким чином діючи програми дають змогу ефективно функціонувати готельній діяльності та отримувати зарубіжні інвестиції. Що в свою чергу покращує рівень комфорту готелів, забезпечує їх реконструювання та відновлення.

2.2 Інвестування в готельну індустрію при підготовці України до ЄВРО-2012

Міністерством культури і туризму України було утворено спільну міжвідомчу робочу групу з питань моніторингу реалізації інвестиційних проектів щодо будівництва та реконструкції готельної мережі в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, якою у період з 26 травня по 10 червня було проведено виїзні наради у всіх приймаючих містах.

За результатами проведеної роботи експерти зазначили, що Київ має найбільшу в Україні мережу готелів. На сьогодні в місті функціонують 122 заклади готельного господарства різної форми власності та відомчого підпорядкування, які нараховують понад 9 тис. номерів.

Згідно Міської цільової програми, обсяг фінансування підготовки до проведення фіналу чемпіонату склав 40,5 млрд. грн., але сьогодні Міська програма має фінансування в обсязі 82,4 млрд. грн. (збільшення відбулося за рахунок інвестиційних ресурсів, в т.ч. за рахунок: державного бюджету - 12,9 млрд. грн.; місцевого - 18,6 млрд. грн.; інших коштів (кредити, кошти підприємств, організацій, інвестиційні) - 50,9 млрд. грн.).

За словами першого заступника голови КМДА найбільш пріоритетними напрямками інвестування в рамках підготовки столиці до Євро-2012 є: транспортна інфраструктура (62,9% від загального обсягу фінансування Міської цільової програми); готельне господарство (19,6%); комунальне господарство (9,4%).

Планується, що інвесторі вкладуть понад $150 млн. в будівництво готелів до Євро-2012. В Україні до Євро-2012 будуть побудовані 25 п'ятизіркових, 82 черирехзвездочних і 124 тризіркових готелів. Про це під час зустрічі з інвесторами заявила заступник глави Секретаріату Президента України та представник Президента України у Верховній Раді Оксана Слюсаренко .

Для успішного проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 роки з футболу в Україні заплановано провести за рахунок інвестиційних засобів: реконструкцію 96 готелів в приймаючих регіонах на загальну суму $15 млн.; переоснащення 51 готелю, що діє, на загальну суму $3 млрд; будівництво нових 90 готелів на загальну суму $110 млн. Особливої уваги вимагає удосконалення чинного законодавства у сфері підготовки готельної інфраструктури, а також підготовка пропозицій по змінах до нормативно-правових актів з порушеного питання

Більше 21,3% (26859,3 млн. грн.) об'єму Державної цільової програми по підготовці до проведення ЄВРО-2012 передбачено на забезпечення умов розміщення в містах, що приймають чемпіонат: державний бюджет складаэ $3 млрд. грн..; інші джерела (інвестори) складають $2,8 млрд.

Також протягом десяти років в Києві і інших містах України з населенням понад 200 000 чоловік з'являться 15 тризіркових готелів «Ramada Encore» на 70, 80 або 100 номерів. Мережа орієнтована на надання послуг часто мандрівним бізнесменам, менеджерам і туристам. По попередніх оцінках, розмір інвестицій в проект складе понад $150 млн. Як повідомляє корпорація «Астрон Україна», яка придбала в «Wyndham Hotel Group» право на відкриття в Україні мережі готелів «Ramada», сьогодні в країні спостерігається відчутний дефіцит тризіркових готелів. На думку експертів, розвиток саме цього сегменту готельного бізнесу є найбільш перспективним.
Договір між «Wyndham Hotel Group» і що входить до складу корпорації «Астрон-Україна» компанією «Ukrainian Hotels LLC» був поміщений в листопаді 2007 року. За контрактом «Ukrainian Hotels» зможе розвивати всі формати готелів мережі готелів «Ramada» - «Ramada», «Ramada Resort», «Ramada Hotel & Resort», «Ramada Hotel & Suites», «Ramada Plaza і Ramada Encore».

В рамках підготовки до Євро-2012 в Києві планується побудувати 7 п'ятизіркових готелів, 10 четирехзвездочних і 17 - 2-3-звездочних. Будівництво готелів, орієнтовна вартість яких складає 2,9 млрд. гривень (близько 13 млрд. рублів), здійснюється за рахунок інвестиційних засобів. В даний час мережу Ramada об'єднує 858 тризіркових готелів, 576 них знаходиться в США.

Отже у рамках підготовки до ЄВРО-2012 з'явилося багато зацікавлених інвесторів, які збираються вкласти свої гроші у розвиток готельного господарства України.

2.3 Методи залучення інвестицій у готельну діяльність України та статистичний аналіз інвестування готельної діяльності

Потенціал в готельного бізнесу України є. Проте, щоб галузь почала працювати на повну потужність, потрібна грамотна стратегія її розвитку і відповідні вкладення. Перешкоди, що стоять на дорозі іноземних компаній, які хотіли б працювати на українському ринку, підрозділяються на три основні групи: економічні, політичні і юридичні чинники.

До економічних чинників можна віднести наступні: перехідний стан української економіки, відсутність необхідної інфраструктури, розвинених банківської і фінансової систем, а також недостатній попит на туризм в Україні.

Для стимулювання припливу іноземних інвестицій до України, в цілому, і в готельну сферу, зокрема, необхідно видалити або, принаймні, істотно понизити вищеперелічені чинники риски для іноземних інвесторів.

Не дивлячись на вищевикладені ризики, іноземні будівельні компанії (забудовники) і міжнародних готельних операторів розглядають можливості інвестування до України в найближчому майбутньому. Згідно з відомим правилом ринку, високий ризик вимагає високого доходу. З цієї точки зору, український готельний ринок досить привабливий для іноземного інвестора, тому що в Україні практично відсутні готелі міжнародного класу, а існуючі об'єкти повністю заповнені туристами і бізнесменами.

Для іноземних компаній існує ряд способів виходу на готельний ринок України. Будівництво нового готелю - цей варіант найбільш личить іноземним будівельним компаніям (забудовникам), тому що вони мають можливість втілити свій проект повною мірою і залучити відомого міжнародного оператора до управління готелем. Придбання існуючого готелю - також привабливо для компаній (забудовників), проте, в меншій мірі. Можливий ряд складнощів з придбанням іноземною компанією або її українською дочірньою компанією земельної ділянки під таким готелем в Україні, якщо компанія-забудовник бажає придбати землю у власність. Придбання долі участі або акцій в готелі - цей варіант також личить для компаній (забудовників) або для довгострокових інвесторів в нерухомість (наприклад, фонди інвестування в нерухомість).

Для залучення внутрішніх інвестицій (національних) ключовою вимогою є зменшення оподаткування і гарантії забезпечення прав власності.

Питання зниження оподаткування доцільно розглядати в аспекті зниження ставок на три основні види податку -налог на додану вартість, податок на прибуток і нарахування на заробітну плату, оскільки ці види податкових платежів мають найбільшу питому вагу в структурі податків і прирівняних до них обов'язкових платежів і фактично визначає загальний рівень оподаткування (так званий «податковий прес»). Зниження ставок дозволить забезпечити зменшення частини відчужуваного доходу і стимулюватиме зацікавленість в розвитку підприємництва в готельній сфері.

Слід забезпечити єдність норм податкового режиму і господарського законодавства для всіх суб'єктів готельної діяльності, незалежно від країни походження капіталу і форм організації. Виконання цієї вимоги ставить рівні умови для національних і іноземних інвестицій.

Особливу увагу слід приділити таким конкретним моментам в системі оподаткування:

-- припинити обкладення ПДВ майнових внесків в статутному фонді підприємств у вигляді устаткування;

-- відмінити практику оподаткування грошових внесків в разі внесення акціонерного капіталу в інвалюті. Такий податок є караючим для інвестора, який прагне вести бізнес в країні з нестабільною місцевою валютою; Необхідно перебудувати систему приватизації на західний зразок. Іноземні інвестори готові брати участь в приватизації підприємств, але за умови надання в їх розпорядження контрольного пакету акцій. Інвестори хочуть не стільки пільгових умов, скільки стабільності. Ймовірно, що на процеси зовнішнього інвестування і господарського розвитку сфери готельного господарства, матеріально-технічного переоснащення готелів, а також поліпшення якості обслуговуваних туристів позитивно впливатиме використання спеціального митного режиму. Уряду України слід зі всією серйозністю і відповідальністю віднестися до створення сприятливих умов для залучення засобів іноземних інвесторів, щоб розвивати і покращувати стан готельного ринку країни.

Рекомендується створення Консультативної ради з іноземних інвестицій в Україні, до складу якого увійдуть представники зарубіжних фірм, що здійснюють прямі інвестиції в українську економіку у великих розмірах. Її основне завдання - забезпечення постійного діалогу між урядом України і крупними іноземними інвесторами з метою підготовки конкретних рекомендацій по удосконаленню інвестиційного клімату в Україні, податкового і митного законодавства, створення привабливого образу України як країни, яка приймає інвестиції.

Розглядаючи статистичні дані інвестування готельної діяльності можна сказати, що за останні дев'ять місяців в розбудову Криму було залучено 500 млн. євро прямих іноземних інвестицій. Завдяки цьому оновлюються курортні міста і селища, активно реконструюються кримські оздоровниці, готелі, динамічно розвивається індустрія відпочинку. Щорічна потреба в коштах для розвитку туристичної інфраструктури морського берегу Криму складає близько 1,5 млрд. євро. Водночас деякі інвестиційні проекти потребують суттєвіших капіталовкладень. Так, для будівництва міжнародного бальнеологічного курорту «Еврорегіон «Арабат», що бере участь в Міжнародній програмі «Блакитний Прапор Європи», необхідно близько 2 млрд. євро. Інвестиційні проекти в сфері розвитку курортно-рекреаційного комплексу АРК реалізуються на 3-х територіях пріоритетного розвитку «Велика Ялта», «Судак», «Алушта». Введення спеціального режиму інвестиційної діяльності пріоритетного розвитку передбачає створення сприятливих умов для активізації діяльності інвесторів у курортно-туристичній сфері, а саме надання податкових, митних та інших пільг.

Привабливою для інвестування є і Західна Україна, зокрема Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська області, які розташовані на заході країни, на межі з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Західна Україна відрізняється від інших регіонів країни своїм вигідним транспортно-географічним положенням. Через територію регіону пролягають дванадцять залізничних шляхів які з'єднують Україну з п'ятьма сусідніми державами.

Впродовж 2008 року Україну відвідали 18,6 млн. іноземних туристів, 8,3 млн. українських туристів подорожували в межах держави. Обсяг споживання товарів і послуг туристичної та інших галузей економіки, забезпечений в'їзним туризмом, склав понад 5 млрд. євро.

Збільшення притоку іноземних туристів сприяє розвитку туристично-рекреаційних комплексів України і насамперед розвитку готельного господарства. У 2008 році на будівництво та переоснащення наявних готелів за рахунок усіх джерел фінансування використано інвестиційних коштів на суму 750,5 млн. грн., на інші місця для короткочасного проживання - 553,0 млн. грн. Понад 85% загального обсягу освоєних капіталовкладень у розвиток готелів в країні припадає на м. Київ, Автономну Республіку Крим, Одеську та Львівську області. На сьогодні в Україні функціонує всесвітньо відома мережа готелів «Radisson» (м. Київ), «Прем'єр Палас» (м. Київ), «Міжнародний готель «Україна» та «San Ray» (м. Дніпропетровськ), «Донбас-Палас» (м. Донецьк), “Отрада” (м. Одеса), загалом це понад 1,0 тис. підприємств готельного господарства.

Найбільші інвестиції на розвиток готельного господарства спрямовані з Кіпру - $ 32,9 млн. (20,4% від загального обсягу прямих інвестицій), Швейцарії - $ 28,9 млн. (18,0%), Віргінських, Британських Островів, - $ 26,0 млн. (16,2%), Російської Федерації - $22,1 млн. та Австрії -$ 8,4 млн. (5,3%).

На сьогодні привабливими для інвестування є проекти, пропозиції щодо будівництва туристичних і спортивних гірськолижних трас, канатних доріг, спортивно-оздоровчих комплексів. Карпати - є тим регіоном України, який має всі можливості для розвитку гірськолижного спорту. Так, на сьогодні в Закарпатті працюють 57 гірськолижних трас. За обсягами інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури Закарпатський регіон входить до п'ятірки найбільших регіонів країни. Ці надходження складають близько 290 млн. євро. Одним із таких проектів є будівництво гірськолижного центру «Полонина Руна», який передбачає залучення прямих інвестицій загальною сумою 90 млн. євро.

Отже Україна має величезний інвестиційний потенціал. Цьому сприяють значні курортно-рекреаційні ресурси, історико-культурний і природний потенціал, вигідне географічне положення, ринкова економіка, спрямованість України до євроінтеграції, наявність значних земельних ресурсів, які можуть використовуватися інвесторами для розбудови туристичної інфраструктури.Також Державна служба туризму і курортів України, з метою подальшого розвитку внутрішнього туризму, підписала меморандум з Комітетом інвестиційного співробітництва, який буде створювати інвестиційні майданчики та сприяти залученню інвестицій у проекти туристичної сфери України.