Бюджетні правовідносини

План

Вступ

1. Бюджетне право та бюджетні правовідносини

2. Задачі, принципи і методи бюджетного процесу

Список використаної літератури

Вступ

Для здійснення владних повноважень органи, що представляють державу або окрему адміністративно-територіальну одиницю, повинні мати у своєму розпорядженні централізований фонд коштів -- бюджет. Право на власний бюджет -- основне матеріальне право. Із нього випливають й інші: право на одержання в бюджет визначених законодавством доходів і фінансування заходів, пов'язаних із функціонуванням держави, територіальних громад. Отже, бюджетне право як підгалузь фінансового права -- це сукупність правовик норм, які регулюють бюджетний устрій, структуру та порядок розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи, повноваження держави і органів місцевого самоврядування в галузі бюджетів і бюджетний процес. ппппБюджетний процес в бюджетній системі України посідає важливе місце, згідно якого складаються та затверджуються бюджети різних рівнів, здійснюється їх виконання та контроль тощо.

В даному рефераті розглянемо поняття бюджетного права, бюджетних правовідносин, а також задачі, принципи і методи бюджетного процесу.

1. Бюджетне право та бюджетні правовідносини

Бюджетне право - центральна частина фінансового права, оскільки сфера державних фінансів, які є предметом дослідження останнього, нерозривно пов'язана з відносинами у сфері утворення, розподілу й витрачання бюджетної системи. Бюджетне право України являє собою сукупність фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються в процесі формування і виконання державного бюджету. Предметом бюджетного права України є суспільні відносини, що складаються в процесі формування і виконання державного бюджету. Одна із специфічних рис бюджетного права полягає в тому, що воно регулює відносини тільки між державними органами, підприємствами, установами і організаціями. Ці суб'єкти так чи інакше беруть участь у формуванні і виконанні бюджету, більшість з них пов'язані з бюджетом тісними взаємовідносинами з отримання відповідних асигнувань. До специфічних рис бюджетного права слід також віднести його велику деталізованість. Фінансова діяльність державних органів підлягає детальній регламентації в силу того, що вона пов'язана з грошовими коштами, які вимагають ретельного обліку та збереження, і всі операції з ними потребують суворого документального оформлення.

Бюджетні правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з формуванням, розподілом та витрачанням ресурсів бюджетної системи країни. Суб'єктом бюджетних правовідносин виступає Україна як суверенна держава в особі Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, місцевих органів самоуправління. Суб'єктами бюджетних правовідносин є також галузеві органи виконавчої влади, особливе місце займають фінансові органи, вони діють від імені держави і вступають у бюджетні відносини з усіма органами держави, які мобілізують або витрачають грошові кошти, беруть участь у всіх стадіях бюджетного процесу. Правові норми надають бюджетним відносинам офіційний характер, тобто державний захист. Бюджетні відносини набувають форми відносин прав і обов'язків, тобто форму правовідносин. У межах цих правовідносин здійснюється діяльність державних органів, направлена на формування бюджету і його виконання. Правове обґрунтування є основою нерозривної єдності матеріальної і правової сторін цих відносин. Бюджетно-правові норми регулюють відносини, що виникають у сфері державного бюджету України, визначають бюджетний устрій, повноваження в сфері бюджету і права державних органів, розмежування доходів і витрат між ланками бюджету і порядок складання, розгляду, затвердження та виконання державного бюджету України і його ланок та звітів про їх виконання. Бюджетно-правові норми встановлюють правила поведінки для певного кола суб'єктів бюджетно-правових відносин, які виступають в якості сторін, їх права та обов'язки. Вони вказують на обставини, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невиконання вимог, встановлених цими нормами. Закріплюючи на рівні нормативно-правового акта компетенцію органів державної та місцевої влади, а також права та обов'язки інших учасників бюджетних відносин, бюджетні норми надають бюджетним відносинам офіційного характеру, що захищається державою та підкріплюється її імперативно-владними повноваженнями. Матеріальні норми встановлюють матеріальний зміст бюджету: структуру бюджетної системи, джерела доходів і видатків, їх обсяги, порядок закріплення за різними ланками бюджетної системи, здійснення міжбюджетних трансфертів; їх об'єднано у фінансово-правовий інститут - бюджетний устрій, якийє складовою бюджетного права. Процесуальні норми регулюють бюджетний процес, тобто відносини з приводу складання, розгляду і затвердження бюджету, здійснення його виконання, а також складання, розгляд і затвердження звітності про виконання бюджету. Постійно діючі норми мають визначальний характер, не обмежені в часі, існують, поки суб'єкти відносин зберігають свою правомочність. Періодичні норми містяться в щорічних актах про бюджет та в нормативно-правових актах, що їх приймають органи виконавчої влади на їх забезпечення.

Базовим джерелом бюджетного права є Конституція України.

Бюджетний кодекс України є основним джерелом бюджетного права України, яким регулюються відносини, що виникають у процесі складання бюджетів, розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів.

Джерелом бюджетного права є також щорічний Закон України "Про державний бюджет України", яким визначається загальний обсяг бюджету на рік, розміри асигнувань за напрямками діяльності держави, розміри відрахувань у місцеві бюджети від загальнодержавних доходів і податків. Джерелами бюджетного права є й інші нормативні акти, які регулюють відносини в сфері накопичення і витрачання бюджетних коштів. Види бюджетних документів:

-- планові - проекти бюджетів, розписи відповідних бюджетів, кошториси бюджетних установ;

-- оперативні - доручення фінансових органів про перерахування коштів з бюджетів на реєстраційні рахунки головних розпорядників бюджетних коштів; -- звітні - звіти бюджетних установ, фінансових та кредитних організацій про виконання бюджетів.

Бюджетне законодавство України побудоване за принципами верховенства закону, незалежності окремих ланок бюджетної системи.

Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

2. Задачі, принципи і методи бюджетного процесу

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний процес починається з аналізу звітних даних по виконанню Державного та місцевих бюджетів за попередні роки, з виявлення тенденцій у виконанні дохідної і видаткової частин бюджету. Детально аналізуються надходження по окремих податках, визначаються збільшення чи зменшення доходів по кожному виду податків, їх вплив на виконання доходів бюджетів різних ланок бюджетної системи. Аналогічно аналізується виконання видаткової частини як Державного, так і місцевих бюджетів.

Організація бюджетного процесу здійснюється відповідно до Закону про бюджетну систему України, рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих органів.

У бюджетному процесі задіяно багато суспільних відносин, що регулюються відповідними законодавчими та нормативними актами і які через них набувають форми бюджетних відносин.

Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Це дисциплінує всі органи управління, які виконують бюджети відповідних рівнів.

Розглядаючи законодавчі і нормативні акти, які регламентують бюджетний процес, в останньому можна виділити такі етапи:

-- складання проекту бюджету;

-- розгляд бюджету;

-- затвердження бюджету;

-- виконання бюджету;

-- складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Складанню бюджету передує забезпечення відповідними даними бюджетів різних рівнів. Кабінет Міністрів України доводить до місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих органів інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік.

Відповідно виконавчі органи Автономної Республіки Крим, областей у встановлений їх радами строк доводять до місцевих рад народних депутатів нижчого рівня та їх виконавчих органів відповідні вказівки щодо розробки проектів бюджетів.

Мінімально необхідні видатки обчислюються за єдиними фінансовими нормами та нормативами, при цьому враховуються індекси інфляції та фінансові можливості держави.

Для складання проекту місцевих бюджетів різних рівнів Кабінет Міністрів України доводить до місцевих органів влади і управління такі показники:

-- нормативи (відсотки) відрахувань від регульованих доходів та сум контингентів цих доходів;

-- розміри дотацій і субвенцій, які передбачається надати з Державного бюджету за цільовим призначенням;

-- перелік видатків, які передбачається передати з Державного бюджету на фінансування з місцевих бюджетів.

Аналогічні показники доводять виконавчі органи вищого рівня органам влади та управління нижчого рівня.

Складанню проектів бюджету передує розробка основних програмних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу валового внутрішнього продукту, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану.

Верховна Рада України не пізніше 15 червня поточного року розробляє і надсилає Президентові України спеціальну постанову (бюджетну резолюцію) про основні напрями бюджетної політики на наступний рік.

Кабінет Міністрів України організує складання проекту Державного бюджету відповідно до тих засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України на плановий рік, які визначені у бюджетній резолюції.

Попередній проект зведеного бюджету України складає Міністерство фінансів на основі прогнозних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств та інших органів державної влади, які розглядають ці показники і в двотижневий термін подають Міністерству фінансів пропозиції з відповідними розрахунками і обґрунтуваннями. Міністерство фінансів після розгляду пропозицій готує проекти зведеного та Державного бюджетів України і подає їх на розгляд Кабінету Міністрів разом з викладом питань, які не вдалося узгодити з міністерствами і відомствами.

Кабінет Міністрів розглядає на своєму засіданні проекти зведеного і Державного бюджетів, приймає остаточне рішення щодо проекту закону про Державний бюджет України і подає останній на розгляд Президентові України, котрий розглядає його і, в разі згоди, вносить до Верховної Ради України.

До проекту Закону додаються: основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зведений баланс фінансових ресурсів України, основні напрями бюджетної і податкової політики, пропозиції по взаємовідносинах з бюджетами бюджетної системи, обсяги централізованих капітальних вкладень з розрахунками і обґрунтуваннями по окремих позиціях і загальні показники зведеного бюджету України.

Другою ланкою бюджетного процесу є розгляд Верховною Радою проекту Закону про Державний бюджет України. З доповіддю про проект Закону виступає Міністр фінансів.

Проект Державного бюджету до винесення його на пленарне засідання Верховної Ради розглядається в її постійних комісіях. Верховна Рада затверджує:

-- граничний розмір дефіциту Державного бюджету та джерела його покриття;

-- суми доходів Державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

-- суми видатків Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштів відповідно до бюджетної класифікації;

-- суми дотацій, субвенцій та розміри відрахувань від регульованих доходів до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

-- розмір оборотної касової готівки Державного бюджету.

До Державного бюджету включаються також доходи і видатки цільових загальнодержавних фондів; вони затверджуються по кожному фонду окремо, t це є третьою ланкою бюджетного процесу.

Поточні витрати інших цільових загальнодержавних фондів (Чорнобильського, зайнятості) затверджуються Верховною Радою України в межах доходів цих фондів, однак видатки з цих фондів, які спрямовуються на розвиток даних фондів, можуть бути скорочені й направлені на фінансування інших статей Державного бюджету.

Затвердження республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів провадиться за поданням відповідних органів виконавчої влади Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місце вирішення, яке зумовлює зменшення доходів або збільшення видатків бюджетів нижчого рівня, то кошти, необхідні для збалансування мінімального бюджету нижчого рівня, мають компенсуватися тим органом, який прийняв рішення, за рахунок коштів його бюджету або коштів, передбачених для цього Законом. Слід зазначити, що при визначенні нестачі коштів у бюджеті нижчого рівня не враховується вільний залишок коштів цього бюджету, який створився на початок поточного бюджетного року і який не було використано до моменту прийняття даного рішення.

Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що складається Міністерством фінансів відповідно до показників цього бюджету. Аналогічно складаються фінансовими управліннями розписи доходів і видатків з поквартальним розподілом бюджетів місцевих рад.

Усі бюджети бюджетної системи України виконуються по видатках у тих пропорціях щодо загальної суми видатків бюджетів, які затверджені відповідно Верховною Радою України і місцевими радами. Контроль за пропорційним фінансуванням здійснюється щоквартально.

Виконання бюджетів Автономної Республіки Крим чи місцевого органу влади провадиться Урядом Республіки чи виконавчим органом, тобто саме вони забезпечують надходження до бюджету всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне витрачення бюджетних коштів.

У разі необхідності внесення змін щодо доходів і видатків відповідних бюджетів державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад можуть в межах наданих їм законом прав вносити зміни. Внесення змін, уточнень та доповнень до бюджетів протягом бюджетного року здійснюється в порядку, передбаченому Законом для затвердження відповідних бюджетів.

Вільний залишок коштів бюджету, що утворився на початок поточного бюджетного року, доходи бюджету, одержані додатково при виконанні бюджету, суми перевищення доходів над видатками, що утворюються в результаті збільшення надходжень до бюджету, а також економія у видатках -- тобто будь-які вільні бюджетні кошти -- вилученню не підлягають. Рішення про використання цих коштів приймає відповідний орган державної адміністрації, виконавчої влади або місцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рішень відповідними радами.

Завершальною, п'ятою ланкою бюджетного процесу є складання і затвердження звіту про виконання Державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів місцевих рад народних депутатів.

Звіт про виконання Державного бюджету складає Міністерство фінансів України, а по нижчих бюджетах бюджетної системи це роблять відповідні фінансові органи. До звіту про виконання Державного бюджету України та інших бюджетів в обов'язковому порядку додається пояснювальна записка щодо всіх відхилень від затвердженого бюджету як по доходах, так і видатках.

Доповідь по звіту про виконання Державного бюджету на засіданні Верховної Ради робить Міністр фінансів України. По звіту приймається постанова про його затвердження. З доповіддю по звіту про виконання бюджетів Автономної Республіки Крим та областей, міст, районів виступають керівники відповідних фінансових органів. Після обговорення відповідні ради приймають рішення про затвердження звітів про виконання відповідних бюджетів.

Усі бюджети України, від Державного до сільського є самостійними, а в сукупності складають зведений бюджет України. Звіт про його виконання робить Міністерство фінансів України на підставі звітів про виконання бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Зведений звіт надсилається до Верховної Ради України.

Затверджені радами бюджети всіх рівнів підлягають опублікуванню. Публікуються і звіти про виконання бюджетів

Список використаної літератури

1. Бюджетний кодекс України. - К.: “АрТек”,2001.

2. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. - К.: Наукова думка, 1997.

3. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. - К.: НІОС, 1998.

4. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. - Черкаси: Відлуння. - 1999.

5. Юрій С.І. Бюджетна система України.: навчальний посібник. - К.: НІОС, 2000.