33

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра Фінансів та планування

Факультет Обліку та фінансів

Пояснювальна записка звіту виробничої практики

Тема індивідуального завдання:

Фінансова стійкість на прикладі ТОВ «Фірма”

Кіровоград 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Фінансова стійкість підприємства в процесі господарювання

1.1 Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства

1.2 Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники

Розділ 2. Аналіз фінансової стану ТОВ «Фірма»

2.1 Аналіз фінансової стійкості ТОВ «Фірма»

2.2 Аналіз ліквідності і платоспроможності

Розділ 3. Шляхи підвищення фінансового стану підприємства

3.1 Проектування заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Трансформація народного господарства України в економіку відкритого типу створює для підприємств зовсім нові умови, принципово інше зовнішнє середодовище. До цих умов, які постійно змінюються, треба пристосовуватися, адаптувати усі системи підприємства, перетворити їх так, щоб із основної ланки планової економіки підприємство перетворилося у незалежний економічний суб'єкт господарювання, який ефективно функціонує і розвивається в умовах ринку.

На мою думку тема “Фінансова стійкість підприємства” є актуальною, оскільки, в умовах кризової ситуації стоїть завдання відновлення та зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства, що є основною передумовою його виживання і поступового переходу до ринкових відносин.

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. Рівень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви. Визначаючи фінансовій стан підприємства розраховується велика кількість показників, зокрема показники ліквідності та платоспроможності. При наданні підприємству кредитів, кредитори приділяють велику увагу рівню фінансової стійкості підприємства, а отже також рівню ліквідності активів підприємства і рівню платоспроможності, адже для них насамперед важливо, щоб підприємство вчасно і в повній мірі повернуло свої борги. Показники ліквідності та платоспроможності характеризують саме здатність підприємства вчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями. На фінансовий стан підприємства звертають увагу не тільки кредитори, а також інвестори, постачальники, партнери та сам керівник підприємства. Незадовільний фінансовий стан підприємства є своєрідним сигналом для його керівника, бо розібравши в деталях всі показники, що впливають на фінансову стійкість підприємства можна виявити фактори, які негативно впливають на підприємство і за допомогою правильних управлінських рішень виправити ситуацію. Фінансова стійкість має характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвиток підприємства на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повинно призвести до зміни обраної ним стратегії.

Із ефективністю виробничо-господарської діяльності підприємства пов'язана його фінансова стабільність. Однак необхідно зазначити, що стійкість того чи іншого підприємства не завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності. У хиткому стані може опинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатом недостатньо високого рівня мененджменту, прояву впливу яких-небудь несприятливих факторів (наприклад, неплатоспроможність замовника, що важко або неможливо було передбачити).

Мета даної роботи - дослідити сутність та необхідність фінансової стійкості підприємства, методичні аспекти її оцінки, охарактеризувати фінансово-господарську діяльність та здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства ТОВ «Фірма».

Розділ 1. Фінансова стійкість підприємства у процесі господарювання

1.1 Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства

Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність (стійкість). На неї впливають різні причини - як внутрішні, так і зовнішні:

виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит;

міцне становище підприємства на ринку;

високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій;

налагодженість економічних зв'язків із партнерами;

ритмічність кругообігу засобів;

ефективність господарських і фінансових операцій;

незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо.

Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов'язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, в яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабільності за такими етапами:

1)ліквідація поточної неплатоспроможності підприємства;

2)відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги у короткостроковому періоді);

3)забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді.

Кожному етапу фінансової стабільності відповідають певні її внутрішні механізми - оперативний, тактичний і стратегічний, що являють собою систему заходів, спрямованих на вирішення конкретних завдань.

Оперативний механізм фінансової стабільності - це система заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення розміру поточних зовнішніх зобов'язань підприємства у короткостроковому періоді, а з другого - на збільшення суми найліквідніших активів, що забезпечують термінове погашення цих зобов'язань.

Тактичний механізм фінансової стабільності, являє собою систему заходів, спрямованих на досягнення точки фінансової рівноваги підприємства у наступному періоді. Під фінансовою рівновагою тут слід розуміти відповідність між можливим обсягом генерування власних фінансових ресурсів та необхідним обсягом споживання власних фінансових ресурсів.

Стратегічний механізм фінансової стабільності, є винятково наступальною стратегією фінансового розвитку, яка забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів з метою прискорення економічного зростання підприємства. Тобто стратегічний механізм фінансової стабільності - це система заходів, спрямованих на підтримання досягнутої фінансової рівноваги підприємства у довгостроковому періоді.

Фінансова стабільність підприємства, з одного боку, - це економічний процес, а з другого - економічна категорія.

Як економічний процес фінансова стабільність являє собою органічний процес чіткої взаємодії внутрішніх механізмів фінансової стабільності підприємства - оперативного, тактичного та стратегічного з метою виведення підприємства з кризового стану або забезпечення економічного його зростання.

Як економічна категорія фінансова стабільність - це сукупність економічних відносин, що забезпечують умови збереження підприємством абсолютної або нормальної фінансової стійкості при контрольованій фінансовій рівновазі та одночасно спроможність до стійкого економічного зростання при врахуванні найбільш вагомих зовнішніх чинників. Отже, фінансова стабільність - це спроможність підприємства досягати стану фінансової рівноваги при збереженні достатнього ступеня фінансової стійкості та зберігати цей стан у довгостроковій перспективі при ефективному управлінні фінансами.

Складовими елементами фінансової стабільності є: фінансова рівновага підприємства, ресурсна, потенційна та фінансова стійкість. Основними із цих складових фінансової стабільності є фінансова рівновага та фінансова стійкість.

Фінансова рівновага підприємства - це відповідність обсягів формування та споживання власних фінансових ресурсів. Така фінансова рівновага досягається оптимізацією співвідношення між часткою коштів, що капіталізуються, і тією їх часткою, що спрямовується на споживання, а також узгодження джерел формування та напрямів використання власних фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів. Фінансова рівновага - це агрегований показник, тому досягнення фінансової рівноваги значною мірою залежить від ефективності облікової політики підприємства, політики формування та розподілу прибутку підприємства, амортизаційної, дивідендної, емісійної політики тощо. Досягнення фінансової рівноваги - одна із найважливіших умов забезпечення фінансової стабільності, оскільки зростання можливостей щодо забезпечення приросту власних фінансових ресурсів означає підвищення фінансової стійкості та приводить до зростання ринкової вартості підприємства.

Ресурсна стійкість - це оптимальна структура трудових і матеріальних ресурсів підприємства. Вона сприяє економії витрат за рахунок скорочення потреб у фінансових ресурсах на їх фінансування, а отже приводить до зростання прибутковості підприємства. Постійне збільшення прибутку дає змогу підприємству забезпечити в необхідній мірі формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що, в свою чергу, сприяє досягненню фінансової рівноваги та фінансовій стабілізації стану підприємства.

Потенційна стійкість - це можливість підприємства щодо нарощування обсягів діяльності та його спроможність вийти на новий рівень фінансової рівноваги. Підприємство може досягати як повної, так і часткової фінансової стабільності. Повна фінансова стабільність досягається підприємством тільки при створенні передумов для стабільного зменшення вартості капіталу, що використовується та постійного зростання ринкової вартості підприємства. Головною метою розробленої підприємством фінансової стратегії має бути забезпечення високих темпів стійкого економічного зростання підприємства, а саме таких, які б не порушували його фінансової рівноваги.

Фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість - один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова - сприятиме створенню ”зайвих” запасів та резервів, у зв'язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства, тому що підприємство буде не в змозі скорочувати свої затрати під тиском конкурентів через накопичення надлишкових запасів і резервів і відтягнення, таким чином, капіталу з виробничого процесу.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

У свою чергу, зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Іншими словами, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головною умовою загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.

Одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентноздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення. Використовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити свої зобов'язання перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й організаціями, а й інвестувати засоби в нове будівництво, реконструкцію чи модернізацію наявного устаткування або заміну його прогресивнішим.

Значний практичний інтерес має вирішення питання про кількісні характеристики фінансової стійкості підприємства, іншими словами, при яких саме показниках фінансовий стан підприємства можна вважати стійким. Його можна вважати стійким, якщо воно покриває власними оборотними засобами не менш як 50% фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, ефективно й цілеспрямовано використовує фінансові ресурси, дотримується фінансової, кредитної й розрахункової дисципліни, тобто платоспроможне.

У підприємства, що має низький рівень фінансової стійкості, спостерігається спад ділової активності, рентабельності й віддачі наявних активів. Збитковість фінансово-господарської діяльності свідчить про те, що підприємство перебуває під загрозою банкрутства. Однак це не означає, що будь-яке збиткове підприємство негайно збанкрутує. Збитковість може бути тимчасовою, і не виключено, що керівництво й менеджери підприємства знайдуть ефективні рішення й виведуть підприємство з фінансової кризи. Проте і наявність високої фінансової стійкості не гарантує від банкрутства.

Фінансова стійкість тісно пов'язана з кредитоспроможністю. Кредитоспроможність характеризується тим, наскільки в повному обсязі та у встановлений строк підприємство розраховується з раніше одержаними кредитами, наскільки проявляється його здатність при необхідності мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятних умовах тощо. Однак найістотніше, чим визначається кредитоспроможність, - це поточний фінансовий стан підприємства, а також прогнозовані перспективи його зміни і в який бік.

Очевидно, що коли у підприємства протягом певного періоду спостерігається тенденція до зниження рентабельності, то падає і його кредитоспроможність. Зміна фінансового стану підприємства в гірший бік у зв'язку зі зниженням рентабельності може зумовити й загрозливі наслідки в результаті дефіциту грошових засобів -- зменшення платоспроможності й ліквідності.

Отже, фінансова стійкість -- комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

1.2 Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість - це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Показники фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності залученого капіталу. Ці показники включають:

коефіцієнт фінансової незалежності К_фн, який розраховується як відношення власного капіталу (ВК) до загального капіталу валюти балансу (ВБ):

Кфн=ВК/ВБ, (Ф1 ряд 380 : ряд 640) (1.1)

Цей коефіцієнт характеризує частку активів власників підприємства в загальній сумі активів, авансованих в його діяльність. Загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта складає 0,5.

коефіцієнт фінансової залежності (К_фз), який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення Загального капіталу (ЗК) до власного капіталу (ВК):

Кфз=ЗК/ВК, (Ф1 ряд 280 : ряд 380) (1.2)

Чим вище рівень першого показника і нижче рівень другого, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

· коефіцієнт фінансової стабільності, -- розраховується як відношення власного капіталу до позикового:

Кфс=ВК/ПК, (Ф1 ряд 380 : ряд 480)(1.3)

Коефіцієнт показує співвідношення між власним і позиковим капіталом. Рекомендоване значення . Характеризує можливість покриття власним капіталом позикових коштів.

· коефіцієнт поточних зобов'язань розраховується як відношення поточних зобов'язань до загальної суми залучених коштів:

Кпз= ПЗ/ЗК, (Ф1 ряд 620 : (ряд 480 + ряд 620))(1.4)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від поточних зобов'язань у загальній сумі позикового капіталу. Нормативне значення коефіцієнта - менше 0,5 - 0,6;

· коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних коштів, ) -- розраховується як частка від ділення власних оборотних активів на всю суму до власного капіталу:

Кмвк=(Ф1 (ряд 260 - ряд 620) : ряд 380) )(1.5)

Коефіцієнт характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Чим вище цей показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб'єкта. Оптимальне значення показника -- 0,5;

· коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до запасів:

Кзз=(Ф1 (ряд 380 - ряд 080) : ряд 260) )(1.6)

Цей коефіцієнт необхідно розглядати у взаємозв'язку зі станом виробничих запасів. Якщо на підприємстві є значні надлишкові запаси, то власні оборотні кошти не покриють їх повністю, тому коефіцієнт буде набагато менше 1.

За умови нестачі запасів для проведення нормальної виробничо-торговельної діяльності підприємства коефіцієнт буде більше 1, але це не свідчить про стійкість фінансового стану. Нормальним явищем є рівень коефіцієнта 60--80 %.

· коефіцієнт маневреності робочого капіталу (власних оборотних коштів, ) розраховується як відношення запасів до власних оборотних активів:

Кмрк=(Ф1 (сума ряд 100 - 140) : (ряд 260 - ряд 620) )(1.7)

Цей показник, зворотний коефіцієнту забезпечення запасів власними оборотними коштами, характеризує питому вагу запасів як матеріальних оборотних активів у власних оборотних коштах. Величина робочого капіталу залежить від ефективності управління запасами (планування, нормування їх величини, прогнозування на майбутнє, раціональне використання тощо), стану дебіторської заборгованості (тенденція до її зменшення) та величини грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Фінансова стійкість вважається нормальною (допустимою), якщо величини короткострокових кредитів й позичкових коштів, що залучені для формування запасів і затрат, не перевищують сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини запасів і затрат). У випадку, коли зазначені умови не виконуються, фінансова нестійкість набуває характеру ненормальної і веде до істотного погіршення фінансового стану.

Фінансова стійкість підприємства визначається за таких умов, коли власні й залучені ним кошти використовуються так, що грошові надходження від його діяльності, насамперед прибуток, є достатніми для погашення кредиторської заборгованості та здійснення податкових та інших обов'язкових платежів.

Розділ 2. Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Фірма»

2.1 Аналіз фінансової стійкості ТОВ «Фірма»

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Фінансова стійкість - це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Необхідність у власних ресурсах обумовлена вимогами самофінансування підприємства. Вони є основою самостійності і незалежності підприємства. А якщо активи підприємства сформовані в значній мірі за рахунок поточних зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким. З поточними зобов'язаннями необхідно здійснювати постійну оперативну роботу щодо контролю за своєчасним поверненням їх та залученням в господарську діяльність через поточні зобов'язання йнших активів. Від оптимізації співвідношення власних і залучених активів залежить фінансовий стан підприємства.

У наукових роботах останніх часів учені-економісти виділяють абсолютний показник фінансової стійкості -- наявність власних оборотних коштів. Цей показник розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) заборгованістю:

НВОК = ОА - ПКЗ,(2.1)

де ОА -- оборотні активи, тобто підсумок за II розділом активу балансу;

ПКЗ -- поточна кредиторська заборгованість, підсумок за IV розділом ПБ.

Він визначає, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишається в обороті підприємства після повного погашення кредиторської заборгованості. Як показує практика, джерелами формування довгострокових активів є перманентний капітал (власний і довгострокові позикові кошти -- довгострокові пасиви).

Таблиця 2.1 Аналіз власних оборотних коштів ТОВ «Фирма»

№ з/п	Показник	На початок 2007 р.	На кінець 2007 р.	Відхилення (+,-)
А	Б	1	2	3
1	Загальна сума поточних активів	747,7	1074,9	+ 327,2
2	Загальна сума короткострокових зобов'язань	134,2	331,5	+ 197,3
3	Величина власних оборотних коштів	613,5	743,4	+ 129,9
4	Частка в сумі поточних активів, %:
	-- власного капіталу	82,1	69,2	- 12,9
	-- позикового капіталу	17,9	30,8	+ 12,9

Аналізуючи дані таблиці 2.1. на прикладі ТОВ «Фірма», видно, що наявність власних оборотних коштів: НВОК на поч. року складає 613,2 (тис. грн); НВОК на кін. року складає 743,4 (тис. грн). Це означає, що на початок року поточні активи в сумі 613,2 тис. грн були сформовані за рахунок власного капіталу, на кінець року цей показник зріс на 130,2 тис. грн, що оцінюється позитивно, тобто після повного погашення поточних зобов'язань у підприємства залишиться ще 613,2 тис. грн оборотних засобів на початок року і 743,4 тис. грн -- на кінець року.

Частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року -- 82,1 %, на кінець року -- 69,2 %. Частка позикового капіталу у формуванні поточних активів -- 17,9 % на початок року і 30,8 % -- на кінець року. Отже, для успішної діяльності АТЗТ "Актив плюс" має достатньо власних оборотних коштів.

Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТОВ «Фірма» за даними форми № 1 наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показник	На початок 2007 р.	На кінець 2007 р.	Відхилення (+,-)
1	Коефіцієнт фінансової незалежності	0,95	0,91	- 0,04
2	Коефіцієнт фінансової залежності	1,05	1,1	+ 0,05
3	Коефіцієнт фінансової стабільності	30,16	11,99	- 18,17
4	Коефіцієнт поточних зобов'язань	1,00	1,00	--
5	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,15	0,19	+ 0,04
6	Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами	0,69	0,62	- 0,07
7	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	1,15	1,13	- 0,02

Аналіз сукупності всіх показників з урахуванням специфіки діяльності ТОВ «Фірма» дає змогу зробити висновок, що фінансове становище підприємства дещо погіршилося, оскільки коефіцієнт фінансової незалежності зменшився порівняно з початком року на 0,04 пункти. Але все ж таки значення цього коефіцієнта вище від критичного значення 0,5. На кінець 2007 року 91 % майна підприємства покривалось за рахунок власного капіталу, а отже, фінансування господарської діяльності за рахунок залучених коштів здійснюється в допустимих межах.

Показник фінансової залежності показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Зростання цього показника означає збільшення частки позичених коштів у фінансування підприємства. Значення коефіцієнта на кінець року становить 1,1 , то це означає, що в кожній 1,1 грн., вкладеній в активи підприємтсва, 10 коп. - залучені не від власника.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує співвідношення власних і позикових коштів. Нормативне значення коефіцієнта повинно перевищувати 1, а на ТОВ «Фірма» це значення досить високе (30,16), і свідчить про те, що підприємство має досить високий рівень фінансовї стійкості і відносно незалежне від зовнішніх джерел. Проте на кінець року спостерігається зниження коефіцієнта фінансової стабільності до 12, що свідчить про незначну потребу підприємства в залучених коштах.

За даними таблиці, коефіцієнт маневреності власного капіталу на початок 2007 року становить 0,15 (15 %), а наприкінці його - 0,19 (19 %), тобто спостерігається зростання показника на 0,04 пункти, проте його значення нижче за теоретичний рівень (0,5) на 0,31 пункти. Це свідчить, що підприємство відвертає власні кошти з активного обороту на покриття заборгованості та в незавершені капітальні вкладення.

Аналіз сукупності всіх показників з урахуванням специфіки діяльності ТОВ «Фірма», дає змогу зробити висновок, що підприємство має добру фінансову стійкість хоча спостерігається зниження у динаміці коефіцієнтів фінансової стабільності та фінансової незалежності, та зростання коефіцієнта фінансової залежності, що свідчить про потребу у залучених коштах.

Стабільність фінансового стану підприємства може бути відновлена за умови прискорення оборотності активів та їх зменшення на 1 грн. чистого доходу; дотримання залишків запасів у відповідності до визначених нормативів; збільшення робочого капіталу за рахунок прибутковості господарської діяльності.

2.2 Аналіз ліквідності і платоспроможності

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. Під терміном "ліквідність" прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання перед усіма контрагентами і державою. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху.

Існує два підходи до визначення ліквідності. Перший з цих підходів передбачає аналіз здатності підприємства виконати всі без винятку зобов'язання, взяті на себе, які випливають з його статуту та інших засновницьких документів, включаючи, зокрема, захист майнових інтересів усіх власників. Другий підхід трактує ліквідність лише як здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

Розраховують наступні показники ліквідності.

Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення поточних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за 1. Зростання його - позитивна тенденція. Обчислюється за формулою:

КПз=ПА/ПЗ,(2.2)

де КПз - коефіцієнт покриття загальний;

ПА - поточні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття загальному, але обчислюється за вужчим колом поточних активів. Значення його повинне наближатися до 1. Він визначається за формулою:

КЛш=ГРА/ПЗ,(2.3)

де КШЛ - коефіцієнт швидкої ліквідності;

ГРА - грошові засоби, розрахунки і інші активи.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності Показує, яку частину короткострокових зобов'язань може бути за необхідністю погашено негайно. Рекомендована нижня межа дорівнює 0,2. Розраховується за формулою:

КЛа=ГЗ/ПЗ,(2.4)

де КЛа - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ГЗ - грошові засоби.

Для аналізу ліквідності ТОВ «Фірма» станом на початок і кінець 2007 року складена таблиця за даними бухгалтерського обліку (табл.2.3).

Таблиця 2.4. Аналіз показників ліквідності ТОВ «Фірма»

Показник	Станом на 2007 р.	Відхилення
	початок року	кінець pоку
Коефіцієнт покриття загальний	5,57	3,24	- 2,33
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,31	0,72	+ 0,41
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,27	0,25	- 0, 02

Розрахунки, проведені за даними ТОВ «Фірма», свідчать про нормальний стан загальної ліквідності. Зокрема, зменшився коефіцієнт покриття і зріс коефіцієнт швидкої ліквідності, що свідчить про зростання можливості погашення підприємством короткострокових зобовязань у разі його критичного стану. Стосовно коефіцієнта абсолютної ліквідності, то слід зазначити, що хоча протягом звітного періоду він і скоротився, але все ще залишається на допустимому рівні. І показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити в поточний момент або найближчим часом, а саме 25%.

Основні фактори, які підвищують ліквідність:

o обмеження вкладень капіталу у важколіквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

o наявність чистих активів у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов'язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час;

o залучення у господарський обіг позикових коштів на максимально тривалі терміни.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно виконувати свої фінансові зобов'язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Рівень платоспроможності підприємства визначається за формулою:

Кпс=ЧЛА/ПКт,(2.5)

де Кпс - коефіцієнт платоспроможності;

ЧЛА - "чисті" ліквідні активи (гроші, цінні папери);

ПКт - короткотерміновий (поточний) позиковий капітал, строк повернення якого настав або настає впродовж кількох днів.

Коефіцієнт платоспроможності ТОВ «Фірма» на початок 2007 року дорівнював 0,27, а на кінець року - 0,31, що є низьким для підприємства.

Підприємство для підтримання своєї платоспроможності повинно так будувати свої платіжні стосунки з кредиторами, щоб цей показник постійно перебував на рівні 1. Якщо показник Кпс<0,5, це означає, що платоспроможність підприємства дуже низька. Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

- недоїмок з платежів до бюджету;

- простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів;

- непогашених у встановлений строк банківських кредитів;

- заборгованості постачальникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк.

Аналіз динаміки загальної суми таких прострочених платежів характеризує стан роботи підприємства, спрямованої на зміцнення платоспроможності.

Розділ 3. Шляхи підвищення фінансового стану підприємства

3.1 Проектування заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства

В стратегічному плануванні виділяються три основні напрямки подальшого розвитку підприємства:

1) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;

2) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;

3) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

Завдання подальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення даного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можливостями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись придбати або контролювати інші фірми.

Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств.

Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

- розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів широкого асортименту;

- адаптацію до умов, що змінюються, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

- пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конкурента, а звідси - відсутність ризику зустрічного удару;

- цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних резервів в результаті успішної комерційної діяльності на "чорний день".

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства остаточно вибрана, вона має бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.

Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано поганим, розробляються пропозиції стосовно його санації.

Санація підприємства може здійснюватись шляхом:

- погашення боргів підприємства;

- злиття збиткового підприємства з фінансово міцним підприємством;

- переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

- випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

- продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану ТОВ «Фірма» .

Так само, як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін виробничо - господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.

Реорганізація всіх сторін діяльності ТОВ «Фірма» припускає :

1) Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах продукції, просування зазначених товарів на ринку.

2) Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами.

3) Ліквідації всіх технологічних недоліків (придбання оптимальної кількості необхідного устаткування).

4) Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення, пристосованої до потреб ринків.

5) Керування оборотними активами і поточними зобов'язаннями підприємства.

З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієїю із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін. Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.

Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами.

При оптимальному керуванні поточні активи і поточні пасиви можуть змінюватися щодня і вимагають ретельного моніторингу. При дефіциті засобів керування поточними активами погіршується і їхнє використання в іншому місці може виявитися найбільш ефективним (наприклад, зменшення витрат на обслуговування кредитів, проведення довгострокових перспективних фінансових вкладень і ін.).

В даний час компанія користується кредитами на поповнення оборотних коштів в основному з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі великих запасів готової продукції і товарів, що не призначені під конкретні замовлення.

Список використаних джерел

1. Безгубенко Л.М. До запитання про суть фінансів // Фінанси України. - 2000. - № 1. - С. 19-22

2. Герасименко Р.А Особливості формування фінансових ресурсів акціонерних товариств // Фінанси України. - 2004, - №6. - С. 82-90

3. Герасимова С.В. Роль фінансових посередників в організації інвестиційної діяльності акціонерних товариств // Фінанси України. - 2007. - №4. - С. 103-111

4. Грідзіна М.Ф. Управління фінансами акціонерних товариств: Навч. посібн. - К.: «АСК», 2005. - 384 с.

5. Деревяненко Б.В. Державне регулювання функціонування акціонерних товариств / За ред. Галянтича М.К. - К.: Кондор, 2005. - 176 с.

6. Загородній А.Г. Акціонерні товариства: Термінологічний словник, 2007. - 84 с.

7. Зайцев В.М. Шляхи удосконалення внутрішнього контролю в акціонерному товаристві //Економіка та держава. -2008. -№1. - С.69-73

8. Зятьковський Г.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. -К. -2003. -377 с.

9. Калюча Е.В. Фінансово-господарський контроль у системі керування. К.: «Єльга», 2002. - 320 с.

10. Кондратьєв О.Д. Фактори забезпечення фінансової стійкості підприємства // Фінанси України.- 2001.- № 9. - С. 44-51

11. Король В.А. Проблеми управління фінансами відкритих акціонерних товариств // Фінанси України. - 2007. - №2. - С. 113-126

12. Макаренко В.А. Організація внутрішнього контролю в акціонерному товаристві // Економіка АПК. - 2004. - №6. - С. 97-102

13. Яровенко Г.М. Удосконалення внутрішнього фінансового контролю підприємства //Актуальні проблеми економіки. -2005. - №12. - С. 63-71

14. Онисько С.М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів ВНЗ. - 2-ге вид., випр. і доп.. - Львів: «Магнолія плюс» - 2006. - 367 с.

15. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. - К.: «Скарби», 2002. - 336 с.

16. Павлюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посібн. - Житомир: ЖДТУ, 2003. - 580 с.

17. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

18. Руденко В.Б. Проблеми розподілу прибутку акціонерних товариств // Наукові праці Дон НДУ Серія: економічна. - 2001. - С. 124-132

19. Рупняк М.Я. Принципи організації фінансів акціонерних товариств // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №7. С. 71-75

20. Рупняк М.Я. Проблеми оптимізації структури фінансових ресурсів акціонерних товариств // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №5.

21. Рупняк М.Я. Фінансові методи регулювання діяльності акцонерних товариств // Фінанси України. - 2005. - №9. - С. 56-63

22. Славнюк С.А. Фінанси підприємств: Навч. посібн. - К, - 2004. - 260 с.

23. Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: «Кондор», 2004. - 345 с.

24. Статистичний щорічник України за 2007 рік. Держкомстат України, 2006. - 588 с.

25. Суржик В.Г. Фінансове прогнозування доходів та витрат акціонерного товариства // Фінанси України. - 2007. - № 12. - С. 72-78

26. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібн. - К.: «Знання», - 2003. -345 с.

27. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібн. - К.: «Кондор», 2005. - 400 с.

28. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприиємства та її аналіз: Навч. посібн. - К.: Цул, 2002. - 360 с.

29. Шваб Л.І. Основи підприємництва: Навч. посіб. - К.,- 2006. - 344 с.

30. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - 3-тє вид, перероб. і доп. - К.: «Ю.І», 2006. - 656 с.

Додатки

Додаток А

	К о д и
Дата (рік, місяць, число)	01	01	01
Підприємство	ТОВ «Фірма»	за ЄДРПОУ	30330693
Територія		за КОАТУУ	3510136600
Форма власності:	Приватна власність	за КФВ	10
Орган державного управління:	немає	за СПОДУ	7744
Галузь:	Роздрібна торгівля	за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності:	Роздрібна торгівля	за КВЕД	15.81,.0
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

БАЛАНС

Форма №1	Код за ДКУД		1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи:
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	-	-
Первинна вартість	011	-	-
Знос	012	( - )	( - )
Незавершене будівництво	020	42,2	42,2
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	3487,5	3270,5
Первинна вартість	031	4242,0	4093,1
Знос	032	( 754,5 )	( 822,6 )
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств	040	-	-
інші фінансові інвестиції	045	-	-
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	-	-
Відстрочені податкові активи	060	-	-
Інші необоротні активи	070	-	-
Усього за розділом I	080	3529,7	3312,7
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	218,2	215,8
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	-	-
незавершене виробництво	120	16,9	33,7
готова продукція	130	431,9	581,3
Товари	140	38,6	6,5
Векселі одержані	150	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	3,2	140,6
первинна вартість	161	3,2	140,6
резерв сумнівних боргів	162	( - )	( - )
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	-	3,7
за виданими авансами	180	-	-
з нарахованих доходів	190	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	-	2,9
Інша поточна заборгованість	210	2,9	8,4
Поточні фінансові інвестиції	220	35,5	80,5
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,5	1,5
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	-	-
Усього за розділом II	260	747,7	1074,9
III. Витрати майбутніх періодів	270	-	0,7
Баланс	280	4277,4	4388,3
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	56,4	56,4
Пайовий капітал	310	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	3949,6	3962,5
Інший додатковий капітал	330	-	-
Резервний капітал	340	41,2	41,2
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-	( 84,0 )
Неоплачений капітал	360	( - )	( - )
Вилучений капітал	370	( - )	( - )
Усього за розділом I	380	4047,2	3976,1
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення витрат персоналу	400	-	-
Інші забезпечення	410	-	-
Цільове фінансування	420	96,0	80,7
Усього за розділом II	430	96,0	80,7
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-
Довгострокові фінансові зобов'язання	450	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	-	-
Усього за розділом III	480	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-
Векселі видані	520	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	41,8	109,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	6,4	1,2
з бюджетом	550	28,0	46,8
з позабюджетних платежів	560	1,9	13,3
зі страхування	570	22,8	28,9
з оплати праці	580	31,9	67,0
з учасниками	590	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-
Інші поточні зобов'язання	610	1,4	65,2
Усього за розділом IV	620	134,2	331,5
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-
Баланс	640	4277,4	4388,3

Додаток Б

	К о д и
Дата (рік, місяць, число)	01	01	01
Підприємство:	ТОВ «Фірма»	за ЄДРПОУ	30330693
Територія:		за КОАТУУ	3510136600
Орган державного управління:	немає	за СПОДУ	7744
Галузь:	Роздрібна торгівля	за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності:	Роздрібна торгівля	за КВЕД	15,81,0
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Форма №2	Код за ДКУД		1801003

I. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	1302,4	979,4
Податок на додану вартість	015	191,4	126,4
Акцизний збір	020	-	-
Інші вирахування з доходу	030	-	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	1111,0	853,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	957,0	631,8
Валовий: - прибуток	050	154,0	221,2
- збиток	055	-	-
Інші операційні доходи	060	2,1	9,6
Адміністративні витрати	070	2,5	3,1
Витрати на збут	080	1,0	1,5
Інші операційні витрати	090	-	-
Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток	100	155,4	216,2
- збиток	105	-	-
Доход від участі в капіталі	110	-	-
Інші фінансові доходи	120	-	-
Інші доходи	130	71,4	170,9
Фінансові витрати	140	-	-
Витрати від участі в капіталі	150	-	-
Інші витрати	160	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток	170	84,0	45,3
- збиток	175	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток	190	84,0	45,3
- збиток	195	-	-
Надзвичайні: - доходи	200	-	-
- витрати	205	-	-
Податки з надзвичайного прибутку	210	-	-
Чистий: - прибуток	220	84,0	45,3
- збиток	225	-	-

II. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	1257,9	911,6
Витрати на оплату праці	240	249,0	177,0
Відрахування на соціальні заходи	250	70,2	51,3
Амортизація	260	68,1	57,9
Інші операційні витрати	270	80,8	104,0
Разом	280	1726,0	1301,8

III. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	11280	11280
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	11280	11280
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	320	-	-
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	330	-	-
Дивіденди на одну просту акцію	340	-	-