Управління активами підприємтсва

Проаналізуємо фінансово-економічний стан підприємства (Див. Додаток А- Додаток Д «Фінансові звіти ПП «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1»).

Аналіз положення підприємства «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1» в короткостроковому періоді проводиться на підставі показників статей активу і пасиву бухгалтерського балансу, а також звіту про фінансові результати.

Для більш наочного представлення змін, що відбулися в статтях балансу на визначену дату використовують вертикальний і горизонтальний аналіз.

Вертикальний і горизонтальний аналіз активів аналізованого підприємства представлений у табл. 2.1.

За результатами аналізу даних представлених у табл. 2.1 можна зробити наступні висновки:

Вартість майна підприємства за аналізований період зросла на 7387,4 тис. грн. чи на 14,25%, що свідчить про розширення господарського обороту. Це відбулося за рахунок спаду суми необоротних активів на 9,8 тис. грн. чи на 0,2 % і росту суми поточних активів на 338,3 тис. грн. чи на 19,6%.

Зміна суми необоротних активів в аналізованому періоді була викликана зміною їх складових:

- сума основних засобів знизилася на 140,7 тис.грн. чи на 3,5 %, що викликано перевищенням темпів росту зносу над відновленням основних засобів;

- сума нематеріальних активів зросла на 3,0 тис. грн. чи на 150 %.

- сума незавершених інвестицій не змынилася.

У складі поточних активів відбулися наступні зміни:

- сума коштів зросла на 182,5 тис.грн., це позитивна тенденція в умовах економічної кризи;

- сума короткострокової дебіторської заборгованості зросла на 95,3 тис.грн.

4)На підприємстві основні засоби зменшилися в абсолютних розмірах, а частка їх скоротилася з 60,94 до 55,95%. Зростання необоротних активів відбулося за рахунок збільшення на 175% обсягів незавершеного будівництва. Тому треба ознайомитися з планами будівництва. Це пов'язане з технічним переоснащенням підприємства і введенням у дію нових потужностей, які в майбутньому збільшать обсяги виробництва.

5)Загальна вартість активів у звітному році зросла на 5,05%. Водночас змінилася структура майна. Частка необоротних активів зменшилася з 73,43 до 69,75 %. Одночасно збільшилася частка оборотного капіталу з 26,57 до 30,24%. Оборотний капітал має вищу швидкість обороту, а значить забезпечує більший приріст прибутку. Зростання оборотного капіталу повинно відбуватися на фоні зростання вартості основних засобів. Якщо умова порушується тривалий час, підривається виробнича база для нарощування обсягів продукції в майбутньому. На нашому підприємстві основні засоби зменшилася в абсолютних розмірах, а частка їх скоротилася з 60,94 до 55,95 %.

5) Загальна вартість активів у звітному році зросла на 5,05%. Водночас змінилася структура майна. Частка необоротних активів зменшилася з 73,43 до 69,75 %. Одночасно збільшилася частка оборотного капіталу з 26,57 до 30,24%. Оборотний капітал має вищу швидкість обороту, а значить забезпечує більший приріст прибутку. Зростання оборотного капіталу повинно відбуватися на фоні зростання вартості основних засобів. Якщо умова порушується тривалий час, підривається виробнича база для нарощування обсягів продукції в майбутньому. На нашому підприємстві основні засоби зменшилася в абсолютних розмірах, а частка їх скоротилася з 60,94 до 55,95 %.

5) Загальна вартість активів у звітному році зросла на 5,05%. Водночас змінилася структура майна. Частка необоротних активів зменшилася з 73,43 до 69,75 %. Одночасно збільшилася частка оборотного капіталу з 26,57 до 30,24%. Оборотний капітал має вищу швидкість обороту, а значить забезпечує більший приріст прибутку.

Зростання оборотного капіталу повинно відбуватися на фоні зростання вартості основних засобів. Якщо умова порушується тривалий час, підривається виробнича база для нарощування обсягів продукції в майбутньому. На нашому підприємстві основні засоби зменшилася в абсолютних розмірах, а частка їх скоротилася з 60,94 до 55,95 %.

Аналіз структури майна ПП «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1» необхідно доповнити аналізом динаміки складу і структури джерел фінансових ресурсів. Використовуючи дані табл.. 2.1, виявимо основні тенденції в зміні джерел фінансування активів досліджує мого нами підприємства.

За звітний період структура джерел фінансування підприємства змінилася в сторону підвищення частки власного капіталу з 90,4 до 95,25%, зросли абсолютні обсяги власного капіталу з 5884,9 до 6513,0 тис. грн.., або на 95,25%. Частка і абсолютні обсяги інших джерел фінансування підприємства зменшилися. Така тенденція в структурі джерел фінансування свідчить про зростання фінансової незалежності (автономії) ПП «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1». В умовах спаду виробництва і високої ціни кредитних ресурсів скорочення обсягів залучення позикових коштів сприяє зміцненню фінансового стану підприємства. Можна зробити висновок, що увесь приріст активів підприємства було досягнуто за рахунок власного капіталу. Зростання власного капіталу відбулося за рахунок перш за все нерозподіленого прибутку. Його обсяги збільшилися у 1,9 рази, а частка збільшилася з 9,53 до 17,52 %. Підприємство збільшило свій резервний фонд, що також відіграє стабілізуючу роль щодо зміцнення фінансового стану.

Відбулися зміни в структурі позикових коштів. Підприємство розрахувалося за своїми довгостроковими кредитами, частка яких на початок досліджує мого періоду становила 0,008%. Скоротилася заборгованість підприємства з бюджетом. Власний оборотний капітал зріс на 638 тис. грн..

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства за аналізований період наведений у табл. 2.3.

Як показують дані табл.. 2.3 , чистий прибуток ПП «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1» в звітному періоді по відношенню з попереднім зросла на 327,0 тис. грн.. , або на 108,3%. Звертає на себе увагу зріст долі собівартості реалізованої продукції в виручки від реалізації на 0,34 відсоткових пункти.

Такі зміни взагалі треба охарактеризувати як відмінні, хоча слід звернути увагу на зміни собівартості реалізованої продукції.

Для більш детальнішого положення підприємства ПП «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1» проведемо аналіз фінансового стану згідно Положення «О порядку здійснення аналізу фінансового стану підприємства» № 121/5312 від 08.02.2001 р.

Як бачимо з аналізу майнового стану, на підприємстві «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1» недостатньо проводиться оновлення основних засобів.

2.2 Структура активів підприємства

Рис. 2.2 Активи підприємства за попередній період

Рис. 2.3 Активи підприємства за звітний період

Як бачимо структура оборотних і необоротних активів майже не змінилася.

Рис.2.4 Динаміка змін в структурі необоротних активів:

Основні засоби та нематеріальні активи;

Незавершене будівництво

Довгострокові фінансові інвестиції

Рис.2.5 Динаміка змін в структурі оборотних активів:

Запаси+Готова продукція+Товари

Дебіторська заборгованість

Грошові кошти

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПІДПИЄМСТВА

Одним з основних факторів будь-якого бізнесу є організація ефективного управління йога оборотними активами. Особливу актуальність ця задача набуває у зв'язку з планами України по вступу до СОТ. У рамках цієї задачі уряд здійснює роботу із гармонізації українського законодавства з міжнародним. Створення більш сприятливого інвестиційного клімату підштовхне міжнародні компанії до більш активного виходу на український ринок, що спостерігається протягом декількох останніх років, наприклад, на ринку мережних роздрібних супермаркетів. Для українських компаній це означає серйозне загострення конкурентної боротьби.

Розробка шляхів поліпшення управління оборотним активами включає:

1.Аналіз оборотних активів за попередній період.

2.Оптимізацію складу оборотних активів.

3.Прискорення оборотності оборотних активів.

4.Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів.

5.Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання.

6.Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів.

Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.

Чим менша тривалість обороту оборотних засобів тим більше число здійснених ними кругообігів при тому ж обсязі реалізованої продукції тим менше потрібно оборотних коштів і тим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим ефективніше вони використовуються.[19]

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається наступними шляхами:

На стадії створення виробничих запасів:

- впровадження економічно обґрунтованих норм запасу, наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і інших до споживачів;

- широке використання прямих тривалих зв'язків;

- розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :прискорення НТП (упровадження прогресивної технології і техніки, особливо безвідхідної і маловідхідної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструкційних матеріалів, удосконалювання системи економічного стимулювання, економічного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, збільшення питомої ваги продукції, що користається підвищеним попитом. На стадії звертання наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків, збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів, ретельна і своєчасна перевірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Питання управління оборотними активами підприємств стають все більш актуальними. Сучасна господарська практика потребує прийняття як зважених так і нетрадиційних рішень, які базуються на глибокому синтезі досягнень сучасної фінансової теорії та досвіді фінансового управління.

Ефективно управляючи оборотними активами можна достатньо швидко досягти позитивних результатів у фінансовому оздоровленні підприємства. Розробка стратегії фінансового оздоровлення організацій обов'язково включає розробку принципів управління оборотними активами як найбільш мобільною частиною майна. Незважаючи на це в даний час принципи управління оборотними активами в повній мірі не перероблені у вітчизняній у вітчизняній науковій та методичній літературі, що відбивається на практиці: комплексної політики управління оборотними активами немає у переважної більшості українських підприємств.

Управління оборотними активами в першу чергу має передбачає визначення оптимальної величини, розробку варіантів фінансування та забезпечення ефективності їх використання. Оптимальна величина оборотних активів повинна з однієї сторони забезпечувати безперебійне ефективне функціонування підприємства, з іншої - мінімізувати наявність недіючих поточних активів.

Необхідний обсяг оборотних активів слід розглядати з двох позицій: ліквідності та доходності.

При низькому рівні оборотних активів можлива втрата ліквідності і як

наслідок можливі перебої в роботі та втрата доходів. При зростанні величини оборотних активів ризик втрати ліквідності знижується.

При деякому оптимальному рівні оборотних активів прибуток стає максимальним. Подальше зростання оборотних активів, приводитиме до того, що підприємство матиме в своєму розпорядженні вільні активи, утримання яких призводить до витрат і зниження прибутку.

Таким чином, стратегія і тактика управління оборотними активами полягає в пошуку компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективності роботи підприємства.

Проблема ефективного управління активами є притаманною не лише для України. В основі краху більшості західних компаній лежить відсутність готівки, а не відсутність замовлень.

При переході до ринкової економіки, коли українські підприємства зіштовхнулися з необхідністю самостійно визначати потребу в усіх оборотних активах та управляти ними практика показала що існуючі розробки не відповідають вимогам часу. Відсутність відлагоджених механізмів управління фондами обігу стала однією з причин зростання заборгованості та відсутності грошових коштів у підприємств. Першочерговими проблемами стали: управління запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, визначення джерел фінансування.

Значних успіхів в зниженні загальної потреби в оборотних активах можна досягти напрацювавши ефективну політику управління дебіторською заборгованістю.

Невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власного капіталу, а перевищення її певного рівня може призвести до втрати ліквідності і навіть зупинки виробництва.

Найбільш відомим інструментом інкасації дебіторської заборгованості є надання знижок за швидку оплату продукції. Багато підприємств використовують цей інструмент для прискорення повернення дебіторської заборгованості, однак роблять це інтуїтивно, без серйозних розрахунків, допускаючи при цьому помилки. Застосування механізму знижок за швидку оплату доцільне лише постійним клієнтам при суровому дотриманні ними платіжної дисципліни за термінами та сумами.

Нетрадиційним для національних підприємств, хоча і достатньо перспективним є такий інструмент повернення дебіторської заборгованості як факторинг-продаж дебіторської заборгованості. Це пояснюється високим ризиком неповернення дебіторської заборгованості в наших умовах, досить високими цінами на факторингові послуги, хоча і за кордоном ціни на подібні послуги вище.

Наслідком впровадження ефективної політики управління оборотними активами мають стати:

- забезпечення безперебійної роботи підприємства;

- зниження обсягів вільних поточних активів, і, як наслідок, зниження витрат на їх фінансування;

- прискорення обороту оборотних активів;

- максимізація прибутку підприємства при збереженні ліквідності.

Завданнями, вирішення яких сприятиме фінансовому оздоровленню підприємств є:

- розроблення методів управління запасами та грошовими коштами з урахуванням сучасних економічних умов;

- вдосконалення роботи з клієнтами зі стягнення дебіторської заборгованості з урахуванням світового досвіду;

- здійснення обґрунтованих розрахунків щодо доцільності та обсягів знижок за передоплату; ретельне планування можливості використання кредиторської заборгованості як джерела фінансування поточної діяльності.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи по вдосконаленню управління оборотними активами підприємств, слід зробити наступні висновки.

Термін “оборотні активи” має в економічній теорії кілька синонімів - оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал тощо. Але, незважаючи на різноманітність термінів, економічна сутність поняття, що ними визначається, трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі досить однозначно.

Питанням оборотних коштів в радянській спеціальній науковій літературі приділялося багато уваги, проте, методологія аналізу поняття оборотних коштів в основному носила макроекономічний характер, що було зумовлено централізованим управлінням держави всіма суб'єктами і об'єктами господарської діяльності. Таким чином, з точки зору підприємства, оборотні кошти аналізувалися як окремі об'єкти, і такий ретроспективний аналіз був методологічно відірваний від прогнозування і не ставив за мету створення ефективної інформаційної системи для внутрішнього управління фінансовими ресурсами підприємства.

Особливість оборотних активів полягає у її двоякій природі. З одного боку, вони виступають у вигляді активів, втілених у матеріальні цінності, засоби сфери виробництва та сфери обігу (виробничі запаси; матеріальні цінності у виробництві; готова продукція, незавершене виробництво; кошти в касі, на розрахунковому рахунку та інших рахунках в банку). З іншого боку, формування їх як активів підприємства нерозривно пов'язане із конкретними джерелами капіталу, які забезпечують це формування. З'ясування цього зв'язку і викликало появу термінів, що уточнюють це поняття, - оборотний капітал, робочий капітал тощо.

Оборотні активи сфери виробництва обслуговують сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції. Водночас оборотні активи сфери обігу хоч і не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі, але забезпечують єдність виробництва та обігу. Таким чином, оборотні активи забезпечують єдиний процес.

На підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної теорії та практики, дослідження економічної літератури з даного питання поняття активів підприємства визначається наступним чином: оборотні активи виробничого підприємства характеризують групу мобільних активів із періодом використання до одного року, що безпосередньо обслуговують його операційну діяльність і внаслідок високого рівня їхньої ліквідності повинні забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов'язаннями.

В процесі дослідження визначено також характерні ознаки, притаманні оборотним активам, а саме:

- мобільність, що визначає їхню здатність забезпечувати внаслідок високої ліквідності постійну платоспроможність підприємства за поточними зобов'язаннями;

- тісна пов'язаність з джерелами, за рахунок яких вони утворені (власні та залучені);

- досить вузька сфера застосування - обслуговування лише операційної діяльності підприємства, пов'язаної з процесами поточного виробництва продукції та її реалізації.

Нові умови господарювання потребують зміни в управлінні господарськими суб'єктами. Управління фінансами на рівні підприємства має ряд цілей: прибуток, ліквідність, достатність оборотних активів. Для досягнення поставлених цілей необхідно налагодити систему планування, прогнозування та контролю за раціональним використанням оборотних активів.

Необхідно зазначити, що відсутність управління оборотними активами, поряд з інфляцією і відсутністю механізму поповнення оборотних коштів, є одним з основних факторів, що негативно вплинули на формування оборотних активів підприємств в процесі перебудови вітчизняної економіки.

Відсутність управління оборотними активами підприємств призводить до розбалансованої діяльності, що спричиняє виникнення ризикових ситуацій. Саме до таких ситуацій можна віднести недостатність оборотних активів.

Важлива роль оборотних активів у забезпеченні ефективності виробничої діяльності підприємства визначає пріоритетність управління ними в загальній системі управління фінансами.

Управління оборотними активами повинне включати обґрунтування відповідних управлінських рішень щодо двох основних напрямків:

- формування необхідного обсягу окремих видів оборотних активів і суми їх в цілому, завдання якого є забезпечення запланованого обсягу виробництва та реалізації продукції, необхідного рівня рентабельності оборотних активів та платоспроможності підприємства;

- формування структури джерел фінансування цих активів, яке включає в себе вибір оптимальної політики фінансування оборотних активів, оптимізацію структури джерел їх фінансування, розробку планового балансу фінансування.

Необхідність перебудови облікової системи України на міжнародні принципи обліку та статистики потребує формування нової бази обліку і аналізу оборотного капіталу на підприємствах різних форм власності.

Аналіз діяльності досліджуваного підприємства щодо організації управління оборотними активами висвітлив проблеми, характерні для більшості підприємств, а саме:

- нераціональне розміщення оборотних активів між сферою виробництва і сферою обігу;

- відсутність механізму поповнення оборотних активів;

- незабезпечення збереження оборотних активів, а також ряд причин, які не залежать від діяльності підприємства, але впливають на стан оборотних коштів (інфляція, недосконала податкова політика, загальна криза платежів та ін.). Виникнення цих проблем пов'язане із складною економічною ситуацією в країні та умовами господарювання підприємств в цих умовах.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Александрова М. М., Маслова С. О. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчальне - методичний посібник. - 2 - е видання, перероблене і доповнене. - К.: ЦУЛ, 2002.

Бланк И.А. Основы финансового менеджмента- К., Эльга Ника-Центр, 2004 - т.1, с. 621

Бланк И.А. Управление прибылью - К.., Эльга Ника-Центр, 2002, 745с.

Бондаренко Н. І., Войчук Г. І. Фінанси підприємств. -- X. : ХНАУ ,їм. В.В.Докучаєва, 2004. -- 62с.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-ІП // ВідомостіВерховної Ради України. -2001. -N37-38 (21.09.2001).-С.189.

Воловець Я. В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. -- Л. :ЛБІНБУ, 2004. --199с.

Герасимчук 3. В., Вахович І. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- Луцьк : Надстир'я, 2004. -- 515с.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ГУ. - ВідомостіВерховної Ради України. - 2003. -№ 18 (02.05.2003). - С.144.

Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств. -- X. : ВД „ІНЖЕК„, 2004. -- 432с.

Данілов О.Д. Податок на додану вартість. Навчальний посібник. - К., Видавничий дім "Комп'ютерпрес", К.: 2003 - 256с.

Данілов О.Д., Серебрянський Д.М. Фінанси в запитаннях і відповідях / За загальн.ред.О.Д. Данілова.-К.:"Видавничий дім"Комп'ютерпрес", 2006. - 444 с.

Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент:Навч. Посібник - К., Знання, 2008 - 483 с.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности - Х., Фактор, 2005 - 156с.

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. - ВідомостіВерховної Ради України. - 1996. -№ ЗО (23.07.96). - С.141.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. Посіб. - К., Знання, КОО, 2000- 378 с.

Крамаренко Г.О. Фінансовий менеджмент: Підручник - К, ЦНЛ, 2006 - 520с.

Лайко П. А., Мних М. В. Фінанси підприємств. -- К. : Знання України, 2004. -- 428с.

Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Поддєрьогіна А. М. -- 5-те вид., перероб. та доп. -- К. : КНЕУ, 2004. -- 546с.

Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.121990 року N 509-ХІІ.

Про Державну програму приватизації: Закон України від 18.05.2000 № 1723-ІП. - Відомості Верховної Ради України. - 2000. -№ 33-34 (25.08.2000).-С.272.

Про заходи щодо недопущення подальшого розвитку фінансової кризи та згортання грошових розрахунків між підприємствами та Державним бюджетом України: Закон України від 03.12.2004 № 2218-ІУ. - Голос України. - 2004. - № 232 (08.12.2004).

Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97): Закон України від 28.12.1998 № 334/94-ВР - Урядовий кур'єр. - 1997. -№ 105-106 (12.06.97).

Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 № 889-ІУ - Відомості Верховної Ради України. - 2003. -№ 37 (12.09.2003).-С.308.

Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 №168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№21. -С.156.

Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р. в редакції від 18.02.1997 р./ Податкове Законодавство України. - К.:Парламентське Видавництво, 1998.-184с.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІП. - Відомості Верховної Ради України. - 2002. -№ 1 (04.01.2002). - С.1.

Слав'юк Р. А. Фінанси підприємств. -- К.: Центр навчальної літератури, 460с.