Аналіз прибутку приватного підприємства "Сєвєродонецькспеценергоремонт-1"

Як випливає з розрахунків, зміна цін вплинула на чистий прибуток у складі двох показників: виручки і собівартості. Причому вплив зміни цін на розмір чистого прибутку у складі виручки і собівартості носить різноспрямований характер: зростання виручки від реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а зростання собівартості сприяє зменшенню прибутку. Враховуючи це, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити таким чином:

?ПЦ = ?ВЦ - ?СЦ(Взм) = 547,71 - 478,38 = 69,33 (тис. грн.).

За рахунок збільшення цін чистий прибуток підприємства збільшився на 69,33 тис. грн.

А зараз розрахуємо вплив решти факторів на зміну розміру чистого прибутку.

2.2.1 Вплив зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат

При визначенні впливу даного фактора слід врахувати, що це чинник зворотного впливу по відношенню до прибутку. У зв'язку з цим в розрахункову формулу додається знак «-».

?Пр = -[(АВ1 + СВ1 + ІОВ1) - (АВ0 + СВ0 + ІОВ0)];

де Пр -- зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини вказаних витрат. В нашому прикладі цей вплив склав:

?Пр = -[(428,0+ 67,0 + 41,0) - (352,0 + 83,0 + 44,0)] = - 57,0 (тис. грн.)

Це означає, що перевитрата по непрямих витратах привела до зниженню прибутку в звітному році на 57,0 тис. грн.

2.2.2 Вплив зміни величини фінансових доходів

Розрахунок впливу даного фактора на зміну розміру чистого прибутку описується формулою:

?ПФД = ФД1 - ФД0

де ?ПФД -- зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми фінансових доходів.

В нашому прикладі ступінь впливу цього показника визначається таким чином:

?ПФД = -202,0 (тис. грн.)

Розмір чистого прибутку знизився за рахунок зменшення суми фінансових доходів на 202,0 тис. грн.

2.2.3 Вплив зміни величини фінансових витрат

Для розрахунку вплив цього фактора використовуємо формулу:

?ПФВ = -(ФВ1 - ФВ0)

де ?ПФВ -- зміна чистого прибутку за рахунок зміни розміру фінансових витрат.

В нашому прикладі цей вплив склав:

?ПФВ = - (88,0 - 280,0) = 192,0 (тис. грн.)

Тобто чистий прибуток зріс за рахунок зменшення суми понесених фінансових витрат на 192,0 тис. грн.

2.2.4 Вплив величини витрат по податку на прибуток

В цьому випадку справедлива наступна формула:

?ППНП = - (ПНП1 - ПНП0)

де ?ППНП -- зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини витрат по податку на прибуток. В нашому прикладі цей вплив склав:

?ППНП = -(209-101) = -108,0 (тис. грн.)

Збільшення розміру витрат по податку на прибуток спричинило зменшенню розміру чистого прибутку на 108,0 тис. грн.

2.2.5 Вплив величини операційних доходів

Разраховуємо по формулі:

?ІОД = ІОД1 - ІОД0

Тоб-то

?ІОД = 41,0 - 44,0 = -3,0 (тис. грн.)

Узагальнимо в таблиці 2.10 вплив факторів, що впливають на розмір чистого прибутку.

Таблиця 2.10 Таблиця впливу факторів на чистий прибуток звітного періоду

Одним із основних резервів росту валового прибутку та прибутку від реалізації є зниження собівартості реалізованої продукції робіт, послуг.

Отже, підвищення собівартості реалізованої продукції збільшило затрати підприємства у звітному році порівняно з попереднім.

Як бачимо із наведених розрахунків найважливіший влив на чистий прибуток обстежує мого підприємства залежить від обсягу реалізованої продукції, а також збільшення адміністративних витрат.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ НА ПП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКСПЕЦЕНЕРГОРЕМОНТ-1»

3.1 Покращення ефективності господарювання як основа підвищення доходності підприємства

В умовах ринкової економіки прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Саме завдяки отриманню прибутку підприємство має можливість купувати нове устаткування, приміщення, транспорт. Тобто тільки завдяки прибутку може відбуватись розширене відтворення.

Основними факторами зростання прибутку підприємства є:

зростання реалізації продукції;

зниження собівартості продукції;

зниження різного роду витрат, утрат, збитків

Зростання прибутку за рахунок зростання реалізації продукції. За період з 2006 по 2008 рік виручка підприємства від реалізації продукції збільшилась на 6833 тис. грн. або на 102% (див. табл. 2.4). Це обумовлено в першу чергу збільшенням номенклатури реалізованої продукції, а також вихід на нові ринки збуту.

Зростання прибутку за рахунок зниження собівартості продукції. Собівартість продукції належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємства. Зниження собівартості продукції має винятково важливе значення, оскільки дозволяє поліпшити підприємству свої конкурентні позиції на ринку. Основними шляхами зниження собівартості є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Особливу увагу слід також приділити можливостям зниження адміністративних витрат та витрат на збут.

Зростання прибутку за рахунок зниження різного роду витрат, втрат, збитків. З метою зниження ризику різного роду позареалізаційних втрат, таких як невиконання партнерами своїх зобов'язань, прострочення термінів оплати за відвантажену продукцію (підприємство має декілька надійних партнерів, з якими воно давно співпрацює і відпускає їм продукцію без передоплати) тощо на підприємстві планується створення власної фінансово-юридичної служби, яка буде займатися фінансовою та юридичною експертизою контрактів, захистом інтересів підприємства в господарських судах, питаннями страхування на випадок стихійних лих і техногенних катастроф тощо. Це дозволить у майбутньому уникнути різкого погіршення фінансового положення підприємства через зазначені причини.

3.2 Вдосконалення політики розподілення прибутку підприємства

Прибуток розподіляється між державою, власниками підприємства і підприємством. Взаємини між державою і підприємством із приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку. На підприємстві розподілу підлягає прибуток після сплати податків і виплати дивідендів. З нього також можуть виплачуватися податки в місцеві бюджети. Деякі аспекти розподільного процесу фіксуються в статуті підприємства. Відповідно до статуту чи рішення розпорядницького органа на підприємстві створюються фонди:

нагромадження - використовується на науково-дослідні роботи, проектні, конструкторські, розробку й освоєння нових видів продукції, технічне переозброєння і реконструкція діючого виробництва, на погашення довгострокових позичок і сплати відсотків і податків по них, фінансування приросту оборотних коштів;

споживання - використовується на соціальний розвиток і соціальні потреби, за рахунок його фінансуються витрати по експлуатації об'єктів соціально-побутового призначення, що знаходяться на балансі господарюючого суб'єкта, будівництво об'єктів невиробничого призначення; проведення оздоровчих і культурно-масових заходів;

резервних фондів - він забезпечує резервний капітал.

У ринковій економіці відрахування в резервний капітал носять першочерговий характер. Його величина характеризує готовність підприємства до страхування ризику, пов'язаного з підприємницькою діяльністю.

При розподілі перетинаються інтереси як суспільства в цілому в особі держави, так і підприємницькі інтереси господарюючих суб'єктів і їхніх контрагентів.

Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві ілюструє рис 3.1.

Для того, щоб давати будь-які рекомендації аналізованому підприємству щодо покращення політики розподілу чистого прибутку підприємства перш за все необхідно проаналізувати існуючу практику розподілу прибутку на підприємстві.

Аналізуючи розподілчистого прибутку у фонди спеціального призначення, необхідно знати фактори формування цих фондів. Основним фактором є 1) - чистий прибуток, 2) коефіцієнт відрахувань прибутку. Коефіцієнти відрахувань прибутку були встановлені менеджерами підприємства і погоджені з власником підприємства.

Співвідношення використання прибутку на цілі нагромадження і споживання завдає вплив на фінансове положення підприємства. Недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує ріст обороту, приводить до збільшення потреби в позикових засобах. Аналіз використання прибутку виявляє, наскільки ефективно розподілялися засоби на нагромадження і споживання.

Верхню границю потенційного розвитку підприємства визначає рентабельність власних засобів, що показує ефективність використання власного капіталу.

Рис. 3.1 Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві

З таблиці видно, що рентабельність власного капіталу підприємства збільшилась у порівнянні з попереднім періодом на 4,8%.

Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу підприємством, указує на величину прибутку отримуваного з кожної гривні, вкладеної в підприємство власниками.

Для досягнення високих темпів росту обороту потрібно підвищувати можливості збільшення рентабельності власних засобів.

Рентабельність - у загальному значенні, це відношення результатів до витрат. Рентабельність характеризує прибуток, одержуваний з кожної гривні, вкладених у підприємство чи інші фінансові операції.

Відношення фонду нагромадження до величини власного капіталу визначає внутрішні темпи росту, тобто темпи збільшення активів.

Як свідчать дані таблиці внутрішні темпи росту збільшились по відношенню до 2007 року на 4,6 %.

Висновок: Внутрішні темпи росту збільшуються (темп збільшення активів) але дуже повільно, всього на 4,6 % , що дозволяє зробити висновок про недосконалу систему розподілу прибутку.

На ПП значна частина прибутку була спрямована у фонд споживання і використовувалася на виплати соціального характеру. Однак недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує зростання обороту, приводить до збільшення потреби в позикових засобах.

Направлення засобів у фонд нагромадження збільшить економічний потенціал, підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт і реалізації без збільшення розміру позикових засобів.

Висновок

У даної курсовій роботі дослідженні викладені теоретичні і практичні питання процесу управління прибутком на підприємстві. У менеджменті існує так називана організмічна теорія, відповідно до якої компанія порівнюється з живим організмом. Для обох головні цілі діяльності формуються в термінах виживання і розвитку. Прибуток порівнюється з киснем, необхідним для підтримки життєдіяльності живого організму. Однак одержання кисню людина не ставить як мету своєї діяльності. (Тут, щоправда, існує негласне припущення - кисень не є обмеженим ресурсом). Звідси випливає, що одержання, максимізація прибутку - це, скоріше, не ціль, а умова досягнення цілей виживання і розвитку.

Таким чином процес управління прибутком на підприємстві правильніше було б назвати процесом управлінням виживання підприємства на ринку.

Проведений в ході дослідження аналіз дозволяє зробити висновок, що значення прибутку полягає в тому, що він відбиває кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань тощо. Певною мірою залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію і заробітну плату, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентноздатність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.

Перераховані фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для з'ясування кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат і ресурсів, використовуваних у виробництві.

Прибуток також має стимулюючу функцію. Його зміст полягає в тому, що він одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників і майстерність менеджерів підприємства виявляється в тому, щоб таким чином організувати процес управління та розподілу прибутку підприємства, який забезпечить досягнення перелічених вище цілей.

В процесі дослідження були напрацьовані деякі рекомендації досліджуваному підприємству ПП «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1» для досягнення більш високих фінансових результатів діяльності, які ми хотіли би викласти на завершення даної роботи:

При веденні господарської діяльності необхідно виходити з того, що основними джерелами збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту.

На підприємстві, перш за все, необхідно дотримання високої виконавчої дисципліни, строге дотримання укладених договорів на виконання робіт.

Керівництву підприємства слід приділяти максимум уваги щодо проведення масштабної й ефективної політики в області підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу.

Необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скороченню усіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживача.

Слід поліпшувати якість продукції, що приведе до конкурентноздатності і зацікавленості вибору даного підприємства замовниками.

Скорочення витрат на виробництво можна досягти за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економічного використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії, устаткування.

Виконання цих пропозицій значно підвищить одержуваний прибуток на підприємстві.

Основні напрямки удосконалювання механізму формування і розподіли фінансових результатів доцільно об'єднати в кілька груп, з врахуванням його внутрішніх і зовнішніх зв'язків у рамках фінансового механізму і системи управління прибутком на ПП «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1».

Основні напрямки удосконалювання механізму формування фінансових результатів включають:

оптимізацію облікової політики підприємства;

комплекс заходів, що забезпечують законне і правильне визначення розміру виручки від реалізації продукції, суми податку на додану вартість, сум податків які відносять на фінансові результати, а також розмірів витрат виробництва, що впливає на точність і вірогідність визначення фінансових результатів.

Основні напрямки удосконалювання механізму розподілу фінансових результатів включають:

оптимізацію системи оподаткування прибутку; розробку такої системи ставок і пільг податку на прибуток, що буде стимулювати використання чистого прибутку підприємства, насамперед, на розвиток і удосконалювання власної виробничої бази;

викорінювання непродуктивних витрат і втрат; розробку і реалізацію заходів, спрямованих на подолання кризи неплатежів з метою поступового зниження сум пені і штрафів, що сплачуються в бюджет і позабюджетні фонди;

оптимізацію розподілу чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, на фонди споживання і фонди нагромадження;

комплекс заходів, що забезпечують доцільне й ефективне використання засобів фондів споживання і нагромадження.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Александрова М. М., Маслова С. О. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчальне - методичний посібник. - 2 - е видання, перероблене і доповнене. - К.: ЦУЛ, 2002.

Бланк И.А. Основы финансового менеджмента- К., Эльга Ника-Центр, 2004 - т.1, с. 621

Бланк И.А. Управление прибылью - К.., Эльга Ника-Центр, 2002, 745с.

Бондаренко Н. І., Войчук Г. І. Фінанси підприємств. -- X. : ХНАУ ,їм. В.В.Докучаєва, 2004. -- 62с.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-ІП // ВідомостіВерховної Ради України. -2001. -N37-38 (21.09.2001).-С.189.

Воловець Я. В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. -- Л. :ЛБІНБУ, 2004. --199с.

Герасимчук 3. В., Вахович І. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- Луцьк : Надстир'я, 2004. -- 515с.

Гончаров А.Б. Финансовый менеджмент: Учебное пособие -Х., «ИНЖЕК», 2003 - 352с.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ГУ. - ВідомостіВерховної Ради України. - 2003. -№ 18 (02.05.2003). - С.144.

Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств. -- X. : ВД „ІНЖЕК„, 2004. -- 432с.

Данілов О.Д. Податок на додану вартість. Навчальний посібник. - К., Видавничий дім "Комп'ютерпрес", К.: 2003 - 256с.

Данілов О.Д., Серебрянський Д.М. Фінанси в запитаннях і відповідях / За загальн.ред.О.Д. Данілова.-К.:"Видавничий дім"Комп'ютерпрес", 2006. - 444 с.

Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент:Навч. Посібник - К., Знання, 2008 - 483 с.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности - Х., Фактор, 2005 - 156с.

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. - ВідомостіВерховної Ради України. - 1996. -№ ЗО (23.07.96). - С.141.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. Посіб. - К., Знання, КОО, 2000- 378 с.

Крамаренко Г.О. Фінансовий менеджмент: Підручник - К, ЦНЛ, 2006 - 520с.

Лайко П. А., Мних М. В. Фінанси підприємств. -- К. : Знання України, 2004. -- 428с.

Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Булгакова С. О., Куліш А.П. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Поддєрьогіна А. М. -- 5-те вид., перероб. та доп. -- К. : КНЕУ, 2004. -- 546с.

Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.121990 року N 509-ХІІ.

Про Державну програму приватизації: Закон України від 18.05.2000 № 1723-ІП. - Відомості Верховної Ради України. - 2000. -№ 33-34 (25.08.2000).-С.272.

Про заходи щодо недопущення подальшого розвитку фінансової кризи та згортання грошових розрахунків між підприємствами та Державним бюджетом України: Закон України від 03.12.2004 № 2218-ІУ. - Голос України. - 2004. - № 232 (08.12.2004).

Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97): Закон України від 28.12.1998 № 334/94-ВР - Урядовий кур'єр. - 1997. -№ 105-106 (12.06.97).

Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 № 889-ІУ - Відомості Верховної Ради України. - 2003. -№ 37 (12.09.2003).-С.308.

Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 №168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№21. -С.156.

Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р. в редакції від 18.02.1997 р./ Податкове Законодавство України. - К.:Парламентське Видавництво, 1998.-184с.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІП. - Відомості Верховної Ради України. - 2002. -№ 1 (04.01.2002). - С.1.

Слав'юк Р. А. Фінанси підприємств. -- К. : Центр навчальної літератури, 2004. -- 460с.