Особливості правового регулювання інвестицій за межі України

купівля нерухомого і рухомого майна, інших майнових прав і прав інтелектуальної власності;

купівля акцій, облігацій, інших цінних паперів іноземних держав, фірм, банків;

інвестиції за кордоном здійснюються резидентами виключно за рахунок власних засобів, зарезервованих і відображених з цією ціллю на рахунках бухгалтерського балансу. Використання для цього позичкових коштів заборонено;

всі види грошових інвестицій за кордон (незалежно від їх суми) повинні здійснюватися лише в безготівковій формі виключно через кореспондентські рахунки уповноважених банків в банках країн інвестування;

всі поступлення на користь резидентів в іноземній валюті (прибуток, дивіденди і т.п.), отримання від здійснення інвестиційної діяльності за межами України, належать зарахуванню на валютні рахунки резидентів. Законодавство визначає порядок обов'язкової продажі валютних поступлень і використання валютних рахунків від здійснення інвестиційної діяльності.

В економічному житті кожної країни інвестиції є домінуючим чинником розвитку. Вимоги до кількісних і якісних параметрів цього інструменту посилюються у зв'язку з кризовим станом економіки України в поєднані з потребою її ринкової та структурної перебудови. В умовах дії інтеграційних тенденцій у світовому економічному просторі інвестиційна активність у кожної окремо взятій країні може підтримуватись і стимулюватися за участю іноземного капіталу, на розмір цієї підтримки та її ефективність істотно впливає інвестиційний клімат країни-одержувача.

Поняття інвестиційного клімату включає комплекс елементів, які бере до уваги іноземний інвестор, приймаючи рішення про здійснення інвестицій. Цей клімат формується під впливом політичних, економічних і соціальних чинників, найвагомішу роль серед яких відіграють економічні параметри країни, що приймає інвестиції. Не існує єдиного загальновизначеного переліку економічних показників, необхідних для характеристики інвестиційного клімату. Їх набір залежить від форми інвестицій, ознак суб'єкта, терміну і умов інвестування:

міжнародні фінансово-кредитні установи необхідною умовою для надання коштів, коштів, як правило, вважають укладання відповідних угод на найвищому рівні;

потенційні приватні кредитори в своїх рішеннях керуються, насамперед, параметрами розвитку кредитно-фінансової системи країни-одержувача: показником заборгованості, доступністю банківського кредитування, доступністю короткотермінового фінансування, схильністю до невиконання зобов'язань щодо виплати боргу або його відстрочки;

для залучення портфельних інвестицій необхідна наявність відповідного інвестиційного середовища (розвинутого фондового ринку із елементами обслуговуючої інфраструктури) та забезпечення репатріації доходу (що залежить від державних гарантій та стабільності валютного курсу для конвертації вкладень).

Інвесторів, які вивчають можливості щодо перспектив прямого інвестування, крім фінансових критеріїв, цікавлять характеристики внутрішнього ринку країни-одержувача (місткість місцевого ринку, відносні добробут або купівельна спроможність населення та потенціал зростання цих показників, доступ до ринку, забезпеченість інфраструктурними службами підтримки), ресурсна база, рівні податків, заробітної плати, торгівельна політика, наявність пільг для іноземних інвесторів.

Вищенаведені критерії дають уявлення про своєрідну систему цінностей іноземного інвестора. В результаті комплексного аналізу цих несхожих параметрів виходить синтетичний показник інвестиційної привабливості країни, який служить критерієм зрілості ринкових реформ, довіри світової громадськості до економічної ситуації в даній країні у цілому. Рейтинги інвестиційного клімату регулярно визначають і публікують американська група “ Бізнес ризик інтернейшинл ”, лондонський часопис “ Юромані “, німецька газета “ Хендалсблат ” та інші. На жаль, Україна в цих переліках замикає першу сотню країн: у 2006 р., за даними фахівців Міжнародної фінансової корпорації, вона посіла 98 місце.

3. Проблеми та перспективи розвитку правового регулювання інвестицій за межі України

3.1 Проблеми та недоліки правового регулювання інвестицій за межі України

Хоча інвестування з України визначається і регулюється більш ніж двадцятьма документами. Основними серед них є: Указ Президента України «Про інвестування майнових цінностей резидентами за межі України», лист Національного банку України «Про упорядкування здійснення інвестицій за межі України», лист Національного банку України «Про порядок надання індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за межі України, та високий рівень тінізації економіки України суттєво ускладнює державний контроль за рухом капіталів.

Серйозні недоліки у системі державного регулювання руху капіталів та зовнішньоекономічної діяльності створюють сприятливий грунт для поширення різноманітних схем непродуктивного виведення капіталів з України, які використовуються з метою ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тощо.

Нерозвиненість фондового ринку суттєво звужує можливості інвестування з України, а недосконалість правового регулювання цієї сфери створює підґрунтя для відпливу капіталів за межі України шляхом проведення сумнівних операцій з цінними паперами.

Відсутність єдиної судової практики застосування законодавства у сфері руху капіталу використовується учасниками ринку для непродуктивного виведення капіталів з використанням судових рішень.

Закономірними наслідками посилення відпливу капіталів з України є дефіцит фінансових ресурсів для капіталовкладень, посилення залежності від зовнішніх інвестицій та запозичень як для окремих вітчизняних підприємств, так і для економіки в цілому.

Дальше зволікання з вирішенням зазначених проблем загрожує послабленням національної валюти, посиленням інфляційних процесів, зниженням рівня життя населення тощо.

З огляду на нагальну потребу вжиття дієвих заходів щодо запобігання непродуктивному відпливу капіталів за кордон, підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади у цій сфері, а також ураховуючи, що поліпшення інвестиційного клімату та припинення відпливу капіталів за межі України відповідно до статті 8 Закону України "Про основи національної безпеки України.

На основі законів про іноземне інвестування часто видавалися підзаконні акти. Досить часто ці акти не публікувалися. Наприклад, не існувало відкритого доступу до актів Мексиканської національної комісії про іноземне інвестування. Саме неопубліковані державні акти часто є головною причиною занепокоєння як іноземного інвестора, так і його консультанта з юридичних питань.

Через деякий час після введення в дію подібних законів уряди багатьох країн змушені були констатувати відсутність значного економічного зростання. Стало очевидним, що "громадянство" менеджерів і акціонерів (засновників) не має істотного значення для економічного розвитку. В результаті в багатьох країнах почали послаблювати режим обмежень іноземних інвестицій. Такі "послаблення" часто відбувалися у формі "винятків" для підприємств, що відповідають певним критеріям, наприклад:

- інвестор передає нові технології в країну інвестування;

- підприємство з іноземними інвестиціями створює завод або фабрику на території з низьким рівнем економічного розвитку, високим безробіттям і т.ін.;

- підприємство з іноземними інвестиціями експортує значну частину своєї продукції;

- підприємство з іноземними інвестиціями займається науково-дослідною діяльністю на території країни, інвестуванням.

Події початку 80-х років XX ст., в першу чергу криза державного боргу, значно змінили характер законодавства про іноземне інвестування в країнах, що розвиваються. Є, правда, і винятки. Наприклад, Індія продовжує жорстко обмежувати іноземне інвестування, але навіть там вимоги до іноземних інвестицій більш м'які, ніж раніше. Основні відмінності сьогоднішніх законів про іноземне інвестування в цих країнах від старих такі:

- дозволено створювати підприємства із стопроцентним іноземним капіталом, хоча деякі галузі залишаються під повним контролем держави;

- все ще заохочується поява спільних підприємств, але вони дедалі частіше створюються "добровільно", під впливом економічних закономірностей. Наприклад, заборона придбання землі підприємствами із стопроцентним іноземним капіталом і бажання іноземного інвестора використовувати цю землю для своєї діяльності спонукають його засновувати спільні підприємства. До того самого результату може призвести аналіз ринку цінних паперів, результати якого показують, що інвестору варто обмежити свою участь в іноземному підприємстві;

- менше стало заборон на придбання місцевих компаній іноземними корпораціями, хоча в більшості країн (і не тільки в тих, що розвиваються) придбання підприємств взагалі і, зокрема, придбання іноземцями знаходиться під жорстким державним наглядом. Особі, що збирається здійснити інвестицію за кордон, варто пам'ятати про те, що будь-яке законодавство про іноземне інвестування завжди може змінитися. Інвестору потрібно бути до певної міри "пророком" і завжди намагатися розпізнати тенденції в розвитку відповідного законодавства. Часто саме такі навички відкривають шлях до успішної інвестиційної політики.

Країни з неринковою або перехідною економікою. Все, що було сказано про нинішнє становище іноземного інвестування у країнах, що розвиваються, з ринковою економікою, справедливо і щодо країн з перехідною економікою. Всі ці держави, по суті, можна зарахувати до тих, що розвиваються.

3.2 Проблеми міжнародного законодавства щодо інвестицій

Міжнародне законодавство щодо інвестицій, однак, перебуває все ще в ембріональному стані. З одного боку, за даними ЮНКТАД , взаємному захисту інвестицій присвячено приблизно 1600 двосторонніх угод, але більш розроблено законодавство стосується, головним чином, лише внутрішньо регіональних відносин (в межах таких інтеграційних об'єднань, як ЄС, МЕРКАСУР або НАФТА). Правила Світової організації торгівлі стосуються лише окремих форм інвестування («комерційного представництва» для постачальників послуг у відповідності з ГАТС - General Agreement on Trade in Services (GATS) або стосуються питань, які мають до інвестицій опосередковане відношення, - як, наприклад, статус філій, - але не регулюють питання захисту інвестицій за кордоном. Можна згадати, мабуть, лише Додаткову Угоду до Угоди до Енергетичної Хартії ЄС (Supplementary Treaty to the Energy Charter Treaty), як взірець міжнародної галузевої угоди, в якій розглянуто більшість аспектів інвестиційних відносин. Як відомо, сама Угода до Енергетичної Хартії була розроблена з метою адаптації до нових умов відносин в галузі енергетики між країнами Західної Європи та країнами колишнього «соціалістичного табору» і набула чинності у 1998 р.

Міжнародні правила, однак, як можна зрозуміти, не гарантують надходження іноземних інвестицій до усіх країн, що розвиваються. А тому вони вже самі повинні здійснювати кроки, спрямовані на підсилення бажання ТНК робити інвестиції, - тобто поліпшувати свій інвестиційний клімат. Варто звернути увагу на те, що такі умови, включаючи вимоги прозорості, наче додатково, сприяють боротьбі з корупцією, ухиленню від сплати податків та відмиванню брудних грошей.

Для того щоб бути «працездатними» протягом довгого часу міжнародні інвестиційні правила повинні відповідати, принаймні, двом умовам:

1) вони повинні забезпечувати такі юридичні рамки, завдяки яким усі зацікавлені сторони і країни-донору, і країни-реципієнта могли би брати безпосередню (у випадку урядів) або опосередковану (у випадку інституцій громадянського суспільства) участь у регулюванні іноземних інвестицій;

2) вони повинні забезпечувати значну юридичну впевненість щодо умов, на яких іноземні інвестиції будуть здійснюватися, з розумінням, що тільки у такому випадку, інвестиції сприятимуть сталому економічному зростанню.

Таким чином, з одного боку, юридичне забезпечення повинне гарантувати ефективний захист інвесторів на недискримінаційних принципах. З іншого боку, необхідно забезпечити баланс інтересів щодо стабільності та юридичної захищеності іноземних інвесторів та можливістю національних урядів регулювати економічні процеси в своїй країні. Не варто забувати і про такий фактор, як вплив іноземних інвестицій на захист навколишнього середовища та трудову політику (політику зайнятості), адже в умовах глобалізації ці аспекти набувають міжнародного, світового значення.

З точки зору країни-донору, міжнародні угоди корисні тим, що створюють однакові юридичні умови для інвестицій в усьому світі і, таким чином, спрощують для інвестора вибір географічного напрямку.

З точки зору країни-реципієнта, міжнародні угоди надають можливість впровадження сучасного інвестиційного законодавства (при зменшенні загрози внести до нього певні норми, які значно зменшать ефективність заходів, що запроваджуються, але будуть відповідати вимогам консервативних сил, які завжди намагаються вказати на якісь «особливості», знайти «третій шлях» тощо з тим, щоб де-факто заблокувати реформування економіки). Приналежність до країн, які підписали певну угоду, надає також можливість подальшої колективної співпраці, участі в міжнародних переговорах у єдиній команді з іншими країнами, які мають спільний інтерес, отримання певних грантів та субсидій тощо.

3.3 Перспективи та прогнози розвитку правового регулювання інвестицій за межі України

Правове регулювання іноземних інвестицій з України на сьогодні налічує декілька суттєвих недоліків про що було зазначено раніше, але є і успіхи, зокрема останніми роками ми можемо спостерігати певне пожвавлення щодо прийняття відповідних підзаконних актів. Так, на сьогодні затверджена Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки (постанова Кабміну від 28 грудня 2001 р. №1801), схвалено план заходів щодо виконання цієї Програми (розпорядження Кабміну від 9 серпня 2002 р. №440-р) та програму «Інвестиційний імідж України» (розпорядження Кабміну від 17 серпня 2002 р. №477-р), створено Координаційну групу з активізації інвестиційної діяльності (постанова Кабміну від 24 жовтня 2002 р. №1568). Проте й дотепер інвесторів, передусім, турбує певна нестабільність законодавства, пов'язана як і з частим внесенням змін до чинних законів під тиском лобістських груп у парламенті та уряді, так і швидкоплинними податковими аспектами. Як не парадоксально, але лише в 2002 р. інвестиційне законодавство було стабільним, бо парламент не займався законотворчою діяльністю з цих питань. Як наслідок, вже у наступному 2003 р. приріст прямих та портфельних іноземних інвестицій сягнув майже 28%.

Суттєвих змін в правовому регулюванні іноземних інвестицій найближчим часом чекати мабуть не варто, бо в новоскликаного парламенту та нового уряду вже існує кілька невідкладних проблем, зокрема виплата заощаджень громадян. Мабуть їх не треба чекати і в продовж більш тривалого часу, через те, що законодавець досяг мети в майже усіх істотних, для себе, питання стосовно іноземних інвестицій, таких як гарантії, система пільг, правовий режим та інше, і змінювати їх поки що не збирається. Інша річ це питання податків, кредитування, банківської сфери, концесійних договорів, інвестиційно-інноваційної діяльності, сфери управління інвестиціями, страхування, валютного регулювання де будуть відбуватися і відбуваються зміни.

Найближчім часом законодавець навряд чи прийме Податковий кодекс, а от внести зміни, щодо вдосконалення окремих питань оподаткування напевне внесе. Зокрема, у проект Податкового кодексу, що пройшов уже друге читання у Верховній Раді, можливо будуть додані спеціальні норми, які забезпечуватимуть прозорість офшорної компанії та оподаткування основного доходу інвестора-нерезидента. Це дасть змогу не тільки підвищити рівень внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку, а й запровадити довгострокові «правила гри» на вітчизняному ринку для іноземних інвесторів. До числа найважливіших законопроектів належать також і проекти законів про внесення змін до законів про оподаткування прибутку підприємств, про податок на доходи фізичних осіб, про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, про єдиний соціальний податок тощо, а також законопроекти, що передбачають надання чи скасування галузевих та зональних податкових пільг. Слід зазначити, що саме в процесі надання пільг необхідно звернути особливу увагу на прозорість і встановлення чітких критеріїв для інвесторів.

На думку експертів, значні зміни необхідні і стосовно пріоритетів податкової політики, зокрема щодо поступової зміни «фіскального» підходу на «стимулюючий», але у парламенті поки що не планують таких змін.

Активна діяльність як парламенту так і уряду відбувається в сфері концесійних договорів, слід очікувати істотних змін законодавства в цій сфері, і що най більш приємно в кращу сторону. Законодавець вже підготував зміни до відповідних законів і в найближчому майбутньому зробить їх, що істотно покращить ситуацію, і дасть змогу залучити великий об'єм іноземних інвестицій.

В інноваційній діяльності теж відбуваються значні законодавчі зміни, стосовно вдосконалення та впорядкування законодавства, але фахівці підкреслюють, що законодавець намагається насамперед залучати в цій сфері власні інвестиції, істотно обмежуючи витік інвестицій за межі України. Це істотно зменшує швидкість зрушень які заплановані, бо попит на інвестиції самими лише власними інвестиціями задовольнити навряд чи вдасться.

В сфері управління інвестиціями нарешті відбуваються позитивні зміни, що дає змогу зробити його більш ефективним, особливо істотні зміни в інформаційному забезпеченні інвестиційних проектів.

Валютне регулювання теж знаходиться на стадії вдосконалення хоча нові законодавчі кроки і не завжди адекватні, у чому ми мали змогу переконатися.

Разом з тим, в 2006 році з України в економіку інших країн світу спрямовано 16,2 млн. дол. прямих інвестицій. Інвестування здійснювалося переважно у вигляді грошових внесків (92,7%) і внесків у вигляді спонукуваного й нерухомого майна (6,6%).

Обсяг інвестицій з України в економіку країн світу за станом на 1 січня 2007 р. склав 221,5 млн. дол., у т.ч. у країни СНД - 102,5 млн. дол. (46,3% загального обсягу), в інші країни світу - 119,0 млн. дол. (53,7%).

Основними інвесторами з України є підприємства, що належать до таких видів економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, обсяги інвестицій яких становили 67,7 млн дол. (31,1%), транспорт і зв'язок -- 54,9 млн дол. (25,1%), фінансова діяльність 34,1 млн дол. (15,6%), оптова торгівля і посередництво у торгівлі -- 27,0 млн дол. (12,4%), державне управління -- 14,9 млн дол. (6,8%).

Найбільші обсяги інвестицій в економіку країн світу здійснили підприємства Харківської -- 59,3 млн дол. (27,2%), Одеської -- 36,0 млн дол. (16,5%), Дніпропетровської -- 21,6 млн дол. (9,9%) областей, міст Києва -- 43,7 млн дол. (20,0%) та Севастополя -- 18,9 млн дол. США (8,7%). (Додаток).

Поки ж не досягнуто збільшення відповідної маси фінансового капіталу для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів. Якісні структурні зрушення у розвитку української економіки, оновлення основних фондів можливі лише внаслідок маневру існуючими інвестиційними ресурсами й удосконалення діючого механізму регулювання інвестиційної діяльності.

А от чекати прийняття комплексного законодавчого акту, щодо вирішення проблем іноземного інвестування мабуть чекати не варто в найближчі кілька років, 99% у вирішенні цієї проблеми - за парламентом та урядом нашої держави.

Отже правове регулювання інвестицій за межі держави найближчим часом зазнає змін у податковій сфері, у питаннях, що випливають з земельного кодексу, стосовно регулювання концесійних договорів та валютних правовідносин. Чекати ж корінних змін законодавства в цій сфері не варто.

Висновок

Отже на сьогодні в Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, до якого входять понад 100 різних нормативно-правових актів, законів, постанов, указів, положень, інструкцій та інших. Серед них важливе місце посідає Закон України "Про режим іноземного інвестування". У ньому є позитивні моменти, пов'язані з особливостями режиму іноземного інвестування, чітким визначенням видів іноземних інвестицій і форм їх здійснення, а також системи державних гарантій захисту капіталу за межами України. Для інвесторів на територіях інших держав встановлюється національний режим інвестиційної діяльності. Зазначається, що для інвестиційних проектів із залученими іноземними інвестиціями, які реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери та територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Недоліком Закону України "Про режим іноземного інвестування" є перехрещення двох названих підходів до формування правової бази. Більшість статей цього Закону містять формулювання "згідно з чинним законодавством" без конкретних посилань. У зазначеному Законі відсутні будь-які конкретні положення щодо найважливіших об'єктів регулювання, пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери й територій, що заплутує розв'язання проблем пільгового режиму інвестування, а також положення про кваліфікаційний мінімум іноземної інвестиції, які, на мій погляд, були б необхідні для системи інвестування за кордон. У ст. 1 розділу 1 Закону визначається тільки частка іноземної інвестиції у статутному фонді підприємства з іноземними інвестиціями (щонайменше 10 %). Порядок переказу (трансферту) прибутків, доходів та інших коштів, одержаних унаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається тільки Національним банком України, а відповідного законодавчого акта, прийнятого Верховною Радою України, не існує. Це ще один недолік законодавчої бази іноземного інвестування, що діє в Україні. Законодавча база процесу іноземного інвестування повинна охоплювати всі аспекти цієї багатогранної діяльності.

На сучасному етапі в Україні законодавче не визначені, або мають суттєві недоліки процеси іноземного кредитування, створення кредитних співтовариств, концесій, надання прав власності на землю; не розроблено також механізми державного страхування іноземних інвестицій, створення страхових фондів. Крім того, існують й інші негативні моменти: насамперед це бюрократичні перешкоди та легітимна невизначеність у процесі приватизації; відсутність реальної приватизації та закону про приватизацію землі; обіг на внутрішньому ринку грошових одиниць західних країн; відсутність відповідного правового забезпечення кредитування, страхування, валютного обігу; обмеженість каналів репатріації прибутку.

Проте варто ще раз зазначити, що законодавча база має принаймні два основних недоліки:

по-перше, нестабільність та ненадійність;

по-друге, відсутність комплексності та наявність суперечностей у законодавчих актах.

Нестабільність зумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську та фінансову діяльність об'єктів інвестування. Забезпечення стабільності нормативної бази для іноземного інвестора важливіше, ніж пільги. Як свідчить досвід інших країн, до формування системи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності на національному рівні застосовуються два підходи: перший -- прийняття єдиного акта, який регулює допуск капіталу в економіку зарубіжної країни; другий -- регулювання різних аспектів іноземної інвестиційної та підприємницької діяльності сукупністю правових актів. Вибір одного з цих підходів зумовлюється позицією, яку та чи інша країна займає на світовому ринку капіталів.

Якщо країна є активним експортером капіталу, то, як правило, використовується другий підхід до формування законодавчої бази щодо участі іноземних інвесторів у національному господарстві. Країни, які переважно імпортують капітал, прагнуть прийняти єдиний законодавчий акт щодо міжнародної підприємницької діяльності. Нині Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію.

Виходячи з тенденцій, що склалися, доходимо висновку: вона залишиться такою ще тривалий час. Тому особливої актуальності набуває очевидна потреба в створенні кодифікованого правового документа, який буде регулювати інвестиційні відносини в окремих галузях господарства та бізнесу. Тобто нормативно-правового акту який буде враховувати позитивний міжнародно-правовий досвід на основі здійснення процесів імплементації та адаптації міжнародного права у національну правову систему України. Але нажаль питання про створення такого нормативно-правового акту ще навіть не порушується в парламенті, про нього говорять лише фахівці цієї галузі. Все це означає, що прийняття такого акту найближчим часом не передбачене, а значить і вирішення багатьох проблем правового регулювання іноземних інвестицій також. Такі основні риси має правове регулювання інвестиційної діяльності за межі України.

На сьогодні, що наштовхує на думку про те, що Україна нажаль ще продовжує бути для іноземних країн, країною яка вкладає порівняно невеликий обсяг інвестицій . Найближчим часом ситуація поліпшиться але лише стосовно окремих форм інвестування, що значно не вплине на загальний стан інвестиційної діяльності нашої країни. Результати цієї роботи можуть бути використані в різних сферах діяльності де має місце іноземних інвестицій, або в інших сумісних сферах. Ця робота має певну наукову значущість бо висвітлює питання правового регулювання іноземних інвестицій, які не були достатньо докладно висвітлені, а також тому, що містить певні пропозиції, прогнози та настанови щодо вирішення існуючих проблем в цій сфері, з погляду сьогодення.

Список використаних джерел

Видання нормативного характеру

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 26 лют. 1997 р. № 120/97 - ВР // Голос України. - 1997. - 5 берез. - С.2.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та Бельгійсько-Люксембургським Економічним союзом про взаємне заохочення і захист інвестицій: Прийнятий 26 лют. 1997 р. № 118/97 - ВР // Голос України. - 1997. - 5 берез. - С.2.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Королівства Швеція про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 25 груд. 1996 р. № 645/96 -ВР // Голос України. - 1997. - 10 січ. - С. 3.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Республіки Білорусь про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 6 груд. 1996 // Голос України. - 1996. - 13 груд. - С. 2.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Чілі про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 15 лист. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 лист. - С. 10.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Республіки Куба про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 15 листоп. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 листоп. - С. 10.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди мвж Україною та Угорською Республікою про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 15 листоп. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 лист. - С. 10.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Італійської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 15 листоп. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 листоп. - С. 10.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Держави Ізраїль про заохочення та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 15 листоп. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 листоп. - С. 10.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Грецької Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 15 листоп. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 листоп. - С. 10.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між Україною та урядом Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 15 листоп. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 листоп. - С. 10.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Республіки Молдови про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 23 квіт. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 27 квіт. - С. 10.

Україна. Закон. Про режим іноземного інвестування: Прийнятий 19 берез. 1996 р. № 93/96 - ВР // Відомості Верх. Ради України. - 1996. - № 19. - Ст. 80.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Словацької Республіки про заохочення і взаємний захист інвестицій: Прийнятий 18 січ. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 24 січ. - С. 2.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Республіки Болгарія про взаємне сприяння та захист інвестицій: Прийнятий 20 жовт. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 жовт. - С. 2.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Чеської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 20 жовт. 1996 р. // Голос України. - 1996. - 26 жовт. - С. 2.

Україна. Закон. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (Декрет КМ України “Про режим іноземного інвестування”): Прийнятий 14 берез. 1995 р. // Голос України. - 1995. - 20 квіт. - С. 8.

Україна. Закон. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності: (Декрет КМ України “Про режим іноземного інвестування”) Прийнятий 28 лют. 1995 р. // Голос України. - 1995. - 11 квіт. - С. 3.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Литовської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 8 лют. 1995 р. // Голос України. - 1995. - 15 лют. - С. 2.

Україна. Закон. Про ратифікацію Договору між Україною та США про заохочення та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 21 жовт. 1994 р. № 226 - ВР // Відомості Верх. Ради України. - 1994. - № 44. - Ст. 394.

Україна. Закон. Про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про заохочення та взаємний захист інвестицій: Прийнятий 21 жовт. 19994 р. № 225/94 - ВР // Відомості Верх. Ради України. - 1994. - № 44. - Ст. 393.

Україна. Закон. Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування”: прийнятий 2 лют. 1994 р. № 3915-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1994. - № 22. - Ст. 143.

Україна. Закон. Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні: Прийнятий 17 груд. 1993 р. № 3744-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1994. - № 6. - Ст. 28.

Україна. Закон. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України: Прийнятий 5 трав. 1993 р. № 3180-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1993. - № 26. - Ст. 277.

Україна. Закон. Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про іноземні інвестиції”: Прийнятий 14 жовт. 1992 р. № 2689-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 659.

Україна. Закон. Про іноземні інвестиції: Прийнгятий 13 берез. 1992 р. № 2198 // Відомості Верх. Ради України. - 1992. - № 26. - Ст. 357.

Україна. Закон. Про внесення змін до Закону України “Про інвестиційну діяльність”: Прийнятий 10 груд. 1991р. № 1955-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1992. - № 10. - Ст. 138.

Україна. Закон. Про інвестиційну діяльність: Прийнятий 18 верес. 1991 р. № 1560-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1991. - № 47. - Ст. 646.

Україна. Закон. Про захист іноземних інвестицій на Україні: Прийнятий 10 верес. 1991 р. № 1540а-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 616.

Україна. Верховна Рада. Про порядок введення в дію Закону України “Про режим іноземного інвестування” // Голос України. - 1996. - 25 квіт. - С. 6.

Україна. Верховна Рада. Президія. Про захист іноземних інвестицій на Україні: Указ... 30 серп. 1991 р. № 1455-ХІІ // Відомості Верх. Ради України. - 1991. - № 44. - Ст. 583.

Україна. Президент. Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні: Указ... 18 лип. 1996 р. № 576/96 // Уряд. кур'єр. - 1996. - 20 лип. - С. 13.

Україна. Президент. Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами: Указ... 17 черв. 1996 р. № 433/96 // Уряд. кур'єр. - 1996. - 27 черв. - С. 5.

Україна. Президент. Про утворення Урядової комісії з питань акціонуваннї я стратегічно важливих промислових підприємств із залученням іноземних інвестицій: Указ... 5 квіт. 1996 р. № 239/96 // Держ. вісн. України. - 1996.- № 3 - 4.- С. 244.

Україна. Президент. Про консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні: Указ... 27 січ. 1996 р. № 90/96 // Уряд. кур'єр. - 1996. - 1 лют. - С. 5.

Україна. Президент. Про внесення зміни до Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ... 18 листоп. 1995 р. № 1080 // Уряд. кур'єр. - 1995. -23 листоп. - С. 6.

Україна. Президент. Про внесення змін і доповнень до Положення про інвестиційні Фонди та інвестиційні компанії: Указ... 28 берез. 1995 р. // Голос України. - 1995. - 4 квіт. - С. 11.

Україна. Президент. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ... 19 лют. 1994 р. // Уряд. кур'єр. - № 31 - 32 (24 лют.) - С. 7.

Україна. Президент. Про посилення правового захисту іноземних інвесторів: Розпорядження 4 трав. 1992 р. // Голос України. - 1992. - 9 трав. - С. 7.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про порядок держ. реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора: Постанова... 30 січ. 1997 р. № 112 // Уряд. кур'єр. - 1997. - 20 лют. - С. 8.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про порядок держ. реєстрації іноземних інвестицій: Постанова... 7 серп. 1996 р. № 928 // Уряд. кур'єр. - 1996. - 13 жовт. - С. 6.

Україна. Кабінет Міністрів. Про заходи щодо реалізації Заокну України “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”: Постанова... 31 берез. 1994 р. № 203 // Уряд. кур'єр. - 1994. - № 58 - 59. - С. 2.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про Агенство міжнародного співробітництва та інвестицій: Постанова... 19 січ. 1994 р. № 16 // Зібр. постанов Уряду України. - 1994. - № 5. - Ст. 121.

Україна. Кабінет Міністрів. Про створення Агенства міжнародного співробітництва та інвестицій: Постанова... 2 верес. 1993 р. № 695 // Зібр. постанов Уряду України. - 1994. - № 1. - Ст. 14.

Україна. Кабінет Міністрів. Про режим іноземного інвестування: Декрет... 20 трав. 1993 р. № 55-93 // Зібр. постанов Уряду України. - 1993. - № 8. - Ст. 158.

Тимчасовий порядок надання додаткових пільг іноземних інвесторам: Затв. Головою Агенства Міжнародного співробітництва та інвестицій 31 берез. 1994 р. // Уряд. кур'єр. - 1994. - № 58 - 59. - С. 3.

Книги, брошури, статті

Актуальні проблеми розвитку економіки України в перехідний період до ринку: Матеріали міжвузівської науково-практичної конф.: Ч. 2. - Тернопіль, 1996. - 112 с.

Алмаші Л. Інвестиційні процеси (досвід Угорщини) // Регіональна економіка. - 1998. - № 4. - С.121 - 125.

Балінс С. Права інвесторів потребують захисту: (Україна) // Юрид. вісн. України. - 1996. - 29 серп. - 4 верес. (№ 35). - С. 4.

Благой С. Про методи захисту прав інвесторів // Право Україїни. - 1996. - №5. - С. 65 - 68.

Василь Р. Все дороги ведут в Ялту: Там в октябре пройдет крупный инвестиционный форум // Всеукр. ведомости. - 1996. - 10 сент. - С. 5.

Войцеховський В.Б. Параметри інвестування та темпи зростання економічного потенціалу промислових підприємств // Україна в ХХІ столітті: концеації та моделі економічного розвитку / матеріали доповідей Vміжнародного конгресу українських економістів. Ч.І. - Львів, 2000.- С. 333 - 335.

Грищенко Г. Законодавчі гарантії захисту іноземних інвестицій // Право України. - 1996. - № 7. - С. 27 - 31.

Демський С. Іноземні інвестиції - добре. А власне виробництво - важливе: Коментар. юрид. відділу редакції до Закону “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.96 р. // Голос України. - 1996. - 25 квіт. - С. 7.

До питання про захист прав інвесторів // Економіка України. - 1996. - № 6. - С. 88.

Дроб'язко А. Соціально-політичний ризик інвестицій в економіку України // Вечірній Київ. - 1996. - 17 серп. - С. 3.

Егоров И., Михайлов В. Иностранные инвестиции в экономику Украины: тенденции и ожидания // Фин. Украина. - 1997. - 18 февр. - С. 24.

Закон України. “Про режим іноземного інвестування”: права інвесторів застережені, пільги обмежені // Галицькі контракти. - 1996. - № 20. - С 65 - 69.

Ільченко В. ЮНІДОвський інвестиційний пакет у Вашингтоні // Уряд. кур'єр. - 1996. - 7 берез. - С. 8.

Инвестиции в Украине / под ред. Вакарика С. - К., 1996. - 94 с.

Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання (наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції). Ч.І. - Чернівці, 1997.

Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання (наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції). Ч.ІІ. - Чернівці, 1997.

Інвестори стомилися чекати // Україна і світ. - 1996. - 15 черв. - С. 8.

Коннов С. Иностранные инвестиции на Украине уже не поощряются, но еще не запрещаются: (Закон Украины “О режиме иностр. инвестирования”) // Юрид. практика. - 1996. - № 9 - 10. - С. 11.

Кушнір Ю. Український режим для іноземних інвесторів: (Закон України “Про режим іноземного інвестування”) // Галицькі контракти. - 1996. - № 33. - С. 34 - 35.

Лисяк Л.В., Шумський В.М. Реальність потенційних джерел інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. - 2000. - № 2. - С. 74-78.

Лях О. Загальні проблеми інвестування та можливості залучення капіталів у економіку України // Фінанаси України. - № 7. - С. 34 - 39.

Майборода Т. Міжнародна конференція приватних інвесторів України //Фінанси України. - 1996. - № 5. - С. 23 - 27.

Мар'єнко А.В. Інвестиційна модель економічного розвитку та проблеми її реалізації в Україні // Україна в ХХІ столітті: концеації та моделі економічного розвитку / матеріали доповідей V міжнародного конгресу українських економістів. Ч.І. - Львів, 2000.- С. 326 - 328.

Мокій А. Основні напрями політики формування інвестиційного клімату в регіоні // Регіональна економіка. - 1999. - № 3. - С.31 - 38.

Мусієнко В. Щодо законодавчих гарантій іноземних інвестицій // Право України. - 1997. - № 3. - С. 50 - 51.

Косова О. Право собственности и иностранные инвестиции // Бизнес Информ. - 1996. - № 14. - С. 26 - 28.

Недашківський М.М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування // Фінанси України. - 2000. - № 2. - С. 79-85.

Новак І.М. Пріоритетні напрями розвитку інвестиційних процесів в Україні: комплексна оцінка та перспективи // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку / матеріали доповідей V міжнародного конгресу українських економістів. Ч.І. - Львів, 2000.- С. 329 - 332.

Обсяг прямих іноземних інвестицій за 1995 рік: (по галузям) // Інформаційний бюлетень міністерства статистики України. - 1996. - № 1 - 2. - С. 16.

Омельченко А. Законодавство про іноземні інвестиції в системі законодавства України // Право України. - 1996. - № 8. - С. 14 - 16.

Омельченко А. Чи будуть у інвестора гарантії?: (Нове у законодавстві про іноземні інвестиції) // Юрид. вісн. України. - 1996. - 19 - 26 черв. - С. 13.

Отченаш К.Г., Руденко В.Б. Вплив фінансової кризи на діяльність портфельних інвесторів в Україні // Фінанси України. - 2000. - № 2. - С. 86-95.

Панасюк Л. Знову про інвестиції // Хрещатик. - 1996. - 13 берез. - С. 3.

Пересада А.А. Інвестиційній процес в Україні. - К.: Лібра, 1998. - 392с.

Пинзеник В. “Если Украина на будет заботиться о собственном производстве, то с какой стати ее станут кредитовать?”: (Иностр. инвестиции в Украине) // Фин. Украина. - 1997. - № 1. - С. 4.

Прокопенко Р.В. Проблеми залучення коштів в економіку України // Україна в ХХІ столітті: концеації та моделі економічного розвитку / матеріали доповідей Vміжнародного конгресу українських економістів. Ч.І. - Львів, 2000.- С. 339 - 341.

Ревчук Б. О наших позициях и их инвестициях: (Иностр. инвестиции) // Деловая Украина. - 1997. - № 17. - С. 4.

Романюк С.А., Кулік О.О. Моніторинг соціально-економічного становища України та її регіонів за січень-липень 2000 року. - www.me.gov.ua - С.99.

Святоцький О., Захарченко Т., Борисенко І. Окремі питання правового регулювання іноземних інвестицій // Право України. - 1997. - № 3. - С. 20 - 23.

Стирський М.В. Макроекономічні умови здійснення інвестиційної діяльності // Фінанси України. - 1999. - № 12. - 115-120.

Україна за роки незалежності. - 2-е видання, переробл., допов. та розшир. - К.: Нора-прінт, 1999. - 280 с.

Філіпенко А. Особливості розвитку іноземного інвестуваня в економіку України // Фін. України. - 1997. - № 2. - С. 79 - 82.

Ив Дж. Ван Фросам. Украина глазами инвестора // Бизнес Информ. - 1996. - № 18. - С. 11.

Четіжко Коли збиратимемо врожай на інвестиційному полі України?: (інвестиції в Україну) // Уряд. кур'єр. - 1997. - 20 берез. - С. 12.

Четіжко В. Очікується поліпшення інвестиційного клімату: (Україна) // Уряд. кур'єр. - 1997. - 28 січ. - С. 4.

Черевень В. Инвестиции нужны как воздух: Но какие и от кого? // Деловая Украина. - 1997. - № 6. - С. 2.

Шпек Р. 1997 рік може стати роком інвестиційного буму, але для цього маємо ще попрацювати // Голос України. - 1997. - 14 січ. - С. 10.

Яцків М.І. Теорія економічного аналізу. - Львів: Світ, 1993.- 216 с.

Додатки

Прямі інвестиції з України в економіку країн світу¹

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2006 (млн. дол. США)	У % до підсумку
Всього	218,2	100,0
у тому числі
Російська Федерація	102,5	47,0
Польща	20,3	9,3
Панама	18,9	8,7
В'єтнам	15,9	7,3
Великобританія	13,9	6,4
Іспанія	13,8	6,3
Сполучені Штати Америки	5,6	2,6
Гонконг	5,4	2,5
Австрія	4,6	2,1
Швейцарія	4,0	1,8
Грузія	2,2	1,0
Кіпр	2,1	0,9
Інші країни	9,0	4,1

Примітка:

1. Дані наведено наростаючим підсумком з початку інвестування. Перелік країн визначено, виходячи з найбільших обсягів інвестицій, що здійснені в економіку України та внесені в економіку інших країн світу.

Джерело: Держкомстат України

Обсяг інвестиції з регіонів УКРАЇНИ в економіку країн світу

	Обсяг інвестицій*
	на 31.12.2002р.	на 31.12.2003р.
	тисяч доларів США	у % до підсумку
Україна	143851,22	163535,38**	100
Автономна Республіка Крим	574,99	658,71	0,40
Вінницька	15866,73	17121,78	10,47
Дніпропетровська	4128,48	4425,16	2,71
Донецька	3987,07	4212,82	2,58
Житомирська	104,38	104,40	0,06
Запоріжська	2011,84	2263,62	1,38
Івано-Франківська	5,79	6,97	0,00
Київська	36,22	28,68	0,02
Кіровоградська	2,11	2,14	0,00
Луганська	2088,47	2245,12	1,37
Львівська	519,98	611,88	0,37
Миколаївська	528,41	533,80	0,33
Одеська	40835,91	36501,10	22,32
Полтавська	59,60	56,42	0,03
Рівненська	6,29	6,79	0,00
Сумська	7,92	2255,46	1,38
Харківська	43864,87	52194,07	31,92
Херсонська	254,84		0,00
Чернівецька	1916,17	1916,17	1,17
Чернігівська	37,50	37,50	0,02
м. Київ	8069,65	19408,79	11,87
м. Севастополь	18944,00	18944,00	11,58

*дані наростаючим підсумком за попередні роки та звітний період

**з урахуванням нерозподіленої по областях частини

Додаток 1 до IНСТРУКЦIЇ про порядок видачi iндивiдуальних лiцензiй на здiйснення iнвестицiй за кордон

Нацiональний банк України

ЗАЯВА

1. Прiзвище, iм'я та по батьковi __________________________________

2. Паспорт громадянина України або документ, що його замiнює (серiя, N, ким i коли виданий)

____________________________________________________________

3. Прописаний за адресою ______________________________________

4. Назва та адреса податкового органу, в якому заявник зареєстрований як платник податку

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. Iдентифiкацiйний код платника податкiв ________________________

На пiдставi пункту 4 (пiдпункт "е") статтi 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" прошу видати менi iндивiдуальну лiцензiю на здiйснення iнвестицiї за кордон:

6. Сума та валюта iнвестицiї (цифрами та лiтерами)

_____________________________________________________________

7. Назва, адреса та N рахунку в українському уповноваженому банку, з якого перераховуватимуться кошти за кордон

_____________________________________________________________

8. Назва, адреса та N рахунку в iноземному банку, на який перераховуються кошти

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

9. Країна iнвестицiї ____________________________________________

10. Мета iнвестицiї за кордон:

10.1. Придбання основних фондiв, нематерiальних активiв, корпоративних прав

_____________________________________________________________

(вказати повну назву та адресу об'єкта iнвестицiї (iноземною та українською або росiйською мовами), частку участi в капiталi).

10.2. Придбання цiнних паперiв та їх похiдних, виражених в iноземнiй валютi (вказати вид, назву емiтента, номiнал, кiлькiсть на загальну суму)

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

"__" ________________199 _ р.

Додаток 2 до IНСТРУКЦIЇ про порядок видачi iндивiдуальних лiцензiй на здiйснення iнвестицiй за кордон

Назва та мiсцезнаходження резидента

Назва та мiсцезнаходження обласного управлiння НБУ

Назва та мiсцезнаходження уповноваженого банку

резидента, який обслуговуватиме iнвестицiю

IНДИВIДУАЛЬНА ЛIЦЕНЗIЯ N

на здiйснення iнвестицiї за кордон

На пiдставi статтi 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" дозволяється_____________________________________________

(повна назва та мiсцезнаходження резидента)

перерахувати (перемiстити) за межi України

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

(вид iнвестицiї, сума (вартiсть), частка участi, повна назва i мiсцезнаходження об'єкта iнвестицiї)

Перерахування дозволяється на _____________ (N рахунку в iноземному банку, повна назва та адреса iноземного банку).

Будь-яке iнше iнвестування коштiв за кордон можливе лише за наявностi додаткової iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України.

Власник лiцензiї зобов'язаний забезпечити зарахування усiх надходжень в iноземнiй валютi (прибуток, дивiденди тощо), одержаних вiд здiйснення iнвестицiї, на власний рахунок в уповноваженому банку України.

Здiйснення реiнвестицiї, тобто iнвестування коштiв, отриманих у виглядi прибуткiв та iнших видiв доходiв вiд ранiше здiйсненої iнвестицiї, буде визнане легiтимним за умови внесення Нацiональним банком України вiдповiдних змiн i доповнень до виданої iндивiдуальної лiцензiї.

Право, що випливає з цiєї iндивiдуальної лiцензiї, не пiдлягає передачi третiм особам.

Нацiональний банк України залишає за собою право вносити змiни та доповнення до виданої iндивiдуальної лiцензiї або анулювати її у разi порушення власником лiцензiї її умов, а також вимог чинного законодавства України, письмової вiдмови вiд здiйснення iнвестицiї, припинення iнвестицiї.

Анулювання Нацiональним банком України цiєї iндивiдуальної лiцензiї тягне за собою безумовне повернення резидентом в Україну всiх перерахованих (перемiщених) згiдно з цiєю разовою iндивiдуальною лiцензiєю коштiв, а також отриманих у зв'язку з iнвестицiєю доходiв (прибуткiв).

Власник цiєї iндивiдуальної лiцензiї зобов'язаний у встановленому порядку надiслати до Департаменту валютного регулювання Нацiонального банку України (копiї - до обласного управлiння НБУ та обслуговуючого банку) повiдомлення про фактично здiйснену iнвестицiю згiдно з формою, що додається, а також щоквартально в установленому порядку здiйснювати декларування валютних цiнностей та майна, якi знаходяться за межами України.Голова (перший заступник

Голови Правлiння) Пiдпис

Печатка

Додаток 3 до IНСТРУКЦIЇ

про порядок видачi iндивiдуальних лiцензiй на здiйснення iнвестицiй за кордон

Назва та мiсцезнаходження резидента

Назва та мiсцезнаходження обласного управлiння НБУ

Назва та мiсцезнаходження уповноваженого

банку, який обслуговуватиме iнвестицiю

ЗМIНИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО IНДИВIДУАЛЬНОЇ

ЛIЦЕНЗIЇ N

на здiйснення iнвестицiї за кордон

Нацiональний банк України на пiдставi статтi 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" вносить такi змiни та доповнення до iндивiдуальної лiцензiї вiд

"___" ____________ 199__ N ___,

виданої ____________________________________________________

_____________________________________________________________

(повна назва та мiсцезнаходження резидента)

___________________________________________________

(вказати всi змiни та доповнення, що вносяться)

Будь-яке iнше iнвестування коштiв за кордон можливе лише за наявностi додаткової iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України.

Цi змiни та доповнення також мають бути внесенi до Декларацiї про валютнi цiнностi, доходи та майно, що належать резиденту України i знаходяться за її межами.

Голова (перший заступник Голови Правлiння)

Пiдпис

Печатка

Додаток 4 до IНСТРУКЦIЇ

про порядок видачi iндивiдуальних лiцензiй на здiйснення iнвестицiй за кордон

Департамент валютного регулювання Нацiонального

банку України

Назва та мiсцезнаходження обласного управлiння НБУ

Назва та мiсцезнаходження уповноваженого банку,

який обслуговуватиме iнвестицiю

Додаток до iндивiдуальної лiцензiї N __

вiд " " __________ 199_ р.

ПОВIДОМЛЕННЯ

про здiйснену iнвестицiю за кордон шляхом перерахування коштiв через український уповноважений банк

1. Повна назва i мiсцезнаходження резидента ______________________

2. Повна назва i мiсцезнаходження уповноваженого банку-резидента

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

3. Повна назва i мiсцезнаходження об'єкта iнвестицiї ________________

_____________________________________________________________

4. Назва, мiсцезнаходження iноземного банку та реквiзити рахунку, на який здiйснено переказ валютних коштiв __________________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. Назва валюти ______________________________________________

6. Сума, яка перерахована за кордон _____________________________

_____________________________________________________________

(цифрами та лiтерами)