Податки із заробітної плати

Зміст

Вступ

1.Оподаткування доходів фізичних осіб

2.Нарахування заробітної плати

3.Податки із заробітної плати

Висновок

Використана література

Вступ

У разі початку системі ринкового господарювання згідно зі змінами би в економічному і соціальному економічному розвитку країни, істотно змінюється від і політика у сфері оплати праці, соціальної підтримки та цивільного захисту працівників. Багато функції держави за реалізації цієї політики передані безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи та розміри оплати праці, матеріальним стимулюванням його результатів. Поняття «вести» наповнилася новим змістом потребують і охоплює всі види заробітків (і навіть різних премій, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих у грошових і натуральних формах (незалежно від джерела фінансування), включаючи грошових сум, нараховані працівникам відповідно до законодавством за межі не пророблена час (щорічну відпустку, святкові дні і т.п.).

Отже, трудові доходи кожного працівника визначаються по особистим вкладах, з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства, регулюються податками, і максимальними податками не обмежуються. Розмір мінімальної заробітної плати працівників підприємств усіх організаційно - правових форм власності встановлюється законом.

1.Оподаткування доходів фізичних осіб

Прибутковий податок з громадян стягувався безпосередньо з доходів платників - фізичних осіб. В економічно розвинутих країнах цей вид податку відіграє суттєву роль у формуванні доходів бюджету. В Україні питома вага цього податку в обсязі доходів незначна, що є наслідком відповідних пропорцій розподілу ВВП на фонд заробітної плати і прибуток. До переваг цього податку відносять його соціальну справедливість, оскільки він ставить рівень оподаткування в пряму залежність від обсягу доходу платників. Крім того, за допомогою прогресивних ставок і пільг в оподаткуванні можна зменшувати податковий тягар для малозабезпечених верств населення і посилювати для осіб з високими доходами. А недоліком є значні можливості для платників у заниженні оподатковуваного доходу і в ухиленні від сплати податку. Особливо це стосується оподаткування доходів від підприємницької діяльності.

Платниками прибуткового податку в Україні є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального й майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства - як ті, що постійно проживають (не менше ніж 183 дні у календарному році), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Отже, згідно Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб ” платниками податку є:

резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Об'єкт оподаткування.

Об'єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі - роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті Закону;

дохід від надання майна в оренду або суборенду:

оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;

дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді:

дохід у вигляді процентів, дивідендів та роялті, виграшів, призів;

інвестиційний прибуток;

дохід у вигляді вартості успадкованого майна;

сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100: (100 - Сп),

де

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР), то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом.

Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом, сума державних премій України або державних стипендій України, сума пенсій, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами та інше.

Не підлягає оподаткуванню та включенню до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна, допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову благодійну допомогу. Цільовою є благодійна допомога, яка надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

2.Нарахування заробітної плати

Розмір нарахувань (вести, аванс, премії, доплати, посібники, відпускні тощо.) виробляються відповідно до нормативними актами.

Основна вести нараховується відповідно до відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами. Враховуються також доплати у зв'язку з з відхиленнями від нормальні умови роботи, до праці у нічний час, за понаднормові роботи, за бригадирство, оплата простоїв з вини робітників і т.п.До додаткової оплаті ставляться виплати за непроработанное час: відпустки, перерви у роботі матерів-годувальниць, підлітків, виконання громадських обов'язків, і навіть вихідну допомогу під час звільнення, при працездатності, при т.д.

Право на відпустку чи виплату компенсації при невикористанні його надається працівникам за закінченні 11 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. При догляді у відпустку за працівником зберігається декларація про отримання середнього заробітку, що визначається з суми зарплати, нарахованої за попередні 3 місяці; дозволено окремими випадках використовувати 12 месяцев.

При підрахунку середнього заробітку на оплату відпустки і компенсації за невикористаний відпустку враховуються всі види оплати праці, куди нараховуються страхові внески незалежно від систематичності їх виплати (виробничі премії, доплати за понаднормові і поза роботу у нічний час, надбавки за вислугу років тощо.) У цьому премії та інші виплати стимулюючого характеру включаються під час підрахунку середнього заробітку за часом їх фактичного нарахування. А річні винагороди - в розмірі 1/12 кожний місяць розрахункового періоду (у разі, коли час, приходящееся на розрахунковий період, відпрацьовано в повному обсязі, премії враховуються пропорційно відпрацьованим времени).

Середній денний заробіток на оплату відпускних (компенсацій за невикористаний відпустку) підраховуються шляхом розподілу фактичного заробітку за розрахунковий період (попередні 3 місяці) на 3 і коэффициенты:

1) 25,25 - середньомісячне кількість робітників днів із оплаті відпустки встановленого у робочих днях;

2) 29,60 - середньомісячне число календарних днів із оплаті відпустки встановленого в календарних днях.

Якщо ж розрахунковий період відпрацьований в повному обсязі, відпустку оплачується з середньо денного заробітку, що визначається шляхом розподілу заробітку за фактично пророблена время:

1) на кількість робітників днів за календарем шестиденної робочого тижня, що припадають на пророблена час (під час підрахунку посередньо денного заробітку у робочих днях);

2) на число календарних днів (під час підрахунку в календарних днях).

Отриманий в такий спосіб середньоденної заробіток збільшується на кількість днів відпустки (мінімальна тривалість - 24 дня), з розрахункового періоду у своїй виключаються святкові дні. Що стосується підвищення тарифних ставок (окладів) за галуззю чи підприємстві при обчисленні середнього заробітку вони, як премії й інших виплат, коригуються на коефіцієнт підвищення; але ці не належить зміну ставки (окладу) конкретному працівникові. З іншого боку, слід, що з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник звільнявся від співпраці з частковим збереженням зарплати чи ні оплати, а також лікарняних; причому у разі збереження часткової оплати ця частина виключається з підрахунку середнього заработка.

Допомога за тимчасової непрацездатності оплачується працівникам за рахунок відрахувань на соціальне страхування при захворюванні (травмі), що з втратою працездатності, хвороби членів сім'ї, санаторно- курортному лікуванні, часовому перекладі іншу роботу у зв'язки України із професійним захворюванням. Підставою призначення посібників служать видані лікуючим установою аркуші нетрудоспособности. Розмір посібники залежить від безперервного стажу роботи: при стажі до 5 років належить оплатити 60% середнього заробітку, від 5 до 8 років - 80%, понад вісім років - 100%. Працівникам у яких 3-х утриманців до 16 років (учнів до 18лет), інвалідам війни, тимчасово непрацездатним у зв'язку з профзахворюванням та виробничої травмою, вагітним і пологам виплачується 100% незалежно від стажа.

Нарахування посібників з тимчасової непрацездатності, вагітності і пологам виробляється у залежність від форми оплати праці. Працівникам- повременщикам посібники нараховуються з фактичної оплати праці за місяць, яку нараховуються страхові внески, з включенням у неї премій, надбавок і доплат.

Посібники не обчислюються до праці за сумісництвом, за дні простою, за понаднормове час, до праці у дні, не враховуються також одноразові виплати. Премії беруться до уваги в среднемесячном размере. При відрядній оплаті посібник працівникам обчислюється з середнього заробітку за 2 останніх календарних місяці, попередніх першого числа місяці, у якому настала непрацездатність. Середній денний заробіток, крім оплати відпустки, визначається шляхом розподілу фактично виплачених сум в розрахунковому періоді кількості робочих днів з нормальною або скороченою тривалості робочого дня, встановленої законодательством.

3.Податки із заробітної плати

З оплати праці працівників, як які у списочном складі, і осіб, які працюють у трудовим угодам, договорами підряду, по сумісництву, виконують разові роботи, може бути зроблено різні утримання: або обов'язкові, або утримання з ініціативи підприємства. До них относятся:

1) утримання для сплати державних податків, обов'язкових страхових внесків у Пенсійний фонд;

2) по виконавчим листам;

3) з відшкодування матеріальних збитків, заподіяної предприятию;

4) на погашення задолжностей за допущений брак;

5) за виданими авансам і занадто выплаченным грошовим суммам;

6) для сплати адміністративних і судових штрафов;

7) утримання з заробітку по виправними работам;

8) для доручень - зобов'язання за придбані товари в кредит;

9) по письмовим дорученнями про переведення страхових внесків за договорами особистого страхования.

З іншого боку, зарплата то, можливо перераховано за заявою працівника на рахунок особистого внеску до банк.

Прибутковий податок стягується відповідно до закону РФ «Про прибутковий податок з фізичних осіб». Об'єктом оподаткування відповідність до Інструкцією ГНС № 35 щодо застосування цього закону з урахуванням зміни й доповнення є сукупний прибуток, отриманий календарному году.

До складу сукупного доходу включаються суми, отримані у виконанні трудових обов'язків, за договорами цивільно-правового характеру, компенсаційні виплати понад встановлених урядом норм. Також оподатковуються суми матеріальних й соціальних благ, експонованих підприємством (оплата комунально-побутових послуг; харчування; лікування; проїзду працювати; путівок лікуватися і відпочинок; товарів реалізованих працівникам за цінами нижчими за ринкові - у сумі різниці; премії; суми, одержувані як дивідендів з і т.д.).

У сукупний прибуток не включаються згідно з інструкцією: державні посібники з соціального страхування і забезпечення, крім посібників з тимчасової непрацездатності; пенсії відповідно до пенсійним законодавством, і навіть додаткові пенсії з недержавних фондів; вихідну допомогу під час звільнення; компенсаційні виплати за відповідно до законодавства. Матеріальна допомогу у грошової і натуральному вигляді не входить у сукупний річний дохід у межах двенадцатикратного встановленого законом суми мінімальної місячної оплати праці год.

Податок обчислюється і утримується підприємствами після закінчення кожного місяця з суми сукупного доходу громадян із початку календарного року, зменшеної на встановленої законом розмір мінімальної місячної оплати праці, сума якому безперервно диференціюється. З іншого боку, сукупний річний дохід працівників підлягає зменшенню на суми, перечисляемые на благодійні потреби, утримані в пенсійний фонд, створені задля будівництво і придбання житла, і навіть погашення кредитів для цієї мети (не більше пяти-тысячекратного суми мінімальної оплати праці рік). Додатково оподатковуваний дохід зменшується на розмір встановленої законодавством за мінімальну оплату праці в кожного дитину і утриманці, які мають самостійного дохода.

Утримання виробляються з урахуванням наявних пільг щодо податку у працівника, з заліком утриманої раніше суми за ставками . Дані ставки діють як із обчисленні податку за місцеві основний роботи, і у разі виконання робіт з сумісництву, за договорами підряду та інших. Причому бухгалтер після закінчення звітний період зобов'язаний повідомити до податкової все інспекцію дані про доходи працівників із договорами цивільно-правового характеру й утримання у виконанні тимчасових работ.

Нарахування прибуткового податку виготовляють повний дохід, підлягає оподаткуванню, незалежно від проведення будь-яких перерахувань чи утримань. Підприємство після закінчення кожного місяці, але з пізніше терміну отримання у банку коштів оплату праці зобов'язані перерахувати до бюджету суму нарахованого і утриманого з громадян за місяць податку. Сплата податку рахунок коштів підприємств не допускается.

Суми податку, не утримані чи утримані в повному обсязі, стягуються із робітників щомісяця до погашення задолжности; у своїй слід пам'ятати, що це загальна сума утримань має перевищувати половини його дохода.

У аналогічному порядку виробляються перерахування утриманих з працівників внесків у пенсійний фонд РФ. Обов'язкові страхові внески з громадян, у пенсійний фонд виробляються у розмірі% нарахованої оплати труда.

Крім утримань з заробітної плати працівників, підприємствам обов'язкові відрахування органам соціального страхування і забезпечення, які розраховуються як відсоток до фактично нарахованої оплаті кожний місяць. Відсоток цей визначається чинним законодавством і 1996 2005 рік становить: а пенсійний фонд 28%, б) органам соціального страхування і забезпечення - 5,4%; в) до пайового фонду соціального страхування - 3,6%; р) до пайового фонду зайнятості - 1,5%.

З іншого боку, на фонд оплати праці нараховується транспортний податок, і місцеві збори (збір потреби освітніх закладів) у розмірі% кожен. Фонд соціального страхування, освічений з допомогою відрахувань підприємств у розмірі 5,4% фонду оплати праці, використовується з виплати посібників з державному страхуванню. Страхові внески за деякими видам виплат, що мав одномоментний або компенсаційний характері і не учитываемые щодо середньомісячного заробітку для обчислення пенсій і допомоги з державного соціального страхування, не нараховуються (наприклад, компенсацію невикористаний відпустку, посібник при звільнення, компенсаційні виплати за відшкодування збитків, девиденты по акціям підприємства тощо.). На підприємстві з допомогою відповідних відрахувань виплачуються посібники з тимчасової непрацездатності, вагітності і пологам, на поховання, після виходу за ребенком.

Посібник на поховання виплачується у вигляді 5 мінімальних місячних оплат праці; вагітним і пологам виходячи з розрахунку відпустки в 70 календарних днів до родів та 70 календарних днів ж після пологів (у деяких випадках 86, 110 днів); величина одноразової допомоги до декретному відпустці становить половину мінімальної суми оплати праці. З іншого боку, підлягає виплаті рахунок коштів соціального страхування одноразове посібник при народженні кожної дитини у сумі п'ятикратної мінімальної зарплати, у своїй може бути виплачено або батькові, або матері ребенка.

Отже, суми, підлягають переліченню до Фонду соціального страхування, використовуються на обумовлені мети, після що їхні залишки переводяться на відповідний рахунок. Для поточного використання коштів фонду підприємства дозволено залишати певну частину відрахувань у себе рахунку та використовувати їх у відповідні мети, наприкінці звітного періоду залишки перераховуються в фонд.

Страхові внесок у Пенсійного фонду нараховуються тих види оплати праці (в грошовому чи натуральному вираженні за всі підставах), виходячи з яких нараховується пенсія, і навіть на винагороди у виконанні робіт за договорами підряду і поручения.Внески в пенсійний фонд призначені з виплати пенсій, посібників, тому перечисляемые підприємствами цифру пенсійний фонд зменшуються на розраховані бухгалтерією і що підлягають виплаті за минулий місяць пенсії, посібники, які фіксуються окремими ведомостях.

Слід зазначити, що підприємства перелічують усі види страхових внесків по офіційної ставки термін, встановленої щоб одержати зарплати за минулий місяць. І тому вони надають у установа банку платіжні доручення перерахування страхових внесків у відповідні фонди разом з документами видачу коштів у оплату труда.

Висновок

В умовах переходу до системи ринкового господарювання відповідно до змін в економічному і соціальному розвитку країни, істотно міняється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Багато функцій держави по реалізації цієї політики передано безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, матеріального стимулювання його результатів. Поняття «Заробітна плата» наповнилася новим вмістом і охоплює всі види заробітків (а також різних премій, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих в грошових і натуральних формах (незалежно від джерел фінансування), включаючи грошові суми,нараховані працівникам відповідно до законодавства за час, що не пропрацював (щорічна відпустка, святкові дні і тому подібне).

Перехід до ринкових стосунків викликав нові джерела здобуття грошових доходів у вигляді сум, нарахованих до виплати по акціях і вкладах членам трудового колективу в майно підприємства (дивіденди, відсотки). Облік праці і заробітної плати по праву займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві.

У нових умовах господарювання найважливішими його завданнями є:

1) у встановлені терміни виробляти розрахунки з персоналом підприємства по оплаті праці (нарахування зарплати і інших виплат, сум до утримання і видачі на руки);

2) своєчасно і правильно відносити в собівартість продукції (робіт, послуг) суми нарахованої заробітної плати і відрахувань органам соціального страхування;

3) збирати і групувати показники по праці і заробітній платі для оперативного керівництва і складання необхідної звітності, а також розрахунків з органами соціального страхування, пенсійним фондом і фондом зайнятості.

Облік праці і заробітної плати повинен забезпечити оперативний контроль над кількістю і якістю праці, за використанням засобів, що включаються до фонду заробітної плати і виплати соціального характеру.

Список використовуваної литератури:

1. Луговий В.А. Облік операцій із оплаті // Бухгалтерський облік №11-

2. 1996 г.

3. РФ ГНС. Інструкція №35 від 29.06.95 р. щодо застосування Закону РФ

4. “Про прибутковий податок з фізичних лиц”

5. Томчинська М. Оцінка податкової політики в Україні в 2000 і 2001 рр. та її майбутні перспективи // Економіст. - 2001. - №6. - С. 12-17.

6. Данилов О. Фиксированный налог // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. - 2005. - №38. - С.18-21.

7. Особливості оподаткування доходів фізичних осіб // Урядовий кур'єр. - 2004. - №15. - С.7

8. Тропіна В. Податок із доходів фізичних осіб: новий закон - нові питання. // Фінанси України. - 2004. - №4. - С.63-68.

9. Налоговое право Украины: учебное пособие/под ред. Проф.. Кучерявенко Н.П. - Х.: Легас, 2004. - 488с.

10. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. - Х.: Легас, 2003 - 360с.

11. Олійник О.В. Податкова система: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 456с.

12. Бюджетний кодекс України: закони, засади, коментар / За ред. О. В.Турчинова і Ц. Г.Огня. - К., 2002.